Повідомлення в номер / Малюнок волинянки стане маркою

06.05.2022 Ляшук Світлана Олександрівна

Розфарбували майже 6000 яєць

За одну ніч у Львові до Великодня розфарбували 5760 яєць. Зробили це львівські кухарі з холдингу емоцій "!FEST".

Жовті та сині крашанки роздали переселенцям.

"Розфарбували 5760 яєць за одну ніч! Кухарі нафарбувались на все життя вперед!", – жартівливо написав холдинг емоцій "!FEST".

"Продуктова місія разом з World Central Kitchen приготували частунки для тих, хто тимчасово втратив свій дім. Бо паску та крашанку має скуштувати кожен!", – додали у компанії.

Крашанки кухарі виклали у формі тризуба.

news.blog.net.ua

Малюнок волинянки стане маркою

Малюнок, який у рамках конкурсу від "Укрпошти", створила 11-річна волинянка Софія Кравчук стане маркою.

Про це "Укрпошта" повідомила на своїй сторінці у Facebook.

На малюнку Софії найбільший та найпотужніший у світі літак АН-225 "Мрія", прикрашений рожевими квітами, летить до зірок.

"Українська мрія" – це наша наступна поштова марка, яку ми плануємо видати незабаром. Цю ілюстрацію ще до війни намалювала одинадцятирічна Софія Кравчук з Волинської області для участі у конкурсі "Що для мене Україна?". Саме такою дитина бачила нашу країну – яскравою й квітучою", – йдеться у повідомленні.

pershyj.com

Померла найстаріша жителька планети

У Японії у віці 119 років померла найстаріша жителька планети Земля Кане Танака. Це сталося ще 19 квітня, але відомо про це стало лише 25 квітня, повідомляє Kyodo News із посиланням на місцевих чиновників.

Жінка жила в будинку для людей похилого віку у префектурі Фукуока на заході Японії. 119 років їй виповнилося 2 січня.

Родичі Танаки казали, що жінка мріяла дожити до 120 років.

Танака потрапила до Книги рекордів Гіннесса як найстаріша жителька Землі у березні 2019 року, коли їй було 116 років. У віці 117 років і 261 день вона також досягла рекордного віку серед усіх, хто будь-коли жив у Японії.

Танака народилася 1903 року, вона була сьомою дитиною в сім'ї з дев'ятьма дітьми.

За даними геронтологів, які відстежують довгожителів у всьому світі, після смерті Танаки найстарішою людиною планети стала 118-річна Люсіль Рендон із Франції.

Cкарбничку військовим

Щемливу історію, від якої на очі навертаються сльози, розповіли військовослужбовці запорізького полку "Азов".

Маленька Софійка із Запоріжжя принесла свою скарбничку до запорізького "Азову"! А це величезні як для маленької дівчинки гроші – понад 500 гривень. Також вона намалювала для бійців малюнок-талісман.

Софійка сказала: "Зараз такий час, що росіяни закрили море. І я вирішила віддати солдатам скарбничку з грошима, щоб вони купили собі новий танк з пушками та вигнали звідти всіх росіян, щоб вони йшли назад у свою росію".

"Ось так – на танк трошечки не вистачає, але бажання дитини – то святе", – зворушено кажуть військовослужбовці.

І додають: "Софійко, величезна тобі подяка! Тобі та твоїм батькам. Ми дуже розчулені! Обіцяємо після Перемоги повернути тобі і скарбничку, і гроші, і мир, і море! Наше українське море!".

golos.com.ua

Зібрала

Світлана ЛЯШУК.

Малюнок волинянки стане маркою

Розфарбували майже 6000 яєць

Померла найстаріша жителька планети

Cкарбничку військовим

Зібрала Світлана ЛЯШУК.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 542

Повідомлення в номер / На підтримку України

06.05.2022

На підтримку України

Нещодавно в місті Енсхеде, що в Нідерландах, у церкві "De Schvilplaats" відбувся благодійний концерт на підтримку України. Він проходив за участю випускниці Ковельської школи мистецтв по класу скрипки Вероніки Чабан.

Дівчинка разом зі своєю сім'єю у перші дні війни виїхала за кордон. Але і за сотні кілометрів від дому знайшла можливість допомогти Україні. Разом зі своїм викладачем Аллою Завірюхою підготувались до відповідального виступу.

У виконанні Вероніки та органіста Maarten Barneveld (вперше у супроводі органа) прозвучали твори: Дж. Альбіноні "Адажіо", Й. Райнбергер "Елегія", Ф. Гендель "Сарабанда", "Ларго", В. Гомоляка "Карпатська легенда". Концерт завершився спільним виконанням Гімну України.

Кошти, зібрані під час мистецького заходу, були перераховані українцям, які знайшли прихисток в Нідерландах.

Частину грошей передали у Бровари, де мешканка цієї країни Аренді Василенко – ван Рі зі своїм чоловіком Андрієм та іншими волонтерами випікають хліб для лікарень і готують їжу для мешканців цього містечка.

Розцвіли сакури

З приходом весни розцвів і ніби помолодшав наш рідний Ковель. Квітують садки, зеленіють парки і сквери, різноманіттям кольорів милують око клумби.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 368

Повідомлення в номер / В далеку дорогу, на передову

06.05.2022 Зінчук Вікторія Петрівна

В далеку дорогу, на передову…

Майже тисячу пасок та крашанок відправили воїнам ЗСУ жителі Поворської громади. Про це розповіла редакції мешканка с. Поворська волонтерка Олена Мерзлякова. Ідея спекти паски для наших воїнів у неї виникла за кілька тижнів до Великодня. І ось – уся Поворська громада долучилася до цієї ініціативи.

"Напередодні свята в усіх селах громади випікали паски, фарбували яйця. В основному, паски пекли в школах. Наприклад, працівники Козлиничівської школи випекли 300 пасок, приблизно 100 пасок – Пісочненська школа. А ще величезний внесок у реалізацію цієї справи зробили мешканці сіл Шкурата, Поворська, Луківки, Грив'яток, Озерного, Гулівки. Господині пекли паски в своїх помешканнях. Борошно, олію, цукор, яйця та інші інгредієнти для пасхальної випічки приносили жителі громади та благодійники. Адже кожен прагне засвідчити бійцям нашу велику вдячність та підтримку", – каже пані Олена.

Жителі Поворської громади також зібрали для воїнів ЗСУ близько 400 крашанок. Також передали пів тисячі сирих яєць.

Діти створили патріотичні малюнки та текстівки, які разом із пасками відправилися до захисників на передову.

"Наші дітки свої маленькі шедеври творять з великим ентузіазмом та гордістю, щиро вірячи, що їхні малюнки підбадьорять воїнів, додадуть їм сили та захистять у найстрашнішу хвилину", – розповідає Олена. – Не можу не згадати 9-річного Олександра Свиридюка з Грив'яток. Декоративні крашанки, малюнки, інші сувеніри для наших Героїв – зо три десятки патріотичних робіт, виконаних ним власноруч, вирушили в далеку дорогу, на передову, де їх з нетерпінням чекають українські солдати, як порятунок від зневіри та депресії".

Поворська громада з перших днів повномасштабної війни з Росією допомагає продуктами нашим захисникам. Наприклад, варениками, пирогами, печивом, а також тушонкою та іншими закрутками, які з любов'ю і теплом готують жителі Шкурата, не раз збагачували свій фронтовий стіл наші бійці. Страви власного виробництва й сьогодні відправляють на передову. Всім мешканцям громади за це – доземний уклін!

"Напередодні Великодня волонтери передали зібрані жителями нашої громади продукти, великодні кошики для захисників. Тож щиро дякую й низький уклін Любові Самчук, Ігору Самчуку, Олегу Ващуку за людяність та мужність. З їхньою допомогою наші односельці, наші янголи-охоронці на передовій, змогли відчути частиночку домашнього тепла, нашої подяки, підтримки і хоча б трішечки – відчуття свята Пасхи.

Завезено багато потрібних речей. Майже всі передачі вручені особисто в руки. Неймовірних зусиль коштувало знайти кожного, проїхати не одну сотню небезпечних кілометрів…

Але вони це зробили! Коли поверталися вже вночі додому, по телефону я чула їхні втомлені, але щасливі голоси, відчувала їхнє задоволення від зустрічі. І таке тепло розлилося в душі…", – ділиться своїми почуттями волонтерка.

Паски та крашанки, які зібрали з сіл громади, спочатку освятили, а затим великодні дарунки розвезли воїнам 14-ї бригади – військовим із Поворської громади, а також у напрямки Чернігівщини та Харківщини.

Про тих, кого вигнала війна з рідних домівок, теж не забула. Напекла паски, пряники, передала цукерки дітям переселенців, які проживають у Ковелі в гуртожитку промислово-економічного коледжу, мешканка Поворська Ірина Редькович.

"Ми передаємо людям не просто паски, а разом з ними – наші турботу, любов і тепло. Добро переможе війну, бо Бог на стороні добра і правди, а правда – за нами", – впевнена волонтерка Олена Мерзлякова.

Вікторія ЗІНЧУК.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 473

Повідомлення в номер / Кому належить доплата до пенсії

06.05.2022

Кому належить доплата до пенсії

До редакції звернулися пенсіонери, мешканці с. Радошина, за роз’ясненням.

У своєму листі вони пишуть: «З 1 квітня підняли пенсію тим, хто цілий вік сидів на лавочці і нічого не робив. В газеті було написано, що доплата до пенсії за віком від 80 років і старше буде сягати 570 гривень.

Нас,85-річних і старших, вже небагато залишилося людей. Одним дали по 500 гривень, а більшості – не дали. Яка причина? Може, хто під час війни руки «гріє»?».

На запит читачів відповідає заступник начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області Лариса ЛУЧКОВСЬКА.

Щомісячна компенсаційна виплата особам, яким виповнилося 80 років і більше, встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2020 № 849 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат для окремих категорій громадян у 2021 році та в подальшому»

Відповідно до пункту 1 цієї постанови, з 1 березня 2021 року особам, яким виповнилося 80 років і більше, у яких щомісячний розмір пенсійних виплат з урахуванням надбавок, підвищень, цільової грошової допомоги, сум індексації, щомісячної компенсації у разі втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, не досягає розміру середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії за 2020 рік, щомісячну компенсаційну виплату в розмірі до 500 гривень у межах зазначеного розміру.

Особам, які отримують пенсію та досягай 80-річного віку після 1 березня 2021 року, вказана виплата встановлюється і виплачується з дати досягнення ними зазначеного віку.

Відповідно, особам, яким станом на 1 березня 2021 року виповнилось 80 років та розмір пенсії яких не досягає розміру середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії за 2020 рік, щомісячна компенсаційна виплата в розмірі до 500 гривень виплачується з 1 березня 2021 року.

З 1 березня 2022 року була поведена індексація пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році».

Відповідно до пункту 1 цієї постанови, з 1 березня 2022 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) України в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення) у розмірі 1,14.

Пунктом 5 цієї постанови встановлено, що на вказаний коефіцієнт збільшення (1,14), підвищуються і розміри щомісячної компенсаційної виплати особам, яким виповнилося 80 років і більше.

Таким чином, компенсаційна виплата 500 грн з 01.03.2022 збільшена на коефіцієнт 1,14 і становить 570 грн (500 грн х 1,14).

Відповідно, особам, які досягай віку 80 років до 01.03.2022 і вже отримували компенсаційну виплату, її розмір з 01.03.2022 збільшено з 500 грн до 570 грн. Тобто, щомісячний розмір пенсії за рахунок компенсаційної виплати збільшено на 70 грн.

Особам, які досягай пенсійного віку після 01.03.2022, компенсаційна виплата встановлюється вперше з дати досягнення 80-річного віку в розмірі до 570 грн. Тобто, щомісячний розмір пенсії за рахунок компенсаційної виплати збільшується на суму до 570 грн.

Звертаємо увагу, що пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2020 № 849 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат для окремих категорій громадян у 2021 році та в подальшому» особам, яким виповнилося 75 років до досягнення ними 80-річного віку, у яких щомісячний розмір пенсійних виплат з урахуванням надбавок, підвищень, цільової грошової допомоги, сум індексації, щомісячної компенсації у разі втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, не досягає розміру середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії за 2020 рік, з 01.10.2021 встановлено щомісячну компенсаційну виплату в розмірі до 400 гривень у межах зазначеного розміру.

Особам, які отримують пенсію та досягай 75-річного віку після 1 жовтня 2021 року, вказана виплата встановлюється і виплачується з дати досягнення ними зазначеного віку до досягнення 80-річного віку.

З 1 березня 2022 року, відповідно до пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022/№ 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», на коефіцієнт збільшення – 1,14, підвищено і розміри щомісячної компенсаційної виплати особам, яким виповнилося 75 років до досягнення ними 80-річного віку. Таким чином, компенсаційна виплата 400 грн з 01.03.2022 збільшена на коефіцієнт 1,14 і становить 456 грн (400 грн х 1,14).

Отже, з 01.03.2022 особи, яким виповнилося 75 років,до досягнення ними 80-річного віку отримують компенсаційну виплату в сумі 456 грн, а особи, яким досягай 80-річного віку, – 570 грн.

З огляду на викладене, зазначаємо, що в тих випадках, коли в публікаціях засобів масової інформації вказані розміри компенсаційних виплат з 01.03.2022, слід мати на увазі, що розміри виплати, які були встановлені особі до 01.03.2022, збільшені не на вказану суму, а до вказаної суми, а саме: щомісячна компенсаційна виплата, яка до 01.03.2022 становила 500 грн, з 01.03.2022 становить 570 грн; щомісячна компенсаційна виплата, яка до 01.03.2022 становила 400 грн, з 01.03.2022 становить 456 грн.

Часто особи, які отримували компенсаційну виплату як особи, яким виповнилось 75 років, помилково вважають, що після досягнення 80-річного віку зберігають право на вказану виплату та додатково набувають право на компенсаційну виплату як особи, яким виповнилось 80 років..

Звертаємо увагу, що компенсаційна виплата, яка призначається особам, яким виповнилось 75 років, призначається та виплачується тільки до досягнення 80-річного віку.

З дати виповнення 80-річного віку виплата попередньої компенсаційної виплати припиняється, а встановлюється компенсаційна виплата особам, яким виповнилось 80 років. Фактично, якщо особа досягла 80-річного віку з$ 1.10.2022 по 28.02.2022, то з дати досягнення 80- річного віку розмір компенсаційної виплати змінюється з 400 грн на 500 грн (збільшується на 100 грн), а якщо особа досягла 80-річного віку з 01.03.2022, розмір компенсаційної виплати змінюється з 456 грн на 570 грн (збільшується на 114 грн).

Підготувала

Вікторія ЗІНЧУК.

До редакції звернулися пенсіонери, мешканці с. Радошина, за роз’ясненням. У своєму листі вони пишуть: «З 1 квітня підняли пенсію тим, хто цілий вік сидів на лавочці і нічого не робив. В газеті було написано, що доплата до пенсії за віком від 80 років і старше буде сягати 570 гривень.

Підготувала Вікторія ЗІНЧУК.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 322

Повідомлення в номер / Будь сміливим, як Україна

06.05.2022

Будь сміливим, як Україна

У великих містах різних країн світу тепер можна побачити бігборди та банери на підтримку України. Всі захоплюються мужність українців, тож долучаються до кампанії "Be brave like Ukraine".

Рекламна кампанія про мужність українців шириться світом і вже у Лондоні, Римі, Нью-Йорку, Амстердамі, Вашингтоні, Стокгольмі можна побачити підтвердження цьому – банери, плакати та бігборди з українською сміливістю.

"Be brave like Ukraine" є навіть на Times Square!

"Подивіться, як про нашу сміливість говорить весь світ. Головна площа Манхеттену, на якій традиційно збираються американці, дивляться трансляції спортивних змагань, президентські вибори, відзначають різні свята, тепер у кольорах українського прапора. Сміливість – це про Україну та українців", – написав у своїх соцмережах голова Мінцифри Михайло Федоров.

Наш кор.

На підтримку України

Нідерланди відомі своїми тюльпанами. А у світлі сьогоднішній подій свій новий сорт країна присвятила Україні. І квіти – синьо-жовтого кольору.

Новий сорт квітів вивели, щоб підтримати Україну в ці непрості часи. У цих тюльпанів, розповідається в інстаграмі, пелюстки сині та жовті.

Сам сорт тюльпанів отримав назву "Тюльпан Україна". І вони дуже красиві.

"Особливі тюльпани на виставці тюльпанів у Кекенгофі цього ранку під назвою Tulipa Ukraine", – йдеться у підписі до фото.

Ці тендітні тюльпани надзвичайно зворушують. Скільки часу витратили селекціонери, щоб досягнути такого забарвлення, поки не повідомляється.

Вл. інф.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 321

Повідомлення в номер / Вшануймо борців за Українську державу!

06.05.2022

Вшануймо борців за Українську державу!

Ковельському міському голові Ігореві ЧАЙЦІ.

Депутатам Ковельської міської ради.

Шановний пане Ігоре!

Історичний клуб "Холодний Яр", який опікується збереженням пам'яті про Визвольну боротьбу та її учасників, звертається до Вас із проханням надати ковельським вулицям і площам імена борців за волю України, життя яких пов'язане з м. Ковелем і Ковельським районом. Ось їхні короткі біографії.

ГАВРИЛКО Михайло Омелянович (5.09.1882, Полтавщина – осінь 1920, Полтава). Громадський і військовий діяч, скульптор, художник, поет; член стрілецької мобілізаційної комісії УСС у Львові (1914), командант саперного відділу УСС (1915), командант Луцького і Ковельського комісаріатів УСС (1916), начальник команди зв'язку 3-го полку 1-ї козацько-стрілецької (Сірої) дивізії (1918); начальник штабу Сірої дивізії (кін. 1918), повстанський отаман (1920); військові звання – чотар УСС, хорунжий Армії УНР.

Член Союзу визволення України. У листопаді 1914 р. - квітні 1915 р. - відпоручник СВУ в таборах для російських полонених, зокрема у Фрайштадті та Больдоґосонах. З початку травня 1915 р. - на фронті. Брав участь у боях у Карпатах, під Болеховом, Вікторовом, Галичем, Настасовом, над Золотою Липою і Стрипою. У 1916 - 1917 рр. - організатор українського шкільництва на Волині, зокрема на Ковельщині. Написав багато звітів австрійському командуванню про стан сіл Ковельського повіту в 1916 році (опубліковані в книжці "Михайло Гаврилко: і стеком і шаблею").

Окрім проектів пам'ятників Тарасові Шевченку в Києві, створив погруддя Кобзаря для Седнева, Чернігова, Косова, Кіцмані, Полтави і Полтавщини, увічнював Тараса Шевченка в барельєфах, горельєфах, плакетках, портретах та медальйонах. Створив також погруддя Маркіяна Шашкевича, Юрія Федьковича, Івана Франка, своєї майбутньої дружини Олени Гордієвської, курінного УСС Василя Дідушка, безліч скульптурних композицій, портретів, виконаних олівцем, вугіллям та олійними фарбами.

Закінчив життя трагічно: більшовики спалили його в топці локомотива.

ЛЕВИЦЬКИЙ Микола (13.04.1899, с. Липно, тепер Ківерцівського р-ну Волинської обл. – після 12.06.1922). Вільний козак, громадський діяч, просвітянин, учитель; організатор драматичної секції культурно-просвітнього гуртка Скоромоської цукроварні, член Ковельської "Просвіти".

Брав участь "у боротьбі за державні та національні права Батьківщини" у складі 1-го Чернігівського відділу Вільного козацтва (01 - 02.1918). Закінчив Ковельську гімназію (Чернігів, 31.05.1918). Проживав у м. Ковелі, проводив приватні лекції. Навчався в Карловому ун-ті (Прага).

МИЛІНСЬКИЙ Василь Йосипович (30.01.1895, с. Голоби, тепер смт Голоби Ковельського р-ну Волинської обл. - після 1936). Військовий; нач. штабу 4-ї Київської дивізії (01.1922); звання - сотник Армії УНР (станом на 10.07.1922), підполковник.

Закінчив Київську духовну семінарію. Вступив на екон. відділ Київського комерц. ін-ту. Служив у 1-му Українському курені смерті (1.11.1917 - 1.03.1918). "Увесь 1918 рік перебував у Запорозькому корпусі і кінному ім. кошового отамана Костя Гордієнка полку. У 1919 році - в Ударному корпусі та окремому загоні. (…) Того ж року направлений до МВС штаб-старшиною доручень для встановлення влади УНР на Волині". Нагороджений Хрестом Симона Петлюри.

НЕДОЛЯ Віссаріон Феодосійович (6.06.1894, м-ко Петриківка, тепер Дніпропетровської обл. – 1980, Львівська обл.). Військовий та громадський діяч, журналіст, просвітянин, інженер-економіст; член Української ради Румунс. фронту та Ковельської "Просвіти" (18.07.1922), член упр. парафії УАПЦ у Подєбрадах; звання – козак Армії УНР.

У Ковелі заробляв приватними уроками, кореспонденціями до українських часописів та "як український артист", а часом і вантажником дров та вугілля на ст. Ковель. Служив у книгарні "Світло". Екон.-кооп. підвідділ екон. відділу УГА в Подєбрадах закінчив 26 травня 1928 року. У 1931 р. працював на Волині в с. Микуличах в уряді гміни.

ПРОХОДА Василь Хомович (25.12.1890, станиця Павлівська, Кубань, тепер Краснодарський край, РФ - 8.11.1971, м. Денвер, шт. Колорадо, США). Військовий і громадський діяч, просвітянин, історик, журналіст, редактор, видавець, інженер-лісівник; полковий осавул (нач. штабу) 1-го полку 1-ї Сірої козацької дивізії (з 10.1918), нач. штабу Коростенської (01 - 02.1919), пізніше Ковельської (04 - 05.1919) групи Армії УНР, в. о. нач. штабу 4-ї Сірої бригади 2-ї Волинської дивізії (06 - 07.1920), голова Т-ва бувших українських вояків у Чехії (кін. 1927 - 04.1928; кін. 1928 - 1939), староста Союзу українських соколів за кордоном (1929 - 1932, 1937 - 02.1939), член-співробітник УВАН; звання - підполковник Армії УНР (1921).

До 16 травня 1919 р. перебував на фронті у складі Сірої дивізії - аж до Луцької катастрофи. Автор цінних спогадів, зокрема і про бої на Ковельщині.

Закінчив ліс. відділ агр.-ліс. ф-ту УГА в Подєбрадах (1922 - 15.04.1927).

28 січня 1945 р. затриманий, а 2 лютого заарештований "Смершем" та насильно вивезений до СРСР, громадянином якого ніколи не був. Утримувався в Лук'янівській в'язниці м. Києва, потім у Харківській пересильній тюрмі (1946), т. Таллінна (з 09.1946), тюрмі в Ленінграді "Крести", воркутинських таборах "Речлаг" та "Воркутлаг". Звільнений 7 вересня 1954 р., після чого провів на спецпоселенні 14 місяців у м. Ухті Комі АРСР. Під час слідства і в ув'язненні поводився гідно, прохань про помилування не писав, переконань не зрікався. Загалом пробув у неволі 11 років. 4 січня 1956 р. як чехословацький громадянин дістав дозвіл повернутися до ЧСР. 26 лютого 1965 р. він переїхав до США. Герой книги Романа Коваля "Тернистий шлях кубанця Проходи".

ПАЛІЙ-СИДОРЯНСЬКИЙ Михайло Дмитрович (6.11.1895, м. Біла Церква, тепер Київської обл. - 1963, Прага, ЧСР). Військовий і громадсько-політичний діяч, повстанець, отаман, просвітянин, співак, учитель, інженер; командир 4-го кінного полку 4-ї Київської дивізії (з літа 1919), командир Подільської групи (Групи особливого призначення) УПА Другого зимового походу; 10 - 11.1921), освітній інструктор ковельської "Просвіти" (1922 - 1923), голова Товариства українських інвалідів у ЧСР, викладач Української реал. гімназії в Модржанах (1930-ті); звання - полковник Армії УНР.

Один із керівників Другого зимового походу (10 - 11.1921). Зі спогадів учасника Другого зимового походу, поручника Дмитра Зоренка "На партизанці" дізнаємося, що Михайло Палій-Сидорянський під час боїв кінця жовтня – початку листопада 1921 р. неодноразово виявляв героїзм, перебуваючи весь час у передніх лавах".

З Ковеля, 26 липня 1924 р., подав заяву до УГА, але не представив документи про середн. освіту. До листа додав посвідку Ковельської "Просвіти" такого змісту: "Ковельське Повітове Товариство "Просвіта" отсим свідчить, що під час арешту польською владою дня 23 листопаду р. 1923 освітнього інструктора п. Михайла Палія-Сидорянського у нього були забрані всі його особисті документи і в тім документи про його освіту".

Копія довідки Ковельського товариства "Просвіта" від 15 липня 1924 р. засвідчує, що "Михайло Дмитрович українського походження, відомий нам як український політичний діяч, котрий в часах виборів до Польських законодавчих тіл у листопаді 1922 р. на Ковельщині багато прислужився вибору українських послів. За свою діяльність потерпів від польської влади, котра позбавила його приватної посади і посадила до в'язниці, де він висидів 5 місяців. Засобів до життя він не має і живе з власної праці... Олена Левчанівська, Сенатор, Посол до Сойму Б. Козубський. Президія Української Парламентарської Репрезентації, підписи Сенатора Левчанівської і посла Козубського свідчить голова С. Хруцький..." Карався у Луцькій в'язниці з листопада 1923 р. до квітня 1924 р. "яко українець". Після звільнення жив у Ковелі "на вул. Королеви Бони, 13, у родині доктора Пирогова, відомого українського діяча і бувшого посла до Сойму".

Закінчив меліорат. підвідділ інж. відділу УГА в Подєбрадах (30.06.1932). Вчитель гімназії. Нагороджений Хрестом Симона Петлюри. Під час Другої світової війни заарештований німцями, а 1945-го – рад. спецслужбами. Перебував в ув'язненні щонайменше до 1947 року.

СОМЧИНСЬКИЙ Олександр Павлович (12.12.1900, м. Ковель Волинської губ., тепер Волинської обл. - після 1.07.1927). Військовий, інженер-гідротехнік (1.07.1927); звання – хорунжий Армії УНР.

Закінчив гідротехн. відділ інж. ф-ту УГА в Подєбрадах (1.07.1927).

ТХОРЖЕВСЬКИЙ Борис Леонтійович (31.05.1890, Київ – після 15.07.1925). Військовий; комендант і нач. штабу Ковельської групи Армії УНР; звання - старшина Армії УНР.

Закінчив Луцьку гімназію і вступив до Психоневрологічного інституту. В 1919 р. вступив до 2-го стрілецького полку сірожупанників. У "Curriculum vitae" писав: "Брав участь в боях з поляками на Стоході на посаді сотника 12 сотні, ранений і контужений у голову. Потім - на посаді коменданта і начальника штабу Ковельської групи. Після скінчення цієї війни мешкав у свого батька в Новоград-Волинську... Переслідуваний большевиками, нелегально перейшов польський кордон…".

ХОМИЧЕВСЬКИЙ (ХОМІЧЕВСЬКИЙ) Гриць (Грицько, Григорій) (10.01.1896, с. Голоби Ковельського пов. Волинської губ, тепер смт Ковельського р-ну Волинської обл. - після 10.1963). Військовий, громадський і спортивний діяч, пластун, інженер-агроном (1930); член президії "Спортового студентського гуртка" при УГА в Подєбрадах (1924); звання – сотник 3-ї Залізної дивізії Армії УНР.

Учасник "Українського сокола". Пластун. Як член секції Легії українських націоналістів у Подєбрадах склав даток на проведення Конгресу українських націоналістів у Відні в 1929 р., на якому було створено ОУН. 27 червня 1930 р. закінчив інж. відділ УГА в Подєбрадах.

ЦИНКАЛОВСЬКИЙ Олександр Миколайович (9.01.1898, м. Володимир-Волинський, тепер Волинської обл. – 19.04.1983, Краків, Польща). Військовий, просвітянин, учитель, історик, музеолог, археолог, етнограф, дослідник Волині; діяч "Просвіти" (м. Володимир-Волинський); член Польс. археологічного т-ва і НТШ у Львові, директор Волинського музею при Кременецькому ліцеї (1936 - 1939), керівник Волинського відділу Державного археологічного музею (Варшава, роки Другої світової війни); звання – козак Армії Української Держави, юнак Армії УНР.

Освіту здобував у Ковельській гімназії.

Сподіваємось, що нинішнє покоління мешканців Ковеля гідно вшанує цих борців за Українську державу. Козакам слава!

Роман КОВАЛЬ,

президент Історичного клубу "Холодний Яр", член Національної спілки письменників України, член Національної спілки журналістів України, академік Академії наук вищої освіти України, 067-726-30-36, 066-211-41-85.

Руслан АЛЕКСАНДРУК, депутат Ковельської

міської ради.

Ковельському міському голові Ігореві ЧАЙЦІ.

Депутатам Ковельської міської ради.

Шановний пане Ігоре!

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 368

Повідомлення в номер / Від четверга до четверга

06.05.2022 Романюк Аліна Петрівна

Від четверга

до четверга

Від четверга до четверга

6 травня, п'ятниця

Схід Сонця - 05.45; захід - 20.52.

Місяць - у Раці.

День піхоти в Україні.

Вмч. Юрія (Георгія) Переможця. Мчч. Олександри, Анатолія.

Іменини: Георгія, Юрія, Олександри, Анатолія, Валерії, Софії.

Народні прикмети

Місячні фази у травні

Підготувала Аліна РОМАНЮК.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 367

Повідомлення в номер / Мовчання під час війни – золото

06.05.2022

Мовчання під час війни – золото!

Є така примовка, яку ми досить часто забуваємо: "Язик мій – ворог мій!".

В умовах війни, яка нині триває, можна доповнити цю приказку словами: "Ворог не тільки мій, а всієї держави!". Йдеться, звичайно, не про заливний язик із хріном, а наш, людський, котрий у декого занадто "довгий".

Справді-бо, люди, які багато говорять, або, по-народному кажучи, базікають, не дуже приємні у спілкуванні. Їх словесна тріскотня не тільки надокучає, а часто призводить до непередбачуваних наслідків у співбесідників – головного болю, серцевої аритмії і навіть діареї (перепрошую за відвертість).

Особливо небезпечні базіки під час воєнного стану. Недарма ж в совіцькій армії вчили: "Балакун (болтун) – знахідка для шпигуна". Ця настанова сьогодні актуальна, як ніколи. Бо іноді краще промовчати, аніж бовкнути щось зайве. Але подивіться, що коїться в соціальних мережах, окремих засобах масової інформації (як друкованих, так і електронних), в передачах радіо і телебачення. Іноді складається враження, що дехто спеціально розводить теревені, щоб продемонструвати свою обізнаність з усім і всіма, підкреслити значимість власної персони в інформаційному просторі, не замислюючись над наслідками.

Особисто мене обурює, коли деякі журналісти, забуваючи про обережність, у своїх репортажах, інтерв'ю намагаються подавати інформацію, без якої легко можна обійтися. Наприклад, розповідають чи пишуть про об'єкти стратегічного значення, називаючи місця їх розташування, кількість і види вироблюваної продукції, прізвище керівника й чисельність персоналу тощо.

Є любителі хайпу, котрі, не зважаючи на суворі попередження військової і цивільної влади, розміщують в соціальних мережах, в інтернеті фотосвітлини з місць надзвичайних ситуацій, наслідків ворожих обстрілів, сповіщають про суми матеріальних збитків та інші деталі, які нікому, крім наших ворогів, не потрібні.

Не перевелися піарники і серед чиновництва. Дехто з них полюбляє робити селфі з місць, де це не тільки небажано, а й заборонено. Нещодавно подібно вчинили двоє київських високопосадовців, котрі сфотографувалися з великою групою військових на одному з полігонів. Через кілька днів цей полігон був обстріляний рашистськими ракетами, внаслідок чого загинули десятки людей. Високопосадовці, як і годиться, залишилися живими. Постає запитання: це випадковість чи службова недбалість? Якщо останнє, то винних слід покарати згідно із законами воєнного стану. Але про таке я, не чув.

Мені також незрозуміло, для чого у ЗМІ повідомляти про маршрути евакуаційних потягів і час їх відправлення з тієї чи іншої станції. Особливо полюбляє це робити віцепрем'єрка пані Верещук, на місці якої я б не розголошував подібної інформації. Ворог дуже підступний і підлий, що засвідчив навіть трагічний випадок у Краматорську, по вокзалу якого зненацька вдарили орки. Кількість жертв жахає.

Поширеною практикою стала надто самовпевнені і хвалькуваті пости в соцмережах українських урядовців. Перед Великоднем пан Шмигаль заявив, що військові готують "пасочки" для окупантів на свято (він, очевидно, мав на увазі обстріли ворожих позицій). Окупанти, можливо, прочитали цей пост і вдарили по мирних житлових кварталах, глузливо написавши на бомбах і снарядах "Христос воскрес!". Один з боєзарядів влучив в Одесі у квартиру, де мешкала молода журналістка, її тримісячна дитинка і мати. Чоловік дивом врятувався, вийшовши у той момент в магазин за продуктами для сім'ї. Оце вам і "пасочки", пане прем'єре. Не треба реклами майбутнім військовим операціям. Спочатку зробіть, а тоді хваліться. Зрештою, військові й без вас знають, як, коли і чим бити ворога.

Під час різноманітних брифінгів і пресконференцій цивільні особи високого рангу, намагаючись додати собі авторитету, розповідають про напрями майбутніх ударів ЗСУ, називають цілі, які українські вояки збираються вразити, а то ще й нахваляються перемогами, які їм уявляються. Не треба ділити шкіру невбитого ведмедя, який, навіть зазнавши важкого поранення, дуже небезпечний.

Ще одна проблема у наших державних службовців – нестримне бажання публічно оприлюднити інформацію про те, якого виду зброю і в якій кількості нам допоміг доставити Захід. А деякі самовпевнені особи навіть вказують шлях, яким ця зброя діставатиметься місця призначення. І що маємо в результаті? Обстріли стратегічно важливих залізничних станцій, на відновлення яких потрібен тривалий час. А ворог не дрімає і посилює наступ на Сході і Півдні країни.

Тож, шановні українці, будьмо пильними і не надто балакучими. Частіше згадуймо ще одну приказку: "Мовчання – золото!". Особливо в період військових дій, від наслідків яких залежить доля Української держави, а, значить, кожного з нас.

Охрім СВИТКА.

Є така примовка, яку ми досить часто забуваємо: "Язик мій – ворог мій!".В умовах війни, яка нині триває, можна доповнити цю приказку словами: "Ворог не тільки мій, а всієї держави!". Йдеться, звичайно, не про заливний язик із хріном, а наш, людський, котрий у декого занадто "довгий".

Охрім СВИТКА.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 375

Повідомлення в номер / З піснею – до Перемоги!

06.05.2022

З піснею – до Перемоги!

Сьогодні, коли в країні війна, а українські воїни мужньо захищають нас від рашистської орди , в тилу діти своїми молитвами , малюнками, піснями неабияк надихають наших захисників і пришвидшують Перемогу.

Таким прикладом є вихованці студії естрадного співу ліцею № 13 "Зорецвіт" Клинова Олександра, Мелещук Євген, Каліщук Анна, Марчук Злата, Балюк Ніка, Волчук Аліса та Гаврилюк Олександр (керівник – Олег Корнелюк).

Учасники студії нещодавно взяли участь у двох міжнародних фестивалях та вибороли переможні місця. Юні вокалісти гідно представили наше місто на цих фестивалях в різних вікових категоріях та жанрах.

На престижному фестивалі "Підкори сцену", який проходив 5-6 лютого в Києві (дистанційна форма) перемоги здобули:

Клинова Олександра, учениця 8 класу – 1 місце. Тріо: Каліщук Анна – 1 клас, Гаврилюк Олександр – 2 клас, Клинова Олександра – 8 клас – перше місце. Дует: "Твікс": Балюк Ніка та Волчук Аліса, учні 4 класу – 2 місце; Марчук Злата, учениця 2 класу – перше місце.

Міжнародний фестиваль патріотичної пісні (м. Кривий Ріг) "Моя країна – Україна" 9-10 квітня (дистанційно):

Мелещук Євген, 6 клас – 1 місце; тріо: Каліщук Анна, 1 клас, Гаврилюк Олександр, 2 клас, Клинова Олександра, 8 клас – 1 місце; Марчук Злата, 2 клас – 1 місце; гурт "АВІЯ" – 1місце; дует: Мелещук Євген та Клинова Олександра – 1 місце.

Вітаємо переможців та керівника з отриманням найвищих нагород!

З такими дітьми – і наша Перемога і наше майбутнє.

Вл. інф.

Фото з архіву

Олега КОРНЕЛЮКА.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 387

Повідомлення в номер / Нехай Великдень об’єднає нас!

26.04.2022

Нехай Великдень об’єднає нас!

Сердечно вітаємо духовенство,

усіх жителів Ковельщини зі Світлим Христовим Воскресінням!

Пасха Господня – свято над святами, яке впродовж тисячоліть дарує християнам віру і надію в перемогу життя над смертю, добра над злом, світла над темрявою. А всеперемагаюча любов Воскреслого заради спасіння людства Сина Божого у час великих випробувань додає духовної наснаги та єдності українцям у спільній праведній боротьбі із російським агресором за право жити в мирі, ростити дітей, будувати Українську державу і славити Всевишнього на нашій дарованій Богом рідній землі.

Низький уклін землякам, які самовіддано захищають Україну на фронті. Слова вдячності – всій громаді Ковельщини за потужну матеріальну і молитовну підтримку Збройних Сил України, допомогу мирним жителям, які через війну зазнали втрат і страждань. Ваша мужність і бойова звитяга, невтомна праця, милосердя і добро - вагомий внесок у наближення омріяної Перемоги над ворогом.

Тож нехай Великдень об'єднає усіх нас у щирій молитві за мир і спокій в державі, наповнить серця вдячністю до співвітчизників, які боронять країну від агресора з непохитною вірою, що з нами Бог, а Україна воскресне.

Хай наші пасхальні вітання долинуть до мільйонів людей доброї волі з різних куточків Європи і світу, які підтримують наш народ в боротьбі за свободу.

У цей воістину великий день від душі зичимо, щоб Воскреслий Син Божий благословив українських воїнів і усіх нас здобути перемогу над супостатом, відбудувати зруйновані міста і села, щоб під мирним небом квітнула в віках наша рідна, Богом бережена Україна.

Воістину Христос Воскрес!

День Перемоги радість принесе

Христос Воскрес! Воскресне Україна!

Підніметься не вперше із руїн.

Ніколи не поставить на коліна

Загарбник-ворог – підлий той москвин.

Воскрес Христос, якого розпинали.

Воістину Воскрес і назавжди!

Коментарів до новини: 63
Переглядів новини: 1812