Повідомлення в номер / Тільки єдність втрятує нас

24.02.2022

Тільки єдність втрятує нас

Вже традиційними стали в Україні та на Ковельщині січневі заходи, приурочені до Дня Соборності, Дня пам’яті Героїв  Крут, Дня Героїв Небесної Сотні. Цьогоріч до них «долучився» День єднання, який Президент України Володимир Зеленський запровадив у зв’язку із   військовою загрозою з боку пунтінської Росії і прагненням продемонструвати світу готовність народу боронити державний суверенітет і незалежність країни.
Зрозуміло, що на заходах, які проходили в Ковельській громаді й у районі, відчувався вплив непростих політичних подій, які нині відбуваються. Беручи в них участь, наші земляки засвідчили, шо поняття «Україна», «Незалежність», «Єдність» для них не просто слова, а своєрідний дороговказ до дій, мета яких – зупинити агресора, не дати йому сплюндрувати наші досягнення, здобуті за 30 з лишком років, які минули від 24 серпня 1991-го – Дня проголошення Акта про державну Незалежність України.
В цих заходах взяли участь представники органів влади, громадськості, духовенства, молоді. Виступаючи, вони наголошували на важливості берегти пам’ять про тих, хто віддав життя за Україну хто захищає  її цілісність на Сході держави, хто проливав кров на Майдані Гідності, хто став Небесною Сотнею. Перед загрозою повномасштабної війни Росії проти нашої країни вони закликали зміцнювати єдність суспільства, припинити протистояння політичних сил, а згуртуватися довкола головної мети – врятувати Україну від загибелі, дати рішучу відсіч тим, хто посягнув на її цілісність і суверенітет.
НА СВІТЛИНАХ під час заходів, приурочених до Дня єдності та Дня   Героїв Небесної Сотні у Ковелі.
Фото Сергія ДАНИЛЮКА та з офіційного сайту міської ради.
Вже традиційними стали в Україні та на Ковельщині січневі заходи, приурочені до Дня Соборності, Дня пам’яті Героїв  Крут, Дня Героїв Небесної Сотні. Цьогоріч до них «долучився» День єднання, який Президент України Володимир Зеленський запровадив у зв’язку із   військовою загрозою з боку пунтінської Росії і прагненням продемонструвати світу готовність народу боронити державний суверенітет і незалежність країни.
Зрозуміло, що на заходах, які проходили в Ковельській громаді й у районі, відчувався вплив непростих політичних подій, які нині відбуваються. Беручи в них участь, наші земляки засвідчили, шо поняття «Україна», «Незалежність», «Єдність» для них не просто слова, а своєрідний дороговказ до дій, мета яких – зупинити агресора, не дати йому сплюндрувати наші досягнення, здобуті за 30 з лишком років, які минули від 24 серпня 1991-го – Дня проголошення Акта про державну Незалежність України.
  
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 312
Читати далі
24.02.2022

телігаОлена Теліга – символ незламності  і сили духу

7 грудня 1941 року з’явився таємний наказ Гітлера щодо ставлення до ворогів Рейху та тих, кого «неможливо залучити до позитивної співпраці». Правдива історична оцінка віддзеркалює нам причини і наслідки німецько-фашистської окупації 1941-1943 років завдяки тому, що не є таємницею  матеріали з грифом «Секретно» справ НКВС та КДБ, що стосуються Києва.
З тих матеріалів  довідуємося, що з вересня 1941 року до кінця вересня 1943 року Бабин Яр, став місцем регулярних розстрілів і захоронень, які проводили органи нацистської поліції безпеки та айнзанцгрупи СД разом з військовою та цивільною владою Києва. Жертвами нацистів стали євреї, роми, радянські військовополонені, українські націоналісти та загалом усі ті, кого гітлерівці вважали своїми ворогами. Бабин Яр – це некрополь для більш,  аніж 100 тисячі цивільних громадян та військовополонених.
Нацистське «Донесення про події в СРСР», №16 від 4 лютого 1942 року свідчить: «У Київській області боротьба проти комуністів все більше трансформується в боротьбу проти національних українських формувань… Конфіскований письмовий матеріал, а також  свідчення різних арештованих в останній час прихильників Бандери знову доводять, що прихильників Бандери неможливо залучити до будь-якої позитивної співпраці. Тому лишається тільки повністю знищити цей рух».
Нацисти розгортають репресії  не лише проти бандерівців, але й представників інших течій українського визвольного  руху. Загалом у Бабиному Яру загинув 621 український патріот. Тут обірвалося життя української поетеси Олени Теліги та її чоловіка, члена ОУН (м) Михайла Теліги.
Пані Олена народилася 21 липня 1906 року під Москвою в заможній родині. Часто її сім’я  подорожувала, виїжджала  на Кавказ, милувалася краєвидами Фінляндії. Змалку Олена вивчала іноземні мови: добре засвоїла французьку і німецьку, не знала лише української, бо вдома всі розмовляли російською.
Свої перші вірші, написані російською мовою, Олена показувала небагатьом. У її сім’ї вже був поет – її брат, тому до творчості дівчини ставились несерйозно. Переїхала до Києва лише на 12 році життя, але вже весною 1922 р. мігрувала до Чехословаччини. Саме там вона усвідомила, що є українкою.
Так, на одному із зібрань в Народному Домі, де були присутні російські емігранти-монархісти, пролунали образливі випади проти української мови. Олена одразу ж знайшла в собі мужність, щоб безкомпромісно заявити: “Ви хами! Та собача мова – моя мова! Мова мого батька і моєї матері. І я вас вже більше не хочу знати”.
На одній із таких вечірок вона знайомиться з Михайлом Телігою, високим вродливим юнаком, який походив з Кубані й був старшиною армії УНР. Знайомство 20-річної Олени й Михайла переросло в кохання й незабаром вони одружилися.   
Олена Теліга мала дружні стосунки з Олегом Ольжичем. Була знайома з  Дмитром Донцовим,   Євгеном Маланюком, Юрієм Дараганом, Василем Куриленком, Наталією Лівицькою-Холодною, Оксаною Лятуринською, Олегом Штулем.
Восени 1941 року вона прибула в окупований Київ, очолила Спілку письменників і журнал “Літаври”. Теліга вірила, що по війні Україна буде суверенна і поширювала ці ідеї.  Разом із побратимами вона утверджувала ідею самостійності України за допомогою найсильнішої зброї – Слова, пробудження національної свідомості, сили українського духу.
Поетеса не виконувала вказівки німецької влади, тому одного дня її арештували. Олену з товаришами розстріляли 21 лютого 1941 року  в Бабинім Яру. Олені було лише 36… Разом з дружиною до останнього був і її чоловік Михайло. Під час затримання він представився письменником, щоб бути разом з коханою. Один гестапівець згодом казав, що й серед мужчин не бачив таких мужніх, як ця жінка. 
Друзі її попереджали, що ґестапо готує засідку; проте вона знала, на що йде, втікати не збиралася.
Близько сорока уцілілих поезій та публіцистських статей – невелика за кількістю та багата за внутрішнім наповненням творча спадщина «поетки вогняних меж».
Олену Телігу можна збагнути і оцінити тільки у зв’язку з тим оточенням, яке було  навколо неї і яке впливало на її світосприйняття та знайшло відображення у її творчості. Дмитро Донцов, Євген Маланюк, Олег Ольжич, Улас Самчук – оточення, в якому формувалося громадянське «Я» Олени Теліги. Товаришувала поетка із  Олегом Штулем, про що свідчить в тому числі її приїзд до батьків Олега в с. Заліси. Туди ж приїздив відвідати п. Олену меценат «Вісника», очільник «Просвіти» на Ковельщині Самійло Підгірський  з дружиною Олександрою.
Весела і товариська Олена  Теліга вміла панувати над обставинами і триматися радісно в будь-якому середовищі. Головна риса її поезії —  в єдності життя і слова. Національні проблеми були для неї дуже болючими. Вона порушувала питання честі й «цивільної відваги» і вимагала її від кожного, хто поважає себе. Її публіцистичний твір «Партачі життя» актуальний і сьогодні як мірило громадянськості.
Сплетімо ж сьогодні «нев’янучий вінок пам’яті із своїх  сердець» на спомин Олени Теліги та її побратимів, бо їх слідами йтимуть іменні і безіменні Герої під синьо-жовтими  стягами, «щоб Соборній Україні засвітити довгождане Сонце, ім’я якому –  Держава».
Лілія ЄГОРОВА, 
голова Ковельської філії «Союзу Українок».
7 грудня 1941 року з’явився таємний наказ Гітлера щодо ставлення до ворогів Рейху та тих, кого «неможливо залучити до позитивної співпраці». Правдива історична оцінка віддзеркалює нам причини і наслідки німецько-фашистської окупації 1941-1943 років завдяки тому, що не є таємницею  матеріали з грифом «Секретно» справ НКВС та КДБ, що стосуються Києва.
З тих матеріалів  довідуємося, що з вересня 1941 року до кінця вересня 1943 року Бабин Яр, став місцем регулярних розстрілів і захоронень, які проводили органи нацистської поліції безпеки та айнзанцгрупи СД разом з військовою та цивільною владою Києва. Жертвами нацистів стали євреї, роми, радянські військовополонені, українські націоналісти та загалом усі ті, кого гітлерівці вважали своїми ворогами. Бабин Яр – це некрополь для більш,  аніж 100 тисячі цивільних громадян та військовополонених.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 448
Читати далі

Повідомлення в номер / Волонтери привітали ювілярку

24.02.2022

фото січкарВолонтери привітали ювілярку

Той день, хоч і лютневий, але був напрочуд сонячним, теплим, ніби сама природа подарувала Марії Володимирівні Козачок таке диво у її 95-річний ювілей.
Радісно, дзвінко пролунали в домі ветерана щирі вітання дітей-волонтерів із прицерковної школи Свято-Георгіївського храму селища. Теплі слова вітань з найкращими побажаннями висловив настоятель Голобської округи архімандрит Ніфонт (на знімку).
Колись Марія Володимирівна завжди відвідувала храм, аби подякувати Всевишньому за свою жіночу, не завжди легку, долю, поставити свічечку за здоров’я дітей, онуків.  А пережити довелося чимало.
«Матір замінила мачуха, коли мені було 9 років, батько назавжди залишився на полі бою Другої світової війни, — сльози туманять очі  ювілярки. – А яке життя сиротам у роки війни та в  голодні,  холодні повоєнні роки? І нині думаю, як вижила? Працювала «по людях» за харчі,  якусь  одежину. Так ішли роки, наповнені важкою, не зажди дитячою роботою». 
Звичайно,  то  скупі слова гірких спогадів, за якими – велике життя.
«Але день Божої допомоги настав, — листає своє життя-спогад Марія Володимирівна. – Якось почула, що в Голобах відкривають лікарню. Мене взяли на роботу санітаркою в родильне відділення. Чи можна передати радість? То була на той час робота не з легких. Робили ремонт, точніше, будували-відбудовували приміщення.  Наводили лад, білили, латали, мурували, топили грубки і уже в діючих палатах  наводили чистоту. Але звикла, спрацювалась з колективом, до самої пенсії трудилась».
Її хвалили, поважали за працелюбність, сумлінність, відповідальність. Має багато подяк. Як би там не було, життя брало своє. 
«Молодість є молодість, — продовжує життєву сповідь Марія Володимирівна, — Тут же, в Голобах, зустріла свою долю – Віктора Тимофійовича, який став на багато років добрим, люблячим чоловіком, турботливим батьком для наших дітей. На перших порах дуже важко було. Віктор – фронтовик,  прийшов додому після госпіталю, поранений, виснажений війною, на місці хати застав згарище. Теж сирота – батька не пам’ятає, мама потрапила в німецьке концтабірне пекло, де в муках й закінчилась її земна стежина».
Ось так дві сирітські долі сплелися в одну, і, мабуть, під щасливою зіркою Бог благословив їх на спільне життя. Бо на тій життєвій стежині було всього: радість і горе, злети і падіння, втрати і тривоги. Козачки  мудро виходили з різних життєвих ситуацій, зберігши протягом 66 років любов, повагу один до одного. Вже пішов у Вічність, залишивши важкий біль для родини, господар дому.
«Пролетіли літа,  як ключ журавлів над хатою, — роздумує нині жінка. – Виросли діти, радію онукам, правнукам. Шкода, що далеко, але часто приїжджає дочка Валя з Мукачева, син Анатолій – з Києва. Їм не завжди виходить – робота в дочки-інженера на підприємстві в Мукачево, син – заступник генерального директора Національної академії медичних наук України, але не було такого дня, щоб не зателефонували”.
Марія Володимирівна, не дивлячись на вік, веде активний спосіб життя.
«Всю хатню роботу виконує сама, — говорить ювілярка. – Їсти собі наготую, помию. Діти продуктами забезпечують. Все привезуть. Радію, що кровинки мої – люблячі, хороші, добрі люди.  Це і є наше найбільше багатство, наша радість, щастя і надія на спокійний завтрашній день».
У свої роки Марія Володимирівна читає, а найбільше любить «Вісті Ковельщини». 
«Скільки себе пам’ятаю, — стверджує, —  місцева газета завжди була в домі. Це – обов’язково. Чоловік завжди читав, ми обговорювали ту чи іншу статтю. Мені здається, що таких людей  немає, що не читають «міськрайонку». Не можна не любити її. Це – своє, наше, дороге. Я пережила операцію на  око, але від початку до кінця прочитую. Мені цікаво і про погоду знати, і про всі події». 
І як було приємно чути, що в спілкуванні Марія Володимирівна називала навіть давніші статті газети, які їй сподобались.
Не дивлячись  на роки, ювілярка – цікава співбесідниця, знаюча, активна. 
В цей нелегкий час для   країни, звертається до Господа, аби був мир на нашій землі, бо її материнське почуття переплітаються з тривогою за дітей, онуків,    завтрашній день держави, бо знає ціну миру. Про долю її можна сказати  так: 
Життя прожити – не поде
  перейти,
Життя прожити чесно
   треба вміти,
Аби добром у дітях, 
        онуках зацвісти.
І щоб могли і правнуки
  радіти.
З нагоди ювілею Марії Володимирівни Козачок її  вітали селищний голова Сергій Гарбарук, соціальна служба селища, знайомі. Не забули поздоровити Аркадій  Степанюк, Борис Андріюк, що дуже втішило ювілярку.  
І я щиро зичу щасливого, тихого, здорового, оточеного рідними, довголіття!
Валентина СІЧКАР.
Фото автора.
Той день, хоч і лютневий, але був напрочуд сонячним, теплим, ніби сама природа подарувала Марії Володимирівні Козачок таке диво у її 95-річний ювілей.
Радісно, дзвінко пролунали в домі ветерана щирі вітання дітей-волонтерів із прицерковної школи Свято-Георгіївського храму селища. Теплі слова вітань з найкращими побажаннями висловив настоятель Голобської округи архімандрит Ніфонт (на знімку).
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 244
Читати далі

Повідомлення в номер / Не можу мовчати

24.02.2022 Семенюк Анатолій Володимирович

Не можу мовчати
“Лиш боротись – 
значить жить”
Іван ФРАНКО.

росіяНе можу мовчати

“Лиш боротись –  значить жить”
Іван ФРАНКО.
У газеті «Вісті Ковельщини» 27 січня ц.р. було опубліковано звернення громадських активістів, колишніх воїнів АТО під заголовком «Є така думка». У ній висловлено пропозиції щодо можливого врегулювання ситуації на східних кордонах України.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 362
Читати далі
24.02.2022

На гостину до Тойкутського старостинського округу

Днями нашому позаштатному фотокореспонденту Сергію Данилюку випала чудова нагода побувати у Тойкутському старостинському окрузі, який об'єднує вісім сіл: Гішин, Доротище, Заріччя, Лапні, Волю, Тойкут та Любче, кожне з яких славиться своїм неповторним українським колоритом і традиціями. Та головною окрасою цих населених пунктів є, звичайно ж, працьовиті, талановиті й щирі люди, котрі тут мешкають. Кожен з них по-справжньому дорожить своєю маленькою батьківщиною, чесно і добросовісно виконує свої обов'язки задля процвітання рідного краю, щодень творячи його історію.  
Очолює округ молода і креативна Юлія Володимирівна Трофимчук, яка щиро вболіває за долю рідної громади, намагається в міру можливостей вирішувати проблеми, поставлені сьогоденням.  
Ну, а далі —  без коментарів… Про життя-буття мешканців Тойкутського старостинського округу найкраще розкажуть фотосвітлини.
Днями нашому позаштатному фотокореспонденту Сергію Данилюку випала чудова нагода побувати у Тойкутському старостинському окрузі, який об'єднує вісім сіл: Гішин, Доротище, Заріччя, Лапні, Волю, Тойкут та Любче, кожне з яких славиться своїм неповторним українським колоритом і традиціями. Та головною окрасою цих населених пунктів є, звичайно ж, працьовиті, талановиті й щирі люди, котрі тут мешкають. Кожен з них по-справжньому дорожить своєю маленькою батьківщиною, чесно і добросовісно виконує свої обов'язки задля процвітання рідного краю, щодень творячи його історію.  
Очолює округ молода і креативна Юлія Володимирівна Трофимчук, яка щиро вболіває за долю рідної громади, намагається в міру можливостей вирішувати проблеми, поставлені сьогоденням.  
Ну, а далі —  без коментарів… Про життя-буття мешканців Тойкутського старостинського округу найкраще розкажуть фотосвітлини.
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 248
Читати далі

Повідомлення в номер / Від четверга до четверга

24.02.2022
Від  четверга 
до  четверга

пролісокВід  четверга  до  четверга

25 лютого, п’ятниця 
Схід Сонця – 07.15; захід – 17.55.
Місяць – у  Козерозі.
Свт. Олексія Київського.
Іменини: Марії, Євгена, Олексія, Антона.
26 лютого, субота
Схід Сонця – 07.13; захід – 17.56.
Місяць – у Козерозі.
Субота поминальна (м’ясопусна). 
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 260
Читати далі

Повідомлення в номер / ГОРОСКОП з 28 лютого по 6 березня

24.02.2022
ГОРОСКОП
з 28 лютого по 6 березня

гороГОРОСКОП з 28 лютого по 6 березня

ОВЕН. Необхiдно мобiлiзувати сили i можливостi для рiшучого ривка. Не звертайте уваги на дрiбнi невдачi — вони не зможуть вплинути на успiх. 
ТЕЛЕЦЬ. Ваша енергiя i натиск вплинуть на багатьох. Бажання видiлитися з натовпу зроблять вас яскравiшими i енергiйнiшими. 
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 345
Читати далі

Повідомлення в номер / Погода в Ковелі 17–23 лютого

17.02.2022
Погода в Ковелі  
17–23 лютого

дощ1Погода в Ковелі   17–23 лютого

Четвер. Хмарно, дощ.  Температура: 8оС.  Вітер західний дуже сильний.
В ніч на п’ятницю. Хмарно, дощ із снігом. Температура: 2оС. Вітер західний сильний.
П’ятниця. Мінлива хмарність. Температура: 5оС. Вітер південно-східний помірний.
В ніч на суботу. Мінлива хмарність. Температура: 10оС.  Вітер західний дуже сильний.
 
Коментарів до новини: 1
Переглядів новини: 271
Читати далі
17.02.2022

Як правильно діяти у надзвичайних ситуаціях
З метою поширення серед населення знань з безпеки та алгоритму дій на випадок кризових ситуацій інформуємо, як правильно діяти:
При  загрозі 
бойових дій:
n Закрийте штори або жалюзі (заклейте вікна паперовою стрічкою, скотчем “навхрест”) для зниження ураження осколками скла.
n Вимкніть електроприлади, “закрийте” воду та газ, погасіть пічне опалення.
n Візьміть документи, гроші і продукти, предмети першої необхідності, медичну аптечку.
n Негайно залиште житлове приміщення, укрийтеся в підготовленому підвалі або найближчому укритті.
n Попередьте про небезпеку сусідів. Допоможіть одиноким людям похилого віку  і дітям.
n Без крайньої необхідності не залишайте безпечного місця знаходження.
При    проведенні тимчасової     евакуації цивільного   населення   із небезпечного  регіону:
n Візьміть документи, гроші і продукти, необхідні речі, медикаменти.
n Допоможіть громадянам похилого віку, людям з фізичними вадами.
n Дітям дошкільного віку кладеться в кишеню або пришивається до одягу записка, де вказується П. І. Б., домашня адреса, а також П. І. Б. матері та батька.
n Слідуйте за вказаним маршрутом. При необхідності звертайтесь за допомогою до правоохоронних органів або медичних працівників.
Дочекатися     закінчення обстрілів      рекомендується:
- у спеціально обладнаній захисній споруді;
- в будь-якій канаві, траншеї або ямі;
- у широкій трубі водостоку під дорогою (але не варто лізти занадто глибоко, максимум на 3-4 метри);
- вздовж високого бордюру або фундаменту паркану;
- у дуже глибокому підвалі під капітальними будинками старої забудови (бажано, щоб він мав 2 виходи);
- у підземному овочесховищі, силосній ямі і т. д.;
- в оглядовій ямі відкритого (на повітрі) гаража або СТО;
-   у каналізаційних люках поряд з вашим будинком — це дуже хороше сховище (якщо у вас вистачить сил швидко відкрити важкий люк); але важливо також, щоб це була саме каналізація або мережа водопостачання — в жодному разі не газова магістраль!);
-  в ямах-”воронках”, які залишилися від попередніх обстрілів або авіа-нальотів.
У гіршому випадку (коли в полі зору немає укриття, куди можна перебігти одним швидким рухом) просто лягайте на землю і не рухайтеся, закривши голову руками!
ОТЖЕ,
ЗАГАЛЬНЕ ПРАВИЛО:
ваше укриття має бути хоч мінімально поглибленим і, разом з тим, перебувати подалі від споруд, які можуть завалитися зверху при прямому влученні або можуть спалахнути. 
Сховавшись в укритті, лягайте і обхопіть голову руками. Відкрийте рот — це вбереже від контузії при близькому розриві снаряда чи бомби. Не панікуйте!
Не  підходять  для  укриття:
n Під’їзди будь-яких будівель, прибудовані споруди. Від багатоповерхових/багатоквартирних будинків взагалі слід відбігти хоча б метрів на 30-50.
n Місця під різною технікою (скажімо, під вантажівкою або під автобусом).
n Ніколи не слід ховатися зовні під стінами сучасних будівель! Нинішні бетонні “коробки” легко розсипаються (або “складаються”) не тільки від прямого попадання, а й навіть від сильної вибухової хвилі: є великий ризик зсувів і завалів.
n Не можна також ховатися під стінами офісів і магазинів: від вибухової хвилі зверху буде падати велика кількість скла.
n Іноді люди інстинктивно ховаються серед будь-яких місць, закладених контейнерами, заставлених ящиками, будматеріалами і т. п. Це небезпечно, бо навколо вас можуть бути легкозаймисті предмети і речовини: виникає ризик опинитися серед раптової пожежі.  
Дії під час артобстрілу:
n Якщо ви почули свист снаряда (він схожий більше на шурхіт), а через 2-3 секунди — вибух, відразу падайте на землю. Не панікуйте: вже те, що ви чуєте сам звук польоту, означає: снаряд пролетів досить далеко від вас, а ті секунди перед вибухом лише підтвердили достатньо безпечну відстань.
n Проте наступний снаряд полетить ближче до вас. Тому швидко і уважно озирніться навколо: де можна надійно сховатися?
n У випадку, якщо обстріл застав вас у маршрутці, тролейбусі або трамваї, слід негайно зупинити транспорт, відбігти від дороги в напрямку “від будівель та споруд” і лягти на землю.
  Озирніться і візуально шукайте більш надійне укриття неподалік. Перебігати слід короткими швидкими кидками відразу після наступного вибуху.
n Якщо перші вибухи застали вас в дорозі на власному автомобілі — не розраховуйте, що на авто ви зможете швидко втекти від обстрілу: ви ніколи не будете знати, в який бік перенесеться вогонь і чи не почнеться обстріл далі, скажімо, з мінометів. 
   Крім того, бензобак вашого авто збільшує ймовірність загорітись. Тому негайно зупиняйте машину і швидше шукайте укриття.
Якщо стався вибух:
n Переконайтесь в тому, що ви не отримали значних травм.
n Заспокойтесь і уважно огляньте все навколо, чи не існує загрози наступних обвалів і вибухів, чи не звисає з руїн розбите скло, чи не потрібна комусь ваша допомога.
n Якщо є можливість — спокійно вийдіть з місця події. Якщо ви знаходитесь у завалі — періодично подавайте звукові сигнали.
n Пам’ятайте, що при низькій активності людина може протриматись без води п’ять діб.
За матеріалами преси підготувала  – 
Світлана РУДЬ,
ветеран охорони здоров’я, член ГО “Союз України”.Як правильно діяти у надзвичайних ситуаціях

оЯк правильно діяти в тих чи інших ситуаціях

З метою поширення серед населення знань з безпеки та алгоритму дій на випадок кризових ситуацій інформуємо, як правильно діяти:
При  загрозі  бойових дій:
  •  Закрийте штори або жалюзі (заклейте вікна паперовою стрічкою, скотчем “навхрест”) для зниження ураження осколками скла.
  •  Вимкніть електроприлади, “закрийте” воду та газ, погасіть пічне опалення.
  •  Візьміть документи, гроші і продукти, предмети першої необхідності, медичну аптечку.
  •  
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 297
Читати далі
17.02.2022

сшаЯк союзники допомагають зміцнювати оборону?

Для більшості українців початок року видався тривожним. Щодня новини рясніють подробицями можливого повномасштабного російського вторгнення. За даними Міноборони, Росія стягнула біля кордонів України понад 140 тисяч військових і готує провокації. У зв’язку з цим у всіх регіонах країни укомплектовують підрозділи територіальної оборони, а західні союзники пропонують оборонну зброю. Які країни вже надіслали військову допомогу, а які заявили про свої наміри, дізнавались експерти Центру громадського моніторингу та контролю. 
США
Найпотужнішим союзником України у протистоянні російській загрозі є США. З початку року київський аеропорт прийняв декілька  літаків із американською військовою допомогою. Зокрема, надійшли протитанкові ракети Javelin, тонни летальної зброї і боєприпасів. Також вперше Україна отримала одноразові гранатомети M141 BunkerDefeatMunition (SMAW-D), призначені для руйнування фортифікаційних споруд у польових умовах та знищення легкоброньованої техніки. Загалом Україна отримала близько 500 тонн оборонної амуніції від США.
«Сьома «пташка» приземлилася у Борисполі. Цього разу – 85 тонн боєприпасів для гранатометів. Чудові новини, і найважливіше – це не кінець! Далі буде», – зауважив днями міністр оборони Олексій Резніков.
Також відомо про плани США надати військові гелікоптери Мі-17В5 та Мі-8МТВ. Перша партія може надійти вже навесні.
Велика Британія
На тлі можливої загрози значну підтримку також надає Велика Британія. Так, у січні Україна отримала партію протитанкових ракетних комплексів малої дальності NLAW. Головне призначення цієї зброї – знищення броньованих машинних  танків.Також до країни прибули інструктори британської місії Orbital, щоб навчити українських воїнів користуватися новим озброєнням. 
«Безперечно, це зміцнюватиме наші війська, це посилить наші оборонні спроможності. І я хочу підкреслити, що ця допомога буде використана виключно з оборонною метою, для захисту наших військ, для захисту критичної інфраструктури, і для захисту мирного населення, від будь-яких проявів, будь-яких дій, які зможуть призвести до ескалації», – наголошує заступник міністра оборони з питань європейської інтеграції Анатолій Петренко.
Країни Балтії
Не менш рішуче налаштовані допомогти Україні країни Балтії. Естонія планує надати протитанкові ракетні комплекси Javelin, Литва і Латвія – зенітно-ракетні системи Stinger класу «земля-повітря». Наприкінці січня міністри оборони цих країн виступили із спільною заявою на підтримку України.
«Ми щиро сподіваємося, що Україна не зіткнеться з необхідністю використовувати це обладнання, і закликаємо Російську Федерацію утриматися від агресивної та безвідповідальної поведінки», – йдеться у заяві.
Східна Європа
Днями також стало відомо, що Україна може розраховувати на військову допомогу Польщі. На початку лютого польський уряд ухвалив рішення стосовно постачання переносних зенітно-ракетних комплексів Piorun та боєприпасів. Надати озброєння також готується Чехія. Поки що йдеться про артилерійські снаряди калібру 152 мм.
Німеччина
Загалом у Європі є різні погляди на військову допомогу нашій країні. Так, Німеччина відмовилась постачати Україні зброю, і закликала вести дипломатичні перемовини. При цьому офіційний Берлін пообіцяв передати Києву 5 тисяч захисних шоломів, що викликало хвилю обурення серед українських та європейських політиків.
«Нам насамперед потрібна захисна зброя. Якщо Путін знатиме, що наші союзники нас не підведуть, якщо він бачитиме, що в нас є тисячі протитанкових ракет, які зможуть протистояти танкам, то, думаю, ймовірність війни знизиться, а не зросте», – заявив посол України в Німеччині Андрій Мельник.
Данія
Данія розглядає варіант збройної допомоги Україні у майбутньому. Про це заявила прем’єрка Данії Метте Фредеріксен: «Я не хочу виключати надсилання військової техніки в Україну, і в мене немає принципового заперечення проти того, щоб ми це зробили. Ситуація навколо України зараз становить серйозну загрозу для Європи, існує реальний ризик збройного конфлікту на європейській землі».
Нідерланди
У Нідерландах також кажуть про можливу військову допомогу Україні. Зокрема, йдеться про передачу радарів, протитанкової зброї або систем протиповітряної оборони. Але поки нідерландський уряд пропонує Україні допомогу для відбиття кібератак, з якими наша держава останнім часом зіштовхується все частіше.
Оксана КОВАЛЬ.
Для більшості українців початок року видався тривожним. Щодня новини рясніють подробицями можливого повномасштабного російського вторгнення. За даними Міноборони, Росія стягнула біля кордонів України понад 140 тисяч військових і готує провокації. У зв’язку з цим у всіх регіонах країни укомплектовують підрозділи територіальної оборони, а західні союзники пропонують оборонну зброю. Які країни вже надіслали військову допомогу, а які заявили про свої наміри, дізнавались експерти Центру громадського моніторингу та контролю. 
США
Найпотужнішим союзником України у протистоянні російській загрозі є США. З початку року київський аеропорт прийняв декілька  літаків із американською військовою допомогою. Зокрема, надійшли протитанкові ракети Javelin, тонни летальної зброї і боєприпасів.  
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 283
Читати далі