Раді вітати Вас!
  • Головна
  • Контакти
  • Реклама
Весь архів випусків
  • Головна
  • Категорії
    • Повідомлення в номер
    • Місцева влада
    • Репортаж
    • Політика
    • Погода
    • Редакційна пошта
    • Духовність
    • Закон і ми
    • Благодійність
    • Пам’ять
    • Спорт, природа і здоров’я
    • Всяка всячина
    • Реклама і оголошення
    • З неопублікованого
  • Галерея
  • Про нас
  • Відгуки читачів
  • Передплата
  • Контакти
  • Четвер, 19 червня 2025 року №26 (12982)

Повідомлення в номер / Фестиваль «Перемагай себе»

11.08.2022

Фестиваль «Перемагай себе»
31 липня ц. р.  в місті Ковелі відбувся IV фізкультурно-оздоровчий фестиваль «Перемагай себе» серед осіб з інвалідністю. Ініціатором і організатором виступила відома в місті громадська організація «Асоціація осіб з інвалідністю «Добродія в дії» спільно з управлінням культури, молоді, спорту та туризму виконавчого комітету Ковельської міської ради, і Волинським регіональним центром з фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю «Інваспорт».
На відкритті учасників привітали Ковельський міський голова Ігор  Чайка, заступник начальника Волинського регіонального центру з фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю “Інваспорт”  —  Василь   Шевчук та тренер-викладач з БОЧА Волинської обласної дитячої юнацької спортивної школи для осіб з інвалідністю, голова громадської організації «Асоціація осіб з інвалідністю «Добродія в дії»,   головний суддя змагань  Володимир  Кравчук.
Розпочали змагання хвилиною мовчання,  вшанували ЗАХИСНИКІВ І ЗАХИСНИЦЬ УКРАЇНИ, які віддали свої життя за нас, за свою землю. Прозвучали гімн України та молитва  «Отче наш…».
Участь у фестивалі взяли  спортсмени з інвалідністю різних нозологій із Ковеля, Турійська, Голобської  та  Люблинецької, Колодяжненської громад, Ратного, Новояворівська (Львівська область).
Успіхи учасників з Ковельщини такі:
Боча — Особисті змагання (ВС1):  2 місце – Ткачук Дарина (Ковель); 3 місце – Масюк Аріана (Турійськ).
Боча — Особисті змагання (ВС2): 1 місце – Вакульський Олександр (Ковель); 2 місце – Панчук Анастасія (Ковель); 3 місце – Гелетуха Олег (Ковель).
Боча – Особисті змагання (ВС4 і ВС5): 1 місце – Патращук Василь (Турійськ); 3 місце – Набруско Євгеній (Ковель).
Боча — Особисті змагання (інші нозології): 1 місце – Паталій Борис (Голобська ОТГ); 2 місце – Крам Микола (Люблинецька ОТГ); 3 місце – Сметюх Богдан (Колодяжненська ОТГ).
Кеглі (жінки, які переміщуються на кріслах колісних):  1 місце – Баюк Тетяна (Ковель); 2 місце – Шевчук Софія (Голобська ОТГ); 3 місце – Лутенко Ірина (Ковель).
Кеглі (чоловіки, які переміщуються на кріслах колісних):  1 місце – Майданець Арсеній (Ковель); 2 місце – Гелетуха Олег (Ковель); 3 місце – Патращук Василь (Турійськ).
Кеглі (жінки інші нозології): 1 місце – Михалевич Лідія (Ратне); 2 місце – Тарасюк Олена (Ковель); 3 місце – Коротинська Валентина (Ратне).
Кеглі (чоловіки інші нозології):  1 місце – Мороз Віктор (Колодяжненська ОТГ); 2 місце – Крам Микола (Люблинецька ОТГ); 3 місце – Сметюх Богдан (Колодяжненська ОТГ).
КОРНХОЛ (жінки, які переміщуються на кріслах колісних):  1 місце – Баюк Тетяна (Ковель); 2 місце – Яренчук Ольга (Ковель); 3 місце – Лутенко Ірина (Ковель).
КОРНХОЛ (чоловіки, які переміщуються на кріслах колісних):  1 місце – Майданець Арсеній (Ковель); 2 місце – Гелетуха Олег (Ковель); 3 місце – Патращук Василь (Турійськ).
КОРНХОЛ (жінки інші нозології):  1 місце – Тарасюк Олена (Ковель); 2 місце – Михалевич Лідія (Ратне); 3 місце – Студенчук Анна (Турійськ);
КОРНХОЛ (чоловіки інші нозології):  1 місце – Сітаров Олександр (Ковель); 2 місце – Гуляч Ярослав (Ковель); 3 місце – Крам Микола (Люблинецька ОТГ).
Також участь взяли: Ринковська Катерина, Сахарук Максим, Жмуйда Валерія, Абрамчук Тарас, Лавренчук Богдан, Демчук Дмитро (усі — Ковель); Шевчик Владислав, Репета Роман, Шевчик Владислав (усі  — Турійськ); Глинка Іван (Новояворівськ);  Якобчук Тарас (Колодяжненська ОТГ), Лук’янюк Анатолій, Михалевич Юлія (Ратне); Шворак Максим (Люблинецька ОТГ).
Суддівство провели: БОЧА – Вакульська Наталія, Сахарук Людмила, Гелетуха Галина, Паталій Борис, Паталій Богдана. КЕГЛІ – Янко Олександр, Кравчук Тимофій. КОРНХОЛ – Сахарук Богдан, Сахарук Вадим.
Переможці й призери були нагороджені медалями, дипломами за зайняті місця, а всі учасники грамотами  – за волю до перемоги. Окрім того, —  смачним печивом,  зробленим із любов’ю Іриною Янко. А на завершення  пригостилися  бутербродами, чаєм та кавою.
Висловлюємо щиру подяку за підтримку в організації директору ліцею №7 Валерію  Кубаю,  депутату Ковельської міської ради  Ігорю  Пінісу та заступнику начальника управління культури, молоді, спорту та туризму виконавчого комітету Ковельської міської ради  Роману  Лису.
Будьмо сильні, маймо віру, живімо майбутнім, бережімо дітей і рідних, шануймо традиції, нашу історичну та культурну спадщину, допомагаймо ближнім й нашим воїнам, і все буде Україна!
Слава Україні!
Ольга ЯРЕНЧУК,  
прессекретар Громадської організації “АСОЦІАЦІЯ ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ “ДОБРОДІЯ В ДІЇ”, громадський 
кореспондент газети 
«Вісті Ковельщини». 

діяФестиваль "Перемагай себе"

31 липня ц. р.  в місті Ковелі відбувся IV фізкультурно-оздоровчий фестиваль «Перемагай себе» серед осіб з інвалідністю. Ініціатором і організатором виступила відома в місті громадська організація «Асоціація осіб з інвалідністю «Добродія в дії» спільно з управлінням культури, молоді, спорту та туризму виконавчого комітету Ковельської міської ради, і Волинським регіональним центром з фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю «Інваспорт».
На відкритті учасників привітали Ковельський міський голова Ігор  Чайка, заступник начальника Волинського регіонального центру з фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю “Інваспорт”  —  Василь   Шевчук та тренер-викладач з БОЧА Волинської обласної дитячої юнацької спортивної школи для осіб з інвалідністю, голова громадської організації «Асоціація осіб з інвалідністю «Добродія в дії»,   головний суддя змагань  Володимир  Кравчук.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 220
Читати далі

Повідомлення в номер / Сьогодні сниться їй садок…

11.08.2022 Зінчук Вікторія Петрівна

переселенСьогодні сниться їй садок…

Війна їх вигнала з рідного дому

У ньому обрізує улюблені троянди. А ще кілька місяців тому уві сні здригалася від вибухів, ракетних обстрілів, які, мабуть, в пам’яті залишаться на усе останнє життя…
Тетяна Сліпенчук з родиною вже п’ять місяців мешкають у Ковелі. З рідного міста Гуляйполя, що на Запоріжжі, їх вигнала війна. На новому місці довелося життя починати спочатку. Небайдужі ковельчани допомогли, і їхня велика сім’я не залишилася без даху над головою, адже прихистку потребували тринадцятеро людей, з них семеро – діти. 
— Для нас війна почалася не 24 лютого, а трохи раніше. У Гуляйполі ми жили поблизу парку, військкомату. Напередодні увечері вигулювали собак, підходимо до військкомату, дивимося, ніхто не розходиться (зазвичай там нікого після 18-ї години вже не було), — пригадує Тетяна Миколаївна. – А то світло увімкнуте, машини стоять, рух навкруги. Тривога в душі поселилася. Незадовго до цього ходила до знайомих на чай, і вдалині зі сходу, десь за сто з лишком кілометрів у бік Донецька та Маріуполя вчувалося якесь незрозуміле гупання. Думала якесь будівництво, автомобілі їхали…
А рано-вранці чоловік розбудив: «Почалося… Війна!..». Він був упевнений, що це трапиться. Я перечила йому, мовляв: «Ти що? У наш цивілізований час. Це неможливо! Ніхто не дозволить». І от, виявилося, що я помилялася. 
Вгамувавши перший страх, пані Тетяна того дня, 24 лютого, як завжди, провела доньку на роботу, онука повела в садок. Невдовзі з садочка зателефонували, сказали, щоб забирали дитину. Все у місті зачинялося, кругом тривога й паніка. А як було реагувати мирним людям на звуки вибухів, які, наче зловісний відгомін грози,  було чутно вдалині? 
— З першого дня війни ми перейшли в інший ритм життя, — пригадує далі жінка. – Всі почали готуватися до чогось, чого сповна ще не усвідомлювали. Але ми розуміли, що найстрашніше зовсім поряд. Для нас все почалося миттєво. Вже в кінці лютого – на початку березня наші військові, які тут дислокувалися, звернулися до мешканців міста з проханням евакуюватися, бо наша присутність буде перешкоджати воєнним діям. Але так непросто було покинути свій дім, господарство і, взявши сумку, їхати невідомо куди…
Тетяна Миколаївна з сім’єю вирішила залишитися вдома. У перші дні переховувалися в шкільному укритті, неподалік від їхнього будинку. Але, як каже жінка, згодом зрозуміли, що одного разу можуть просто не встигнути туди добігти. 
— Жили всією родиною у сина — в підвалі його будинку, — продовжує розповідь Тетяна Миколаївна. – Ми там переховувалися, аж допоки над нашими головами не почали «свистіти» ракети. Найстрашнішим було те, що цього ніхто не міг контролювати. Про тривогу сповіщали сирени й церковні дзвони (поки у церкву не влучив снаряд). Щойно почуємо, що починають стріляти, біжимо у підвал – і вдень, і вночі, і постійно. Потім вимкнули світло, перекрили воду й газ. 
Однак навіть не через це життя стало нестерпним. А через постійний страх за життя дітей та онуків, що в будь-який момент у місто може увірватись ворог. Сім’я Тетяни разом з іншими односельчанами, аби не ціпеніти у страху, не сиділи, склавши руки, а діяли: чим могли, допомагали українським бійцям, не залишали наодинці з бідою старих та немічних. А ще молилися, щоб після чергової тривоги всі вціліли, адже щоразу після обстрілів хтось знайомий гинув, цілими сім’ями гинули.
Зрештою, вирішили відправити чимдалі від цього жахіття дітей та онуків. Проводжали їх у невідоме сльози рідних та гуркотіння ракет…
Невдовзі до дітей поїхали пані Тетяна зі свахою. 
— Про Ковель ми до цього нічого не знали, — розповідає вона. – Просто, як зрештою виявилося, нам поталанило у дорозі. Львівський потяг, яким планували їхати до Львова, був переповнений, а от за ковельським напрямком їхало менше людей. 
— Чи важко було адаптуватися у незнайомому місті? – запитую у жінки.
— Нам зі свахою було зовсім не важко. Бо діти на новому місці вже знайшли житло, облаштувалися. Живемо великою родиною, всі разом, в приміщенні, яке будували під СТО. Люди, які нас прихистили, призупинили свою справу, створили нам всі умови для проживання. Допомогли нам безкорисливо, не чекаючи за це подяки чи винагороди. Це вражає в ковельчанах.
Діти працюють, а ми зі свахою няньчимо онуків, допомагаємо у волонтерському центрі: плетемо сітки, «кікімори» для фронту. Водночас, робота в центрі дуже допомагає: знову відчуваєш, що живеш, що життя не проходить повз, як було до цього. 
З’явилися нові хороші знайомі. Ковельчани — дивовижні люди: життєрадісні, гостинні, трудолюбиві й сильні духом. А який це благодатний край – ягідний рай! У нас спекотно, такого немає, а тут – всі багатства лісу. Думаємо, що залишимося тут, бо, можливо, й повертатися нікуди буде… 
— Яким життя було до цього?
— Хорошим… Багато планували, дітей та онуків ростили. Діти будинки збудували. Були настільки щасливі, що тепер аж не віриться. Ніби й не з нами це було… 
Рідних і друзів розкидало по всьому світу, розпалися сім’ї, а найгірше — це суцільна невідомість, — продовжує пані Тетяна, тамуючи сльози. – Гуляйполе знаходиться на лінії воєнних дій, це стратегічно важливий район. Але наші бійці – молодці: Гуляйполе все ще українське місто. Сподіваємося, що й залишиться українським. 
Донька працювала в двох магазинах, обидва згоріли. Мій син залишився вдома, на його вулиці, окрім нього, живуть ще троє людей. Живуть під обстрілами, у постійній напрузі. Підтримують один одного, дбають про домашніх тварин, що залишилися… Багато чого розбомблено, зруйновано, розбито. Але якщо Гуляйполе буде нашим (у що щиро віримо!), обов’язково повернемося додому. Нехай у гаражі доведеться жити, у коморі, — повернемося.
Щовечора на нашій спільній сімейній молитві молимося за це. А ще просимо в Бога, щоб сюди не дійшла війна.
— Що сьогодні бачите у снах?
— Сниться, буцімто, пораюся у своєму садку. Але де він, цей мій садок, побачити поки не можу…
Вікторія ЗІНЧУК. 
У ньому обрізує улюблені троянди. А ще кілька місяців тому уві сні здригалася від вибухів, ракетних обстрілів, які, мабуть, в пам’яті залишаться на усе останнє життя…
Тетяна Сліпенчук з родиною вже п’ять місяців мешкають у Ковелі. З рідного міста Гуляйполя, що на Запоріжжі, їх вигнала війна. На новому місці довелося життя починати спочатку. Небайдужі ковельчани допомогли, і їхня велика сім’я не залишилася без даху над головою, адже прихистку потребували тринадцятеро людей, з них семеро – діти. 
— Для нас війна почалася не 24 лютого, а трохи раніше. У Гуляйполі ми жили поблизу парку, військкомату. Напередодні увечері вигулювали собак, підходимо до військкомату, дивимося, ніхто не розходиться (зазвичай там нікого після 18-ї години вже не було), — пригадує Тетяна Миколаївна. – А то світло увімкнуте, машини стоять, рух навкруги. Тривога в душі поселилася. Незадовго до цього ходила до знайомих на чай, і вдалині зі сходу, десь за сто з лишком кілометрів у бік Донецька та Маріуполя вчувалося якесь незрозуміле гупання. Думала якесь будівництво, автомобілі їхали…
А рано-вранці чоловік розбудив: «Почалося… Війна!..». Він був упевнений, що це трапиться. Я перечила йому, мовляв: «Ти що? У наш цивілізований час. Це неможливо! Ніхто не дозволить». І от, виявилося, що я помилялася. 
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 318
Читати далі

Повідомлення в номер / ЦІКАВЕ ПРО КАВУН

11.08.2022

ya-13265.pngЦІКАВЕ ПРО КАВУН

Кавун — це солодкий “родич” огірка та гарбуза. Він народився в Африці, але дуже популярний в Україні. Кавун — найбільш водяниста ягода у світі, яка на 92% складається з води. 
М'якоть кавуна містить 5,5-13% легкозасвоюваних природних цукрів. Зрілий плід насичений фруктозою, яка не викликає інсулінової напруги в підшлунковій залозі. Тому невеликі дози кавуна можна вживати і при цукровому діабеті.
Червоний колір м'якоті кавуну надає каротиноїдний пігмент лікопін. Його вміст у кавуні більший, ніж в будь-яких інших свіжих фруктах або овочах. Лікопін — сильний природний антиоксидант, він здатний запобігти розвитку ракових пухлин, допомагає при чоловічому безплідді, уповільнює процеси старіння, знижує ризик виникнення у людини онкологічних захворювань простати, матки і стравоходу.
Батьківщиною кавунів є пустеля Калахарі в Південній Африці. Там досі зустрічаються дикі кавуни невеликих розмірів (з тенісний м'яч) і вагою близько 200 грамів. Пізніше кавуни почали культивувати в Персії (Ірані), Аравії, Індії та інших країнах Азії з сухим і спекотним кліматом.
 У Західну Європу кавуни завезли в епоху хрестових походів приблизно 700-900 років тому. До нас кавуни потрапили зі східних і південних країн морським шляхом через Астрахань. Але сіяти їх, а не ввозити з інших країн, почали тільки в середині ХVII століття. 
На сьогоднішній день існує більше 1200 сортів кавунів, які вирощують в 96 країнах світу. 
Плоди кавуна за формою, розміром і забарвленням можуть сильно відрізнятися один від одного в залежності від сорту. Кавуни можуть бути кулястої, овальної, сплющеної або циліндричної форми. Забарвлення шкірки кавуна вар’юється від білої і жовтої до темно-зеленої з малюнком у вигляді смужок, плям, сітки. А м'якоть буває червона, рожева, малинова, але іноді зустрічаються кавуни з жовтою або навіть помаранчевою м'якоттю.
Жовті кавуни з'явилися в результаті схрещування дикого жовтого кавуна (який неможливо їсти) зі звичайним. Зараз кавуни з жовтою м'якоттю вирощують в Іспанії і Таїланді. У Таїланді жовті кавуни користуються особливою популярністю і коштують в 2 рази дорожче за звичайні, так як вважається, що жовтий колір символізує золото і багатство.
Експерименти по виведенню жовтих кавунів проводилися і в Україні. В українських селекціонерів вийшов особливий гібрид "Кавбуз", який всередині жовтий й на смак схожий на гарбуз, а за ароматом нагадує кавун. Цей сорт найбільше підходить для приготування каші.
А ще селекціонери вивели чорний кавун! Цей унікальний кавун належить до рідкісного сорту Densuke і вирощується тільки на острові Хоккайдо на півночі Японії. Чорні кавуни мають міцну розсипчасту м'якоть рожевого кольору, менше насіння і відрізняються від звичайних кавунів ступенем солодощі. В Японії чорні кавуни вважаються розкішшю і зазвичай підносяться як подарунок. Їх середня вартість на ринку і в магазині складає близько 250 доларів! 
Ще один винахід японців — квадратні кавуни. Звичайні круглі кавуни часто катаються, їх незручно зберігати в холодильнику або транспортувати. Тому японські фермери придумали поміщати кавунову зав'язь в спеціальні скляні коробки у формі куба. У процесі росту плід приймає форму коробки. При цьому смакові якості таких кавунів нічим не відрізняються від звичайних. 
Найбільший в світі кавун було вирощено вагою 122 кілограми.   Однак, крім величезних кавунів, існують ще й карликові кавуни. У Південній Америці вирощують маленькі кавуни довжиною всього в 3-4 сантиметри, звані Pepquinos. За смаком вони нагадують свіжий огірок і часто використовуються в дорогих ресторанах для приготування різних салатів, або як закуска. 
Кавун — низькокалорійний продукт. У 100 грамах кавуна міститься всього 30-38 калорій. Крім того, кавун — корисний дієтичний продукт. Існує навіть так звана "кавунова дієта" (або "кавунове голодування"), яка допомагає скинути зайву вагу, очистити організм від шлаків і токсинів і поліпшити функціонування травної системи.
 Якщо вам не вистачає вітаміну А, С, B6 і фолієвої кислоти, регулярно згадуйте про ці ласощі. Але пам'ятайте про почуття міри. Наприклад, щоб спожити денну норму вітаміну С, достатньо з'їсти всього чотири шматочки. На думку деяких фахівців, кавун може підняти і настрій, як і шоколад.
Про кавуни часто говорять як про "склад нітратів". Насправді перевірити, в яких умовах вирощувався кавун і скільки "хімії" в ньому неважко. Занурте шматочок кавунової м'якоті в ємність з водою. Якщо рідина почервоніє або порожевіє, кавун дійсно "нітратний". Якщо вода просто злегка помутніє, — він чистий.
Що можна приготувати з кавуна? 
Кавуновий лід
Інгредієнти: кавун — 500 г; лимонний сік – 2-3 ст. л.; м’ята – 2-3 невеликих гілочки (використовуємо тільки листя!).
Очищуємо кавун від кірок і кісточок. Перебиваємо у блендері в однорідну масу. До кінця збивання додаємо цукор, сік лимона і листочки м’яти.
Розливаємо по формах. Це можуть бути однакові вузькі чашки, стаканчики від йогурту, одноразові невеликі склянки. Встромляємо в кожен стаканчик паличку (від морозива, шпажка для канапе). Відправляємо в морозилку мінімум на 4 години.
Салат з кавуном 
та сиром фета
Потрібні: кавун — 1/3 шт., сир фета — 300 г, лимон — 1 шт., м’ята — 1 пучок, оливкова олія, сіль, перець — за смаком. 
Очищений від шкірки кавун і сир наріжте на невеличкі кубики й висипте у глибоку тарілку.
Додайте подрібнену м’яту.
Заправте салат олією та лимонним соком.
Посоліть й поперчіть страву за смаком.
Кавунове желе: 
легкий літній десерт
Потрібні: кавун — 3 кг зі шкіркою; желатин — 20 г; цукор — 1/2 склянки; лимонний сік — 1/4 склянки; рослинна олія. 
Розріжте кавун на шматочки, зніміть шкірку й видаліть з м’якоті насінинки.
Покладіть кавун у блендер і збийте до стану кашки.
Процідіть отриману суміш через сито. Має вийти близько трьох склянок соку.
Розчиніть желатин, додавши до нього одну склянку кавунового соку, й залиште настоюватися протягом трьох хвилин.
Сік, що залишився, перелийте у каструльку й поставте на невеликий вогонь.
Додайте цукор і підігрівайте суміш, доки він повністю не розчиниться.
Тепер саме час додати желатин і лимонний сік.
Форми для желе змастіть невеликою кількістю олії й розлийте у них сік.
Залиште десерт у холодильнику на ніч. Коли желе буде готове, викладіть його на тарілку й прикрасьте листочком свіжої м’яти.
Кавуновий сорбет 
Потрібні: м’якоть кавуна — 6 склянок, цукор — 1/4 склянки, лайм — 1 шт., сіль — 1/4 ч. л., згущене молоко — 1/2 склянки. 
М’якоть кавуна помістіть в блендер і збийте до стану пюре.
Візьміть 1 стакан кавунового пюре й вилийте у каструльку, додайте цукор і цедру лайма.
Варіть суміш на невеликому вогні доти, доки цукор повністю не розчиниться.
Посоліть суміш і зніміть її з вогню.
Вилийте у каструльку пюре, що залишилося, й згущене молоко та ретельно перемішайте.
Отриману суміш перелийте у пластиковий контейнер і поставте у морозилку. Зачекайте 4 години.
Дістаньте десерт з морозилки, розкладіть у креманки або ж невеликі склянки.
Молочно-кавуновий шейк
Потрібні: м’якоть кавуна — 3 склянки, молоко — 1 склянка, цукор — 2 ст. л. 
Важливо! Для приготування напою кавун треба попередньо порізати на шматки й заморозити .
Три склянки замороженої м’якоті кавуна покладіть у блендер, додайте молоко й цукор і збийте.
Перевірте шейк на смак і за потреби додайте ще цукру.
Ось і все — можна пригощати друзів!
Кавуновий мохіто
Потрібні: м’якоть кавуна — 100 г, напій «Спрайт» — 100 мл, м’ята — 10 листочків (і ще кілька — для оздоблення), лимонний сік — 1 ст. ложка, подрібнений лід. 
Шматочки кавуна помістіть в блендер і збийте до пюреподібного стану.
М’яту розімніть в руках або ж просто міцно стисніть й покладіть в келих.
Додайте сік лимона.
3/4 келиха заповніть  шматочками льоду.
Додайте кавунове пюре і «Спрайт».
Перемішайте усі інгредієнти.
З Інтернет-видань.
Кавун — це солодкий “родич” огірка та гарбуза. Він народився в Африці, але дуже популярний в Україні. Кавун — найбільш водяниста ягода у світі, яка на 92% складається з води. 
М'якоть кавуна містить 5,5-13% легкозасвоюваних природних цукрів. Зрілий плід насичений фруктозою, яка не викликає інсулінової напруги в підшлунковій залозі. Тому невеликі дози кавуна можна вживати і при цукровому діабеті.
Червоний колір м'якоті кавуну надає каротиноїдний пігмент лікопін. Його вміст у кавуні більший, ніж в будь-яких інших свіжих фруктах або овочах. Лікопін — сильний природний антиоксидант, він здатний запобігти розвитку ракових пухлин, допомагає при чоловічому безплідді, уповільнює процеси старіння, знижує ризик виникнення у людини онкологічних захворювань простати, матки і стравоходу.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 390
Читати далі

Повідомлення в номер / Надихають на Перемогу

11.08.2022

символ1Надихають на Перемогу

Поки рф штучно створює символи, які мали б додавати мотивації своїй армії та народу, то в українців за місяці повномасштабної війни з'явились власні, які справді демонструють незламність у реальності, а не лише в головах хворих пропагандистів. У Центрі стратегічних комунікацій SPRAVDI зібрали 6 ключових символів війни, які стали для українців натхненням до Перемоги над окупантами.
Кожен з цих символів не був нав'язаний нам згори. Хіба можна порівняти їх щирість і силу з лиховісною літерою Z, якою кремль обмалював усю росію? Ні, саме тому ми воюємо за правду і добро, а зло приречене на поразку.
Символи війни, які надихають українців на перемогу
"Доброго вечора, ми з України!". Просте привітання, яке швидко увійшло в лексикон мільйонів українців. Тепер так вітаються усюди — від Півдня до Заходу нашої країни.
"Ой у лузі червона калина". Хто б міг подумати, що ця пісня стане відкриттям для багатьох українців і навіть приверне увагу всього світу. Її переспівують у соціальних мережах дорослі та діти, вмикають за кермом автомобіля, виконують воїни ЗСУ… Ця українська народна пісня, якій понад сто років, стала гімном цієї війни.
Джавеліни та Байрактари. 
Ці дві назви так сподобалися українцям, що за їхніми моделями створюють іграшки, ними називають хатніх тварин і навіть новонароджених дітей. 
Напрям для російських військових кораблів і не тільки: "Русский военный корабль…". 
Фраза прикордонників на Зміїному потужно зарядила українців бойовим духом у перші дні війни, коли це було так потрібно. Бо якщо наші вояки не здаються перед противником, то хіба можна опускати руки?
Вцілілий керамічний півник у Бородянці. Кухонна шафка з півником стали символом незламності українців. Окупанти практично перетворили будинок на руїни, однак півник усе-одно вистояв. Отже, вистоїть і Україна.
Зірка ДСНС та улюбленець українців пес Патрон. 
У війні з окупантами вже прославилися багато тварин: кіт Фенікс, кішка Шафа, хатіко з Бучі, але справжнім символом став маленький песик Патрон з Чернігова. Він вже допоміг працівникам ДСНС розмінувати тисячі кілометрів території. За це і став справжньою "зіркою".
Підготувала Валентина ОЛЕЩУК.
Поки рф штучно створює символи, які мали б додавати мотивації своїй армії та народу, то в українців за місяці повномасштабної війни з'явились власні, які справді демонструють незламність у реальності, а не лише в головах хворих пропагандистів. У Центрі стратегічних комунікацій SPRAVDI зібрали 6 ключових символів війни, які стали для українців натхненням до Перемоги над окупантами.
Кожен з цих символів не був нав'язаний нам згори. Хіба можна порівняти їх щирість і силу з лиховісною літерою Z, якою кремль обмалював усю росію? Ні, саме тому ми воюємо за правду і добро, а зло приречене на поразку.

 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 293
Читати далі

Повідомлення в номер / Від четверга до четверга

11.08.2022 Романюк Аліна Петрівна
Від четверга 
до четверга

світязьВід четверга  до четверга

12 серпня, п'ятниця
Схід Сонця - 06.03; захід - 20.49.
Місяць - у Водолії, Рибах.
День молоді (міжнародний та в Україні). 
Мчч. Йоана, Максима.
Іменини: Луки, Максима, Валентина, Анатолія, Івана.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 268
Читати далі

Повідомлення в номер / ГОРОСКОП з 15 по 21 серпня

11.08.2022
ГОРОСКОП
з 15 по 21 серпня

гороскопГОРОСКОП з 15 по 21 серпня

ОВЕН. Краще знизити активність і пливти за течією. З'явиться можливість поліпшити відносини з колегами по роботі. 
ТЕЛЕЦЬ. Зберіться із силами та змиріться з тим, що відбувається. Змінити ситуацію ви поки не можете. 
БЛИЗНЯТА. У вас з'явиться реальний шанс одержати бажане, — саме те, чого ви сильно прагнете. 
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 340
Читати далі

Повідомлення в номер / Погода в Ковелі 4 – 10 серпня

04.08.2022
Погода в Ковелі  
4 – 10 серпня

яблукаПогода в Ковелі   4 – 10 серпня

Четвер. Мінлива хмарність. Температура: 28оС.  Вітер північний слабкий.
В ніч на п’ятницю. Ясно. Температура:  19оС.   Вітер північно-східний слабкий.
П’ятниця. Мінлива хмарність. Температура: 31оС.  Вітер південно-східний помірний.
В ніч на суботу. Ясно. Температура: 20оС. Вітер південний слабкий.
Субота. Мінлива хмарність. Температура: 32оС. Вітер південний помірний.
В ніч на неділю. Хмарно, часом дощ. Температура: 14оС.  Вітер північний помірний. 
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 319
Читати далі

Повідомлення в номер / Її слово й сьогодні кличе до бою

04.08.2022

20220801_120844-1536x1152Її слово й сьогодні кличе до бою

1 серпня 109 років тому після десятиліть боротьби зі страшною хворобою перестало битися серце відомої української поетеси, новатора, публіциста, громадського діяча Лесі Українки. Традиційно у цей день біля її пам’ятника у Ковелі зібрались ковельчани.
Вшанувати пам’ять знаменитої землячки прийшли: міський голова Ігор Чайка, секретар міської ради Оксана Багнова, перший заступник міського голови Тарас Яковлев, заступник міського голови Наталія Маленицька.
До присутніх звернувся Ігор Чайка. Він говорив про актуальність настанов Лесі Українки в умовах сучасності.
“Одвага наша – меч, политий кров’ю”. Ці її рядки, як ніколи, актуальні нині, коли ворог щодня руйнує нашу країну, вигризає нашу землю, зазіхає на нашу свободу і незалежність”, – зазначив мер.
“Сама Леся Українка була надзвичайно освіченою людиною. Вона знала понад 10 іноземних мов. Втім, українську вона шанувала понад усе. І це також її один із заповітів для нас. “Я в серці маю те, що не вмирає”: поки ми пам’ятаємо ці рядки і маємо любов до України – ми непереможні”, – підкреслив Ігор Чайка у своєму виступі. 
Вл. інф.
1 серпня 109 років тому після десятиліть боротьби зі страшною хворобою перестало битися серце відомої української поетеси, новатора, публіциста, громадського діяча Лесі Українки. Традиційно у цей день біля її пам’ятника у Ковелі зібрались ковельчани.
Вшанувати пам’ять знаменитої землячки прийшли: міський голова Ігор Чайка, секретар міської ради Оксана Багнова, перший заступник міського голови Тарас Яковлев, заступник міського голови Наталія Маленицька.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 277
Читати далі

Повідомлення в номер / Творчий “десант” у депо

04.08.2022

1659339898804Творчий “десант” у депо

Не зовсім звичайна подія  сталася минулої середи, 27 липня, у Ковелі: до працівників пасажирського вагонного депо завітав своєрідний творчий «десант» у складі голів Рівненської і Волинської обласних організацій НСЖУ  Дмитра Тарасюка і Михайла Савчака, заступника голови первинної журналістської організації редакції газети «Вісті Ковельщини», Почесного громадянина міста Анатолія Семенюка, Заслуженого журналіста України Миколи Вельми, президента Всеукраїнської асоціації «4 влада» Хенрика Кощельного.
Метою візиту поважної делегації було бажання зустрітися з колективом одного з кращих залізничних підприємств України, ознайомитися з його роботою в умовах воєнного стану, а найголовніше   – вручити очільнику виробничого підрозділу «Пасажирське вагонне депо Ковель філії «Пасажирська компанія АТ «Українська залізниця», Заслуженому працівнику транспорту України Олександру Стречену відзнаку народної пошани –  орден «За розбудову України». 
Цієї високої нагороди Олександр Іванович, який очолює підприємство з 1987 року, удостоєний відповідно до рішення секретаріатів Волинської та Рівненської обласних організацій Національної спілки журналістів України та правління Всеукраїнської організації журналістів «4 влада». Орден в присутності представників колективу вручили Михайло Савчак і Дмитро Тарасюк, а також Хенрик Кощельни. 
Почесної відзнаки  Олександр Стречен удостоєний за багаторічну плідну співпрацю із журналістами Волині та Рівненщини, надання посильної допомоги та сприяння медійникам у здійсненні їх професійної діяльності.
Дмитро Тарасюк вручив вагонникам підготовлену з його ініціативи книгу «Рядові неоголошеної війни» із серії «Золоті імена Рівненщини». Видання розповідає про земляків пана Дмитра, котрі зі зброєю в руках стали на захист України, боронячи суверенітет і територіальну цілісність  держави на її східних рубежах:  Луганщині й Донеччині.
Олександр Стречен подякував журналістській спільноті Волині і Рівненщини за високу оцінку праці колективу, його особисто і запевнив, що ковельські вагонники й надалі робитимуть все можливе для виконання поставлених перед ними завдань, ускладнених російсько-українською війною, вноситимуть свої посильну частку праці у здобуття Перемоги над агресором.
l
У той же день Михайло Савчак і Дмитро Тарасюк завітали до офісу ТзОВ «Редакція газети «Вісті Ковельщини», ознайомились з роботою підприємства, організацією праці журналістів, вислухали пропозиції керівника колективу Миколи Вельми, втілення яких в життя допомогло б у зміцненні інформаційної безпеки держави. 
Миколі Вельмі гості вручили Подяку голови НСЖУ Сергія Томіленка за багаторічну роботу в сфері преси. Заступника директора Світлану Ляшук нагороджено Почесною грамотою Волинської обласної організації НСЖУ.  
Наш кор.
НА СВІТЛИНАХ: під час нагородження Олександра Стречена.
Фото Галини ЦЮРИ. 
Не зовсім звичайна подія  сталася минулої середи, 27 липня, у Ковелі: до працівників пасажирського вагонного депо завітав своєрідний творчий «десант» у складі голів Рівненської і Волинської обласних організацій НСЖУ  Дмитра Тарасюка і Михайла Савчака, заступника голови первинної журналістської організації редакції газети «Вісті Ковельщини», Почесного громадянина міста Анатолія Семенюка, Заслуженого журналіста України Миколи Вельми, президента Всеукраїнської асоціації «4 влада» Хенрика Кощельного.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 473
Читати далі

Повідомлення в номер / Хто поверне переплату за газ

04.08.2022

газ1Хто поверне переплату за газ?

Директору 
ТзОВ «Редакція 
газети «Вісті Ковельщини»
Вельмі  Миколі Григоровичу
Я, Пазина Євгенія Федорівна, жителька с. Зелена, вул. Поліська, 19,  прошу за посередництвом газети допомогти  вияснити, хто повинен повернути переплату за спожитий газ за травень місяць?
Справа в тім, що у квітні через регулярні  платежі «ПриватБанку» була сплачена 1861 гривня. У травні з пенсійної картки було знято за газ також 1861 гривню, що не відповідає вартості спожитого газу.
Платіжне повідомлення  за травень надійшло лише на початку липня на суму 302 гривні. І знову ж через банк було сплачено 476 гривень, що не відповідає затратам.
Ми звернулись із заявою і вимогою ще 20 червня, оформили відповідні документи, але зараз і облгаз, і «Нафтогаз» «футболять» нас один до одного, хоча з «гарячої лінії» «Нафтогазу» повідомили, що згідно із Законом  гроші повинні бути повернуті протягом місяця. Спілкуючись з односельчанами, знаю, що ми не одні такі «постраждалі».
Будемо Вам щиро вдячні за Вашу роботу.
      З повагою — 
Є. Ф. ПАЗИНА.
l
З подібним запитанням до редакції газети звертаються й інші мешканці нашого краю. Я постарався розібратися в суті справи, звернувшись за допомогою не до чиновників, які, дійсно, «відфутболюють» скарги споживачів газу, а до інтернету, де розшукав, як на мене,  досить цікаву статтю під заголовком «Українці змушені вдвічі платити за газ: про нововведення попередили не всіх». Пропоную статтю увазі читачів.
l
Українці з 1 червня отримали нового постачальника газу. Якщо ще торік більшість сімей платила за блакитне паливо пов’язаним із Дмитром Фірташем газзбутам, то зараз усі мають сплачувати “Нафтогазу”. Однак попередили про це далеко не всіх, у результаті частина українців продовжує платити збутам, а повернути “зайве” надто складно.
Як і чому українським сім’ям доводиться двічі платити за газ, читайте в матеріалі OBOZREVATEL.
“Проблема справді масштабна”
“Я платила за газ щомісяця, і тут отримую платіжку з боргом у 400 грн. Я почала з’ясовувати, виявилося, що з 1 червня без попередження мене перевели у “Нафтогаз”. І не тільки мене, всіх перевели. Я зателефонувала до газзбуту, у мене там переплата вже 750 грн. Це не за один місяць переплата. Як повернути тепер гроші та чи повернуть, не розумію”, – розказує мешканка Київської області Ірина.
Як розповідає OBOZREVATEL експерт у сфері ЖКГ Олег Попенко, така проблема справді масова. “Нафтогаз” не був готовий одразу отримати 10 млн.  нових клієнтів, тому не зміг провести ефективне інформування. “Деякі українці досі не знають, що вони вже мають платити “Нафтогазу”, – каже Попенко.
При цьому процедури повернення переплат немає. Попенко розповідає про ситуацію, коли на повернення коштів чекають уже п’ять місяців (деяких перевели на послуги “Нафтогазу” раніше). У цій ситуації кожному українцю варто щонайменше зареєструватися на офіційному сайті “Нафтогазу” і вже зараз почати оплачувати блакитне паливо їм, а не газзбутам.
Заяву про повернення коштів у газзбут написати можна. Однак тут варто врахувати: якщо гроші не повертатимуть, то витребувати їх буде вкрай складно. Послуги юриста чи позов до суду не покриють отриманої вигоди.
Як і чому українців перевели на послуги “Нафтогазу”
В Україні з червня газзбути не змогли закупити блакитне паливо. В результаті згідно із Законом усіх їх перевели на постачальника останньої надії – “Нафтогаз”. Із ним і залишаться клієнти. За Законом перехід відбувається автоматично та без обов’язкової згоди клієнта (для того, щоб сім’ї не залишилися без газу).
Така норма, з одного боку, дає можливість не переривати постачання блакитного палива, а з іншого – позбавляє українців можливості гарантовано отримати інформацію про перехід на іншого постачальника. Особисто обдзвонювати кожного клієнта “Нафтогаз” фізично не може. Натомість уже наприкінці місяця українці (а деякі із затримками) отримали платіжки вже від нового постачальника.
“Думаю, йдеться про переплату на сотні мільйонів гривень. Процедуру повернення коштів ніде не прописано. Люди не знають, як поводитись у цій ситуації”, – каже Попенко. За інформацією OBOZREVATEL, у “Нафтогазі” також не планували забирати собі всіх українців. Спочатку в стратегії компанії припускали, що отримають лише близько 30% споживачів.
Газ держкомпанія хотіла продавати тим, хто сам переходить на їхні послуги. Мовляв, це активна, поінформована аудиторія, яка зможе вчасно сплачувати рахунки. Але в результаті “Нафтогаз” отримав як своїх клієнтів усіх українців.
Що з тарифом?
Добра новина – “Нафтогаз” зафіксував для всіх своїх споживачів тариф у розмірі 7,9 грн за кубометр. І хоча вартість блакитного палива нібито не змінюється, ще минулого року українці за кожний кубометр сплачували 6,9 грн. Тому газ за рік таки подорожчав, але, ймовірно, щонайменше до кінця воєнного стану ціна більше не змінюватиметься.
Загалом газу в Україні цілком може вистачити. До групи “Нафтогазу” входить головна газовидобувна компанія “Укргазвидобування”. Зважаючи на те, що частина українців тимчасово мігрувала за кордон, власного видобутку блакитного палива може вистачити для того, щоб забезпечити хоча б потреби населення.
За різними оцінками,  українського газу може вистачити і на бізнес (який різко скоротився, частина великих промислових споживачів закрилася). А ось твердження про те, що український газ має бути ще дешевшим, ставить під загрозу успішний видобуток. Український газовидобуток потребує мільярдних інвестицій. І щоб забезпечити повну енергонезалежність, вже після перемоги на фронті “Укргазвидобуванню” доведеться залучати технології та інвестиції за кордоном.
l
Як бачимо, у статті названо причини, які  призвели до переплат за споживання газу в Україні. Але, на жаль, конкретної відповіді на запитання «Що робити?» нема. Тому я продовжив пошук. І в інтернет-виданні «Хвиля» 27 липня  ц. р. віднайшов інформацію під заголовком «Переплата за газ». Ось вона:
«З 1 червня 2022 року майже 9 млн.  домогосподарств було переведено до нового постачальника газу. Сталося це автоматично, адже деякі компанії виконувати свої функції не змогли через бойові дії. Для таких клієнтів постачальником став “Нафтогаз”, але оплата рахунків новому постачальнику виявилася проблемною, адже багато хто дізнався про зміну постачальника тоді, коли вже сплатив за газ на рахунок колишньої компанії.
Однак, як повідомляє “Хвиля”, споживачі, які переплатили за блакитне паливо колишньому постачальнику, можуть повернути свої гроші.
При цьому повернути переплату можуть клієнти, які пройшли реєстрацію та отримали новий особовий рахунок у “Нафтогазі”.
Для того, щоб отримати новий особовий рахунок, потрібно скористатися чат-ботами GASUA у Viber, Telegram або NaftogazGasSupply у Facebook  Messenger. Там потрібно ввести EIC-код, що складається із 16 цифр. Цей код можна знайти в особистому кабінеті, на платіжці або дізнатися в контакт-центрі облгазу.
Далі клієнту буде надано новий особистий рахунок у “Нафтогазі” і можна буде пройти реєстрацію в особистому кабінеті на my.gas.ua.
Зазначимо, що реєстрація в особистому кабінеті дозволяє клієнтам:
n дізнатися про актуальний стан рахунку;
n сплатити за спожитий газ;
n отримати рахунок за газ та деталізацію нарахувань;
n скачати довідку про пільги та субсидії;
n одержати акт звірки;
n оформити договір про реструктуризацію боргу;
n одержати довідку про відсутність заборгованості.
Крім того, якщо оплачувати газ до 30 числа кожного місяця, можна отримати одновідсоткову знижку    на наступну оплату.
Як повернути переплату
Як повідомляли раніше в “Нафтогазі”, єдиного механізму автоматичного повернення переплати на рахунки клієнтів немає. Тому кожен споживач, який зіткнувся з такою проблемою, має самостійно звернутися до попереднього постачальника газу, написавши заяву. При цьому заява складається у довільній формі, але особовий рахунок має бути обов’язково вказаний.
Разом із заявою подаються:
n копія паспорта власника особового рахунку (1, 2 сторінки та реєстрація);
n копія ідентифікаційного коду власника особового рахунку;
n довідка з реквізитами карткового рахунку з банку (або витяг з Приват24);
n копія квитанції про оплату за газ у період, коли виникла переплата.
Усі копії документів мають бути завірені споживачем, тобто на них від руки має бути написано “Згідно з оригіналом” та проставлено дату та підпис клієнта.
l
Що можна сказати з приводу написаного і процитованого вище? Тільки одне: якби в умовах війни всі чиновники – починаючи з урядовців і закінчуючи службовцями з різноманітних компаній і фірм – жили і працювали за законами воєнного стану й несли персональну відповідальність за свої дії, то результатом їх роботи не стали б хаос і безлад, які нині виникли  в газопостачанні населення. Я не кажу про тюремні строки  або «розстріли на  місцях» за неувагу  до потреб і запитів людей, що вкрай негативно впливає на морально-психологічну ситуацію в суспільстві, яка й так важка, а про елементарну виконавську дисципліну та вміння працювати в екстремальних умовах. 
Якби все це  було, то мільйони споживачів газу не оббивали б пороги органів влади, установ газопостачання, де їх не особливо хочуть слухати, а змушують оформляти різноманітні  «папери»,  про що  йдеться вище. 
Все менше залишається часу до початку опалювального сезону, який буде, за прогнозами експертів, надзвичайно складним. Як на мене, підготовку до нього потрібно тримати на суворому контролі вже сьогодні й не допускати таких кричущих негараздів і непорозумінь, які мають місце у сфері газопостачання сьогодні. І тут своє вагоме слово мають сказати представницька й виконавча влада всіх рівнів, органи правопорядку та державного контролю, яких в Україні  достатньо. Бо смішно виглядає виправдання посадовців з газопостачальних компаній про те, що «про нововведення не встигли попередити всіх». Щоправда, було б смішно, якби не так драматично…
Микола ВЕЛЬМА.
P. S. Цими днями Є. Ф. Пазина повідомила, що переплату за газ вимагають і  в «платіжках» за червень. Хто ж розірве зачароване коло бюрократії?  Тим більше, що «Нафтогаз» оголосив про дефолт…
М. В. 
Директору 
ТзОВ «Редакція 
газети «Вісті Ковельщини»
Вельмі  Миколі Григоровичу
Я, Пазина Євгенія Федорівна, жителька с. Зелена, вул. Поліська, 19,  прошу за посередництвом газети допомогти  вияснити, хто повинен повернути переплату за спожитий газ за травень місяць?
Справа в тім, що у квітні через регулярні  платежі «ПриватБанку» була сплачена 1861 гривня. У травні з пенсійної картки було знято за газ також 1861 гривню, що не відповідає вартості спожитого газу.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 420
Читати далі
  • 153
  • 154
  • 155
  • 156
  • 157
  • 158
  • 159
  • 160
  • 161
  • 162
  • 163

ВІСТІ КОВЕЛЬЩИНИ

  • Редактор
    Вельма Микола Григорович
  • Перший заступник редактора
    Ляшук Світлана Олександрівна
  • Головний бухгалтер
    Шостацька Ірина Іванівна

Громадсько-політична газета "Вісті Ковельщини" 2012-2025