Раді вітати Вас!
  • Головна
  • Контакти
  • Реклама
Весь архів випусків
  • Головна
  • Категорії
    • Повідомлення в номер
    • Місцева влада
    • Репортаж
    • Політика
    • Погода
    • Редакційна пошта
    • Духовність
    • Закон і ми
    • Благодійність
    • Пам’ять
    • Спорт, природа і здоров’я
    • Всяка всячина
    • Реклама і оголошення
    • З неопублікованого
  • Галерея
  • Про нас
  • Відгуки читачів
  • Передплата
  • Контакти
  • Четвер, 15 січня 2026 року № 3 (13012)

Повідомлення в номер / Загинули, але ворогу не здалися

17.04.2025
75 літ тому, 17 грудня 1950 року, у лісовому схроні поблизу села Велимче загинули молоді жінки – члени технічної ланки Ковельського окружного проводу ОУН. Це були друкарки: «Галина» і «Наталка» та їх керівник – Марія Калачук («Веселка»). 
Марія була рідною сестрою відомого повстанця Андрія Михалевича («Коса») і дружиною командира боївки Степана Калачука («Панаса»). Членом ОУН вона стала ще раніше за чоловіка у 1942-му, хоча й була на два роки молодша. Марія мала невисокий зріст і непримітну зовнішність, але відзначалася сміливим і рішучим характером. Постійно виконуючи обов’язки зв’язкової, «Веселка» знала багатьох підпільників і легко орієнтувалася вночі на будь-якій місцевості. 
Як згадувала ще одна зв’язкова «Коса» Ликерія Шиманська, у червні 1949-го Марія провідувала свою матір, яка переховувалася у Забродах. А потім вони разом пішли в ліс біля села Лучичі. По дорозі Марія сказала, що вона передасть шинель брата Шиманської Йосипа, який був у повстанцях. У домовленому місці Марія сказала зупинитися, а сама пішла вглиб лісу і принесла шинель та попросила її нікому не показувати. Тоді ж «Веселка» сказала Ликерії, що в якому б лісі вона не була, добре знає проходи по потрібних місцях. За законами підпільної боротьби Марія і Степан перебували окремо один від одного, і лише інколи могли зустрічатися. 
l
Чекісти дуже наполегливо розшукували «Коса» та його найближчих соратників. Для цього із досвідчених працівників обласного управління МГБ було створено спеціальну оперативну групу, яка постійно перебувала у Ратнівському районі. Для викриття підпільників чекісти використовували найбільш підступні методи. На лісовому хуторі Тулова, який належав до Видраницької сільради, вони завербували двох інформаторів, які мали клички «Іскра» та «Хутірський». Через цих агентів їм вдалося дізнатися, що житель хутора Назарук Роман Микитович зв’язаний із повстанцями. Вивчивши його особу, емгебісти зробили висновок, що для вербування він не підходить і добровільно нічого не розкаже. 
Тому було прийнято рішення провести з Назаруком спецоперацію. Уночі 6 лютого 1950 року підіслали до нього агентурно-бойову групу, яка діяла під виглядом повстанців. У складі групи було три офіцери – начальник відділення Управління МГБ по Волинській області капітан Ізотов, оперуповноважений Ратнівського РО МГБ молодший лейтенант Русняк і командир взводу 277 СП внутрішніх військ МГБ капітан Слабенко. Перевдягнуті чекісти намагалися випитати у  Романа таємну інформацію, але їм це не вдалося. Про це свідчить, зокрема, скарга, яку Назарук написав з Луцької тюрми у липні  1950-го міністру Держбезпеки СРСР:
«У лютому 1950 року до мене на квартиру вночі хтось постукав. На моє питання,  хто ви будете, відповіли, що військові. Коли я відкрив їм двері, то у хату зайшли два солдати. Один із них сказав, щоб я одягнувся і що мене в сільській раді чекає начальник із району. Коли я одягнувся, ці військові взяли шнурок і хустку, і ми вийшли. Відійшовши від хати біля 50 метрів  ці військові зав’язали мені очі хусткою і зв’язали руки вірьовкою і ми вирушили в невідомому напрямку. Після довгої дороги я опинився у якійсь землянці, в якій було ще два військових. 
Почався допит, в процесі якого я був побитий до втрати свідомості. Коли я прийшов до тями, мені ці військові дали підписати якісь папери. Що там було написано,  мені невідомо. Після цього я був знову зв’язаний і виведений із землянки, звідки і направилися невідомим шляхом. Ми йшли довго. Коли мені розв’язали очі, то я побачив, що знаходжусь біля районного центру м. Ратне і біля мене виявилося 6 чоловік із Ратнівського РО МГБ. З цими людьми я пішов у райвідділ. Там мені висунули звинувачення у тому, що я нібито давав жито бандитам. Мені показали свідчення Михальчука Євдокима, що він видавав мені жито для посіву, а я це жито віддав бандитам…».
l
Оскільки Роман Назарук викрив підступ чекістів і нічого їм не розповів, то його затримали і продовжили катувати у райвідділі МГБ. Як видно із протоколів допитів, перші свідчення він почав давати 10 лютого, хоча офіційно був заарештований тижнем пізніше. Цікаво, що капітан Ізотов приховав від керівництва провал спецоперації і лише 18  лютого  написав  акт про отримання від Назарука важливої інформації. Тому в оперативних звітах МГБ написано, що нібито спецоперація пройшла успішно. 
Під час допитів Роман Назарук розповів, що він ще із 1946-го допомагає «Косу» та його побратимам. До нього часто приходить «Панас», а сестра «Коса» Марія тривалий час переховувалася в його будинку. Також Назарук признався, що за наказом «Панаса» ще три місяці тому забрав два мішки колгоспного зерна у бригадира і один мішок перемолов на муку: 
«У січні 1950 року знову прийшов «Панас» з двома невідомими і запропонував запрягти коня і разом з ними відвезти жито та муку туди, куди вони скажуть. Ми поїхали в Панський ліс в сторону села Велимче до урочища під назвою «Сова». Зупинившись на лісовій дорозі,  бандити зняли з воза мішок жита, а муку ми повезли далі з пів кілометра, після чого вони запропонували мені залишитись на місці, а самі поїхали далі і зникли за деревами. Приблизно через пів години бандити повернулися до мене, віддали мені коня і я поїхав додому, а вони пішли в ліс».
l
Оскільки була зима, чекісти зробили висновок, що десь поблизу знаходиться повстанський схрон. Для його пошуків провели масштабну операцію із залученням 150 солдатів внутрішніх військ із пошуковими собаками. Всю територію лісу між селами Велимче та Замшани ретельно оглянули кілька разів за 7 днів, але схрон знайти не вдавалося. Після цього до пошуків залучили групу стрибків і голову сільради та дільничного міліції із Велимче.
Як сказано в оперативних документах МГБ, саме їх агент «Гайстер» помітив сліди паморозі на кущах від випарів. Він примусив свого мисливського пса ретельно оглянути місцевість. Пес знайшов продух зі схрону і загавкав. Агентурно-бойова група заблокувала криївку. Оточені в схроні намагалися відкрити люк, але їх обстріляли. На пропозицію здатися вони не відповіли, а через деякий час із криївки пролунали глухі постріли. 
l
Так загинули дві машиністки Ковельського окружного проводу: «Галина» – Сидорук Олександра Мелентіївна і «Наталка»  –  Олексюк Федора Вікторівна, 1927 р. н.. уродженка села Ниці Старовижівського району, член ОУН з1944 року та Марія Калачук – «Веселка». Як працівники технічної ланки окружного проводу, вони передруковували написані від руки різні документи – автобіографії повстанців, інформації розвідників, протоколи допитів сексотів та радянських активістів, характеристики та акти обвинувачення на них, звіти Проводу керівним ланкам ОУН та інше. Знали вони дуже багато, тому здаватися живими не могли. 
Зі схрону було вилучено три пістолети, дві друкарських машинки та велику кількість націоналістичної літератури. Перед тим,  як вчинити самогубство, героїчні жінки спалили всі таємні документи. Також зламали друкарські машинки і порізали свій одяг, щоб їх не можна було використати для провокації.
Що стосується долі Романа Назарука, то під час слідства у Луцьку він відмовився від своїх попередніх свідчень і заперечив будь-який зв’язок із повстанцями. Але на той час чекісти вже зібрали свідчення деяких інших жителів хутора Тулова, в тому числі його дружини та її сестри,  і таким чином мали достатньо доказів його вини. 
Витяг із обвинувального висновку:
«Враховуючи, що по справі обв. Назарук застосовувались оперативні заходи, у зв’язку з чим розглядати справу в суді недоцільно. Постановив слідчу справу № 5166 по обвинуваченню Назарука Р.  М. направити на розгляд особливої наради при МГБ СРСР з пропонованою мірою покарання обв. Назарук 10 років ВТТ без конфіскації майна погодитися. Термін утримання під вартою обв. Назаруку рахувати з 13 лютого 1950 року».
18 травня 1956-го Президія Верховної Ради СРСР розглянула справу Романа Назарука і зменшила термін покарання до фактично відбутого. Після звільнення він виїхав на проживання у село Вільна Долина Криворізького району Дніпропетровської області, де працював теслею у колгоспі. Реабілітований рішенням Президії Волинського обласного суду 27 грудня 1989 року.
Микола МИХАЛЕВИЧ, завідувач Кортеліського історичного музею.
На світлинах: Марія Калачук;  Степан Калачук із дружиною, загиблі “Наталка”, «Веселка» та “Галина”.
Калачук Марія - Веселка75 літ тому, 17 грудня 1950 року, у лісовому схроні поблизу села Велимче загинули молоді жінки – члени технічної ланки Ковельського окружного проводу ОУН. Це були друкарки: «Галина» і «Наталка» та їх керівник – Марія Калачук («Веселка»). 
Марія була рідною сестрою відомого повстанця Андрія Михалевича («Коса») і дружиною командира боївки Степана Калачука («Панаса»). Членом ОУН вона стала ще раніше за чоловіка у 1942-му, хоча й була на два роки молодша. Марія мала невисокий зріст і непримітну зовнішність, але відзначалася сміливим і рішучим характером. Постійно виконуючи обов’язки зв’язкової, «Веселка» знала багатьох підпільників і легко орієнтувалася вночі на будь-якій місцевості. 
Як згадувала ще одна зв’язкова «Коса» Ликерія Шиманська, у червні 1949-го Марія провідувала свою матір, яка переховувалася у Забродах. А потім вони разом пішли в ліс біля села Лучичі. По дорозі Марія сказала, що вона передасть шинель брата Шиманської Йосипа, який був у повстанцях. У домовленому місці Марія сказала зупинитися, а сама пішла вглиб лісу і принесла шинель та попросила її нікому не показувати. Тоді ж «Веселка» сказала Ликерії, що в якому б лісі вона не була, добре знає проходи по потрібних місцях. За законами підпільної боротьби Марія і Степан перебували окремо один від одного, і лише інколи могли зустрічатися. 
ххх
Чекісти дуже наполегливо розшукували «Коса» та його найближчих соратників. Для цього із досвідчених працівників обласного управління МГБ було створено спеціальну оперативну групу, яка постійно перебувала у Ратнівському районі.  
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 198
Читати далі

Повідомлення в номер / Від четверга до четверга

17.04.2025 Романюк Аліна Петрівна
18 квітня, п’ятниця
Схід Сонця – 06.20 захід – 20.23. 
Місяць – у Козерозі. 
День пам’яток історії тa культури в Україні. 
Вел. п’ятниця. Спомин страстей Господа Ісуса Христа. Прп. Йоана. Мч. Віктора.
19 квітня, субота
Схід Сонця – 06.18; захід – 20. 24.
Місяць – у Козерозі. 
Міжнародний день власників домашніх тварин. 
Міжнародний день поезії і творчого мислення.
Вел. субота. Прп. Йоана Давньопечерника.
20 квітня, неділя
Схід Сонця – 06.16; захід – 20. 26.
Місяць – у Козерозі.
День довкілля в Україні. 
СВІТЛЕ ХРИСТОВЕ ВОСКРЕСІННЯ. ПАСХА (ВЕЛИКДЕНЬ). Прп. Феодора Трихини. 
21 квітня, понеділок
Схід Сонця – 06.13; захід – 20. 28.
Місяць – у Водолії.
Пасхальний тиждень. Світлий понеділок. Мчч. Феодора, Діонисія.
22 квітня, вівторок
Схід Сонця – 06.11; захід – 20. 29.
Місяць – у Водолії. 
Міжнародний день Матері-Землі
Світлий вівторок. Іверської ікони Богородиці. Прп. Віталія. 
23 квітня, середа
Схід Сонця – 06.09; захід – 20. 31.
Місяць – у Рибах. 
Всесвітній день книги тa авторського права. 
Всеукраїнський день психолога. 
Міжнародний день секретаря. 
Світла середа. Вмч. Юрія (Георгія) Переможця. Мчч. Олександри, Анатолія.
24 квітня, четвер
Схід Сонця – 06.07; захід – 20. 33.
Місяць – у Рибах.
Світлий четвер. Прп. Олексія Києво-Печер. Мч. Валентина.
Місячні фази у квітні
Спадаючий  Місяць – до 26 квітня. 
Новий  Місяць – 27 квітня.
Зростаючий Місяць – 28-30 квітня.
Підготувала Аліна РОМАНЮК.
цвіт18 квітня, п’ятниця
Схід Сонця – 06.20 захід – 20.23. 
Місяць – у Козерозі. 
День пам’яток історії тa культури в Україні. 
Вел. п’ятниця. Спомин страстей Господа Ісуса Христа. Прп. Йоана. Мч. Віктора.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 216
Читати далі

Повідомлення в номер / ГОРОСКОП з 21 по 27 квітня

17.04.2025
ОВЕН. Люди не завжди поводяться правильно i логiчно. Просто приймiть це. Ви самi не виняток. Товариськiсть дозволить вам розширити дiловi зв’язки i налагодити важливi контакти.
ТЕЛЕЦЬ. Матимете шанс просунутися кар’єрними сходами. У вас буде немало способiв  досягти успiху, але дiяти доведеться швидко i рiшуче. Потрiбно до всього докласти свою працю.
БЛИЗНЮКИ. Ви дивуватимете дотепнiстю, надихатимете на подвиги i любовнi вiршi. Та i ваша муза мовчати не стане. Творчiсть принесе вам солiдний гонорар. Роботу сприймете з легкiстю, якщо не iз задоволенням. 
РАК. Можливо, що вас чекає кар’єрне зростання. Будьте твердi в рiшеннях, не мiняйте їх на ходу, адже нiщо так не пiдриває авторитет, як невпевненiсть i метушливiсть. 
ЛЕВ. Уже на початку тижня вiдчуєте прилив сил i вiдчуєте себе в прекраснiй формi, проте зловживати своїми можливостями не варто. Довiрте частину справ партнерам. Покажiть  свої природнi  риси лiдера.
ДIВА. Не перенавантажуйте себе на роботi – краще зробити менше, але якiснiше. Розраховуйте на успiх в iнтелектуальнiй працi i суспiльнiй дiяльностi. Зможете досягти мети завдяки пiдтримцi друзiв i колег.
ТЕРЕЗИ. Поспiшайте завершити намiченi справи, потiм важко надолужуватиме упущене. У вiвторок зберiгайте спокiй пiд час найскладнiших переговорiв. Вас спробують використати для таємних цiлей, не варто бути надмiрно довiрливими. 
СКОРПIОН. Дiйте, не поспiшаючи, наполегливо просуваючись до мети. Вона вже близька. В середу i четвер закрiпите професiйнi успiхи. Витримка i холоднокровнiсть дозволять уникнути конфлiктів. 
СТРIЛЕЦЬ. Найближчим часом постарайтеся нiкуди не спiзнюватися i не говорити зайвого. Будьте обережнi в словах i вчинках, не пiддайтеся спокусi всiх учити жити. Вчiться не тiльки слухати, але i чути. 
КОЗЕРIГ. Стане в нагодi умiння промовчати, а не загострювати ситуацiю. В середу не варто зациклюватися на одному питаннi. У п’ятницю дрiбні непорозумiння потребуватимуть реагування, але дiяти необхiдно обережно. 
ВОДОЛIЙ. Ліпше у дечому поступитися, щось вiдкласти.  Зараз закладається майбутнiй успiх, важливо не злякати його рiзкiстю. Схоже, доведеться вислухати немало докорiв на свою адресу, тому менше потрапляйте незадоволеним на очi.
РИБИ. Ви ніби на роздорiжжi. Зберiться з силами i спробуйте об’єктивно оцiнити проблеми. Не варто вiдкладати рiшення, рубайте всi якорi зараз. Важливо стрепенутися i знайти вихiд з ситуації, що склалася. Подорожi принесуть цікаві враження. 
Степан ЗОРЕПАД.
гороОВЕН. Люди не завжди поводяться правильно i логiчно. Просто приймiть це. Ви самi не виняток. Товариськiсть дозволить вам розширити дiловi зв’язки i налагодити важливi контакти.
ТЕЛЕЦЬ. Матимете шанс просунутися кар’єрними сходами. У вас буде немало способiв  досягти успiху, але дiяти доведеться швидко i рiшуче. Потрiбно до всього докласти свою працю.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 257
Читати далі

Повідомлення в номер / Погода в Ковелі 10–16 квітня

10.04.2025
Четвер. Мінлива хмарність. Температура: 2оС. Вітер північно-західний сильний.
В ніч на п’ятницю: Мінлива хмарність. Температура: -2оС. Вітер західний помірний.
П’ятниця. Хмарно, сніг з дощем. Температура: 4оС. Вітер західний помірно сильний.
В ніч на суботу. Мінлива хмарність.  Температура: 0оС. Вітер північний помірний.
Субота. Мінлива хмарність.   Температура: 10оС. Вітер змінний помірно сильний.
В ніч на неділю. Мінлива хмарність.  Температура: 5оС. Вітер західний слабкий.
Неділя. Мінлива  хмарність. Температура: 160С. Вітер західний помірний.
В ніч на понеділок. Мінлива хмарність, часом дощ. Температура: 8оС. Вітер  південний слабкий.
Понеділок. Мінлива  хмарність, часом дощ. Температура: 17оС. Вітер південний помірно сильний.
В ніч на вівторок. Хмарно, часом дощ. Температура: 9оС. Вітер південно-східний слабкий.  
Вівторок. Хмарно, часом дощ.  Температура: 17оС. Вітер південно-східний  помірно сильний.   
В ніч на середу. Мінлива хмарність.  Температура: 11оС. Вітер південний  слабкий.
Середа. Мінлива хмарність. Температура: 21оС. Вітер південний  помірний.
цвіт11Четвер. Мінлива хмарність. Температура: 2оС. Вітер північно-західний сильний.
В ніч на п’ятницю: Мінлива хмарність. Температура: -2оС. Вітер західний помірний.
П’ятниця. Хмарно, сніг з дощем. Температура: 4оС. Вітер західний помірно сильний.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 185
Читати далі

Повідомлення в номер / Поле кличе!

10.04.2025
Весна цьогоріч ніби й рання, але не зовсім дружна. Незначні потепління часто змінюються різким похолоданням, а то й ранковим морозцем і снігом. Недодають настрою трагічні події на фронті, де Велика війна триває ось уже четвертий рік.
Але, попри все, весна дедалі сміливіше нагадує про свої права. А, отже, настає гаряча пора в українських хліборобів, яких все голосніше кличе до роботи поле. Його треба засіяти, доглянути, щоб Україна, незважаючи на всі труднощі й негаразди, була восени з хлібом.
 За інформацією Мінагрополітики, на  3 квітня сільгоспвиробники 15 областей посіяли 926 тисяч гектарів ярих зернових і зернобобових культур. Лідерами за темпами робіт є Одещина, Полтавщина, Тернопільщина, Вінниччина та Миколаївщина. Всього ж в Україні ярими культурами мають засіяти понад 5,7 мільйони гектарів, як і торік. При цьому передбачається збільшити площі під пшеницю на 28 відсотків (до 222,8 тисячі гектарів) через стабільний попит переробних підприємств та експортерів.
Що ж конкретно вже посіяно на Волині? Згідно із даними департаменту агропромислового розвитку ОДА, станом на 3 квітня  ц. р. посіяно 55,5  тисяч гектарів ярих зернових і зернобобових культур, що становить 45,7 відсотка до запланованого, в тому числі ярої пшениці – 9 тисяч гектарів (100 відсотків), ярого ячменю – 17 тисяч гектарів (89 відсотків), вівса – 25 тисяч гектарів (86 відсотків), гороху – 4,5 тисячі гектарів (100 відсотків), цукрових буряків – 6,0 тисячі гектарів (50 відсотків). Окремі сільгосппідприємства приступили до посіву соняшника.
Тривають сільськогосподарські роботи й на Ковельщині. Зокрема, як повідомив директор СТзОВ «Ратнівський аграрій» Валентин Бебес, через погодні умови посівну розпочали раніше, ніж в попередні роки. Щороку тут обробляють майже 9 тисяч гектарів площ. Нинішнього планують збільшити посіви ярого ячменю, соняшника та кукурудзи.
Безперечно, з кожним днем фронт сільськогосподарських робіт буде розширюватися. І це дуже важливо. Адже буде хліб – буде Україна. Побажаємо ж хліборобам успішного засіву і щедрого ужинку!
полеВесна цьогоріч ніби й рання, але не зовсім дружна. Незначні потепління часто змінюються різким похолоданням, а то й ранковим морозцем і снігом. Недодають настрою трагічні події на фронті, де Велика війна триває ось уже четвертий рік.
Але, попри все, весна дедалі сміливіше нагадує про свої права.  
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 159
Читати далі

Повідомлення в номер / Мої роздуми і тривоги

10.04.2025
Найжахливіше, що може бути – це війна, бо вона всенародна. Український народ миролюбний, працьовитий, здібний. Красиві будинки, сади, квіти. Все доглянуте, впорядковане.
І скільки-то треба мати злості, ненависті, заздрості, щоб усе це знищити! Для чого? Хто тобі завинив чи тебе образив, чи посягнув на твоє? Молиться путін перед іконою, а вийде з храму і дає команду бити, катувати, розстрілювати. Найнебезпечніша людина – лицемір. Жадоба до наживи, заздрість затьмарюють мозок.
Читаю в газеті “Вісті Ковельщини”, що у сфері оборони викрили корупційну схему викрадення державних коштів на мільйони гривень. У сфері оборони. І хто? Генерали, полковник, народний депутат. Маючи такі зарплатні, такі пенсії! А прості люди виживають на малі пенсії і зарплатні, рятують армію.
Продовжує випікати коржики Зоя Федорівна Голубова. Дізнався про це Іван Євдокимович Смітюх і почав постачати борошно. Так зробив і голова Велицької громади Віктор Ковальчук, який власноруч привозить їй вижарки із сала. За прикладом голови підгодовують ЗСУ і велицькі жіночки, про яких іде добра слава. Їм усім дуже вдячна Зоя Федорівна Голубова. 
Візьме такого коржика боєць на ходу і мимоволі усміхнеться, бо подумає: чиясь добра мати чи дружина потурбувались про нього. Це підтримує моральний дух і фізичну силу. Отже, є за кого і за що боротись. Це і є єднання почуттів й сердець. Плетуть шкарпетки, зносять консервацію… А хто не може – підтримує щирою молитвою.
Їх, самотніх, не забуває соціальна служба. Скрізь потрібні чоловічі руки, особливо в селі. Там щось поламалось, там обірвалось, там вийшло з ладу… І на допомогу кличуть Андрія Новака, єдиного чоловіка в команді. А він невідмовний. Добрий син, дбайливий чоловік, люблячий тато трьох донечок. Такий він і в ставленні до чужих бабусь. Спокійний, уважний. Сам бачить, де потрібні його вмілі руки. Самотужки добирається до села, де його з нетерпінням  чекають старенькі. Відходячи, він обов’язково побажає здоров’я і скаже: «Треба буде – телефонуйте». І на душі стає спокійніше, бо знаєш, що за тебе подбають.
Боляче усвідомлювати,  що один із моїх здібних учнів осів у москві – військовий. Запрошувала його  на виховну годину, щоб продемонструвати, як можна у російськомовному середовищі зберегти красу і чистоту рідної мови, якщо любиш своє.  Інший — вчений, винахідник. Працює над випуском і вдосконаленням літаків, ракет, які нищать Одесу, де проживає його рідна сестра з сім’єю. Ще один – герой росії. 
Не віриться, що їм байдуже. Бачать, як гинуть люди, близькі їм по крові, як руйнуються теплі людські гнізда. Вони повинні чути стукіт серця рідного народу, відчувати біль і горе тієї землі, яка їх народила, де могили їхніх батьків. 
Невже не зірветься з їхніх грудей тяжке зітхання, не забринить в очах чиста сльоза, коли вони бачать, як горить Україна, як руйнується людська праця, як прощаються з життям ні в чому не винні люди? Молімося за тих, хто в окопі, у багнюці, під дощем, під розривами снарядів, за тих, хто готовий за свого побратима життя віддати, хто полюбив свою Батьківщину усім серцем і не зрадить присязі. Молімося за викрадених дітей і за тих, хто терпить нечувані знущання в полоні. 
Дай, Боже, нам розуміння ще більше згуртуватися і вистояти, бо Україна – понад  усе.
Лідія ГАРЛІНСЬКА, 
ветеран педагогічної праці,
селище Голоби.
укрїнаНайжахливіше, що може бути – це війна, бо вона всенародна. Український народ миролюбний, працьовитий, здібний. Красиві будинки, сади, квіти. Все доглянуте, впорядковане.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 159
Читати далі

Повідомлення в номер / Коледж живе, працює, гуртує,впевнено дивиться у майбутнє

10.04.2025

IMG_2141 (1)Наш співрозмовник – директорка Відокремленого структурного підрозділу “Ковельський промислово-економічний фаховий коледж Луцького національного університету” Тетяна Селівончик

– Тетяно Василівно!  Задум провести розмову з Вами виник давно. Але суворі реалії теперішнього життя, коли триває розпочата путінською росією війна проти України, коли сумного, на жаль, більше, аніж веселого, не дозволяли раніше здійснити свій намір.
Але життя триває, завдяки нашим героям-захисникам маємо можливість тут, в умовному тилу, працювати, вчитися, мріяти. Скажіть відверто: яка ситуація в очолюваному Вами колективі, наскільки успішно вдається організовувати роботу Вам особисто, педагогам коледжу?
– Вітаю читачів газети «Вісті Ковельщини» й дякую за запрошення до розмови, Миколо Григоровичу. Для мене – велика честь спілкуватися із мешканцями нашої громади за посередництвом нашої газети. Хочу одразу наголосити, випереджуючи Ваші подальші запитання, що фахова освіта –  шлях до успішного майбутнього. Це – практично, корисно, перспективно, сучасно, затребувано і відповідально. 
Практично – дає реальні навички і уміння, які можна одразу застосувати у роботі. Корисно – забезпечує знання, необхідні для успішної кар’єри в конкретній сфері. Перспективно – відкриває можливості для кар’єрного росту, самореалізації та подальшого навчання. Сучасно – програми оновлюються відповідно до вимог ринку праці та технологічного прогресу. Затребувано – роботодавці шукають кваліфікованих спеціалістів, які можуть одразу працювати. Відповідально – справжні професіонали роблять світ кращим, створюючи корисні продукти та послуги.
І цей шлях однозначно лежить через ВСП «Ковельський промислово-економічний фаховий коледж Луцького національного технічного університету», заклад освіти, який вирізняється з-поміж інших двадцяти коледжів Волинської області динамікою позитивного росту (актуальні спеціальності, висококваліфікований колектив, матеріально-технічна база), високим рівнем контингенту (1000 студентів),  умінням швидко реагувати на зміни вимог роботодавців. Бо ж я не просто директорка закладу освіти – я представляю інтереси поколінь людей, які причетні до становлення і розвитку нашого коледжу. 
Якщо відповідати по суті на Ваше запитання, Миколо Григоровичу, то скажу з гордістю, що ВСП «Ковельський промислово-економічний фаховий коледж ЛНТУ» – інноваційний заклад освіти із 45-річною історією, конкурентноздатний у вітчизняному та світовому просторах, який впроваджує діяльність для потреб економіки у різних сферах з постійним підвищенням результативності, утвердження української національної та громадянської ідентичності, з обов’язковим створенням єдиного освітнього середовища з високою складовою гендерної рівності. У сучасних реаліях коледж відповідає запитам ринкових потреб усіх категорій населення. Постійна підтримка фахівців-професіоналів дозволяє отримувати знання й навички, необхідні для впевненого кар’єрного росту.
Якщо додати у відповідь почуття й емоції, то ВСП «Ковельський промислово-економічний фаховий коледж ЛНТУ», навіть в умовах воєнного стану, – це  живий організм, який приводять у рух особливі люди – педагоги й студенти коледжу, складовою цієї системи є усі: працівники, батьки, стейкхолдери, громадські діячі, чиновники, інші учасники. 
Основний закон, на якому ґрунтується життя у нашому закладі освіти, – це закон людяності. Тому головне завдання – збереження життя і здоров’я соціально зрілої, вмотивованої, творчої особистості, громадянина-патріота своєї Батьківщини. 
– Які зміни сталися у Вас в навчально-виховному процесі останнім часом, які новації вдалося запровадити? Бо що не говоріть, але Ковельський промислово-економічний фаховий коледж ЛНТУ був, є і, сподіваюся, ще довго буде провідним серед навчальних закладів Волині та й України. Отож, чим можете похвалитися нині? 
– Усе, що відбувається у коледжі, з притаманними тільки нам (ВСП «КПЕФК ЛНТУ») формами і методами, спрямовується на утвердження авторитету закладу освіти та на формування стійкої позитивної думки суспільства про нашу Альма-матер. 
Ми називаємо наш колектив родиною: усі завдання виконуються спільними зусиллями, усі успіхи й проблеми теж ділимо порівну між усіма. Тому багато років нам вдається обіймати перші сходинки рейтингів закладів фахової передвищої освіти Волині.
Ми виживаємо у війні завдяки спільним зусиллям, за кожним нашим успіхом стоїть робота колективу й студентства. Тому діяльність коледжу в роки повномасштабного вторгнення продовжувалася плідно й активно за різними напрямами.
Освітня діяльність:
– навчальний процес офлайн в умовах воєнного часу з облаштованим укриттям, альтернативними джерелами електроенергії (встановлено надпотужний генератор);
– адаптація програм до нових реалій: включення занять з тактичної медицини, кібербезпеки, психологічної стійкості, а також навчання студентів усіх курсів у вправлянні зі зброєю.
Волонтерство та гуманітарна допомога:
– збір коштів, продуктів, ліків, військового спорядження для армії та цивільних;
– організація гуманітарного штабу для внутрішньо переміщених осіб (більш як 300 осіб проживали у гуртожитку коледжу й були забезпечені усім необхідним, окремих громадян ми супроводжували увесь час, аж до влаштування житлових умов і працевлаштування);
– плетіння маскувальних сіток, виготовлення окопних свічок, приготування їжі, консервації; 
– організація та проведення благодійних фестивалів, ярмарок, виховних годин з метою збору коштів для допомоги військовим.
Допомога військовим і волонтерам:
– підтримка студентів, працівників і випускників коледжу, які перебувають у лавах ЗСУ;
– розробка проєктів, спрямованих на підтримку ветеранів і ветеранок, їх родин;
– залучення ветеранів і ветеранок до проведення спільних заходів, тренінгів.
Наукова і технічна підтримка:
– розробка інженерних рішень для військових потреб (після війни розкажемо детальніше);
– створення за допомогою 3-D принтерів спеціальних елементів складної конструкції для військових;
– участь у створенні та розробці нових ефективних моделей різних пристроїв      (у цілях безпеки колективу й студентства відповідаю обтічно).
Якщо говорити про спеціальності, то хотілося б виокремити «Автомобільний транспорт», адже матеріально-технічне оснащення даної спеціальності заслуговує на увагу. В лабораторії технічного обслуговування автомобілів діє шиномонтажне відділення. 
Здобувачі освіти мають можливість провести повний комплекс шиномонтажних робіт. До них входять всі види обслуговування шин, зокрема їх демонтаж, монтаж, ремонт та балансування. Для практичних занять ми використовуємо  пневмогайковерт,  гідравлічні та пневматичні домкрати. Важливою складовою шиномонтажного відділення є стенд для балансування коліс. В лабораторії є можливість перевіряти та порівнювати роботу всіх чотирьох форсунок на стенді одночасно. Прилад імітує роботу системи впорскування автомобіля, створюючи певний тиск, відповідно до технічної характеристики системи впорскування.
У лабораторії також є: діагностичний сканер, бустер для накачування безкамерних шин, універсальний знімач підшипників. 
– В минулому коледж мав назву «машинобудівний технікум». Його випускники головним чином ішли працювати в машинобудівну галузь, в тому числі – на «Ковельсільмаш».
Де тепер працюють Ваші вихованці? Чи є проблеми з їх   працевлаштуванням? Що тут добре, а що не зовсім?
– Сьогодні ринок праці потребує фахівця, який компетентний у питаннях сучасних машинобудівних та комп’ютерних технологій, має досвід роботи зі спеціалізованим прикладним програмним забезпеченням, обізнаний щодо нових типів матеріалообробного обладнання та вмотивований до кар’єрного зростання на підприємстві. 
Саме тому коледж, спільно зі стейкхолдерами, постійно модернізує спеціальність «Машинобудування» та інвестує кошти в професійну підготовку здобувачів освіти шляхом залучення сучасної спеціалізованої комп’ютерної техніки, інженерного програмного забезпечення, сучасних матеріалообробних верстатів та пристроїв адитивного друку. Завдяки співпраці з кафедрою «Прикладна механіка та мехатроніка» Луцького національного технічного університету ми зробили важливий крок назустріч сучасним світовим технологіям у підготовці фахівців технічного спрямування – придбали і використовуємо SolidWorks. 
Це такий спеціалізований програмний комплекс САПР для автоматизації робіт промислового підприємства на етапах конструкторської та технологічної підготовки виробництва, векторна 2D-графіка, 3D-моделювання, створення комплектів технічної документації.
А взагалі, маємо шість потужних спеціальностей і всі вони  актуальні на ринку праці України:
«Машинобудування». 
«Автомобільний транспорт».
«Транспортні технології». 
«Комп’ютерні науки». 
«Менеджмент».
«Облік і оподаткування». 
Усе це я розповідаю тому, Миколо Григоровичу, що наш колектив поважає вступників, молодих розумних обізнаних людей та їх батьків. Бо ми готові надавати якісні освітні послуги як теоретичного, так і практичного спрямування. Стараємося, щоб наш коледж відповідав запитам роботодавців та громадян Ковельської територіальної громади та й не тільки Ковельської.
Тому й з працевлаштуванням проблем немає. Це я уже, коментуючи питання про випускників, даю відповідь. Звичайно, ситуація в країні – війна, жорстоко відбилася на мріях й планах нашої молоді, є й такі, що опинилися у закордонні, на жаль. Та, попри виклики воєнного часу, запити на якісних фахівців залишаються чинними й чималими. 
Роботодавці – це наші партнери, вони вносять зміни в освітньо-професійні програми, викладають фахові дисципліни у коледжі, очолюють випускні комісії, приймають іспити. Тобто те, що треба роботодавцям, гнучкість навчальних програм, їх актуальність, створюють базу для здобуття необхідних знань і навичок.
Без перебільшення – жодна сфера економіки краю не обійшлася без наших випускників. Називайте будь-яке підприємство Ковельської громади (і не тільки) й обов’язково знайдете наших! Ось приклад: завод «Ковельсільмаш» чи ПТМ «Ковельтепло» – у складі цих підприємств десятки наших спеціалістів; банківська сфера – теж наші; перевезення: ТзОВ «Ідея», «Негабарит», АТП 10706, інші; комп’ютерна діагностика, ремонт, обслуговування, фахівці цієї сфери (IT-технології) працюють здебільшого у великих містах України, за кордоном та й у нашій громаді випускників коледжу вистачає.
Не стверджую, що проблем із працевлаштуванням немає, я лише кажу, що ми готуємо спеціалістів на совість, колектив працьовитий й злагоджений, успішні люди продукують результат на користь й благо України. Трохи пафосно, але ж це правда!
– Будь-який колектив сильний своїм якісним кадровим складом. Що змінилося у Вас в цьому напрямку останніми роками? Як би Ви охарактеризували свою «команду однодумців», справами кого найбільше пишаєтеся?
– Тетяно Василівно!  Задум провести розмову з Вами виник давно. Але суворі реалії теперішнього життя, коли триває розпочата путінською росією війна проти України, коли сумного, на жаль, більше, аніж веселого, не дозволяли раніше здійснити свій намір.
Але життя триває, завдяки нашим героям-захисникам маємо можливість тут, в умовному тилу, працювати, вчитися, мріяти. Скажіть відверто: яка ситуація в очолюваному Вами колективі, наскільки успішно вдається організовувати роботу Вам особисто, педагогам коледжу?
  
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 207
Читати далі

Повідомлення в номер / В пошуках Добра і Любові

10.04.2025 Семенюк Анатолій Володимирович
Людське життя крихке, мов скло – 
торкнешся, і посипляться 
уламки.
Лише Добра й Любові ремесло
Рятують від похмурих ранків.
Сучасний життєвий простір насичений не тільки добром і любов’ю, радістю та щастям, але й гординею, агресією, злом, спокусою, ненавистю, обманом, хворобами  і жорстокими війнами.
Для врівноваження доброчинних і негативних проявів буття ми намагаємось впорядкувати скарбницю свідомості. Духовне і Божественне кладемо на найвище місце, мудре і розумне – на нижчу полицю, буденне побутове, матеріальне і суєтне розміщуємо посередині. Нижче покоїться гріховне, а на дно ховаємо біду та горе.
Намагаємося користуватися скарбами із верхніх поличок. На жаль, хтось іноді невидимий, ніби навмисне, тягне нашу руку до найнижчого місця, до самого дна.
Тисячоліттями точиться боротьба світла і темряви, добра і зла, ненависті й любові. Людство без спочину шукає Бога, який би втихомирив війни та гріхи людські, а разом із тим повернув первозданний рай. Учитель навчає: потрібна щира віра. І я Йому вірю: колись настане-таки час Любові і Добра, правда, вже для наших нащадків. Нижче – «Оповідки з життя» на цю тему.
Мудра донька
Думаючи іноді про сенс земного буття, чоловік шукав відповідь на запитання: «Для чого я живу на світі?». Зважаючи на знецінення ваги життя війною, нав’язливі думки не покидали його ні вдень, ні вночі.
Розпитував у мудрих філософів і психологів, дізнавався у простолюдинів. Ніхто, навіть друзі не відкривали віконце світла для пізнання таємниці.  
Та якось вранці чоловік ненароком запитав у своєї семирічної донечки:
– Сонечко моє, скажи, а для чого ти живеш на цім світі?
– Як для чого? Щоб тебе любити, тату, – не задумуючись, відповіла вона.
– А що таке в твоєму розумінні «любити»? – не вгавав батько.
– Мої добрі вчинки, увага до тебе і повага. Це і є любов.
Мірило Любові
Якось вухатий, пухнастий,  швидконогий заєць, наслухавшись розповідей про любов, вирішив самотужки пізнати: а що ж воно таке? 
В пошуках їжі забіг на грядку, де росла капуста. Побачив його господар, і ледве від палки заєць ноги свої виніс. Не встиг вибігти за огорожу, як на нього пес накинувся – мало на шматки не розірвав.
Більше того, коли настала холодна пора, полювання на зайців відкрилося. Довелося сіромасі шукати безпечного укриття, ховатися від людської «любові».
Тож наш «герой» не розумів,  як діяти і що робити. Одного разу, плигаючи по лісовій стежині, зустрів їжачка.
– Їжачку, відкрий таємницю і поясни, що воно таке – любов? Ось ти до себе нікого не підпускаєш – закрився голками. Навіщо?
– Так цей світ влаштований. У ньому є добро і зло. Я рухаюсь повільно, то й вимушений колючками захищатися заради діток моїх маленьких. Твоя добра душа і є частинкою твоєї любові. Запам’ятай: захист добра – це випробування. Воно і є мірилом любові.
– А можна я побуду з тобою? – запитав заєць.
– Звісно. Можеш навіть пригорнутися до мене.                                               
Заєць міцно притиснувся до їжачка. Голки кололи, але йому не було боляче. Засинаючи, думав, що це випробування він мусить витерпіти заради любові.
Дорога 
до святості
Подейкують, що цю оповідку розказував Іванові Франку його батько, а той доніс у своїх спогадах до нас. Сьогодні вона така ж актуальна, як і колись. Тож послухайте (в довільному трактуванні автора).
… Жив-був у селі хороший лікар. Допомагав, лікував, зцілював хворих людей. Бог дав йому такий хист. Люди йшли до нього потоком звідусіль.
«То якась кара Божа на мені – допомагати людям і вдень, і вночі», – якось подумав лікар у вільну хвилину. Але за деякий час зустрів діда, що йшов із лісу. Той був напівголий, бородатий і брудний.
Анатолій СЕМЕНЮК.
(Закінчення  на 8-й стор.).
люб1Людське життя крихке, мов скло – 
торкнешся, і посипляться  уламки.
Лише Добра й Любові ремесло
Рятують від похмурих ранків.
Сучасний життєвий простір насичений не тільки добром і любов’ю, радістю та щастям, але й гординею, агресією, злом, спокусою, ненавистю, обманом, хворобами  і жорстокими війнами.
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 197
Читати далі

Повідомлення в номер / Книги дружать з дітворою

10.04.2025
Традиційно у березні, під час весняних канікул, в бібліотеках України проходить Всеукраїнський тиждень дитячого читання. 
Цього року він відбувся  під тематичним гаслом “Плекаємо в мирі і любові дитячу книгу на Землі”. Гамірно та весело розпочався тиждень читання в нашій Любитівській бібліотеці. 
Спочатку юні читайлики дізналися про історію виникнення книг, із захопленням дізнавалися найрізноманітніші цікавинки про них – найбільшу і найменшу книгу в Україні, найстарішу книгу тощо. Деякі факти діти знайшли й зачитали самостійно. Пізнавальними були   вікторини та загадки: «Найуважніший читач казок», «Читай – світ пізнавай», «Відгадай та запам’ятай». 
Та не лише пізнавально-навчальну тематику мали наші заходи. Розважальною частиною свята стали чисельні ігри, конкурси, командні квести: «Заморочки із бочки», «Юний ерудит», «Логічний ланцюжок», «Казкова скарбниця», «Народне прислів’я».
Ну і, звісно ж, юні відвідувачі нашої бібліотеки взяли участь в декламації віршів про книгу та читання. Читцями поезій стали: Яна Кімлайчук – «Мудрість книг», Юлія Кімлайчук – «Книга – вчитель й добрий друг», Дмитро Дричик – «Ось так книжки з’явилися на світ», Влад Коваленко – «Книжка буде жити вічно», Аліса Васейко – «Книги дружать з дітворою», Анна Рачук – «Книжка – вірний друг» та Дарина Римарук – «Гортаючи книгу, спинись на хвилинку».
А яка ж бібліотека без тематичних книжкових виставок? У нас їх чимало. Тож діти залюбки знайомились та обирали книги для читання вдома. 
Завершилось книжкове свято частуванням солодким печивом, тістечками та цукерками. Щиро вдячні Мирославі Кімлайчук за гостинці-смаколики, а всім діткам – за активність в заходах.
Запрошуємо до бібліотеки – у світ літературних пригод та дружнього спілкування!
Юлія Войтюк,
бібліотекар
бібліотеки-філії 
с. Любитова.
любитівТрадиційно у березні, під час весняних канікул, в бібліотеках України проходить Всеукраїнський тиждень дитячого читання. 
Цього року він відбувся  під тематичним гаслом “Плекаємо в мирі і любові дитячу книгу на Землі”. Гамірно та весело розпочався тиждень читання в нашій Любитівській бібліотеці. 
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 421
Читати далі

Повідомлення в номер / Від четверга до четверга

10.04.2025 Романюк Аліна Петрівна
11 квітня, п’ятниця
Схід Сонця – 06.35 захід – 20.11. 
Місяць – у Терезах. 
Міжнародний день звільнення в’язнiв фашистських концтаборів. 
Прп. Йоана.
12 квітня, субота
Схід Сонця – 06.33; захід – 20. 13.
Місяць – у Терезах. 
День працівникiв ракетно-космічної галузі України. 
Вcесвітній день авіації і космонавтики. 
День скаута в Україні.
Воскресіння прав. Лазаря. Прп. Василія Парійського.
13 квітня, неділя
Схід Сонця – 06.30; захід – 20. 14.
Місяць – у Скорпіоні. 
Неділя 6 Вел. посту. ВХІД ГОСПОДНІЙ У ЄРУСАЛИМ (Вербниця). Сщмч. Артемона Лаодикійського.
14 квітня, понеділок
Схід Сонця – 06.28; захід – 20. 16.
Місяць – у Скорпіоні. 
Страсний тиждень. Вел. понеділок. Мчч. Антонія, Йоана, Євстафія (Остапа).
15 квітня, вівторок
Схід Сонця – 06.26; захід – 20. 18.
Місяць – у Скорпіоні. 
День кримінального розшуку України. 
Вел. вівторок. Вишгородської (Володимирської) ікони Богоматері. Блгв. кн. Мстислава Володимировича.
16 квітня, середа
Схід Сонця – 06.24; захід – 20. 19.
Місяць – у Стрільці. 
Всесвітній день боротьби з дитячим рабством.
Вел. середа. Мчч. Ірини, Леоніда, Галини.
17 квітня, четвер
Схід Сонця – 06.22; захід – 20. 21.
Місяць – у Стрільці.
День пожежної охорони в Україні.
Вел. четвер. Спомин Тайної вечері. Сщмч. Симеона Персидського.
Місячні фази у квітні
Зростаючий Місяць – до 12 квітня. 
Повний Місяць – 13 квітня.
Спадаючий  Місяць –14-26 квітня. 
Новий  Місяць – 27 квітня.
Зростаючий Місяць – 28-30 квітня.
Підготувала Аліна РОМАНЮК.
цвіт11 квітня, п’ятниця
Схід Сонця – 06.35 захід – 20.11. 
Місяць – у Терезах. 
Міжнародний день звільнення в’язнiв фашистських концтаборів. 
Прп. Йоана.
12 квітня, субота
Схід Сонця – 06.33; захід – 20. 13.
Місяць – у Терезах. 
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 156
Читати далі
  • 27
  • 28
  • 29
  • 30
  • 31
  • 32
  • 33
  • 34
  • 35
  • 36
  • 37

ВІСТІ КОВЕЛЬЩИНИ

  • Редактор
    Вельма Микола Григорович
  • Перший заступник редактора
    Ляшук Світлана Олександрівна
  • Головний бухгалтер
    Шостацька Ірина Іванівна

Громадсько-політична газета "Вісті Ковельщини" 2012-2026