Гороскоп

з 4 по 10 жовтня

Гороскоп з 4 по 10 жовтня

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 241

У повоєнні роки Ковель в Україні знали винятково як місто залізничників. І справді: тут працював великий загін трудівників сталевих магістралей, діяли потужні підприємства залізничного транспорту.

Ситуація почала змінюватися у 70-их роках минулого століття, коли на околиці нашого міста почали будувати завод сільськогосподарських машин. За короткий строк тут виросли корпуси виробничих приміщень, з’явилися об’єкти соціально-культурного призначення, почав широкомасштабне житлове будівництво.

Нині можна впевнено сказати, що з появою “Ковельсільмашу” місто пережило, образно кажучи, своє друге народження. Цим ковельчани завдячують першопрохідцям — керівникам, інженерно-технічним працівникам, робітникам одного з найбільших на Волині заводів сільськогосподарського машинобудування.

Сьогодні Ковель славиться ще одним підприємством машинобудівної галузі – ТОВ “Волинь-Кальвіс”, яке впродовж багатьох років очолює вмілий організатор виробництва, високопрофесійний менеджер і новатор Анатолій Понікарчук (на світлині ви бачите його разом з колективом підприємства третім праворуч).

Про ТОВ “Волинь-Кальвіс”, його успіхи і проблеми, плани на майбутнє читайте розповідь нашого громадського кореспондента Анатолія Семенюка на 6-й сторінці сьогоднішнього номера газети.

Фото з архіву підприємства.

У повоєнні роки Ковель в Україні знали винятково як місто залізничників. І справді: тут працював великий загін трудівників сталевих магістралей, діяли потужні підприємства залізничного транспорту.

Ситуація почала змінюватися у 70-их роках минулого століття, коли на околиці нашого міста почали будувати завод сільськогосподарських машин. За короткий строк тут виросли корпуси виробничих приміщень, з’явилися об’єкти соціально-культурного призначення, почав широкомасштабне житлове будівництво.

Нині можна впевнено сказати, що з появою “Ковельсільмашу” місто пережило, образно кажучи, своє друге народження. Цим ковельчани завдячують першопрохідцям — керівникам, інженерно-технічним працівникам, робітникам одного з найбільших на Волині заводів сільськогосподарського машинобудування.

Сьогодні Ковель славиться ще одним підприємством машинобудівної галузі – ТОВ “Волинь-Кальвіс”, яке впродовж багатьох років очолює вмілий організатор виробництва, високопрофесійний менеджер і новатор Анатолій Понікарчук (на світлині ви бачите його разом з колективом підприємства третім праворуч).

Про ТОВ “Волинь-Кальвіс”, його успіхи і проблеми, плани на майбутнє читайте розповідь нашого громадського кореспондента Анатолія Семенюка на 6-й сторінці сьогоднішнього номера газети.

Фото з архіву підприємства.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 351

Погода в Ковелі – 

з 23 по 29 вересня 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 285

Зупинили потяг – рятували коня

17 вересня о 22.03 год. до служби 101 Головного управління ДСНС України у Волинській області надійшло повідомлення про те, що на залізничному переїзді в м. Рожище Луцького району застряг кінь. 

Тварина потрапила копитами в отвір між рейковими коліями та бетонною плитою залізничного переїзду. На місце події прибули рятувальники 3-ї ДПРЧ Луцьке районне управління ГУ ДСНС України у Волинській області.

Рятувальники за допомогою гідравлічних ножиць збільшили проміжок між рейковою колією і  бетонною плитою та звільнили коня з пастки.

На час проведення аварійно-рятувальних робіт було зупинено рух електропотяга  сполученням “Ковель-Луцьк”.

Пресслужба головного управління ДСНС України  у Волинській області.

Допомогу надали лосеняті

18 вересня близько 16-ї години до поліції надійшло повідомлення від єгеря, що поблизу села Нічогівка виявлено напівмертву тварину. Лось був поранений, виникла підозра, що в нього могли стріляти.

Місцева слідчо-оперативна група Ківерцівської поліції прибула негайно. З’ясувалось, що лосеня (а йому приблизно 7 місяців) вибігло з лісу до села і, перестрибуючи через високу огорожу, наткнулось на її гострий стержень.

«У тварини випала частина шлунка, її необхідно було терміново оперувати прямо на місці, однак спеціалістів в селі не було», – розповів про подію поліцейський Роман, який з напарницею першим прибув туди.

Місцеві попросили приїхати ветеринара з іншого населеного пункту, за його оперативний приїзд також відповідала поліція, а з Маневич це близько 40 кілометрів.

Прямо на місці інциденту ветеринар Анатолій в польових умовах провів операцію, у проведенні якої допомагали всі небайдужі.

«Тварина порізала собі м’язи, перестрибуючи через огорожу, також була проникаюча рана в черевну та грудну порожнини, був пошкоджений шлунок. Усе це ми обробили, продезінфікували, зашили», – розповів лікар, який і надалі надаватиме консультації щодо догляду за лосеням, адже процес реабілітації складний. 

Потому тварину поклали в автомобіль і відправили в мисливське угіддя на реабілітацію. 

«Нині життю маленької лосиці загрози немає, вона навіть стає на ноги, однак перебуває під пильним наглядом», – розповів єгер Ілля.

«За час служби схожої ситуації в нас ще не було, тому діяти і приймати рішення потрібно було швидко. Приємно, що знайшлись небайдужі люди, які повідомили про подію єгерській службі, а ті подзвонили в поліцію. Усі разом ми врятували тварину», – поділилась поліцейська Аліна, в честь якої, до речі, назвали лосенятко, адже вона проявила високий професіоналізм і безстрашність у цій події.

Дякуємо всім небайдужим, а тваринці зичимо швидкого одужання і повернення на волю.

Сектор комунікації поліції Волинської області. 

17 вересня о 22.03 год. до служби 101 Головного управління ДСНС України у Волинській області надійшло повідомлення про те, що на залізничному переїзді в м. Рожище Луцького району застряг кінь. 

Тварина потрапила копитами в отвір між рейковими коліями та бетонною плитою залізничного переїзду. На місце події прибули рятувальники 3-ї ДПРЧ Луцьке районне управління ГУ ДСНС України у Волинській області.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 314

Український прапор доставлять 

на Місяць

Британська компанія Spacebit запускає космічну місію. До неї долучиться й Україна. Зокрема, планують на Місяць доставити український прапор. Про це повідомляє Укроборонпром.

Політ на Місяць організовує компанія “Меридіан”, що входить до  складу Укроборонпрому. Початок місії запланований на весну 2022 року – політ буде першою місією на Місяць за участю України.

На Місяць планують відправити обладнання для дослідження ґрунту, випробування технології відбору зразків, збирання інформації про теплові властивості та магнітне поле. Вантаж доставлять на великий кратер Lacus Mortis на ближній стороні Місяця, після чого він потрапить до темної плями Oceanus Procellarum на поверхні небесного тіла.

На супутник Землі також доставлять український прапор, надрукований на 3-D принтері з українського титану. Прапор виготовили з використанням спеціальної технології безвідходного виробництва.

www.volyn24.com

На Ковельщині – гриб-велетень

На Турійщині, нині Ковельського району Волині, грибникам  вдалося знайти гриб-велетень. Гриб заважив 811 грамів.

Проте, під дописом одразу кілька читачів оприлюднили власні фото зі своїми знахідками. Виявилося, що цього року грибний сезон напрочуд врожайний, тож українці назбирали грибів-велетнів чимало.

agrotrend.com.ua

Високі нагороди волинських виробників

Сильногазована мінеральна вода «Йоданка Павлівська» та пиво «Графське» Павлівського пивзаводу отримали нагороди у XXIV Міжнародному конкурсі пива, безалкогольних, слабоалкогольних і зброджених напоїв, мінеральних та питних вод, солоду пивоварного у Києві.

Про це повідомляє «ГІТ» з посиланням на «People UA».

Гран-прі отримала сильногазована мінеральна вода «Йоданка Павлівська» (преміум) виробника ТзОВ «Йоданка» за найвищу якість питної води 2021 року.

Також пиво «Графське» Павлівського пивзаводу отримало золоту медаль за високу якість пива напівтемного стилю (напівтемний лагер (Dark Lager) 2021 року.

volynua.com

Кіт повернувся… через 10 років

Кіт Форбс, що живе в шотландському місті Абердін, пропав у 2011 році. “Він був таким унікальним і доброзичливим, ми його обожнювали”, — розповіла Люсі Хендерсон, власниця вусатого після возз’єднання.

Вона зізналася, що кілька місяців шукала Форбса, просила сусідів перевіряти гаражі та сараї, розклеювала оголошення. Та все марно. Через вісім-дев’ять місяців Люсі та її чоловік Ніл змирилися з втратою домашнього улюбленця, сподіваючись, що він хоча б живий. Пізніше подружжя переїхало в інше місто.

Невідомо, як і де весь цей час жив Форбс, але в серпні поточного року абердинська організація з порятунку домашніх тварин отримала повідомлення про те, що на одній з вулиць міста був помічений кіт з мікрочіпом. Цікаво, що вусатий блукав всього в двох милях від того місця, де раніше жили Хендерсони. Коли тварину було спіймано, її чіп сканували. Це допомогло знайти власників кота.

Ніл і Люсі не могли повірити, що через стільки років вони знову можуть обійняти свого улюбленця. Тепер Форбс повернувся до Хендерсонів і знайомиться з іншими мешканцями будинку подружжя – двома собаками і двома котами.

meta.ua

Зібрала Світлана ЛЯШУК.

Британська компанія Spacebit запускає космічну місію. До неї долучиться й Україна. Зокрема, планують на Місяць доставити український прапор. Про це повідомляє Укроборонпром.

Політ на Місяць організовує компанія “Меридіан”, що входить до  складу Укроборонпрому. Початок місії запланований на весну 2022 року – політ буде першою місією на Місяць за участю України.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 389

Із початком осені кількість нових випадків коронавірусу почала очікувано зростати. У більшості областей показник на сотню протестованих перевищив 3%. Це означає, що залежно від обсягу заражень і заповненості лікарень регіони переходитимуть до жовтої, помаранчевої чи червоної епідемічних зон. Але цієї осені карантинні правила будуть діяти по-новому. Детальніше про зміни розповідає Центр громадського моніторингу та контролю.

«Жовтий» і «зелений» COVID-сертифікати

Нові карантинні норми в основному стосуються вакцинованих людей. Більшість обмежень будуть полегшені або взагалі не застосовуватимуться для українців, які отримали щеплення проти COVID-19.

«Запропоновані нами зміни – це можливість стримувати епідемічну ситуацію та зберігати економічну активність країни. Ми говоримо про те, що сьогодні є можливість вакцинуватися та бути захищеним у кожного, наявної вакцини для цього достатньо», –прокоментував нововведення міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко. 

Перевірятимуть вакцинацію за допомогою електронного COVID-сертифіката в «Дії». Відповідно до ухвалених змін, система генеруватиме «жовтий» або «зелений» сертифікат  залежно від кількості отриманих щеплень. «Жовтий» сертифікат передбачає, що людина вакцинована лише однією дозою, а «зелений» –повністю вакцинована. Важливо пам’ятати, що сертифікати мають колір лише в цифровому форматі. Паперові свідоцтва, як і раніше, будуть білими.

Невакциновані зможуть отримати сертифікат, який підтверджує негативний результат ПЛП-тесту на коронавірус (діє 72 год) або одужання від COVID-19 (діє пів року). 

Школи працюють, якщо вчителі вакциновані

Кабмін уточнив правила щодо роботи шкіл у різних епідемічних зонах. У регіонах із жовтим і помаранчевим рівнями небезпеки освітні заклади працюватимуть без змін за умови 80% персоналу із «жовтим» чи «зеленим» COVID-сертифікатом. У червоній зоні школи не закриватимуть, якщо 100% працівників матимуть «зелений» сертифікат, тобто будуть повністю вакциновані.  

За словами головного санітарного лікаря Ігоря Кузіна, вчителі – це найважливіша група ризику. Адже вони постійно контактують з людьми і можуть як захворіти самі, так і передати інфекцію іншим. 

«Вакцинація вчителів є необхідним кроком, щоб у нас було безпечне освітнє середовище», – зазначив Кузін, але застеріг від погроз, звільнень чи примусу педагогів до щеплень. На думку головного санітарного лікаря, мотивувати вчителів вакцинуватися можуть батьки.

Кінотеатри і ресторани вирішують самі

Згідно з постановою, заклади громадського харчування, культури і відпочинку, торгово-розважальні центри, спортзали і басейни можуть працювати далі у жовтій та помаранчевій зонах за умови дотримання маскового режиму, соціальної дистанції та наявності «жовтих» або «зелених» COVID-сертифікатів у 80% персоналу і відвідувачів.

У червоній зоні всі працівники та відвідувачі повинні бути повністю щепленні, якщо заклад не хоче зачинятися. 

При цьому уряд дозволяє власникам самим вирішувати, як вони працюватимуть: за старими правилами (напр. 50% заповнених місць у кінотеатрах у жовтій зоні і повне закриття в червоній), чи за новими – лише для вакцинованих. 

МОЗ планує контролювати дотримання маскового режиму і соціальної дистанції у торговельних центрах через спеціальні камери. 

Транспорт не зупинятимуть

Вакцинація дозволить не зупиняти транспорт під час червоного рівня епідемічної небезпеки. Вимога обов’язкових щеплень стосуватиметься водіїв і кондукторів.

«Що стосується транспорту, ми будемо вимагати вакцинації водіїв і працівників. Тут підхід буде для всіх однаковим – колективи повинні бути вакцинованими. В «жовтій» зоні мінімум одна доза, в «червоній» зоні – дві дози вакцини», – зазначив прем’єр-міністр Денис Шмигаль і додав, що COVID-сертифікати у пасажирів не вимагатимуть.

Українці, які приїхали із за кордону чи тимчасово окупованих територій, зможуть не йти на самоізоляцію, якщо мають COVID-сертифікати. Однак у будь-якій епідзоні пасажири громадського транспорту повинні дотримуватися маскового режиму та соціальної дистанції, навіть якщо вони вакциновані. 

l

Минулого вівторка відбулося засідання Державної комісії з ТЕБ та НС. Вона ухвалила встановити з 23 вересня ц. р. на всій території України “жовтий” рівень епідемічної небезпеки.

Оксана  КОВАЛЬ.

Із початком осені кількість нових випадків коронавірусу почала очікувано зростати. У більшості областей показник на сотню протестованих перевищив 3%. Це означає, що залежно від обсягу заражень і заповненості лікарень регіони переходитимуть до жовтої, помаранчевої чи червоної епідемічних зон. Але цієї осені карантинні правила будуть діяти по-новому. Детальніше про зміни розповідає Центр громадського моніторингу та контролю.

Нові карантинні норми в основному стосуються вакцинованих людей. Більшість обмежень будуть полегшені або взагалі не застосовуватимуться для українців, які отримали щеплення проти COVID-19.

«Запропоновані нами зміни – це можливість стримувати епідемічну ситуацію та зберігати економічну активність країни. Ми говоримо про те, що сьогодні є можливість вакцинуватися та бути захищеним у кожного, наявної вакцини для цього достатньо», –прокоментував нововведення міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко. 

Перевірятимуть вакцинацію за допомогою електронного COVID-сертифіката в «Дії». Відповідно до ухвалених змін, система генеруватиме «жовтий» або «зелений» сертифікат  залежно від кількості отриманих щеплень. «Жовтий» сертифікат передбачає, що людина вакцинована лише однією дозою, а «зелений» –повністю вакцинована. Важливо пам’ятати, що сертифікати мають колір лише в цифровому форматі. Паперові свідоцтва, як і раніше, будуть білими.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 294

Постійні читачі газети, мабуть, пам’ятають написане мною під заголовком «Дивні  діла твої, Господи!», яке видрукували «Вісті Ковельщини» 24 червня ц. р. Йшлося у статті про деякі «зашквари» (дивацтва) київської влади та наближених  до неї осіб, якими вони дивують і вражають українців.

Нагадаю, що закінчувалися мої нотатки словами: «Отакі-то в нас діла у вищому товаристві. І це тільки невеличка їх часточка. А скільки всього цікавого попереду! Нудьгувати не доведеться. Аби тільки не заплакати».

І ось пройшов чималий проміжок часу. Виявилося, що я ніби у воду дивився – наші  «поводирі нації» не дають нудьгувати. Кожен день – щось новеньке, гостреньке, дотепненьке. Як у цирку-шапіто: тільки й встигай за різного роду трюками фокусників, жонглерів, клоунів дивитися й дивуватися їх кмітливості, спритності, винахідливості.

От, наприклад, нардеп  Данило Гетманцев, який належить до партії «Слуга народу» і очолює комітет з питань податкової та митної політики Верховної Ради, цими днями з гордістю повідомив про те, що за останні роки українці стали жити просто шикарно, порівнюючи з попереднім періодом. Так, за його словами,  у 2021 році спостерігається двозначне (!) зростання реальної середньої заробітної плати, яка в першій половині 2021 року до аналогічного минулорічного періоду зросла на 12,4 відсотка. За цей час у доларовому еквіваленті зарплата в українців стала майже 480 американських «зелених», а у червні ц. р. цей показник вперше в  історії перевищив 500 доларів (!). Відповідно підвищилася і середня пенсія:  на 1 липня 2021 року 138,8 долари проти 114,8 на аналогічну дату в 2019 році.

До наведених паном Гетманцевим  цифр ми повернемося трохи пізніше, а зараз подивимся, як йому самому живеться-можеться. Так от, згідно із поданою декларацією, у 2019 році, коли його тільки обрали нардепом, він загалом  отримав майже 818 тисяч гривень доходу.  В тому ж таки році у декларації з’явилися як члени сім’ї син Іван і мати Олена Дмитрівна, у котрої, як виявилося, — цілий комплект активів в Києві і області. Сам же Гетманцев  швидко повністю позбувся своїх корпоративних прав на ці активи, що цілком зрозуміло. У матері – чимала кількість рухомого і нерухомого майна, яке знаходиться в різних регіонах України. В якості нематеріальних активів на жінку зареєстровано 11 торговельних марок.

Зовсім невипадково за підсумками 2019 року пані Гетманцева заробила майже вдвічі більше,  як  син – 1 мільйон 480 тисяч гривень. Відповідно значно більші суми у неї на банківських рахунках. Коротше кажучи, у розумного сина розумна мама.

З  цього приводу інтернет-видання «Корупційна Україна» висловилося коротко, але конкретно: «Мама любить гроші. Данило Гетманцев, який душить драконівськими податками малий і середній бізнес, покриває тур-фірму своєї матері, де зарплати співробітникам платять в конвертах». До речі, ця фірма – одна з небагатьох, які отримали від держави компенсацію за карантин. Але,  незважаючи на отримані кошти, звільнили половину штату, не виплативши зарплату. Звільнені у суд звернутися не можуть, оскільки гроші їм платили «в конвертах».

l

Зрештою, вистачить про Данила Гетманцева. Як зрозумів читач, він і до обрання нардепом від «Слуги народу» не бідував, а тепер – і поготів. Адже грошове забезпечення народних обранців досить пристойне і з року в рік збільшується. Практично у всіх є свій бізнес, а тому деякі заробітних плат взагалі не потребують і від них добровільно відмовляються. Якщо до цього додати видатки на оренду чи купівлю житла, утримання помічників, компенсацію витрат на відрядження і тому подібне, то справді – парламентарям стало жити краще. А коли згадати  «чорну» готівку в конвертах за «правильне»  голосування, то зрозумієш: гріх ображатися на життя-буття.

Але чи можуть бути задоволені цим життям-буттям пересічні українці? Давайте поміркуємо. Данило Гетманцев заявив, що середньомісячна заробітна плата в країні уже перевищила 500 американських доларів. Та він забув сказати (чи не захотів), що середня зарплата – це сума, яку офіційно отримали всі працюючі, включаючи   народних депутатів, урядовців, банкірів, керівників фірм, приватних структур та інших  високооплачуваних фахівців, розділена на  кількість   офіційно працюючих. Тобто виходить,  як у тому анекдоті:  в Степана було 5 жінок, а в Івана – жодної. В цілому ж «середня» цифра виглядає пристойно:  по 2,5 жінки на чоловіка. Як не тішитися?

Пан Данило свідомо чи несвідомо не згадав про зростання цін на товари першої необхідності, в першу чергу – продовольчі. Сумніваюсь, що він ходить на ринок або в магазини. А я ходжу і знаю, якою захмарною для більшості людей є ціна на м’ясо, молоко, масло, олію, цукор. Не кажу вже про одяг, взуття, речі повсякденного вжитку. Знаю і те, скільки доводиться сьогодні платити за комунальні послуги – газ, воду, тепло.  От про що слід би пам’ятати  нашим урядовцям, а не тішитися середньостатистичними показниками, хоча й вони викликають великий сумнів.

l

По сусідству зі мною живе сусідка Валентина Павлівна. Працює в одній із невеликих комерційних фірм. Якось запитав: «Що нового на роботі? Скільки платить господар?». Сусідка махнула рукою: «Ех, яка там робота? Працюю всього три  дні на тиждень, зарплату видають у конвертах». Продовжую розмову:  «І що ж в тих конвертах?». – «Мізер. 3-4 тисячі, не більше. А працюємо важко». Не стримуюсь, щоб не задати ще одне запитання: «А от  київські чиновники переконують, що середня зарплата в Україні перевищує 500 доларів».

Валентина Павлівна гірко усміхнулася і сказала: «Якби у мене було 500 доларів, то я б у такому одязі не ходила і заборгованості за комуналку не мала». І додала: «Дати  б тим урядовцям мою «чорну» зарплату і мамину пенсію. Хай би спробували звести кінці з кінцями».

До речі, про пенсію. Нещодавно міністр фінансів заявив, що поколінню українців у віці 40 років не варто розраховувати на пенсію в майбутньому – потрібно самому про неї піклуватися уже сьогодні й нагромаджувати кошти. Прем’єр-міністр пан Шмигаль висловлюється подібним чином. З цього приводу український економіст Олексій Кущ зауважив: «Вся ця маячня спрямована на те, аби  пролобіювати  введення  накопичувальної системи другого рівня. Її пропонують як нібито панацею, а насправді це вигідно фінансовим посередникам, які з цього отримуватимуть мільярди. Самі пенсіонери нічого не одержать. 

Накопичувальна система потрібна, але під час кризи її ніхто не запроваджує. Це  робиться при потужному зростанні економіки. Наша нині в кризі. Єдиний інструментарій для накопичувальної пенсійної системи, який сьогодні є реальним, — іноземні цінні папери. Тобто накопичення українців інвестуватимуть в іноземні економіки —  ми допомагатимемо небідним країнам зростати. Але ціна цих активів може впасти, коли чергова фінансова бульбашка лусне, як це було у 2008 році. Або ж усі накопичення з’їдять інфляція чи компанії-посередники з управління активами. Людина вийде на пенсію і в кращому разі придбає пральну машину.

На жаль, поки що з боку держави нема адекватних пенсійних пропозицій».

l

Важко щось додати до цих розумних слів. Та їх навряд чи почує київська влада.  Вона сьогодні переймається іншим: будівництвом президентського університету, на яке йдуть величезні кошти, ідеєю про проведення зимових Олімпійських ігор в Карпатах та іншими,  далеко не першорядними проблемами. Чиновників зрозуміти можна: вони хочуть продемонструвати, що даремно хліба не їдять, тішачи «позитивними» новинами довірливий електорат і  майже щодня сповіщаючи  про нові, майже фантастичні проєкти. А тим часом в ЗМІ днями з’явилася ось така інформація:

«Від початку року харчі подорожчали на 35 відсотків, як  звітують економісти. Найбільш відчутно у ціні підскочили найпопулярніші продукти. Тож яйця, м’ясо, птиця та цукор тепер коштують, як раніше делікатеси. Експерти попереджають, що восени слід чекати нового цінового стрибка на цю групу товарів. А щодо вартості овочів, особливо картоплі та цибулі, які нині погано вродили, то вони будуть просто космічними… 

Основний фактор, що впливає на цифри на цінниках, — знецінення гривні, подорожчання енергоносіїв, бензину тощо. Єдина надія – на Антимонопольний комітет. Саме він покликаний регулювати та стримувати вартість товарів. Тож якщо держава не втрутиться, продуктовий кошик українця вже восени помітно змаліє. Тільки от бігти зараз по магазинах та скуповувати харчі експерти також не радять. Саме паніка, певні вони, спровокує ціновий хаос».

l

Дехто, прочитавши мої нотатки, запитає: «Що  ти хочеш цим сказати? Адже час важкий, труднощів багато».

Так, час складний: війна на Сході країни триває, пандемія корона- вірусу знову набирає обертів, міжнародне становище ускладнюється. Але важливо нашій владі не тішити народ рожевими казочками про сите й заможне життя, не жонглювати цифрами, а говорити правду, об’єктивно оцінювати ситуацію в країні. І ще – вдосконалювати механізм управління державою, позбуватися на всіх рівнях популістів, демагогів, шоуменів, а призначати на відповідальні посади відповідальних осіб.

Тільки от біда: як заявляють члени ЗЕкоманди, відповідальні особи не хочуть іти працювати в уряд. Мовляв, у бізнесі вони почуваються комфортніше.

Ось над цією проблемою і варто задуматися київській владі. Бо не зовсім зрозуміла ситуація, коли, за словами урядовців, справи в країні йдуть все краще і краще, жити стало веселіше, а бажаючих поповнити ряди реформаторів, одягти на голову лаври переможців економічної кризи все менше і менше.

Як на мене, правда полягає в тому, що ті,  хто  відмовляється від міністерських портфелів, знають щось таке, чого не знаємо ми, любі читачі. Чи я  помиляюся?..

Охрім СВИТКА.

Постійні читачі газети, мабуть, пам’ятають написане мною під заголовком «Дивні  діла твої, Господи!», яке видрукували «Вісті Ковельщини» 24 червня ц. р. Йшлося у статті про деякі «зашквари» (дивацтва) київської влади та наближених  до неї осіб, якими вони дивують і вражають українців.

Нагадаю, що закінчувалися мої нотатки словами: «Отакі-то в нас діла у вищому товаристві. І це тільки невеличка їх часточка. А скільки всього цікавого попереду! Нудьгувати не доведеться. Аби тільки не заплакати».

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 287

Машинобудування – це серце економіки. Від цього залежить технічний прогрес країни і, як наслідок, ефективна робота галузі і наше з вами благополуччя.

Волинь і Ковельщина займають провідні позиції на сходинках технічних здобутків та досягнень. Серед елітних компаній, які на теренах нашої області займаються розробкою та впровадженням інноваційних рішень з енергоефективності, є дійсний член Волинської торгово-промислової палати України ТОВ «Волинь-Кальвіс».

15 років підприємство, яке очолює Анатолій Понікарчук, успішно працює в царині передових технологій та обладнання для виробництва і споживання альтернативних видів палива. Завдяки тісній співпраці колективу підприємства з Інститутом технічної теплофізики НАН України та Інститутом газу НАН України вдається бути на рівні технологій виробництва європейського зразка.  

Наголошу, що місце під Сонцем в конкурентній боротьбі вибороти непросто.

І ось вона, радісна звістка: Анатолій Понікарчук, директор ТОВ «Волинь-Кальвіс» удостоєний Державної премії України в галузі науки і техніки за 2020 рік.

З трепетом в душі беру в руки Диплом лауреата та золотисту медаль – браво лауреату! Є чим пишатися. Ця нагорода ще раз підтверджує, що технічний інтелект Ковельщини знаходиться на гідному місці і готовий конкурувати на найвищому рівні. 

Нагорода не дається просто так. Їй передує наполеглива, клопітка праця. Оприлюднимо кілька головних показників. Економічний ефект від впровадження передових технологій становить 4,8 мільярда гривень (за період 2009-2019 р.р.). Вартість теплової енергії завдяки цим новаціям в порівнянні з використанням газу знизилось на 10 відсотків. 

Досягнуто сумарного заміщення природного газу – приблизно 1,1 млрд. скорочено викиди парникових газів СО2 в обсязі 2,1 млн. тонн – в еквіваленті. Останнє особливо важливе, адже викиди безпосередньо впливають на зміну клімату, а в результаті ми відчуваємо це в циклонах, буревіях, затопленнях і т. д.

Як бачимо, все у цьому світі взаємопов’язане, має ті чи інші наслідки. «Волинь-Кальвіс» працює не тільки на теплозабезпечення та енергоефективність, а й на наше майбутнє. 

х   х   х

І ось я в затишному кабінеті Анатолія Понікарчука. Признаюся: мені приємно з ним спілкуватися, адже за плечима – немало років дружньої співпраці. Він весь в постійному русі, а це – запорука успішного управління і ритмічної роботи підприємства. 

– Анатолію Мироновичу, вітаю з високою нагородою. Ковельчани гордяться Вами. Як при теперішньому хаосі, занепаді економіки та пандемії коронавірусу вдалося досягти таких високих результатів у роботі?

– Анатолію Володимировичу, не все так просто. В минулому році довелося пережити немало тривог. Спад виробництва сягнув 10 відсотків. Довелося працювати в умовах скороченого робочого місяця. Європейський ринок теж загальмував свій ритм і рух. Відновитися та наростити темпи вдалося з початку цього року, і ми полегшено зітхнули.

– Знаю не з книжок, що успішно працювати в наш час ой, як не просто. На кону – якість роботи, ціна продукції, конкуренція технологій і таке інше. Які «ліки» застосовуєте?

– Хочете чи ні, а враховувати потрібно все, до найменших дрібниць. Наведу такий приклад. До мене звернувся замовник із Сумщини. В розмові він заявив: «Беру ваші котли. Знаєте, чому? Я був на інших підприємствах і неодноразово бачив кустарщину, занедбаність виробництва. За такої картини говорити про якість котла не доводиться. Ваше підприємство мене зустріло гарною вивіскою, заквітчаною територією, порядком  в цехах і на складах готової продукції. А ще бачу передові технології – скажімо, плазменна різка листової сталі. Це все вказує, що ви серйозний виробничник, і я впевнений в добротності ваших котлів».

– Ви мене тут зацікавили. Плазменна різка металу – це нове слово в технології виробництва?

– Все тече, все змінюється. Це – вчорашній день. Сьогодні ми маємо наміри придбати лазерний агрегат, який забезпечить ще вищу якість. Правда, ціна «кусається» – більше 160 тисяч американських доларів. Але це вимушений крок, щоб не відставати від європейського ринку. 

– Сьогодні яка гарантія роботи ваших котлів?

– 2-3 роки. Реальна надійність роботи нашого виробу – 8-10 років, і без суттєвої модернізації.

– Один із важливих показників роботи вашого продукту є зменшення викидів в атмосферу. В Ковелі багато котелень працює на дровах. Хіба від дров викидів менше?

– Маємо розуміти кілька важливих речей. По-перше, викиди від спалювання дров менш шкідливі, ніж від газу. По-друге, в повністю автоматизованих та механізованих котлах шкідливі частинки спочатку потрапляють в спеціальний циклон і там залишаються, а в атмосферу надходить очищений «дим», тобто в заданих параметрах.

– Анатолію Мироновичу, чи є проблеми в експорті у Європу? 

– В загальному обсязі виробництва експорт складає 60 відсотків. В нас гарна співпраця  і з діловими партнерами Литви, Латвії, Білорусі. Посудіть самі: тільки з початку року ми успішно реалізували замовлень на суму понад 430 тисяч євро. 

– Ваше виробництво займається лише виробництвом котлів?

– Ні. Ми використовуємо всі можливості. До 10 відсотків продукту – це вироби (запчастини, скребки, ланцюги, підйомні транспортери тощо) для агрегатів у тваринництві.

– Має місце негативна загальноукраїнська тенденція, коли працівники, як перелітні птахи, покидають свої робочі місця і в пошуках «великих» грошей відлітають до країн Європи.

– Ця тенденція – загальноєвропейська: українці їдуть в Польщу, поляки – в Англію, а литовці – в Скандинавські країни. Нас не оминають ці проблеми. Адже наша середня зарплата 11 тисяч гривень дещо відстає від європейського рівня.

Маємо наміри в цьому році підняти її рівень. Це не просто – все залежить від успішної роботи виробництва всіх його ланок. А ще податки!

– В багатьох фірмах існує практика виплати заробітної плати в «конвертах». Ваш погляд на це. Адже то – відвертий обман держави.

– Якби ж то тільки держави! Це впливає на всі соціальні виплати – робітник втрачає право і можливість на справедливу пенсію. Ми далекі від таких практик. На «конику» обману держави і працівника далеко не заїдеш.

– Сьогодні над нами, немов дамоклів меч, – прогнози про непомірні тарифи на газ, тепло, електроенергію. Виживати стає все складніше. Які у Вас перспективи і чи полегшать вони наше виживання?

– Прогнози – річ невдячна. Але ми бачимо свій реальний шлях. Найперше – це модернізація твердопаливних котлів з використанням органічних побутових відходів, тобто сміття. Дешеве паливо – це дари полів (кукурудзиння, солома, стебла сої). На даний час беремо участь в реалізації проєкту спільно з запорізькими фірмами, де наш котел буде працювати на смітті від сортувального заводу. Зрештою, саме життя змушує шукати вихід в умовах критичного виживання.

– Один у полі не воїн. Хто на передній лінії виробництва кращий?

– Маю право заявити, що колектив високопрофесійний, відповідальний і мобільний. Всі заслуговують пошанування та подяки. Визначити кращих складно. Серед них – інженер Богдан Рудень, конструктор Сергій Кашинський, інженер-технолог Іван Кравчик, технічний директор Ігор Понікарчук, зварники Сергій Гайдучик, Роман Адамчук, Микола Дубінчук, Роман Кульчинський, Валерій Міщук, Олександр Козак, Роман Куць, слюсар Олександр Дементєв, плазморізальник Олександр Нечипорук, інженер-постачальник Павло Дранчак, секретар керівника Тетяна Печенюк та інші. 

– На кого рівняєтесь?  Чий досвід переймаєте? 

– Далеко ходити не треба. В нашій області функціонують такі супер-підприємство, як SKF, який твердо стоїть на ногах, підкріплений шведськими інвестиціями, «Модерн-Експо» – українсько-польська фірма та інші.

– Незабаром професійне свято. Ваші зичення машинобудівникам.

– Родинного тепла, екологічно чистого повітря, особистих і професійних звершень, здоров’я та перемоги над пандемією і мирного неба над Україною!

– Не помилюсь, якщо висловлю від всіх ковельчан щиросердечну подяку за Вашу невтомну працю, а янгол-охоронець машинобудівників нехай принесе на крилах благословення та благодать Господню. Щасти Вам!

Анатолій СЕМЕНЮК.   

НА ЗНІМКАХ: «Волинь-Кальвіс» живе і працює.

Фото з архіву 

ТОВ «Волинь-Кальвіс». 

Машинобудування – це серце економіки. Від цього залежить технічний прогрес країни і, як наслідок, ефективна робота галузі і наше з вами благополуччя.

Волинь і Ковельщина займають провідні позиції на сходинках технічних здобутків та досягнень. Серед елітних компаній, які на теренах нашої області займаються розробкою та впровадженням інноваційних рішень з енергоефективності, є дійсний член Волинської торгово-промислової палати України ТОВ «Волинь-Кальвіс».

15 років підприємство, яке очолює Анатолій Понікарчук, успішно працює в царині передових технологій та обладнання для виробництва і споживання альтернативних видів палива. Завдяки тісній співпраці колективу підприємства з Інститутом технічної теплофізики НАН України та Інститутом газу НАН України вдається бути на рівні технологій виробництва європейського зразка.  

Наголошу, що місце під Сонцем в конкурентній боротьбі вибороти непросто.

І ось вона, радісна звістка: Анатолій Понікарчук, директор ТОВ «Волинь-Кальвіс» удостоєний Державної премії України в галузі науки і техніки за 2020 рік.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 376

15 вересня у Відокремленому структурному підрозділі «Ковельський промислово-економічний фаховий коледж Луцького національного технічного університету» відбувся туристичний фестиваль «Коледж – TURFEST»

Ви знаєте, друзі, що у нашому коледжі ми не можемо жити спокійно, тобто інертно, просто пливти за течією. Бо успішними стають тільки ті, хто працює, багато працює і, навіть, досягаючи певного високого рівня, однаково працює. У нас саме така команда – команда небайдужих до своєї справи та свого закладу освіти людей, команда, яку очолює Тетяна Селівончик. Саме з ініціативи Тетяни Василівни щорічно відбувається туристичне свято (окрім 2019 року, самі розумієте).

Цьогоріч – це туристичний фестиваль «Коледж – TURFEST». І повірте, дорогі читачі, за гучною назвою стоїть результат. А тепер – дайджест туристичного дня.

Усі студенти коледжу (близько 700 осіб), викладачі, батьки 15 вересня о 10.00 ранку вирушили до місця локації – до території колишнього санаторію «Турія». При перетині автошляхів для безпеки руху колону постійно супроводжували екіпажі патрульної поліції. За таку плідну співпрацю дякуємо начальнику Тарасу Михалку та його підлеглим. Прибувши на місце, кожна група на чолі з керівником обрала найзручніше місце розташування. І почалася магія…

Важко передати словами атмосферу, яка запанувала навколо, але я спробую. Ось група першокурсників намагається розкласти вогнище. 

Не виходить. Тоді найгарніша дівчина просить допомоги у студентів четвертого курсу. Справа закінчується знайомством і розпаленим вогнищем (і у прямому, і у переносному значеннях). Зовсім поруч юнак з гітарою збирає біля себе гурт небайдужих. Серед них бачимо й викладачів, які охоче слухають мелодійні акорди. Слухають доти, доки у казані не починає шкварчати та чути смаленим. 

Рухаємося лісом далі. Помічаємо напнуті між деревами гамачки. Що ж, зручненько… Ось вам наш лайфхак – якщо ви забули вдома ложку для помішування страви, то вимішуйте гілкою з дерева!!! Не дякуйте, користуйтеся!

Й ще одна констатація факту: у групах, де більше хлопців, більше й канапок, більший і казан (й ґендерна нерівність тут ні до чого –  жартую). 

Починаються змагання. П’ять осіб від групи беруть участь в естафеті. Естафета – це долання відстані з перешкодами. Чотири особи ставлять намет, чотири складають «колодязь» з дерев’яних колод й один студент від групи показує вправність тримання рівноваги на одному окресленому місці на велосипеді. Додайте ще й обов’язкове приготування козацької страви, типу кулешу, й вийде повний набір туристичного дня.

Коли один з п’ятірки біжить естафету вправно, то він «класний бро» (вибачте за сленг); якщо спіткнувся чи впав, то одногрупники рекомендують юнакові чи дівчині бути обачнішим  або вживають інші душевні епітети (знову жарт). Руслан Ющук, керівник фізичного виховання, генератор ідей із вищезгаданими конкурсами, для завдання «Складання намету на час» знайшов намет радянського зразка, адже   міцність та конструкція дозволяють складати та розкладати  його багато разів. Нашим вихованцям й це завдання – під силу. Весело, під дружні вигуки групи підтримки намети складали  за декілька хвилин.

Ви думаєте, що  збудувати із колод щось схоже на колодязь легше за естафету чи намет? А от і ні! Думка студентів теж така –  складати швидко й легко, а от вистояти декілька секунд не може. «У тому й суть»,– каже наш вигадник Руслан Ющук.

Найкраще місце у лісі – це палатка журі. Сюди приносять страви для конкурсу. Одні просто й смачно приготували – журі задоволене, іншим цього замало, тому патетично презентують свої шедеври. Цитую Куліковську Катрусю, студентку 234 «Д» групи спеціальності “Облік і оподаткування”: «Ми приготували страву, в яку поклали трохи аромату лісу, трохи безкрайності неба, трохи подиху вітру, приправили любов’ю до вас, наших викладачів, та до коледжу –  нашого другого дому!»  Як вам така презентація? Отож- бо! Для того й працюємо, щоб бачити щасливі та захоплені очі своїх вихованців.

Час потрохи спливає, втома, очікування результатів, оголошення переможців та сигнал свистка Руслана Ющука збирає   дружну компанію на галявині. Під акорди Державного гімну України, під синьо-жовтим прапором, серед зелені лісу, коледженська  родина здається щасливою та якоюсь рідною  (чи то я вже стаю сентиментальною з роками, але таке враження не тільки у мене). До слава стає Тетяна Василівна, яка так і каже: «Дорога коледженська  родино!» Починається процес нагородження. Тетяна Василівна кожному знаходить слова підтримки й любові –  як кажуть, перемагає дружба, а ще доброта й милосердя. 

Отже, за результатами усіх конкурсів абсолютними переможцями стала команда 417  групи спеціальності “Автомобільний транспорт”. Друге місце посіла команда 322 група спеціальності “Галузеве машинобудування”, третє місце – 416 група спеціальності “Галузеве машинобудування”, четверте місце – 229 група спеціальності “Галузеве машинобудування” й 5-те місце – команда 139 групи спеціальності “Комп’ютерні науки”. Вітаємо переможців!

Усього й не опишеш, бо виходить дуже солодко, але інакше  писати ніяк не можу, бо все сказане – правда! А якщо хтось і додасть ложку дьогтю (типу куріння айкосу чи ще якоїсь гидоти), то ми й з цим справимося, адже українці – сильна й смілива нація, а коледж – це спільнота чесних сміливих й здорових людей! Приєднуйтеся до нас: з нами класно та весело! Далі обов’язково буде…

P.S. Дорогі мої колеги, однодумці й помічники!  Вибачте, що не згадала окремо кожного з вас, але читачеві й так зрозуміло, що без вас цього заходу, як і решти свят, – не відбулося б! Дякую, вам, коледжани!

Олена Шульган, 

заступник директора з виховної роботи.

Фото з архіву коледжу.

15 вересня у Відокремленому структурному підрозділі «Ковельський промислово-економічний фаховий коледж Луцького національного технічного університету» відбувся туристичний фестиваль «Коледж – TURFEST»

Ви знаєте, друзі, що у нашому коледжі ми не можемо жити спокійно, тобто інертно, просто пливти за течією. Бо успішними стають тільки ті, хто працює, багато працює і, навіть, досягаючи певного високого рівня, однаково працює. У нас саме така команда – команда небайдужих до своєї справи та свого закладу освіти людей, команда, яку очолює Тетяна Селівончик. Саме з ініціативи Тетяни Василівни щорічно відбувається туристичне свято (окрім 2019 року, самі розумієте).

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 255

Свіжа зелень та овочі підсилюють імунітет, захищають від бактерій і грибків у кишечнику, регулюють артеріальний кров’яний тиск, зміцнюють кістки та суглоби. Про це пишуть “Сільські вісті”.

Хлорофіл 

у нашому житті

Їжа людини має бути не лише здоровою, а й кольоровою. Саме завдяки кольоровому розмаїттю організм поповнюється вітамінами, мінералами, клітковиною та іншими поживними речовинами. Тож зелені в тарілці має бути багато. За колір овочів та фруктів відповідають конкретні сполуки. Хлорофіл — пігмент у клітинах рослин — надає їм зеленого кольору. Але найголовніше те, що хлорофіл позитивно позначається на здоров’ї. Адже за хімічною будовою формула гемоглобіну (речовини, що забарвлює нашу кров у червоний колір) практично дорівнює формулі хлорофілу.

Відмінність тільки в тому, що в центрі молекули гемоглобіну містяться атоми заліза, а в центрі молекули хлорофілу — атоми магнію. До речі, без магнію ми не могли б існувати взагалі, бо він бере участь практично у всіх хімічних процесах, що відбуваються в організмі.

Хлорофіл підсилює імунну функцію, прискорює фагоцитоз (захоплення й поглинання клітинами чужорідних об’єктів — бактерій, фрагментів клітин, твердих часток), справляє антибактеріальну дію, запобігає росту патогенних бактерій у кишечнику, зміцнює клітинні мембрани, сприяє формуванню сполучної тканини, регулює артеріальний тиск.

У зелених овочах, крім хлорофілу, неабияке значення для здоров’я мають фолієва кислота (вітамін В9), вітамін K, каротиноїди (бета-каротин і лютеїн), клітковина, а також такий важливий мінерал для опорно-рухового апарату, як кальцій.

Окремо потрібно сказати про вітамін В9, позаяк він є життєво необхідним, а поповнювати його найліпше із зелені. Цей вітамін конче потрібен для фізичного та психічного здоров’я протягом усього нашого життя. Всі похідні вітаміну В9 відіграють велику роль в утворенні нових клітин крові, серотоніну й дофаміну — гормонів щастя.

Його дефіцит може спричинити серйозні проблеми в організмі, скажімо, зниження імунітету, анемію, захворювання серцево-судинної системи, новоутворення. Часто наслідком є проблеми з пам’яттю та концентрацією уваги, тривожний стан, безсоння, дратівливість. До речі, хронічні захворювання травної системи порушують процес засвоєння фолієвої кислоти.

До того ж слід мати на увазі, що під час термічної обробки водорозчинні вітаміни — фолієва кислота, вітамін С, вітаміни групи В — частково руйнуються. Тому зелень найкраще споживати у свіжому вигляді.

А ось на жиророзчинні вітаміни (Е і К) термічна обробка впливає менше. Аби вони краще засвоїлися, в страві має бути жир. Якщо ви хочете максимально зберегти весь спектр вітамінів, то або готуйте овочі на парі, або варіть їх недовго.

Раджу щодня збагачувати харчовий раціон різними овочами, не забуваючи про зелень — листя салату, шпинат, капусту броколі, цибулю порей, листя буряків, кріп, петрушку, кінзу, руколу тощо.

Нещодавно вчені з’ясували цікавий факт: зелені овочі у великій кількості містять речовину ІЗС, ефективну проти раку простати. Це не перше дослідження щодо ІЗС, наприклад, відома її ефективність у зменшенні розміру доброякісних пухлин молочної залози. Отож не ігноруйте зелених овочів. Насамперед це стосується людей похилого віку, в яких за роки довгого життя накопичилося чимало різних запалень, часто прихованих.

Смакуйте зеленим борщем

Легкий  і насичений за смаком зелений борщ можна приготувати на овочевому бульйоні, використовуючи листя шпинату, петрушки й зелену цибулю.

Приготуйте: 1 велику морквину (або кілька маленьких), 2 цибулини невеликого розміру, 2 картоплини, 1 лавровий листок, 1 пучок шпинату, 1 пучок петрушки, 1 пучок зеленої цибулі, 2 столові ложки соняшникової олії, 4 перепелиних яйця, сіль і перець — за смаком.

Почистіть цибулину та половину великої моркви. Моркву поріжте на товсті кружальця, а цибулю залиште цілою. Покладіть овочі в каструлю ємністю 1,5-2 літра, залийте літром води, додайте лавровий листок і трохи солі. Доведіть до кипіння й варіть овочевий бульйон 20 хвилин. Для аромату можете вкинути корінь селери й стебла кропу чи петрушки. Коли бульйон буде готовий, шумівкою дістаньте овочі та лавровий листок і залиште на малому вогні.

Другу половину моркви поріжте дрібними кубиками (так вона швидше звариться). Одну цибулину теж подрібніть. Дві невеликі картоплини почистіть і поріжте приблизно такими ж кубиками, як і моркву, щоб вони приготувалися одночасно. Пучок шпинату добре промийте, видаліть нижню частину з корінням і поріжте на досить великі шматки. Пучок петрушки (використовуйте тільки верхню частину) й невеликий пучок зеленої цибулі помийте, складіть разом і поріжте (не дрібно). Додайте всі овочі й зелень у каструлю та тримайте на вогні 10-15 хвилин, поки картопля не звариться.

Одночасно з цим зваріть 4 перепелиних яйця або 1 куряче — буде достатньо 4-5 хвилин кипіння, щоб вони повністю приготувалися. Готовий зелений борщ розлийте в тарілки, додавши в кожну по вареному, обчищеному та розрізаному навпіл перепелиному яйцю або четверту частину курячого.

Основні правила приготування супу

Його треба готувати так, щоб зберегти максимальну цінність усіх складових. Він має складатися з овочів, і не тільки з моркви, картоплі й цибулі. Корисно, якщо до нього у великій кількості входять, скажімо, селера, пастернак, кабачки, томати, цибуля, болгарський перець, всілякі види капусти, зелень. Готуючи суп, не можна переварювати овочів.

Жодних жирних наваристих бульйонів, в ідеалі — легкі бульйони з курячої, індичої грудки без жиру та шкіри, з яловичої вирізки, кролятини, з нежирної риби, овочів чи грибів або взагалі варіть на воді. У супі в невеликій кількості можуть бути м’ясо, риба, яйця, гриби. До нього можна додавати крупи й макаронні вироби, теж небагато. Бажано такий суп їсти без хліба або з однією-двома скибками зернового хлібця.

Але, як кажуть, суп до супу не приходиться. Нежирні бульйони з птиці, кролика, яловичини — це високопоживні продукти для ослаблених хворих, а супи-пюре — дбайливе харчування для слизової оболонки шлунка, кишечнику за різних захворювань травної системи.

Оксана СКИТАЛІНСЬКА, дієтолог.

Свіжа зелень та овочі підсилюють імунітет, захищають від бактерій і грибків у кишечнику, регулюють артеріальний кров’яний тиск, зміцнюють кістки та суглоби. Про це пишуть “Сільські вісті”.

Їжа людини має бути не лише здоровою, а й кольоровою. Саме завдяки кольоровому розмаїттю організм поповнюється вітамінами, мінералами, клітковиною та іншими поживними речовинами. Тож зелені в тарілці має бути багато. За колір овочів та фруктів відповідають конкретні сполуки. Хлорофіл — пігмент у клітинах рослин — надає їм зеленого кольору. Але найголовніше те, що хлорофіл позитивно позначається на здоров’ї. Адже за хімічною будовою формула гемоглобіну (речовини, що забарвлює нашу кров у червоний колір) практично дорівнює формулі хлорофілу.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 255