На своїй дачній ділянці помідори я вирощую вже не одне десятиліття. Тож за цей час в моїй колекції їх зібралося вже близько сотні різноманітних сортів. І це ж, як вважаю, – найкращих. Серед них – високі і низенькі, великі і маленькі, за кольором – від чорних і до білих, а за смаком – від звичайних і аж до найсолодших і, без перебільшення, – найсмачніших! При цьому я також постійно стежу за новинками селекцій і щороку пробую для себе все нові і нові сорти.

Саме про останні, найсмачніші, як на мене, сорти помідорів з моєї колекції, я й хочу повести мову.

Вже кілька років неперевершеним «королем» моєї дачної ділянки є сорт «Солодощі Вірджинії». Він є одним з найпопулярніших сортів у США: середньоранній, плоди плоско-округлі, золотисто-жовті з червоною «шапочкою», полосами і дивним «рум’янцем», вагою до 800 грамів, до того ж, дуже солодкі і надзвичайно смачні. Сорт рідкісний. До речі, ці помідори – неперевершений варіант для «золотого» томатного соку, а також салатів. Словом, це неабияка знахідка для гурманів. Знаю, що не один десяток дачників уже встиг випробувати цей сорт на своїх грядках і дати найвищу оцінку.

Аналогічний за своїми смаковими якостями і інший сорт, вихідець також із США, «Зірка Техасу». Це теж рідкісний середньостиглий, високоврожайний сорт. Висока куща, як і в попередньому випадку, півтора метри, а плоди – плоскоокруглі, жовто-рожевого кольору, вагою до 700 грамів. До речі, вони м’ясисті, дуже смачні і красиві, а в смаку присутні фруктові нотки. Не виключено, що, вперше попробувавши помідори цього сорту, дачники віддадуть перевагу саме йому. По собі знаю!

Хоча не факт. Хтось, скуштувавши помідор, може віддати перевагу і сорту «Медовий спас». Він дійсно медовий зі своїм неперевершеним, дуже солодким смаком! Це – середньостиглий, урожайний сорт, висотою куща до півтора метра. Плоди серцевидні, помаранчево-медового кольору, м’ясисті, малонасіннєві, вагою 200 – 600 грамів. Вони відмінно підходять як для свіжого вживання, так і для приготування соків, соусів. А безумовною перевагою цього сорту є стійкість до спеки, інших несприятливих погодних умов, а також гарна транспортабельність та тривалий термін зберігання.

Думаю, не залишаться байдужими дачники й до інших сортів помідорів, виростивши їх на своїх дачних ділянках. Передусім, це сорти «Загадка природи», «Гігант-бегемот», «Лакі Крос», «Стен Лей», «Гавайський ананас», «Рожевий мед». Усі вони великоплідні, із середньою вагою до півкілограма кожен, які відзначаються також неперевершеним смаком.

Але серед дачників є і любителі невеличких помідорчиків (до 60 – 80 грамів) із солодким і ароматним смаком. Це саме для них будуть помідори сорту «Вернісаж» (жовтий, рожевий і червоний). Їхні кольори говорять самі за себе, а смак та аромат, як і в їхніх великоплідних «родичів», теж неперевершені. До речі, томатна серія «Вернісаж» – переможці багатьох томатних фестивалів у США. Вони дуже популярні не лише в США, а і в багатьох інших країнах світу.

З Китаю «приїхав» до України і такий сорт помідорів як «Тайваньська богиня». 60-грамові плоди цього високорослого середньо-стиглого помідора за формою схожі на фінік, дуже смачні, мають червоно-помаранчеве забарвлення. Рясно усипаний врожаєм кущ «Тайваньської богині» приємно вабить зір на осінній помідорній грядці, а плодоносить він аж до самих заморозків.

Та коли вже зайшла мова про найсмачніші сорти помідорів, то тут неперевершеним буде сорт «Здорове життя», який поправу займає чільне місце на моїй помідорній грядці. Це – ранній високорослий і надзвичайно продуктивний сорт, плоди вагою до 30-40 грамів, червоні, високої якості і неповторного смаку, багатогронові з 10-15 помідорів у кожному гроні. Це найсолодший з усіх чері-помідорів з найвищим вмістом вітамінів. І, як стверджують фахівці, цей сорт має підвищений вміст лікопину, який є протипухлинним засобом і називають його протираковим помідором.

Але окремої розповіді заслуговує сорт «Восьме диво світу». Вирощуємо його вже декілька років і жодного разу не підвів, тож приємно ним задоволені. І є від чого:  плоди дуже красиві, круглі, червоні, вагою іноді й до кілограма, стійкі до фітофтори, а врожайність — до 15 – 20 кілограмів з куща. Але особливо хочеться відзначити їхні незвичайні смакові якості: вони заслуговують найвищої оцінки. З усіх помідорів, які я вирощував, у них найсмачніші плоди. Смачніших не куштував! Незважаючи на велетенську вагу, плоди не тріскаються, довго висять на кущі, не втрачаючи своїх смакових та лікувальних якостей. Саджати можна як у теплиці, так і у відкритий ґрунт. Цей новий сорт стійкий до хвороб, плоди мають лікувальні властивості: їх можна їсти людям, які мають проблеми зі шлунково-кишковим трактом, у них підвищений вміст каротину, інших корисних речовин, які благотворно впливають на печінку, сприяють покращенню обміну речовин в організмі, підвищують рівень гемоглобіну. Сорт також багатий на бета-каротин, який запобігає ранньому старінню та знижує ризик серцево-судинних захворювань. Помідори цього сорту ідеальні для салатів, а смак томатного соку з них просто неперевершений!  Без перебільшення, цей сорт – справжнє диво!

Влітку ми зібрали чималу кількість насіння цього сорту, тому маємо можливість безкоштовно поділитися з городниками, читачами газети. Отож надішлю потроху зерняток усім, хто вкладе у лист підписаний конверт із марками та надішле мені за адресою: Сенчуку А.І., вул. М.Небаби, 100, кв. 27, м. Чернігів-5, 14005, і буду щиро радий, якщо й на вашому городі чи дачній ділянці влітку з’явиться «Восьме Диво Світу».

Анатолій СЕНЧУК.

На своїй дачній ділянці помідори я вирощую вже не одне десятиліття. Тож за цей час в моїй колекції їх зібралося вже близько сотні різноманітних сортів. І це ж, як вважаю, – найкращих. Серед них – високі і низенькі, великі і маленькі, за кольором – від чорних і до білих, а за смаком – від звичайних і аж до найсолодших і, без перебільшення, – найсмачніших! При цьому я також постійно стежу за новинками селекцій і щороку пробую для себе все нові і нові сорти.

Саме про останні, найсмачніші, як на мене, сорти помідорів з моєї колекції, я й хочу повести мову.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 323

Минулого року повені стали настільки потужними, що навіть економічно стабільні країни не витримують їхнього натиску. Вони торкнулися ряду країн: Австралія, Індія, Бангладеш, Пакистан, південь Китаю, Південна Корея, США, Бразилія, Південно-Африканська Республіка, Нігерія.

Хочеться більш детально розкрити ситуацію в Австралії,   Європі, Пакистані, на Близькому Сході та США.

Минулого року повені стали настільки потужними, що навіть економічно стабільні країни не витримують їхнього натиску. Вони торкнулися ряду країн: Австралія, Індія, Бангладеш, Пакистан, південь Китаю, Південна Корея, США, Бразилія, Південно-Африканська Республіка, Нігерія.

Хочеться більш детально розкрити ситуацію в Австралії,   Європі, Пакистані, на Близькому Сході та США.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 306

Китайський 

Новий рік, або рік Водяного кролика

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 257

У ці святкові Різдвяні дні відзначив свій 101-й день народження ветеран Другої світової війни, житель Любомля Петро Гнатович Барановський.

Теплі, щирі слова вітань в цей день Петру Гнатовичу висловили голова Ковельської районної військової адміністрації Ольга Черен, Любомльський міський голова Віктор Ющук, Вишнівський сільський голова Віктор Сущик, колектив лікарів Любомльської лікарні, учасники народного аматорського хору ветеранів війни та праці "Осіннє золото", рідні, близькі, друзі, колеги. 

Голова Любомльської ветеранської організації Петро Мохнюк розповів про життєвий трудовий шлях ювіляра, бо "101 — і туди, і назад 101". Присутні подякували ветерану за життєву мудрість, любов до життя та людей, активну громадську позицію. А сам Петро Гнатович, враз помолодшавши, приймав вітання та теплі слова на свою адресу.

Ні, то не зима, то — золота осінь, щедра на добро. Бо його біографія — це чудова книга про гідного сина України, історія нашого краю.

Коли смертельні роки війни впали на нашу землю, Петро Гнатович боронив її від німецько-фашистських загарбників, крокуючи фронтовими дорогами Першого Українського фронту.

Після війни довелося пройти усі щаблі повоєнної науки. Мирне життя вимагало мирних професій, то ж після заводу металевих конструкцій у м. Золотоноші приїхав на Волинь (додому), а тут роботи багато. Призначили завідуючим фінвідділу, головою планової комісії, а коли почали організовуватись колгоспи, багато років поспіль піднімав колгоспне виробництво. Довелося працювати директором контори з відгодівлі худоби, а ще — директором Любомльського ринку.

Мав дуже гарну, розуміючу дружину Софію. Вона, хоч працювала теж на відповідальній роботі (зав. фінвідділом у Шацьку), але розуміла мою зайнятість, так що тил був добрим, надійним. Виховали двох доньок. Неля — художник, талановита, відома. Майя — медпрацівник. Дружина, на жаль, ось уже 17 років як відійшла у засвіти, а я радію онукам та правнукам. То моя гордість, моє багатство!".

Петро Гнатович завжди брав активну участь у громадському житті Любомля. Тож, вийшовши на заслужений відпочинок, очолив ветеранську організацію. Знайшов розуміння, однодумців та підтримку з боку місцевої влади, особливо — міського голови Петра Мохнюка (який, до речі, 35 років займав посаду міського голови). Разом створили хор, і всі роки є незмінними його учасниками та солістами. То ж і того святкового дня ветеран співав, разом колядували. 

Своєю чесною та самовідданою працею, високими моральними якостями, активною громадською позицією Петро Гнатович заслужив повагу і авторитет серед ветеранів та жителів краю. Ніколи не нарікав на свою не завжди легку життєву долю.

"Тільки шкода, що ворог топче нашу землю, — схвильовано говорить ювіляр, — вбиває наших дітей, грабує, нівечить міста. Але я вірю: настане мир, і буде нова наша Україна, наші діти, онуки матимуть свою державу".

З нагоди дня народження гості вручали ветерану подяки, грамоти, квіти, подарунки, як годиться, адресували слова подяки і шани за багаторічну сумлінну працю, за приклад людяності, мужності, сили волі та порядності.

Звертаючись до Петра Гнатовича, Ольга Черен побажала ювіляру міцного здоров'я, Перемоги, миру та спокою, поваги від рідних і близьких, родинного тепла і затишку.

Валентина СІЧКАР,

голова Ковельської районної ветеранської організації.

У ці святкові Різдвяні дні відзначив свій 101-й день народження ветеран Другої світової війни, житель Любомля Петро Гнатович Барановський.

Теплі, щирі слова вітань в цей день Петру Гнатовичу висловили голова Ковельської районної військової адміністрації Ольга Черен, Любомльський міський голова Віктор Ющук, Вишнівський сільський голова Віктор Сущик, колектив лікарів Любомльської лікарні, учасники народного аматорського хору ветеранів війни та праці "Осіннє золото", рідні, близькі, друзі, колеги. 

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 189

27 січня, п'ятниця

Схід Сонця - 08.06; захід - 17.02.

Місяць - в Овні.

Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту.

Віддання свята Богоявлення. Рівноап. Ніни, просвітительки Грузії.

Іменини: Ніни, Сергія, Адама, Веніаміна, Сави.

28 січня, субота

Схід Сонця - 08.05; захід - 17.04.

Місяць - у Тельці.

Міжнародний день захисту персональних даних.

Прпп. Павла Фівейського та Іоанна Кущника.

Іменини: Гавриїла, Павла, Івана, Олени.

29 січня, неділя 

Схід Сонця - 08.03; захід - 17.06.

Місяць - у Тельці.

День пам'яті Героїв Крут.

День мобілізації зусиль проти загрози ядерної війни.

Неділя 33 після П'ятд. Поклоніння оковам ап. Петра.

Іменини:  Максима, Петра, Івана.

30 січня, понеділок

Схід Сонця - 08.02; захід - 17.07.

Місяць - у Близнюках.

Всесвітній день допомоги хворим на проказу.

День спеціаліста військово-соціального управління ЗСУ (Збройних Сил України).

Прп. Антонія Великого.

Іменини: Антона, Георгія, Віктора, Єгора, Антоніна.

31 січня, вівторок

Схід Сонця - 08.01; захід - 17.09.

Місяць - у Близнюках.

Всесвітній день ювеліра.

Свтт. Афанасія та Кирила, архієп. Олександрійських.

Іменини: Кирила, Оксани, Марка, Дмитра, Євгена, Сергія, Марії.

1 лютого, середа

Схід Сонця - 07.59; захід - 17.11.

Місяць - у Раці.

Прп. Макарія Великого, Єгипетського.

Іменини:  Макара, Марка, Антона, Федора.

2 лютого, четвер

Схід Сонця - 07.58; захід - 17.13. 

Місяць - у Раці.

Всесвітній день водно-болотних угідь.

День бабака.

Прп. Євфимія Великого.

Іменини: Інни, Павла, Семена.

Народні прикмети

u Зимова діброва почорніла — настане відлига з вітром. 

u У січні — березень, то бійся в березні січня.

Місячні фази у січні-лютому

Перша чверть — 28 січня. 

Зростаючий Місяць — до 4 лютого.

Підготувала Аліна РОМАНЮК.

Схід Сонця - 08.06; захід - 17.02.

Місяць - в Овні.

Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту.

Віддання свята Богоявлення. Рівноап. Ніни, просвітительки Грузії.

Іменини: Ніни, Сергія, Адама, Веніаміна, Сави.

Схід Сонця - 08.05; захід - 17.04.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 298

ГОРОСКОП

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 226

Погода в Ковелі  

19–25 січня

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 289

Сьогодні у православних християн – велике свято: Богоявлення, або, як у народі кажуть, Водохреще, Йордань. Що воно означає, тлумачити не будемо, бо кожна освічена людина сьогодні більш-менш розбирається у питаннях релігійної обрядовості. Тож із святом, дорогі читачі! 

Але 19 січня – ще й своєрідний рубікон в житті кожного українця. Ми його дуже чекали, адже, по суті, починається новий етап нашого буття. Пам'ятаєте: "Морозе! Тріщи, не тріщи, а минули вже Водохрещі!". Тобто найважчий період зимових холодів минув, тепер – тільки вперед до тепла і весни. І хоч від сильних морозів нас (на відміну від московитів) Бог милував, радіймо, що дочекалися Богоявлення. Тепер морози якщо й будуть, то смертельної загрози, сподіваємось, не становитимуть.

Правду кажучи, зими ми всі боялися. Нас лякали холодом, суцільними блекаутами, відсутністю тепла, газу і води та іншими неприємностями. Не можна сказати, що такі тривоги були даремними: ворог все робив, аби поставити Україну на коліна. Масовані ракетні удари, бомбардування мирних міст і сіл, залякування ядерною зброєю – все йшло в хід у цій підступній і підлій "спецоперації". Але, слава Богу, витримали і витримуємо, хоч живемо під загрозою нових провокацій.

Не хочемо бути надто самовпевненими і безтурботними, адже війна ще не закінчилася. Кожен день чуємо про нові смерті і поранення наших мужніх захисників, в тому числі земляків з Волині. Зведення з фронту не завжди тішать і вселяють оптимізм. Але все-таки радіймо і дякуймо Богу: рубікон пройдено. Не замерзли, з голоду не померли, сили духу і волі не втратили. Збройні Сили обороняють кожний метр української землі, нещадно б'ють ворога, хоча і самі зазнають втрат. Та їх окупантам не вдається скорити, змусити в паніці відступати.

Попереду – важкі місяці жорстоких боїв. Але разом із тим попереду – весна. Пора року, коли після зимової сплячки оживає матінка-природа, набираються сили й снаги тваринний і рослинний світ, вірою і надією повняться людські душі.

Вірмо: прийде весна – ближчою стане Перемога!

*Перейти рубікон означає пройти "точку неповернення" (крилатий вислів). 

Сьогодні у православних християн – велике свято: Богоявлення, або, як у народі кажуть, Водохреще, Йордань. Що воно означає, тлумачити не будемо, бо кожна освічена людина сьогодні більш-менш розбирається у питаннях релігійної обрядовості. Тож із святом, дорогі читачі! 

Але 19 січня – ще й своєрідний рубікон в житті кожного українця. Ми його дуже чекали, адже, по суті, починається новий етап нашого буття. Пам'ятаєте: "Морозе! Тріщи, не тріщи, а минули вже Водохрещі!". Тобто найважчий період зимових холодів минув, тепер – тільки вперед до тепла і весни.  

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 286

Кажуть, що робити подарунки значно приємніше, ніж отримувати. А бачити щастя в дитячих очах, коли вони розпаковують давно омріяне – це дорого вартує.

У Ковелі уже стає хорошою традицією здійснювати дитячі бажання напередодні Різдва. Акція, започаткована торік, знайшла відгук у дорослих серцях і уже для багатьох – за честь стати її учасником.

Цьогоріч фахівцями центру соціальних служб було розміщено на ялинці у фойє міської ради 110 листів, в яких дітки з непростою долею поділились про свої мрії. Втім, коли люди почули про цю ініціативу міського голови Ігоря Чайки, то охочих потішити дітвору виявилось значно більше. Додалось ще 35 конвертів з дитячими бажаннями.

Сьогодні у ліцеї №3 імені Лесі Українки відбулось новорічне дійство з іграми, розвагами, танцями, яке підготувала агенція "Happy". На святі побували міський голова Ігор Чайка, його заступник Наталія Маленицька. А кульмінацією програми стало вручення чарівних пакунків з дитячими мріями.

"При всіх складнощах та негараздах, в яких ми перебуваємо, потрібно не переставати мріяти та вірити в добро та Перемогу. Дякую всім, хто долучився до акції та подарував трішки позитивних емоцій малечі, здійснив їх заповітні бажання. Вітаю всіх з новорічно-різдвяними святами, бажаю здоров'я, добра, достатку та нехай всі ваші мрії збуваються", – побажав усім Ігор Чайка.

Бажання цих милих хлопчиків і дівчаток здійснювали: колектив виконавчого комітету, працівники патрульної поліції, суду, відділу пробації, мобільної бригади соціально-психологічної реабілітації, колективи Палацу учнівської молоді, клубу здорового способу життя "Результат", депутати міської ради, підприємці, а також небайдужі ковельчани.

І, як з'ясувалось, не лише ковельчани. Дівчата з Турійська, які довідались про акцію, кажуть, що теж вирішили спробувати себе у ролі чарівників. Забрали останні чотири конверти з ялинки. У салоні краси, де вони працюють, організували святкову лотерею та зібрали кошти на подарунки.

"Думаємо, що вгодили на всі сто відсотків. Обирали все найліпше, найякісніше, те, що хотіли діти. Приїхали спеціально побачити емоції малечі. Ми задоволені і щасливі разом з нашими дітками", – поділились дівчата своїми враженнями.

Відділ внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю виконавчого комітету Ковельської міської ради. 

Кажуть, що робити подарунки значно приємніше, ніж отримувати. А бачити щастя в дитячих очах, коли вони розпаковують давно омріяне – це дорого вартує.

У Ковелі уже стає хорошою традицією здійснювати дитячі бажання напередодні Різдва. Акція, започаткована торік, знайшла відгук у дорослих серцях і уже для багатьох – за честь стати її учасником.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 309

19 грудня минулого року у місті відбулось урочисте відкриття головної ялинки. Театр «10 ряд 10 місце», і дорослі, і діти, взяли участь у святковому дійстві з цієї нагоди.

Спеціально для такої події ми підготували казкову містерію «Якщо вірить й молиться дитина – зійде благодать на Україну...». Актори створили дуже щиру, атмосферну постановку, у якій, завдяки музичним та виразним засобам, вдалося втілити основну думку та суть найголовнішого бажання, яке сьогодні є в серці кожного з нас – це бажання миру і молитва за Перемогу, а ще – безумовно – віра в диво, в казку, в те, що добро завжди перемагає зло, а світло – темряву.

І далі протягом тижня – з 20 по 22 грудня – казкові персонажі разом з Святим Миколаєм – у виконанні дорослих та юних акторів театру зустрічали гостей у садибі Миколая, де кожна дитина могла прийти зі своїм найпотаємнішим бажанням та поділитись ним з нашими героями. Крім того, Миколай прагнув дізнатись, що бажають дітки не лише для себе, а й для свого міста, тож маленькі та юні ковельчани писали свої думки і мрії та залишали їх у чарівній скриньці щодня, аби Святий Миколай їх згодом прочитав та виконав.

На завершення ж року – 27 грудня – колектив театру-студії «10 ряд 10 місце» долучився ще до однієї прекрасної акції, яка мала назву – «Святий Миколаю, почуй мене!..». Саме такими словами розпочиналися усі листи діток, які через війну втратили рідних, домівки, здоров'я, діток непростої долі. Благодійний фонд «Марлог» разом з меценатами з багатьох країн світу взялися допомогти виконати дитячі мрії та бажання, і в назначений день усі омріяні подарунки прибули до Ковеля. Актори театру зі свого боку влаштували для діток та їх родин мистецьке свято, показавши постановку казкової містерії. Після перегляду Святий Миколай окремо спілкувався з кожною дитиною та вручав їй подарунок – і дитячі очі щоразу загорались захватом та невимовною радістю, адже вони бачили наяву здійснення їхніх мрій. Радіємо, що змогли побути справжніми добрими чарівниками та приєднатися до гарної справи.

А в другий день нового року дорослі та юні актори театру «10 ряд 10 місце» влаштували конкурсно-ігрову розважальну програму для дітей "Новорічна феєрія". Команди дітвори, разом з чарівними героями та казковими персонажами, веселились та розважались, доєднуючи до забав навіть дорослих. Усі гуртом створювали загальні картини, зображаючи ялинки своєї мрії, вчились допомагати пакувати та розносити подарунки, проходити казкові перешкоди, співали, танцювали, відгадували загадки та робили ще безліч цікавих справ, а в кінці – отримували солодощі та ніяк не хотіли розлучатись з вподобаними казковими героями.

Альона МАЛЮГА-МЕЛЬНИКОВА,

режисер-постановник 

і художній керівник народного аматорського експериментального театру-студії 

«10 ряд 10 місце».

19 грудня минулого року у місті відбулось урочисте відкриття головної ялинки. Театр «10 ряд 10 місце», і дорослі, і діти, взяли участь у святковому дійстві з цієї нагоди.

Спеціально для такої події ми підготували казкову містерію «Якщо вірить й молиться дитина – зійде благодать на Україну...». Актори створили дуже щиру, атмосферну постановку, у якій, завдяки музичним та виразним засобам, вдалося втілити основну думку та суть найголовнішого бажання, яке сьогодні є в серці кожного з нас – це бажання миру і молитва за Перемогу, а ще – безумовно – віра в диво, в казку, в те, що добро завжди перемагає зло, а світло – темряву.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 220