Раді вітати Вас!
  • Головна
  • Контакти
  • Реклама
Весь архів випусків
  • Головна
  • Категорії
    • Повідомлення в номер
    • Місцева влада
    • Репортаж
    • Політика
    • Погода
    • Редакційна пошта
    • Духовність
    • Закон і ми
    • Благодійність
    • Пам’ять
    • Спорт, природа і здоров’я
    • Всяка всячина
    • Реклама і оголошення
    • З неопублікованого
  • Галерея
  • Про нас
  • Відгуки читачів
  • Передплата
  • Контакти
  • Четвер, 4 червня 2026 року №23 (13032)

Повідомлення в номер / Миру, добра, Божого благословення!

24.05.2022

ЗаікінМиру,  добра,  Божого  благословення!

22 травня ц. р., у день "весняного" Миколая, як кажуть в народі, свій день народження відзначатиме Заслужений машинобудівник України, ветеран праці Микола Михайлович Заікін, який віддав роботі на "Ковельсільмаші" 50 років життя. Він пройшов славний трудовий шлях – від слюсаря до керівника одного з найбільших промислових підприємств Волині.
Наш гарний друг і вірний товариш – щира й доброзичлива людина, переконаний патріот України, порядний сім'янин, благодійник і меценат. Він багато сил і вміння віддавав і віддає підтримці волонтерського руху, Збройних Сил України, релігійної громади Свято-Володимирського храму Православної Церкви України, інших святинь.
Важко перелічити добрі справи, які є на рахунку Миколи Михайловича. Мабуть, невипадково його янголом-охоронцем є святий Миколай Чудотворець, котрий благословляє на богоугодні діяння.
Тож напередодні дня народження бажаємо Миколі Заікіну миру, добра, Божого благословення, поваги і шани від людей! Нехай менше буде у його житті негараздів і проблем, а всі плани і задуми успішно втілюються в життя! Сімейного Вам благополуччя, козацького здоров'я, довгих і щасливих років життя!
Хай доля дарує Вам довгого віку,
Щоб втіхи і радості було без ліку!
Хай Вас оминають невдачі і грози,
Хай тільки від щастя з'являються
 сльози!
Ми Вам посилаєм ці добрі слова,
А Бог хай дарує Вам многі літа!
З повагою – 
друзі.

22 травня ц. р., у день "весняного" Миколая, як кажуть в народі, свій день народження відзначатиме Заслужений машинобудівник України, ветеран праці Микола Михайлович Заікін, який віддав роботі на "Ковельсільмаші" 50 років життя. Він пройшов славний трудовий шлях – від слюсаря до керівника одного з найбільших промислових підприємств Волині.

З повагою – друзі.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 337
Читати далі

Повідомлення в номер / Нехай доля дарує щасливі літа

24.05.2022

Данилюк Ніна МихайлівнаНехай доля дарує щасливі літа!

Педагогічний колектив Секунської гімназії сердечно  вітає директора навчального закладу ДАНИЛЮК Ніну Михайлівну з 60-річним ювілеєм, який вона відзначатиме 20 травня.
Зміст життя людини визначається не кількістю прожитих літ, а променями правди та добра, завдяки яким життя оточуючих сповнюється благословенним світлом. 
Скільки вогників у душах людей запалила ювілярка – не злічити. Усе своє трудове життя Ніна Михайлівна віддає невтомній праці на ниві освіти. З глибокою повагою відгукуються про свого вчителя і наставника школярі та педагоги, для котрих щодень ясним дороговказом слугують її шляхетність, мудрість, сила духу.  
Втілюючи в життя сучасні принципи освітнього процесу, вона є невтомним натхненником та організатором роботи колективу школи, прагне створити у закладі простір творчості і самореалізації для кожного.
Під надійною материнською опікою Ніни Михайлівни здобувають свої життєві та професійні перемоги діти та онуки, яким вона дарує ласку і тепло, ніжність і турботу.
Шановна Ніно Михайлівно! Ми шануємо Вас за високий професіоналізм, доброзичливість та оптимізм, за чуйність і щедрість душі. З нагоди ювілею зичимо міцного здоров’я, чудового настрою, довгих років щасливого життя у міцному родинному колі та серед вірних, надійних друзів та колег!

Педагогічний колектив Секунської гімназії сердечно  вітає директора навчального закладу ДАНИЛЮК Ніну Михайлівну з 60-річним ювілеєм, який вона відзначатиме 20 травня.

Із «золотим» ювілеєм!

У прекрасну, квітучу пору, 20 травня, «золотий» 50-річний ювілей відзначатиме турботливий чоловік, найдобріший тато  і дідусь, дорогий сват МАКАРЧУК Петро Михайлович з с. Радошина. 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 398
Читати далі

Повідомлення в номер / Наближають Перемогу без зброї у руках

24.05.2022 Зінчук Вікторія Петрівна

волонтерки2Наближають Перемогу без зброї у руках

Ці світлини – фотографії жінок, волонтерок, які з перших днів війни і до сьогоднішнього часу часто залишаються в “тіні”, але основна їхня місія – це щоденна допомога армії, добровольчим батальйонам, переселенцям та малозабезпеченим нашим громадянам. Багато з них сьогодні заробляє і перераховує кошти, збирає посилки з сусідньої Польщі, куди виїхали з дітьми та онуками з початку вторгнення росії в Україну. 
Ось пані Лариса з онуком рано-вранці на зупинці – їдуть у Варшаву, самотужки несуть важелезні сумки, аби передати зібране для потреб наших захисників на передову. А це - пані Ніна під час одного з благодійних ярмарків у польському місті Муравіце: пекла й продавала паски, печиво, інші смаколики, щоби зібрані кошти передати на українську армію.   
Сьогодні розповідь про них – наших землячок-волонтерок за кордоном. Мешканка с. Поворська Лариса Філозоф, котра в цивільному житті працювала страховим агентом, виїхала від війни до Польщі з онуком та ще з кількома дітками, яких їй довірили її односельчани. Вона, звичайна поворчанка, зуміла не лише сама влаштуватися, але й відразу почала допомагати облаштовуватись іншим вимушеним переселенцям з Поворської громади та й не тільки – всім, хто цього потребує. 
З перших днів перебування у польському м. Цеханові стала до волонтерських лав – щодня з ранку до вечора працює у волонтерському центрі. А ще – на гуманітарному складі.  Допомагає речами, дитячим харчуванням переселенцям, котрі прибули до нас із окупованих територій. Збирає й відправляє посилки військовим на передову, територіальній обороні. 
Без діла пані Лариса не сидить. Не має на це часу і терпіння, бо так хоче нарешті почути те довгождане слово - Перемога! Жінка вважає, що її пришвидшити може кожен українець навіть без зброї у руках. Тому працює, невтомно працює, аби зароблені гроші вкласти в допомогу хлопцям, які воюють з ворогом на передній лінії вогню – 14-й бригаді для бійців Поворської громади. Вже не одна посилка, зібрана її стараннями, поїхала до наших воїнів на передову. 
– А чи важко збирати необхідне для бійців? –запитую в жінки якось під час телефонної розмови. 
– Нелегко, – зізнається вона. – Але я просто зобов'язана виправдати сподівання наших хлопців, їх рідних. Люди складають список, перераховують мені зібрані кошти. А мені потрібно підібрати все, що потребують наші солдати. Це, зокрема, сучасна амуніція, зручне обмундирування, взуття. Бувають проблеми з наявністю необхідних речей, з розмірами. Але хто шукає, той завжди знаходить.
l
Опинившись у незнайомій місцевості, тим паче незнайомій країні, багато хто почувається розгубленим, втрачає орієнтир. Але це не про нашу наступну героїню – ковельчанку Ніну Цимбалюк. Через війну в Польщу вона поїхала з двома дітьми, поїхала вперше і розраховувати могла лише на власні сили, на допомогу волонтерів, до яких трохи згодом долучилася й сама.
– Волонтерство – не для слабких, воно дуже виснажує й емоційно, і фізично. У багатьох людей не вистачає сили бути волонтерами, і це – нормально. Тому мене приємно дивує і надихає, що жінки, яких я знаю, до війни ніколи волонтерством не займалися, а от сьогодні – без них було би важко обійтися. Вони не шкодують ані часу, ані сил, ані здоров'я: збирають кошти, самі їх заробляють, купують все необхідне й передають, передають, передають, – ділиться думками волонтерка Олена Мерзлякова. – Мене з Ніною Цимбалюк "познайомила" війна. Вона вже кілька разів передавала допомогу для переселенців і для літніх мешканок Поворської громади, за що їй величезна вдячність. Ніна не сидить, склавши руки: намагається заробити, щоб мати змогу сюди передати. Влаштовує на проживання українців.
І, виявилося, не тільки цим займається. Пані Ніна у вільний від роботи та волонтерства час вивчає польську мову. Адже без цього важко реалізовувати задумане. Сьогодні вона організувала щось на зразок невеличкої клінінгової компанії, таким чином даючи можливість українцям у Польщі заробити на життя. 
Серед підопічних ковельчанки – мама двох діток з Мелітополя, якій, щойно з'являється змога, перераховує кошти. 
Пані Ніна долучилася до організації передвеликоднього благодійного ярмарку для збору коштів на потреби ЗСУ.
Приємно, що в усіх починаннях наших землячок підтримують місцеві жителі, губернатори міст, в яких вони знайшли тимчасовий прихисток, особисто з ними спілкуються. Пані Ніну з дітьми на Великдень запросив мер міста Муравіце, де нині проживає. Їх шанують і поважають, цікавляться їхнім життям. Адже сьогодні й з нашими землячками також асоціюють усіх українських жінок, цілу Україну, яка стоїть і бореться, бере на себе невимовний тягар війни.
Вікторія ЗІНЧУК.

Ці світлини – фотографії жінок, волонтерок, які з перших днів війни і до сьогоднішнього часу часто залишаються в “тіні”, але основна їхня місія – це щоденна допомога армії, добровольчим батальйонам, переселенцям та малозабезпеченим нашим громадянам. Багато з них сьогодні заробляє і перераховує кошти, збирає посилки з сусідньої Польщі, куди виїхали з дітьми та онуками з початку вторгнення росії в Україну. 

Вікторія ЗІНЧУК.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 661
Читати далі

Повідомлення в номер / Україна у вогні

24.05.2022
Україна 
у вогні

voyna-ukraynaУкраїна у вогні

Національна ідея знаходиться в глибині душі і ґрунтується на уявленні людини про справедливість, і це дуже важливий перехід до духовно-морального життя людини, де здійснюється  взаємозв'язок між свідомістю і підсвідомістю, коли людина ніяковіє від грубих слів та відчуває обурення та лють, зіткнувшись з несправедливістю.

Сергій Бобрицький.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 396
Читати далі

Повідомлення в номер / В житті знадобиться...

24.05.2022 Зінчук Вікторія Петрівна

Без названияВ  житті  знадобиться...

Якщо ваша близька людина стає до лав захисників, треба запам'ятати кілька правил, які допоможуть у критичній ситуації.
Як зібрати родича на війну, розповідають у Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.
Отримайте якомога більше інформації
Перед відправкою родича на війну дізнайтеся:
l в яку військову частину потрапив боєць і в який саме підрозділ;
l контактні дані безпосереднього командира: прізвище та номер телефону;
l два-три номери телефонів побратимів;
l місцезнаходження близької людини.
Тримайте зв'язок
Мобільний та інтернет-зв'язок в зоні бойових дій можуть не працювати, тому встановіть на свій та його телефони месенджер Signal, який працює офлайн.
Попросіть бійця з першої нагоди написати вам, де він перебуває, вказати назву населеного пункту, або сказати, який найближчий.
Номер телефону когось з рідних краще вивчити напам'ять, щоб мати можливість зв'язатися з рідними з будь-якого телефона.
"Головне правило: не панікуйте, не обривайте телефони, якщо з бійцем якийсь час немає зв'язку", – радять у Міністерстві.
Як підготуватися до відправки на війну?
l Боєць повинен мати жетон з вибитим на ньому прізвищем.
l Бажано підписати і свій одяг на внутрішній стороні.
l На війні важливо триматися поруч із досвідченими бійцями. Вони можуть знайти оптимальний вихід зі складної ситуації.
l Слід пам'ятати про аптечку та засоби гігієни. Також взяти з собою щось калорійне на перекус на той випадок, коли не буде змоги повноцінно поїсти, і трохи води.
"Правило виживання: на війні і навіть у в полоні виживає не найрозумніший і не найсильніший, а той, хто може пристосуватися до ситуації і швидко та правильно оцінює нові обставини.
Найбільші шанси в того, хто має швидку реакцію та здатний ухвалювати нестандартні рішення", –попереджають у відомстві.

Близька людина йде на війну

Як побороти почуття провини

Вас мучить безсоння...

Чи  приїде  "швидка"? 

Коли цвіт не тішить
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 385
Читати далі

Повідомлення в номер / Дорожче всіх скарбів на світі

24.05.2022
Сьогодні – Всеукраїнський 
день вишиванки
Дорожче всіх 
скарбів на світі

БабуляСьогодні – Всеукраїнський день вишиванки

Дорожче всіх скарбів на світі

Чому  вишиванка така дорога українцю?

Чому на сорочці той мак найдорожчий йому?

Чому розсип хрестиків, зшитий рукою умільця,

Вшивається в душу, як нитка лягає в канву?

Сергій МОСТЮК.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 289
Читати далі

Повідомлення в номер / Здобула путівку на престижні змагання

24.05.2022

спортЗдобула путівку на престижні змагання

У м. Львові відбулися Всеукраїнські відбіркові змагання з вільної боротьби серед юнаків і дівчат віком до 18 років, за результатами яких сформувалась збірна команда країни для участі в чемпіонаті Європи та світу.
У цих змаганнях взяла участь вихованка ДЮСШ № 1 імені Петра Стуса Діана Рисьова. В категорії 46 кг вона в поєдинку за вихід у фінал перемогла борчиню з Дніпропетровської області, якій поступилася у фіналі минулорічного чемпіонату України. А у фіналі перемогла спортсменку з Житомирської області – чемпіонку України, призерку Європи і здобула бажану путівку на ці престижні міжнародні змагання, де буде захищати честь нашої України.
Побажаємо нашій спортсменці успіхів та гарного виступу для того, щоб гідно представити честь нашої незалежної України.
Готував спортсменку до змагань автор цих рядків.
Олег СТУС,
президент федерації вільної та жіночої 
боротьби м. Ковеля.

У м. Львові відбулися Всеукраїнські відбіркові змагання з вільної боротьби серед юнаків і дівчат віком до 18 років, за результатами яких сформувалась збірна команда країни для участі в чемпіонаті Європи та світу.

Олег СТУС.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 266
Читати далі

Повідомлення в номер / Порозкидала по світу війна нашого цвіту

24.05.2022 Мороз Оксана Леонідівна

IMG_5843Порозкидала по світу війна нашого цвіту

В багатьох із нас тепер є своя історія, яка незаплановано  "написалась" після 24 лютого. На основі усього пережитого, без перебільшення, можна писати одразу не щоденник спогадів, а велику книгу (а то й більше). Та світлих спогадів, як і світлих сторінок, там буде мало.
Саме ця злощасна дата змінила звичне життя миролюбивих українців, розділивши його на "до" і "після"... 
Когось злодійка-війна розлучила тимчасово із рідною домівкою, а інших, на жаль, із рідними людьми назавжди. Це – найболючіше. Бо все інше якось можна пережити, а втрата – то найстаріше... Боже, бережи нас від цієї  біди!
Як засвідчує практика, переважна більшість вимушених переселенців потерпіла й нині потерпає внаслідок гірких сучасних реалій. Майже усім потрібна допомога психолога, яка хоч трішки допоможе втамувати душевний біль. Хоча "вилікувати" душу повністю так і не вдасться... Людська пам'ять здатна закарбовувати в собі  епізоди із життя назавжди.
l
Ірина, яка мешкала із сім'єю на Київщині, з двома малолітніми дітьми вимушено залишила Україну в кінці лютого. Жінка вирішила побути в сусідній Польщі у своєї свекрухи, котра вже проживає там довгий час. 
І хоч бабуся няньчиться із онуками, Ірина знає, що вони в безпеці, але серце матері не може заспокоїтись й досі. Адже відстань та  час розділяють її із синами, що залишились далеко  вдома. З ними жінка постійно на зв'язку.
"Почувши вчергове рідний голос вже деякий раз поспіль за день,  трохи можу морально перепочити лише до наступної розмови", – каже. 
Надія із донькою Вікторією й онуком – родом із Полтавської області. Про те, як покидали рідну домівку згадувати боляче й досі. Спочатку вона знайшла прихисток на Волині, де мешкають їх родичі. Але були тут недовго. Через деякий час поїхали уже далі – в Німеччину, куди запросили знайомі доньки.
Зараз мешкають в невеличкому містечку Апольда, гарному, старовинному й, водночас,  особливо затишному.  Нове місце проживання   чимось нагадує їх рідну маленьку батьківщину... Можливо, тому, що цього найбільше прагне серце – повернутись додому, забувши всі тривоги та втому, як страшний сон.
"В гостях добре, але вдома найкраще", – каже пані Надія, міцно пригортаючи до себе онука. 
Тут наших співвітчизників одразу зареєстрували в міграційній службі.  Родину  оперативно забезпечили безкоштовним  житлом в гуртожитку. Мешкають утрьох в кімнаті. Умови для проживання – хороші.   Харчуються за власний кошт. Щомісяця отримують допомогу в 330 євро.  Проїзд теж безкоштовний. 
В статусі біженців зможуть перебувати тут рік (так оформили документи). Проте українці щиро вірять, що повернуться до рідних швидше, наближаючи омріяну всіма  Перемогу в  своїх молитвах! Слава Богу, що їх домівки наразі цілі. 
Аби хоч якось "розрадити" себе, наші  українці лікують душу  подорожуючи – недалекі екскурсії відволікають від обтяжливих  думок і переживань.
Зараз тутешні соцслужби підшуковують для сімейства квартиру. До слова, німці здають житло переважно без меблів, тож усіма питаннями, пов'язаними із побутовим облаштуванням, доводиться займатися саме  працівникам соціальної сфери. 
... Добрі слова залишають в душах людей хороший слід. Вони зціляюють й втішають серце того, хто їх почує.  Тож потрібні слова в потрібний час – теж своєрідний  Вчинок...
Будьмо підтримкою один для одного в нелегких життєвих моментах, що посилає нам доля, не полишаймо Віри, молімось, і все неодмінно буде добре.
Оксана МОРОЗ.

В багатьох із нас тепер є своя історія, яка незаплановано  "написалась" після 24 лютого. На основі усього пережитого, без перебільшення, можна писати одразу не щоденник спогадів, а велику книгу (а то й більше). Та світлих спогадів, як і світлих сторінок, там буде мало.

Оксана МОРОЗ.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 457
Читати далі

Повідомлення в номер / Для щедрого урожаю

24.05.2022 Романюк Аліна Петрівна

IMG-f32e367ee8a83c3a821733a78e2843be-VСекрети Тамари  Ігнатюк

Для  щедрого  урожаю

Кожен власник присадибної ділянки знає, яким багатим є травень на садово-городні турботи. Зокрема, це час, коли триває посів у відкритий ґрунт та висадка розсади. Від того, як провести ці роботи, залежить їх подальший розвиток і сам урожай. 
Про  свої секрети висадки, перевірені власним досвідом, способи  подальшого догляду за розсадою розповідає вже знайома нам Тамара Ігнатюк. 
– Тамаро Євгенівно, з чого слід починати? Яку схему рекомендуєте використати для посадки стебел?
– Найперше – обираємо ділянку для садіння. Це має бути сонячне місце, захищене від холодних вітрів. Не рекомендується вирощувати помідори на одному і тому ж місці другий рік поспіль, оскільки є ризик розвитку фітофторозу. Хороші попередники для томатів – бобові культури і коренеплоди.
Оскільки температура не стабільна й існує загроза травневих приморозків, то варто подбати про укриття. Важливо, що я не накриваю рослину, а ставлю гілку біля стебла з північно-західної сторони. Після цього не страшні мороз, бурі чи сильні дощі. 
Це – надійний захист і від птахів, які часто скльовують голівки рослини, чи комах, які нині продірявлюють листочки. Після висадки слід пильнувати, чи не з'явились на стеблах колорадські жуки, у разі виявлення – терміново обробити рослини.
Помідори в мене ростуть за схемою 90х70 см у шаховому порядку. Як показали спостереження, така схема цілком себе виправдала. Якщо випав дощ, рослини швидко провітрюються і висихають. Схема 70х50 см, якої я дотримувалася раніше, виявилася неефективною, бо рослини загущувалися, а це створювало додаткові умови для розвитку фітофтори. 
Коли глянути на мою ділянку одразу після садіння розсади, то побачене може здатися нераціональним. Але через 45 днів все змінюється. Дивишся на міцні рослини з рясними плодами і не можеш намилуватися їхньою красою. Зникає порожнеча, яка була під час садіння. Є досить вільного місця між рядками, щоб пройти.
– Як та чим рекомендуєте підживлювати томати? 
– Свої помідори органічними добривами я не підживлюю зовсім, оскільки під час садіння в лунки кладу чимало пташиного посліду і попелу, лушпиння цибулі і подрібнену шкарлупу яєць (викладаю шарами вперемішку із землею). Такої суміші для підживлення томатів і перців вистачає на цілий сезон. 
Звичайно, хто цього не робив, то підгодувати помідори треба хоча б тричі за сезон, а ще краще – робити це постійно, через кожні два тижні. Добрива можна використовувати різні, головне, щоб азоту в них було менше, аніж фосфору з калієм.
На розчин пташиного посліду вони теж реагують добре. З мікродобрив їм найпотрібніші магній і бор: магній - постійно, а бор - коли вони зацвітуть, бо від його нестачі можуть почати обсипатися квітки і зав'язь. 
Для підгодівлі я беру 1,5 г борної кислоти (розчиняти потрібно в гарячій воді), 60 крапель йоду, марганцівку (розчиняю у 200 мл води до дуже темного кольору), 250 мл свіжого молока – все це розмішую і додаю до 10 літрів води. Сюди ще деколи додаю куплене добриво для помідорів "Чистий лист". 
Такою сумішшю я обприскую кожні 10 днів помідори, перець,  огірки, баклажани і кавуни.
– Далі – підв'язування. В чому його особливість? 
– Підв'язувати високорослі помідори до двометрових кілочків треба відразу після того, як висаджена на постійне місце розсада добре вкорениться і почне рости. 
Підгортати помідори треба 2-3 рази за сезон.
Від бур'янів помідори потрібно захищати постійно, з перших же днів! Не давайте небажаному зіллю розростатися. Зручніше за все робити це разом з розпушуванням і підгортанням.
– Як правильно сформувати кущі томатів та пасинкувати  їх?
– Хочу зауважити, що це дуже важливі процедури. Потрібні вони не помідорам, а нам, щоб отримати більше хороших плодів.
Я формую високорослі кущі у 2 - 3 стебла, оскільки біля одного кілочка у мене росте по дві рослини. 
Видаляти необхідно всі пасинки з пазух листків, як тільки вони з'являться, не дозволяючи їм доростати до довжини 2-4 см. Перш за все треба прибрати ті пасинки, які виросли відразу під кистями, інакше кущ може скинути квітки і зав'язь.
Якщо будете формувати кущ у два стебла, залиште бічний пагін, який з'явиться біля першої кисті, а якщо в три, то, крім нього, ще й найсильніший з тих, що намітяться під другим стеблом.
Важливо пасинки не виривати, а виламувати, обережно обхопивши їх великим і вказівним пальцями і тягнучи вбік, а не на себе. Якщо ж вони встигли вирости дуже великими, їх краще зрізати гостро заточеним ножем.
Пам'ятайте! Пасинкувати помідори треба постійно, скільки б стебел у них не було залишено. Є, правда, і одне важливе обмеження: під час занадто сильної літньої спеки від обривання листя і від пасинкування краще тимчасово утриматися, бо  кущі в таких умовах погано переносять травми. А ось якщо влітку йдуть затяжні дощі з похолоданням, помідори бажано не тільки пасинкувати, але й видаляти у них частини пагонів і все нижнє листя, щоб кущі швидше прогрівалися і краще провітрювалися.
Крім того, для щедрішого врожаю, десь в середині серпня варто прищепнути верхівку в усіх плодоносних пагонах і видалити ті квіткові кисті, на яких не зав'язалися плоди. Тоді плоди, що вже зав'язалися, краще наллються і швидше дозріють.
– Відомо, що великою загрозою для томатів є фітофтора. Які методи боротьби з нею порадите?
– Скажу відверто: я не вірю, що в наших умовах можна виростити помідори без хімічних препаратів в боротьбі з фітофторозом.
Тому обробку фунгіцидами я розпочинаю відразу після вкорінення розсади в ґрунті до виникнення перших ознак захворювання. Це десь через 15 днів після висадки рослин. 
Починаю із застосування "Магнікур Нео" – препарата, що пригнічує головним чином фітофтороз, справляючи профілактичну дію на альтернаріоз й антракноз, а також стимулюючи ріст рослин. 
Далі, з метою профілактики, вношу фунгіцидні препарати за такою схемою: через днів 14-15 після першого внесення – "Ридоміл", а ще через 14-15 – "Квадріс".
Ну, а далі, коли масово з'явилися зелені помідорчики, хімії не застосовую. Користуюсь тільки сумішшю з борної кислоти, молока, йоду, марганцівки.
– Дякую за цінні поради, перевірені часом та власним досвідом! Впевнена, що наші читачі ними обов'язково скористаються. А також візьмуть за приклад вашу працелюбність та оптимістичний настрій у цей непростий час. 
l
До речі, Тамара Євгенівна цьогоріч, окрім різноманітних культур, посадила лише помідор 260 стебел. Її клумби та грядки – пишні, квітучі, турботливо доглянуті, як щороку милують око. 
Тож, з вірою в майбутню Перемогу України, садімо, доглядаймо і щедрий урожай збираймо! В умовах воєнного стану нам дуже потрібен достаток продовольства.
Розмову вела 
Аліна РОМАНЮК.

Кожен власник присадибної ділянки знає, яким багатим є травень на садово-городні турботи. Зокрема, це час, коли триває посів у відкритий ґрунт та висадка розсади. Від того, як провести ці роботи, залежить їх подальший розвиток і сам урожай. Про  свої секрети висадки, перевірені власним досвідом, способи  подальшого догляду за розсадою розповідає вже знайома нам Тамара Ігнатюк. 

Розмову вела Аліна РОМАНЮК.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 512
Читати далі

Повідомлення в номер / Стартувала вступна кампанія

24.05.2022

02Стартувала  вступна  кампанія

Завдяки мужності і героїзму Збройних Сил України навчальні заклади мають змогу розпочати підготовку до нового навчального року. 
Зокрема,  за сприянням завідуючого кафедрою "Прикладної механіки та мехатроніки" Луцького національного технічного університету Ростислава Редька,  директора ВСП "КПЕФК ЛНТУ" Тетяни Селівончик та завідуючої відділенням  Олени Гончаренко в нашому коледжі відбулася робочо-дружня зустріч.
Такі заходи вже стали традиційними у співпраці кафедри "Прикладної механіки та мехатроніки" ЛНТУ та випускної методичної комісії зі спеціальності "Галузеве машинобудування" під головуванням Дениса Русакова.
Під час зустрічі відбувся обмін досвідом у сфері модернізації систем числового програмного керування та налагодження конструктивних відносин у професійній сфері. Колеги з університету Віктор Сичук та Олександр Повстяной надали нам кваліфіковану допомогу щодо модернізації програмування систем з числовим програмним керуванням. Поділилися інформацією, як навчитися вирішувати практичні задачі автоматизації процесу обробки з використанням сучасних комплектуючих з мінімальними витратами коштів. Ми отримали навички реалізації системи програмного керування, яка не містить нічого зайвого і весь набір функцій якої призначений для виконання головного завдання – контролю стану виконавчого органу і управління його роботою за спеціальною програмою.
На  зустріч були запрошені наші випускники, які прагнуть і надалі досконало використовувати комп'ютерну техніку, розробляти програмне забезпечення для верстатів з програмним керуванням, працювати на будь-яких металорізальних верстатах, мати знання про особливості техніки, обладнання та технологій України і світу.
Завдяки довірі до ЗСУ  Луцький національний технічний університет та ВСП "Ковельський промислово-економічний фаховий коледж ЛНТУ" починають вступну кампанію. Фахівець спеціальності "Галузеве машинобудування" може працювати на престижних посадах державних та приватних підприємств і установ різних галузей промисловості та опановувати власний бізнес, оскільки фахівці даного напрямку завжди затребувані на ринку праці.
Не зволікайте: обирайте спеціальність майбутнього!
Ольга Ваць, 
викладач 
ВСП "Ковельський промислово-економічний фаховий коледж ЛНТУ".

Завдяки мужності і героїзму Збройних Сил України навчальні заклади мають змогу розпочати підготовку до нового навчального року. Зокрема,  за сприянням завідуючого кафедрою "Прикладної механіки та мехатроніки" Луцького національного технічного університету Ростислава Редька,  директора ВСП "КПЕФК ЛНТУ" Тетяни Селівончик та завідуючої відділенням  Олени Гончаренко в нашому коледжі відбулася робочо-дружня зустріч.

Ольга Ваць, 

викладач ВСП "Ковельський промислово-економічний фаховий коледж ЛНТУ".

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 327
Читати далі
  • 202
  • 203
  • 204
  • 205
  • 206
  • 207
  • 208
  • 209
  • 210
  • 211
  • 212

ВІСТІ КОВЕЛЬЩИНИ

  • Редактор
    Вельма Микола Григорович
  • Перший заступник редактора
    Ляшук Світлана Олександрівна
  • Головний бухгалтер
    Шостацька Ірина Іванівна

Громадсько-політична газета "Вісті Ковельщини" 2012-2026