Минулого року повені стали настільки потужними, що навіть економічно стабільні країни не витримують їхнього натиску. Вони торкнулися ряду країн: Австралія, Індія, Бангладеш, Пакистан, південь Китаю, Південна Корея, США, Бразилія, Південно-Африканська Республіка, Нігерія.

Хочеться більш детально розкрити ситуацію в Австралії,   Європі, Пакистані, на Близькому Сході та США.

Минулого року повені стали настільки потужними, що навіть економічно стабільні країни не витримують їхнього натиску. Вони торкнулися ряду країн: Австралія, Індія, Бангладеш, Пакистан, південь Китаю, Південна Корея, США, Бразилія, Південно-Африканська Республіка, Нігерія.

Хочеться більш детально розкрити ситуацію в Австралії,   Європі, Пакистані, на Близькому Сході та США.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 345

Китайський 

Новий рік, або рік Водяного кролика

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 291

У ці святкові Різдвяні дні відзначив свій 101-й день народження ветеран Другої світової війни, житель Любомля Петро Гнатович Барановський.

Теплі, щирі слова вітань в цей день Петру Гнатовичу висловили голова Ковельської районної військової адміністрації Ольга Черен, Любомльський міський голова Віктор Ющук, Вишнівський сільський голова Віктор Сущик, колектив лікарів Любомльської лікарні, учасники народного аматорського хору ветеранів війни та праці "Осіннє золото", рідні, близькі, друзі, колеги. 

Голова Любомльської ветеранської організації Петро Мохнюк розповів про життєвий трудовий шлях ювіляра, бо "101 — і туди, і назад 101". Присутні подякували ветерану за життєву мудрість, любов до життя та людей, активну громадську позицію. А сам Петро Гнатович, враз помолодшавши, приймав вітання та теплі слова на свою адресу.

Ні, то не зима, то — золота осінь, щедра на добро. Бо його біографія — це чудова книга про гідного сина України, історія нашого краю.

Коли смертельні роки війни впали на нашу землю, Петро Гнатович боронив її від німецько-фашистських загарбників, крокуючи фронтовими дорогами Першого Українського фронту.

Після війни довелося пройти усі щаблі повоєнної науки. Мирне життя вимагало мирних професій, то ж після заводу металевих конструкцій у м. Золотоноші приїхав на Волинь (додому), а тут роботи багато. Призначили завідуючим фінвідділу, головою планової комісії, а коли почали організовуватись колгоспи, багато років поспіль піднімав колгоспне виробництво. Довелося працювати директором контори з відгодівлі худоби, а ще — директором Любомльського ринку.

Мав дуже гарну, розуміючу дружину Софію. Вона, хоч працювала теж на відповідальній роботі (зав. фінвідділом у Шацьку), але розуміла мою зайнятість, так що тил був добрим, надійним. Виховали двох доньок. Неля — художник, талановита, відома. Майя — медпрацівник. Дружина, на жаль, ось уже 17 років як відійшла у засвіти, а я радію онукам та правнукам. То моя гордість, моє багатство!".

Петро Гнатович завжди брав активну участь у громадському житті Любомля. Тож, вийшовши на заслужений відпочинок, очолив ветеранську організацію. Знайшов розуміння, однодумців та підтримку з боку місцевої влади, особливо — міського голови Петра Мохнюка (який, до речі, 35 років займав посаду міського голови). Разом створили хор, і всі роки є незмінними його учасниками та солістами. То ж і того святкового дня ветеран співав, разом колядували. 

Своєю чесною та самовідданою працею, високими моральними якостями, активною громадською позицією Петро Гнатович заслужив повагу і авторитет серед ветеранів та жителів краю. Ніколи не нарікав на свою не завжди легку життєву долю.

"Тільки шкода, що ворог топче нашу землю, — схвильовано говорить ювіляр, — вбиває наших дітей, грабує, нівечить міста. Але я вірю: настане мир, і буде нова наша Україна, наші діти, онуки матимуть свою державу".

З нагоди дня народження гості вручали ветерану подяки, грамоти, квіти, подарунки, як годиться, адресували слова подяки і шани за багаторічну сумлінну працю, за приклад людяності, мужності, сили волі та порядності.

Звертаючись до Петра Гнатовича, Ольга Черен побажала ювіляру міцного здоров'я, Перемоги, миру та спокою, поваги від рідних і близьких, родинного тепла і затишку.

Валентина СІЧКАР,

голова Ковельської районної ветеранської організації.

У ці святкові Різдвяні дні відзначив свій 101-й день народження ветеран Другої світової війни, житель Любомля Петро Гнатович Барановський.

Теплі, щирі слова вітань в цей день Петру Гнатовичу висловили голова Ковельської районної військової адміністрації Ольга Черен, Любомльський міський голова Віктор Ющук, Вишнівський сільський голова Віктор Сущик, колектив лікарів Любомльської лікарні, учасники народного аматорського хору ветеранів війни та праці "Осіннє золото", рідні, близькі, друзі, колеги. 

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 219

27 січня, п'ятниця

Схід Сонця - 08.06; захід - 17.02.

Місяць - в Овні.

Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту.

Віддання свята Богоявлення. Рівноап. Ніни, просвітительки Грузії.

Іменини: Ніни, Сергія, Адама, Веніаміна, Сави.

28 січня, субота

Схід Сонця - 08.05; захід - 17.04.

Місяць - у Тельці.

Міжнародний день захисту персональних даних.

Прпп. Павла Фівейського та Іоанна Кущника.

Іменини: Гавриїла, Павла, Івана, Олени.

29 січня, неділя 

Схід Сонця - 08.03; захід - 17.06.

Місяць - у Тельці.

День пам'яті Героїв Крут.

День мобілізації зусиль проти загрози ядерної війни.

Неділя 33 після П'ятд. Поклоніння оковам ап. Петра.

Іменини:  Максима, Петра, Івана.

30 січня, понеділок

Схід Сонця - 08.02; захід - 17.07.

Місяць - у Близнюках.

Всесвітній день допомоги хворим на проказу.

День спеціаліста військово-соціального управління ЗСУ (Збройних Сил України).

Прп. Антонія Великого.

Іменини: Антона, Георгія, Віктора, Єгора, Антоніна.

31 січня, вівторок

Схід Сонця - 08.01; захід - 17.09.

Місяць - у Близнюках.

Всесвітній день ювеліра.

Свтт. Афанасія та Кирила, архієп. Олександрійських.

Іменини: Кирила, Оксани, Марка, Дмитра, Євгена, Сергія, Марії.

1 лютого, середа

Схід Сонця - 07.59; захід - 17.11.

Місяць - у Раці.

Прп. Макарія Великого, Єгипетського.

Іменини:  Макара, Марка, Антона, Федора.

2 лютого, четвер

Схід Сонця - 07.58; захід - 17.13. 

Місяць - у Раці.

Всесвітній день водно-болотних угідь.

День бабака.

Прп. Євфимія Великого.

Іменини: Інни, Павла, Семена.

Народні прикмети

u Зимова діброва почорніла — настане відлига з вітром. 

u У січні — березень, то бійся в березні січня.

Місячні фази у січні-лютому

Перша чверть — 28 січня. 

Зростаючий Місяць — до 4 лютого.

Підготувала Аліна РОМАНЮК.

Схід Сонця - 08.06; захід - 17.02.

Місяць - в Овні.

Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту.

Віддання свята Богоявлення. Рівноап. Ніни, просвітительки Грузії.

Іменини: Ніни, Сергія, Адама, Веніаміна, Сави.

Схід Сонця - 08.05; захід - 17.04.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 332

ГОРОСКОП

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 256

Погода в Ковелі  

19–25 січня

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 322

Сьогодні у православних християн – велике свято: Богоявлення, або, як у народі кажуть, Водохреще, Йордань. Що воно означає, тлумачити не будемо, бо кожна освічена людина сьогодні більш-менш розбирається у питаннях релігійної обрядовості. Тож із святом, дорогі читачі! 

Але 19 січня – ще й своєрідний рубікон в житті кожного українця. Ми його дуже чекали, адже, по суті, починається новий етап нашого буття. Пам'ятаєте: "Морозе! Тріщи, не тріщи, а минули вже Водохрещі!". Тобто найважчий період зимових холодів минув, тепер – тільки вперед до тепла і весни. І хоч від сильних морозів нас (на відміну від московитів) Бог милував, радіймо, що дочекалися Богоявлення. Тепер морози якщо й будуть, то смертельної загрози, сподіваємось, не становитимуть.

Правду кажучи, зими ми всі боялися. Нас лякали холодом, суцільними блекаутами, відсутністю тепла, газу і води та іншими неприємностями. Не можна сказати, що такі тривоги були даремними: ворог все робив, аби поставити Україну на коліна. Масовані ракетні удари, бомбардування мирних міст і сіл, залякування ядерною зброєю – все йшло в хід у цій підступній і підлій "спецоперації". Але, слава Богу, витримали і витримуємо, хоч живемо під загрозою нових провокацій.

Не хочемо бути надто самовпевненими і безтурботними, адже війна ще не закінчилася. Кожен день чуємо про нові смерті і поранення наших мужніх захисників, в тому числі земляків з Волині. Зведення з фронту не завжди тішать і вселяють оптимізм. Але все-таки радіймо і дякуймо Богу: рубікон пройдено. Не замерзли, з голоду не померли, сили духу і волі не втратили. Збройні Сили обороняють кожний метр української землі, нещадно б'ють ворога, хоча і самі зазнають втрат. Та їх окупантам не вдається скорити, змусити в паніці відступати.

Попереду – важкі місяці жорстоких боїв. Але разом із тим попереду – весна. Пора року, коли після зимової сплячки оживає матінка-природа, набираються сили й снаги тваринний і рослинний світ, вірою і надією повняться людські душі.

Вірмо: прийде весна – ближчою стане Перемога!

*Перейти рубікон означає пройти "точку неповернення" (крилатий вислів). 

Сьогодні у православних християн – велике свято: Богоявлення, або, як у народі кажуть, Водохреще, Йордань. Що воно означає, тлумачити не будемо, бо кожна освічена людина сьогодні більш-менш розбирається у питаннях релігійної обрядовості. Тож із святом, дорогі читачі! 

Але 19 січня – ще й своєрідний рубікон в житті кожного українця. Ми його дуже чекали, адже, по суті, починається новий етап нашого буття. Пам'ятаєте: "Морозе! Тріщи, не тріщи, а минули вже Водохрещі!". Тобто найважчий період зимових холодів минув, тепер – тільки вперед до тепла і весни.  

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 318

Кажуть, що робити подарунки значно приємніше, ніж отримувати. А бачити щастя в дитячих очах, коли вони розпаковують давно омріяне – це дорого вартує.

У Ковелі уже стає хорошою традицією здійснювати дитячі бажання напередодні Різдва. Акція, започаткована торік, знайшла відгук у дорослих серцях і уже для багатьох – за честь стати її учасником.

Цьогоріч фахівцями центру соціальних служб було розміщено на ялинці у фойє міської ради 110 листів, в яких дітки з непростою долею поділились про свої мрії. Втім, коли люди почули про цю ініціативу міського голови Ігоря Чайки, то охочих потішити дітвору виявилось значно більше. Додалось ще 35 конвертів з дитячими бажаннями.

Сьогодні у ліцеї №3 імені Лесі Українки відбулось новорічне дійство з іграми, розвагами, танцями, яке підготувала агенція "Happy". На святі побували міський голова Ігор Чайка, його заступник Наталія Маленицька. А кульмінацією програми стало вручення чарівних пакунків з дитячими мріями.

"При всіх складнощах та негараздах, в яких ми перебуваємо, потрібно не переставати мріяти та вірити в добро та Перемогу. Дякую всім, хто долучився до акції та подарував трішки позитивних емоцій малечі, здійснив їх заповітні бажання. Вітаю всіх з новорічно-різдвяними святами, бажаю здоров'я, добра, достатку та нехай всі ваші мрії збуваються", – побажав усім Ігор Чайка.

Бажання цих милих хлопчиків і дівчаток здійснювали: колектив виконавчого комітету, працівники патрульної поліції, суду, відділу пробації, мобільної бригади соціально-психологічної реабілітації, колективи Палацу учнівської молоді, клубу здорового способу життя "Результат", депутати міської ради, підприємці, а також небайдужі ковельчани.

І, як з'ясувалось, не лише ковельчани. Дівчата з Турійська, які довідались про акцію, кажуть, що теж вирішили спробувати себе у ролі чарівників. Забрали останні чотири конверти з ялинки. У салоні краси, де вони працюють, організували святкову лотерею та зібрали кошти на подарунки.

"Думаємо, що вгодили на всі сто відсотків. Обирали все найліпше, найякісніше, те, що хотіли діти. Приїхали спеціально побачити емоції малечі. Ми задоволені і щасливі разом з нашими дітками", – поділились дівчата своїми враженнями.

Відділ внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю виконавчого комітету Ковельської міської ради. 

Кажуть, що робити подарунки значно приємніше, ніж отримувати. А бачити щастя в дитячих очах, коли вони розпаковують давно омріяне – це дорого вартує.

У Ковелі уже стає хорошою традицією здійснювати дитячі бажання напередодні Різдва. Акція, започаткована торік, знайшла відгук у дорослих серцях і уже для багатьох – за честь стати її учасником.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 340

19 грудня минулого року у місті відбулось урочисте відкриття головної ялинки. Театр «10 ряд 10 місце», і дорослі, і діти, взяли участь у святковому дійстві з цієї нагоди.

Спеціально для такої події ми підготували казкову містерію «Якщо вірить й молиться дитина – зійде благодать на Україну...». Актори створили дуже щиру, атмосферну постановку, у якій, завдяки музичним та виразним засобам, вдалося втілити основну думку та суть найголовнішого бажання, яке сьогодні є в серці кожного з нас – це бажання миру і молитва за Перемогу, а ще – безумовно – віра в диво, в казку, в те, що добро завжди перемагає зло, а світло – темряву.

І далі протягом тижня – з 20 по 22 грудня – казкові персонажі разом з Святим Миколаєм – у виконанні дорослих та юних акторів театру зустрічали гостей у садибі Миколая, де кожна дитина могла прийти зі своїм найпотаємнішим бажанням та поділитись ним з нашими героями. Крім того, Миколай прагнув дізнатись, що бажають дітки не лише для себе, а й для свого міста, тож маленькі та юні ковельчани писали свої думки і мрії та залишали їх у чарівній скриньці щодня, аби Святий Миколай їх згодом прочитав та виконав.

На завершення ж року – 27 грудня – колектив театру-студії «10 ряд 10 місце» долучився ще до однієї прекрасної акції, яка мала назву – «Святий Миколаю, почуй мене!..». Саме такими словами розпочиналися усі листи діток, які через війну втратили рідних, домівки, здоров'я, діток непростої долі. Благодійний фонд «Марлог» разом з меценатами з багатьох країн світу взялися допомогти виконати дитячі мрії та бажання, і в назначений день усі омріяні подарунки прибули до Ковеля. Актори театру зі свого боку влаштували для діток та їх родин мистецьке свято, показавши постановку казкової містерії. Після перегляду Святий Миколай окремо спілкувався з кожною дитиною та вручав їй подарунок – і дитячі очі щоразу загорались захватом та невимовною радістю, адже вони бачили наяву здійснення їхніх мрій. Радіємо, що змогли побути справжніми добрими чарівниками та приєднатися до гарної справи.

А в другий день нового року дорослі та юні актори театру «10 ряд 10 місце» влаштували конкурсно-ігрову розважальну програму для дітей "Новорічна феєрія". Команди дітвори, разом з чарівними героями та казковими персонажами, веселились та розважались, доєднуючи до забав навіть дорослих. Усі гуртом створювали загальні картини, зображаючи ялинки своєї мрії, вчились допомагати пакувати та розносити подарунки, проходити казкові перешкоди, співали, танцювали, відгадували загадки та робили ще безліч цікавих справ, а в кінці – отримували солодощі та ніяк не хотіли розлучатись з вподобаними казковими героями.

Альона МАЛЮГА-МЕЛЬНИКОВА,

режисер-постановник 

і художній керівник народного аматорського експериментального театру-студії 

«10 ряд 10 місце».

19 грудня минулого року у місті відбулось урочисте відкриття головної ялинки. Театр «10 ряд 10 місце», і дорослі, і діти, взяли участь у святковому дійстві з цієї нагоди.

Спеціально для такої події ми підготували казкову містерію «Якщо вірить й молиться дитина – зійде благодать на Україну...». Актори створили дуже щиру, атмосферну постановку, у якій, завдяки музичним та виразним засобам, вдалося втілити основну думку та суть найголовнішого бажання, яке сьогодні є в серці кожного з нас – це бажання миру і молитва за Перемогу, а ще – безумовно – віра в диво, в казку, в те, що добро завжди перемагає зло, а світло – темряву.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 250

Від самого початку тривожного воєнного стану українці включились в допомогу нашій армії. Вони ніби поділились на табори: одні пішли на фронт, другі, чим могли, тим допомагали і донині допомагають Збройним Силам подолати ненависного ворога.

Практично немає байдужих до долі нашої країни, до долі нас усіх. Кожен громадянин намагається бути максимально корисним. На Ковельщині успішно вирішують складні гуманітарні проблеми, постійно надають  допомогу для жителів зруйнованих сіл і міст, тих, що опинилися в складних життєвих ситуаціях.

У цьому вирі волонтерського руху центром і координатором його стало міськрайонне Товариство Червоного Хреста. На черговому засіданні його правління, яке відбулося напередодні Нового року, голова Л. С. Стахорська прозвітувала про проведену роботу. Звичайно, ця робота завжди була і є потрібною, насиченою, нелегкою, бо допомоги потребують багато людей, особливо хворих, одиноких, соціально незахищених. Але з початком війни діяльність "червонохрестівців" стала особливо важливою.

Тому на підтримку основним працівникам Товариства тут діє великий   загін волонтерів. Робота їх злагоджена, мабуть, саме завдяки вмілому, талановитому, знаючому керівнику. Пані Людмила наголосила у своєму виступі: "Ми працювали за велінням серця, не рахувались із часом, не мали вихідних. Доводилося працювати допізна і приходити рано-вранці. Вантажили і розвантажували машини, які приходили з "гуманітаркою" із-за кордону, відправляли їх на Схід. Ми розуміли: треба, адже десь ще важче. Велику увагу, допомогу, милосердя приділяли переселенцям".

В своєму виступі Анна Шуляр – фахівець з розвитку організації і волонтерського руху – досить детально зупинилася на програмах, за якими працювало товариство. Ведучи велику роботу з надання допомоги воїнам, ЗСУ, переселенцям, активісти не забували про догляд за хворими, немічними. Для цього в них працює два соціальні працівники. Завжди на особливому контролі – допомога хворим туберкульозом (на обліку 31 чол.). 

Із початком війни майже щодня організовували навчання населення навичкам першої медичної допомоги. Навчання проводили Руслана Голубчук та Інна Михайлова. За короткий час вони охопили майже 3,5 тисячі осіб.

Кожен день допомагають малозабезпеченим, багатодітним сім'ям, переселенцям одягом, продуктами. Тільки за грудень видали продуктових і гігієнічних наборів для 1800 людей. 

"В приміщенні Червоного Хреста все робиться для того, щоб оточити відвідувача увагою і теплом, пригостити чаєм, надати допомогу, аби зменшити  людський біль, допомогти вижити в цій нелегкій ситуації, що породила війна, – наголосила Анна Шуляр. – Ми роздали 19 подарунків сім'ям загиблих воїнів до Дня Святого Миколая".

Працівники Товариства взяли участь в програмі "Браво" і виграли два міні-гранти:

– перший – це 19 комодів для хоспісу (дякують ветерани, що є де покласти необхідні речі, продукти);

– другий – кімната психологічної допомоги (обладнана у ЗЗСО №8).

Та хіба можна перелічити всі добрі й потрібні справи, які роблять в Товаристві Червоного Хреста? Тут панує атмосфера доброти і милосердя, яке не має одиниць виміру. До її створення докладають максимум зусиль Марина Козакова, Анна Шуляр, Валентина Канашкова, Жанна Литвиненко, Руслана Голубчук, Оксана Думіч та великий загін волонтерів.

Звичайно, добре налагоджена робота – наслідок тісної співпраці, розуміння, підтримки місцевої влади. Л. Стахорська подякувала за це голові військової адміністрації О. Черен, генеральному директору Ковельського МТМО В. Вітру, голові районної ради В. Швораку, працівникам військкомату, міському голові І. Чайці за виділення приміщення для офісу міськрайорганізації Товариства Червоного Хреста України.

Програма "Браво" дала змогу отримати кошти для ремонту приміщення. Його проведено силами працівників та при допомозі волонтерів. До послуг "червонохрестівців" – 3 кімнати, зал для  проведення навчань та різних заходів. Отож, всі присутні на зібранні побували на новосіллі, гуртом пораділи таким змінам на краще. Добре, що влада змогла надати приміщення в центрі міста – людям зручно і комфортно.

Нехай в цьому домі поселяться доброта і милосердя, бо дуже часто наше життя залежить від тих, хто подає року допомоги і підтримки у важкий час!

На засіданні правління обрали (дообрали замість вибулих) двох членів правління. Це А. П. Броїло – заступник голови районної ради, Г. С.  Коляда – перший заступник голови  районної військової адміністрації. Залишилось побажати працівникам, активу, волонтерам Червоного Хреста в новому році міцного здоров'я, родинного тепла, щасливого довголіття! Нехай Віфлиємська зірка засяє у вашому новому приміщенні добром, миром і подарує всім щасливу переможну весну!

В засіданні правління взяла участь голова Волинської обласної організації Товариства Червоного Хреста України В. С. Пришко, котра відзначила добру роботу ковельчан, особисто Л. С. Стахорської.

Валентина Січкар,

член правління Ковельської міськрайонної організації Товариства Червоного Хреста України.

НА СВІТЛИНАХ:  будні “червонохрестівців”; праворуч вгорі – Людмила СТАХОРСЬКА.

Фото з архіву автора.

Від самого початку тривожного воєнного стану українці включились в допомогу нашій армії. Вони ніби поділились на табори: одні пішли на фронт, другі, чим могли, тим допомагали і донині допомагають Збройним Силам подолати ненависного ворога.

Практично немає байдужих до долі нашої країни, до долі нас усіх. Кожен громадянин намагається бути максимально корисним. На Ковельщині успішно вирішують складні гуманітарні проблеми, постійно надають  допомогу для жителів зруйнованих сіл і міст, тих, що опинилися в складних життєвих ситуаціях.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 368