2 лютого в Ковельській школі мистецтв відбувся Вечір світлої пам’яті Михайла Григоровича Тлумака, який відійшов з життя 24 листопада 2021 року. 

Талановитий музикант, скрипаль, маестро, як полюбляли називати його колеги, віддав більше 60 років викладацькій діяльності. За цей період він виховав багато поколінь юних музикантів. 

Михайло Григорович був легендою нашої школи. Нерідко, від випадкових знайомих, чула слова теплих спогадів. Одні лагідно називали Михайла Григоровича своїм вчителем, інші згадували про нього, як викладача власних дітей та онуків. Дехто запам’ятав феєричні виступи музиканта та славнозвісний «Чардаш» Вітторіо Монті у його виконанні. Завжди усміхнений, вишуканий, з властивою галицькою інтелігентністю – таким залишиться в нашій пам’яті Маестро.

Михайло Григорович народився 2 лютого 1933 року на Львівщині в селі Мистичі, в родині, де з покоління в покоління передавалась любов до музики. Талант скрипаля успадкував від батька та дідуся Нестора, без яких в селі не відбувалось жодне свято. В чотири роки хлопчик розпочинає   грати   на інструменті, а в п’ять отримує в дарунок від батьків свою першу скрипку, яка назавжди поєднала його життя із музикою. 

Далі було навчання у Львівській музичній школі. Згодом – професійне становлення в Дрогобицькому музичному училищі, одному з найдавніших в Західній Україні. Там набуває фах скрипаля та диригента оркестру народних інструментів. 

Після закінчення училища в 1959 році, Михайло Тлумак, як молодий дипломований спеціаліст їде до Ковеля, відгукнувшись на запрошення Тамари Гнєзділової – директора новоствореної музичної школи, яка самотужки їздить містами України в  пошуках нових викладачів.

Михайло Григорович одразу занурився в мистецьке життя міста. У 1963 році заснував оркестр народних інструментів, яким керував більше 30 років. Очолював струно-смичковий відділ школи протягом 1970-85 років, започаткувавши, окрім скрипки, клас віолончелі. 

Талановитий музикант цікавився театральним мистецтвом, грав на аматорській сцені. В 1970 році, під його керівництвом силами учнів школи була поставлена дитяча опера М. Лисенка «Коза-Дереза». Інструментальний ансамбль, що супроводжував виставу згодом переріс у шкільний  симфонічний оркестр. 

Окрему сторінку в творчій біографії митця становить концертна діяльність. Особливо тісно Михайло Григорович був пов’язаний з Народним ансамблем народної музики «Награш» під керівництвом Віталія Зінчука. 

Музиканти часто гастролювали за кордоном, де приймали участь в міжнародних фестивалях, конкурсах, концертах, пропагуючи українську народну музику. Скрипка Михайла Григоровича підкоряла слухачів Польщі, Югославії, Голландії, Греції та Італії. Пам’ятним був виступ колективу в Ватикані під час аудієнції з Папою Іоанном Павлом ІІ, який звернувся до них українською мовою. Повстанська пісня «Ой, у лузі червона калина» у виконанні ковельських музикантів була підхоплена іншими західноукраїнськими делегаціями. Артистам аплодували стоячи.

Михайло Тлумак залишив помітний слід в музичному житті нашого міста. Мав чимало відзнак та нагород. У 2013 році йому надали звання «Заслужений працівник культури України». Але найголовнішою нагородою для Михайла Григоровича буде пам’ять, яку він залишив в серцях рідних, колег та друзів. 

Підтвердженням того став концерт, організований викладачами струно-смичкового відділу на чолі з Тетяною Корнєвою та шкільним аматорським оркестром «Квінта» під її орудою. Музичним подарунком своєму колезі став виступ Народного ансамбля «Награш» під керівництвом Віталія Зінчука. В концерті, в якому панувала атмосфера камерного затишку, звучали також записи творів у виконанні самого Маестро.  Ведуча Аліна Сидляревич супроводжувала концерт цікавою розповіддю та спогадами про Михайла Григоровича. Зі словами вшанування виступив настоятель Собору Благовіщення Пресвятої Богородиці протоієрей Василь Мичко.

Світла пам’ять Вам, Маестро! 

Світлана Вавриш, 

музикознавець, 

ст. викладач Ковельської школи мистецтв.

2 лютого в Ковельській школі мистецтв відбувся Вечір світлої пам’яті Михайла Григоровича Тлумака, який відійшов з життя 24 листопада 2021 року. 

Талановитий музикант, скрипаль, маестро, як полюбляли називати його колеги, віддав більше 60 років викладацькій діяльності. За цей період він виховав багато поколінь юних музикантів. 

Михайло Григорович був легендою нашої школи. Нерідко, від випадкових знайомих, чула слова теплих спогадів. Одні лагідно називали Михайла Григоровича своїм вчителем, інші згадували про нього, як викладача власних дітей та онуків. Дехто запам’ятав феєричні виступи музиканта та славнозвісний «Чардаш» Вітторіо Монті у його виконанні. Завжди усміхнений, вишуканий, з властивою галицькою інтелігентністю – таким залишиться в нашій пам’яті Маестро.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 260

Рахувати кожну гривню і шукати акційні товари. Забути про дозвілля та відпочинок, оновлення гардеробу і часто навіть про лікування. Це наша реальність – тих, хто сьогодні отримує мінімальну зарплату.

З 1 грудня розмір мінімальної зарплати зріс на 500 гривень. Тепер вона становить 6500 грн. За 2021 рік це друге підвищення. Наступне заплановане у жовтні 2022 року, і “мінімалка” становитиме 6700 гривень.

Але ми про сьогодні. Чи можна вижити на державний соціальний стандарт у вигляді шести з половиною тисяч гривень, який має задовольнити мінімальні потреби працівника? Цей показник встановлює Уряд, зважаючи на фінансові можливості Держбюджету. Щоправда ця цифра – без відрахування податків (податок на доходи фізичних осіб — 18%, військовий збір – 1,5%), тому  на руки людина отримує приблизно 5200 гривень. 

Беремо цю суму, ділимо її на чотири тижні місяця. Виходить, тиждень прожити треба десь у межах 1300 гривень. Вважатимемо, що маємо своє власне житло, основну побутову техніку і одяг теж ще не зносили.

А тепер — вперед за покупками. Прямуємо в супермаркет за продуктами. Адже згідно зі статистикою більшу частину коштів ми витрачаємо на харчування – близько відсотків.

Скуповуємося на тиждень. Стараємося шукати товари з мінімальною ціною. Беремо по кілограму: борошно (15 грн.), макарони (18 грн.), цукор (24 грн.). Крупів  “вівсянка” (17 грн.), бо, наприклад, моя улюблена гречка нині дорога – 44 гривні за кілограм.

М’ясо: беремо курячі стегенця — 58 гривень (на кілограм виходить десь три – чотири штуки). Хек заморожений (беремо рибину на півкілограма – 40 гривень). Ще чай – за 500 грамів чорного дрібнолисткового платимо 53 гривні. Далі: олія (літрова пляшка – 45 грн.), вершкове масло (200 грамів – 40 грн.), десяток яєць – 29 гривень. Борщовий набір — все по кілограму: картопля (8 грн.), цибуля (15 грн.), морква (19 грн.), буряк (19 грн.), капуста (20 гривень). З фруктів обираємо яблука – 8 грн./кг. Ще візьмемо літр  молока – 24 гривні. І наостанок грамів з триста печива – 25 гривень. А, ледве не забула – хліб (беремо три буханці – 45 гривень).

Усе. Рахуємо. Виходить: 522 гривні. Тобто в цілому на цей доволі аскетичний продуктовий набір доведеться витратити 2088 гривень у місяць. Але, як кажуть, не хлібом єдиним…

Згідно із статистичними даними друге місце у списку витрат після продуктів харчування займають комунальні послуги. Беру себе за приклад і йду платити «комуналку». У мене вийшло 1700 гривень. І це ще небагато порівняно з платіжками інших, адже користуюся індивідуальним опаленням. На руках лишилося 1412 гривень.

До базових послуг віднесли користування громадським транспортом. Я живу у передмісті, тому, аби добратися на роботу чи в інших справах, щодня маю витратити 24 гривні. На місяць за винятком вихідних виходить 480 гривень. Отже, на руках на все про все у мене лишилося 932 гривні.

А Інтернет – 200 гривень, мобільний зв’язок – 150 гривень. Хоча телекомунікаційних послуг не передбачає мінімальний пакет від Уряду. 

Іще ж, як на те, у мене цього місяця сталася оказія: непередбачувані витрати на лікування зуба склали 1300 гривень. У свій місячний ліміт я не вклалася.

А якщо зимові черевики, наприклад, зносилися і треба купувати інші? Але в Кабміні вирішили, що пара черевиків повинна служити щонайменше три роки. Відкладаємо покупку нових, ідемо у ремонт. Про зачіску чи манікюр годі й мріяти. Відпочинок, саморозвиток, дозвілля – теж нам не по кишені. А діти – їх куди подіти?..

Треба вчитись економити. Наприклад, у наших депутатів-мільйонерів: упродовж 2021 року 90 народних обранців з мільйонними статками (серед них і мультимільйонери) скористалися правом на отримання бюджетних коштів для компенсації вартості орендованого житла.

Вікторія ЗІНЧУК.

Рахувати кожну гривню і шукати акційні товари. Забути про дозвілля та відпочинок, оновлення гардеробу і часто навіть про лікування. Це наша реальність – тих, хто сьогодні отримує мінімальну зарплату.

З 1 грудня розмір мінімальної зарплати зріс на 500 гривень. Тепер вона становить 6500 грн. За 2021 рік це друге підвищення. Наступне заплановане у жовтні 2022 року, і “мінімалка” становитиме 6700 гривень.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 389

Від  четверга 

до  четверга

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 271

ГОРОСКОП

з 21 по 27 лютого

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 392

З нетерпінням чекаю четверга, коли наша сумлінна листоноша Наталя Вознюк принесе “міськрайонку”. Перечитую від початку до кінця. На цей раз дуже зацікавив допис «Наші успіхи – ваше здоров’я». Такого звіту не було ніколи.

Одна з найвідповідальніших професій – професія лікаря. А хірурга – особлива. Треба себе налаштувати, щоб скальпель не тремтів у руках, щоб лагідне слово морально підтримало пацієнта. А бувають операції і вночі. Тоді надзвичайно важко. Якщо операція закінчиться виздоровленням – люди вдячні. А коли навпаки – часто несправедливі звинувачення, хоча вини там лікаря нема і близько.

Важко уявити 6224 операції, тобто щодня Ковельське хірургічне відділення проводило 17 операцій! І за кожною з них стоїть особа хірурга. На ногах, у напруженні, зі спітнілим чолом. Щоб усе вчасно, обдумано, професійно. 

Захоплююча і в той же час сумна статистика, що стільки людських страждань. Прикро, що у Голобах немає лікарні, лікарів різного профілю, а бувають тяжкі випадки, коли хвилини вирішують долю людини. Не кожен має машину в гаражі й гроші, щоб поспішити у Ковель. 

Тішить те, що з’явилася турбота про село. Аж дивно чути про новозбудовані, відремонтовані амбулаторії у кількох селах Ковельщини. Думаю, що це велика заслуга, в першу чергу, генерального директора Ковельського МТМО Валентина Степановича Вітра. Це турбота про людей не на словах, а на ділі.

Замінено дах у центральній районній лікарні. Це при теперішніх цінах – мільйони коштів. Значить, потурбувалася і влада. А в Голобах,  як пам’ятник байдужості стоїть у центрі селища обдерте, обікрадене приміщення колишньої поліклініки. Боляче і соромно.

У розмові з людьми, які лікувалися в лікарні, почула, що покращилося лікування і харчування хворих. І це у такий непростий час.

Багато голобських медичних працівників прийняли на роботу в Ковельську лікарню. Серед них – моя колишня старанна учениця. Люди задоволені умовами і оплатою праці. У свій час  тут працювала моя сестричка старшою медсестрою терапевтичного відділення. Залишилась вірною клятві Гіппократа: ніколи і нікому не відмовляє в допомозі. Дуже сумує, що передчасно пішли у засвіти хороші лікарі.

Приємно чути хороші відгуки про Валентина Вітра, його увагу до людей, тактовність, високий професіоналізм, організаторські здібності.

Добре, що в лікарні є надсучасне обладнання, але для нього потрібні люди високої кваліфікації. І видно з результатів, що вони є. 

Хочеться доземно вклонитися людям у білих халатах і побажати міцного здоров’я, терпіння, здійснення  нових планів і задумів. А для цього потрібне мирне небо над мирною Землею.

Лідія Гарлінська.

З нетерпінням чекаю четверга, коли наша сумлінна листоноша Наталя Вознюк принесе “міськрайонку”. Перечитую від початку до кінця. На цей раз дуже зацікавив допис «Наші успіхи – ваше здоров’я». Такого звіту не було ніколи.

Одна з найвідповідальніших професій – професія лікаря. А хірурга – особлива. Треба себе налаштувати, щоб скальпель не тремтів у руках, щоб лагідне слово морально підтримало пацієнта. А бувають операції і вночі. Тоді надзвичайно важко.  

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 772

Погода в Ковелі  

10–16 лютого

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 454

Ось і підійшов до завершення бліц-конкурс, оголошений редакцією «Вістей Ковельщини» з нагоди Дня закоханих, який в Україні традиційно відзначатимуть 14 лютого. Тож, пропонуємо Вашій увазі найоригінальніші «шедеври» – творіння про це найвище і найбажаніше у світі почуття, надіслані читачами газети на електронну адресу редакції.

Вікторія Пугач, м.Ковель: 

«Кохання — це бажання зробити кохану людину щасливою. Кохання  — це не просто почуття, це щось набагато сильніше. Це побудований двома закоханими людьми цілий світ.

Кохання – це коли все разом. Це коли їх двоє, а серце — одне, одна історія, одна доля, одне життя…».

Оксана Ліщук, с. Козлиничі:

«Коли мене запитали, як я його полюбила, я на секунду замовкла...

Мені нічого було сказати, адже він такий, як всі інші — курить постійно цигарки, вранці випиває кружку, а то й дві кави, а ввечері ми говоримо з ним про мою роботу, мої проблеми, мої переживання або про все, все, все і все за раз. 

І тут я заговорила.

— До нього у мене було інше життя, інше все... Але коли він з’явився в моєму житті, він допоміг не дивитися назад, часто згадувати про те, що так боляче горить тяжким спомином в моєму серці, що мені потрібно кудись бігти... Просто одного разу він так мило, бентежно посміхнувся мені.

Я нічого не відчула, але потім мені страшенно захотілося, щоб він посміхнувся мені знову.

І так до цих пір...».

Студент КПЕК ЛНТУ: 

“Мила моя чудова подруго, Ірино! Вітаю тебе з днем святого Валентина. 

Бажаю зустріти свою справжню любов і бути коханою. Нехай тебе оточують тільки хороші друзі, Нехай твоє серце завжди жваво б'ється і дарує любов близьким тобі людям!”.

 

Галина, м. Ковель:

“Кохання  — це не сльози, ревнощі й зітхання,

Кохання  — це жертовність, поступливість, взаємопідтримка і помилок прощання...”.

х  х  х

Щиро дякуємо усім за участь конкурсі й запрошуємо переможців до редакції отримати обіцяні призи 14 лютого – саме у День закоханих.

Любити – значить дивитися не один на одного, а в одному напрямку. Тож зичимо Вам, шановні читачі,  швидше відшукати це почуття, а тим, хто вже знайшов, ніколи його не втрачати! Нехай у житті кожного з Вас буде любов – ніжна, ласкава, тепла та безмежна. 

Неодмінно даруйте один одному посмішки, ніжність та радість спілкування!

З повагою  — 

журі конкурсу.

Ось і підійшов до завершення бліц-конкурс, оголошений редакцією «Вістей Ковельщини» з нагоди Дня закоханих, який в Україні традиційно відзначатимуть 14 лютого. Тож, пропонуємо Вашій увазі найоригінальніші «шедеври» – творіння про це найвище і найбажаніше у світі почуття, надіслані читачами газети на електронну адресу редакції.

«Кохання — це бажання зробити кохану людину щасливою. Кохання  — це не просто почуття, це щось набагато сильніше. Це побудований двома закоханими людьми цілий світ.

Кохання – це коли все разом. Це коли їх двоє, а серце — одне, одна історія, одна доля, одне життя…».

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 394

Усі я справи відкладу

І “міськрайонку” почитаю,

Тут все в порядку, до ладу,

Сторінки всі переглядаю.

Ось про село, ось про

  сім'ю,

Що землю гарно обробляє.

І про Василя із Мирина,

Що кавунами пригощає.

Програму глянув передач,

Думок тут – космос і реклами,

Лавренко Яків, мій свояк,

Знов пише про любовні драми.

Про владу пишеться завжди:

Щось збудували, щось

  відкрили.

Охріме Свитко! Ти-но їх гляди,

Щоб добре все вони робили.

На цій – політика і спорт,

І Омікрон знов наступає,

А тут вітань іде ескорт –

Життя біжить, станок

 верстає...

А наостанок так скажу,

Що “Вісті” я давно вже знаю –

Ось на канапі я лежу

І між рядків ще щось читаю.

Докину трохи заклику

  слівця:

Газета ця і Вас шукає.

Тож діставайте гаманця,

Бо передплата ще триває!

Нехай у кожен дім ідуть

Новини гарні і вітання,

Нехай "ВК" завжди живуть

На добре слово, на єднання!

Андрій Броїло. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 389

Які популярні імена 

в Ковелі?

Район.Ковель зібрав імена, які давали ковельські батьки своїм дітям у 2021 році. Про це сайту  повідомили у Ковельському відділі державної реєстрації актів цивільного стану.

Найпоширеніші імена, які давали хлопчикам минулого року – Тимофій, Роман, Марк, Михайло, Даниїл, Матвій, Дмитро, Давид. 

Найпоширеніші імена, які давали дівчаткам минулого року – Софія, Дарія, Марія, Вікторія, Христина, Анна, Софія, Єва, Емілія, Уляна.

Найекзотичніші імена, які давали батьки хлопчикам – Оскар, Емір, Олівер, Авенір, Фелікс, Азріель,   Віллій, Леон, Ерік.

Найекзотичніші імена, які давали батьки дівчаткам — Лейсан, Еліс, Єсенія, Ноомі, Камілла, Жасмін, Моніка, Ріана, Анісія, Есмiн, Еліса, Каталея, Сара.

Меч гетьмана привезуть 

в Україну

Меч гетьмана Петра Сагайдачного привезуть в Україну для експонування з нагоди вшанування 400-річчя його смерті. Про це повідомило Міністерство культури.

Про привезення меча Петра Сагайдачного домовилися міністр культури України Олександр Ткаченко  із главою міністерства культури Польщі Пьотром Глінським.

Сам меч наразі перебуває у зброярні Вавельського королівського замку у Кракові. Його в 1621 році майбутній король Речі Посполитої королевич Владислав IV Ваза вручив Сагайдачному за перемогу з турками під Хотином.

«Після успіху з експонуванням Конституції Пилипа Орлика, продовжуємо цю успішну практику. Важливо, щоб українці наживо могли побачити безцінні для історії України пам’ятки», – повідомив О. Ткаченко.

zaxid.net/news

Заснув в чужому домі

У Запорізькій області чоловік втомився йти додому і дорогою заліз до чужого будинку, щоб переночувати в теплі.

Про це йдеться у вироку суду, пише ТСН.ua. 

Усе сталося в селі П’ятихатки Василівського району. Вночі 6 січня нетверезий чоловік повертався до себе додому. В якийсь момент він відчув, що втомився і не може більше йти, тому вирішив залізти до чужої оселі, де й заснув на кухні під батареєю.

Приголомшені господарі виявили гостя саме на Різдво, 7 січня. Чоловік нічого не поцупив, лише виспався. У суді він визнав свою провину та розкаявся.

Однак  Василівський районний суд все ж призначив покарання. Чоловіка визнали винним за ч. 1 ст. 162 Кримінального кодексу України та засудили до одного року обмеження волі. Реальний термін поки що замінили іспитовим.

З Африки у Нідерланди у відсіку шасі

В аеропорту Амстердама Схіпхол   виявили людину, яка «зайцем» у відсіку шасі  вантажного лайнера прилетіла з півдня Африки – і при цьому залишилася живою.

Ті, хто намагається безкоштовно долетіти куди-небудь таким способом, найчастіше не виживають: температура повітря на висоті, на якій літають сучасні лайнери, зазвичай становить близько мінус п’ятдесяти градусів, а саме повітря сильно розріджене, при цьому відсіки шасі, на відміну від салону літака, не герметичні, пише Бі-бі-сі.

“Чоловік був виявлений живим у стабільному стані у відсіку носового шасі літака і відправлений до лікарні, – повідомила представниця об’єднаної служби поліції і прикордонної охорони Нідерландів Йоанна Хельмондс, – в першу чергу нас, зрозуміло, турбує стан його здоров’я.

Те, що він вижив в такому холоді і на такій висоті, вкрай незвично, – додала Хельмондс. – Дуже, дуже незвично!”

Цей щасливчик, за припущеннями поліції і преси, прилетів до Нідерландів з Йоганнесбурга або Найробі, а політ з Йоганнесбурга до Схіпхола триває близько 11 годин.

Про вік і національність виявленого чоловіка поки нічого не повідомляється.

Завдяки покупці знайшов родину

Росс Колкухун із Шотландії усе своє життя нічого не знав про власного батька та не бачився з ним, поки не придбав на eBay програму футбольного матчу Хартс – Ліверпуль. Покупка допомогла йому віднайти родину. Про це повідомляє УНН з посиланням на Edinburgh Live.

Зазначається, що після того, як чоловік оплатив своє замовлення в Інтернеті, гроші повернули на його рахунок. Цю дію зробив продавець, який виявився батьком Колкухуна. Вони познайомилися та почали спілкуватися в Інтернеті, але не могли зустрітися через пандемію коронавірусу.

Чоловік вирушив у подорож, аби побачитися з родиною, яку він ніколи не знав. Так він вперше зустрівся зі своєю 31-річною сестрою Ерін, на 6 років молодшою за нього.

Зібрала 

Світлана ЛЯШУК.

Район.Ковель зібрав імена, які давали ковельські батьки своїм дітям у 2021 році. Про це сайту  повідомили у Ковельському відділі державної реєстрації актів цивільного стану.

Найпоширеніші імена, які давали хлопчикам минулого року – Тимофій, Роман, Марк, Михайло, Даниїл, Матвій, Дмитро, Давид. 

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 518

Пріоритети-2022 

у законопроєктах

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 445