Ранок. Сіро й похмуро. У перехожих на душі теж мряка —   кожного хвилює   війна... 

В такий час хочеться чогось духовного, заспокійливого.

- Куди поспішаєш? - чую знайомий голос.

- Як куди? День передплатника сьогодні. “Вісті” хочу передплатити.

- Не варто. Я їх не передплачую — там немає чого читати, одна реклама.

- Ну й ти видав! В кожному номері — пригорща цікавої інформації з місцевого буття-життя....

- Не перебільшуй. Он бачиш: знайомі хлопці ідуть. Давай запитаємо: “Іване, ти передплачуєш “Вісті Ковельщини”?- “Ні”. - “А ти, Петре?” - “Ні”.

Переконався?

- Постривай, не спіши... Іване, ти останнім часом, яку книгу читав?

-Йой, коли то було? Не пам’ятаю.

- А ти, Петре, бібліотечку маєш?

- Ти про що? 

- Отак, друже мій, багато хто взагалі нічого не читає. А щоб виправдати своє невігластво, кажуть: “не така” газета, журнал, книги. У їх свідомість міцно “вкоренився” телеящик, в інших — смартфон, айфон.

l

Ось така розмова: і прикро, і сумно, і боляче...

Центральна влада давно втратила інтерес до місцевих друкованих видань. “За бортом” важливої інформації опинилась велика когорта людей старшого віку, бо збідніла матеріально, а тепер ще й духовно-інформаційно. Десь поспівчуваєш, бо при теперішній скруті багатьом не до книг та газет. До них, на жаль, долучаються представники малого і середнього бізнесу.

Я з газетою дружу більше тридцяти років. У “Вістях” - історія  Ковельщини в людях та особистостях. Газета завжди була рупором трудового класу, його соціальних і політичних амбіцій. “Вісті” попереду всіх політиків несли прапор Незалежності. А скільки з газети вийшло видатних літераторів та журналістів!

Повір, шановний читачу,  я ні на йоту не перебільшую, не- возвеличую значення “Вістей Ковельщини”. Бувають в ній для окремих читачів і не цікаві публікації, адже в кожного  свої запити, смаки, відповідний рівень інтелекту. Але газета має бути, попри всі соціальні, економічні, політичні негаразди. 

По-перше, це — бренд Ковельщини. За оцінками експертів-фахівців, видання є одним з кращих серед місцевих видань Волині, і не тільки.

Інша необхідність збереження “міськрайонки” полягає в тому, що “Вісті” є своєрідним творцем культурно-літературного середовища, яке так потрібно сьогодні. Газета запрошує до себе талановитих літераторів-початківців і, разом із тим, підтримує тих, що із досвідом. На моїх очах вдосконалювалась творча майстерність таких творців українського Слова, як Іван Оринчак, Віталій Лихобицький, Ігор Вижовець, Іван Ярошик, Олена Чабан, Олена Мокроусова (на жаль покійна), Яків Лавренко, Федір Савлук та інших.

Газета надає їм трибуну для реалізації свого таланту, а вони славлять свій рідний край, Україну. Подумайте самі, наскільки збіднів би інформаційний простір без них і газети.

То ж, шановний наш не- передплатнику,  зміни думку і поспіши до листоноші чи в поштове відділення, і за відносно невелику плату ти отримаєш духовно-культурно-інформаційну свічку на цілий рік або хоча б на пів року.   

А наостанок – поетичні рядки, які присвячую легендарним Збройним Силам України.

Ми боремось! Ми переможемо орду!

Живем, поки живем,

Поки є дух і сила — дієм.

А за спиною — злість з

  ножем:

Чатує банда раші - змія.

І ми йдемо у новий бій

За волю, долю і за свято.

Сини народу! Шикуйтесь

       в стрій –

Ми сильні, нас не

  залякати.

І легендарні вої ЗСУ

На суші, в небі і на морі

Несуть на крилах мужності

  весну,

Чумацький шлях – це

  пантеон Героїв.

У кожного – своя ясна

  зоря 

У ріднім краї: мати і

  кохана,

А в небесах на всі світи сія

Незламність українська

  нездоланна.

Світіть! Світіть! Сіяйте,

  зорі!

Ми боремось! Ми

  переможемо орду!

І буде дім, І буде небо й

        море – 

Нікому не спинить нашу

      святу ходу.

Коли закінчиться війна...

Коли закінчиться війна, 

Народу шлях фатальний, 

Тоді співуча цвіт-весна

Мелодію заграє

  величальну.

Коли закінчиться війна, 

Ми відбудуєм нову хату.

В нас долі іншої нема, 

Як із страждання

  воскресати.

Коли закінчиться війна,

Й сльозу останню витре

  мати,

Тоді рашистський сатана

В пекельному вогні буде

  палати.

Коли закінчиться війна,

Коханя в щасті возсіяє, 

І буде він, і будЕ вона, 

І сміх дитячий в отчім

  краї.

Молюся в надіях, чекаю на

  день

Сонячний, лагідний, у

  праці мирний.

Ми тоді заспіваєм веселих

  пісень, 

Скупаєм в любові Україну

  рідну!

Анатолій Семенюк. 

Ранок. Сіро й похмуро. У перехожих на душі теж мряка —   кожного хвилює   війна... 

В такий час хочеться чогось духовного, заспокійливого.

- Куди поспішаєш? - чую знайомий голос.

- Як куди? День передплатника сьогодні. “Вісті” хочу передплатити.

- Не варто. Я їх не передплачую — там немає чого читати, одна реклама.

- Ну й ти видав! В кожному номері — пригорща цікавої інформації з місцевого буття-життя....

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 279

Ракетні атаки росіян на нашу енергосистему змусили кожного українця замислитись про енергетичну незалежність та набути нових знань про альтернативні способи забезпечити себе електрикою. 

Під час вже звичних відключень світла, які тривають від кількох годин і, якщо пощастить менше, до кількох діб, павербанком для мобільного не обійтись. В хід пішли генератори, портативні зарядні станції та навіть саморобні пристрої для накопичення електроенергії. Ажіотаж дозволив постачальникам та продавцям підняти ціни на генератори та їхні замінники подекуди в кілька разів, однак і це українців не зупиняє: на поставку деяких позицій вже треба очікувати від 2 тижнів до 2 місяців.    

Життя під гуркіт генераторів 

У листопаді 2022 року, за даними нардепа Ярослава Железняка, до України ввезли понад 350 тисяч генераторів та супутніх до них товарів.  

Характерний звук генераторів нині чутний на будь-якій вулиці країни. І не дивно – під час відключень світла це головний інструмент забезпечення життєдіяльності бізнесу, інфраструктурних установ та приватних будинків. Від 10 жовтня, коли росіяни вперше обстріляли нашу інфраструктуру, попит на генератори, за даними великих торговельних мереж, зріс вдесятеро, що не могло не відобразитись на цінах. Вартість найпопулярніших моделей бензинових чи дизельних генераторів зросла щонайменше на третину. Та й за такі гроші дістати генератори нині непросто: ті, що були в наявності,  вже розкупили, черга за новими поставками може сягати двох місяців. Попит настільки великий, що новинні стрічки вже переповнені повідомленнями про шахраїв, які виманюють гроші у охочих забезпечити себе світлом. 

Генератор нині коштує в середньому 20-45 тисяч гривень, залежно від потужності. До загальної суми витрат, перед купівлею, варто врахувати і вартість підключення (додаткова розетка, окрема проводка та інше) — це ще плюс 5-10 тисяч гривень, та витрати на паливо. До прикладу, невеликий генератор “з’їдає” 4-5 літрів бензину за 10 годин роботи. 

З мінусів — підходящим варіантом він буде лише у випадку, якщо ваше приміщення має вихід надвір. Генератор суворо заборонено встановлювати на балконі квартири, адже він виділяє чадний газ, яким можна отруїтися. 

Генератори бувають бензинові, дизельні та газові. Серед переваг бензинового — компактність у порівнянні дизельним, простота експлуатації та обслуговування, а також доступність. Серед недоліків – шумність, необхідність періодично вимикати пристрій для “перепочинку” та чутливість до палива. Дизельний генератор невибагливий до палива, не такий гучний, як бензиновий, і надійний. Однак  і коштує дорожче. Перевагами газового генератора можна вважати економічність, відсутність вихлопів із різким запахом та надійність. Але коштує пристрій також недешево.

Зарядна станція — новий айфон. Товар, власником якого від 10 жовтня стало бути престижно. Портативні акумулятори, на відміну від генераторів, просто використовувати в квартирі. Він них, в залежності від ємності, можна зарядити не лише телефон чи ноутбук, а й на якийсь час заживити котел чи навіть холодильник. Із початком віялових та аварійних відключень світла, Ecoflow, Bluetti та аналоги стали хітом продажу всіх мережевих продавців побутової техніки. Там їхня вартість зросла в середньому на 50%. А ціни на найпопулярніші, тобто дешевші моделі – більш, як вдвічі. Ще більше задирають ціни так звані “перекупники”, які обіцяють продати товар швидше. Адже очікувати на зарядну станцію нині можна стільки ж, скільки і на генератор.  

Зарядний пристрій із автомобільного акумулятора та інвертора: для тих, хто вчив фізику 

Найдешевший, однак найскладніший спосіб принаймні на кілька годин забезпечити себе електрикою: власноруч скласти зарядний пристрій із автомобільного акумулятора та перетворювача струму (інвертора). 

На перший погляд, все просто, і, відносно генераторів та зарядних станцій, недорого: необхідно придбати автомобільний акумулятор (2500 грн.), до нього під’єднати інвертор для дому (1000 грн.), який перетворить постійний струм на змінний, тобто із 12 на 220 вольт. Якщо в комплекті інвертора немає кабелів — варто врахувати і їхню вартість. 

Так можна підзарядити не лише ноутбук чи телефон, а й заживити, до прикладу, котел. Варто врахувати, втім, пікову потужність перетворювача: показник максимального навантаження, при якому перетворювач не вийде з ладу і продовжить працювати. Крім того, бажано вибирати інвертор 12-220 з функцією стабілізації напруги. Адже побутова техніка не любить перепадів.

Ще один нюанс — синусоїдальність напруги. Перетворювач із правильною, а не модифікованою синусоїдальністю напруги,  коштує дорожче, але підходить для заживлення газового котла та будь-якої побутової техніки, а не лише для зарядки гаджетів. 

Як зекономити?  

Уникнути завищених цін на пристрої альтернативного живлення не вийде, адже їхня вартість, через енергетичну кризу в Україні, зросла навіть в Європі та в Китаї. Ба більше, дефіцит на ці товари тепер є і за кордоном: їх просто не встигають виробляти. Утім, все ж дешевше буде замовити той самий генератор чи зарядну станцію, приміром, у Польщі. Або ж попросити знайомих за кордоном купити його для вас, дочекатись доставки та не переплачувати одразу кільком ланкам посередників.

Якщо ж ви живете у багатоквартирному будинку або маєте власний бізнес — є шанс відбити частину суми, витраченої на генератор. Для цього у Києві, Сумах, Львові, Чернівцях, Тернополі, Полтаві, Миргороді та Одесі місцева влада вирішила компенсувати частину вартості генераторів. В залежності від міста — від 50 до 80% від вартості приладу. 

Подати заявку можуть лише юридичні особи: тобто ОСББ, ЖЕКи, або, як от у Львові, ще й заклади харчування, продуктові магазини, перукарні, аптеки, приватні навчальні заклади.  Може, варто цей досвід запозичити і в Ковелі?

Підготував 

Володимир ПЕТРУК.

Ракетні атаки росіян на нашу енергосистему змусили кожного українця замислитись про енергетичну незалежність та набути нових знань про альтернативні способи забезпечити себе електрикою. 

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 296

Запрошуємо підписати декларацію з лікарем загальної практики сімейної медицини!

У Центрі ПМСД Ковельського МТМО  розпочала роботу Білоус Оксана Василівна. Вона вестиме прийом пацієнтів у міській амбулаторії ЗПСМ №1 за адресою: м. Ковель, вул. Театральна, 16. 

Отримати додаткову інформацію та записатися на прийом Ви можете за номерами телефонів: 

050 468 15 84, 

097 361 52 47.

Білоус Оксана Василівна може стати Вашим сімейним лікарем! Подбайте завчасно про здоров’я власне та Ваших рідних – підпишіть декларацію! 

Адміністрація Ковельського МТМО.

Запрошуємо підписати декларацію з лікарем загальної практики сімейної медицини!

У Центрі ПМСД Ковельського МТМО  розпочала роботу Білоус Оксана Василівна. Вона вестиме прийом пацієнтів у міській амбулаторії ЗПСМ №1 за адресою: м. Ковель, вул. Театральна, 16. 

Отримати додаткову інформацію та записатися на прийом Ви можете за номерами телефонів: 

050 468 15 84, 

097 361 52 47.

Білоус Оксана Василівна може стати Вашим сімейним лікарем! Подбайте завчасно про здоров’я власне та Ваших рідних – підпишіть декларацію! 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 229

В останні роки ми на власні очі спостерігаємо, як різко почали міліти річки та озера на Землі. Водойми «тануть» прямо на очах, значно зменшуючись у розмірах або зникаючи зовсім. Люди намагаються знайти відповідь: у чому причина таких подій? хто винний? та як виправити цю ситуацію?

Але багато хто сьогодні навіть не уявляє масштаби біди, що насувається...

Висихають озера

2016 року в Болівії висохло друге за величиною озеро Поопо. Ще у квітні 2013 року там була вода, але через три роки вона повністю зникла. Для місцевих жителів це стало трагедією та провісником сумного майбутнього.

У Чилі загинуло озеро Лагуна де Акулео, глибина якого сягала 6 метрів. Воно висохло за 7 років і у 2019 році зникло повністю.

Така сама тенденція спостерігається в Каліфорнії (США), де величезними темпами висихає озеро Оровілл — друге за величиною водосховище у штаті. Наразі вода в ньому опустилася до рекордно низького рівня.

З озера Печора через вузький отвір на дні пішла не лише вода, а й зникла навіть риба і вся водна фауна.

Пересихають річки 

та водоспади

На річці Парана, другий за довжиною у Південній Америці після Амазонки, сьогодні спостерігається найнижчий рівень води за останні 77 років.

Всесвітньовідома річка Інд у Пакистані майже пересохла – розмір її дельти зменшився більш, ніж у 5 разів. Сотням людей, які мешкають біля річки, довелося залишити свої будинки. Декілька поселень на узбережжі спорожніли.

Колись бурхлива річка Слімс (Канада), глибина якої була близько 3 метрів, у 2013 році практично пересохла, залишивши про себе невеликий слід у найглибших частинах водойми.

Багато річок Америки сьогодні також знаходиться на межі висихання та зникнення, починаючи від могутньої Колорадо і закінчуючи Гасконейд.

Аргентинський комплекс водоспадів Ігуасу (Бразилія) шириною майже 3 кілометри, один із найбільших у світі, останнім часом зменшився у 5 разів. Водоспад Вікторія (Африка), другий за потужністю після Ігуасу, у 2019 році знаходився на межі повного висихання.

Сьогодні на Землі немає куточка, якого не торкнулася б ця проблема. На всіх континентах ми спостерігаємо, як зникає вода. Американські вчені наводять дані, що протягом останніх 50 років рівень води у найбільших світових річках значно знизився. Лише у Китаї зникло понад 27 тисяч річок, а це – майже 50% річок усієї країни. За останні 30 років багато  річок висохло в Україні, на її території пересихають колодязі. Під загрозою зникнення знаходиться чверть річок і половина дрібних струмків Англії. Через брак води Індія зіткнулася з водною кризою, яку раніше не знала.

При цьому з одного боку - у всьому світі зникають річки і водоймища, а з іншого - повсюдно збільшується кількість і частота потужних руйнівних злив. То що відбувається на планеті?

Чому і куди зникає вода?

Кожні 12 тисяч років Земля входить у цикл планетарних катаклізмів, коли галактична взаємодія впливає на ядро планети. Розбалансоване ядро починає «стрибати», планета прискорює своє обертання і розширюється екватором. В результаті цього процесу утворюються мікротріщини, через які вода йде з річок та водойм на велику глибину. Це можна порівняти з вдихом, який робить планета, вбираючи воду з поверхні. Але ж після вдиху, завжди слідує видих...

Ольга БОРИСЮК.

(Закінчення в наступному номері).

В останні роки ми на власні очі спостерігаємо, як різко почали міліти річки та озера на Землі. Водойми «тануть» прямо на очах, значно зменшуючись у розмірах або зникаючи зовсім. Люди намагаються знайти відповідь: у чому причина таких подій? хто винний? та як виправити цю ситуацію?

Але багато хто сьогодні навіть не уявляє масштаби біди, що насувається...

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 268

Нещодавно начальник Ковельської  районної  військової адміністрації Ольга Черен, голова Ковельської  районної  ради В’ячеслав Шворак, взяли участь у літературному вечорі «Стежками Лесі Українки» з народною артисткою України, видатною актрисою та громадською діячкою Адою Роговцевою та її донькою Катериною Степанковою, українською акторкою та режисером. 

Незабутня тепла зустріч пройшла у Білому будинку Косачів Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки.

Ада Роговцева все своє життя присвятила українському театру та кіно. Це – людина-легенда з нелегкою долею та сильною патріотичною позицією.

На літературному вечорі Ада Миколаївна поділилася своїми спогадами про виконання ролей героїнь із творів Лесі Українки, а також продемонструвала  архівні відео з вистав та кінофільмів за її участю. Ще разом з донькою Катериною, декламували поезії  Лесі Українки.

Зустріч була змістовною, насиченою  тонким гумором, сокровенними історіями, дружбою та вірою у щасливе майбутнє українського народу. Українська артистка порадила присутнім не втрачати надії і допомагати українським захисникам, щоб пришвидшити Перемогу.

Зустріч із такими вольовими та сильними людьми надихає, мотивує та вселяє неабияку віру у власні сили. За кожною фразою Ади Роговцевої стоїть колосальний досвід, мудрість, перевірена роками і випробуваннями, та справжня любов до життя та України.

Вл. інф.

Фото з архіву РВА.

Нещодавно начальник Ковельської  районної  військової адміністрації Ольга Черен, голова Ковельської  районної  ради В’ячеслав Шворак, взяли участь у літературному вечорі «Стежками Лесі Українки» з народною артисткою України, видатною актрисою та громадською діячкою Адою Роговцевою та її донькою Катериною Степанковою, українською акторкою та режисером. 

Незабутня тепла зустріч пройшла у Білому будинку Косачів Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 195

Свій черговий день народження Ковельський центр професійно-технічної освіти вже не вперше відзначає в нелегких соціально-економічних умовах, але вперше в умовах війни. 

Історія Державного навчального закладу «Ковельський центр професійно-технічної освіти» (в минулому – ПТУ №7, Ковельського професійного ліцею), є однією із яскравих сторінок розвитку профтехосвіти Волині.  Біографія навчального закладу – це історія професійного успіху, творчості і натхнення, що розпочалася 12 грудня 1967 року.

 

Коментарів до новини: 1
Переглядів новини: 635

Скажу відверто: ще ніколи передплатна кампанія не була настільки важкою і непередбачуваною, як цьогоріч. Кривава війна, яку розв’язав кремлівський карлик проти України, енергетична, фінансова й економічна кризи, що з кожним днем загострюються, зниження матеріального рівня життя більшості населення аж ніяк не сприяють роботі редакційних колективів, популяризації друкованих медіа. Запитання: «Кому сьогодні потрібні газети?» все частіше звучать в розмовах і дискусіях.

Однак, як засвідчує аналіз ходу передплати-2023, газети, в тому числі «Вісті Ковельщини», людям потрібні. Можливо, інтерес до них не такий великий, як у минулі роки, однак бажання читати і дописувати до періодичних видань у наших земляків не зникло. В цьому ми переконалися, коли нещодавно разом із працівниками Голобського відділення поштового зв’язку провели тут День передплатника.

Приміщення, де розміщене одне з найбільших на Ковельщині відділень, зустріло нас затишком, теплом і комфортом. Адже за сприяння дирекції Волинської дирекції «Укрпошти», особисто її очільника Івана Люсака тут нещодавно провели ремонт, створили гарні умови для роботи поштовиків. Щоправда, трохи дошкуляла відсутність електроосвітлення, але то не вплинуло на загальний перебіг акції – бажаючі передплатити «Вісті Ковельщини» були. Серед них – мешканці селища, ветерани праці, листоноші, які виконували прохання тих, хто не зміг сам прийти в силу різних  причин. Завітала й заступник селищного голови Наталія Борисюк, котра передплатила мамі і собі декілька видань, в тому числі й «міськрайонку».

Приємно було зустрітися із дописувачем  газети, ветераном педагогічної праці  Лідією Гарлінською. ЇЇ дописи часто друкує наше видання, а патріотична проукраїнська позиція Лідії Володимирівни відома не тільки голобчанам. 

До речі, великою мірою саме завдяки наполегливості й ініціативі пані Лідії, які вона  продемонструвала у надрукованому декілька місяців тому листі на шпальтах «Вістей Ковельщини», вдалося зберегти колектив поштових працівників, поліпшити умови їх праці. Голос ветерана почув і вже згадуваний Іван Люсак, і керівник ковельських зв’язківців Лариса Філіпчук. Велика їм подяка за це!

На День передплатника завітала завідуюча Голобською бібліотекою Валентина Мельничук, яка повідомила, що завдяки селищному голові Сергію Гарбаруку, депутатам ради «міськрайонку» передплатили всім бібліотекам, які працюють у населених пунктах громади. А ще пані Валентина подякувала редакції «Вістей Ковельщини» за бібліотечки творів місцевих авторів, які були вручені згаданим бібліотекам як переможцям конкурсу «Передплатіть і виграйте!» за підсумками передплатної кампанії 2022 року.

Випала нагода поспілкувалися з ветераном праці Лідією Коренгою, яка багато років життя віддала сільськогосподарському виробництву. Вона у свій час була постійним дописувачем «міськрайонки»,  друкували тут цікаві й пізнавальні статті. Пані Лідія з ноткою ностальгії згадує часи, коли, як вона каже, у  сільських  спеціалістів, керівників господарств було більше відповідальності за доручену справу, бажання постійно йти вперед і добиватися кращих результатів. 

Серед відвідувачів відділення у той день були й люди, котрі висловили побажання і навіть критичні зауваження на адресу журналістів, з приводу чого довелося давати їм відповіді й роз’яснення. Зрозуміло, що не все задовольняє окремих читачів і самих журналістів в газеті. Однак реальність така, що нині редакція фактично перебуває у самостійному «плаванні», газета роздержавлена і передана у власність трудового колективу ТзОВ «Вісті Ковельщини». Отож, на прожиття  мусимо заробляти самостійно, не особливо сподіваючись на підтримку центральної, обласної  чи районної влади, економити у великому і малому, публікувати рекламу й оголошення.

Прикро, але факт: в умовах загострення не тільки воєнного, а й інформаційного протистояння з державою-агресором, мої колеги працюють всього три рази на тиждень, випускають газету зменшеним обсягом, отримують мізерну платню, яку не завжди вчасно отримують. Дошкуляють перебої в електропостачанні, інші негаразди. 

І все-таки «Вісті Ковельщини» регулярно виходять щочетверга, несуть нашим землякам важливу й актуальну інформацію в той час, як  нерідко мешканці Ковельщини позбавлені можливості дивитися телебачення, слухати радіо, користуватися інтернетом чи мобільним зв’язком.

День передплатника у Голобах дав свій результат:  газету передплатило майже 20 чоловік. Показник, звичайно, скромний, але дякуємо й за це. Всім, хто долучився до акції «Передплата – 2023», отримали скромні сувеніри від редакції. Вручили їх і працівникам поштового відділення.

Багато допомагла в організації заходу голова районної ветеранської організації Валентина Січкар, яка є постійним дописувачем «Вістей Ковельщини», активним її пропагандистом, за що – щире «спасибі»! Разом із пані Валентиною відвідали вдома ветеранів Марію Федорівну Янко і Галину Артемівну Грицюк. Перша багато років поспіль працювала в системі споживчої  кооперації, очолювала селищну раду ветеранів, співала в хорі «Червона калина». Нині 88-річна жінка трохи прихворіла, і нею опікується донька, котра мешкає в Луцьку.

Пані Галина – вчитель-ветеран з Голоб, дуже активний читач багатьох видань,  в тому числі й «Вістей Ковельщини», сама займається літературною творчістю, розрахованою і на дітей, і на дорослих. Обидві жіночки зустріли нас  трохи не обіймали, поділилися своїми радощами і печалями.

Важко передати словами почуття, які відчули під час зустрічей з цими умудреними життям, чесними і благородними голобчанками! Вони випромінювали таке душевне тепло, щирість і доброту, що на мить забулися негаразди теперішнього життя, болі та прикрощі, завдані війною, що триває, проблеми, які турбують. Водночас і від Марії Федорівни, і від Галини Артемівни невидимим джерелом била така енергія, така сила волі, що подумалося: «Народ, в якого є такі люди, невмирущий. Він – безсмертний, як безсмертні його мова, віра, історія».

Тож, повернувшись з Голоб і продовжуючи роботу над черговим номером рідної мені й багатьом читачам газети, можу впевнено сказати: наша праця потрібна людям. Доки є газета, доти живе у серцях ВІРА, НАДІЯ, ЛЮБОВ. І це – те, заради чого варто жити й працювати нам, українським журналістам. 

Микола Вельма.

НА СВІТЛИНАХ: миті зустрічей в Голобах.

Фото Валентини Січкар і

Сергія Данилюка.

Скажу відверто: ще ніколи передплатна кампанія не була настільки важкою і непередбачуваною, як цьогоріч. Кривава війна, яку розв’язав кремлівський карлик проти України, енергетична, фінансова й економічна кризи, що з кожним днем загострюються, зниження матеріального рівня життя більшості населення аж ніяк не сприяють роботі редакційних колективів, популяризації друкованих медіа. Запитання: «Кому сьогодні потрібні газети?» все частіше звучать в розмовах і дискусіях.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 229

2-3 грудня ц. р. в м.  Ковелі проходив  Відкритий чемпіонат  КЗ «КДЮСШ ім. Є. Кондратовича» з плавання «кролем на спині». В змаганнях взяли участь команди міст Ковеля та Вараша – 89 учасників. 

Змагання проводились серед юнаків та дівчат у вікових групах: 2008р.н. і старші; 2009-2010 р.н.; 2011-2012 р.н 2013 і молодші.

Призерами змагань у своїх групах стали вихованці КЗ «КДЮСШ» ім. Є. Кондратовича». Так, серед дівчат перше місце на своїх дистанціях здобули: Шама Каріма, Сарапіна Євгенія, Марчук Мар’яна. Друге місце вибороли Носик Ніколь, Миколайчук  Каріна, Єрмолаєва Уляна.  Третє місце посіли: Хомицька Марія, Губчик Юлія, Пінчук Вікторія, Падалюк Наталія.

Серед юнаків перше місце у своїх вікових групах посіли: Луцюк Тимофій, Миронюк Євген, Ляшук Ілля. Друге місце вибороли: Мельник Назар, Пєстов Максим, Дудка Андрій, Скороход Олександр. Третє місце здобув Коваль Богдан.

  Готували до змагань тренери – викладачі КЗ «КДЮСШ ім.Є. Кондратовича» – Дмитро Ляшук, Володимир Савлук, Сергій Медведюк, Юрій Коцюба, Олена Кравченко.

                Сергій МЕДВЕДЮК,

заступник директора з  навчально-тренувальної роботи.                                                                                                  

2-3 грудня ц. р. в м.  Ковелі проходив  Відкритий чемпіонат  КЗ «КДЮСШ ім. Є. Кондратовича» з плавання «кролем на спині». В змаганнях взяли участь команди міст Ковеля та Вараша – 89 учасників. 

Змагання проводились серед юнаків та дівчат у вікових групах: 2008р.н. і старші; 2009-2010 р.н.; 2011-2012 р.н 2013 і молодші.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 237

16 грудня, п’ятниця

Схід Сонця – 08.19; захід – 16.14.

Місяць – у Терезах.

Прп. Йоана Мовчальника.

Іменини: Івана, Гаврила, Сави, Федора.

17 грудня, субота

Схід Сонця – 08.20; захід – 16.14.

Місяць – у Терезах.

Дeнь працівника державної виконавчої служби.

Вмц. Варвари і мц. Юліанії. 

Іменини: Варвари, Івана, Юлії, Геннадія.

18 грудня, неділя

Схід Сонця – 08.21; захід – 16.14.

Місяць – у Терезах.

День працівників органів РАГСу (РАЦСу).

Міжнародний день мігрантів.

Неділя 27 після П’ятд. 

Прп. Сави Освяченого. 

Іменини: Сави, Захара, Іллі, Сергія.

19 грудня, понеділок

Схід Сонця – 08.21; захід – 16.14.

Місяць – у Скорпіоні.

День адвокатури України.

Міжнародний день допомоги бідним.

Свт. Миколая Чудотворця.

Іменини: Миколи, Максима.

20 грудня, вівторок

Схід Сонця – 08.22; захід – 16.15.

Місяць – у Скорпіоні.

Міжнародний день солідарності людей.

Прп. Йоанна, печер.

Іменини: Івана, Петра, Сергія, Павла, Антона, Лева.

21 грудня, середа

Схід Сонця – 08.23; захід – 16.15.

Місяць – у Стрільці.

День народження кросворду.

Прп. Кирила Челмогорського.

Іменини: Кирила, Анфіси.

22 грудня, четвер

Схід Сонця – 08.23; захід – 16.16. 

Місяць – у Стрільці.

День енергетика.

День дипломатичної служби України.

Зачаття прав. Анною Богородиці. 

Іменини:  Анни, Степана, Софрона, Володимира.

Народні прикмети

u Якщо сніг у грудні ляже на підталу землю, грибів у наступному році не буде.

u Яка погода на Варвари (17 грудня), така й на Різдво.

u Грудень холодний, сніжний та з вітрами – на врожай.  

u Яка Ганна (22 грудня) до ніченьки, така зима до весноньки.

Місячні фази у грудні.

Третя чверть Місяця – 16 грудня.

Спадаючий  Місяць – до 22 грудня.

Молодий Місяць –  23 грудня.

Зростаючий Місяць – 24-31 грудня.

Перша чверть Місяця – 30 грудня.

Підготувала Аліна РОМАНЮК.

Схід Сонця – 08.19; захід – 16.14.

Місяць – у Терезах.

Прп. Йоана Мовчальника.

Іменини: Івана, Гаврила, Сави, Федора.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 270

ГОРОСКОП

з 19 по 25 грудня

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 234