Раді вітати Вас!
  • Головна
  • Контакти
  • Реклама
Весь архів випусків
  • Головна
  • Категорії
    • Повідомлення в номер
    • Місцева влада
    • Репортаж
    • Політика
    • Погода
    • Редакційна пошта
    • Духовність
    • Закон і ми
    • Благодійність
    • Пам’ять
    • Спорт, природа і здоров’я
    • Всяка всячина
    • Реклама і оголошення
    • З неопублікованого
  • Галерея
  • Про нас
  • Відгуки читачів
  • Передплата
  • Контакти
  • Четвер, 30 жовтня 2025 року №45 (13001)

Повідомлення в номер / ГОРОСКОП з 21 по 27 листопада

17.11.2022
ГОРОСКОП
з 21 по 27 листопада

гороГОРОСКОП з 21 по 27 листопада

ОВЕН. Час розiбратися хоча б з частиною проблем, що накопичилися. Творчий настрiй у четвер дозволить здивувати свiжими iдеями друзiв i колег. 
ТЕЛЕЦЬ. Може виникнути сприятлива ситуацiя для амбiтних планiв на роботi. Поводьтеся спокiйно, навiть якщо здаватиметься, що все пiшло не так. Тиждень може буде напруженим через збiльшення обсягу роботи. 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 297
Читати далі

Повідомлення в номер / “Все більше людей у світі – на боці України”

14.11.2022

78d6a4dfb705247f05c77dd97fe77f8cВолодимир Зеленський:

“Все більше людей у світі – на боці України”

Сильний народе нашої 
сильної країни!
Сьогодні той день, коли знову і знову переконуємося, наскільки далеко ми від Російської Федерації. Уявіть, вони там, у Москві, переполошилися через моє інтерв?ю російським журналістам. Тим із них, хто може дозволити собі говорити правду. Коли журналісти вже готувалися до публікації нашого інтерв’ю  російське цензурне відомство вийшло з погрозою. Так і написали – вимагають відмовитися від публікації розмови. Це було б смішно, якби не було так трагічно.
Знищили свободу слова у своїй державі, намагаються зруйнувати сусідню державу. Зображають себе глобальним гравцем. А самі при цьому бояться відносно короткої розмови з кількома журналістами.
Що ж, якщо така реакція, значить, ми все правильно робимо, значить, вони нервують. Мабуть, побачили, що у їхніх громадян виникає дедалі більше запитань до стану справ у їхній державі.
Максимальний контраст – моя розмова з нашими улюбленими українськими телевізійниками. Провів зум-конференцію з майже п’ятьма сотнями наших медійників, які створюють телемарафон "Єдині новини". Вдячний їм!
Хоча ми й були обмежені в часі, все ж доволі ґрунтовно поговорили. Відчувається, що всі дбають про Україну, дбають про нас із вами, дбають про наше майбутнє. Занотував собі багато запитань і пропозицій – усі обов'язково опрацюємо.
Сьогодні ж підтримав глобальний марафон заради миру в Україні. Не тільки телевізійний. Ще в десятках міст по всьому світу люди зібралися на підтримку нашої держави, на підтримку свободи. Приємно!
Вражаюча кількість людей на площах Європи, на інших континентах. І це надзвичайно важливо. Бо коли люди на площі, політики вже не зможуть вдати, що нібито не чують. Не чують нас із вами. Не чують Україну.
Продовжу звертатися й до парламентів інших країн. Тиждень планується дуже насиченим із дипломатичної точки зору. Тож нікому не вдасться сховати український інтерес десь у політичних кабінетах або в бюрократичних лазівках.
Нікому не дамо забути про наші міста, про Маріуполь та інші українські міста, які російські військові знищують. Все більше людей у світі – на боці України, на боці добра у цій битві зі злом. І якщо політики десь не вміють йти за людьми, ми їх навчимо. Це основа демократії та нашого національного характеру.
Знову хочу подякувати нашим людям у Херсоні, у Каховці, у Славутичі та інших містах, які не припиняють чинити опір окупантам. Якщо окупанти тимчасово зайшли в українські міста, це означає тільки те, що їм доведеться вийти.
І тим феноменальним дурням, які намагаються співпрацювати з російськими військами, я хочу нагадати, що вони і своїх-то кидають. Що ж вони зроблять з чужими зрадниками? Сказав би їм: подумайте. Але знаю, що думати таким людям нічим. Інакше і зрадниками не стали б.
Звичайно, будемо працювати й заради нових санкцій проти Російської Федерації, проти агресії, які потрібні доти, доки російські війська залишаються на території України.
Попереду – і новий раунд переговорів, бо ми шукаємо миру. Реально. Без затягування. Як мені доповіли, є можливість і потреба очної зустрічі вже на території Туреччини. Це непогано. Подивимося на результат.
Наші пріоритети на переговорах відомі. Суверенітет і територіальна цілісність України не підлягають сумніву. Дієві гарантії безпеки для нашої держави – обов?язкові. Очевидна й наша мета – мир і якнайшвидше відновлення нормального життя в нашій рідній державі.
Збройні Сили нашої держави стримують окупантів, а на частині напрямків роблять навіть кроки вперед. Молодці. Хоробрість наших захисників, те,  як мудро вони поводяться на полі бою... Це настільки важливо, що жодних слів вдячності просто не вистачить. Але знову й знову я не втомлююся дякувати. Кожному нашому захиснику, кожній нашій захисниці... Усім, хто виборює майбутнє для нас із вами, для наших дітей, для нашого народу.
Підписав укази про присвоєння звання Героя України 15 військовослужбовцям Збройних Сил України, трьом із них – посмертно.
А також указ про відзначення державними нагородами 142 військовослужбовців Збройних Сил України та п’ятьох військовослужбовців Управління державної охорони України.
Підписувати такі укази – для мене, скажу чесно, велика честь.
Вічна пам’ять усім нашим героям. Вічна пам’ять кожному, хто віддав життя за Україну. Заради нас із вами.
Слава всім вам!
Слава всім нашим героям!
Слава Україні!
Пресслужба Президента України.

Сильний народе нашої сильної країни!

Сьогодні той день, коли знову і знову переконуємося, наскільки далеко ми від Російської Федерації. Уявіть, вони там, у Москві, переполошилися через моє інтерв?ю російським журналістам. Тим із них, хто може дозволити собі говорити правду. Коли журналісти вже готувалися до публікації нашого інтерв’ю  російське цензурне відомство вийшло з погрозою. Так і написали – вимагають відмовитися від публікації розмови. Це було б смішно, якби не було так трагічно.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 271
Читати далі

Повідомлення в номер / Вперед – до нашої Перемоги!

14.11.2022

плакатВперед – до нашої Перемоги!

День за днем, все ближче і ближче до нашої Перемоги над лютим ворогом, який за місяць війни на нашій землі знищив стільки всього, що навіть в голові не вкладаються реалії всіх цих збитків. 
Нічого, нічого, проклятий Іудо, братовбивцю Каїне! Твій кривавий бумеранг, який ти кинув на нас, повернеться до тебе з такою ж силою, а, можливо, ще й більшою, трахне тебе по голові так, що ти відразу опинишся в пеклі, і будеш  там горіти у вогні, як сьогодні горять наші прекрасні міста, села, що не підкорилися твоєму дикому бажанню перетворити нас, українців, в твоїх рабів. 
Переможемо, а після Перемоги на зло ворогам, на радість нашим європейським друзям, які допомагають нам сьогодні в цей скрутний час, все відбудуємо, все відшкодуємо, адже на нашому боці – Бог, Правда, незламна Стійкість, могутній дух Патріотизму українського народу.
Вперед – до Перемоги! Слава Україні! Героям Слава!
Для Вас, шановні читачі нашої рідної, дорогої газети "Вісті Ковельщини", від колишнього малолітнього в'язня концтабору “Маутхаузен”, учасника бойових дій – три моїх вірші про криваву сьогоднішню війну із Росією.  У них – моє бачення цієї кривавої трагедії.
Запам'ятається сирена
В наше життя ввірвалася сирена.
Вона гуде пронизливо, тужливо,
Зове у бомбосховище щоденно:
"Біжи! Спасайсь! Все інше –
 неважливо…".
Якщо є бомбосховище поблизу,
То можна там сховатись і спастися.
Якщо ж нема, спускаєшся донизу,
Біля стіни-несучки притулися.
Для чого нам таке життя створили:
Ракети, бомби, гради: смерть повсюди? 
І чим ми перед світом завинили?
Коли кінець війні проклятій буде? 
8 березня 2022 р.
Воєнна ніч
У нашій рідній Україні
Всі ночі тихі і спокійні
Все спить: ліси, річки, діброви.
Все небо – в зорях, Місяць сяє,
На землю срібло розсіває
І тиша навкруги… Чудово!
Раптово, у лиху годину,
Прийшла війна на Україну.
Змінились українські ночі –
Ніч стала днем: земля палає
На небі Місяця немає.
Тривога не змикає очі…
Підступний ворог не дасть спати –
Вночі він прагне нас вбивати.
Вночі найбільше він лютує,
Вночі, як коршун, він літає,
На землю бомби нам скидає.
Нас не зламати! Ми – воюєм!
Чи день, чи ніч – нам однаково,
Ми не одягнемо окови…
Всі дружно йдем до Перемоги!
Вернемо ночі солов'їні,
Розквітне наша Україна
У спокої, у мирі, без тривоги!
16 березня 2022 р.
Війна! Йди 
геть від нас навіки!
Хто воював, той знає: Друга світова війна
Була страшною і жорстокою вона.
Та ця війна за Другу світову страшніша,
Бо в цій війні для нас усіх найжахливіше:
Не чужі німці, а російські солдати
Прийшли в наш дім нас катувати і вбивати.
По їх словах, своєю "братською" любов'ю
Залити хочуть нашу святу землю кров'ю.
Не встигли ми по-справжньому прийти 
до тями –
Кругом палає все, страшні руїни, ями.
Здавалося, що у таку лиху годину
Нас, українців, милосердний Бог покинув.
Ми не побоялися могутньої держави,
А піднялися, як один, на бій кривавий.
То ж ворог не чекав такого супротиву.
Завмерла вся Європа: ми для них, 
мов диво.
У мене, як у всіх людей, живе образа,
Як так: російська армія, мов та зараза,
Приперлася до нас не захищати, 
А наші мрії, життя, долі обривати?..
Концтабори німецькі  мною пережиті,
Від бомб із мамою ховались ми у житі.
А цю війну не так-то просто пережити –
Кати в любу хвилину можуть мене вбити.
Важливо інше: вірю в нашу Перемогу,
А якщо так, то не спішу іти до Бога.
Гуде сирена – бігти в бомбосховище
 ховатись,
Щасливого життя тут, в Україні дочекатись!
Війна! Вже місяць на моїй землі лютуєш
І день за днем нас всіх вбиваєш, 
все руйнуєш.
То ж зупинись! Перед тобою ми не винні.
Йди звідси геть! Хай живе мир в Вкраїні!
24 березня 2022 р.   
Марія БАТРАЧЕНКО,
голова міської ради ветеранів війни і праці.

День за днем, все ближче і ближче до нашої Перемоги над лютим ворогом, який за місяць війни на нашій землі знищив стільки всього, що навіть в голові не вкладаються реалії всіх цих збитків. 

Марія БАТРАЧЕНКО.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 314
Читати далі

Повідомлення в номер / Слава витязям України!

14.11.2022

FMWX5S9XEAAQNCm Слава витязям України!

Вставай, народе вільної Вкраїни,
Прийшла пора іти в смертний бій,
Бо суне, суне по усій країні
Смертельно лютий і кривавий змій.
Хай гнів народний в серці закипає,
Коловоротом в душах забурлить.
Хай супостат навік запам'ятає,
Як наші витязі уміють його бить.
Він думав: переможе нас наскоком
На суші, в небі, в морі кораблі.
Та це нахабство вийде йому боком,
А його воїнство лежатиме в землі.
Настане час – прийде його година,
Поглине того змія назавжди.
І не діждеться мати свого сина,
А прийде чорна вісточка: "Не жди".
Хіба не чуло серце материнське,
Що може син загинуть на війні?
Ви ж бачили, як риє рило свинське.
Чому мовчали, не сказали "Ні!"?
Я хочу знати, я волію,
Чом не звучало "НІ – війні!"
На всю "велікую росію",
Щоби дітей не бачити в труні?
Та свищуть кулі смертоносним
 роєм.
Ідуть у бій чоловіки, жінки.
Довічна слава нашим 
витязям-Героям.
І в нашім серці – пам'ять на віки.
Віталій Лихобицький,
ветеран праці і Збройних Сил.

Вставай, народе вільної Вкраїни,

Прийшла пора іти в смертний бій,

Бо суне, суне по усій країні

Смертельно лютий і кривавий змій.

Віталій Лихобицький.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 212
Читати далі

Повідомлення в номер / Буде хліб – буде Перемога

14.11.2022

посівнаБуде хліб – буде Перемога

Сьогодні, як ніколи раніше, ми зрозуміли великий зміст слів: "Розпочалася битва за хліб". Так, саме битва. Бо в умовах агресії путінської московії проти України виграти і цю битву – значить зробити вагомий внесок у нашу майбутню Перемогу.
Президент Володимир Зеленський, звертаючись до сільськогосподарських виробників різних форм власності, попросив їх активно включитися у посівну кампанію 2022 року. Адже не секрет: хід цієї кампанії у східних та південних областях України перебуває під великою загрозою. Рашистські вояки вдень і вночі обстрілюють сільські населені пункти Херсонщини, Миколаївщини, Одещини, "засівають" найродючіші землі Європи снарядами, мінами, гранатами, плюндрують господарства, які там розташовані, не шкодуючи ані людей, ані техніки, ані виробничих приміщень.
Світ з тривогою слідкує за звірствами окупантів, дедалі більше усвідомлюючи, що війна, що триває, серйозно загрожує продовольчою кризою планетарного масштабу.
В цих умовах велика відповідальність лягає на плечі аграріїв західних областей України, зокрема Волині. Тут організовано розпочали і продовжують весняно-польові роботи. В області восени посіяли близько 200 тисяч гектарів озимих культур.  Наразі  погодні умови сприяють їх підживленню. В багатьох господарствах розпочався другий етап цих робіт.
Про це повідомив начальник департаменту агропромислового розвитку військової обласної адміністрації Юрій Горбенко в ефірі телеканалу "Суспільне. Волинь". “Цьогоріч, – зазначив він, – посіви технічних культур зменшуватимемо. Ставку робимо  на ярі культури". За його словами, на Волині створено достатній продовольчий ресурс. Проблем з продуктами харчування немає.
Весняно-польові роботи тривають і на Ковельщині. На жаль, з огляду на вимоги воєнного стану ми не маємо права називати конкретні факти і приклади, господарства, де живуть і працюють за принципом: "Весняний день рік годує". Але хочемо запевнити, що трудівники полів розуміють величезне значення своєї праці. На підтвердження цього пропонуємо вашій увазі світлину з одного сільгосптовариства району, де активно підживлюють озимі культури на орендованих землях.
Тож побажаємо аграріям перемог у боротьбі за багатий урожай!
Наш кор.
Фото Сергія ДАНИЛЮКА.

Сьогодні, як ніколи раніше, ми зрозуміли великий зміст слів: "Розпочалася битва за хліб". Так, саме битва. Бо в умовах агресії путінської московії проти України виграти і цю битву – значить зробити вагомий внесок у нашу майбутню Перемогу.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 255
Читати далі

Повідомлення в номер / Борімося і вірмо!

14.11.2022

читач Борімося і вірмо!

Мій дорогий читачу, надіюсь співвітчизнику-українцю! Днями оприлюднено інформацію про затримання зрадника, який корегував ворожі обстріли київської телевежі та Меморіалу "Бабин Яр". Ця поодинока акція зради – ганебна і зневажлива не тільки до Батьківщини, але й свого роду. Вона не претендує на прощення та помилування.
Та поряд зі мною і пліч-о-пліч з народом, є інші коректувальники, які патріотичним словом, з любов'ю та гідністю корегують стан наших, доведених до відчаю, душ. Це – рідні "Вісті Ковельщини", вся журналістська родина редакції. Толерантно, переконливо, різнобарвно, без перепочинку сіють у наше духовне поле правду про життя і війну, вселяють надію на наше щасливе майбуття.
Тішуся, що в цю тривожну годину російсько-української війни – газета з нами, на передовій інформфронту. Ця невелика свічечка у темну годину мороку й агресії для ковельчан стала ясним променем світла, що вказує шлях до перемоги, згуртовує та заспокоює.
Не секрет, що дехто не вірить в перемогу України. Шановні й дорогі! Ми вже перемогли! Ми на весь світ показали наш незборний дух, силу і хоробрість, а разом з тим – нечувано зцементовану єдність.
Нехай сьогодні (не дай, Боже) ми спіткнемося, то все-одно завтра знову засіяє сонце Свободи. У Всевишнього свій календар для великих і малих народів. Будьмо терпеливі, мудрі і гідні звання українця. Пам'ятаймо: втрати наші не марні, і головне гасло часу: "Борімося і вірмо".
Війна
Хижа зграя вискалює зуби.
Війна! Із Сходу й Заходу війна.
"Раби, коріться – ми вас любим.
Ще українська кров не випита до дна".
Гуркочуть танки. Вибухи. Гармати.
Зруйновані оселі. Зранена земля.
В чорній хустині – Україна-мати.
Кремля вампіри! У вас душі нема!
І що з того, що я римую слово,
Гукаю, заклинаю до Миру й Волі?
Для них мої слова – лише полова,
Орда без почуттів не відчуває болю.
Безсонні ночі. Душевний біль лютує.
Скажи, ну що на цій Землі не так?
У темноті до Бога помолюся всує.
А за вікном стріляють: "Тах-тіх. Тіх-тах!".
Іде смертельний бій. Бій за Свободу.
В ім'я життя. В ім'я майбутніх поколінь.
Це не останній бій… Незламний мій народе,
Борися й вір, і возсіяє мирна неба синь!
Анатолій СЕМЕНЮК,
Ковельський міський голова 1991–1998 р.р.,
Почесний громадянин м. Ковеля.

Мій дорогий читачу, надіюсь співвітчизнику-українцю! Днями оприлюднено інформацію про затримання зрадника, який корегував ворожі обстріли київської телевежі та Меморіалу "Бабин Яр". Ця поодинока акція зради – ганебна і зневажлива не тільки до Батьківщини, але й свого роду. Вона не претендує на прощення та помилування.

Та поряд зі мною і пліч-о-пліч з народом, є інші коректувальники, які патріотичним словом, з любов'ю та гідністю корегують стан наших, доведених до відчаю, душ. Це – рідні "Вісті Ковельщини", вся журналістська родина редакції. 

Анатолій СЕМЕНЮК.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 206
Читати далі

Повідомлення в номер / Об’єднані війною: “Ми всі в одному човні”

14.11.2022 Зінчук Вікторія Петрівна
Об’єднані війною: “Ми всі 
в одному човні”

Без названия (1) Об’єднані війною: “Ми всі в одному човні”

Ковель активно приймає переселенців – у нашій територіальній громаді на 22 березня офіційно зареєструвалися 1980 вимушено переміщених наших співвітчизників, які покинули свої домівки, рятуючись від війни. 

З переселенцями працюють волонтери, медики, працівники освіти. Ніхто не залишився на вулиці: знайшли дах над головою, забезпечили речами першої необхідності, харчуванням, надали медичну та психологічну допомогу. 

Вікторія ЗІНЧУК.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 250
Читати далі

Повідомлення в номер / Об’єднані війною: “Ми всі в одному човні”

14.11.2022
Об’єднані війною: “Ми всі 
в одному човні”

Без названия (1)Об’єднані війною: “Ми всі в одному човні”

Ковель активно приймає переселенців – у нашій територіальній громаді на 22 березня офіційно зареєструвалися 1980 вимушено переміщених наших співвітчизників, які покинули свої домівки, рятуючись від війни. 

З переселенцями працюють волонтери, медики, працівники освіти. Ніхто не залишився на вулиці: знайшли дах над головою, забезпечили речами першої необхідності, харчуванням, надали медичну та психологічну допомогу. 

Вікторія ЗІНЧУК.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 173
Читати далі

Повідомлення в номер / Той страшний ранок

14.11.2022

u9lrs9a-300x169Той страшний ранок

Автор цих рядків був, мабуть, одним з перших у Ковелі, хто дізнався про бандитський вчинок кремлівського карлика і його біснуватих соратників – напад на Україну вранці 24 лютого ц. р.
Звечора, здавалось, ніщо не віщувало біди. Традиційні новини в передачах радіо і телебачення, безкінечні ток-шоу в "Прямому", "Україна 24", "Еспресо" та інших. Вже звичні попередження іноземних розвідок про можливий напад Росії та Україну і бадьорі запевнення наших можновладців, що все "під контролем" й "підстав для тривоги немає".
Однак щось мені у тому всьому не подобалося. Інтуїтивно я відчував, що нам брешуть. Всі: політики, влада, партійні лідери. Зрештою, і більшість українців вірила у те, що їм розказують з телеекранів. Та й кому не хотілося б, щоб був мир, щоб Москва поводилася миролюбно, а ми спокійно думали про майбутні садово-городні роботи, "шашлики" на Першотравень і тому подібні приємні речі?
Тривога у душі наростала. Вночі майже не спав, хоч треба було: рано-вранці мав забрати надіслані нам з Тернополя і доставлені "Укрпоштою" свіжі примірники чергового номера "Вістей Ковельщини". О 4-й ранку вирішив ще раз послухати новини. 
Все було, як увечері. Але вже о 4.30 надійшла інформація про перші обстріли росіянами міст України. Я не міг повірити: як можна у ХХІ (цивілізованому і освіченому) столітті коїти подібний злочин – стріляти по людях, що сплять і яких ще вчора кремлівський вождь називав "братами"?! Чим завинили перед москвою діти, матері, немічні і хворі?! Як бути тим, у кого в РФ – батьки, дідусі, бабусі, сестри і племінники?! Вони теж – "бандерівці" і "злочинці"?
Але думати особливо не було коли: робота вимагала негайно їхати на пошту і забирати газету, доки і в нас не почалися обстріли, бо хтозна, що вигадають московські бандити і кого вони визначили жертвою?
На вулицях ранково-нічного Ковеля було ще темно і майже безлюдно. Поодинокі перехожі, які зустрічалися на шляху, неквапливо йшли у своїх справах. Зрідка проїжджали автомобілі.
Зайшовши у приміщення пошти, куди з Луцька доставляють усі необхідні "відправлення", я привітався і сказав жіночкам, які вже стали до роботи, такі слова: "Дівчата! Погані новини – почалася війна!" – "З ким?" – збентежено зиркнули вони на мене. – "Росія напала на Україну!". Не дочекавшись відповіді, чимдуж поспішив до редакції, де, за традицією, мене вже чекала наш кур'єр Людмила Володимирівна Семенович. Погану новину сповістив і їй. 
Впоравшись із роботою, поїхав у справах далі. Годинник показував 7.20. На вулицях було й далі порожньо, в магазин АТБ заходили поодинокі покупці. Більшість ковельчан навіть не здогадувалася, що від сьогоднішнього ранку їх життя кардинально зміниться. Його віднині вони вестимуть, як і їх діди та прадіди, за новим "літочисленням" – ДО і ПІСЛЯ війни. 
l
По четвергах у редакції багатолюдно: із самого ранечку сюди заходять ковельчани, які купують та передплачують газету тут, або підприємці, які реалізують її вроздріб. Новини про війну шокувала і їх. Ніхто не вірив, що у наш час може бути ТАКЕ.
Коли на роботі з'явилася одна з наших кращих журналісток Вікторія Зінчук, яка доїжджає на "маршрутці" з Люблинця, я поцікавився, що кажуть люди? "Різне, –  відповіла Вікторія Петрівна. – Хто переживає, хто спокійний, хто  взагалі в паніці. Зрештою, я зараз "розвідаю" ситуацію і підготую інформацію". "Але ж газета вийде лише наступного четверга", – сказав я. "Нічого, закинемо на інтернет-сайт".
І ось за деякий час переді мною лежав оперативно написаний пані Вікторією репортаж. Ми його розмістили на інтернет-сайті, але текст я не викинув "у кошик", подумавши: "А, може, знадобиться?". І ось, пишучи ці рядки, зрозумів: добре, що зберіг. Адже – це документальне свідчення про той страшенний ранок людини, котра має маленьку дитину і немолоду маму, але яка чесно і відповідально виконала свій професійний обов'язок: написала про те, що бачила і чула. Хтозна, можливо, колись такі свідчення будуть на вагу золота.
Отож, пропоную увазі читачів репортажі Вікторії Зінчук, написані вранці 24 лютого ц. р. і майже через три тижні потому.
Микола ВЕЛЬМА.

Автор цих рядків був, мабуть, одним з перших у Ковелі, хто дізнався про бандитський вчинок кремлівського карлика і його біснуватих соратників – напад на Україну вранці 24 лютого ц. р.

Микола ВЕЛЬМА.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 227
Читати далі

Повідомлення в номер / Якщо на порозі війна…

14.11.2022

війннннЯкщо на порозі війна…

Черги біля банкоматів та заправок, банківських відділень та аптек, автозаправок, ажіотаж у супермаркетах… Зачинені садочки та школи, перебої з мобільним зв’зком… Так розпочався ранок 24 лютого для ковельчан на фоні подій, що відбулися в Україні: Росія почала наступ на Україну. Володимир Путін виступив з екстреним зверненням до громадян, в якому повідомив про рішення щодо військової операції на Донбасі. Російські війська почали атакувати українські кордони.

Тільки Перемога!

Згідно з опитуванням, проведеним Соціологічною групою Рейтинг упродовж 8-9 березня, 92% опитаних вірять, що Україна відіб'є напад окупантів (з кожним днем цей показник підвищується). Тільки 6% не такі впевнені.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 212
Читати далі
  • 151
  • 152
  • 153
  • 154
  • 155
  • 156
  • 157
  • 158
  • 159
  • 160
  • 161

ВІСТІ КОВЕЛЬЩИНИ

  • Редактор
    Вельма Микола Григорович
  • Перший заступник редактора
    Ляшук Світлана Олександрівна
  • Головний бухгалтер
    Шостацька Ірина Іванівна

Громадсько-політична газета "Вісті Ковельщини" 2012-2025