Раді вітати Вас!
  • Головна
  • Контакти
  • Реклама
Весь архів випусків
  • Головна
  • Категорії
    • Повідомлення в номер
    • Місцева влада
    • Репортаж
    • Політика
    • Погода
    • Редакційна пошта
    • Духовність
    • Закон і ми
    • Благодійність
    • Пам’ять
    • Спорт, природа і здоров’я
    • Всяка всячина
    • Реклама і оголошення
    • З неопублікованого
  • Галерея
  • Про нас
  • Відгуки читачів
  • Передплата
  • Контакти
  • Четвер, 19 червня 2025 року №26 (12982)

Повідомлення в номер / Причини та обставини Кортеліської трагедії

19.10.2023
Кортеліська  трагедія 23 вересня 1942 року вражає своїми масштабами та жорстокістю.  Лише у цей день було розстріляно біля двох тисяч жителів села. Але страти в Кортелісах німецькі окупанти проводили і раніше, і після цієї розправи. Ще влітку 1942 року в Кортелісах були розстріляні місцеві євреї та кілька партизанських сімей. Пізніше гітлерівці також знищили навколишні  лісові хутори разом із їх жителями. 
Усе це дало підстави Кортеліській сільській раді написати в довідці, що за роки німецької окупації на території сільської ради було вбито 2875 чоловік. Але, зрозуміло, ця цифра є приблизною. 
Багато питань викликає та звіряча жорстокість, з якою німецькі нацисти вбили ні в чому невинних людей. Найбільш просте пояснення причин трагедії, яке стало популярним ще в радянські часи, полягало  в тому, що більшість кортелісців стали партизанами і в селі декілька разів були напади на німецькі війська. Але насправді все  значно прозаїчніше. 
У селі дійсно,  було створено підпільну озброєну групу, до якої увійшло кілька місцевих жителів та значно більша кількість оточенців – солдатів і командирів червоної армії. Характерно, що більшість цих оточенців та втікачів з німецького полону жили в селі цілком легально. Секретар сільської управи – Іван Сахарчук склав їх списки і передав коменданту поліції та в Ратнівську районну управу. 
Староста села – Андріян Полівода видавав їм довідки, що вони проживають у селі та займаються корисною роботою. Борис Михайловський,  старшина і учасник оборони Брестської фортеці, який був керівником підпільної організації, навіть виконував столярні роботи в поліцейській дільниці. Весною 1942 року ці підпільники створюють партизанський загін імені Ворошилова.  
l
Активні партизанські дії в районі Кортеліс тривали досить короткий період – з травня по липень 1942 року.  За це час  загін під командуванням Михайловського двічі роззброював місцевих поліцейських, але нікого з них не вбив. Було здійснено декілька нападів на німецькі гарнізони в Дивині, Ратне, Мокранах, де захопили значну кількість трофеїв. Під час нальоту на Ратне 15 червня було вбито двох німців, спалено районну управу, комендатуру, молокозавод, з банку забрали велику кількість німецьких та радянських грошей. Оскільки тепер сільські поліцейські дільниці перетворились на легку здобич для партизанів, їх із Кортеліс, Самарів та Річиці перевели в Ратне. Ще одним ефективним методом боротьби стали засідки на дорозі Брест-Ковель. 
Як стверджує у своїх спогадах комісар загону Андрій Ліхван, наприкінці червня біля Мокран у таку засідку потрапив кортеж райхскомісара України Еріха Коха. Він їхав із Бреста на Рівне. Внаслідок партизанського вогню два автомобілі було підбито і гітлерівців у них знищено. Але третій встиг розвернутися і втекти. Саме в ньому перебував Кох, який отримав поранення, але вижив. Ймовірно, що саме це і стало основною причиною знищення Кортеліс та кількох прилеглих білоруських сіл через три місяці. 
l
Хоча партизанський загін імені Ворошилова розпочав свою діяльність дуже успішно і  майже без втрат, серед командирів почалися суперечки, що робити далі. 
Михайловський вважав, що потрібно розгортати боротьбу в тилу у ворога і перетворити загін у партизанську дивізію. Лікар Микола Воронович, який був обраний заступником командира, але мав вище військове звання, наполягав на тому, що треба йти на з'єднання з червоною армією. Серед партизанів були прихильники як одного, так і другого. На початку липня до загону приєдналося 5 військовополонених на чолі зі старшим лейтенантом Мешитбаєм Хасеновим, які втекли із табору в Ковелі. За їх даними там перебувало майже 14 тисяч військовополонених. 
Умови в таборі були жахливі. Полонених морили голодом і розстрілювали за найменші провини. Михайловський приймає рішення напасти на Ковель, звільнити військовополонених та в'язнів, захопити аеродром, гестапо та військові склади. Але частина партизанів на чолі з Вороновичем відмовилася іти в похід і залишилася в кортеліському лісі нібито для того, щоб відволікати увагу ворога. 
Пізніше Воронович визнав, що таке розпорошення сил було великою помилкою. Група Михайловського дійшла лісовими дорогами майже до Буциня і там отримала інформацію від дівчат-розвідниць, що ворог  у Ковелі знає про наміри партизанів і готується до оборони.
Михайловський змушений був відмовитися від своїх планів і вирішив влаштувати засідку на дорозі біля Замшанівського лісництва. Ліс там ріс біля самої дороги, і місце було дуже зручним для нападу. Партизанам вдалося захопити три вантажні автомобілі з продуктами та горілкою і вбити кількох німців. Серед них був офіцер-господарник Луцького гарнізону. 
У цей час гітлерівці напали на групу Вороновича, яка знаходилася у лісовому таборі на острові серед болота. Під час бою партизани вбили двох німців та ще кількох поранили. Вже під час відступу вони також помилково розстріляли 5 своїх товаришів, які поверталися з розвідки і були одягнуті в німецьку форму. Основні сили загону на чолі з Миколою Вороновичем  вирушили в білоруські ліси і назад вже не повернулися.
l
Михайловський був цим дуже засмучений, але ще на кілька днів затримався у районі Кортеліс. У середині липня 1942 року в нашу місцевість прибув із шацьких лісів партизанський загін під командуванням Степана Шковороди і приєднався до Михайловського. Об'єднаний загін тепер налічував 137 чоловік, мав на озброєнні один станковий і 13 ручних кулеметів, 28 автоматів та іншу зброю. 
17 липня партизанам довелося витримати важкий бій у чернянському лісі ближче до Кобрина, після якого вони теж вирушили у пінські ліси.  Поблизу Кортеліс залишилася  невелика група  чисельністю до 40 чоловік. Ця група займалася переважно грабежами місцевих селян. 
Першим грізним попередженням для кортелісців стала облава 26 серпня 1942 року. Німці та поліцейські зігнали жителів села на площу біля церкви та розстріляли сім'ю комісара Андрія Ліхвана і  матір партизана  Василя Дордюка, а також двох юнаків із Полтавщини, які втекли з поїзда, що віз їх на роботу в Німеччину. Після цього німецький офіцер через перекладача оголосив, що коли  кортелісці не припинять допомогу партизанам, не будуть виконувати  розпорядження влади та поставки продуктів, то буде розстріляне все село. 
На початку вересня в Кортеліси виїхала група поліцейських із Ратного на чолі з колишнім місцевим комендантом Миколою Зенюком. Вони вимагали від селян везти в Ратне на  поставку м'ясо, молоко, хліб  та інші  продукти. Під час цього рейду партизани вбили двох головних.  За свідченням поліцейського Андрія Кошелюка, після цього із села Кортеліси ніяких поставок більше не поступало і ні один житель на роботу  в Німеччину не поїхав. 
Саме в цей час у нашу місцевість прибуває спеціальний каральний підрозділ – третій поліцейський батальйон 15-го поліцейського полку. Його командир – майор Юрген Голлінг видав таємний наказ. Він починався словами: 
"23 вересня 1942 року батальйон знищує  розташовані в районі на північний схід від Мокран, отруєні бандитською заразою, села: Бірки, Заболоття і Борисівку. Рота "Нюрнберг" знищує Кортеліси".  
l
Всі підготовчі заходи до цієї каральної операції проводились із дотриманням найсуворіших правил секретності. За словами Кошелюка, восени 1942 року він був у складі групи поліцейських із 20 чоловік, яка брала участь в оточенні села. "Ми стали перевіряти будинки і затримувати місцевих жителів. Нашою групою було затримано на одному з хуторів приблизно 15 чоловік, у більшості жінок, і ми всіх їх відконвоювали в центр села, де цих людей у нас забрали поліцейські з Кобринського шуцбатальону і там же німці відводили їх групами по 5 чоловік і розстрілювали на якомусь городі… 
У затриманні радянських громадян вказаного села, брали участь поліцейські ратнівської поліції, ковельської поліції, Кобринський і Мацеївський (Луківський) шуцбатальйони, а розстрілювали людей німці… Повинен сказати, що в момент, коли ми затримували місцевих жителів, ми ще не знали, що вони будуть розстріляні". Лише кілька десятків людей заховалися у своїх будинках або хлівах, а деяких просто не було вдома. На хуторах Підгодинець та Запоків'я поліцейські попередили частину селян, щоб вони не йшли на сход і таким чином їх урятували.
Зібраних на площі біля церкви людей карателі оточили щільним кільцем і наказали вийти з натовпу сім'ям поліцейських, старости. Їм начепили на руки білі пов'язки та відправили в окрему хату, а пізніше вивезли в Ратне. Решту з площі позаганяли в приміщення церкви і школи. Тим часом поліцейські вже копали навколо чотири довгих ями-рови. Карателі розстрілювали спочатку чоловіків групами по кілька осіб, а вже потім жінок і дітей. Щоб заглушити їх крики і плач німці завели двигуни своїх автомобілів. Розстріл проводився одночасно в кількох місцях.   
Після того, як всі чотири ями були заповнені тілами, решту приречених почали виводити далі до двох ям, де раніше добувалася глина і які на половину були заповнені водою. Там людей також розстрілювали, а старих та немовлят живими кидали у закривавлену воду. Нині на тому місці стоїть пам'ятник жертвам Кортеліської трагедії. 
Разом із кортелісцями 23 вересня було вбито також жителів кількох ближніх хуторів – Запоків'я, Ягідково, Дамкове та Білиця. Понад дві сотні жителів   хуторів Годинь, Сухіни та Вепра, які входили до складу Кортеліської сільської ради та парафії, у цей же день було розстріляно в сусідньому селі Бірки. Це село входить до Малоритського району Білорусі.  Після знищення Кортеліс карателі почали грабувати майно та палити будівлі. Останньою 27 вересня згоріла церква.
l
Гітлерівці розраховували такою кривавою розправою залякати жителів нашого краю та ослабити підпільний рух. Але вийшло все точно навпаки. Рух опору та ненависть до окупантів ще більше посилюються. Навіть поліцейські тепер намагалися покинути німецьку службу. Вже весною 1943 року більшість із них перейшли в УПА. За свідченням німецьких журналістів, офіцери роти "Нюрнберг" були вбиті ще під час війни, а 60 рядових поліцейських, які були живі на початку 1970-х років, намагалися засудити в Німеччині. 
Але під час слідства вони категорично заперечували свою участь у цьому жахливому злочині. Говорили, що були “у відпустці”, “в госпіталі”, або в якомусь іншому місці. Після тривалої тяганини "гуманний" німецький суд визнав їх вину недоведеною і таким чином вони уникли відповідальності. 
А про загибель кількох тисяч ні в чому невинних людей нам сьогодні нагадує лише Меморіальний комплекс та пам'ятник жертвам Кортеліської трагедії.
Микола Михалевич, завідувач Кортеліського історичного музею.
Пам'ятникКортеліська  трагедія 23 вересня 1942 року вражає своїми масштабами та жорстокістю.  Лише у цей день було розстріляно біля двох тисяч жителів села. Але страти в Кортелісах німецькі окупанти проводили і раніше, і після цієї розправи. Ще влітку 1942 року в Кортелісах були розстріляні місцеві євреї та кілька партизанських сімей. Пізніше гітлерівці також знищили навколишні  лісові хутори разом із їх жителями. 
Усе це дало підстави Кортеліській сільській раді написати в довідці, що за роки німецької окупації на території сільської ради було вбито 2875 чоловік. Але, зрозуміло, ця цифра є приблизною. 
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 382
Читати далі

Повідомлення в номер / 45 років успіху і процвітання

19.10.2023

коледжУ кінці вересня у Відокремленому структурному підрозділі «Ковельський промислово-економічний фаховий коледж Луцького національного технічного університету» відбулася урочиста зустріч з нагоди 45-річчя з дня заснування коледжу та Дня працівників освіти

Дорогий читачу!  Намагатимуся твою душу  наповнити краплинами золотавої осені, педагогічною симфонією, історичними фактами (тільки трохи) й  наостанок —  світлинами із знайомими обличчями, бо у нас, в коледжі, напевно ж, навчалися твої діти, родичі чи знайомі. 
Історія нашого закладу освіти бере свій початок   1978 року.  Це був Ковельський машинобудівний технікум з вечірньою формою навчання. 25 липня 1984 року технікум реорганізовано і відкрито денну форму навчання. У 1985 році були збудовані нові навчальні корпуси,  і у цьому ж таки році студенти приступили до навчання уже за денною формою. Очолював технікум у ті роки Євген Олександрович  Кішман – людина вольова, справедлива і рішуча. Світла пам’ять  педагогу!
Другим директором нашого закладу освіти став Степан Федорович Бабарика, кандидат технічних наук. Степан Федорович володіє унікальною пам’яттю: знає імена усіх керівників різних часів, може пригадати всі події, прослідкувати зв’язок поколінь і фактів. Своїми уміннями, знаннями і навичками ділиться й до сьогодні у якості завідувача навчально-виробничою практикою.
У травні 2012 року директором коледжу обрана Тетяна Василівна Селівончик, кандидат технічних наук, доцент, Відмінник освіти, Заслужений працівник освіти України.  Наша директорка — генераторка ідей, харизматична і ерудована. Попри виклики і перешкоди,   упевнено  веде свій колектив вперед.
З історією  поки усе — переходимо власне до свята. Війна внесла свої жорстокі корективи у наше життя, навіть слово «свято» видалося нам недоречним. Тому назвали ми урочисту зустріч імпрезою. Вийшло виважено, спокійно, у злагодженій дії з гостями, дарунками, квітами; з сумом, печаллю і тремтінням сльози… З журбою радість обнялася… 
Наші випускники воюють у лавах Збройних сил України, прикро, але й серед  Героїв є загиблі   за Волю, Свободу і Незалежність України.
Як шкода, що вони не
  БОги,
Не вічні їх земні дороги,
І відліта душа-лелека
Увись… незвідано,
 далеко.
Як жаль. Та цього не
  змінити,
Їх вже нема, а нам ще жити
Й тремтіти спогадом
  щемливим,
Які ж вони були красиві.
Що ж, думається мені, що атмосферу ти вловив, мій читачу: за плечима —  45 років роботи, у залі – люди, чиї життя переплелися в історії коледжу, в руках – квіти і відзнаки, а на серці – туга, печаль і скорбота… Та ми твердо віримо у нашу Перемогу, міцно тримаємо свій освітянський стрій, плекаємо когорту вмотивованих сміливих патріотів-українців! Бо ми – команда фахівців, які до безтями люблять свою роботу. 
l
До нас у цей особливий день завітали гості,  і мені приємно сказати про цих людей, які представляють інтереси міста, району та й держави в цілому.
Ігор Леонтійович  Чайка, наш міський голова, відомий у громаді захисник молоді, людина з великим чуйним серцем, справедливий і вимогливий. Ми знаємо, що знайти час для візиту в коледж було складно, але ми впевнені, що шанобливе ставлення до педагогічної праці, любов до нашого закладу зробили диво. Ігор Леонтійович вручив Подяки кращим працівникам нашого закладу. Тішимося, як діти, бо для нас, освітян, увага – основне!
Ольга Миколаївна Черен, начальник Ковельської районної військової адміністрації, завжди з нами, — у годину печалі і в радісну мить. Вона    вирішує складні питання з жіночою мудрістю і добротою, смілива й справедлива,   завжди на стороні світла й добра. Очільниця району у вітальному слові зауважила, що коледжани активно волонтерять, а майстерня працює для фронту. І хоч вихвалятися зробленим  не будемо, однак було надзвичайно приємно! Грамоти й подарунки отримали достойні фахівці, педагоги з великої літери. 
На сцену для вручення нагород   піднявся і В’ячеслав Петрович Шворак, наш випускник, голова Ковельської районної ради, меценат, людина, яка з повагою ставиться до педагогічної праці, знає їй ціну. В’ячеслав Петрович звернувся до кожного педагога, висловив цінні поради й настанови, з болем у серці згадав про тих, кого уже немає з нами. Слова  лунали щиро, дружньо, щемливо навіть… В’ячеслав Петрович ставиться до нашої освітянської справи, як до важливої й нелегкої місії, тому завжди допомагає багато,   постійно.
Один у полі – не воїн, тільки у тісній співпраці вирішуються складні питання виховання молоді. Нам це вдається завдяки постійній фаховій допомозі Вельми Жанни Валентинівни, начальника служби у справах дітей виконавчого комітету Ковельської міської ради. Сучасний наставник, добра й співчутлива, освічена й компетентна, Жанна Валентинівна завжди з нами.
l
За кожним успіхом стоїть колосальна, наполеглива праця поколінь педагогів, якими пройдені численні виклики та випробування, подолані труднощі та перепони. І на кожному з цих етапів з нами пліч-о-пліч крокує, наш соратник, порадник і друг  Микола Михайлович Заікін. Діти й онуки Миколи Михайловича здобувають чи здобували освіту, уже традиційно, у нашій Альма- матер, утверджуючи ідею «навчаємося у коледжі династіями».
Нам пощастило мати в друзях Володимира Івановича  Бойка. Його вагоме  слово  завжди правдиве й справедливе. Шануємо і поважаємо Володимира Івановича за прихильність до нашої коледженської  команди, за відчуття захищеності поруч із ним, за розуміння нашої нелегкої освітянської праці. 
Не можу (з міркувань втаємничення)  назвати усього, але, повір, мій читачу, на слово, допомога від наших друзів-меценатів – колосальна! Як і від очільника  РЖКП-1  Віктора Степановича  Солов’янчука. Радіємо, що не самотні у  боротьбі з комунальними «викликами».
Не менш приємним моментом для нас, родини освітянської, були  слова директорки Тетяни Василівни. Тому радо, оплесками  зустріли нашу Берегиню на сцені. Тетяна Василівна привітала кожного ветерана праці (звучить так собі), тому краще сказати — працівника освіти, який більше не працює у коледжі, але життя присвятив служінню науці! Разом з Ігорем Миколайовичем  Ілюшиком, заступником директора з навчальної роботи (до речі, ровесником коледжу!), вручили нагороди й квіти.  Зворушливий  був  момент! 
Такі гарні люди виходили на поміст: ошатні, схвильовані, подовгу залишалися на сцені, фотографувалися. Було помітно, що віншування подобається усім. Усміхаємося тепер рідко, даруємо радість спілкування  похапцем, тому   приємно було дивитися на привітні зачудовані обличчя колег.
Хочеться зупинитися  ще на одному моменті, чи, швидше, на одній постаті, яка   позитивно впливає на життя коледжу. Мова йде про Ірину Михайлівну Вахович,  ректорку Луцького національного технічного університету, доктора економічних наук, професора. Ірина Михайлівна своїм прикладом, життєвою енергією, ентузіазмом, особливим ставленням до нашого колективу підкорила серця коледжан. І хоч на зустрічі ректорка присутня не була (через об’єктивні обставини), проте нагороди від її імені Тетяна Василівна передала і вручила особисто.
l
Імпреза тривала в атмосфері, близькій до родинної, у затишній, урочисто  прибраній залі, у супроводі патріотичних мелодій. Прийшли привітати рідний коледж випускниці Анна Філонюк і Катерина Куліковська, запрошені виконавці Роман Морозов, Вероніка Солтисяк і Кіра Сергієнко. 
…Мелодія пісні на творчій події, голос викладача на цікавому занятті, гуркіт коліс на екскурсії, шум майстерні, високий тембр дзвінка, стукіт виделок у їдальні, шелест сторінок книги у бібліотеці, клацання клавішів мобільного телефону – це ексклюзивна симфонія коледжу! І виконують її ось уже 45 років без фальші, у гармонії, з твердими переконаннями і намірами найкращі люди – працівники коледжу.
Наш захід, наша святкова імпреза, наша зустріч добігала кінця і ми, розпорядниці та ведучі свята Тетяна Вегера, завідувачка відділення, і я, Олена Шульган, заступник директора з виховної роботи (як же себе не згадати), закінчували словами, суть яких наведу дослівно і додам ще одну краплю до  45-річної історії успіху і процвітання коледжу:
«Знання та культура – це те, що відрізняє нас від ворога, знання та культура – стовпи, на яких тримається сьогодні фронт, знання та культура – те, на чому будуватиметься майбутнє, наше майбутнє, українське майбутнє», – такими словами військові привітали українців з початком нового навчального року.
І ми, освітяни, виконуємо свою місію із вірою в Україну, з вірою у Збройні сили України, тримаємо міцно свій педагогічний стрій! З ювілеєм, рідний наш, неперевершений і непереможний,  багатогранний, зірковий, з відкритим серцем, улюбленець долі, красунчик, наш – КОЛЕДЖ! Ми знаємо напевно, що далі точно буде… 
Отож,  гордо уперед! За новими досягненнями й перемогами, заради нових успіхів, заради міцної незалежної і непереможної України!
Слава Україні! Героям Слава!” 
Олена ШУЛЬГАН, заступник директора з виховної роботи 
ВСП «КПЕФК ЛНТУ».
P. S. Сподіваюся, що хтось із вас дочитав мою розповідь до кінця, що я не передала куті меду, що ви любите наш коледж  так,  як любимо його ми, коледжани. А далі обов’язково буде…
О. Ш.

Дорогий читачу!  Намагатимуся твою душу  наповнити краплинами золотавої осені, педагогічною симфонією, історичними фактами (тільки трохи) й  наостанок —  світлинами із знайомими обличчями, бо у нас, в коледжі, напевно ж, навчалися твої діти, родичі чи знайомі. 

Історія нашого закладу освіти бере свій початок   1978 року.  Це був Ковельський машинобудівний технікум з вечірньою формою навчання. 25 липня 1984 року технікум реорганізовано і відкрито денну форму навчання. У 1985 році були збудовані нові навчальні корпуси,  і у цьому ж таки році студенти приступили до навчання уже за денною формою. Очолював технікум у ті роки Євген Олександрович  Кішман – людина вольова, справедлива і рішуча. Світла пам’ять  педагогу!

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 314
Читати далі

Повідомлення в номер / Що робити в жовтні

19.10.2023

Що робити в жовтні?
В середині осені на городників чекає багато робіт, зокрема, збирання врожаю та підготовка до майбутньої зими. Звичайно, все залежить від регіону та погодних умов.
Сад 
В жовтні потрібно починати готувати сад до зими, а тому дуже важливо:
Забезпечити вологозарядне поливання – щоб чагарники та дерева добре перезимували, особливо за сухого літа та осені й потім подарували хороший врожай, потрібно в кінці жовтня провести вологозарядне поливання. Тобто під рослину виливають велику кількість води. Так ви “промочите” всю  кореневу систему, що допоможе запобігти її висушуванню в промерзлій землі.
Побілити дерева - насамперед, важливо зрозуміти, для чого саме ви робите цю процедуру. Якщо   використовуєте вапно, то білити дерева восени немає сенсу. Краще це зробити наприкінці зими – на початку весни. А ось  якщо ви користуєтесь сучасними садовими фарбами, то можна починати вже зараз. Існує ще один доволі простий та перевірений спосіб вберегти дерево від морозу – купити садовий бинт (або розрізати біле агроволокно) та обмотати ним стовбур зі скелетними гілками. Так ви зможете захистити дерево від палючого весняного сонця і гризунів.
Провести мульчування пристовбурних кіл  –  якщо рослина утворила неглибоку кореневу систему, вона буде підмерзати. Щоб уникнути цього, підходить мульчування (шар повинен бути не менше 5-8 см). Для мульчі можна використовувати різні матеріали: скошені сухі бур’яни, солому, кору, перепрілу стружку, жовте листя, колючу хвою чи торф.
Укрити рослини на зиму – деяким рослинам потрібне додаткове укриття на зиму (троянди, гортензії, рододендрони). Звісно, в жовтні їх повністю вкривати ще зарано, але потрібно підготуватися до цього процесу. Придбайте агроволокно потрібного розміру та щільності. Навколо теплолюбних рослин потрібно встановити дуги чи каркаси,  на які потім ви натягнете агроволокно. Замість агроволокна також можна використовувати хвойні гілки.
Обрізати – обрізання ягідних кущів та плодових дерев також починають в жовтні. Проводять ці роботи лише за плюсової температури. Обріжте всі поламані та хворі гілки.
Пересадити і посадити дерева – це найкращий час для висаджування та пересаджування  дерев. Тому заздалегідь приготуйте підходяще місце. За місяць до висаджування в підготовлену яму додайте родючу суміш з мінеральними добривами.
Розмножити – саме в жовтні можна спробувати розмножити свої рослини. Для цього потрібно нарізати живці плодових та декоративних кущів і багаторічних рослин, посадити їх в контейнери, накрити прозорим ковпаком, а потім виставити на сонячне підвіконня.
Підстригти живоплоти  – в жовтні останній час, коли можна підстригти живопліт з листяних і хвойних культур. Тоді вони будуть виглядати ошатно навіть взимку. Ліани та кучеряві чагарники варто зафіксувати на опорах.
Зібрати насіння – якщо ви плануєте розмножити якісь рослини, варто зараз зібрати насіння.
Город
Є деякі роботи і у городі в жовтні. Зокрема, важливо запам’ятати два етапи:
Посіяти городину – звичайно, сіяти можна не все і робити це в жовтні можна лише в північних регіонах (щоб не проросли передчасно). Висівають лише холодостійкі культури – салат, редиску, моркву, кріп, пастернак, шпинат, буряк. Можна посіяти і деякі теплолюбні - цукіні, гарбуз, кабачок.
Підготувати ґрунт – дуже важливо вже починати готувати ґрунт до майбутнього сезону. Варто внести всі необхідні органічні і мінеральні добрива, щоб до весни вони вже засвоїлися.
Квітник
У квітнику в жовтні також вистачає роботи, адже потрібно:
Видалити зів’ялі суцвіття - жоржини, седуми, айстри, хризантеми щосили квітнуть в жовтні. Тому потрібно не забувати видаляти зів’ялі суцвіття, тому що насіння буде зупиняти їх цвітіння. Після закінчення цвітіння  квіти потрібно поділити і пересадити. Зазвичай, це роблять раз на 2-3 роки.
Посіяти квіти - в середині осені можна багато сіяти, наприклад, морозостійкі квіти (маки, календулу, запашний горошок, волошки, космею). Висівають прямо у відкритий ґрунт. Тоді наступного року вони раніше будуть квітнути. Гіацинти і тюльпани висаджують за 2-4 тижні до заморозків.
Підготувала 
Наталія РОМАНОВСЬКА.

яблукаЩо робити в жовтні?

В середині осені на городників чекає багато робіт, зокрема, збирання врожаю та підготовка до майбутньої зими. Звичайно, все залежить від регіону та погодних умов.
Сад 
В жовтні потрібно починати готувати сад до зими, а тому дуже важливо:
Забезпечити вологозарядне поливання – щоб чагарники та дерева добре перезимували, особливо за сухого літа та осені й потім подарували хороший врожай, потрібно в кінці жовтня провести вологозарядне поливання.  
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 196
Читати далі

Повідомлення в номер / Волошківські ветерани – чемпіони

19.10.2023
Відбувся чемпіонат Колодяжненської сільської ради серед чоловіків, приурочений до Дня  захисників та захисниць України.
На початку змагань традиційно вшанували полеглих Героїв, які загинули у російсько-українській війні, хвилиною мовчання.
Учасників змагань привітали сільський голова Віталій Кашик та начальник управління гуманітарної сфери виконавчого комітету сільської ради Лілія Осіпчук.
За активну участь у змаганнях були нагороджені команди: «Колодяжне», «Кричевичі» та «Білашів».
У результаті напруженої боротьби ІІІ місце виборола команда «Скулин».  Друге  місце зайняла  команда «Волошки». А безперечним лідером чемпіонату стала команда “Ветеран-Волошки”, здобувши першість.
 Під час нагородження були відзначені кращі гравці команд: «Кричевичі»  – Савушин Роман;   «Скулин»  – Оніщук Вадим;    «Колодяжне»  - Лесик Андрій;    «Ветеран-Волошки»  – Грицюк  Роман;  «Білашів»  – Лозовицький Михайло;  «Волошки»  – Кліш Володимир.
    Вітаємо переможців і бажаємо успіхів у наступних спортивних змаганнях.
Вл. інф.
чемпіонат фотоВідбувся чемпіонат Колодяжненської сільської ради серед чоловіків, приурочений до Дня  захисників та захисниць України.
На початку змагань традиційно вшанували полеглих Героїв, які загинули у російсько-українській війні, хвилиною мовчання.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 174
Читати далі

Повідомлення в номер / Подарунки від Єлизавети Яковенко

19.10.2023
Юною дівчинкою вона прийшла до Сергія Логінова в секцію дівочого футболу і на чотири роки залишилась в ній, повністю віддаючись грі мільйонів.
Вона разом зі своїми ровесницями першими з ковельчан  проклали шлях до всеукраїнського п’єдесталу, виборовши срібні нагороди чемпіонату України.
Подальше своє спортивне життя пов’язала спочатку з тенісом, а зараз полюбила триатлон. Єлизавета – чемпіонка України з цього виду спорту у своїй віковій категорії. Приємно, що не забуває свого першого наставника і тих, з ким займалася, дізнаючись про них з різних джерел. 
Інформацію про вагомі здобутки юних ковельських футболісток не залишили її байдужою, а тому придбала і подарувала юним спортсменкам необхідний спортивний інвентар і спортивну форму, зміцнивши матеріальну базу відділення дівочого футболу Ковельської ДЮСШ №1 ім. Петра Стуса.
Тренери, вихованки, батьки щиро вдячні тобі, Лізочко, за це! І ті, хто з тобою поруч на фотосвітлині, в майбутньому потішать нас усіх змістовною грою і завоюють не один комплект нагород з чемпіонатів України.
Володимир ОЛЕКСЮК,
тренер-викладач ДЮСШ №1 
імені Петра Стуса.
Фото з архіву автора. 
спотр

Подарунки від Єлизавети Яковенко

Юною дівчинкою вона прийшла до Сергія Логінова в секцію дівочого футболу і на чотири роки залишилась в ній, повністю віддаючись грі мільйонів.
Вона разом зі своїми ровесницями першими з ковельчан  проклали шлях до всеукраїнського п’єдесталу, виборовши срібні нагороди чемпіонату України.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 167
Читати далі

Повідомлення в номер / Від четверга до четверга

19.10.2023 Романюк Аліна Петрівна
20 жовтня, п’ятниця
Схід Сонця – 07.52; захід – 18.19. 
Місяць – у Козерозі.
Всеукраїнський день боротьби із захворюванням на рак молочної залози.
День військового зв’язківця.
Міжнародний день кухаря і кулінара.
Вмч. Артемія Антіохійського. 
21 жовтня, субота
Схід Сонця – 07.54; захід – 18.17.
Місяць – у Козерозі.
День працівників целюлозно-паперової промисловості.
Димитрівська поминальна субота. 
Прп. Іларіона Великого.
22 жовтня, неділя
Схід Сонця – 07.56; захід – 18.15.
Місяць – у Водолії.
Неділя 20 після П’ятд. Мчч. Олександра, Іраклія, Анни, Єлисавети, Феодори, Глікерії.
23 жовтня, понеділок
Схід Сонця – 07.58; захід – 18.13.
Місяць – у Водолії.
Міжнародний день шкільних бібліотек.
Дeнь працівників реклами.
Ап. Якова, брата Господнього.
24 жовтня, вівторок
Схід Сонця – 07.59; захід – 18.11.
Місяць – у Рибах.
Міжнародний день Організації Об’єднаних Націй. 
Свт. Афанасія Царгородського.
25 жовтня, середа
Схід Сонця – 08.01; захід – 18.09.
Місяць – у Рибах.
Мчч. Маркіяна і Мартирія. 
26 жовтня, четвер
Схід Сонця – 08.03; захід – 18.07.
Місяць – в Овні.
Вмч. Димитрія Солунського.
Місячні фази у жовтні
Зростаючий Місяць – до 27 жовтня.
Повний Місяць – 28 жовтня.
Спадаючий  Місяць – 29-31 жовтня.
Підготувала Аліна РОМАНЮК.
осінь120 жовтня, п’ятниця
Схід Сонця – 07.52; захід – 18.19. 
Місяць – у Козерозі.
Всеукраїнський день боротьби із захворюванням на рак молочної залози.
День військового зв’язківця.
Міжнародний день кухаря і кулінара.
Вмч. Артемія Антіохійського. 
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 256
Читати далі

Повідомлення в номер / Гороскоп з 23 по 29 жовтня

19.10.2023
ОВЕН. Тиждень вдалий для пiдприємницької, наукової i навчальної дiяльності. Друга половина тижня буде насичена контактами i зустрiчами. 
ТЕЛЕЦЬ. Вашi проєкти виявляться успiшними, якщо проявите активнiсть. Непоганий час, щоб змiнити напрям руху кар’єрними сходами – тiльки не намагайтеся йти вниз. 
БЛИЗНЮКИ. Бажано зберiгати у секретi плани. Не варто зациклюватися на поточних проблемах – скоро ваше життя кардинально змiниться. 
РАК. Тиждень обiцяє бути щедрим на приємнi сюрпризи. Може надійти пропозиція про нову роботу з великою зарплатою. 
ЛЕВ. В середу вдаватиметься пiдготовка звiтiв, ймовiрно, доведеться багато працювати з паперами, спiлкуватися з людьми. З четверга постарайтеся знизити навантаження до мiнiмуму. 
ДIВА. Краще за стильний одяг i модну зачiску вас прикрасять дипломатичнiсть i терпiння. Вдалий час для покупок i турбот про власну зовнiшнiсть.
ТЕРЕЗИ. Прислухайтеся до iнтуїцiї, це дозволить знайти рiшення в складнiй ситуацiї.  У понедiлок на роботi може надійти важлива iнформацiя, яку необхiдно перевiрити ще раз. 
СКОРПIОН. Вас чекає кар’єрне зростання i значне збiльшення доходу. Проте не варто жити тiльки роботою.  Влаштуйте гарний відпочинок.
СТРIЛЕЦЬ. Може з’явитися шанс просування по службi. Бажано утримуватися вiд обiцянок виконання яких дозволити ви собi поки не можете. 
КОЗЕРIГ. Постарайтеся не витрачати сили на нездiйсненнi завдання. Першу половину тижня доведеться працювати в командi, розчарованi не будете. Спокiйна оцiнка справ принесе успiх.
ВОДОЛIЙ. Необхiдно пiдвищити професiйний рiвень. Це допоможе просунутися кар’єрними сходами. Бажано бiльше часу працювати самостійно. 
РИБИ. Без крайньої необхiдностi не варто брати на себе нiяких зобов’язань. У п’ятницю може надійти вигiдна дiлова пропозицiя.
Підготував
Степан ЗОРЕПАД.
гороОВЕН. Тиждень вдалий для пiдприємницької, наукової i навчальної дiяльності. Друга половина тижня буде насичена контактами i зустрiчами. 
ТЕЛЕЦЬ. Вашi проєкти виявляться успiшними, якщо проявите активнiсть. Непоганий час, щоб змiнити напрям руху кар’єрними сходами – тiльки не намагайтеся йти вниз. 
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 286
Читати далі

Повідомлення в номер / Погода в Ковелі 12 – 18 жовтня

12.10.2023
Четвер. Мінлива хмарність. Температура: 20оС.  Вітер  західний сильний.
В ніч на п'ятницю. Ясно. Температура: 7оС.   Вітер  західний   слабкий.
П'ятниця. Ясно. Температура:  16оС.  Вітер  західний  помірний.
В ніч на суботу.  Мінлива хмарність.  Температура: 10оС. Вітер південний помірний.
Субота. Ясно. Температура:  24оС. Вітер південно-західний помірно сильний.
В ніч на неділю. Мінлива хмарність. Температура:  15оС.  Вітер    західний слабкий. 
Неділя. Мінлива хмарність, часом дощ. Температура: 17оС.  Вітер  західний   помірний.
В ніч на понеділок. Мінлива хмарність. Температура:  8оС.  Вітер   західний слабкий.
Понеділок. Хмарно, дощ.  Температура:  13оС.  Вітер  західний   помірний.
В ніч на вівторок. Мінлива хмарність.  Температура: 60С.  Вітер    північно-західний слабкий.
Вівторок. Ясно.  Температура: 12оС.  Вітер   північно-західний  помірний.
В ніч на середу. Ясно. Температура: 3оС.  Вітер  західний слабкий.
Середа. Мінлива хмарність.  Температура:  11оС.  Вітер південно-західний  помірний.
погодаЧетвер. Мінлива хмарність. Температура: 20оС.  Вітер  західний сильний.
В ніч на п'ятницю. Ясно. Температура: 7оС.   Вітер  західний   слабкий.
П'ятниця. Ясно. Температура:  16оС.  Вітер  західний  помірний.
В ніч на суботу.  Мінлива хмарність.  Температура: 10оС. Вітер південний помірний.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 277
Читати далі

Повідомлення в номер / Звернення до влади

12.10.2023
Понад  120 керівників друкованих ЗМІ на Всеукраїнській нараді головних редакторів газет, проведеній Національною спілкою журналістів України (НСЖУ), проголосували за звернення до Офісу президента, уряду та Верховної Ради щодо необхідності підтримки українських газет під час війни. Вони надали НСЖУ мандат на початок переговорів із владою.
У зверненні наголошується, що з огляду на важливість інформаційної безпеки воєнної пори важливою складовою протидії російській пропаганді повинна стати підтримка редакцій друкованої преси, особливо на прифронтових та деокупованих територіях. Така допомога має виявлятися, передусім, у забезпеченні належної поштової доставки періодики, доступності газетного паперу, послуг із друку видань тощо.
У своїх виступах на нараді головні редактори вітчизняних видань, а значна частина останніх мають також свої інтернет-сайти та сторінки й канали в соціальних мережах, говорили про важливість збереження саме друкованої преси, адже велика кількість українців наразі не мають змоги під'єднуватися до Інтернету через вимкнення електрики і мобільного зв'язку (надто на прифронтових та деокупованих територіях), відсутність смартфонів і навичок користування ними (переважно в літніх людей).
Держава має забезпечити доступ усіх громадян до ґрунтовної і достовірної інформації, а отже – сприяти функціонуванню різних видів медіа, зокрема й друкованих, тим паче там, де жодної альтернативи таким виданням нема!
Росіяни на захоплених українських територіях відроджують газети, які закрилися 10 років тому, і тепер засипають неправдивою інформацією людей в окупації, а тим часом українська преса на вільній території зникає, наголошують головні редактори.
Національна спілка
журналістів України.
нсжуПонад  120 керівників друкованих ЗМІ на Всеукраїнській нараді головних редакторів газет, проведеній Національною спілкою журналістів України (НСЖУ), проголосували за звернення до Офісу президента, уряду та Верховної Ради щодо необхідності підтримки українських газет під час війни. Вони надали НСЖУ мандат на початок переговорів із владою.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 248
Читати далі

Повідомлення в номер / Що відбувається в Ізраїлі

12.10.2023
Вранці 7 жовтня бойовики палестинського ісламського руху "Хамас" завдали масованого ракетного удару по Ізраїлю.
За повідомленнями Армії оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ), по Ізраїлю випустили понад 2000 ракет. У мережі показали, як ізраїльська батарея "Залізний купол" працювала над відбиттям масованої атаки. Також бойовики "Хамасу" проникли у населені пункти на кордоні з Газою.
Міністр оборони країни Йоав Галлант заявив, що "Хамас" розпочав війну, та затвердив призов солдат резерву. Головний речник Армії оборони Ізраїлю, контр-адмірал Даніель Хагарі повідомив, що в країні оголошено воєнний стан.
Командувач "Хамасу" Мохаммед Дейф сказав, що атака була відповіддю на "осквернення" Ізраїлем мечеті Аль-Акса в Єрусалимі, маючи на увазі єврейських релігійних ультранаціоналістів, які минулого тижня відвідали святе місце, також шановане в іудаїзмі як Храмова гора.
Атака припала на 50-ту річницю Йомкіпурської війни (Війни Судного дня) – 18-денного збройного конфлікту між Ізраїлем з одного боку і Єгиптом та Сирією з іншого.
У відповідь на атаку "Хамас" ізраїльська армія розпочала операцію "Залізні мечі".
Сполучені Штати Америки заявили, що забезпечать Ізраїль усім необхідним для самозахисту від атак "Хамасу". Глава Пентагону Ллойд Остін заявив, що США уважно стежать за розвитком подій.
"У найближчі дні Міністерство оборони буде працювати над тим, щоб у Ізраїлю було все необхідне для самозахисту і захисту цивільного населення від невибіркового насильства і тероризму", –  наголосив міністр оборони США.
Президент України Володимир Зеленський, реагуючи на війну в Ізраїлі, заявив, що право цієї країни на захист не підлягає сумніву.
Він висловив співчуття усім, чиї рідні та близькі загинули від, за його словами, терористичної атаки. Глава держави наголосив, що Україна вірить у те, що порядок буде відновлено й терористи будуть знищені.
"Ніде у світі не можна давати жодного шансу терору, бо терор завжди є злочином не просто проти однієї країни чи його конкретних жертв, а проти людяності як такої та всього нашого світу. Хоч би хто використовував терор, це злочин проти світу. Хоч би хто спонсорував терор, це злочин проти світу", – зазначив Володимир Зеленський.
За його словами, світ має бути об’єднаний та солідарний, щоб терор ніколи й ніде не намагався підкорити чи зламати життя.
"Право Ізраїлю на захист не підлягає сумніву. Усі обставини цієї терористичної атаки мають бути з’ясовані, щоб світ знав і притягнув до відповідальності кожного, хто спонукав до нападу та допоміг його організації… Кожне життя має значення! Кожен прояв терору засуджуємо", – додав він.
Президент також зазначив, що усі громадяни України, які перебувають у зоні небезпеки, мають уважно дотримуватись інструкцій сил безпеки на місці та пильно стежити за інформацією.
Лідери Європейського Союзу рішуче засудили ракетну атаку бойовиків угруповання "Хамас" по Ізраїлю.
"Це тероризм у його найогиднішій формі. Ізраїль має право захищатися від таких огидних нападів", – наголосила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Про засудження нападу заявив очільник європейської дипломатії Жозеп Боррель.
"Ми з болем стежимо за новинами, що надходять з Ізраїлю. Ми однозначно засуджуємо напади "Хамас". Це жахливе насильство має негайно припинитися. Тероризм і насильство нічого не вирішують. ЄС висловлює свою солідарність з Ізраїлем у ці важкі моменти", – наголосив він.
За повідомленнями ЗМІ, станом на 12.00 год. 9 жовтня армія Ізраїлю повернула контроль над усіма містами на кордоні із сектором Газа. Цьому сприяли  рішучі дії військового командування, якому вдалося за 48 годин мобілізувати до збройних сил 300 тисяч резервістів.
За матеріалами інтернет-видань.
ізраїльВранці 7 жовтня бойовики палестинського ісламського руху "Хамас" завдали масованого ракетного удару по Ізраїлю.
За повідомленнями Армії оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ), по Ізраїлю випустили понад 2000 ракет. У мережі показали, як ізраїльська батарея "Залізний купол" працювала над відбиттям масованої атаки. Також бойовики "Хамасу" проникли у населені пункти на кордоні з Газою.
Міністр оборони країни Йоав Галлант заявив, що "Хамас" розпочав війну, та затвердив призов солдат резерву. Головний речник Армії оборони Ізраїлю, контр-адмірал Даніель Хагарі повідомив, що в країні оголошено воєнний стан.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 251
Читати далі
  • 76
  • 77
  • 78
  • 79
  • 80
  • 81
  • 82
  • 83
  • 84
  • 85
  • 86

ВІСТІ КОВЕЛЬЩИНИ

  • Редактор
    Вельма Микола Григорович
  • Перший заступник редактора
    Ляшук Світлана Олександрівна
  • Головний бухгалтер
    Шостацька Ірина Іванівна

Громадсько-політична газета "Вісті Ковельщини" 2012-2025