Гороскоп

з 10 по 16 травня

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 250

У  їхньому серці живе Україна – так можна сказати про учасників гуртка "Українознавство" ОНЗ "Дубівська ЗОШ І-ІІІ ст.". Впродовж багатьох років вони  займаються краєзнавчою роботою, популяризують народне декоративно-вжиткове мистецтво, народні звичаї та традиції.

Волонтери (молодша група волонтерської групи "Вбережу" з початку війни), беруть активну участь в громадському житті громади, району, області. Діти – організатори та безпосередні  учасники  соціальних, мистецьких, навчально-виховних проєктів  різних рівнів. Вони – переможці олімпіад  з навчальних предметів, всеукраїнських та міжнародних конкурсів. 

Інтерв'ю з керівником гуртка "Українознавство" Наталією Тхоржевською читайте в наступному номері "Вістей Ковельщини".

На СВІТЛИНІ:  Наталія ТХОРЖЕВСЬКА (в центрі) зі своїми вихованцями.

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.

У  їхньому серці живе Україна – так можна сказати про учасників гуртка "Українознавство" ОНЗ "Дубівська ЗОШ І-ІІІ ст.". Впродовж багатьох років вони  займаються краєзнавчою роботою, популяризують народне декоративно-вжиткове мистецтво, народні звичаї та традиції.

Волонтери (молодша група волонтерської групи "Вбережу" з початку війни), беруть активну участь в громадському житті громади, району, області. Діти – організатори та безпосередні  учасники  соціальних, мистецьких, навчально-виховних проєктів  різних рівнів. Вони – переможці олімпіад  з навчальних предметів, всеукраїнських та міжнародних конкурсів. 

Інтерв'ю з керівником гуртка "Українознавство" Наталією Тхоржевською читайте в наступному номері "Вістей Ковельщини".

На СВІТЛИНІ:  Наталія ТХОРЖЕВСЬКА (в центрі) зі своїми вихованцями.

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 270

Погода в Ковелі 

29 квітня – 5 травня

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 300

На початку року особовому складу Ковельського районного управління поліції ГУНП у Волинській області представлено нового очільника, яким став майор поліції Андрій Литвин. Сьогодні Андрій Анатолійович – гість нашої газети.

– Пане  Андрію, на початку нашої розмови хочемо попросити Вас коротко розповісти читачам газети про свій життєвий шлях. 

– Народився я в селі Льотниче Володимир-Волинського району. Закінчив Нововолинський ліцей-інтернат за напрямком хімія-біологія, Львівський державний університет внутрішніх справ, вступив до магістратури. Ще під час навчання почав працювати дізнавачем Луцького міського відділу міліції. Згодом вирішив отримати ще й вищу економічну освіту, яку здобув у Східноєвропейському університеті ім. Лесі Українки.

Мама – медсестра, працює у Володимир-Волинському медичному територіальному медоб'єднанні, батько працював в колгоспі, зараз займається агробізнесом. Одружений, разом з дружиною виховуємо сина-другокласника. 

 На продовження своєї біографії скажу, що у 2019 році захистив кандидатську дисертацію, маю науковий ступінь кандидата юридичних наук. 

– До призначення у Ковелі Ви працювали заступником начальника слідчого управління ГУНП у Волинській області, очолювали Горохівський відділ поліції і Нововолинське відділення. Образно кажучи, пройшли досить складні і відповідальні етапи службової кар'єри. З висоти прожитих років і набутого досвіду, що можете сказати про систему правоохоронних органів в Україні, про реформу поліції, яка відбулася?

– Відколи я розпочав службу в правоохоронних органах, в системі органів внутрішніх справ України постійно відбуваються зміни та реформи. Звичайно, реформи – це доволі складний і довготривалий процес, вони продовжуються і сьогодні. Реформування правоохоронних органів спрямоване на те, щоб забезпечити якісне надання сервісу послуг працівниками поліції у сфері своєї діяльності. Тобто, головне - відкритість до населення, допомога людям і, насамперед, вжиття превентивних заходів, щоб запобігти і не допустити вчинення правопорушень, а якщо порушення трапилось – то ефективно і швидко на нього відреагувати.  

– Відомо, що до складу Ковельського районного управління входять відділення № 1 у м. Любомлі, № 2 - у Ратному, а також відділення поліцейської діяльності № 1 у Старій Вижівці, сектори поліцейської діяльності № 1 у Турійську і № 2 – у Шацьку.

Як організовуєте керівництво таким складним і досить розгалуженим комплексом поліцейської служби, які проблеми вважаєте першочерговими для розв'язання? Що вже вдалося зробити?

– Як Ви знаєте, відповідно до постанови Верховної Ради України на Волині ліквідовано 16 районів і утворено 4 райони з центрами у Луцьку, Володимирі-Волинському, Ковелі та Камені-Каширському. Враховуючи зміни в адміністративно-територіальному устрої, наказом Національної поліції України затверджено нову організаційно-штатну структуру територіальних підрозділів ГУНП у Волинській області.Тож нині в нас – чотири територіальні підрозділи поліції. 

Зокрема, до складу Ковельського районного управління поліції увійшли підрозділи, які базувалися в Шацькому, Любомльському, Турійському, Старовижівському, Ратнівському і Ковельському районах. Це шість підрозділів, які об'єдналися в одне ціле. Тепер це - єдиний механізм, який повинен злагоджено працювати, забезпечувати швидке реагування на всі повідомлення, об'єктивність і надання правильних сервісних послуг, яких від нас очікують громадяни. 

Як правильно організувати роботу такого великого механізму? У мене є чотири заступники, функціональні обов'язки яких розподілені по кожному напрямку. Крім цього, є й інші працівники, які зонально закріплені за тією чи іншою територією. Всі питання ми розглядаємо на оперативних нарадах, щодня моніторимо ситуацію на місцях. Загальний процес управління не змінився, залишились ті самі завдання, виклики, просто весь особовий склад об'єднався в один колектив, який керується Ковельським районним управлінням поліції.

– Андрію Анатолійовичу, наскільки тісною є співпраця з новоутвореними органами місцевої влади, громадськістю?

– Ефективність роботи поліції значною мірою залежить від взаємодії з громадою, тож співпраця з органами влади та місцевого самоврядування однозначно є. На території обслуговування Ковельського управління поліції є 23 об'єднаних територіальних громади, підтримуємо тісний зв'язок з їх очільниками, з'ясовуємо проблематику, адже мешканці територіальної громади, як ніхто інший, чітко володіють ситуацією на місцях, знають проблемні питання, вирішення яких потребують втручання правоохоронців. 

Дуже важливим, на мою думку, є функціонування камер відеоспостереження по всіх територіальних громадах Ковельщини, акумулювання даних в єдину систему відеонагляду. Досвід показує, що такий формат роботи ефективний, дає свої позитивні результати, сприяє у розкритті та попередженні злочинів і правопорушень. Зокрема, нещодавно за допомогою відеокамер встановили осіб і транспортні засоби, які причетні до крадіжки деревини дуба в Старовижівській громаді, а також куди збували незаконну деревину. Зараз проводяться слідчі дії для того, щоб особам оголосити про підозру і скерувати кримінальне провадження до суду за цими фактами. Хочеться значно збільшити кількість таких відеокамер, бо вони реально дають позитивний результат, поліпшують безпеку громадян. 

У більшості ОТГ з ініціативи Національної поліції було прийнято Комплексну програму профілактики правопорушень, передбачаються спільні проєкти щодо виділення коштів для встановлення систем відеонагляду для спільної боротьби з правопорушеннями, які відбуваються на територіях громад. 

Днями відбулася зустріч при голові Ковельської райдержадміністрації Ольги Черен за участю представників 23 територіальних громад, поліції. Під час наради було обговорено ряд важливих питань, зокрема, дотримання карантинних заходів щодо профілактики пандемії коронавірусу.

Ми маємо взаєморозуміння і постійно розвиваємо таку співпрацю.

– Читачів газети  найперше цікавить, яку допомогу можна отримати від поліції у разі необхідності, до кого звертатися, куди телефонувати. Чи збереглася така важлива ланка у службі правопорядку, як дільничні інспектори поліції, наскільки повно вона укомплектована кадрами?

– У разі потреби варто звертатися на лінію "102". Є єдиний call-центр Національної поліції, де оператор приймає повідомлення і передає на той чи інший підрозділ для відповідного реагування.

Якщо говорити про сільські населені пункти, то в нас вони невеликі і люди один одного добре знають. Користуючись нагодою, хочу звернутись до свідомих громадян: якщо ви бачите, що в селі з'явилися чужі люди, щось купують, когось шукають,  то ми  просимо повідомляти про них поліцейському офіцеру громади або телефонувати за номером "102". Працівники поліції виїдуть туди і перевірять інформацію. Можливо, така пильність допоможе вберегти від крадіжок чиєсь майно, незаконного заволодіння транспортом тощо. 

Національною поліцією України ініційовано проєкт "Поліцейський офіцер громади". Завдання офіцера громад дуже схоже на роботу  дільничних, хоча є  відмінності. Поліцейський офіцер громади цілодобово знаходиться на території ОТГ, забезпечений транспортом, зброєю, паливно-мастильними матеріалами, він працює і проживає на території ОТГ, безпосередньо контактує з місцевою владою, мешканцями. при потребі люди звертаються до нього за допомогою.

В Ковельському районному управлінні поліції нині 17 поліцейських офіцерів громади.

– Як Ви вважаєте, боротьба з корупцією на Ковельщині і Волині ефективна? Яких заходів слід вжити, щоб викоренити корупцію повністю з нашого життя чи це нереально?

– Якщо ви уважно спостерігаєте за напрямком діяльності держави щодо боротьби з корупцією, то можете бачити, що створюються відповідні державні органи, які спрямовані на виявлення і припинення цього ганебного явища. Вони звітують про свої результати роботи, вживають відповідні заходи. Беззаперечно, ми й самостійно виявляємо тих працівників поліції, які не повинні перебувати в наших рядах, вживаємо кардинальні заходи. В національній поліції створені відділи внутрішньої безпеки, які також займаються тим, аби виявити та викорінити подібне у наших лавах.

– Кілька слів про Вашу сім'ю, родину, захоплення, інтереси.

– Взагалі я людина різностороння. Ще в шкільні роки відвідував різні гуртки і секції. Дуже любив футбол, волейбол, баскетбол, цікавився художнім мистецтвом. Сьогодні, на жаль, немає вдосталь вільного часу, щоб продовжувати активно займатися спортом, але коли є можливість, то обов'язково роблю це. Та найбільше люблю приділяти увагу сім'ї, проводити час із рідними і дорогими моєму серцю людьми. Мені пощастило, що вдома маю надійний тил, адже дружина й син розуміють специфіку моєї роботи і завжди підтримують. 

– Пане Андрію, незважаючи на молодий вік, Ви маєте неабиякий життєвий досвід, чимало досягли в житті. В чому секрет Вашого успіху?

– Мабуть, найбільший секрет в тому, що його немає (посміхається, – авт.). Коли ставиш перед собою ціль, її треба досягати. Коли береш на себе певні зобов'язання, ти повинен їх виконувати.  Я звик так жити і працювати.  Завжди намагаюсь серйозно і компетентно розв'язувати будь-які питання, детально вивчити проблему перед її вирішенням. Хоча в роботі поліцейського ніколи немає однакової стандартної ситуації, тому нерідко виникає необхідність швидко реагувати, приймати відповідальні та зважені рішення.

– Дякуємо за цікаву та змістовну розмову, Андрію Анатолійовичу.

– В свою чергу, я теж хочу подякувати за спілкування і висловити готовність до подальшої співпраці з вашим виданням. 

Світлана  ЛЯШУК.

Записала 

Світлана ТРОЦЮК.

На ЗНІМКУ: начальник Ковельського районного управління поліції ГУНП у Волинській області Андрій Литвин.

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА. 

На початку року особовому складу Ковельського районного управління поліції ГУНП у Волинській області представлено нового очільника, яким став майор поліції Андрій Литвин. Сьогодні Андрій Анатолійович – гість нашої газети.

– Пане  Андрію, на початку нашої розмови хочемо попросити Вас коротко розповісти читачам газети про свій життєвий шлях. 

– Народився я в селі Льотниче Володимир-Волинського району. Закінчив Нововолинський ліцей-інтернат за напрямком хімія-біологія, Львівський державний університет внутрішніх справ, вступив до магістратури. Ще під час навчання почав працювати дізнавачем Луцького міського відділу міліції. Згодом вирішив отримати ще й вищу економічну освіту, яку здобув у Східноєвропейському університеті ім. Лесі Українки.

Мама – медсестра, працює у Володимир-Волинському медичному територіальному медоб'єднанні, батько працював в колгоспі, зараз займається агробізнесом. Одружений, разом з дружиною виховуємо сина-другокласника. 

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 423

Незабаром ми зустрічатимемо найбільше християнське світле свято – Великдень. Ми з трепетом чекаємо цей день – близький і бажаний кожній людині з дитинства. 

Пам'ятаю, як малими ми рахували дні, коли вже настане цей світлий Пасхальний день. В селах особливо відчувалась підготовка і святкування Великодня. До цього свята батьки старались дітей одягнути в новий одяг, господарі наводили лад на подвір'ях, хати оновлені, побілені, пофарбовані. Дійсно, як у Т. Шевченка – "неначе писанка село". І в кожній хаті – наче кондитерський цех, село тоне у надзвичайних ароматах. Великдень.

Кожна господиня докладає чимало зусиль і переживань, щоб пасхальний хліб вдався. Бо це – стародавній символ життєвої повноти і сили. Вдалась паска – все добре складеться в родині до наступного року.   

У розпал підготовки до свята я поспілкувалася з Іриною Макарівною Козел із Голоб. Ірина Макарівна має своєрідний талант зробити, спекти, прикрасити. Про неї кажуть, що як зготує чи спече, – не відірватись, як стіл накриє –  не надивитись, як заспіває – не наслухатись. Родом пані Ірина з Маневицького району, її дитинство проходило серед мальовничої лісової краси.

– Люди, зокрема, й мої батьки, жили з лісу, господарства, основна робота – ягоди, гриби, то й нас цьому навчали. Це був головний дохід для сім'ї, – згадує нині моя співрозмовниця. – Звичайно, всі свята відзначали в колі сім'ї, але Великдень завжди був особливий. На це свято мама пекла білий-білий солодкий хліб. Такий добрий, що смак його я і нині пам'ятаю, як далекий, дорогий спогад дитинства. Не менше значення пасхального атрибуту мали писанки. Правда, писанки – це тепер, в моєму дитинстві то були крашанки. І тоді, і нині – це щось святе. Діти завжди чекають, коли мама буде фарбувати яйця. У нас вдома для цього використовували лушпиння цибулі. Бо завжди крашанки мали бути червоного кольору, а ще фарбували в лататті – тоді яйця були жовті. Як накладе мама в кошик крашанок – очей не відвести. 

А пекти пасхальний хліб мене навчила свекруха. Коли вийшла заміж, в родині чоловіка пекли паски і мазурки. Паски були менш солодкі, в них клали менше жиру, яєць, пахощів, бо це був такий хліб для м'яса, а от мазурки – тут уже розцвітала фантазія кожної господині, та й рецепт випічки був власний, хоч нерідко й ділились між собою. В паски клали продукти свіжі, якісні, борошно двічі пересіювали. А як прикрасити паски і мазурки – це вже фантазія кожного. Нині ринки й магазини рясніють різними прикрасами, але особливо ошатно виглядає й оздоблення з тіста. 

Перш, ніж братися до процесу випікання великоднього хліба, обов'язково промовляю молитву "Отче наш", аби з Божою поміччю паска вдалася. Звичайно, дуже хвилююся кожного разу, стежу, щоб протягу не було, аби ніхто не грюкнув, а в кухні щоб було чистенько та охайно.  

Ще печу сирну паску (в нас казали "мандричка"). Тут теж в кожної господині свій рецепт. Колись у складі цієї випічки були просто сир, яйця, манка, масло, тепер і родзинки додаю, і цукати, й шоколадом поливаю, як люблять в моїй сім'ї. Ці премудрості перейняла від своїх батьків, тепер уже навчились мої діти – донька, невістки. Бо святкування Великодня – це не просто звичаї, це наше життя. Із ним пов'язано багато легенд, переказів. 

В нас казали, що щастя ходить між людьми у ніч перед Великоднем, тому зустріти його може той, хто не спить. І колись вдома, і зараз в селищі тільки задзвонять дзвони, то з усіх сторін люди йдуть із пасхальними корзинами до церкви. В дитинстві й нас батьки брали до церкви, я і своїх дітей водила, тепер з онуками ходжу. І надзвичайно радісно, велично чути звідусіль: "Христос Воскрес!" і самим серцем стверджувати – "Воістину Воскрес!".

Попри основну роботу, Ірина Макарівна завжди знаходила час для випікання. Її смачними, пухкими, духмяними короваями смакували гості не на одному весіллі в нашому краї. А зараз жінка випікає чимало пасок і для воїнів, які перебувають в зоні  АТО/ООС.

У храмі святого Юрія Переможця селища Голоби (настоятель – о. Ніфонт) уже кілька років поспіль проводять виставку-презентацію пасок. Гарні, ароматні, заквітчані – одна одної краща. Серед них завжди – і великодній хліб Ірини Козел. 

Тож нехай мелодія Великодніх дзвонів лунає в кожній домівці, принесе мир, здоров'я, достаток. Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

Валентина  СІЧКАР.

НА ЗНІМКУ: Ірина КОЗЕЛ з Голоб готується до Великодня.

Фото автора.

Незабаром ми зустрічатимемо найбільше християнське світле свято – Великдень. Ми з трепетом чекаємо цей день – близький і бажаний кожній людині з дитинства. 

Пам'ятаю, як малими ми рахували дні, коли вже настане цей світлий Пасхальний день. В селах особливо відчувалась підготовка і святкування Великодня. До цього свята батьки старались дітей одягнути в новий одяг, господарі наводили лад на подвір'ях, хати оновлені, побілені, пофарбовані. Дійсно, як у Т. Шевченка – "неначе писанка село". І в кожній хаті – наче кондитерський цех, село тоне у надзвичайних ароматах. Великдень.

Кожна господиня докладає чимало зусиль і переживань, щоб пасхальний хліб вдався. Бо це – стародавній символ життєвої повноти і сили. Вдалась паска – все добре складеться в родині до наступного року.   

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 358

23 квітня 2021 року в приміщенні центральної районної  бібліотеки відбулося засідання п`ятої сесії Ковельської районної ради восьмого скликання, яку провів голова районної ради В'ячеслав Шворак. 

На сесії були присутні 35 депутатів із 42 обраних. У роботі сесійного засідання взяли участь: голова райдержадміністрації Ольга Черен, працівники виконавчого апарату районної ради, депутати обласної ради, обрані від Ковельського району, начальники управлінь, відділів, служб та секторів райдержадміністрації, керівник Ковельської окружної прокуратури, начальник Ковельського міжрайонного відділу СБУ у Волинській області, начальник Ковельського районного  управління поліції Головного управління національної поліції у Волинській області, окремі представники контролюючих та інших органів територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади,  лідери партійних та громадських організацій,  сільські, селищні голови,  представники місцевих засобів масової інформації.

Перед початком засідання сесії районної ради присутні вшанували хвилиною мовчання пам'ять  земляків  та всіх, хто  загинув у боротьбі за незалежну Україну в зоні проведення ООС.                                           

Окрім  стандартних  позицій ведення сесії –  оголошення запрошених, привітання іменинників, які відсвяткували свої дні народження в міжсесійний період,  обрання лічильної та редакційних комісій, ухвалення регламенту роботи сесійного засідання, – на початку сесійного засідання мали місце ряд інших оголошень.

Зокрема,  В`ячеслав Шворак повідомив, що в міжсесійний період  в установах та організаціях відбулися кадрові зміни.

15 березня керівником Ковельської окружної прокуратури призначений Юрій Олександрович Новосад; 23 березня 2021 року головою Ковельської районної державної адміністрації  призначена Ольга Миколаївна Черен; за погодженням Волинської обласної державної адміністрації продовжує виконувати свої обов'язки на посаді заступника голови Ковельської РДА Роман Ярославович Кульцман;  заступником голови Ковельської районної державної адміністрації призначений Красносельський Дмитро Валерійович.

Відповідно до пункту 14.6  статті 14 Регламенту Ковельської районної ради восьмого скликання депутати райради  Володимир Андросюк, Микола Сушик, Іван Омельчук, Антоніна Поліщук, Олена Штик скористались  своїм правом щодо оголошення депутатських запитів.

По тому депутати перейшли до розгляду порядку денного.

В ході роботи депутати мали можливість заслухати інформацію про звіт голови РДА Ольги Черен щодо виконання делегованих Ковельською районною радою повноважень у 2020 році та  інформацію керівника Ковельської окружної прокуратури Юрія Новосада. 

В ході розгляду питань порядку денного депутатами були ухвалені рішення з ряду питань, а саме: Про стан боротьби зі злочинністю, охорони громадського порядку та результати діяльності Ковельського відділу Головного управління Національної поліції у Волинській області на території району за 2020 рік;  Про стан епідеміологічного благополуччя населення Ковельського району; Про стан дорожнього господарства в Ковельському районі; Про стан і перспективи розвитку лісового господарства та лісопереробної галузі району; Про затвердження ліквідаційних балансів Шацької, Турійської, Любомльської, Ратнівської, Старовижівської районної ради; Про внесення змін до списку присяжних Ковельського міськрайонного суду, затвердженого рішенням районної ради від 28.02.2020 року, №31/20; Про районну програму забезпечення виконання рішень суду на 2021-2023 роки; Про Програму матеріально-технічного забезпечення військових частин (установ), проведення заходів територіальної оборони та комплектування військових частин, мобілізаційної підготовки та мобілізації у Ковельському районі на 2021-2025 роки; Про визначення балансоутримувачів майна  спільної власності територіальних громад сіл, селищ району"; Про внесення змін до Переліку об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ району, затвердженого рішенням районної ради від 06.04.2012 року № 16/3; Про звіт про виконання  районної цільової Програми підтримки індивідуального житлового будівництва на селі "Власний дім" у 2020 році,  затвердженої  рішенням районної ради від 21.02.2007 року, № 9/6; Про передачу майна зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ району у комунальну власність територіальних громад.

Найбільш дискусійними в обговоренні  на засіданні були питання "Про стан і  перспективи розвитку лісового господарства та лісопереробної  галузі району" та "Про внесення змін до рішення районної ради від 18.12.2020 року, №2/12 "Про районний бюджет на 2021 рік". Проте  депутати в ході конструктивної бесіди знайшли правильне рішення з розгляду вищезазначених питань.

В “Різному” депутатами було ухвалено три звернення, а саме: "Про Звернення до Президента України, Прем'єр-Міністра України, Міністра охорони здоров'я України, Голови Верховної ради України щодо створення реабілітаційних ковідних центрів в Україні"; "Звернення до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України щодо третьої хвилі пандемії та вакцинації"; "Звернення до Президента України, Верховної Ради України щодо розслідування Вагнергейту".

В результаті роботи, депутати райради восьмого скликання ухвалили відповідні рішення з усіх запропонованих в порядку денному питань.

На завершення сесії народні обранці на чолі з головою райради В`ячеславом Швораком окреслили ряд завдань в міжсесійний період, а також В`ячеслав Петрович повідомив, що наступне сесійне засідання  відбудеться в третій декаді червня. Нагадуємо, що з результатами поіменного голосування можна ознайомитися на офіційному сайті Ковельської районної ради за посиланням: https://kovelska-rayrada.gov.ua/

Виконавчий апарат Ковельської районної ради.

23 квітня 2021 року в приміщенні центральної районної  бібліотеки відбулося засідання п`ятої сесії Ковельської районної ради восьмого скликання, яку провів голова районної ради В'ячеслав Шворак. 

На сесії були присутні 35 депутатів із 42 обраних. У роботі сесійного засідання взяли участь: голова райдержадміністрації Ольга Черен, працівники виконавчого апарату районної ради, депутати обласної ради, обрані від Ковельського району, начальники управлінь, відділів, служб та секторів райдержадміністрації, керівник Ковельської окружної прокуратури, начальник Ковельського міжрайонного відділу СБУ у Волинській області, начальник Ковельського районного  управління поліції Головного управління національної поліції у Волинській області, окремі представники контролюючих та інших органів територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади,  лідери партійних та громадських організацій,  сільські, селищні голови,  представники місцевих засобів масової інформації.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 306

Уривок з нової книги Марії Богданович 

“Шлях, наповнений любов’ю”

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 213

Свято-Благовіщенський собор: 

роки боротьби і перемог

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 520

У багатьох європейських народів травень називається "май". Існує кілька пояснень щодо походження цієї назви. Виводять її від латинського "Majus" – релігійний обряд стародавніх римлян на честь "Bona  Dea" – доброї богині , що мала ще й другу назву: "Maia". Інші виводять назву місяця з латинського "majores" – предки, бо в стародавньому Римі в цей час згадували померлих родичів. Ще в'яжеться це з ім'ям Меркурія – провідника душ померлих, сина богині Маї.    

Поза Римом провінційні латиняни теж мали свої божества з подібними назвами. Очевидно, всі міфи про однойменні божества могли створити разом назву "май" – назву місяця і назву зелені.

Ось приклад, що в нашій мові слово "май" значить не місяць, а зелень, найчастіше зелені гілки дерев: "І за образами май, і по гвіздочках май…" (з народної казки). Або: "а тут їде віз, повен маю…". У Федьковича: "Підгір'я, що ся маєм крило, в шовкові трави спать ся клонило".

Як відомо, в багатьох європейських народів ще й досі зберігся звичай "маївки" - розваги, гуляння в гаю чи в лісі. Цей звичай теж дуже старий. Уже римляни мали свято "Majuma" на пошану згаданої богині Маї.

Першого травня із самого ранку римляни виходили в поле з музикою, співами. Там вони рвали квіти і трави, в гаях ламали зелене гілля дерев і, принісши додому, квітчали ним двері будинків своїх родичів або друзів. 

В це ж свято (воно мало ще другу назву "Ludi florales") римляни обливали один одного водою і купалися в ріці Тібр, в яку весталки - жриці богині Вести (вони мали обов'язок берегти "вічний вогонь") кидали очеретяні опудала (згадаймо наших Купала і Морену на "Івана Купала"). Це робилося на честь Сатурна – бога весняних засівів та родючості.

Та ще перед Римом, у стародавній Індії було свято на честь богині Маї, матері природи. Індійці святкували свої "маївки" в кінці квітня і на початку травня.

У франків (IV - V ст.) був звичай у день першого травня карати тих чоловіків, що давали забагато волі своїм жінкам. 

У греків перше травня - веселе свято весни, подібне до нашого Зеленого Свята. Хати квітчаються зеленню і квітами, долівки в хатах посипають свіжою травою. Все населення виходить у гаї, сади, левади і там влаштовує масові забави.

У Швеції, Данії, Англії перше травня з давніх-давен було радісним святом весни. Люди, переважно молодь, виходили в гаї і навколо "травневого дерева", звичайно берези, виводили весняні хороводи (згадаймо наші "березини" та гаївки). Травневе (майове) дерево було і в римлян, воно звалося у них "Maius, arbor majalis"; у данців воно зветься "Maistrae", в англійців – "Maypole", у французів - "Le Mai", у німців – "Maibaum".

Колись у деяких європейських країнах селяни збиралися гуртами, сідали верхи на коні і їздили ватагами, тримаючи в руках зелене гілля берези. В Німеччині й Данії це звалося "привозити літо на конях у село". Цього ж дня церковні братства влаштовували "Majigilder" – веселі забави із закускою і пивом.

У багатьох містах Франції був звичай у день першого травня ставити "майове дерево" перед будинком міського мера. За це мер улаштовував народні забави з танцями, співами, жартами.

В Іспанії першого травня дівчата вибирають найкращу серед них, одягають її в білий одяг, на голову кладуть вінок із квітів і садовлять її на "трон" – стілець, укритий живими квітами. При цьому дівчата збирають від присутніх глядачів гроші для "Маї". 

В Англії та в скандинавських країнах вибирають "майових королев" – теж вродливих дівчат чи молодиць, квітчають їх квітами і водять навколо високої тички – "Maypole" або "Majstong".

Шведський король Густав І іменував у 1596 році Івана Магнуса, упсальського архієпископа, майовим королем. Такого майового короля, у вінку і з квітами в руках, водили по вулицях міста з великими почестями. За це "травневий король" давав бенкет королеві, придворним і народові. 

Польський етнограф Голембійовський у своїй праці "Gry i zabawy roznych stanow" (Warszawa, 1831) пише, що у стародавніх мешканців Польщі була богиня Мая, яку вони шанували в перший день травня; її й досі закликають у піснях і танцях, якими слов'яни зустрічають весну на мураві.

У Литві хлопці та дівчата, зібравшись першого травня на лузі, ставлять там зелене дерево і декорують його різнобарвними стрічками та квітами. Вибирають богиню Маю. Мая у вінку, вся в зелені, керує співами і хороводом навколо "майового дерева". 

Перше травня як народне свято в Україні не відоме. Натомість це було веселе свято студіюючої молоді за часів "Гетьманщини святої". 

У Києві в день першого травня всі спудеї і бурсаки Київської Академії разом з учителями та "любителями науки" виїжджали за місто, на гору Скавику, що поміж ярами в урочищі Глубочиця. 

Учителі поезії були зобов'язані щорічно "сочинять", як пише автор "Опісанія Кіево-Софійскаго Собора и Кіевской Іерархіи" (Київ, 1825), комедії і трагедії спеціально для "майських рекреаций". Отже, ставили п'єси "на лоні природи" і співали хором не тільки "свєтскіє песні, но і кантати", як пише автор цього "Опісанія".

Щодо "любителів науки", то це, як довідуємось з інших джерел, були не хто інші, як купці, дідичі, заможна козацька старшина. "Любителів науки" спудеї приймали до свого гурту не інакше, як "за подаяніє" на славу і розвиток "премудрості научной". Ішлося про бочку пива або меду вареного; могли бути також смалений кабан, бодня сала, свіжі паляниці та інші того роду докази прихильності до науки. 

Такі шкільні "рекреації" (слово латинське, по-нашому – перерва) відбувалися в травні аж тричі: 1-го, 15-го і 30-го. Це були веселі дні для української студіюючої молоді. Занепала ця традиція приблизно в часи насильницької ліквідації Гетьманщини - в кінці XVIII століття. 

Спогади та перекази про травневі "рекреації" ще довго жили в пам'яті спудеїв і бурсаків. 

У багатьох європейських народів травень називається "май". Існує кілька пояснень щодо походження цієї назви. Виводять її від латинського "Majus" – релігійний обряд стародавніх римлян на честь "Bona  Dea" – доброї богині , що мала ще й другу назву: "Maia". Інші виводять назву місяця з латинського "majores" – предки, бо в стародавньому Римі в цей час згадували померлих родичів. Ще в'яжеться це з ім'ям Меркурія – провідника душ померлих, сина богині Маї.    

Поза Римом провінційні латиняни теж мали свої божества з подібними назвами. Очевидно, всі міфи про однойменні божества могли створити разом назву "май" – назву місяця і назву зелені.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 297

Від  четверга 

до  четверга

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 248