Під час інтерв'ю в прямому ефірі на одному з телеканалів Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман, зокрема, сказав: "Ми починаємо реформу охорони здоров'я. Можливо, хтось когось хоче лякати цим, але мета реформи єдина – зробити якісні лікувальні послуги, дати належну лікарю, з точки його зору, зарплату і передбачити для українців гарантії медичного обслуговування". 

Цілі благородні, однак навряд, чи реальні, принаймні, щодо останнього, бо як щось тут можна гарантувати, якщо ці послуги стануть недоступними (у багатьох випадках вони такими вже є для більшості з нас).

Відсутність належної комунікації з громадськістю – невтішний "діагноз" Мінохорони здоров'я, яке взялося реанімувати українську медицину. Там досі не можуть чітко пояснити норми медреформи. Результат - хвиля незадоволення як пацієнтів, так і медиків. 

От навіть нові правила роботи "швидкої допомоги". Фельдшерів планують замінити парамедиками. Однак їздити вони будуть далеко не на всі виклики. Висока температура або "стрибки" тиску - це відтепер  не привід дзвонити на "103", хоча такі симптоми можуть попереджати про небезпечні захворювання. У МОЗі ж пояснили, що таким чином прагнуть привчити пацієнтів звертатись до сімейних лікарів. 

За новими правилами роботи "швидка" має приїжджати лише при серйозних травмах і хворобах. В екіпажі повинні бути два парамедики й водій. Вони не можуть ставити діагноз і призначати лікування. Їхнє завдання - живим довезти пацієнта до лікарні. Це – спеціалісти з середньою медичною освітою. На курсах парамедиків навчатимуть, як проводити реанімацію хворого, зупиняти кровотечу, допомагати при опіках та переломах. 

Та якось, м'яко кажучи, це дивно виглядає, зважаючи на те, що лише для супроводу перші особи нашої держави для себе вимагають, аби автомобіль швидкої допомоги був забезпечений реанімаційною бригадою у складі лікарів вищої категорії. А от для нас, простих смертних, – це парамедики, які мають доставити пацієнта у стаціонар практично без надання йому медичної допомоги.

Деякі експерти вважають, що нові стандарти роботи швидкої допомоги "на руку" приватним медичним закладам. Адже якщо за рахунок держави на виклики будуть приїжджати лише парамедики, то приватні "швидкі" зможуть прислати лікаря чи фельдшера, але, звісно, що заправлять за це чималенькі гроші. А від цього сумніваюся, що виграють звичайні громадяни з нашими зарплатами, пенсіями, безробіттям.

l

Про медичне обладнання, забезпечення ліками та потреби місцевої служби екстреної медичної допомоги й про те, чи готові до прийдешніх змін її працівники, ми поспілкувалися із завідувачем Ковельського відділення екстреної медичної допомоги Волинського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Сергієм ПАЛАЙДОЮ.

– Ковельське відділення екстреної медичної допомоги з пунктами в с. Поворську та смт Голобах було створене у квітні 2013 року, – розповідає Сергій Ярославович. – Згідно із Законом України "Про екстрену медичну допомогу" й відповідними постановами Кабміну визначено нормативи доїзду до пацієнтів. В межах міста час доїзду становить 10 хвилин, а у сільській місцевості – до 20 хвилин. Тому, аби наблизити наші бригади до пацієнтів і працювати оперативніше, у 2015 році було створено пункт по вул. Відродження, 1 (на базі колишньої ППЧ № 34), район обслуговування якого – мікрорайон "Сільмаш", частково вул. Володимирська та смт Люблинець, траса Ковель-Варшава.

У минулому році відкрито ще один пункт на базі колишньої вузлової лікарні, де також дислокується одна бригада, яка обслуговує мікрорайон Ковель-2, вулиці В. Кияна, Луцьку, села Дубове та Облапи, частину міжнародної траси Ковель-Брест.

– Сергію Ярославовичу, чи завжди вдається дотримуватись встановлених норм?

– Усі виїзди моніторяться по GPS. Час надходження виклику та виїзду, прибуття на місце виклику бригади фіксується комп'ютером та  у медичній документації. Всі розмови з диспетчером записуються та архівуються. Основні показники роботи щодоби передаються в центральну оперативну диспетчерську і аналізуються на щоденній оперативній нараді по відеоселектору.

Щодо доїзду від населення особливих нарікань немає. Звісно, в цьому плані проблем не уникнути, адже, на жаль, не все залежить від нас. Якщо ж говорити мовою цифр, то маємо такі показники: 99,7 відсотка викликів по місту у 2017 році здійснено у встановлених законодавством межах, а от у районі без запізнень вдавалось доїжджати на 97,7 відсотка від їх загальної кількості. Як правило, причиною цих незначних запізнень є відсутність вільних бригад, незадовільний стан доріг, застарілі автомобілі та інші фактори.

Особлива увага під час моніторингу приділяється повідомленням про ДТП, гострий коронарний синдром (інфаркт міокарда), гострі порушення мозкового кругообігу, а також випадкам, які пов'язані з дітьми, надзвичайними ситуаціями, складними травмами, смерті в присутності бригад  та ін. З місця події керівник бригади доповідає про випадок старшому лікарю, з яким консультується щодо подальших дій у тій чи іншій ситуації.

Моніториться і якість надання допомоги. Ми працюємо згідно з нормами, затвердженими МОЗ, відповідно до яких дозволено застосовувати міжнародні стандарти. До прикладу, пацієнти з гострим коронарним синдромом, для порятунку яких важливо не зволікати з часом. Тактика, розроблена в світі, практикується і в нас: якнайшвидше відкрити коронарну артерію. 

Існує два таких методи. На догоспітальному етапі, за згодою пацієнта, вводиться спеціальний тромболітичний препарат, який частково чи повністю розчиняє тромб, відкриваючи артерію. Таким чином зменшується зона інфаркту або ж він зовсім не розвивається.

Далі таких пацієнтів відвозимо у кардіохірургічний центр, що знаходиться у Луцьку.

Також, враховуючи час і стан пацієнта, доставляємо його на  хірургічне втручання – стентування судин серця.

Так, у 2017 році проведено 18 тромболізисів, 5063 електрокардіограми передано в консультативний центр. Крім того, проводимо моніторинг стандартів надання допомоги при смерті у присутності медичної бригади: торік зафіксовано 90 таких випадків.

У минулому році зафіксовано помітний ріст дорожньо-транспортних пригод  у Ковельському районі. Про це свідчить статистика, адже у ДТП постраждало 213 осіб (136 у 2016 році), здійснено 187 виїздів на такі виклики (проти 104 у 2016 р.), загинуло на місці ДТП 16 осіб (17 осіб у 2016 р.), до лікарні доставлено 168 пацієнтів (у 2016 році – 97 пацієнтів).

– Яка ситуація із забезпеченням лікарськими препаратами?

– На сьогодні ми стовідсотково забезпечені лікарськими засобами. Немає такого препарату, який необхідний в умовах швидкої допомоги для надання екстреної медичної допомоги, щоб у нас його не було. А от автопарк варто було б обновити. Маємо сім бригад, які перебувають в постійній готовності, плюс 25 відсотків резервного транспорту. У нас в наявності – 11 автомобілів "швидкої", однак не всі вони сучасні й знаходяться у належному стані.

– Наскільки часто з'ясовується, що не було потреби викликати медиків? Як відомо, законодавство передбачає відповідальність за "липові" виклики. Чи у Ковелі знаходяться особи, що телефонують на "103" заради розваги?

– Так, у Кримінальному кодексі виписано покарання за такі речі. Згідно з відповідним наказом у разі такого виклику керівник бригади зобов'язаний повідомити про це працівників поліції, які повинні скласти протокол за завідомо неправдивий виклик.

Ще є виклики, які ми називаємо безрезультатними, але які не пов'язані з жартами, а з об'єктивними причинами, коли люди не можуть відповідно оцінити ситуацію. Наприклад, викликають до пацієнта, який перебуває в стані алкогольного сп'яніння. Доки бригада доїжджає, той прийшов до тями, встав і пішов геть. Або наприклад: викликають "швидку" до родича. Бригада прибула, а той каже: "Мені стало легше, нічого не потрібно". Ми це розуміємо – людина стурбована станом свого здоров'я чи іншої особи і може прийняти неправильне рішення. 

У минулому році зареєстровано 305 безпідставних викликів. Це досить серйозна цифра, адже такі випадки трапляються майже щодня.

– Скільки викликів надійшло у Ковельське відділення екстреної медичної допомоги торік і яку їх кількість отримуєте за добу? Які виклики переважають?

– Нормами Закону України "Про екстрену медичну допомогу"  та положеннями Кабміну регламентовано норми  про невідкладний стан, домедичну, екстрену медичну допомогу і т. д.

Але варто зупинитись на основному: випадках, за яких слід викликати екстрену медичну допомогу. На законодавчому рівні визначено виклики екстрені та неекстрені, затверджено правила виклику бригад екстреної медичної допомоги.

Екстрені – це виклики, які несуть за собою загрозу життю та здоров'ю пацієнта. В таких випадках диспетчер, прийнявши виклик, повинен негайно направити бригаду на місце події. Екстреними виклики вважаються тоді, коли повідомляють про втрату свідомості, судоми, раптові розлади дихання та болі в ділянці серця, гострий біль в черевній порожнині, гострі мозкові порушення, коми, гіпертермічний синдром у дітей (висока температура, що не збивається), виражені зовнішні кровотечі, отруєння, порушення перебігу вагітності, анфілактичні (алергічні) реакції.

Окрім того, екстрену медичну допомогу викликають для транспортування пацієнтів до інших ЛПЗ з дому до лікувальних закладів, але винятково за викликом лікаря і лише при потребі медичного супроводу. 

Наші бригади виїжджають і на неекстрені виклики, хоча вони мають передаватися у відповідні відділення первинної медико-санітарної допомоги. Свого часу такий відділ ПМСД діяв при Ковельській поліклініці, однак у 2016 році за об'єктивних причин керівництвом прийнято рішення про його ліквідацію. Відтоді, крім екстрених викликів, всі інші "лягли" на відділення екстреної медичної допомоги: їх наші працівники обслуговують, але після цього зобов'язані передати пацієнта для подальшого нагляду в поліклініку.

До категорії неекстрених належать випадки, які супроводжуються раптовим підвищенням температури, болями при радикуліті, остеохондрозі, артриті, артрозі, підвищенням артеріального тиску, больовими синдромами в онкологічних хворих, при алкогольних, наркотичних, токсичних синдромах, а також при всіх видах висипань (крім гострих проявів алергії) та інших станах, які не загрожують життю людини.  Ми реагуємо на такі виклики.

Ці виклики наш диспетчер повинен передавати у відповідні відділення ПМСД, а якщо такої можливості немає, як це є у нас зараз, зареєструвати їх. У межах години медики екстреної допомоги мають прибути на місце.

За 2017 рік було здійснено 21715 викликів, зареєстровано 21086 осіб, яким надано медичну допомогу. З них 45,3 відсотка належить до неекстрених викликів. А це – величезне непрофільне навантаження на бригади. Буває, на таких викликах зайняті всі бригади, а в цей час до хворого, життя якого дійсно треба рятувати, медики можуть не встигнути.

Зі свого боку, аби змінити ситуацію на краще, ми ініціюємо звернення до вищих інстанцій щодо створення у Ковелі відділення ПМСД.

Загалом у Ковельському відділенні в середньому реєструється 60 виїздів за добу. У сільській місцевості в цьому плані завантаженість зазвичай менша,  ніж у місті.  

– Наскільки вплинула чи може вплинути нинішня медична реформа на роботу "швидкої"?

– Щодо медичної реформи 2017 року, то нещодавно у Києві відбувся з'їзд працівників екстреної медицини, у якому взяли участь й представники Волинської області. Обговорювалась постанова Кабінету Міністрів, якою до 2023 року всі лікарські та фельдшерські бригади мають припинити своє існування, натомість, на виклики виїжджатимуть парамедики, з приводу чого виникає чимало критики як з боку медиків, так і пацієнтів. 

Від нашої делегації прозвучала пропозиція щодо спільної роботи існуючих лікарсько-фельдшерських бригад, які пройдуть додаткову підготовку, та парамедиків (при чому останні виконували б допоміжну функцію). Хотілося б, щоб до нас прислухалися "зверху", адже цю думку підтримали учасники зібрання переважної більшості інших областей України. 

Сьогодні важливими є й інші моменти. Підвищувати свій фаховий рівень потрібно постійно. Зокрема, тільки в минулому році у нашому відділенні пройшли навчання 6 інструкторів у закордонних колег за міжнародною системою надання екстреної медичної допомоги. Постійно проводяться навчання з литовськими та польськими колегами.  А у 2016 році на першому Волинському чемпінаті бригад екстреної медичної допомоги  наша команда зайняла перше місце.

Вікторія ЗІНЧУК.

Під час інтерв'ю в прямому ефірі на одному з телеканалів Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман, зокрема, сказав: "Ми починаємо реформу охорони здоров'я. Можливо, хтось когось хоче лякати цим, але мета реформи єдина – зробити якісні лікувальні послуги, дати належну лікарю, з точки його зору, зарплату і передбачити для українців гарантії медичного обслуговування". 

Цілі благородні, однак навряд, чи реальні, принаймні, щодо останнього, бо як щось тут можна гарантувати, якщо ці послуги стануть недоступними (у багатьох випадках вони такими вже є для більшості з нас).

Відсутність належної комунікації з громадськістю – невтішний "діагноз" Мінохорони здоров'я, яке взялося реанімувати українську медицину. Там досі не можуть чітко пояснити норми медреформи. Результат - хвиля незадоволення як пацієнтів, так і медиків. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 969

25 січня ц. р. відбулася тридцять третя сесія Ковельської міської ради, на порядок денний якої виносилося понад сто проектів рішень щодо питань, які стосуються регулювання земельних відносин у місті, діяльності підприємств міської комунальної власності, питань розвитку інфраструктури та благоустрою в місті, інших сфер міського господарювання.

Розпочалася сесія згідно з регламентом із озвучення депутатських запитів та звернень. Так, секретар міської ради Віра Федосюк, котра того дня вела сесійне засідання, звернулась до колег-депутатів з проханням уникати внутрішнього розбрату на місцевому рівні, утримуватись від дій, які вносять деструктив у роботу ради та налаштовують один проти одного як окремих громадян, так і цілі мікрорайони міста, яскравим прикладом чого, як вона зазначила, є проголошення депутатських запитів, виконання яких неможливе через відсутність фінансових засобів або за умов відсутності чітко сформульованих способів їх реалізації. Натомість закликала разом, спільними зусиллями, в конструктивному діалозі працювати на користь ковельської громади.

Депутат Андрій Мілінчук висловився щодо необхідності ремонту доріжок на території ДНЗ № 8.

Отримавши слово для виступу, ковельчанин Ігор Верчук повідомив про те, що з метою вирішення проблем жителів міста та формування тісної співпраці з органами місцевого самоврядування було створено вуличний комітет окремих  міських вулиць. Як він поінформував, на останньому його засіданні визначено пріоритети, які пропонують взяти до уваги  в найближчій перспективі. Так, активісти вважають, що серед першочергових завдань є благоустрій вул. Черняховського, зокрема, проведення там капітального ремонту дороги, облаштування пішохідних доріжок, зупинки. 

Крім того, були озвучені запити щодо вирішення питання про пільгові перевезення інвалідів у міському транспорті загального користування, адже, за словами депутата Олександра Голованя, стосовно цього у даної категорії ковельчан є ряд зауважень, а також Галини Стасюк – щодо заміни старих дерев'яних вікон в частині приміщення колишнього військкомату по вул. Грушевського, 14.

Запити своїх колег народні обранці підтримали.  

Депутат Сергій Кошарук звернувся до міського голови та головного архітектора міста з проханням пришвидшити роботу виконання  ініційованого фракцією "Солідарність" і підтриманого іншими фракціями у міській раді депутатського запиту стосовно приведення в належний стан пам'ятників у місті Ковелі, зокрема, пам'ятника Богдану Хмельницькому.

Наступне звернення Сергія Кошарука, адресоване міському голові Олегу Кіндеру, стосувалося організації роботи комунальних підприємств, які відповідають за світлофорні об'єкти у Ковелі.

Депутат Ігор Пініс також спрямував своє звернення міському голові, в якому просив розробити і надати депутатському корпусу перелік вулиць та прибудинкових територій, що потребують капітального ремонту з документальним підтвердженням ступеню руйнації, зносу та інших аргументів, у зв'язку з якими вони визначені як першочергові на ремонт.

Ще одне його звернення стосувалося створення узгоджувальної групи з вирішення конфлікту, що виник навколо ситуації щодо будівництва та реконструкції вулиці Черняховського. 

l

Згодом, прийнявши із кількома доповненнями порядок денний сесії, народні обранці взялися до розгляду його питань.

На сесії було затверджено план роботи міської ради на 2018 рік, Порядок відшкодування витрат за проїзд автомобільним транспортом пільгових категорій на міських маршрутах загального користування, прийнято рішення з питань, що регулюють земельні відносини в місті.

Депутати взяли до відома інформації: про роботу виконавчого комітету міської ради у третьому кварталі 2017 року, Центру надання адміністративних послуг, управління капітального будівництва та житлово-комунального господарства, відділу містобудування та архітектури міськвиконкому, а також про організацію спортивно-масової роботи в місті, співпрацю з містами-партнерами та ін.

В ході засідання обранці міської громади прийняли звернення до Президента України та Голови Верховної Ради, в одному з яких висловлюють занепокоєння ситуацією, що розгортається навколо діяльності Національного антикорупційного бюро України. Інше підтримане звернення – щодо прийняття Виборчого кодексу України. У наступному зверненні, адресованому Президенту України, депутати порушили питання щодо пенсійного забезпечення силових структур.

Депутати внесли зміни до Програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства м. Ковеля на 2016 - 2020 роки, на реалізацію якої в цьому році передбачено майже 74 мільйони гривень. З них понад 21 мільйон гривень спрямовано на благоустрій міста. 

Так, на будівництво водопровідної мережі від НС-2 по вул. В. Кияна до мікрорайону Ковель-2 передбачено 8 млн. 700 тис. грн. та вуличної мережі водопостачання по вул. Ходкевича, Юності, Комарова, Б. Хмельницького, Санітарній, Шептицького, Шишкіна – 1 млн. 430 тис. грн.

Окрім іншого, на реконструкцію котельні по вул. Незалежності, 23 буде виділено два мільйони гривень, каналізаційних очисних споруд – майже три мільйони, капітальний ремонт водовідведення по вул. Ветеранів та в районі вул. Ярослава Мудрого – понад 1 млн. 200 тис. грн., на капітальний та поточний ремонти вулиць – майже 20 млн. грн. 

Також депутати затвердили Програми запобігання та захисту населення і територій міста Ковеля від підтоплення грунтовими водами на 2018 рік та Програми запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру у 2018 році.

l

Народні обранці проголосували за внесення змін до бюджету міста на 2018 рік. Як повідомляють на офіційному сайті міської ради, ці зміни  передбачають виділення коштів для придбання робочої станції для оформлення та видачі документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус. Тобто паспортів з безконтактним електронним носієм у формі ІD-картки (біометричних паспортів).    

У комплект станції входить обладнання для зняття біометричних даних особи. Воно коштує 301 тисячу гривень. Крім того, з міського бюджету буде виділено ще 199 тисяч гривень на влаштування оптоволоконного каналу зв'язку для виконання функцій з оформлення та видачі паспорта громадянина України та обслуговування мережі. 

Придбання цього устаткування має зменшити у Ковелі черги для отримання паспортів у Міграційній службі. Насамперед, нове обладнання буде обслуговувати підлітків, які звертаються за документом вперше. Як відомо, згідно із законодавством кожен, хто досяг 14-річного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України. 

Варто наголосити, що робоча станція – це не устаткування з виготовлення паспортів (ІD-карток), а лише апарат для зняття біометричних даних громадянина.

Вона буде встановлена у приміщенні Центру надання адміністративних послуг.

Також відбувся перерозподіл коштів на благоустрій. У результаті передбачено 640 тисяч гривень на будівництво мережі водовідведення на вулиці Луговій. Це допоможе розв'язати проблему підтоплень на вулицях Червоного Хреста, Федьковича, Жуковського, Зеленій, де останнім часом вона стоїть особливо гостро.

Буде вирішено питання будівництва зовнішніх мереж для електропостачання житлового масиву (23 будинки з господарськими будівлями та спорудами) по вул. Величковського. На це спрямують 450 тисяч гривень.

Передбачені кошти на медицину, зокрема, майже 200 тисяч гривень на поточний ремонт приймального відділення акушерського стаціонару пологового будинку. Виділено додатковий ресурс і на харчування та придбання медикаментів.

l

У "Різному" депутати заслухали інформацію про використання коштів на ліквідацію наслідків надзвичайної ситуації, пов'язаної з діяльностю Ковельської філії ДП "Укрветсанзавод", з якою виступив начальник управління капітального будівництва та житлово-комунального господарства міськвиконкому Андрій Стернічук.

Він, зокрема, нагадав про те, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів від 31 травня 2017 року з резервного фонду Державного бюджету Волинській обласній державній адміністрації виділено 17 мільйонів гривень. У свою чергу, згідно з розпорядженням голови Волинської ОДА розпорядником коштів з виконання даних робіт визначено виконавчий комітет Ковельської міської ради. 

Як зазначив доповідач, кошти в сумі 5,1 млн. грн. першим траншем надійшли у виконавчий комітет 12 вересня 2017 року, решта – 11, 9 млн. грн. отримано 6 жовтня минулого року. 

Було визначено сім заходів, пов'язаних з ліквідацією наслідків діяльності Ковельського ветсанзаводу. Це – будівництво водопровідної мережі від НС-2 по вул. В. Кияна до мікрорайону Ковель-2. Загальна вартість проекту становила 19 млн. 299 тис. грн. З резервного фонду Державного бюджету виділено 10 млн. 573 тис. грн. Фактично з них освоєно 99, 3 відсотка від загальної суми (10 млн. 499 тис. грн.).

Серед заходів – реконструкція двох локальних водозагонів по вул. В. Кияна. Загальна вартість проекту – 2 млн. 430 тис. грн. (з Державного бюджету – 1 млн. 870 тис. грн., з міського бюджету - 560 тис. грн.). Виділені кошти на даний вид робіт використані на 100 відсотків.

Загальна вартість нового будівництва мереж в мікрорайоні Ковель-2 (вуличні мережі водопостачання по вул. Північній, Крилова, Зелінського, Олійника та ін.) становила 2 млн. 331 тис. грн., які теж були освоєні стовідсотково.

В повному обсязі виконані роботи з капітального ремонту залізобетонних резервуарів, на що з Державного та обласного бюджетів було виділено 1 млн. 536 тис. грн. 

Загальна вартість проектних робіт з капітального ремонту під'їзної дороги до цих резервуарів становить 1 млн. 481 тис. грн., з яких освоєно 1 млн. 406 тис. грн.

Було перевезено 2536 тонн відходів, на що використано748 тис. грн. державних асигнувань (91,9 відсотка від загальної суми виділених на це коштів).

Ще одним пунктом визначено здійснення ветеринарно-санітарних заходів, відповідно до чого було укладено договори з Волинською регіональною державною лабораторією ветеринарної медицини та Рожищанською районною державною лікарнею ветеринарної медицини. Виділені на це кошти в сумі 449 тис. грн. повністю освоєні. 

З приводу наданої інформації запитання виникли у депутата Ігоря Пініса, котрий, зокрема, звернув увагу на те, що один з відремонтованих резервуарів протікає, що може мати негативний вплив на навколишнє середовище.

Щодо цього заступник міського голови, керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації Андрій Товстига повідомив, що це питання порушувалось на засіданні регіональної комісії ТЕБ та НС в грудні 2017 року, коли було наголошено на тому, що вказані роботи виконані стовідсотково відповідно до виготовленої проектно-кошторисної документації, при цьому вказавши на те, що є місця протікання. Зважаючи на це, голова облдержадміністрації дав доручення Держпродспоживслужбі проводити моніторинг стану відходів та навколишньої території. 

Окрім того, як зазначив Андрій Володимирович, у січні минулого року голові регіональної комісії на її засіданні було задане ще одне питання: кому передати в оперативне керування вказані ємкості у зв'язку з тим, що це майно на сьогодні є власністю ДП "Укрветсанзавод"?

Реагуючи на це, голова Волинської ОДА Володимир Гунчик доручив   відповідним інстанціям вивчити це питання і дати інформацію стосовно цього до 31 січня ц. р.

Вікторія ЗІНЧУК.

     

25 січня ц. р. відбулася тридцять третя сесія Ковельської міської ради, на порядок денний якої виносилося понад сто проектів рішень щодо питань, які стосуються регулювання земельних відносин у місті, діяльності підприємств міської комунальної власності, питань розвитку інфраструктури та благоустрою в місті, інших сфер міського господарювання.

Розпочалася сесія згідно з регламентом із озвучення депутатських запитів та звернень. Так, секретар міської ради Віра Федосюк, котра того дня вела сесійне засідання, звернулась до колег-депутатів з проханням уникати внутрішнього розбрату на місцевому рівні, утримуватись від дій, які вносять деструктив у роботу ради та налаштовують один проти одного як окремих громадян, так і цілі мікрорайони міста, яскравим прикладом чого, як вона зазначила, є проголошення депутатських запитів, виконання яких неможливе через відсутність фінансових засобів або за умов відсутності чітко сформульованих способів їх реалізації. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 552

Міський голова Олег Кіндер відповів на поставлені йому запитання. 

– Коли будуть здійснені роботи з водовідведення по вул. Купріна, на що чекають вже не один десяток років її мешканці? Чи передбачені у 2018 році кошти на ремонт дороги на цій вулиці?

– Сьогодні від підтоплень потерпають не тільки жителі вулиці Купріна, а й багатьох інших. У бюджеті -2018 заплановані кошти на виготовлення проектно-кошторисної документації. Адже для того, щоб  відвести воду з тієї чи іншої вулиці, нам необхідно знати, скільки коштів потрібно для цього виділити. Допоки не будуть підготовлені проектні матеріали, ми не зможемо в бюджеті 2018 року при перерозподілі вільних залишків визначитися у цьому.

До 12 січня підприємство "Ковелькомунпроект" має підготувати проектно-кошторисну документацію на водовідведення вулиці Лугової. Виконані тут роботи мають зняти проблему підтоплень на вулицях Федьковича, Червоного Хреста, Зеленої, Жуковського. До 1 лютого має бути проектно-кошторисна документація для  вулиць Лермонтова, Назарія Яремчука та провулку Лермонтова. 

Разом з тим продовжимо розпочаті в 2017 році роботи з водовідведення на вулиці Холмській, в районі "Держлісгоспу", на що нам потрібно понад мільйон гривень.    

– У 2017 році чимало було зроблено, та що із запланованого не вдалося реалізувати?

– Хто був на минулорічному моєму звіті, мав би чути про те, що 2017 рік буде в основному роком облаштування доріг. Але ситуація, що склалася з Ковельським ветсанзаводом, не дала можливості втілити в життя проекти, на фінансування яких були передбачені кошти, що були змушені перекинути на здійснення заходів з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, яка склалася внаслідок діяльності Ковельської філії ДП "Укрветсанзавод". Значні витрати на це будуть спрямовані і в 2018 році. 

Так, для водопостачання мікрорайону Ковеля-ІІ в бюджеті міста передбачено 8,5 млн. грн. на будівництво магістральних водопроводів, а також 1,5 млн. грн. – на будівництво вуличної мережі водопостачання на вулицях, що входять до санітарно-захисної зони.  

– Коли плануєте провести ремонтні роботи по вул. Черняховського?

– На прохання жителів ще в 2016 році розроблено проектно-кошторисну документацію на влаштування тут тротуару з однієї сторони на відрізку від вул. Холмської до вул. Відродження, укріплення узбіч, проведення водовідведення на цій ділянці та встановлення двох автобусних павільйонів.

Вже підготовлені відповідні проектні матеріали. Тож все залежатиме від надходжень у бюджет. Це питання розглядатиметься на сесії міської ради, на якій і буде прийняте рішення. 

– Де кошти, які свого часу були виділені на ремонт вулиць Відродження та Черняховського? Чому не заплановані відповідні кошти на 2018 рік?

– На вулицю Черняховського кошти поки  не виділялись. А ті, що передбачалися на вул. Відродження (понад 1,5 млн. грн.), змушені були забрати на дофінансування ремонтних робіт на вул. Ярослава Мудрого. Це пов'язано з тим,  що, як вже зазначав у звіті, своїх зобов'язань щодо співфінансування не виконала обласна державна адміністрація. Тому ми змушені були розраховуватись з підрядниками самотужки.

Стосовно згаданих півтора мільйонів гривень, які були виділені на реконструкцію вул. Відродження, то, як відомо, за новими нормативними актами по всіх об'єктах мали провести повторну роботу з виготовлення проектно-кошторисної документації. Цей проект не пройшов державної експертизи: нам відмовлено в позитивному висновку. Була поставлена вимога стосовно виготовлення проектно-кошторисної документації на ремонт дороги на відрізку від вул. Варшавської до вул. Черняховського, на що закладені кошти в бюджеті міста на 2018 рік. 

Звичайно, у 2018 році ми не матимемо можливості профінансувати весь обсяг робіт, тому що лише відрізок від вул. Варшавської до вул. Боровця, за попередніми підрахунками, вартуватиме близько 26 млн. грн. Тож після розробки проектних матеріалів за результатами перевиконання міського бюджету буде виділено частину коштів на реконструкцію дороги, починаючи від вул. Варшавської. На подальший ремонт  кошти, в міру можливості, виділятимуться щороку.

– Яка доля Палацу культури імені Тараса  Шевченка?

– Цей об'єкт перебуває не в комунальній, а у приватній власності, тому громада Ковеля не вправі ним розпоряджатися. Про майбутнє цієї будівлі потрібно цікавитись у її власників, в яких, до слова, кілька років тому про це запитував, як і про долю веслувальної бази "Ніка-Сільмаш". Відповідь виявилася простою: якщо місто має кошти, нехай купує.

У свою чергу, хочу звернути увагу на об'єкти, що знаходяться у комунальній власності міста. Адже, приміром, маємо приміщення будівлі колишнього РАЦСу, другий поверх якого Ковельська районна рада вже передала у власність міста. Окрім того, у міській власності – колишнє поліклінічне відділення  по вул. Незалежності, 122 та інші споруди, які сьогодні руйнуються. В бюджеті 2018 року закладені кошти на обстеження цих об'єктів, буде виготовлена технічна документація, після чого прийматимуться рішення щодо подальшої їх долі. 

З приводу Палацу культури ім. Т. Шевченка важко щось сказати, тому повторюся: тим, кому збираються продати цей об'єкт, варто поцікавитися у теперішніх його власників. 

Щодо ідеї місту викупити Палац, то з економічної точки зору це буде абсолютно неправильно, адже це дороговартісний об’єкт не тільки для придбання, а й утримання його. Він може працювати тільки у форматі бізнесу.

– У центрі міста поблизу магазину "Фокстрот" вже близько п'яти років не впорядковано бруківку. Коли це буде здійснено?

– Стосовно вулиці Незалежності, 83, то реконструкція її дворової території зроблена три роки тому згідно з розробленим планом.

Власне, сьогодні мені було прикро чути від ковельчан закиди з приводу того, що, мовляв, в центрі міста вже втретє за рік перекладається бруківка. Якщо говорити про відстань від  перехрестя по вул. Театральній до будівлі торговельного закладу "Вопак", то востаннє тротуарну плитку там перекладали близько 15 років тому (хоча гарантія на бруківку в Україні, як загалом у Європі, дається не більше, ніж на п'ять років).

Знята бруківка складалася на піддони, фактично кожна заактована й відправлена в КП "Добробут", де буде перебрана і відібрана для подальшого використання. З настанням тепла нею плануємо  перекласти частину тротуару біля магазину "Фокстрот", адже там бруківка таких же розмірів та форми, яка виготовлялась на початку 90-их років і сьогодні майже не має аналогів.

Були зауваження й щодо реконструкції освітлення по вулиці Незалежності. Практично від перехрестя  вул. Володимирська-Незалежності до мосту  замінено ліхтарі на нові сучасні з енергозберігаючими світильниками. Це стало необхідним тому, що знос опор, які були встановлені по вул. Незалежності, сягав сімдесяти, а то й ста відсотків.

Окрім того, потрібно врахувати ще один момент, пов'язаний з новими нормативними актами Кабміну:  якщо раніше ми користувались пільговими тарифами на вуличне освітлення, то сьогодні маємо за це стовідсотково платити. Таким чином, замінивши ліхтарі на сучасні, можемо економити кошти на оплаті за електроенергію навіть у більшому обсязі, аніж  це було на пільгових умовах.

(Закінчення на 5-й стор.).

– Коли будуть здійснені роботи з водовідведення по вул. Купріна, на що чекають вже не один десяток років її мешканці? Чи передбачені у 2018 році кошти на ремонт дороги на цій вулиці?

– Сьогодні від підтоплень потерпають не тільки жителі вулиці Купріна, а й багатьох інших. У бюджеті -2018 заплановані кошти на виготовлення проектно-кошторисної документації. Адже для того, щоб  відвести воду з тієї чи іншої вулиці, нам необхідно знати, скільки коштів потрібно для цього виділити. Допоки не будуть підготовлені проектні матеріали, ми не зможемо в бюджеті 2018 року при перерозподілі вільних залишків визначитися у цьому.

До 12 січня підприємство "Ковелькомунпроект" має підготувати проектно-кошторисну документацію на водовідведення вулиці Лугової. Виконані тут роботи мають зняти проблему підтоплень на вулицях Федьковича, Червоного Хреста, Зеленої, Жуковського. До 1 лютого має бути проектно-кошторисна документація для  вулиць Лермонтова, Назарія Яремчука та провулку Лермонтова. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 556

Друге пленарне засідання позачергової тридцять другої сесії Ковельської міської ради, що відбулося 28 грудня 2017 року, тривало в присутності чималої кількості ковельчан – мешканців постраждалих від підтоплень вулиці Назарія Яремчука та провулку Лермонтова (мікрорайон Ковель-ІІ). Тож перша  частина засідання була аж надто емоційною, словесні баталії його учасників ледве не переросли у колотнечу. Щоб стримати її, в конфлікт втрутились правоохоронці.

Вже на самому початку сесії, під час оголошень депутатських запитів та звернень, люди, котрі вже вдруге прийшли до сесійного залу, аби заручитися підтримкою міських депутатів у вирішенні їхньої проблеми, що, з їхніх слів, турбує роками, не змогли порозумітися з представниками влади й спокійно та без суперечок досягти якогось компромісу.

Нагадала про проблему жителів вул. Назарія Яремчука та провулку Лермонтова депутат Галина Стасюк, котра на минулому сесійному засіданні оголосила запит, який з'явився на підставі колективного звернення мешканців вище зазначених вулиць, які просили створити комісію, що сприяла б ліквідації підтоплень їхніх присадибних ділянок і споруд. Однак тоді депутати не підтримали запит колеги.

Тому того дня Галина Стасюк озвучила наступний запит з вимогою для попередження можливих катастрофічних наслідків підтоплення вище зазначених вулиць доручити відповідним структурним підрозділам виконавчого комітету міської ради замовити проектно-кошторисну документацію та передбачити в бюджеті кошти на 2018 рік для проведення робіт з водовідведення та ліквідації наслідків підтоплення цих вулиць. Даний запит депутат попросила поставити на голосування.     

Коли ж сподівання людей на підтримку депутатського корпусу не підтвердились, адже за даний запит голосів народних обранців знову не вистачило, зал "вибухнув" обуренням. Прибулі обступили президію й вже на підвищених тонах, не стримуючися у висловах, вимагали в міського голови усе ж знайти потрібні кошти на ліквідацію підтоплень на їхніх вулицях. В декого врешті обірвався терпець, й свою правоту кинулися відстоювати кулаками. Тож розбороняти тих, хто кинувся у бійку, довелося поліцейським, яких покликали до зали.

І хоч дещо "знизилася" напруга, полеміка в залі не припинялась. Слово було надано одному з мешканців підтоплених вулиць Олександру Присаді, який, звертаючись до представників влади, говорив про невиконані нею обіцянки стосовно вирішення їхньої проблеми, згадав і про кошти, які, на його думку, потрібно було б на це використати.

Звертаючись до громади, міський голова Олег Кіндер, зокрема, зазначив, що є доручення розробити проектно-кошторисну документацію, на що передбачено відповідні кошти в бюджеті на 2018 рік, після чого й стане відомо, скільки потрібно закласти коштів для проведення водовідведення на зазначених вулицях, які будуть виділені вже в цьому році.

Однак присутні не бажали слухати жодних пояснень й, натомість, вимагали в мера Ковеля, депутатів міськради негайно їхати з ними разом на підтоплені вулиці, аби вони на власні очі переконались, в яких нестерпних умовах їм доводиться жити. 

Зрештою, міський голова Олег Кіндер доручив своєму заступнику Андрію Товстизі та начальнику управління капітального будівництва та житлово-комунального господарства міськвиконкому Андрію Стернічуку, не зволікаючи, виїхати на місце події, аби вирішити, чим уже сьогодні можна зарадити людям. 

Але й після цього громада розходитись не поспішала, тому, не маючи можливості далі проводити сесію, Олег Олексійович оголосив перерву й разом з депутатами поїхав на підтоплені вулиці (на знімках).

Також із делегацією з ради прибули й комунальники, які взялися відкачувати воду навколо підтоплених будинків, – йдеться на сайті ПроКовель. Мешканці жалілися, що в таких нелюдських умовах вони жити не можуть, що їхні діти стали частіше хворіти, в сараях топиться худоба і птиця. А ще – руйнуються хати, вода проникла в середину господарських споруд та будинків, поряд пройти без гумових чобіт просто неможливо. Все це побачив і почув міський голова.

В присутності постраждалих було погоджено, що протягом найближчих днів триватиме відкачування води, всі сторони погодилися на тому, що в даному мікрорайоні необхідно прокладати хоча б мережу зливової каналізації.

l

Після перерви депутати продовжили свою роботу. Слово було надано учаснику бойових дій Михайлу Сидоренку, котрий поцікавився в народних обранців, чому декілька сесій поспіль не підтримується проект рішення "Про внесення змін до рішень міської ради", на яке півроку чекають ковельчани. При тому, що до нього не було жодних зауважень і пропозицій на постійній земельній комісії, під час сесійних засідань.

Згодом повернувшись до розгляду цього питання, депутати прийняли цей проект рішення. 

В ході сесії внесено зміни до рішення міської ради від 22. 12. 2016 р., № 18/3 "Про міський бюджет на 2017 рік". Таким чином збільшено доходи загального фонду на 180 тис. грн. за рахунок медичної субвенції з Державного бюджету міському. Ці кошти спрямовуються на лікування хворих на цукровий і нецукровий діабет.  

У "Різному" виступила заступник голови ГО "Підприємці та працівники приватного сектора міста Ковеля" Людмила Васковець, котра від імені підприємців, що здійснюють свою підприємницьку діяльність на центральному та привокзальному ринках, звернулась з проханням до міського голови, депутатів міської ради вплинути на дирекцію Ковельського госпрозрахункового ринку, яка з 1 січня планує суттєво й, на їхню думку, необґрунтовано підвищити орендну плату, яка становитиме 70 гривень за квадратний метр.

Міський голова Олег Кіндер доручив депутату Ігорю Пінісу, який очолює тимчасову контрольну комісію міської ради з вивчення проблемних питань підприємців, підготувати звернення стосовно необхідних для роботи матеріалів, які має надати адміністрація ринку. Першому заступнику міського голови Михайлу Гетьману – посприяти в їх отриманні для подальшого розгляду на комісії.

Громадський активіст Ігор Верчук озвучив проблему жителів вул. Черняховського, котрі звертаються до міської влади з проханням посприяти у ліквідації своєрідного ставу, який утворився на перехресті вулиць Черняховського та Відродження, а також провести там поточний ремонт. 

На сесії були прийняті рішення й з ряду інших питань порядку денного.

Вікторія ЗІНЧУК.

Фото Наталії УСТИМУК. 

Друге пленарне засідання позачергової тридцять другої сесії Ковельської міської ради, що відбулося 28 грудня 2017 року, тривало в присутності чималої кількості ковельчан – мешканців постраждалих від підтоплень вулиці Назарія Яремчука та провулку Лермонтова (мікрорайон Ковель-ІІ). Тож перша  частина засідання була аж надто емоційною, словесні баталії його учасників ледве не переросли у колотнечу. Щоб стримати її, в конфлікт втрутились правоохоронці.

Вже на самому початку сесії, під час оголошень депутатських запитів та звернень, люди, котрі вже вдруге прийшли до сесійного залу, аби заручитися підтримкою міських депутатів у вирішенні їхньої проблеми, що, з їхніх слів, турбує роками, не змогли порозумітися з представниками влади й спокійно та без суперечок досягти якогось компромісу.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 780

21 грудня ц. р. відбулося перше пленарне засідання тридцять другої позачергової сесії Ковельської міської ради.

За традицією, заслухано депутатські запити та звернення, переважна більшість яких стосувалися господарської діяльності в місті. 

Серед підтриманих – запит Сергія Вишневського щодо звернення жителів провулку Івана Богуна стосовно ремонту дороги навколо розкопаного каналізаційного колодязя, а в перспективі – ремонту дорожнього покриття. Як він повідомив, у вересні цього року УВКГ "Ковельводоканал" проводило в даному провулку ремонтні роботи каналізаційного колодязя, в результаті чого була пошкоджена ділянка автодороги, яку не відновили й досі.  

З приводу почутого міський голова Олег Кіндер дав доручення своєму заступнику Андрію Товстизі розібратися у ситуації і притягнути до дисциплінарної відповідальності тих, хто за це відповідає. Адже, з його слів, це -- непоодинокі випадки, коли "Ковельводоканал" розкопує аварійні ділянки і після цього не влаштовує там благоустрій, який був до того.

l

Депутати не підтримали депутатський запит Ігоря Пініса, в якому він, з його слів, на прохання Спілок АТО, ветеранів війни на Сході України пропонував створити робочу групу з метою напрацювання програми по формуванню положення та створення спеціального фонду чи внесення змін до існуючих програм соціального захисту населення для забезпечення екстреної допомоги ветеранам та бійцям АТО, які потребують негайної фінансової допомоги на лікування.

Як повідомив заступник міського голови Ігор Прокопів, у Ковелі вже діє така програма і буде продовжена на наступний рік, за якою були задоволені всі такого роду звернення, що надходили від учасників антитерористичної операції. Про це свідчать й цифри, озвучені на сесії начальником управління праці та соціального захисту населення міськвиконкому Софією Сагаль, котра поінформувала про те, що відповідно до існуючої програми матеріальна допомога виділялась громадянам, які прийняті на військову службу за контрактом (145 тис. грн.) та сім'ям, рідні яких мобілізовані до Збройних Сил України для участі в АТО (58 тис. грн.), а також зазначила, що  діє комісія з питань соціального захисту населення, до складу якої входять й депутати, тож хто сумнівається в прозорості розподілу цих коштів може подати свої пропозиції і бути включеним до її складу.

l

Не "пройшли" депутатські запити й Галини Стасюк, котра в одному з них просила створити комісію у складі депутатів міської ради та спеціалістів відділу комунального господарства, а також розглянути на сесії міської ради питання стосовно ліквідації наслідків підтоплень по вул. Назарія Яремчука.

Депутати повернулися до проблеми, пов'язаної з ремонтом доріг (зокрема й вулиці Назарія Яремчука, жителі якої з цієї причини того дня прийшли на сесію), під час розгляду питань порядку денного, взявшись за обговорення питання про внесення змін до рішення міської ради від 24. 12. 2015 р., № 3/77 "Про затвердження Програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства м. Ковеля на 2016 - 2020 р. р.".

Депутат Ігор Пініс поцікавився тим, чи існує реєстр об'єктів (доріг та прибудинкових територій), що визначені як пріоритетні для будівництва та реконструкції в наступному році за кошти міського бюджету, і за яким принципом цей перелік складений. Адже, на його думку, ця Програма є неаргументованою, тому очолювана ним у міській раді фракція "УКРОП" змушена буде утриматися від голосування.

Коментуючи почуте, заступник міського голови Андрій Товстига зазначив, що під час визначення пріоритетності проведення ремонтних робіт на вказаних об'єктах, в першу чергу, враховувались заяви мешканців міста, а також депутатські запити та звернення. 

У свою чергу, секретар міської ради Віра Федосюк з цього приводу пояснила, що неможливо включити в перелік проведення капітальних ремонтів у 2018 році всі вулиці, які цього потребують, адже на це не вистачить бюджетних коштів. Тому, вважає, що до цього питання потрібно підходити виважено, зауваживши, що в бюджеті на наступний рік передбачено значне фінансування на виготовлення технічної документації, без якої немає можливості освоїти виділені на ремонт тої чи іншої вулиці кошти. 

І хоч обговорення цього питання відбувалося досить активно та емоційно, у результаті голосування даний проект рішення народні обранці не спромоглися прийняти за основу.

l

Основним питанням, яке викликало бурхливе обговорення під час розгляду питань порядку денного сесії, було затвердження бюджету м. Ковеля на 2018 рік. Важливість прийняття головного кошторисного документа міста на наступний рік своєю присутністю на сесії підтвердили представники бюджетної сфери – переважно освітяни й медики, котрих багато зібралося в сесійній залі.

І знову звучало чимало суперечливих думок з приводу ремонту вулиць і доріг. Під час п'ятихвилинної перерви, яку попросив для обговорення депутат Ігор Пініс відразу після того, як міський голова Олег Кіндер оголосив питання про міський бюджет на 2018 рік, керівник фракції "УКРОП", повернувшись обличчям до присутніх у залі, звернувся до них із промовою і говорив про те, що очолювана ним у міській раді фракція підтримувала і підтримує медицину, освіту, соціальну сферу, але не погоджується з розподілом коштів на комунальну галузь, що, як він сказав, "відбувається без участі громадськості у владних кабінетах".

З цієї причини він та його однопартійці по фракції сумніваються у тому, чи варто голосувати за такий бюджет. Про це просто у залі й запитав у присутніх на сесії ковельчан. Та, почувши ствердні вигуки громади, "укропівці" прислухались до думки загалу й в ході голосування сказали "так" бюджету міста на наступний рік.

Звучали й інші пропозиції стосовно цього. Депутати просили віднайти кошти у 2018 році, аби розпочати ремонтні роботи й на інших міських вулицях, мешканці яких за сприянням у цьому зверталися до міської ради (вул. Чехова, Черняховського та ін.).

Депутат Андрій Мілінчук клопотав про вул. Відродження, стосовно чого отримав коментар заступника міського голови Андрія Товстиги, котрий зазначив, що з приводу цього розглядається питання про співфінансування з обласного бюджету, адже 25 млн. грн. на ремонт цієї вулиці - для міста сума нереальна. 

Аргументовано підходити до вирішення цих питань закликав депутатів міський голова Олег Кіндер, який вкотре пояснив, що аби включити в існуючий перелік запланованих у наступному році ремонтних робіт вище вказані вулиці, потрібно звідти виключити інші об'єкти. Серед них – вул. Олени Пчілки та вул. Павлова, де було замінено каналізацію та водогін і таким чином вони потребують благоустрою; вул. 40 років Перемоги (відрізок дороги до ДНЗ № 8) та вул. Володимирська, 91 (120-квартирний житловий будинок), які протягом тривалого часу не ремонтувалися; мікрорайон Ковель-ІІ, для водопостачання якого в бюджеті міста у 2018 році передбачено 8,5 млн. грн. на будівництво магістральних водопроводів та інші важливі об'єкти.   

Відтак, після активної дискусії із 27 присутніх у залі 26 народних обранців віддали голоси "за" міський бюджет на 2018 рік, який визначено у розмірі понад 811 мільйонів гривень.

За інформацією офіційного сайту міської ради, основною складовою його наповнення залишається податок на доходи фізичних осіб. Наступного року офіційно працюючі ковельчани сплатять до бюджету майже 132 млн. грн. (на 18 млн. грн. більше, ніж нинішнього року).

Понад мільйон сто тисяч гривень скерують податку на прибуток підприємств комунальної власності міста.

Прогнозується, що сума акцизного податку з вироблених в Україні та ввезених на митну територію України підакцизних товарів (пального) складе 17,8 млн. грн., а від продажу алкоголю, тютюну та пива – понад 30 млн. грн.

Ковельчани (власники об'єктів житлової та нежитлової нерухомості) сплачують до міського бюджету й податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Ця сума у 2018 році має сягнути півтора мільйона гривень.

У 2018 році має зрости сума надходжень до бюджету від сплати земельного податку фізичними та юридичними особами. Вона становитиме понад 18 млн. грн.

Збір за місця для паркування транспортних засобів обраховано в сумі 451 тис. грн., що більше очікуваних надходжень за 2017 рік на 105 тис. грн.

Доходи міського бюджету поповнять й інші податки та збори. Зокрема, туристичний збір - 32,6 тис. грн.; надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно - 481,6 тис. грн.; державне мито - 161,3 тис. грн.

Ковелю надійдуть кошти з Державного бюджету. Базова дотація становитиме 8,1 млн. грн. Галузь освіти отримає 88,6 млн. грн. Ця сума на 11% більша, ніж у нинішньому році. Фінансування медицини держава навпаки зменшить на 10% і виділить 83,2 млн. грн. Соціальні виплати, допомоги і компенсації складуть близько 400 млн. грн.

Щодо бюджету розвитку, то на капітальні видатки галузі освіти заплановані кошти в сумі 5 мільйонів гривень. За рахунок цього ресурсу будуть придбані основні засоби та проведено капітальні ремонти дахів ЗОШ № 5, ДНЗ №№ 2, 8, частини покрівлі ЗОШ № 9, частини покрівлі спортивного залу приміщення басейну НВК № 13, харчоблоку ДНЗ № 1.

Така ж сума передбачена і на охорону здоров’я. Вона в основному буде спрямована на закупівлю сучасної апаратури. 

Для закладів культури у 2018 році заплановано освоїти 2 мільйони 686 тис. грн., за які буде здійснено капремонти в школах естетичного виховання, завершено реконструкцію Народного дому "Просвіта" та придбані основні засоби (апаратура, костюми, музичні інструменти).

Збільшаться фінансові ресурси на утримання і розвиток закладів фізичної культури та спорту, що дозволять повноцінно функціонувати комплексній дитячо-юнацькій школі ім. Є. Кондратовича, спортивній школі управління освіти, міському центру фізичного здоров’я населення "Спорт для всіх" та проводити масові спортивні заходи.

На комунальне господарство і благоустрій обсяг капітальних вкладень з бюджету розвитку на 2018 рік визначений в розмірі 42 млн. 287 тис. грн. Виділяються кошти РЖКП № 1 та РЖКП № 2 на виготовлення технічної документації на житлові будинки, встановлення диспетчерської системи ліфтів та їх капітальний ремонт. 

Значні фінансові ресурси у міському бюджеті передбачені на будівництво водопровідної мережі по вул. Кияна до мікрорайону Ковель-2 як здійснення заходів щодо запобігання виникненню надзвичайної ситуації техногенного характеру регіонального рівня, реконструкцію каналізаційних очисних споруд (заміна повітродувних агрегатів), капітальні ремонти водовідведення по вул. Ветеранів, Ярослава Мудрого, доріг по вул. Винниченка, Симоненка, О. Пчілки, Липинського, 40 років Перемоги, Мічуріна, Павлова, дворової території по вул. Володимирській, 91, будівництво вуличної мережі водопостачання по вул. Ходкевича, Юності, Комарова, Б. Хмельницького, Санітарній, Шептицького, Шишкіна, реконструкцію вуличного освітлення по вул. В. Кияна, Сагайдачного та інші нагальні потреби.    

l

Обранці громади також внесли зміни до показників міського бюджету на цей рік. Як повідомила начальник фінансового управління міськвиконкому Валентина Романчук, відповідно до розпорядження голови облдержадміністрації сума стабілізаційної дотації для м. Ковеля становитиме 917 тис. 800 грн. Наступним розпорядженням голови Волинської ОДА місту додатково виділено субвенцію на погашення заборгованості по пільгам і субсидіям у розмірі 5 млн. 665 тис. грн.

Окрім того, з Державного бюджету Ковель отримає додаткових 398 тисяч гривень (субвенція на соціально-економічний розвиток), які будуть спрямовані на встановлення вікон у ЗОШ № 8 та  ДНЗ № 7.

Під час роботи сесії було затверджено Програму економічного і соціального розвитку міста Ковеля на 2018 рік, прийнято ряд необхідних програм місцевого значення на наступний рік. Серед них: підтримки сім’ї та молоді, соціального захисту окремих категорій мешканців міста, підтримки учасників антитерористичної операції та членів їх сімей, протидії захворюванню на туберкульоз, висвітлення діяльності органів місцевого самоврядування, підтримки розвитку пріоритетних видів спорту, збереження пам'ятників та об'єктів культурної спадщини, розвитку місцевого самоврядування у місті та інші.

Вікторія ЗІНЧУК.   

21 грудня ц. р. відбулося перше пленарне засідання тридцять другої позачергової сесії Ковельської міської ради.

За традицією, заслухано депутатські запити та звернення, переважна більшість яких стосувалися господарської діяльності в місті...

Вікторія ЗІНЧУК.   

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 766

15 грудня ц. р. у відділенні поштового зв’язку смт Люблинця було багатолюдно. Здавалося б, звичайний робочий день для поштовиків. Та це не зовсім так, адже саме того дня тут проходив День передплатника газети "Вісті Ковельщини". Працівники поштового відділення  (начальник Наталія Найдюк, листоноші Галина Ратанчук  та Ольга Кравчук)  і представники редакції об єднали зусилля і провели акцію задля розширення кола читачів.

У редакції "Вістей Ковельщини" вже склалися свої традиції проведення цього своєрідного свята, котре, як завжди, не обійшлося без сюрпризів. Тож у цей день кожен, хто передплатив улюблену газету на півроку чи на рік, отримав подарунок. 

Першою нашою передплатницею стала пенсіонерка Надія Тимощук.

"Передплачую "Вісті Ковельщини" вже давно, – каже пані Надія. – А сьогодні ще й приз отримала. Дуже приємно. Газету люблю, завжди читаємо її всією сім'єю від першої до останньої сторінки. Особливо мені подобаються творчі доробки, які виходять з-під пера талановитих землячок Галини Оліферчук та Олени Прадійчук. Дякую вам і бажаю успіхів у роботі!”.

Що ж, побажання люблинчанки збулися, принаймні того дня, бо протягом години-півтори "міськрайонку" виписало більше трьох десятків місцевих жителів.

Серед них – постійний передплатник Володимир Бервицький, котрий оформив передплату на цілий рік.  

"Потрібно бути в курсі того, що відбувається у районі. Про всі місцеві події дізнаюся з "Вістей Ковельщини". Крім того, газета порівняно недорога, і телепрограма тут зручна, і корисних порад багато, і новин чимало", – говорить Володимир Петрович.

Хотілося б, аби такого роду "патріотизм" виявляли не тільки пенсіонери і домогосподарки, а й тутешня (і не тільки) інтелігенція, зокрема, вчителі, котрі не надто поспішають передплатити місцеве видання. Складається враження, що їх мало цікавить, чим живе рідне селище, район. Можливо, час змінити думку? Адже редакція не відмовлялася й не відмовляється друкувати дописи й вас, освітян.

З року в рік передплачує "Вісті Ковельщини" ветеран місцевого самоврядування смт Люблинця, краєзнавець, активіст громадсько-політичного життя Сергій Данилюк, котрий не лише є незмінним її читачем, але й дописувачем.

"Мені подобається зміст газети, імпонує позиція тих, хто її творить. Але було б добре, аби публікації редактора Миколи Вельми, інших авторів читали наші владні мужі – депутати місцевих рад, яким громада виявила довіру. Адже в них журналісти висловлюють думку загалу і те, за що в кожного з нас болить душа. "Жовта" преса ставить інші цілі і свої зусилля спрямовує в дещо інше русло, особливо, коли "запахне" виборами. Тому сьогодні, коли місцевій пресі доводиться сутужно, влада повинна її підтримувати", – вважає Сергій Платонович.

Із нетерпінням чекає виходу чергового номера "Вістей Ковельщини" й Світлана Гаврилюк.

"Дуже люблю нашу газету. Знала, що сьогодні День передплатника і прийшла її передплатити, – повідомила люблинчанка. – Подобається читати про долі простих людей. А ще у вас цікаві поради, рецепти, не пропускаю рубрики "Від четверга до четверга", погоду. Бажаю "Вістям Ковельщини" зростання тиражу й читацької аудиторії".

Отож, День передплатника в Люблинці вдався на славу. Дякуємо всім нашим шанувальникам за теплі слова та побажання. Будьмо разом і надалі!

Вікторія ЗІНЧУК.  

НА ЗНІМКАХ: під час Дня передплатника в Люблинці.

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.

15 грудня ц. р. у відділенні поштового зв’язку смт Люблинця було багатолюдно. Здавалося б, звичайний робочий день для поштовиків. Та це не зовсім так, адже саме того дня тут проходив День передплатника газети "Вісті Ковельщини". Працівники поштового відділення  (начальник Наталія Найдюк, листоноші Галина Ратанчук  та Ольга Кравчук)  і представники редакції об єднали зусилля і провели акцію задля розширення кола читачів...

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 762

У нашій державі – нове загострення хронічної "хвороби": ціни ростуть. Причому відразу на все і надто вже помітно. Офіційний прогноз інфляції в цьому році вже довелося підвищити: коли на початку року влада розраховувала на 7 - 9 відсотків росту цін, то восени стало зрозуміло, що слід очікувати не менше 12 відсотків такого росту, а вже ближче до нового року – цей процент наблизився до чотирнадцяти. Але це лише офіційний показник, а у реальності все значно "веселіше". 

Особливо помітно дорожчає бензин. Ціни на паливо побили ще один рекорд, досягнувши тридцяти гривень за літр (популярний бензин А-95 коштує 27 – 30 грн. за літр). В цілому на початку осені пальне здорожчало на 3,5 грн. Водії економлять, як можуть, хтось менше їздить, а хтось перейшов на дешевше паливо або ж взагалі пересів у громадський транспорт. За словами експертів, бензин в Україні дорожчає через ріст світових цін на нафту і курсу валюти.

А подорожчання бензину вдарить по кишеням й тих, хто не має автомобіля, адже ціна пального і валютний курс – в основі ціноутворення всіх груп товарів. Падає гривня, дорожчає бензин – змінюються цінники у магазинах. Буває, деякі продукти дорожчають мало не щодня.

У цьому році найбільше зріс у ціні національний продукт – сало. За даними державної статистики, ціна на нього зросла майже вдвічі. У нас нині за кілограм цього "делікатесу" просять 60 – 80 гривень (хіба товщиною у палець можна придбати за 40 грн./кг). Також в "лідерах" здорожчання – свинина, яловичина і курятина. У цьому переконуємось, скуповуючись на ринку чи місцевих супермаркетах. 

Продавці в м'ясному павільйоні, що на центральному ринку, скаржаться, бо купувати м'ясо люди стали набагато менше. Нічого дивного, якщо пропонують ребра чи лопатку в середньому за 90 грн./кг, а кращі сорти м'яса оцінюють у 120 – 150 грн./кг. Тож, аби приготувати борщ, як кажуть, не зовсім із сокири, більшості наших господинь по кишені його приготувати хіба що на кістковому бульйоні.

Продавці переписують цінники декілька разів у місяць, а супермаркети "зваблюють" покупців знижками: акційні пропозиції – на кожному кроці. Та ціни на продукти ростуть значно швидше, ніж пенсії і зарплати. 

Аби абстрактні відсотки інфляції перевести в більш зрозумілі величини, експерти вигадали так звані індекси. У світі всім відомий індекс гамбургера, але українській душі "рідніший" індекс борщу або ж актуального перед Новим роком "олів'є". В цьому році цей салат обійдеться дорожче більш, ніж на 20 гривень (приблизно вартуватиме 80 – 90 грн.), а навіть пісний борщ подорожчав на 20 - 24 відсотка. 

Єдиний продукт, який здешевшав, – гречка. Її ціна впала майже на чверть (акційна ціна в супермаркеті 18 грн./кг, на ринку 20 – 21 грн./кг) і, власне, як на інші крупи, обіцяють, підніматися не буде найближчі півроку. 

Та от кашу маслом тепер точно вже не зіпсуєш. Бо саме молочні продукти з нового року можуть подорожчати. А ще яйця, хліб (який у нас "підскочив" у ціні на 50 копійок і сьогодні вартує 8 гривень), овочі і м'ясо. Однак, як пророкують експерти, не надто помітно, адже українські ціни й без того досягають стелі, бо за своїм стрімким ростом сьогодні випереджають європейські.

l

Ковельчани теж не в захваті від теперішніх цін на продукти. Пані Світлана зізнається, що аби не витрачати зайвого, вона бере у супермаркет лише визначену суму та список з потрібними товарами. На її думку, таке планування дозволяє їй зекономити.

"Якщо, для прикладу, раніше я купувала свинячу вирізку за 80 грн., то тепер мені доводиться викидати майже 130 грн. за кілограм. Це доволі відчутно, тому дозволити таку "розкіш" можу дуже рідко. Щодо цін на овочі, то вони дещо піднялися, але порівняно ціни на них ще не зашкалюють. Тепер замість бутербродів з твердим сиром і маслом на сніданок – звичайна яєчня або ж просто чай чи кава. Бо всі ціни на продукти б'ють по гаманцю, особливо тоді, коли вони ростуть на очах, а стабільного заробітку немає", – зауважує жінка.

Пенсіонерка Валентина Йосипівна свинину і яловичину не купує вже давно – не по кишені. Раніше обходилася курятиною. А зараз і шматочок курячого філе не може собі дозволити. Розповідає, що бере недорогі частини: каркаси, шиї, крила. Четвертини чи стегенця – тільки на свята. Хоча, говорить, що, наприклад, курячу четвертину по акції в супермаркеті можна купити за 40 – 41 грн., а не, як зазвичай, платити 45 – 46 гривень за кілограм.

"Скоро суп на воді будемо варити й на друге дешеві макарони їсти, причому без нічого. Бо ковбасні вироби такі дорогі, що хоч до прилавка не підходь. Нормально харчуватися пенсії не вистачає. Плюс старість – це ліки, без яких не обійтися. А вони теж не дешевшають", – нарікає пенсіонерка.

"На зарплату в 3200 повноцінно харчуватися нереально. Половину "тягне" комуналка. Наш український борщ скоро буде делікатесом. І варити його будемо раз на місяць. Навіть на пісний борщик не дуже то розженешся, в кого немає своєї городини. 

Що вже говорити про сім'ї з маленькими дітьми, яким потрібно і м'ясо, і молочне, і фрукти. Та й якою цукеркою чи печивом не всі зайвий раз можуть потішити свою малечу, – каже ковельчанка Олена, мама шестирічної Маринки. – У минулому році з нетерпінням чекала на підвищення зарплати. Сподівалася, що, нарешті, жити стане краще. Помилилась. Тож обіцяне у наступному році підвищення "мінімалки", відверто кажучи, тепер не викликає аж такого оптимізму".   

Що ж, дочекаємося нового 2018-го року. Можливо, в рік Собаки із збільшеною на 523 гривні мінімальною зарплатою таки заживемо?..

Вікторія ЗІНЧУК.

У нашій державі – нове загострення хронічної "хвороби": ціни ростуть. Причому відразу на все і надто вже помітно. Офіційний прогноз інфляції в цьому році вже довелося підвищити: коли на початку року влада розраховувала на 7 - 9 відсотків росту цін, то восени стало зрозуміло, що слід очікувати не менше 12 відсотків такого росту, а вже ближче до нового року – цей процент наблизився до чотирнадцяти. Але це лише офіційний показник, а у реальності все значно "веселіше". 

Особливо помітно дорожчає бензин. Ціни на паливо побили ще один рекорд, досягнувши тридцяти гривень за літр (популярний бензин А-95 коштує 27 – 30 грн. за літр). В цілому на початку осені пальне здорожчало на 3,5 грн. Водії економлять, як можуть, хтось менше їздить, а хтось перейшов на дешевше паливо або ж взагалі пересів у громадський транспорт. За словами експертів, бензин в Україні дорожчає через ріст світових цін на нафту і курсу валюти.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 658

Ковельський професійний ліцей. Це – не просто шанс здобути освіту, освоїти бажану спеціальність, а, здобувши професію, стати на ноги, реалізуватися в подальшому.

Це також можливість навчатися та спілкуватися з педагогами, майстрами виробничого навчання, закоханими у свою справу, за гарну науку і досвід яким вдячні колишні й нинішні вихованці. У цьому переконуєшся щоразу, побувавши у стінах цього закладу і потрапивши в атмосферу цілковитого взаєморозуміння між викладачами та учнями ліцею.

Сьогодні інтерв’ю нашій газеті дає директор Ковельського професійного ліцею Сергій Антонюк, котрий вичерпно відповів на запитання: «Чим особливе навчання у професійному ліцеї?»; «Які його переваги?»; «Як змінюється заклад на хвилі реформ?». І переконав, що «плюсів» у цього навчального закладу безліч.  

— Сергію Миколайовичу, сьогодні кожен обирає професію, яка дасть фінансову стабільність та, в ідеалі, задоволення від роботи. Чи може ліцей дати таку можливість сучасній молоді?

— Фактично всі професії, яких ми навчаємо, дають непоганий стабільний заробіток. Добрий фахівець завжди був «в ціні». Я б виділив два інших аспекти: вміння знайти роботу і саме бажання працювати.

Крім того, наші перукарі, слюсарі з ремонту автомобілів, кравці, вишивальники самі відкривають власний бізнес, поєднуючи роботу і творчість, що, власне, і приносить задоволення.

— Якою, на Вашу думку, є належна професійна освіта?

— Освіта, яка відповідає запитам українського суспільства. З досвіду знаю, що це – професійна підготовка робітничих кадрів, побудована на знанні теоретичного матеріалу і підкріплена тривалою практикою на сучасному підприємстві з найновішим обладнанням.

Сьогодні професійна освіта в Україні стала на шлях реформування. Це добре. Вони (реформи) повинні відбуватись в тісній взаємодії Міністерства соціальної політики, Міністерства фінансів та Міністерства освіти і науки. І якщо держава повернеться обличчям до суспільства і пріоритетом № 1 поставить відновлення та розвиток своєї економіки, тоді для професійної освіти – прогресивне майбутнє. Цей процес вже почався. А колектив нашого навчального закладу докладає максимум зусиль для прискорення цього процесу.

— Якщо говорити про переваги навчання у Ковельському професійному ліцеї,то, як Ви вважаєте, чому варто вчитись у вас?

— Ліцей – навчальний заклад з 50-літньою історією, який направляв свої кадри в різні куточки колишнього Союзу. Ми – практики, знаємо, як навчити ремеслу. І сьогодні унікальним є те, що навчальний заклад не стоїть на місці, а постійно вдосконалюється, модернізується і відповідно розвивається. У нас добрі та комфортні умови для сьогоднішньої молоді, яка готова вчитись.

Усі професії, яких навчаються учні, є затребуваними на ринку праці, а тому після закінчення ліцею наші випускники знаходять себе на ринку праці. Загалом, понад 75 відсотків їх ідуть працювати на підприємства різних форм власності за обраною професією. Це – чудовий показник, яким може похвалитись не кожен заклад, а вищі навчальні заклади – й поготів.

В рамках німецько-українського проекту «Партнерство у сфері професійно-технічної освіти в Україні» здійснюється підготовка  фахівців за професією «Електрогазозварник» за  дуальною формою навчання: теоретичні знання здобувають учні  в ліцеї, а виробниче навчання і виробничу практику – у ТОВ «Волинь-Кальвіс», яке є учасником згаданого проекту. Похвальним є те, що наші майстри виробничого навчання і наставники з ТОВ “Волинь-Кальвіс” вже двічі (в серпні і листопаді 2017 року) проходили стажування в Центрі зварювання в м. Цвікау (Німеччина) і вже сьогодні свої знання та вміння передають нашим учням.

— Чи допомагаєте учням з пошуком роботи?

— Так, роботу з учнями в цьому напрямку проводимо постійно, і проблем, куди іти працювати, практично не виникає. Інше питання: чи є бажання працювати у них самих?

В навчальному закладі відкрито Центр кар’єри з ініціативи Волинської обласної служби зайнятості. Роботодавці і учні ліцею отримали можливість  прямого спілкування, адже Центр кар’єри – це майданчик, де мають зустрічатися майбутній працівник і роботодавець.

— Чи працюють за фахом випускники на відомих підприємствах в Україні, за кордоном?

— Так, зокрема на відомих підприємствах Волині, Києва, Харкова. Багато працює в Польщі, Росії, Чехії, Німеччині. Один з випускників трудиться токарем в Чикаго, зварник — в Аргентині. Географія працевлаштування наших учнів розширюється, процеси глобалізації торкаються і мешканців провінційних міст. 

 Окрім того, окремі наші випускники відкривають свій бізнес (гарним прикладом є підприємець Петро М’якота, колишній випускник). Він – авторитетна на Ковельщині людина, член виконавчого комітету міської ради.

— Існує можливість вдосконалюватись, навчатись далі?

— Продовжувати навчання після закінчення нашого ліцею зобов’язати ніхто не в змозі. Кращим випускникам ми даємо рекомендації разом із роботодавцями щодо продовження навчання за обраним фахом у вищих професійних училищах, коледжах та ВНЗ. Проте це — вже вибір кожного конкретного випускника. Путівку в доросле, самостійне та відповідальне життя, а це  – основна місія нашого ліцею, ми даємо.

— Чи є перспективи розвитку закладу? 

— Особливістю професійної освіти – індустрії робітничих кадрів  є кваліфіковані фахівці, яких готує професійна школа. І в цьому сенсі Ковельський професійний ліцей володіє колосальним потенціалом,  який в змозі  стати двигуном розвитку економіки міста, області і України. Місто Ковель  знаходиться на перетині залізничних та автомобільних доріг, тому за випускниками ліцею майбутнє Волинського краю.

Колектив Ковельського професійного ліцею робить все для того, щоб працювати в просторі стратегічних інтересів учнів  в період нового етапу розвитку системи профтехосвіти.  Триває реалізація інших проектів, які спрямовані на модернізацію навчальних майстерень з професій «електрогазозварник», «слюсар з ремонту автомобілів», «монтажник санітарно-технічних систем».

 В навчальному закладі створена гарна матеріально-технічна база, яка постійно покращується: щороку створюємо чи переобладнуємо нові кабінети, майстерні, інші приміщення для проведення навчально-виховного процесу та організації побуту учнів. 

Щороку проходить виставка ліцейної продукції, на якій представлений широкий асортимент товарів, що виготовляються в Ковельському професійному ліцеї (вироби ліцеїстів),  і де кожен має можливість придбати їх за доступною ціною та  зробити замовлення.

Наш ліцей представляє Волинь на Міжнародній виставці сучасних закладів освіти і щороку стає її лауреатом. Заклад включений до проекту в рамках програми ЄС «Підтримка політики регіонального розвитку в Україні» «Покращення системи підготовки кадрів для потреб економіки Волинського субрегіону».

Славу ліцею примножують його учні, котрі щороку стають лауреатами обласних та Всеукраїнських конкурсів.

Гарне соціально-побутове забезпечення: по-сучасному обладнаний гуртожиток з усіма зручностями, їдальня і т. д.

— І насамкінець, які плани на 2018-2019 навчальний рік?

 – В рамках реформи в системі ПТО навчальний заклад переходить на новий атестаційний рівень,  на базі навчального закладу буде створено Ковельський центр професійно-технічної освіти. 

Держава не може обійтися без робітничих професій, тому ми готові до змін, набираємо обертів і впевнено дивимося у майбутнє.  

Розмову вела

Вікторія ЗІНЧУК.

Ковельський професійний ліцей. Це – не просто шанс здобути освіту, освоїти бажану спеціальність, а, здобувши професію, стати на ноги, реалізуватися в подальшому.

Це також можливість навчатися та спілкуватися з педагогами, майстрами виробничого навчання, закоханими у свою справу, за гарну науку і досвід яким вдячні колишні й нинішні вихованці. У цьому переконуєшся щоразу, побувавши у стінах цього закладу і потрапивши в атмосферу цілковитого взаєморозуміння між викладачами та учнями ліцею.

Сьогодні інтерв’ю нашій газеті дає директор Ковельського професійного ліцею Сергій Антонюк, котрий вичерпно відповів на запитання: «Чим особливе навчання у професійному ліцеї?»; «Які його переваги?»; «Як змінюється заклад на хвилі реформ?». 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 610

23 листопада ц. р. відбулася тридцять перша сесія Ковельської міської ради.

Обранці міської громади у своїх депутатських запитах і зверненнях в основному порушували питання житлово-комунального спрямування.

Галина Стасюк озвучила запити, за посередництвом яких просила включити вул. Шевченка, 9 в перелік прибудинкових територій, що підлягають благоустрою за кошти міського бюджету в 2018 році, а також, зважаючи на звернення матерів Героїв АТО, які загинули на Сході України й поховані на ковельському кладовищі, провести благоустрій даної території. 

Звернення Юрія Міцури стосувалось проведення у наступному році капітального ремонту футбольного майданчика зі штучним трав'яним покриттям, який знаходиться на території НВК № 13. 

Вадим Клімук озвучив звернення мешканців вул. Косачів, котрі просять вирішити питання неналежного стану пішохідної доріжки на цій вулиці поблизу будинку № 3 (ділянка заїзду до внутрішнього двору КДЮСШ ім. Є. Кондратовича).

Андрій Мілінчук просив вжити відповідних заходів, аби додатково освітлити пішохідні переходи; Геннадій Кіндер - надати інформацію про кількість вільних земельних ділянок для гаражного будівництва в гаражному масиві "Автомобіліст".

Сергій Вишневський від імені жителів вул. Ніла Хасевича, Зеленої, Жуковського, Червоного Хреста, Федьковича, Лугової, Довбуша, Рилєєва звернувся з проханням посприяти в розробленні проектної кошторисної документації і включити в бюджет на 2018 рік кошти на проведення робіт з водовідведення та облаштування централізованих каналізацій на вище названих вулицях.

Окрім інших, депутати підтримали депутатські запити Ігоря Пініса: щодо здійснення благоустрою прибудинкової території по вул. Володимирській, 85 та стосовно створення робочої групи з питання збереження, реставрації та подальшого ефективного використання приміщення другого поверху будинку № 18 по вул. Степана Бандери (колишнє приміщення РАГСу).

Міський голова Олег Кіндер озвучив звернення до депутата Ігоря Пініса, в якого попросив в письмовій формі надати інформацію про, за визначенням останнього, неефективне використання коштів міської ради при будівництві набережної.

У депутатському запиті Валерій Кубай просив передбачити в міському бюджеті на 2018 рік кошти на ремонт підвального приміщення ЗОШ № 7 з метою проведення в ньому гурткової роботи та уроків хореографії.

Богдан Солодуха у своєму зверненні просив відкоригувати графік вмикання й вимикання вуличного освітлення в місті.

Андрій Неридько поцікавився підставами, на яких стадіон по вул. Грушевського, 8-а під час проведення на ньому заходів називають "Верес", тому своє звернення спрямував відділу по управлінню майном комунальної власності міськвиконкому, який, в свою чергу, має звернутися до орендаря з вимогою встановити на стадіоні вивіску з назвою "Сільмаш".

Користуючись нагодою, Ігор Пініс вручив відзнаки громадської організації "Комітет громадського спротиву" за активну громадську позицію та волонтерську діяльність депутатам міської ради Володимиру Бичику та Андрію Неридьку.    

Перейшовши до розгляду питань порядку денного сесії, депутати спершу внесли зміни до показників міського бюджету на 2017 рік. Далі – до Програми соціального захисту окремих категорій мешканців м. Ковеля на 2017 рік, згідно з якими, окрім інших, надано одноразову цільову допомогу на придбання житла багаторазовій чемпіонці та володарці кубка України Тетяні Коб у розмірі 357, 5 тис. грн.

Наша землячка прославляє країну на змаганнях найвищого рівня. Зокрема, вона посіла п'яте місце з боксу  на Олімпійських іграх в Ріо-де- Жанейро в 2016 році. У цьому ж році в дівчини – "срібло" континенту. В 2008 році Тетяна виборола "золото" на чемпіонаті Європи. Здобула "бронзу" на чемпіонаті світу 2010 року. 

І знову депутати не змогли визначитись, за який з проектів рішень голосувати: щодо проведення благоустрою території Ковельської школи мистецтв та частини вул. Леонтовича чи стосовно будівництва пішохідної доріжки до цього закладу естетичного виховання з вул. Театральної.

Відстоюючи думку викладачів, батьків та вихованців школи мистецтв, Галина Стасюк закликала колег-депутатів підтримати другий варіант, в котрий раз аргументуючи на тому, що, на жаль, сьогодні в міському бюджеті немає можливості віднайти кошти на реалізацію обох проектів. Отож, на її переконання, потрібно, в першу чергу, зважати на бажання і потреби юних ковельчан.

Іншої позиції щодо цього дотримується секретар міської ради Віра Федосюк, котра пояснила, що якби провели благоустрій на вулиці Леонтовича, то потреба в будівництві доріжки по вулиці Театральній відпала б сама собою. Тоді, з її слів, були б належні під'їзні шляхи, освітлення. Тим паче, що автобусні зупинки знаходяться: одна - біля ЗОШ № 3, а інша – поблизу ЗОШ № 5 та №8.У протилежному разі потрібно буде думати про те, де будуть зупинятися "маршрутки" і як туди доїжджатимуть діти. 

І хоч депутати почули аргументи обох сторін, однак не підтримали ні того, ні іншого проекту рішення.

На сесії міськради затверджено детальні плани територій по вул. Міцкевича, 10, 64, а також дано дозвіл на розроблення детальних планів територій по вул. Батуринській, 6, Модеста Левицького, 75-а, Незалежності, 15, Володимирській, 154-а, Грушевського, 31, 75-а.

Окрім того, народні обранці взяли до відома інформацію про роботу відділу обліку, розподілу та приватизації житла виконавчого комітету міської ради за десять місяців 2017 року, розглянули ряд питань, що регулюють земельні відносини в місті та ін.

Вікторія ЗІНЧУК.

23 листопада ц. р. відбулася тридцять перша сесія Ковельської міської ради.

Обранці міської громади у своїх депутатських запитах і зверненнях в основному порушували питання житлово-комунального спрямування.

Галина Стасюк озвучила запити, за посередництвом яких просила включити вул. Шевченка, 9 в перелік прибудинкових територій, що підлягають благоустрою за кошти міського бюджету в 2018 році, а також, зважаючи на звернення матерів Героїв АТО, які загинули на Сході України й поховані на ковельському кладовищі, провести благоустрій даної території. 

Звернення Юрія Міцури стосувалось проведення у наступному році капітального ремонту футбольного майданчика зі штучним трав'яним покриттям, який знаходиться на території НВК № 13. 

Вадим Клімук озвучив звернення мешканців вул. Косачів, котрі просять вирішити питання неналежного стану пішохідної доріжки на цій вулиці поблизу будинку № 3 (ділянка заїзду до внутрішнього двору КДЮСШ ім. Є. Кондратовича).

Андрій Мілінчук просив вжити відповідних заходів, аби додатково освітлити пішохідні переходи; Геннадій Кіндер - надати інформацію про кількість вільних земельних ділянок для гаражного будівництва в гаражному масиві "Автомобіліст".

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 813

Реформа освіти – ще одна, яка, як вважають в Міносвіти, сьогодні теж на часі. “Зелене світло” їй дали українські депутати, котрі на початку вересня проголосували за Закон про освіту. Тож як реформа змінить життя вчителя, школи та учня, а, головне, скільки коштів ці зміни будуть коштувати державі і чи достатній для цього ресурс? – питання, які цікавлять кожного з учасників навчального процесу.

Знання не заради знань, а вмінь використовувати їх у професії, поліпшення матеріального становища вчителів. Саме це передбачає Закон про освіту. 

Замість 11 років школярі сидітимуть за партами дванадцять років. При цьому школа буде трирівнева: початкова – чотири роки, що вводиться з 2018 року, базова середня освіта – 5 років у гімназії (з 2022 року), профільна середня освіта – три роки (ліцеї та заклади професійної середньої освіти), яка започаткується в 2027 році.

Профільна освіта готуватиме учня до майбутньої професії. Дитина зможе вибирати те, що цікаве саме їй та зосередити свою увагу на цих предметах замість того, щоб вчити всього по трішки, як це відбувається зараз. Якщо учневі видасться, що помилився у виборі, протягом першого року в ліцеї він зможе змінити спеціалізацію. По суті, профільна освіта повинна стати першим курсом ВНЗ. 

Протягом навчання від учня не чекатимуть зазубрення та бездумного відтворення інформації.

Кількість обов'язкових предметів скоротять: з 22 до дев'яти. Дисципліни об'єднають, чим зменшать навантаження на учнів. Але цей момент вже сприймається неоднозначно: чи не вплине це на якість освіти і освіченості дітей?

Дванадцятирічна середня освіта – загальноприйнята світова практика. Сьогодні в закордонні вузи випускникам наших шкіл шлях замовлений. Тож очевидний "плюс" – реформа повинна забезпечити визнання українських атестатів за кордоном.

Які ж пріоритети отримають вчителі? Обіцяють: зарплатня вчителя в Україні стартуватиме з 9 тисяч гривень залежно від категорії. Щоправда, оскільки на реформу потрібно понад 120 млрд. грн., її проведення планують розтягнути на десять років, тож коли саме українським вчителям чекати на такий рівень зарплатні, поки невідомо. Закон зараховує до заробітної плати також виховну, методичну, організаційну та іншу трудову діяльність вчителя.

А, окрім того, контролювати їхню роботу більше не будуть місцеві управління. Зникне і монополія інститутів післядипломної освіти. А де і як підвищувати кваліфікацію, вирішуватиме сам учитель. До того ж, стимул для сертифікації – 20-відсоткова надбавка до зарплати. 

В цілому, втілюючи реформу у життя, спочатку обіцяють надрукувати оновлені підручники, потім – провести перенавчання вчителів, а згодом, відступаючи від загальноосвітнього принципу, створити мережу профільних шкіл. Але й тут є нюанси: чи вистачить часу і коштів для таких масштабних змін? А найголовніше, чи буде бажання самих педагогів кардинально перебудовувати звичну систему?

Саме такі запитання ми поставили вчителям та учням ЗОШ № 10, а також батькам школярів, і ось які отримали відповіді.

Світлана ШВОРАК,     

директор ЗОШ І-ІІІ ст. № 10 м. Ковеля:

– Концепція Нової української школи, яка законодавчо закріплена Законом України "Про освіту", змінила орієнтири і підходи до освітнього процесу в цілому. Перед керівниками закладів освіти постали нові виклики щодо успішного втілення стратегічних завдань удосконалення усіх ланок шкільної освіти. 

Реалізація норм нового Закону про освіту вимагає особливої уваги уже до підготовки, налаштування на особливі умови учителів 1-х класів, які будуть започатковувати власне Нову українську школу; надання максимальної автономії закладам освіти. Це сьогодні дуже важливо і водночас непросто. 

Наша освіта має змінюватися, і це може змінити напрямок усієї нації, тому директори шкіл та вчителі в авангарді цього напряму. На плечах учителя сьогодні, як і в минулому, лежить особлива відповідальність за навчання і виховання покоління, яке має впливати і на своє життя, і на життя суспільства. Тому ми шукаємо, апробуємо такі засоби, які на нашу думку, в майбутньому забезпечать сьогоднішнім учням кращі можливості й благополучне оточення, яке формуватиме їх розвиток. Цього ми досягаємо, відшукуючи баланс між різними методами навчання, інтегруючи різні педагогічні підходи, що сприяють розвитку "емоційного інтелекту", вміння розуміти і зважати на інших людей. 

Наше бачення освітнього процесу, досягнення його мети – підвищення успішності, тому, передусім, – це виховання в емоційно позитивному середовищі й благополуччі. Мегатренди сучасної освіти – використання інформаційних технологій, соціальних медіа та інтерактивна присутність – все більше й більше змінюватимуть структуру навчання, ефективніше, ніж будь-яка освітня реформа. Забезпеченість освітніх закладів міста комп'ютерною технікою на сьогодні є незадовільною (зокрема, у нашому закладі 49 учнів на один комп'ютер).

Відповідно до нового Закону про освіту держава гарантує безоплатну освіту й підручники, державні та комунальні заклади освіти мають бути відокремлені від релігії.

Видовження тривалості навчання у старшій школі – це створення повноцінної старшої профільної школи, навчання у якій триватиме 3 роки (10-11 класи).

Попереду – переоформлення установчих документів закладів освіти. 

Стаття 26 Закону передбачає призначення на основі конкурсного відбору директора школи строком на 6 років (строком на 2 роки – для особи, яка призначається на посаду вперше). Відповідно призначення працівників закладів загальної середньої освіти здійснює директор школи.

Впровадження нового Закону має спрямувати усіх на наполегливу працю: і державу через законодавчі та виконавчі органи, і директорів шкіл та їхні колективи, і батьківські ради, і, безумовно, учнів – це суттєві складові успішної освітньої реформи. 

Школи не повинні конкурувати між собою, важливі результати, яких досягли самі освітні заклади та їх директори, і найважливіша перевага – це можливість ділитись своїм передовим досвідом з іншими школами й фахівцями в галузі освіти. Наразі директори є учителями з управлінськими функціями, а від претендента на посаду керівника школи, згідно з новим Законом, не вимагається педагогічна освіта. Можливо, це змінить підходи до оплати праці директора. 

Дуже часто у фаховій літературі й виступах робота директора школи порівнюється з роботою виконавчого директора фірми. І хоча між ними є дійсно багато спільного, та мало хто з виконавчих директорів настільки близький до основного робочого процесу в своїй повсякденній роботі, як директори шкіл. Уявіть собі директора школи, який втішає учня, що постраждав від жорстокої реальності життя, – таке досить важко уявити частиною робочого дня виконавчого директора.

Школу вважаю тим місцем, в якому цікаво працювати.

Ірина Товкач,

вчитель початкових класів, вища кваліфікаційна категорія, "Старший вчитель", голова шкільної методичної комісії:

– Вчителі початкових класів на засіданні методичної комісії ознайомились і обговорили Концепцію "Нова українська школа", реалізацію якої заплановано здійснити протягом 2017–2029 років трьома етапами, з котрих, зокрема, для учасників освітнього процесу початкової освіти найбільш динамічними є перших два.

Кожному вчителю методичної комісії на першому етапі доведеться планувати та будувати свою діяльність, адаптуючись до нових Закону України "Про освіту" та Державного стандарту початкової освіти з урахуванням компетентностей, необхідних для успішної самореалізації особистості.

Перед нами також постане завдання підвищити свою кваліфікацію,  доопрацювати навчальні плани і програми з метою розвантаження та запровадження компетентнісного підходу в початковій школі. Нашим головним завданням буде: "Не вчити, а навчити вчитися". І ми цього прагнемо – потрібно вчитися працювати по-новому!

У сучасному складному світі дитині не достатньо дати лише знання. Неабияк важливо навчити користуватися ними. Знання та вміння формують в учня життєві компетентності, потрібні для успішної самореалізації у навчанні та житті.

Водночас, я вважаю, що роль батьків у вихованні дитини є первинною. Домашня атмосфера формує дитину з раннього віку. То ж реформування загальної освіти передбачає перехід до педагогіки партнерства між учнем, вчителем і батьками. Ми, вчителі, будемо надавати педагогічні консультації батькам. А батьки повинні усвідомити свою постійну відповідальність за дітей та взаємозв'язок зі школою.

Я у 2018 - 2019 навчальному році вкотре буду працювати з першокласниками. За новим стандартом початкова освіта залишилася чотирирічною, яка здобувається, як правило, з шести років. Наповнюваність класів не змінилася – 30 учнів, а працювати з такою кількістю не просто, як учителям, так і самим дітям при тривалості уроку 35 хв. 

Очікуємо нових навчальних програм та підручників. І, сподіваюсь, що спільними зусиллями органів влади, педагогів, батьків та учнів вдасться впродовж наступного десятиріччя реалізувати заплановане. Результатом цього буде здорова, всебічно розвинена особистість, здатна критично мислити, приймати відповідальні рішення, патріот з активною позицією та морально-етичними принципами.

Оксана Подпалова,

мама учня:

– Теперішнє покоління дітей інше, в них інше бачення, інше сприймання, їх мало чим зараз можна здивувати, тому і потрібні зміни в освіті, інші підходи, інші методи. Це покоління, яке народилося з відчуттям власної гідності. Доброю новиною є принцип педагогіки партнерства, який, по суті, є ключовим для Нової української школи. Як на мене, то широкий вибір освіти: формальна, неформальна і інформальна – це дуже актуально.

Мене, як маму, завжди хвилювало питання, чому учні старших класів вивчають неймовірно великий обсяг матеріалу, який не завжди під силу, не кажучи вже про цікавість та потрібність. А профільна освіта готуватиме учня до майбутньої професії. Дитина зможе вибрати те, що цікаво саме їй та зосередити свою увагу на цих предметах. Важливим є також і те, якщо учень помилився у виборі, протягом першого року навчання в ліцеї він зможе змінити спеціалізацію.

Дуже приємною новиною для мене, як мами, є також і те, що в новій українській школі від учня не чекатимуть зазубрення та бездумного відтворення інформації.

В Законі описані "Нові методи навчання", серед яких – повага до учня, справедливість, об'єктивність та таємність оцінювання, свобода творчої, спортивної, оздоровчої діяльності та інші. Я з цим не погоджуюсь (а що – до цього вчителі ними не керувались?). Склалось враження, що все що робилось до прийняття Закону про освіту, було не актуальним, не важливим.

Впровадження нового Закону України "Про освіту", як на мене, справді, вимагатиме від педагогів додаткових зусиль, ініціативи, свіжих підходів, але вчитель буде вільним у виборі форм і методів навчання.

Ознайомлюючись із Законом, була приємно здивована тим, що навчальні заклади отримали право надавати платні освітні послуги. Як на мене, це чудова нагода запрошувати різних фахівців для розвитку творчих здібностей наших дітей.

Хочеться вірити, що в перспективі, від упровадження нового Закону підвищиться соціальний статус вчителя і важливість педагогічної професії.

Батьківська рада і піклувальна рада – громадські органи самоврядування. Проте їх повноваження чітко не прописані в Законі і мають визначатись спеціальним Законом та статутом школи. У законопроекті також виписані права батьків та склад і діяльність піклувальної ради.

Учні 11-А класу

Ольга КУЗЬМІНЕЦЬ:

– Було почуто думку багатьох  людей стосовно цієї реформи: як позитивних, так і негативних. Щодо мене, то зміни покращать життя у майбутньому. Виходячи з фактів, у багатьох країнах Європи система освіти подібна  до нововведеної у нас. Рівень життя, освіти цих країн досить високий, тому з легкістю можна сказати, що реформа піде нам на користь. А головне, що багатьом учням вона подобається. Невже це не головне в даній ситуації? Так, адже вона залежить від думки й сприйняття її дітьми. 

Максим КИСЛЯК:

– На мою думку, новий Закон про освіту позитивно вплине на  діяльність учнів, так  як у зв'язку з 12-річною системою навчання  буде менше навчальних предметів і учні зможуть більше сконцентруватися на предметах, які потрібні їм для складання ЗНО. В усіх навчальних закладах викладатимуть виключно українською мовою, а для навчання іноземними мовами співпрацюватимуть  окремі класи. 

Юрій ТКАЧУК:

– Вважаю, що Закон про освіту дасть змогу учням обирати напрям свого розвитку, предмети, щоб на далі працювати за спеціальністю. Дванадцятирічна система  дасть змогу більше підготуватися до вступу у доросле життя, швидше адаптуватись до студентського. Ця система позитивно вплине на учнів, адже менше буде уроків і менше навантаження. На рахунок вчителів скажу, що більша зарплатня та сертифікація дасть мотивацію для нового підходу для викладання. Уроки мають стати цікавішими не тільки для учнів, а й для самих вчителів.

Андрій ВЛАСЮК:

– На мою думку, ця реформа  добре вплине на освіту, бо зменшиться кількість  "води", яку зараз вчать діти у старшій школі. До прикладу, багатьом не потрібна хімія, біологія – це важливі предмети для майбутніх фармацевтів, лікарів. Ця реформа для старшокласників дає не одні плюси, бо це розгрузить сьогодні надто завантажених дітей. Учні зможуть вступати після закінчення 9-ти класів в ліцеї, коледжі. І це спростить вибір майбутньої професії. Новий Закон про освіту – це доволі сміливий крок до покращення освіти. Шкода, що я не буду вчитися за цією програмою. 

Дмитро ГРИЦИШИН, Ілля ЗІНЧУК:

– Новий Закон про освіту має суттєво підвищити  рівень освіченості молоді. Добре, що ми повернулися  до 12-річної освіти і відмовилися від менш ефективної 11-річної, яка створює значне навантаження на учнів. Варто відзначити й те,  що тепер ЗНО буде проводитись у 4, 9 та 12 класах. Це підвищить контроль якості освіти. Загалом ця реформа має кардинально змінити систему освіти в нашій державі  в кращий бік, але не факт, що все буде так прозоро і просто, як ми очікуємо. 

Лариса ЛЕСИК,

класний керівник 11-А класу, вчитель фізики, вища кваліфікаційна категорія, “учитель-методист”:

– Реформа освіти є однією з ключових  на шляху України до змін. Мабуть, ніхто не буде заперечувати,  що саме освіта і наука  є запорукою розвитку країни. Хочеться вірити в те, що новий Закон України "Про освіту"  сприятиме тому, що освіта в Україні досягне високого рівня якості. 

На мою думку, зміни  в профільній освіті,  забезпечать свідомий вибір учнями майбутніх професій. А реформа в  ВНЗ сприятиме тому, що наші спеціалісти стануть конкурентоспроможними на світовому ринку праці. Позитивним напрямком змін, який стосується працівників освіти, вважаю підвищення соціального статусу педагогів (в  тому числі підвищення заробітної плати), забезпечення  їхнього права на академічну свободу. А добровільна сертифікація вчителів дасть можливість молодим педагогам отримувати пристойну заробітну плату. І професія вчителя знову стане престижною в нашій країні.

Підготувала 

Вікторія ЗІНЧУК.

Реформа освіти – ще одна, яка, як вважають в Міносвіти, сьогодні теж на часі. “Зелене світло” їй дали українські депутати, котрі на початку вересня проголосували за Закон про освіту. Тож як реформа змінить життя вчителя, школи та учня, а, головне, скільки коштів ці зміни будуть коштувати державі і чи достатній для цього ресурс? – питання, які цікавлять кожного з учасників навчального процесу.

Знання не заради знань, а вмінь використовувати їх у професії, поліпшення матеріального становища вчителів. Саме це передбачає Закон про освіту. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 769