Борімося і вірмо!Мій дорогий читачу, надіюсь співвітчизнику-українцю! Днями оприлюднено інформацію про затримання зрадника, який корегував ворожі обстріли київської телевежі та Меморіалу "Бабин Яр". Ця поодинока акція зради – ганебна і зневажлива не тільки до Батьківщини, але й свого роду. Вона не претендує на прощення та помилування.
Та поряд зі мною і пліч-о-пліч з народом, є інші коректувальники, які патріотичним словом, з любов'ю та гідністю корегують стан наших, доведених до відчаю, душ. Це – рідні "Вісті Ковельщини", вся журналістська родина редакції.
Анатолій СЕМЕНЮК.
Об’єднані війною: “Ми всі в одному човні”Ковель активно приймає переселенців – у нашій територіальній громаді на 22 березня офіційно зареєструвалися 1980 вимушено переміщених наших співвітчизників, які покинули свої домівки, рятуючись від війни.
З переселенцями працюють волонтери, медики, працівники освіти. Ніхто не залишився на вулиці: знайшли дах над головою, забезпечили речами першої необхідності, харчуванням, надали медичну та психологічну допомогу.
Вікторія ЗІНЧУК.
Об’єднані війною: “Ми всі в одному човні”Ковель активно приймає переселенців – у нашій територіальній громаді на 22 березня офіційно зареєструвалися 1980 вимушено переміщених наших співвітчизників, які покинули свої домівки, рятуючись від війни.
З переселенцями працюють волонтери, медики, працівники освіти. Ніхто не залишився на вулиці: знайшли дах над головою, забезпечили речами першої необхідності, харчуванням, надали медичну та психологічну допомогу.
Вікторія ЗІНЧУК.
Той страшний ранокАвтор цих рядків був, мабуть, одним з перших у Ковелі, хто дізнався про бандитський вчинок кремлівського карлика і його біснуватих соратників – напад на Україну вранці 24 лютого ц. р.
Микола ВЕЛЬМА.
Якщо на порозі війна…Черги біля банкоматів та заправок, банківських відділень та аптек, автозаправок, ажіотаж у супермаркетах… Зачинені садочки та школи, перебої з мобільним зв’зком… Так розпочався ранок 24 лютого для ковельчан на фоні подій, що відбулися в Україні: Росія почала наступ на Україну. Володимир Путін виступив з екстреним зверненням до громадян, в якому повідомив про рішення щодо військової операції на Донбасі. Російські війська почали атакувати українські кордони.
Згідно з опитуванням, проведеним Соціологічною групою Рейтинг упродовж 8-9 березня, 92% опитаних вірять, що Україна відіб'є напад окупантів (з кожним днем цей показник підвищується). Тільки 6% не такі впевнені.
Це і моя війнаНад Ковелем лунає гнітюча сирена. Вона, немов удав, стискає свідомість, нагадує, що у цьому маленькому, чарівному куточку України теж іде війна. О, ця хижа тварюка вміє вселяти у людське єство страх. Вона паралізує твої рухи, твій дух, нав'язує думки про безвихідь. Веселе, родинне, приємне, заспокійливе життя відходить на задній план.
Дошкульне слово до бою готове!В Україні – війна. Здавалося б, журба і сльози. Але українці – нація, яка в найстрашніші часи не корилася і не скориться ворогу. Їх перевіреною "зброєю" є гостре, дотепне і нищівне слово, гумор і сатира, які піднімають бойовий дух людей, не дають пропасти оптимізму, вірі і надії на Перемогу.
На підтвердження – добірка зразків народної творчості останніх днів.
Зібрав Охрім СВИТКА.
Слово до читача
Справжню суть людини виявляють екстремальні ситуації. Такою ситуацією ситуацією сьогодні є агресивна війна Росії проти України. Війна підла, кривава, антилюдська. Саме вона дає змогу, наче рентгенівські промені, "просвітити" кожну людину, отримати відповідь на запитання, хто є хто.
Бог і Правда – на нашому боці!Війна зайшла в наш дім, так стало страшно жити в нім, але це – наш дім, наша земля, наша країна, і тому агресора не треба боятися. Почали ми всі дружно разом об'єднуватися, підніматися заради оборони нашої неньки-України.
Марія БАТРАЧЕНКО.
Волонтери на посту…На нашу рідну Україну віроломно і підло вдерся окупант з Росії, який нібито прийшов нас "визволяти". Ми не в полоні, що нас треба визволяти, ми – на своїй землі, і ми нікого не просили, щоб нас визволяли. Ми – вільний народ, який любить життя і свободу!
Ми не хочемо воювати, ми прагнемо миру. Але мирно жити не дають "добрі" сусіди, до яких наші українці колись їздили на заробітки, створювали там сім'ї, наводили порядок біля хат, які ледве визирали з бур'янів і багато з ким стали родичами. Але в те, що зараз у нас війна, не вірять навіть родичі, що живуть в Росії, бо у них ніхто не говорить правду. Але якою б гіркою правда не була, вона все одно залишається правдою.
Галина ОЛІФЕРЧУК.
