Вкрав телефон

29 січня до Ковельського районного управління поліції надійшла заява від 37-річного ковельчанина про крадіжку телефону.

Як з’ясувалось, подія трапилась за місцем проживання потерпілого. Знайомий, який у нього гостював, викрав засіб зв’язку, чим спричинив шкоду заявнику на суму 2 тисячі гривень.

Правоохоронці відшукали спритника. Викрадену річ вилучили та повернуть власнику.

До слова, 31-річного спритника затримано в порядку статті 208 КПК України, так як чоловік перебував під домашнім арештом за вчинення іншого злочину.

Відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частиною 2 статті 185 (“Крадіжка”) Кримінального кодексу України. Триває слідство.

Пропонував гроші поліцейським 

Днями, близько 20-ї години до Ковельського районного управління надійшло повідомлення про те, що по вулиці Брестській у місті Ковелі трапилася дорожньо-транспортна пригода, один з учасників якої, водій «Опель-Вектри», втік з місця події.

Працівники сектора реагування патрульної поліції зупинили автомобіль на одній із вулиць міста. Аби уникнути відповідальності, керманич залишив у підлокітнику службового автомобіля гроші.

На місце виїхала слідчо-оперативна група Ковельського районного управління поліції, яка зафіксувала факт дачі неправомірної вигоди 35-річним жителем Ковеля.

Вирішується питання про внесення відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 1 ст. 369 (“Пропозиція або надання неправомірної вигоди службовій особі”) Кримінального кодексу України.

Окрім того, на водія складено адмінматеріали за частиною 1 статті 130 (“Керування водієм у стані сп’яніння”), статтею 124 (“Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів”), статтею 124-4 (“Залишення місця дорожньо-транспортної пригоди”) Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Ошукали в Інтернеті

28 січня до Ковельського районного управління поліції звернувся 22-річний житель Турійська, який повідомив, що його ошукали під час інтернет-покупки.

В інтернеті він придбав ігрову приставку «Playstation 4 slim» вартістю 4 тисячі гривень. Після переказу грошових коштів зв’язок із продавцем зник.

Працівники поліції відкрили кримінальне провадження за фактом шахрайства та встановлюють особу, причетну до вчинення даного злочину.

l

Поліція вкотре попереджає краян: “Не довіряйте невідомим! Не поспішайте переводити кошти на невідомі рахунки, повіривши у сумнівні акції чи фантастичні знижки. Детально перевіряйте отриману інформацію”.

Пропозиція дешевше придбати талони на пальне зацікавила 37-річного жителя Ковельського району, після чого він переказав 40 000 гривень на вказані реквізити незнайомця. Ніяких талонів чоловік, звісно, не отримав.

Потерпілий звернувся із заявою до поліції. За фактом шахрайства відкрито кримінальне провадження. Правоохоронці встановлюють особу спритника.

У Ковелі пограбували іноземця

Повідомлення про злочин до поліції надійшло 29 січня близько третьої години ночі. 

Далекобійник, 47-річний громадянин іншої держави, зупинився вантажним автомобілем на автозаправці у Ковелі. В той час, коли водій замінював лампи габаритних вогнів, зловмисник проник у кабіну вантажівки та відкрито викрав папку з документами, мобільний телефон і планшет. Загальна сума завданих матеріальних збитків становить 600 EUR. Потерпілий відразу звернувся за допомогою до поліції.

Завдяки небайдужим громадянам зловмисника вдалося затримати. Поліцейські оперативно встановили, що правопорушник – 30-річний житель Ковеля, котрий раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності. Частину викрадених речей вилучили.

Ковельчанина затримали у порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України. Після повідомлення йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 (“Грабіж, поєднаний з проникненням”) Кримінального кодексу України йому обиратимуть запобіжний захід – тримання під вартою.

Санкція статті передбачає від чотирьох до восьми років позбавлення волі.

Брухт перевозив без документів

25 січня наряд відділу реагування патрульної поліції Ковельського районного управління поліції під час патрулювання по вулиці Брестській зупинив автомобіль “Фіат Дукато”. 

Як з’ясувалось, водій перевозив чорний металобрухт без відповідних документів. Аби уникнути відповідальності, 37-річний водій залишив у службовому автомобілі 500 гривень.

На місце виїхала слідчо-оперативна група, яка зафіксувала факт дачі неправомірної вигоди жителем Ковельського району. 

Вирішується питання про внесення відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч.1 ст. 369 (“Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі”) Кримінального кодексу України.

Окрім того, транспортний засіб з металобрухтом вилучили та помістили на арештмайданчик. Поліцейські перевіряють законність походження даного брухту.

Ковельське районне управління поліції Волинської області.

Патрульні знайшли вкрадений велосипед

Вранці 29 січня ковельським патрульним надійшло повідомлення про крадіжку на вулиці Коперника.

Патрульні миттєво виїхали на місце події. Заявник розповів, що вночі невідомі особи потрапили до його гаражного приміщення та викрали два велосипеди та дві бензопили.

Інспектори виявили сліди велосипеда, які виходили з подвір’я будинку. Оглянувши територію, поліцейські виявили у лісосмузі велосипед, який підходив під орієнтування. Як виявилося, це дійсно велосипед зявника. Надалі патрульні передали справу слідчим.

Працівники сектора реагування патрульної поліції. 

29 січня до Ковельського районного управління поліції надійшла заява від 37-річного ковельчанина про крадіжку телефону.

Як з’ясувалось, подія трапилась за місцем проживання потерпілого. Знайомий, який у нього гостював, викрав засіб зв’язку, чим спричинив шкоду заявнику на суму 2 тисячі гривень.

Правоохоронці відшукали спритника. Викрадену річ вилучили та повернуть власнику.

До слова, 31-річного спритника затримано в порядку статті 208 КПК України, так як чоловік перебував під домашнім арештом за вчинення іншого злочину.

Відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частиною 2 статті 185 (“Крадіжка”) Кримінального кодексу України. Триває слідство.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 365

Єдиноріг — символ чарівності, сили, мудрості, це мрія всіх маленьких і не дуже дівчаток. Ця міфічна істота зустрічається останнім часом у численних фільмах, мультиках, книгах і віршах. 

Дітлахи люблять казкових єдинорогів, адже вони такі чарівні і милі. Хоча батьки й не в змозі подарувати своєму улюбленому чаду цю чудову тваринку, однак створити маленьке диво їм все ж таки під силу! Іграшки-єдинороги уже тривалий час залишаються найпопулярнішими серед дітей по всьому світу. Граючи з ними, сумувати важко, адже вони неодмінно піднімуть настрій кожному. 

Саме такого милого нового друга отримала у подарунок від батьків з нагоди дня народження дев’ятирічна Діанка Троцюк, яку ви бачити на світлині. Ця лагідна істота моментально стала улюбленицею дівчинки і найчарівнішим “мешканцем”  її кімнати. Щиро віримо, що тепер усі мрії Діанки неодмінно збуватимуться, й кожен день її життя буде щасливим і сповненим чудес!

Але чи існують ці казкові тварини насправді, нехай навіть дещо в іншому вигляді? Давайте розберемося.

Хто ж такий єдиноріг? Як відомо, єдиноріг – це білосніжний магічний кінь, на лобі якого є кручений гострий ріг (за деякими версіями, покритий золотом). Образ єдинорога прийшов в сучасну міфологію, як і більшість казкових істот, з кельтських міфів, однак насправді він зустрічається в переказах практично всіх європейських народів, в тому числі і слов’ян.

У нас він іменувався Індрік-звір: вважалося, що ця тварина володіє величезною цілющою силою і здатна вилікувати будь-яку хворобу. Індрік виконував важливу функцію: розпоряджався підземними запасами води, виводив на поверхню струмки і рятував землю від посухи.

У західній міфології єдиноріг був магічною твариною, підпорядкувати яку могла тільки незаймана дівчина. Приваблений цнотливим ароматом, єдиноріг сам виходив із лісу, схилявся перед дівчиною і засинав у неї на колінах. Отут і можна було його зв’язати і відвести із собою. Завжди ця тварина символізувала добру силу: збереглося чимало середньовічних зображень боротьби єдинорога і лева, де лев – символ зла і смерті, а єдиноріг – представник добрих сил.

Східна традиція теж не обійшлася без цієї надзвичайної істоти: в легендах Індії, Китаю і Кореї на них їздили найзнаменитіші і прославлені королі давніх часів.

Чи існують єдинороги в реальному світі?

Очевидно, що раз міфологія різних народів так завзято зупиняється на образі єдинорога, якась схожа істота просто зобов’язана була зустрічатися в реальності. Але на сьогоднішній день коней з рогом у лобі не зустріла і не сфотографувала ще жодна людина. Зате в Інтернеті можна знайти чимало фотографій інших тварин з єдиним рогом у лобі. Це корови, олені і навіть кози, у яких з невідомих причин виникла така ось незвичайна мутація – замість двох утворився всього один ріг посеред чола. Фактично, тварина з одним рогом – як п’ятипелюстковий бузок — хоча рідко, але знайти можна.

Втім, цілком можливо, що колись на нашій планеті жили і справжні єдинороги – чарівні білосніжні коні з витонченим крученим рогом на лобі. Не виключено, що десь в глухих куточках планети досі живуть залишки єдиноріжного поголів’я, чекаючи, що який-небудь сміливий мандрівник знайде їх край і потоваришує з ними. 

Єдиноріг — символ чарівності, сили, мудрості, це мрія всіх маленьких і не дуже дівчаток. Ця міфічна істота зустрічається останнім часом у численних фільмах, мультиках, книгах і віршах. 

Дітлахи люблять казкових єдинорогів, адже вони такі чарівні і милі. Хоча батьки й не в змозі подарувати своєму улюбленому чаду цю чудову тваринку, однак створити маленьке диво їм все ж таки під силу! Іграшки-єдинороги уже тривалий час залишаються найпопулярнішими серед дітей по всьому світу. Граючи з ними, сумувати важко, адже вони неодмінно піднімуть настрій кожному. 

Саме такого милого нового друга отримала у подарунок від батьків з нагоди дня народження дев’ятирічна Діанка Троцюк, яку ви бачити на світлині. Ця лагідна істота моментально стала улюбленицею дівчинки і найчарівнішим “мешканцем”  її кімнати. Щиро віримо, що тепер усі мрії Діанки неодмінно збуватимуться, й кожен день її життя буде щасливим і сповненим чудес!

Але чи існують ці казкові тварини насправді, нехай навіть дещо в іншому вигляді? Давайте розберемося.

Хто ж такий єдиноріг? Як відомо, єдиноріг – це білосніжний магічний кінь, на лобі якого є кручений гострий ріг (за деякими версіями, покритий золотом). Образ єдинорога прийшов в сучасну міфологію, як і більшість казкових істот, з кельтських міфів, однак насправді він зустрічається в переказах практично всіх європейських народів, в тому числі і слов’ян.

У нас він іменувався Індрік-звір: вважалося, що ця тварина володіє величезною цілющою силою і здатна вилікувати будь-яку хворобу. Індрік виконував важливу функцію: розпоряджався підземними запасами води, виводив на поверхню струмки і рятував землю від посухи.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 361

Що він за один – лютий?

Звичайно, другий місяць у річній запряжці. А ще? "Лютий – криві дороги", – здавна говорили в народі, маючи на увазі підступні відлиги, а потім укриту крижаним панцирем землю, по якій ковзали від узбіччя до узбіччя селянські сани. 

Історик запропонує нам подорож у глибину сторіч: у стародавніх римлян він був останнім місяцем року і називався так у зв'язку із обрядом очищення, що відбувався тоді на п'ятнадцятий день від початку місяця.

За Михайлом Пришвіним – це весна світла: більш ніж на 1,5 години підростає день впродовж його правління. Теплішає над нашою півкулею Сонце і тим вкорочує владу ночі останнього фаворита холодів.

"Якби заєць рушницю мав, то над вовком би господарював" – у цьому прислів'ї відчувається натяк на неспроможність лютого стримати одвічний плин подій. Хоч він і володіє ще сніговими набоями, та природолюби знають: у згаданого куцого і сіроманця-розбишаки та їхніх одноплемінників, а також лисиць починається весняний гон. У карпатських ведмедиць у барлогах з'явилися маленькі мишуки. У чорних воронів у розпалі повітряні ігри, галки носять будівельний матеріал у дупла дерев садів і парків. Ближче до середини лютого піде на нерест лин, знову клюватимуть йоржі й окуні. Тваринний світ налаштовується на чергову хвилю року.

Гідрометеоролог не забуде зазначити, що на півдні країни о цій порі – найчастіше в другій половині – сходить сніговий покрив, відтає грунт, скресають річки. Середня температура лютого на 1 – 1,5 градуса вища, ніж у січня, найбільш низькою вона (6 – 8 градусів морозу), звичайно, спостерігається в Чернігівській, Сумській, Харківській, Полтавській та Луганській областях. Тут іноді трапляються такі аномальні її перепади, як на Північному полюсі: ртутний стовпчик термометра опускається до 33 – 39, а на крайньому сході держави – і до 40 градусів морозу. Проте буває і навпаки: повітря в більшості областей прогрівається до 9 – 14, на Закарпатті – до 15 – 16, у Криму – до 18 – 23 градусів тепла.

Фенолог наголосить: у лютому зима з весною змагаються, ніби легендарні лицарі на турнірі списами б'ються. 

Фінал – 15 лютого, на Стрітення. Так свято назвали вже за християнства, а наші далекі пращури, слов'яни-язичники, "зимобором" його нарекли. Вважалося: коли цього дня віл біля порога води нап'ється, то на Юрія (6 травня) трави напасеться. Тобто весна буде рання, волога, і зелені виросте доволі.

Важлива дата завжди оточена колом прикмет. Тож і дійшли до нас такі, наприклад: якщо на Стрітення відлига – весна буде рання і тепла; сніг піде – дощовою видасться; заметіль повіє – чекай холодної весни і хліба мало вродить. Коли вранці піде сніг – урожай на ранні хліба, опівдні – на середні, під вечір – на пізні; не з'явиться у цей день Світило з-за хмар – суворі морози повернуться. Отже, хай краще і сніг ітиме, і відлига стоятиме, хоча прикмети можуть і не підтвердитися.

"Іменини серпа" відзначалися 21 лютого: "не обріжеш вчасно кривого серпа – не нажнеш у полі снопа", – говорили колись прадіди, і малиновий передзвін лунав цього дня у селянських дворах. Бо не в кожного Панкрата хата була хлібом багата. І тому так ретельно – заздалегідь уже – готувалися землероби і до посівної, і до жнив. 

Кому в лютому живеться найкраще? Людині він погрожує остільки-оскільки: ну, палець обморозив чи вухо через власну необережність. Це – не біда: гусячим жиром помазав – і все пройде (правда, де зараз його дістанеш?).

А друзям нашим – тваринам, птахам, рослинам – у лютому сутужно. Згадайте галасливі зграї галок, граків, ворон, що під вечір з'являються над містом. Після турботливого дня, проведено на околицях у пошуках харчів, повертаються назад у парки і сади. І ось уже, настовбурчивши пір'я і обліпивши тісно дерева, збираються на ночівлю – у місті тепліше, ніж у полі. Синички, повзики, дятли ховаються в дуплах чи кронах ялин і сосон. Горобці ж, вівсянки, пищухи влаштовуються під стріхами, на горищах, у віддушинах. Шпаківні пернаті житлом не вважають – їх сильно продувають люті лютневі вітри. 

То відлига, то мороз… Твердий наст. Важко і білці, і сойці дістатися до своїх припасів, схованих у коморах, що вони наготували заздалегідь. Зайцеві доводиться задовольнятися гіркою осиковою корою. На голодному пайку лисиця, і варто зжалитися над бідолахою, хоча багато хто закликає винищувати її за крадіжку курей. Дилетанти не уявляють, що, виловлюючи гризунів, руда кумася в сто разів окупить збитки, яких завдає. Важко і копитним: і корм добувати, і пересуватися, бо крижаний сніг ріже ноги. А риби у закритих водоймах починають відчувати нестачу кисню.

Коли б вони вміли говорити, то обов'язково попрохали б: "Людино, допоможи нам!". І всі, хто має добре серце, дійсно багато роблять для полегшення долі тварин. Це – справжні природолюби.

Здається, рослинам цієї пори легше: їсти їм не треба. Лютий по їхніх кронах таких мережив наплів – задивишся! Снігові пуховики зверху понакидав. Навкруги біломармурові палаци позводив. Усе від щедрот своїх! Але й добрі наміри наші інколи перетворюються на протилежність. А тут – стихія. Дуже часто під сніговим пресом до землі згинаються молоді деревця, а могутні втрачають багато гілок, які обламуються під важким шаром снігу. Це особливо треба пам'ятати володарям садових ділянок і після снігопадів обтрушувати дари білої господині зі своїх плеканців. 

Інколи, гуляючи в лісі чи в парку, можна почути дивний тріск. Це холод розправляється, особливо після відлиги, з деревами, розколює міжклітинний простір, де замерзла вода, і її кришталики рвуть-шматують живе тіло… Особливо перепадає дубам, березам, соснам, модринам. Тож і їм не дуже солодко…

"Дідько його знає, чому у високосні роки саме цьому вертлявому, катаральному, лукавому місяцеві-коротуну додають один день; вже краще прибавляти день чудовому місяцеві травню: нехай буде тридцять два. Оце діло!". Але вже так заведено – через недосконалість календаря – один раз у кожні чотири роки саме лютому перепадають зайві 24 години. А от усі Касяни мають підставу протестувати проти такої думки: колись цим ім'ям нарікали дітлахів, що народилися лише 29 лютого. 

Відчуваєте: з кожним днем природа оживає, і з нею оживає все навкруги. Ми, як і вчора, поспішаємо у справах, живемо за звичним стереотипом. Та щось у бутті з'явилося нове, інші відтінки збагатили його, ніби кров стала гарячішаю, серце швидше жене її по судинах. І в руках ніби сил додалося, і в голові світліше стало… Свіжість і чистота розливаються довкола! І півні доспівують кінець зимі – є така стародавня народна прикмета.

Що він за один – лютий?

Звичайно, другий місяць у річній запряжці. А ще? "Лютий – криві дороги", – здавна говорили в народі, маючи на увазі підступні відлиги, а потім укриту крижаним панцирем землю, по якій ковзали від узбіччя до узбіччя селянські сани. 

Історик запропонує нам подорож у глибину сторіч: у стародавніх римлян він був останнім місяцем року і називався так у зв'язку із обрядом очищення, що відбувався тоді на п'ятнадцятий день від початку місяця.

За Михайлом Пришвіним – це весна світла: більш ніж на 1,5 години підростає день впродовж його правління. Теплішає над нашою півкулею Сонце і тим вкорочує владу ночі останнього фаворита холодів.

"Якби заєць рушницю мав, то над вовком би господарював" – у цьому прислів'ї відчувається натяк на неспроможність лютого стримати одвічний плин подій. Хоч він і володіє ще сніговими набоями, та природолюби знають: у згаданого куцого і сіроманця-розбишаки та їхніх одноплемінників, а також лисиць починається весняний гон. У карпатських ведмедиць у барлогах з'явилися маленькі мишуки. У чорних воронів у розпалі повітряні ігри, галки носять будівельний матеріал у дупла дерев садів і парків. Ближче до середини лютого піде на нерест лин, знову клюватимуть йоржі й окуні. Тваринний світ налаштовується на чергову хвилю року.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 406

Початок сезону розсади

Для більшості садівників-городників саме в лютому починається новий сезон, адже настає час перших посівів на розсаду. А чи не зарано? Все, звичайно, залежить від регіону, ваших побажань та можливостей. Давайте послідовно.

Скажімо, в південних регіонах останні заморозки можливі у травні, після них готову розсаду можна висаджувати у відкритий ґрунт. Але до 1 травня розсаді, скажімо, баклажанів, потрібно 50-60 днів рости в будинку, плюс днів 10 від посіву до сходів… Разом, якщо від 1 травня відрахувати ці 60-70 днів, то й вийде, що сіяти ці самі насінини баклажанів на розсаду потрібно вже у двадцятих числах лютого. Але це в південних регіонах, а в нас дивіться на дату можливих останніх заморозків і від неї рахуйте. 

Для господарів теплиць час посіву насіння овочевих культур зсувається взагалі на початок лютого.

Зважте свої сили і можливості

Тепер про можливості. Для вирощування якісної розсади потрібно чітко дотримуватися балансу температури, живлення, поливів і освітлення. Якщо один з компонентів порушений, не забезпечений повною мірою, не чекайте хорошої розсади. Тому зважте свої сили і можливості. І якщо полив та температуру забезпечити нескладно, то ось із живленням, і особливо з освітленням, можуть виникнути проблеми. У лютому дні ще занадто короткі, а розсаді потрібно, як мінімум, 14 годин світла. Без штучного підсвічування не обійтися. Так що все прорахуйте.

Пошук та купівля необхідного

Звичайно, якщо вже мова пішла про розсаду, то лютий – це час пошуку і купівлі потрібного насіння, касет, контейнерів та ґрунтосумішей. Не тягніть з цим, не чекайте, коли всі кинуться купувати!

Знезараження ґрунтосумішей

Можливо, ви самі робите ґрунтосуміші? Тоді пам'ятайте, що найбільші вороги розсади – це грибкові захворювання, комахи-шкідники і бур'яни. А всього цього є в надлишку у компонентах ґрунтосумішей власного виготовлення, адже берете ви їх у природі.

Отже, потрібно все ретельно знезаразити за допомогою високої температури (пропарити, прожарити) або полити пестицидами, а краще – і те, і інше. Після таких обробок варто дати суміші пару тижнів відпочити і прийти в себе. Можна трохи прискорити процес відновлення і полити розчином препаратів типу "Байкал", що містять корисні мікроорганізми.

Підготовка тари для розсади

Якщо і контейнери для розсади ви заготовлюєте самостійно (одноразові стакани, поліетиленові пляшки, тетрапак і т.п.) їх варто ретельно вимити перед посівом насіння і бажано захистити від сонячного світла, обернувши газетою або щільно поставивши в загальний піддон.

У темряві і коріння розвивається краще, і менше утворюється всілякої непотрібної і навіть шкідливої рослинності на стінках, скажімо, одноразових прозорих стаканчиків. Пам'ятайте, що розсада дуже ніжна і вразлива.

Підготувала 

Наталія РОМАНОВСЬКА.

Для більшості садівників-городників саме в лютому починається новий сезон, адже настає час перших посівів на розсаду. А чи не зарано? Все, звичайно, залежить від регіону, ваших побажань та можливостей. Давайте послідовно.

Скажімо, в південних регіонах останні заморозки можливі у травні, після них готову розсаду можна висаджувати у відкритий ґрунт. Але до 1 травня розсаді, скажімо, баклажанів, потрібно 50-60 днів рости в будинку, плюс днів 10 від посіву до сходів… Разом, якщо від 1 травня відрахувати ці 60-70 днів, то й вийде, що сіяти ці самі насінини баклажанів на розсаду потрібно вже у двадцятих числах лютого. Але це в південних регіонах, а в нас дивіться на дату можливих останніх заморозків і від неї рахуйте. 

Для господарів теплиць час посіву насіння овочевих культур зсувається взагалі на початок лютого.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 353

Від  четверга 

до  четверга

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 219

Гороскоп

з 8 по 14 лютого 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 317

Як відомо, в результаті адміністративно-територіальної реформи Ковельський район значно розширив свої межі і є одним з найбільших на Волині. У зв’язку з цим у кожного мешканця названих вище районів і міст з’явилася можливість передплачувати громадсько-політичну газету «Вісті Ковельщини» — одне з найстаріших і найавторитетніших видань нашого краю.

«Вісті Ковельщини» виходить раз на тиждень (у четвер)  у повноколірному поліграфічному виконанні, з програмою передач провідних телеканалів України значним обсягом реклами і оголошень. В газеті – цікава інформація про події на Ковельщині, в Україні і світі, матеріали про людей праці, ветеранів війни і національно-визвольної боротьби, статті про актуальні проблеми, які непокоять суспільство.

На шпальтах видання постійно друкуються листи читачів, коментарі до них представників органів влади, твори місцевих поетів і письменників, консультації юристів, огляди політичних подій.

Передплатна ціна (разом із послугами поштового зв’язку):

1 місяць —  32,70;

3 місяці – 95,10;

6 місяців – 183,20;

12 місяців – 361,20.

Серед читачів, які надсилають копії передплатних документів, кожного року, за традицією, розігруються пам‘ятні призи в рамках акції «Передплатіть і виграйте!».

Читайте і передплачуйте «Вісті Ковельщини» — газету для Вас і про Вас!

Більший  район – більше читачів!

Редакція газети «Вісті Ковельщини».

Як відомо, в результаті адміністративно-територіальної реформи Ковельський район значно розширив свої межі і є одним з найбільших на Волині. У зв’язку з цим у кожного мешканця названих вище районів і міст з’явилася можливість передплачувати громадсько-політичну газету «Вісті Ковельщини» — одне з найстаріших і найавторитетніших видань нашого краю.

«Вісті Ковельщини» виходить раз на тиждень (у четвер)  у повноколірному поліграфічному виконанні, з програмою передач провідних телеканалів України значним обсягом реклами і оголошень. В газеті – цікава інформація про події на Ковельщині, в Україні і світі, матеріали про людей праці, ветеранів війни і національно-визвольної боротьби, статті про актуальні проблеми, які непокоять суспільство.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 358

На Ковельщині і за її межами добре відомий зразковий ансамбль народного танцю “Дзвіночок” Народного дому “Просвіта” (керівник – Інна Темрук). Юні танцюристи з великим успіхом виступають на сценах різних міст і навіть за рубежем. Цими днями вони взяли участь в загальноміському святковому дійстві, яке відбулося з нагоди Дня Соборності України. Інформацію про подію читайте на 2-й сторінці сьогоднішнього номера газети.

Фото 

Мирослава ДАНИЛЮКА.

На Ковельщині і за її межами добре відомий зразковий ансамбль народного танцю “Дзвіночок” Народного дому “Просвіта” (керівник – Інна Темрук). Юні танцюристи з великим успіхом виступають на сценах різних міст і навіть за рубежем. Цими днями вони взяли участь в загальноміському святковому дійстві, яке відбулося з нагоди Дня Соборності України. Інформацію про подію читайте на 2-й сторінці сьогоднішнього номера газети.

Фото  Мирослава ДАНИЛЮКА.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 370

Погода в Ковелі 

28 січня – 3 лютого

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 392

Не далі, як рівно  два тижні тому у "Вістях Ковельщини" я опублікував памфлет "Переворот у Московії", де написав:   "Було б цікаво дожити до того часу, коли на штурм Кремля піде московський "Майдан" і почути, чи будуть його виправдовувати пропагандони Кисельов, Соловйов, Скабєєва, Попов та іже з ними".

Автор ніби у воду дивився: у суботу, 23 січня, у столиці Московії, як, зрештою, в інших містах ерефії, відбулися багаточисельні акції протесту – своєрідні міні-майданчики.  І хоч формальним приводом їх стало ув'язнення лідера опозиції Олексія Навального, котрого при поверненні після лікування від отруєння в Німеччині, незаконно арештували безпосередньо в аеропорту "Шереметьєво", насправді причиною мітингів стало невдоволення росіянців  своєю верховною владою і особисто діями Владіміра Путіна.

Вибух народного гніву виявився досить вражаючим: подібного давно не бачили ані Москва, ані окраїни імперії. Такого Кремль не чекав, а тому застосував проти мітингувальників сотні, якщо не тисячі поліцейських, росгвардійців, омонівців та інших захисників режиму Путіна, екіпірованих за останнім "зойком" репресивної моди. Вірні служки диктаторського режиму жорстоко били протестувальників, в тому числі ногами, кидали в автозаки всіх підряд –  і жінок, і похилих віком людей, і молодь. Досвід "батька Лукашенка",  видно, став у пригоді. Недаремно у той же вечір відомий тележурналіст Олександр Невзоров в авторській програмі у ютубі заявив: "Сьогодні у Путіна виросли лукашенківські вуса", сказавши на закінчення: "Вперед, Росія! Живе Білорусь! Слава Україні!".

"Вуса" у Путіна і справді виросли: 23 січня у всій Московії, за офіційними даними, затримали майже 4 тисячі учасників акцій протесту. Це своєрідний рекорд за останні роки, що свідчить про великий переляк  путінців перед хвилею народного гніву. А хвиля справді грізна. Як написала опозиційна "Новая газета", люди вийшли на вулицю не тільки ради свободи Олексія Навального, але й тому, що не бачать інших способів добиватися справедливості там, де нема ні суду, ні виборів…  У москвичів і мешканців районних центрів нарешті знайшлися спільні інтереси – це верховенство закону, особиста безпека для всіх і кінець корупції".

Цікаво було спостерігати за реакцією на події 23 січня пропагандонів, яких я згадував вище. Якщо ще кілька днів тому вони горою ставали на захист права американців відстоювати "демократію"  і "свободу слова" у США силою і штурмом Капітолію, всіляко підтримували невдаху  Трампа, то нині їх риторика  змінилася. Вони піддали і піддають з піною на вустах жорсткій критиці учасників всеросійського протесту, замовчуючи причини його виникнення, всіляко виправдовують розбійницькі дії силовиків, галасують,  за усталеною традицією,  про "руку" Вашингтона і Заходу в цілому, які тільки й те роблять, що підбурюють народ проти московської влади, намагаються посіяти ненависть і ворожнечу між людьми, скомпрометувати особисто Владіміра Путіна, який  за 20 років правління разом з однодумцями зробив ерефію "наймогутнішою" й "найдемократичнішою"  державою світу.

А втім цій нахабній і безсоромній брехні після отруєння і арешту Навального та його соратників, демонстрації у соціальних  мережах фільму "Палац для Путіна", ухвалення репресивних законодавчих актів держдуми, вірить все менше росіянців. Особливо тих, хто належить до молодшого і середнього поколінь. Їм остогидли постійні обман і наклепи, що линуть з телевізорів щодня й щогодини, їм хочеться  жити у  вільному суспільстві, а не в імперії незмінного вождя, який фактично є  главою бандитського угрупування, що захопило владу в країні, веде постійні війни в усіх кінцях земної кулі, грабує народ і підтримує диктаторські режими   у Сирії, Венесуелі, Північній Кореї тощо.

Ще раз повторюю: "за поребриком" люди вийшли на вулиці не лише через репресії проти Олексія Навального, до якого може бути багато претензій з боку  і українців, і грузинів,  і прибалтів, як, зрештою, і з боку  тверезо мислячих представників вітчизняного політикуму. Навальний став лише   тією іскрою, яка викликала спалах народного обурення.

Як розвиватимуться події в Москві далі, сказати важко. Принаймні видно, що і  цар всія Русі, і його поплічники, і телепропагандони добряче налякані. Майдан, якого вони так боялися і яким давно лякали довірливих росіянців, все голосніше стукає у ковані ворота Кремля. Цей стукіт   чує у підземеллі, в котрому самоізолювався, як боягузливий тхір, і сам Путін.

Виявляється, що і верховний правитель, і його вірнопіддана обслуга в особі ФСБ, Росгвардії, поліції і ОМОНУ не всесильні і не спроможні стримати гнів мільйонів, якщо він тільки стане справді масовим. Наразі це лише тремтіння землі, яке може перерости у руйнівний землетрус.

Закономірно виникає запитання: кому потрібен той імператорський палац, фільм про який переглянули понад 100 мільйонів глядачів і від причетності до якого всіляко відхрещується нині крихітка Цахес? Для чого старечими і не зовсім твердими ручками чіплятися за царський престол, який  дедалі більше  стає схожим на розпечений електричний стілець, на якому страчують злочинців?

Запитань можна ставити ще багато. Тільки схоже  на те, що відповідей на них не знає ніхто.  В тому числі й Владімір Путін.

Ярема ГОЯН.

P.S. Деякі журналісти і політики в Україні виступають проти підтримки О. Навального за його імперські і навіть шовіністичні погляди, схвалення в минулому анексії Криму і т. д.    Все це так. Але не треба забувати, що сьогодні Навальний – єдиний політик, що відкрито бореться з Путіним, котрий причетний до  важких злочинів проти людства, розпочав загарбання українських земель, мріє про світове панування. Яким може бути політиком лідер опозиції, коли стане державним діячем, говорити рано. Принаймні до того дня, коли його звільнять з-під арешту, у що віриться важко. 

Я. Г. 

Не далі, як рівно  два тижні тому у "Вістях Ковельщини" я опублікував памфлет "Переворот у Московії", де написав:   "Було б цікаво дожити до того часу, коли на штурм Кремля піде московський "Майдан" і почути, чи будуть його виправдовувати пропагандони Кисельов, Соловйов, Скабєєва, Попов та іже з ними".

Автор ніби у воду дивився: у суботу, 23 січня, у столиці Московії, як, зрештою, в інших містах ерефії, відбулися багаточисельні акції протесту – своєрідні міні-майданчики.  І хоч формальним приводом їх стало ув'язнення лідера опозиції Олексія Навального, котрого при поверненні після лікування від отруєння в Німеччині, незаконно арештували безпосередньо в аеропорту "Шереметьєво", насправді причиною мітингів стало невдоволення росіянців  своєю верховною владою і особисто діями Владіміра Путіна.

Вибух народного гніву виявився досить вражаючим: подібного давно не бачили ані Москва, ані окраїни імперії. Такого Кремль не чекав, а тому застосував проти мітингувальників сотні, якщо не тисячі поліцейських, росгвардійців, омонівців та інших захисників режиму Путіна, екіпірованих за останнім "зойком" репресивної моди. Вірні служки диктаторського режиму жорстоко били протестувальників, в тому числі ногами, кидали в автозаки всіх підряд –  і жінок, і похилих віком людей, і молодь. Досвід "батька Лукашенка",  видно, став у пригоді. Недаремно у той же вечір відомий тележурналіст Олександр Невзоров в авторській програмі у ютубі заявив: "Сьогодні у Путіна виросли лукашенківські вуса", сказавши на закінчення: "Вперед, Росія! Живе Білорусь! Слава Україні!".

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 385