Раді вітати Вас!
  • Головна
  • Контакти
  • Реклама
Весь архів випусків
  • Головна
  • Категорії
    • Повідомлення в номер
    • Місцева влада
    • Репортаж
    • Політика
    • Погода
    • Редакційна пошта
    • Духовність
    • Закон і ми
    • Благодійність
    • Пам’ять
    • Спорт, природа і здоров’я
    • Всяка всячина
    • Реклама і оголошення
    • З неопублікованого
  • Галерея
  • Про нас
  • Відгуки читачів
  • Передплата
  • Контакти
  • Четвер, 4 червня 2026 року №23 (13032)

Повідомлення в номер / Зима спитає, що за тепла робив

08.09.2022

консерваціЗима спитає, що за тепла робив

Осінь і зима в Україні можуть виявитися суворим випробуванням. Українцям рекомендують запасатися найнеобхіднішими речами, продумувати альтернативні джерела тепла і підготуватися до холодів.
Українцям цієї зими варто бути готовими до будь-яких неприємних ситуацій. Може зникнути централізоване опалення або вимкнеться котел через відсутність подачі газу. У такій ситуації вас врятує електрика. Тому заздалегідь перевірте проводку, розетки, щитки та розподільні коробки в під'їзді.
Якщо ж будуть перебиті підстанції електроенергії, то може зникнути й електрика. А це ситуація гірше, бо ремонтні роботи можуть затягнутися не на один день. Доведеться їхати до родичів або знайомих. Або ж вчитися жити в умовах відсутності всіх благ цивілізації, тому, що разом з електрикою пропаде вода і почнуться проблеми з каналізацією.
Продукти
Консервація. Традиційна консервація в цьому році стане в пригоді навіть тим, хто раніше нею не захоплювався. Закрутіть по пару банок огірків, помідорів, варення, компотів, засоліть капусту. Ці продукти можуть стояти довго, і в потрібний час стануть відмінним доповненням до будь-якої трапези.
Пройдіться по оптових супермаркетах або гуртівнях і купіть по 3-5 консервів – м'ясні, рибні. Вони можуть стояти довго і не вимагають особливого приготування.
Бакалія. Варто зробити запас рослинної олії, круп, макаронів, цукру і борошна. При необхідності – чай, кава, сухе молоко.
Швидке харчування. Ось і прийшов зоряний час швидкорозчинних супів і спагетті. Купіть на всякий випадок.
Овочі. Якщо у вас є, де зберігати овочі – прекрасно. Зробіть запас картоплі, моркви, цибулі, часнику, буряка. Якщо є хоча б балкон – використовуйте його для зберігання продуктів відразу, як спека остаточно піде з просторів нашої країни.
Що ще? Снеки, сухофрукти, горіхи, згущене молоко. Будь-які продукти, які можуть стояти місяцями та не псуватися і які можна використовувати без газу або електрики.
Вода. Питна вода – пункт номер 1. Купіть в супермаркеті кілька запечатаних упаковок і поставте. Технічну воду запасайте в міру потреби – бажано, щоб така вода завжди стояла в запасі на випадок ракетного удару і відключення водопостачання.
Медикаменти
Якщо у вас є в будинку люди з хронічними захворюваннями – подбайте про те, щоб всі необхідні ліки були з запасом.
Варто також перевірити свою домашню аптечку і запастися самими ходовими ліками – противірусними, знеболюючими, протиалергічними, заспокійливими, засобами від проблем зі шлунком, серцеві засоби.
У вашій аптечці повинні бути завжди зеленка (або йод), перекис водню, бинти. А ще варто купити кілька грілок.
Утеплення
Опалення житла. Якщо ви живете в будинку з центральним опаленням, то варто подумати про покупку якісного обігрівача. Або декількох, невеликих. Вибір на ринку зараз дуже великий – можна вибрати й по квадратурі, і по економності.
У приватному будинку бажано поставити власний генератор, котел на різні види палива, запастися дровами, соляркою і грубкою для приготування їжі. Як варіант – можна купити звичайний туристичний пальник і балони з запасом газу до нього.
Утепліть будинок. Заздалегідь продумайте, як можна утеплити ваше житло – щілини у вікнах, під дверима – закрийте за допомогою спеціальних плівок, герметика, поролону, стрічок для утеплення. На крайній випадок купите балончик з монтажною піною і залийте всі щілини.
Теплий одяг. Байкові піжами, вовняні шкарпетки та светри, теплі халати, тапочки – вам знадобиться все. Вибирайте натуральні тканини – вони тепліші. Варто також купити термобілизну, спальні мішки.
Ковдра. Якщо у вашому будинку тільки мінімальний комплект постелі та покривал, то варто вже зараз закуповувати теплі пледи. Також придивіться до електроковдр – це диво техніки врятує вас не тільки в холодні ночі, але і допоможе зберегти тепло вдень під час роботи.
Тепла зона. Продумайте заздалегідь зону тепла у квартирі – саме утеплене приміщення, бажано невеликого розміру, де можна буде сконцентрувати всі джерела тепла.
Корисні речі
У кожному будинку цієї зими повинні бути в запасі свічки, сірники, ліхтарики, батарейки. Дуже сподіваємося, що вони не знадобляться, але краще мати їх в запасі.
Купіть про всяк випадок запас лампочок. Стане в пригоді також нічник на батарейках, ліхтарики – будь-які освітлювальні прилади, яким не потрібна електроенергія.
Постарайтеся придбати павер-банк зі швидкісною зарядкою. Якщо гаджетів в будинку багато – беріть кілька або мережевий потужний зарядний пристрій для декількох пристроїв відразу.
Вам знадобиться також електрочайник, сухий спирт, електроплита – при відсутності газу це предмети вам допоможуть.
Побутова хімія
Мінімальний запас найнеобхідніших засобів побутової хімії, яким ви користуєтеся регулярно. Візьміть не одну упаковку або банку з розрахунком на місяць, а дві – з запасом. І робіть так в найближчі місяці при кожній закупівлі засобів для дому.
Турбота 
про тварин
Якщо у вас в будинку є домашні улюбленці – подбайте про них. Купіть їм корм з запасом і наповнювачі для туалету або клітки. Також варто заздалегідь пройти огляд у ветеринара, зробити щеплення і закупити необхідні ліки для тварин.
Подумайте ще про те, як ви можете утеплити місця для них в будинку – нова утеплена лежанка, тепла накидка на клітку, комбінезони для котів і собак – в залежності від того, яких домашніх улюбленців ви тримаєте. Повірте, деякі коти мерзнуть ще більше, ніж люди.
Якщо ви плануєте переїзди – купіть переноску.
Що ще?
Зберіть сімейну нараду і продумайте до деталей варіанти ситуацій: що робити, якщо відключать опалення? Електрику або газ? Або все повністю? Що робити, якщо в будинку не буде води та холодно?
Якщо ваші рідні живуть в передмісті у приватному будинку – обговоріть варіант, що ви переберетеся до них на пару тиждень в разі критичної ситуації в місті. Якщо у вас є дача або будинок за містом – підготуйте їх до можливої зимівлі заздалегідь.
Обговоріть зі старшими та літніми родичами варіанти про переселення до вас на випадок відключення тепла або електрики.
Поговоріть з друзями або колегами – якщо є така можливість, то варто перебратися до тих, у кого є власний будинок, або ж покликати у свій будинок друзів з маленькими дітьми.
Обговоріть з сусідами можливість установки у дворі вашого будинку альтернативного джерела для приготування їжі.
Домовтеся про те, як ви можете утеплити ваш будинок спільними зусиллями – поміняти двері в під'їзд, утеплити або вставити вікна, купити один генератор на всіх або навіть встановити сонячні панелі.
За матеріалами інтернет-видань.
Осінь і зима в Україні можуть виявитися суворим випробуванням. Українцям рекомендують запасатися найнеобхіднішими речами, продумувати альтернативні джерела тепла і підготуватися до холодів.
Українцям цієї зими варто бути готовими до будь-яких неприємних ситуацій. Може зникнути централізоване опалення або вимкнеться котел через відсутність подачі газу. У такій ситуації вас врятує електрика. Тому заздалегідь перевірте проводку, розетки, щитки та розподільні коробки в під'їзді.
Якщо ж будуть перебиті підстанції електроенергії, то може зникнути й електрика. А це ситуація гірше, бо ремонтні роботи можуть затягнутися не на один день. Доведеться їхати до родичів або знайомих. Або ж вчитися жити в умовах відсутності всіх благ цивілізації, тому, що разом з електрикою пропаде вода і почнуться проблеми з каналізацією.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 365
Читати далі

Повідомлення в номер / Довгого життя тобі, рідна школо!

08.09.2022

Фото_1Довгого життя тобі, рідна школо!

Віхи шкільної історії

Перша школа в селі Рокитниці започаткована після скасування кріпосного права в Росії. Це була церковно-приходська школа, в ній навчалося три групи, всіх разом вчив один вчитель. Містилася вона в одній із  селянських хат. Утримання її покладалось на громаду. Під час Першої світової війни вона згоріла. 
З 1916 до 1927 року школи не було. Згодом її облаштували в хаті Козла Івана. Це була початкова, де вчив всі класи один вчитель, потім – два. Бажаючих навчатись не бракувало, хоч були труднощі та злидні. В 1932 році жителі села зібрали сходи селян, на яких вирішили скластися грошима і купити хату більших розмірів під шкільне приміщення. Спільними зусиллями хату перевезли і збудували, а гміна надала допомогу у завершенні робіт.
За роки польської влади в школі викладання велося польською мовою. Діти вивчали Закон Божий. А в 1943 році приміщення було спалене.
У повоєнний час школу знову було відкрито. Приміщення змінювалися – найдовше навчання проходило в так званому "панському будинку".  У старші класи деякі до 1939 року ходили в село Засмики, а потім – до Білашівської семирічки. Але таких було дуже мало.
У 1957 році правління місцевого колгоспу прийняло рішення спорудити нове шкільне приміщення, і вже з 1958 року  діти села почали навчатися в новій восьмирічній школі, залучаючи школярів 5-8-их класів із сусіднього села Ворона.
Знаємо її як дев'ятирічну, І-ІІ ступенів, тепер – як гімназію. Навчається тут більше 60 учнів. В школі завжди працювали досвідчені педагоги, які  путівку в життя дали майже тисячі учнів. 
Дуже багато зусиль доклали жителі двох сіл, їх будівельні на той час бригади, батьки учнів, щоб вручну звести таке світле, просторе приміщення. А потім кожного десятиліття добудовували ще необхідні споруди, адже школа повинна була мати всі умови для навчання і виховання дітей.
Багато колишніх учнів стали вчителями, що засвідчувало їх любов до педагогічної праці. А скільки різних професій здобули наші випускники! І віриться, що школа ще відкриє шлях багатьом випускникам до омріяних професій та великого життя.
Перша школа в селі Рокитниці започаткована після скасування кріпосного права в Росії. Це була церковно-приходська школа, в ній навчалося три групи, всіх разом вчив один вчитель. Містилася вона в одній із  селянських хат. Утримання її покладалось на громаду. Під час Першої світової війни вона згоріла. 
З 1916 до 1927 року школи не було. Згодом її облаштували в хаті Козла Івана. Це була початкова, де вчив всі класи один вчитель, потім – два. Бажаючих навчатись не бракувало, хоч були труднощі та злидні. В 1932 році жителі села зібрали сходи селян, на яких вирішили скластися грошима і купити хату більших розмірів під шкільне приміщення. Спільними зусиллями хату перевезли і збудували, а гміна надала допомогу у завершенні робіт.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 313
Читати далі

Повідомлення в номер / Анатомія щастя

08.09.2022

птахаАнатомія щастя

Де ти, птахо щастя? В якій країні живеш – поживаєш? В якому просторі літаєш? В якій душі гніздечко звиваєш?Чи, може, ти на недоступних небесах, і пізнати тебе, торкнутись твоїх пір'їнок людині не дано?
– Не переймайся! Я – поруч з тобою: там, де душа любов'ю до Бога горнеться, там, де серце вистукує любов до ближнього та рідного свого, там, де закоханість іскриться в очах. І я – там, де мир.
Щастя – це ти
Пливе пара молодят по парковій алеї. Так-так: не йде, а пливе. Так йшов колись Ісус Христос по воді. Спробував апостол  Петро і не зміг – віри не вистачило. У цих двох віри, надії та мрій – по самі вінця.
Вони, немов на казкових вітрилах, пливуть до свого щастя. Що чекає попереду? Звичайно, рай!
Перехожі розступаються. Стараються не сполохати тих світлячків юних, що сяють зорею.
Пливе пара, немов на хвилях моря. Пальці рук переплелися ніжно-тісно. Руки безтурботним маятником вимірюють свій маршрут: вперед-назад… вперед-назад... вперед-назад… Незбагненний струм розливається їхнім єством. Що це за еліксир такий животворчий? Хтозна! Навіть небо хмари сірі розвіяло і заголубіло. Все для них!
Підслухаймо їхню розмову.
– Знаєш, закінчиться війна, і  заживемо щасливо…
– Як то щасливо? Ти знаєш, що таке щастя?
– Мабуть, це коли мир навколо, батьки здорові, всі працюють на улюблених роботах, навчаються, і мрії збуваються. Закінчиться війна – так і станеться.
– Хтозна, як воно буде. Кожне розуміє щастя по своєму. Хтось бачить його у багатстві, великих грошах. І взагалі, воно багатьох може обійти стороною. Як кажуть: був у раю, і не знав.
– Ти не віриш в щасливе життя? Признайся: своє щастя в чому вбачаєш?
– Моє щастя – це ти!
– Кепкуєш!? Я ж проста, звичайна дівчина. Чим можу тебе ощасливити?
– Ти вродлива, ніжна, добра, розумна. І мене розумієш. А ще…я тебе кохаю. Ти – зіронька моя ненаглядна. Сонечко ясне…
Завмер рух маятника. Розплелися пальці, і руки пригорнули тіло. І китиці трояндових губ злилися в трепетному медовому поцілунку. Мить, зупинися!
Диво незбагненне вершиться. Війна відступила від молодят. Вона завжди безсила там, де панує кохання, любов і щастя.
Є така бувальщина. На передовій фронту ворог визначив точну ціль і запустив ракету.
Йокнуло серце нареченої – воно відчуло смертельну небезпеку. Негайно зателефонувала своєму хлопцю: "Помоліться і втікайте!".
Хлопці-воїни так і зробили – відбігли в безпечне місце. Та як вони були вражені, коли побачили, як ракета, що летіла на них, раптом вибухнула в повітрі і розлетілась на шматки.
Дивувались і дякувати Богу. А нас щасливому своєму спасінню дякували закоханій парі.
Пізнай свій шлях
Що не кажіть, а щастя – річ духовна. Хтось вивів хибний закон, що багатий щасливий, а бідний – ні.
Згадуються  далекі дитячі дні. Мама приносила з ковельського ринку коричневі подушечки-цукерки, і я був з того щасливий.
Як осягнути щастям наше суєтне буденна життя? Он їде велосипедний з роботи. Він тисне на педалі, поспішаючи до своєї домівки, де на нього чекають діти та дружина. В кишені – дешева шоколадка.
Він знає, як зрадіють діти, як усміхнеться дружина.
Птах щастя поселиться в їхніх очах. По дорозі його обганяє крутий, схожий на "колхиду", джип. Молодик тисне на педалі. Він поспішає до друзів-, де на нього чекають розбещені красуні, секс та алкогольне спілкування. Затуманений мозок не згадає про святе – свою сім'ю, дітей, дружину.
Він зверхньо зиркнув на "бідного" велосипедиста,і  на крилах сатанинської гордині та спокуси  летить, не усвідомлюючи, що це – шлях до майбутнього пекла. Сатана чекає на останній крок.
Під маскою примарного щастя криється розтління душі, зло і занепад моралі.
Бог мовчить – він дав право вибору, вказав шлях – прямуй ним до щастя. Та, на жаль, молодик проігнорував, не побачив, не відчув!
На тому шляху – третій учасник руху. Пішохід спішить і тисне на свої підошви. Він іде до церкви.  В храмі на нього чекає Ісус, Пресвятая Богородице і Божественна молитва. Він не порожня посудина. Душа його не впускає диявола, бо наповнена Христовою Вірою, Любов'ю! Його  мета – витіснити із свого єства гріховне, щоб доповнити духовним, Господнім.
Лунає молитва. Сльози радості котяться по щоці. Це – сльозинки щастя, адже вони освячені Святим Духом, Богородицею та Ісусом, який живим існує в його серці.
Хай святиться ім'я твоє,
 Отче…
Радуйся благодатна,
 Маріє…
Усміхнися, любий Ісусе –
Людина щастя біля тебе
 знайшла!
Анатолій СЕМЕНЮК.   
Де ти, птахо щастя? В якій країні живеш – поживаєш? В якому просторі літаєш? В якій душі гніздечко звиваєш?Чи, може, ти на недоступних небесах, і пізнати тебе, торкнутись твоїх пір'їнок людині не дано?
– Не переймайся! Я – поруч з тобою: там, де душа любов'ю до Бога горнеться, там, де серце вистукує любов до ближнього та рідного свого, там, де закоханість іскриться в очах. І я – там, де мир.
Щастя – це ти
Пливе пара молодят по парковій алеї. Так-так: не йде, а пливе. Так йшов колись Ісус Христос по воді. Спробував апостол  Петро і не зміг – віри не вистачило. У цих двох віри, надії та мрій – по самі вінця.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 325
Читати далі

Повідомлення в номер / Від четверга до четверга

08.09.2022
Від четверга 
до четверга

лелекаВід четверга  до четверга

9 вересня, п'ятниця
Схід Сонця - 06.47; захід - 19.49.
Місяць - у Рибах.
Міжнародний день краси.
День тестувальника.
День дизайнера-графіка.
Прп. Пимена Великого.
Іменини: Олександра, Володимира, Івана, Дмитра, Анфіси.
10 вересня, субота
Схід Сонця - 06.48; захід - 19.47.
Місяць - у Рибах.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 327
Читати далі

Повідомлення в номер / ГОРОСКОП з 12 по 18 вересня

08.09.2022
ГОРОСКОП
з 12 по 18 вересня

гороГОРОСКОП з 12 по 18 вересня

ОВЕН. Будете генiєм спiлкування, незрiвнянним спiвбесiдником — уважним i доброзичливим. 
ТЕЛЕЦЬ. Бажано не займатися самокопанням, щоб не переживати розчарування результатом. Вiрте в себе. Якщо не ви, то хто? 
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 574
Читати далі

Повідомлення в номер / Погода в Ковелі 1 – 7 вересня

01.09.2022
Погода в Ковелі  
1 – 7 вересня

серпеньПогода в Ковелі   1 – 7 вересня

Четвер. Мінлива хмарність. Температура: 20оС.  Вітер північний помірно сильний.
В ніч на п’ятницю. Ясно. Температура:  7оС. Вітер північний помірний.
П’ятниця. Мінлива хмарність. Температура: 19оС.  Вітер західний слабкий.
В ніч на суботу. Ясно. Температура: 9оС. Вітер південний слабкий.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 310
Читати далі

Повідомлення в номер / З Днем знань, шановні земляки!

01.09.2022

З Днем знань, шановні земляки!
Колектив Відокремленого структурного підрозділу "Ковельський промислово-економічний фаховий коледж Луцького національного технічного університету" вітає громадськість Ковельщини  з початком нового навчального року! 
Новий 2022/2023 навчальний рік розпочинається в умовах війни, у часи, коли Україна вистояла у протистоянні з однією з найпотужніших армій світу. Українці – незламні, сміливі і відважні! Освітяни, як воїни педагогічної лінії фронту, приступають до виконання своєї місії! 
Нехай кожен новий урок, нові знання, уміння та навички наближають перемогу! Нехай українське слово, написане першокласником на дошці, буде про мир! Нехай пісня, заспівана випускницею, буде про щасливу та незламну неньку-Україну! Нехай завмирають батьківські серця не від гулу сирени, а від захвату та радості від успіхів дітей! Перемог усім, хто навчає та вчиться! 
Нових горизонтів та звершень! З вірою у ЗСУ починаємо новий навчальний рік!

техЗ Днем знань, шановні земляки!

Колектив Відокремленого структурного підрозділу "Ковельський промислово-економічний фаховий коледж Луцького національного технічного університету" вітає громадськість Ковельщини  з початком нового навчального року! 
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 331
Читати далі

Повідомлення в номер / Творять Перемогу своїми руками

01.09.2022 Зінчук Вікторія Петрівна

04Творять Перемогу своїми руками

Ось такі "кікімори" (на світлині – внизу у центрі) вже більше двох місяців плетуть волонтерки – ковельські жінки і переселенки. Вони зізнаються, що за тиждень можуть створити 3 – 4 таких "костюмів" для наших воїнів.
– Ми плетемо "кікімори" у формі плаща. Двох кольорів – зеленого та жовтого в залежності від регіону, – розповідає ініціатор проєкту "Кікімори" волонтерка Олена Мерзлякова. – Матеріалом для виготовлення маскувальних костюмів переважно нас забезпечують люди, люди звідусіль, які не забарилися відгукнутися на наш заклик. 
Окрім того, закуповуємо нитки, розпускаємо в’язаний одяг, придбаний у "секонд хендах", розпускаємо на мотузки конопляні мішки. Технологію виробництва обговорювала з волонтерами, з якими довгий час підтримую зв'язок й котрі з 2014 року займаються цією справою. 
Раджуся з приводу цього з військовими. Велику роботу в цьому плані проводить ковельчанка, співзасновниця проєкту, моя колега-волонтерка Наталія Семенюк, яка також, не зволікаючи, приєдналася до цієї роботи. Моя донька Вероніка відповідальна за виробничий процес, вона весь час на місці з нашими помічницями. Ми працюємо однією командою.
За словами волонтерки, "кікімори" – серед пунктів про першочергові потреби наших захисників на фронті. Вони необхідні розвідникам, снайперам, прикордонникам, адже ці маскувальні костюми допомагають нашим військовим “зливатися” з природою. Відтак абсолютно непомітні, вони відправляють ворога слідом за російським кораблем.
– Бійців, які хочуть отримати такі "кікімори", дуже багато, – продовжує Олена. – Як взялися за цю справу, то черга була розписана на місяць уперед. На постійній основі в нас працює 10 волонтерів, які майструють "кікімори". Неабияк допомагають дівчата з ТРЦ "Брістоль", працівниці брестського ринку: вони розпускають нитки, ріжуть їх потрібних розмірів. Загалом на сьогодні ми сплели 35 "кікімор", які, дай Боже, допоможуть хлопцям вціліти, зроблять їх невидимими для ворожого ока. 
Готовий захисний одяг бійці забирають самі або ж доправляють їх волонтери, які напряму з ними працюють. А ще відправляю поштою за власний рахунок.
– Наші "кікімори" уже слугують бійцям, які воюють в районах Бахмуту й Мар'янівки, є в хлопців на кордоні з білоруссю. Робимо їх, зокрема, й під замовлення. А, отже, треба знати, де бійці знаходяться, щоб розуміти – плести повністю зелені чи, може, потрібно додати жовтого тощо. А ще треба знати, яку боєць роботу виконує на війні, від цього теж залежить, яку робити "кікімору", – розповідає виробничі подробиці пані Олена. 
Розповідає, що приймають у дар всі в’язані речі відтінків зеленого, жовтого кольорів. Добре, щоб це були натуральні матеріали, бо важлива й безпека наших воїнів.
– Отож, сьогодні саме на цій роботі зосереджена Ваша волонтерська увага?
– Не лише. Є багато завдань. Допомагаємо продуктами, бо з цим на передовій бувають труднощі, – говорить далі моя співрозмовниця. – Вдячна всім землякам, які не стоять осторонь цієї справи, чим можуть діляться. Зокрема, приватному підприємству "Агро В", завдяки якому наші захисники мають можливість поповнювати свої продовольчі запаси. 
Втілюємо й інші плани. Уже домовилася з однодумцями, які будуть готувати для бійців на передову домашнє згущене молоко, випічку, закривати тушонку, рибні консерви тощо. Наші землячки, які у зв’язку з війною виїхали за кордон, звідти пересилають продукцію для виробництва згущеного молока. Люди зносять банки, пообіцяли крупи та борошно, допомагають коштами. Зараз домовляємося про закупівлю м’яса.  
– Ви кажете, на фронті виникають певні проблеми з продуктами. Чому вони виникають?
– Тут нічого дивного, адже в окремих регіонах у радіусі 50 - 100 кілометрів ніде нічого немає. Переслати продукти теж непросто, бо хлопці не знають, де будуть завтра. Але, попри пов’язані з цим труднощі, нам таки вдається доводити розпочаті справи до кінця. Всіх зусиль докладаю для цього, бо не можу інакше, адже знаю багатьох хлопців, які зараз воюють, з 2014 року.   
– Що надихає Вас, волонтерів, сьогодні найбільше?
– Нам потрібно щодня мати якусь справу, яка буде давати розуміння, що щось робимо для хлопців, які там. Ми в кожну "кікімору" замотуємо побажання для воїнів, щоби солдати відчули наші підтримку і тепло. А вони нам подяки присилають навзаєм. Це окрилює. 
Вікторія ЗІНЧУК.
Ось такі "кікімори" (на світлині – внизу у центрі) вже більше двох місяців плетуть волонтерки – ковельські жінки і переселенки. Вони зізнаються, що за тиждень можуть створити 3 – 4 таких "костюмів" для наших воїнів.
– Ми плетемо "кікімори" у формі плаща. Двох кольорів – зеленого та жовтого в залежності від регіону, – розповідає ініціатор проєкту "Кікімори" волонтерка Олена Мерзлякова. – Матеріалом для виготовлення маскувальних костюмів переважно нас забезпечують люди, люди звідусіль, які не забарилися відгукнутися на наш заклик. 
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 469
Читати далі

Повідомлення в номер / Там, де народилася УПА В урочищі “Вовчак” відбулися заходи до Дня Незалежності України

01.09.2022
Там,  де  народилася  УПА 
В урочищі “Вовчак” відбулися заходи до Дня Незалежності України

20220824_145735Там,  де  народилася  УПА 
В урочищі “Вовчак” відбулися заходи до Дня Незалежності України

Незалежність є найвищим досягненням і найвагомішим надбанням, здобутим поколіннями українців. Упродовж восьми останніх років Україна в двобої з російським агресором виборює право жити і розбудовувати власну незалежну державу. І, впевнені, що разом переможемо у цій доленосній битві, адже ми – народ, "якого правди сила ніким звойована ще не була". Бо в наших серцях – нескорений дух свободи, любов до рідної України, бо ми єдині в прагненні здобути мирне, щасливе майбутнє для нинішнього і прийдешніх поколінь.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 403
Читати далі

Повідомлення в номер / На перевиховання – до іншої дружини

01.09.2022

дружина1На перевиховання – до іншої дружини

Катерина жила обабіч лісу, що проходив паралельно ряду, в якому стояли понад десяток хат. Дівчину нещодавно призначили завідуючою сільською бібліотекою. Вона була вродлива і чуйна, люб'язна й весела, життєрадісна, тому привертала увагу багатьох людей. 
У тісненькій бібліотеці постійно збиралася молодь, учні місцевої школи. Часто навідувався сюди першокласник Юрко. Катерина Павлівна взимку, коли лютий мороз чи заметіль, хлопцеві і шарфик поправить, і шапочку підв'яже. А коли йшли разом додому, вона його брала за руку, переводила через снігові кучугури, а й інколи, минаючи своє обійстя, заводила хлопця додому. 
Юрко проживав з батьками трішки далі від оселі Катерини Павлівни. Шкільна наука давалась хлопцеві важко. То ж подеколи він навідувався до Катерини Павлівни за допомогою у виконанні домашніх завдань.
Швидко минали роки. Юрко вже закінчив восьмирічку. За цей час самостійно навчився грати на гармошці. У селі він славився своїм неабияким талантом. З гармошкою відбував деякі торжества. Пізніше була армія. 
Відслуживши і повернувшись додому, став думати: йти працювати на завод у місто чи залишатися у селі. Юра вибрав друге. 
Щовечора навідувався до сільського клубу, веселив грою на гармошці молодь. Катерина Павлівна до цього часу не вийшла заміж, але продовжувала працювати бібліотекарем. Вже ввечері, коли повертались із клубу додому, Юра проводив Катерину Павлівну. А невдовзі запропонував їй руку і серце. 
Селом поповзли різні нісенітниці. Старші жінки не могли збагнути, як то так, що молодий хлопець бере старшу від себе на одинадцять років жінку. А незабаром вже їх благословляли на щасливе сімейне життя батьки, хрещені та родичі. 
За три роки подружнього життя Катерина народила дівчинку і хлопчика. Для Юрія підходящої роботи у селі не було, тому поїхав шукати роботу в інші села для себе і дружини. Незадовго вони переїхали в недалеке село. Катю влаштували на роботу в магазин, а його – доглядачем худоби. Молоду сім'ю поселили у нову трикімнатну квартиру.
Спочатку у сім'ї все ладилось. Діти ходили у садочок, а потім пішли у школу. В Юрія була висока зарплата. Так що на життя не жалілись. Та з часом місцеві жителі почали навідуватись до Юрія на роботу, щоб взяти домашній худобі комбікорму. Юра старався не попастись на афері, але людей "виручав". Ті, звичайно, розраховувались з ним оковитою. Тому частенько чоловік ввечері приходив додому п'яним. На зауваження дружини не реагував. Про такі випадки дізнався голова колгоспу і сказав, якщо повториться таке хоча б один раз, то вижене з роботи і виселить сім'ю з квартири. Але до Юрія не доходило. Щоб залишитись у квартирі, Катерина в один прекрасний день сказала Юрію, що жити з ним не хоче і попросила звільнити квартиру.
Юрій зібрав бригаду молодих хлопців і поїхав в інший район на скиртування соломи. Заробітчан поселили у старій хаті. Хтось із хлопців у бухгалтерії признався, що Юрія назавжди вигнала дружина і, можливо, він тут захоче влаштуватись на постійне місце проживання. Чоловіком зразу ж зацікавилась одна із бухгалтерок на ім'я Настя. Вона його вговорила йти жити до неї, сказавши, що проживає самотньо, а син  служить в армії і повернеться через рік восени. 
Юрій з радістю прийняв таку пропозицію. А селом пішли чутки, що Настя, яка нещодавно поховала чоловіка, вже знайшла собі нового, молодого. Бо й, справді, він був молодший на п'ятнадцять років від Насті. В селі говорили, що коли повернеться з армії син, він не потерпить вітчима і вижене його з хати. Хлопець дуже любив батька. Він часто брав сина із собою на трактор. Вчив його водити та ремонтувати техніку. Але біду не треба шукати, вона знайшла чоловіка сама. У тракторі батьку стало зле, вийшовши з нього, він там і помер.
Настя з Юрієм жили душа в душу, обоє працювали, мали зарплату. Сусіди чекали кульмінації їхнього подружнього життя. Проживши більше року, вони дізналися, що за тиждень має повернутися з армії син. Настя давно продумала план наступних дій. Головним її завданням стало десь подіти чоловіка. Вже наступного дня вона найняла автомобіль, і з Юрієм поїхала провідати його колишню дружину. За дві з половиною години вони були в селі Катерини. Юрій показав Насті будинок Катерини, а вона наказала водієві відвезти його за село у ліс, через який вони недавно проїжджали, а самому повернутися за нею. 
Після "переговорів" Юрій мав чекати Настю у лісі обабіч дороги. Подував свіжий осінній вітерець. Недалеко час від часу проїжджали автомобілі. Юрій біля дороги ходив лісом – йшов кілька десятків метрів вперед, а потім вертався до попереднього місця. Час ішов дуже повільно. Настя затрималась у колишньої Юрієвої дружини більше трьох годин, а та прийняла її за хорошу гостю. 
Про що говорили вони, можна лише здогадатись. Юрій тим часом добряче змерз і зголоднів. Додому їхали всі мовчки. А ввечері Настя давала хорошу характеристику Катерині, сказала, що мати таку розумну дружину – це велике щастя і звинуватила у всьому чоловіка. Настя домовилась, що наступного дня Юрій повернеться до Катерини і не робитиме більше дурниць.
…Пройшло з того часу вже більше двох десятків років. Зараз Юрій виглядає набагато старішим за Катерину. А головне – живуть вони у дружбі та злагоді. Вже й їхні діти мають свої сім'ї.
Микола Денисюк.
Катерина жила обабіч лісу, що проходив паралельно ряду, в якому стояли понад десяток хат. Дівчину нещодавно призначили завідуючою сільською бібліотекою. Вона була вродлива і чуйна, люб'язна й весела, життєрадісна, тому привертала увагу багатьох людей. 
У тісненькій бібліотеці постійно збиралася молодь, учні місцевої школи. Часто навідувався сюди першокласник Юрко. Катерина Павлівна взимку, коли лютий мороз чи заметіль, хлопцеві і шарфик поправить, і шапочку підв'яже. А коли йшли разом додому, вона його брала за руку, переводила через снігові кучугури, а й інколи, минаючи своє обійстя, заводила хлопця додому. 
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 343
Читати далі
  • 185
  • 186
  • 187
  • 188
  • 189
  • 190
  • 191
  • 192
  • 193
  • 194
  • 195

ВІСТІ КОВЕЛЬЩИНИ

  • Редактор
    Вельма Микола Григорович
  • Перший заступник редактора
    Ляшук Світлана Олександрівна
  • Головний бухгалтер
    Шостацька Ірина Іванівна

Громадсько-політична газета "Вісті Ковельщини" 2012-2026