Повідомлення в номер / У Свидниках – свято

02.11.2016

У Свидниках – свято

З нагоди свят Покрови Пресвятої Богородиці та Захисника України у клубі села Свидників відбувся святковий концерт. До участі були запрошені аматори сцени села Великого Порська на чолі з їх керівником Федором Вишневським.

Серед гостей – селищний голова територіальної об'єднаної громади Сергій Гарбарук, його заступник Наталія Борисюк та виконуючий обов'язки старости Віталій Мартинець, які привітали жителів села зі святами.

Святковий концерт розпочали ведучі Юрій Біліч та Антоніна Сліпчук.

Вітання лунали на адресу захисників України, які несли службу в зоні АТО, – Івана Казмірчука та Василя Терещука.

Щирими і тривалими оплесками присутні супроводжували виступи сестер Аліни та Альони Біліч, Дмитра Дивогриця, Владислава Біліча, Антоніни Сліпчук, Ольги Вишневської та Ганни Біліч.

Затамувавши дихання, слухали присутні пісні у виконанні Лариси Ярецької та Федора Вишневського.

На святі були присутні найстарша і наймолодша жителі села, родини, які багато років живуть у парі разом, та наймолодша пара, яка нещодавно одружилася. Всім їм звучали музичні вітання.

Із задоволенням слухав вітання з днем народження Роман Іванчук, якому 14 жовтня виповнилося 18 років.

Щиро дякуємо аматорам сцени Великого Порська та Галині і Олексію Вишневським за музичне оформлення, які подарували святковий настрій свидниківчанам. І ще велике "спасибі" – Віталію Фіщуку, котрий допоміг у перевезенні артистів.

Ольга БЕЙДА,

завідуюча клубом

села Свидників.

Ольга БЕЙДА.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 606

Повідомлення в номер / Місцями козацької слави

02.11.2016

Місцями козацької слави

З нагоди Дня Захисника України, а також Дня українського козацтва у ЗОШ І-ІІІ ступенів с. Зеленого протягом тижня панували святкова атмосфера і піднесений настрій, адже кожен класний колектив брав участь у різноманітних заходах.

Так, учні 5-го класу на чолі із класним керівником Н. Дубік вирушили на екскурсію в історичне місто Берестечко, доторкнувшись до історичних реліквій доби козацтва.

Діти мали змогу почути цікаву розповідь місцевого екскурсовода про події 1651 року, побачити давній цікавий реманент козаків, а також порівняти його зі зброєю польського війська.

Захопила подих відвідувачів і церква на території музею-заповідника "Козацькі могили". Це – єдина триярусна Георгіївська церква 1910-1914 р. р.

Не менш цікавою була і ще одна пам'ятка – Михайлівська церква XVII ст.

Варто зазначити, що в ході екскурсії учні відвідали й козацькі могили.

Із масою нових історичних знань про події битви, вражень та захоплень вони повернулися додому.

А естафету вшанування захисників України перейняли й інші класи.

Зокрема, розпочався тиждень "Козацької слави" в школі урочистою лінійкою. Відбулися захоплюючі "Козацькі забави" між учнями початкових класів (педагог-організатор В. Кавюк), а також була проведена зустріч з воїнами АТО в будинку культури. Для захисників нашої держави школярі підготували святковий концерт.

А ще слід додати, що учні школи мали змогу не тільки побачити козацькі обладунки, поспілкуватися з учасниками АТО, а й скуштувати справжню козацьку страву – куліш.

Наталія ДУБІК,

вчитель української мови та літератури ЗОШ І-ІІІ ступенів с. Зеленого.

НА ЗНІМКУ: під час екскурсії.

Фото

з архіву автора.

Наталія ДУБІК.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 672

Повідомлення в номер / Пишуть люди до газети

02.11.2016

Увіковічнимо пам'ять Героїв!

Звернення до сільських

і селищних громад Ковельщини

Українська Повстанська Армія була створена 14 жовтня 1942 року для захисту мирного населення України. Найкращі сини і доньки української нації стали на шлях безкомпромісної боротьби з окупантами, які заполонили українські землі.

Вся патріотична спільнота усвідомлює, що без звитяги і жертовності Героїв, які воювали в лавах ОУН-УПА, на політичній мапі світу в ХХ столітті Українська держава не з'явилася б взагалі. Тому ми сьогодні, в часи декомунізації, повинні глибоко шанувати наших Героїв УПА.

З метою поглиблення знань про Українську Повстанську Армію, патріотичного виховання молоді звертаємось до голів громад, сільських голів, патріотів сіл району із закликом назвати у своїх населених пунктах хоча б по одній вулиці імені Української Повстанської Армії, Романа Шухевича, Степана Бандери й інших Героїв нації, прізвищами чи "псевдо" повстанців із ваших сіл, що відзначились особливим героїзмом в боротьбі з окупантами у рядах УПА, як це вже зроблено у Ковелі і Голобах.

Слава Україні!

За дорученням громадської організації "Ковельський Народний Рух України В’ячеслава Чорновола" –

Яків Лавренко.

Увіковічнимо пам'ять Героїв!

Звернення до сільських і селищних громад Ковельщини

Відгукніться, люди добрі!

Важкохворій ковельській журналістці Наталії Устимук необхідна термінова операція. Її вартість – майже 80 тис. грн.

Юннати – воїнам АТО

Педагоги Ковельської станції юних натуралістів докладають багато зусиль для того, щоб позаурочний час діти проводили максимально цікаво і корисно.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1004

Повідомлення в номер / Привітаймо Шевченка на Ковельщині

02.11.2016

Привітаймо Шевченка на Ковельщині!

Пишу цей нарис заради того, щоб поза увагою не залишилася знакова подія для нашої рідної Ковельщини нинішнього року – 170-ліття від дня перебування Тараса Шевченка на Волині і в знаменитому Вербському Свято-Троїцькому монастирі.

Хтось та й зауважить, а для чого потрібне оте нагадування? Ой, ще й як потрібне!

Адже дехто з нас ніби перебуває у загадковому віртуальному світі. Посудіть самі: іде смертовбивча війна на Сході. Спочатку всі переживали, подвиг бойовий підносили, гуртом громадою фронту допомагали.

Пройшов якийсь час – змирилися з тим, що "Крим не наш", на Сході – АТО, на Заході – спокій, то й заповнили бари й ресторани веселою публікою і модною російською попсою. Звідти, з Донбасу, до нас "двохсоті" та поранені прямують, а ми співаємо, танцюємо.

Буває: прокукурікають деякі "ура – патріоти", що закидаємо "руський мир" шапками, що злочинність і корупцію поборемо, але далі слів справа не йде. На те все Пророк наш Тарас Шевченко з небес дивиться і вкотре тривожиться за свою Україну, вбогу та нещасну. Мабуть, і обурюється тими дурощами в країні Глупово.

Бо як розцінити факт, коли нещодавно відійшов у Божі світи народний з народних співак Дмитро Гнатюк, а його ледве згадали? Зате похорони бандита-терориста "Мотороли" показували і ще й досі показують на всіх каналах телебачення немов героя України.

О, батьку наш, Шевченку! Шмагайте отих дурнів хоч би своїм віщим словом!

Ви мандрували по нашій Волині, замальовки поетичні та художні робили. Згадували цей край і на далекому Кос-Аралі. Тому маємо ми пам'ятати Ваш кожен крок. Розсипи Ваших діянь і пророцтв вишукувати з-під товстенного шару історії й, очистивши їх, складати у скарбницю українства.

А чи знав Тарас Шевченко, із якою метою його посилали на Волинь, на той забутий Вербський острів у болоті, де був похований князь ковельський А. Курбський? Цей візит не був випадковим.

Поміркуймо. Князь Андрій Курбський, опонент, зрадник і критик царя Івана Грозного і всієї Московії, полководець, який у складі військ короля Стефана Баторія нищив і перемагав московитів, раптом став затребуваним для Росії і царя, та ще й був одягнутий у золоті ризи генія.

Мусимо заглянути за куліси історії. По-перше, царський уряд розробив проект тотального знищення з'єднаної (уніатської) церкви і готував для цього основу. Так стверджує Петро Кралюк, наш земляк, науковець Острозької академії. Для цього були підстави. Курбському приписали теологічну полеміку, в якій він начебто виступав як непримиримий борець за "чисте" православ'я.

З іншого боку, царський уряд свідомо (уже вкотре!) приступив до переписування історії. Попри все, потрібно було довести, що історія Київської Русі є історією могутньої Росії. При цьому Україні горе-історики відводили роль "африканського" безкультурного етносу із польським "нарєчієм".

У цій темі Андрій Курбський виступав як московит, котрий ніс "світло культури у темне царство" Волині та України. Це ж він організував Миляновицький гурток, де переписували і перекладали з латині та грецької самого Златоуста. Це він тут організував іконопис і подарував чудотворну ікону Чудотворця Миколая Вербському монастирю. Це він написав філософські книги і трактати. Куди там вже бідним українцям?!

У свій час автор цих рядків теж спіймався на гачок і повірив у геній Курбського – узурпатора і зрадника, який знущався із урядником І. Калиметом над ковельчанами та відміняв Магдебурзьке право.

Маємо реально дивитися на ті чи інші події і оцінювати їх, відрізняти, де міф, а де реальність. Сьогодні Путін намагається знову переписати історію Росії, підтасовуючи для цього основу України-Руси. Одна з причин анексії Криму – це історія, адже там, за версією кремлівського вождя, хрестився великий Володимир.

І дехто вірить цим казкам, як і тим "виставам", коли Путін на аероплані прокладає путь стєрхам або коли дістає з глибин моря, мов "цар Посейдон", древні амфори.

Експедиція Іванішева, в якій брав участь Тарас Шевченко, була частинкою такого проекту. Нагадаємо, що подібних псевдоісторичних матеріалів для перелицювання історії у триколор, було напрацьовано, за твердженням професора Бебека, 50 томів (!).

Аналіз культурно-просвітницької діяльності князя ковельського А. Курбського показує, що це – міф, створений не без участі зваблених золотом-сріблом запроданців-українців. Навпаки: об'єктивний погляд на життєдіяльність князя – це повний міх негідних вчинків.

Так чи інакше, але археологічна експедиція Іванішева була включена у цей ганебний для України проект. Звідки Тарасові Шевченку було знати, які далекосяжні плани мала імперська Росія і як використовувала для цього істинних патріотів?

Проте для нас, сьогоднішніх, ті далекі події мають великий позитив. На пройденому шляху Тарас Шевченко лишив про себе не тільки пам'ять – він розсипав скарби пророцтв і замальовок, якими ми керуємося і в наш неспокійний час.

Немає сенсу вдаватися у подробиці, якою стежкою ішов Тарас до Вербського монастиря – кладкою від Вербки, чи стежкою з Колодниці. І чи справді відпочивав біля дуба в Колодниці за 200-300 метрів від острова.

Найголовніше: тут він залишив свій нескорений дух. Тому маємо не тільки згадувати, але й приходити сюди, щоб вклонитися пам'яті Великого Кобзаря і набратися великої духовної сили.

Позаминулого року по дорозі до Нечимного на Вербський острів завітали науковці із Луцька. Багато хто приїхав вперше. Але всі були захоплені, бо відчули дух Пророка. Розповідь про тлінні мощі Курбського емоцій не викликала.

Знаю, що є "невіруючі Хоми", які заперечують перебування Шевченка на Ковельщині. Хай собі як знають – немає сенсу їх переконувати. Знайдуться й такі, що скажуть: до обителі Московського патріархату не підемо. І дарма! Маємо усвідомити, що острів, як і монастир, – це земля українська. Та й храм змайстрований нашими рідними українцями. Тому повинні йти, щоб відчути Шевченка, набратися його духу, який ніколи "не вмре, не загине".

170 років – це мить у космічному вимірі. Осінь 1846 року легко, немов матриця, накладається на осінь 2016-го і будить нашу свідомість.

Я іду до місця розкопок, до вівтаря історичної святині і промовляю:

"Добрий день, Тарасе Григоровичу! Як добиралися з Почаєва до Ковеля? Кажуть, гостювали у Залєвських і Короткевичів? Пісні козацькі співали? А чудотворна ікона – таки оновилася, як і наша Україна… Дякуємо Вам!".

Анатолій СЕМЕНЮК,

голова міськрайорганізації Національної спілки

краєзнавців України, член НСЖУ, лауреат обласної

премії імені Олександра Цинкаловського.

Від редакції: друкуючи полемічні нотатки Анатолія Семенюка, хотіли б привернути увагу влади, громадськості, інтелігенції Ковельщини до непересічної дати – 170-річчя перебування Тараса Шевченка на Волині. Як нам здається, дата ця варта того, щоб її активно використати в популяризації української національної ідеї, посиленні патріотичного виховання наших земляків, особливо молоді, що має величезне значення в час, коли на Сході країни точиться боротьба за незалежність нашої держави.

Отож, слово за Вами, шановні історики й краєзнавці, педагоги й працівники культури, всі, кому не байдужа доля України, про яку так вболівав великий і геніальний Тарас Шевченко!

Анатолій СЕМЕНЮК.

Від редакції: друкуючи полемічні нотатки Анатолія Семенюка, хотіли б привернути увагу влади, громадськості, інтелігенції Ковельщини до непересічної дати – 170-річчя перебування Тараса Шевченка на Волині...

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 860

Повідомлення в номер / АТП-0262

27.10.2016

Авторитетом і повагою серед працівників колективного підприємства "АТП-0262", яке розташоване у Люблинці (директор Володимир Пасаман), користується водій Сергій Шворак. Йому властиві висока відповідальність за доручену роботу, дисциплінованість й організованість – риси, без яких неможлива праця автомобіліста.

НА ЗНІМКУ: водій КП "АТП-0262" Сергій ШВОРАК.

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 785

Повідомлення в номер / Україна переходить на "зимовий" час

27.10.2016

Україна переходить

на "зимовий" час

Традиційно в останню неділю жовтня в Україні відбудеться перехід на "зимовий" час. В ніч з 29 на 30 жовтня стрілки годинників та показники електронних пристроїв переводять на 1 годину назад – з 04.00 на 03.00 год.

Перехід здійснюють згідно з Постановою Кабінету Міністрів України, № 509 від 13 травня 1996 р. "Про порядок числення часу на території України".

Вл. інф.

Україна переходить на "зимовий" час

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 631

Повідомлення в номер / Погода в Ковелі 27 жовтня – 1 листопада

27.10.2016

Погода в Ковелі

27 жовтня – 1 листопада

Погода в Ковелі 27 жовтня – 1 листопада

Четвер. Мінлива хмарність. Температура: 8оС. Вітер східний слабкий.

В ніч на п'ятницю. Хмарно. Температура: 3оС. Вітер південний слабкий...

“Важкі” дні у листопаді

Несприятливими за геофізичними чинниками очікуються дні ...

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 752

Повідомлення в номер / Вдячність і шана Вам, дорогі ветерани!

27.10.2016

Вдячність і шана Вам, дорогі ветерани!

Шановні ковельчани!

Дорогі ветерани Другої світової війни!

Від щирого серця вітаю Вас із 72-ю річницею визволення України від фашистських загарбників.

Значний проміжок часу відділяє нас від тієї миті, коли було покладено край пануванню нацистських окупантів на нашій землі, коли мільйони наших співвітчизників у вирі буремних років Другої світової війни відвоювали мир.

Ми пам'ятаємо полеглих, уславлюємо тих, хто самовідданою працею в тилу наближав Перемогу, схиляємо голови перед святою самопожертвою солдатських вдів, перед дітьми війни, у яких вона відібрала найкращу пору життя.

Вдячність і шана Вам, дорогі ветерани! Ви звільнили Вітчизну, відбудували міста і села, зростили дітей, виховуєте внуків і правнуків, зробили вагомий внесок у справу становлення незалежної України.

Важка доля випала Вашому поколінню. Ви пройшли неймовірні випробування. Ви вистояли і перемогли. Ніколи не буде забутий Ваш подвиг, героїзм простого солдата.

Міцного Вам здоров'я, благополуччя і взаєморозуміння у кожному домі і в кожній родині. Нехай справдяться надії та сподівання на радість, добро і мир в Україні!

Слава Україні!

З повагою –

Олег Кіндер,

міський голова.

Дорогі ветерани,

шановні жителі Ковельщини!

28 жовтня ми відзначаємо 72-у річницю звільнення України від фашистських загарбників, вшановуємо пам'ять полеглих, вклоняємось воїнам-визволителям, усім, хто зробив свій внесок у перемогу в Другій світовій війні.

Пам'ять про ті буремні роки назавжди залишиться в наших серцях, служитиме зразком патріотизму у ставленні до своєї Батьківщини, відданості нашій державі.

Нинішні захисники України стали гідними спадкоємцями слави воїнів-визволителів. Для них найвищим законом буття є і залишається захист рідної України, її свободи і незалежності.

Бажаємо захисникам нашої Батьківщини, їх родинам та всім жителям району здоров'я, добробуту, тепла і затишку!

З повагою –

Шановні ковельчани!

Дорогі ветерани Другої світової війни!

Від щирого серця вітаю Вас із 72-ю річницею визволення України від фашистських загарбників.

Вічна пам’ять і низький уклін!

...Минають роки. До тієї війни сьогодні можна ставитися по-різному. Але не можна забути тих, хто віддав своє життя за сьогоднішній день, за мир, за Незалежність. Слід пам’ятати, що загальні демографічні втрати України становлять майже 14,5 млн. чоловік!

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 721

Повідомлення в номер / Рік напруженої праці

27.10.2016

Рік напруженої праці

Наш співрозмовник – голова районної

державної адміністрації, депутат Волинської обласної ради Віктор КОЗАК

Наш співрозмовник – голова районної державної адміністрації, депутат Волинської обласної ради Віктор КОЗАК

– Вікторе Теодосійовичу, 25 жовтня минув рівно рік, як Україна обрала нову місцеву владу – сільських, селищних і міських голів, депутатів рад різних рівнів. Ви вдруге стали депутатом обласної ради. Отож, користуючись нагодою, по-перше, вітаю Вас із цим своєрідним "ювілеєм", а, по-друге, прошу відверто поділитися думками про діяльність в обласному "парламенті", досягнуті разом із колегами успіхи, а також проблеми, які розв'язати не вдалося. Спеціально не торкатимуся питань, над якими працює Ковельська райдержадміністрація – про це ми постійно інформуємо на шпальтах газети, а ставлю за мету познайомити виборців з роботою хоча б у загальних рисах найвищого органу представницької влади Волині.

Розмову вів Микола ВЕЛЬМА.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 615

Повідомлення в номер / Відкрито пам'ятну дошку Герою АТО Олегу Вишневському

27.10.2016

Відкрито пам'ятну дошку Герою АТО Олегу Вишневському

14 жовтня у селі Великий Порськ, на фасаді загальноосвітньої школи І-ІІ ст. відкрито пам'ятну дошку бійцеві АТО Олегу Вишневському.

Вшанувати світлу пам'ять земляка прийшли рідні загиблого, однокласники, побратими, представники влади, односельчани, педагогічний колектив й учні школи, священик місцевого храму Анатолій Базака. На мітингу були присутні мама Олега Миколайовича –Людмила Іванівна, сестра Ольга, дружина з донькою і сином.

"Сьогодні школа віддає шану своєму випускнику – сину, батькові, чоловікові, справжньому патріоту нашої держави. Вічна пам'ять Герою!", – промовила класний керівник Лариса Власюк.

Хвилиною мовчання присутні вшанували пам'ять бійця та поклали квіти до меморіальної дошки.

Слова вдячності, поваги і водночас невичерпної скорботи лунали на адресу захисника України Олега Вишневського від голови райдержадміністрації Віктора Козака, Голобського селищного голови Сергія Гарбарука.

Своїми спогадами про загиблого Героя ділились його вчителі, рідні та близькі. І не висихали материнські сльози смутку та печалі. Зокрема, вчитель ЗОШ І-ІІ ст. і учасник АТО Юрій Біліч розповів присутнім наступні факти з біографії Героя.

Вишневський Олег Миколайович народився 15 вересня 1978 року в селі Великий Порськ, у молодого подружжя Людмили і Миколи Вишневських. Був першою дитиною у батьків, улюбленим онуком для бабусі і дідуся. У 1985 році пішов до першого класу Порської школи. У1993 році успішно закінчив 9 класів і вступив до Ковельського машинобудівного технікуму.

Після навчання в технікумі прийшов працювати інженером з техніки безпеки у тодішній колгосп імені Мартинюка. Через рік був призваний на строкову службу до армії. Півтора року служив у місті Ковелі, а потім залишився на позастроковий термін. Службу залишив у 2003 році після того, як його частину було розформовано. У цьому ж році одружився. В цей час важко захворів батько. А у 2004 році у нього народився син Женя. Змушений був працювати за кордоном та в Україні на різних роботах.

25 квітня 2015 року Олег Вишневський був мобілізований до війська. Проходив службу у Львівській області, Рівному, Миколаєві та інших містах України. У липні цього ж року народилася донька Соломійка.

18 жовтня 2015 року потрапив у "гарячу точку" під Мар'янку. Рідні хвилювались за нього, а він заспокоював маму, дружину, сестру Ольгу.

27 грудня 2015 року прибув у п'ятиденну відпустку: приїхав на день народження сина і дружини, який святкують у родині в один день. 11 січня відбув на службу. Більше Олега живим рідні не побачили.

Після напружених боїв та зіткнень з ворогом серце воїна-захисника зупинилося. Це сталося 22 лютого 2016 року.

Голова райдержадміністрації Віктор Козак висловив велику вдячність сім'ї Олега за те, що виховали патріота України, який віддав за неї життя.

"Бракує слів, щоб описати той біль, з яким ми сприймаємо цю страшну реальність. Для нинішнього і майбутніх поколінь наших жителів він є зразком відданості присязі та рідній Україні. Олег назавжди залишиться у серцях і пам'яті наших жителів прикладом справжнього захисника, відданого своїй державі" – сказав Віктор Козак.

Право відкрити пам'ятну дошку надали рідним Героя.

Вічна пам'ять та слава Героям!

Відділ з питань

внутрішньої та інформаційної політики апарату райдержадміністрації.

14 жовтня у селі Великий Порськ, на фасаді загальноосвітньої школи І-ІІ ст. відкрито пам'ятну дошку бійцеві АТО Олегу Вишневському. Вшанувати світлу пам'ять земляка прийшли рідні загиблого, однокласники, побратими, представники влади, односельчани, педагогічний колектив й учні школи, священик місцевого храму Анатолій Базака. На мітингу були присутні мама Олега Миколайовича –Людмила Іванівна, сестра Ольга, дружина з донькою і сином.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 746