На думку вчених, ті люди, які тримають удома собак, менше схильні до стресів і хвороб серця.

Такі результати оприлюднили австралійські фахівці з Університету Монаша, заявивши, що коли людина і собака знаходяться разом, ритм їхніх сердець синхронізується. І це не просто тісний зв’язок, а поліпшення здоров’я для обох.

В експерименті взяли участь добровольці зі своїми чотириногими вихованцями, яких на час розлучали. При цьому фахівці стежили за тим, як змінювався пульс людини і собаки за допомогою спеціальних датчиків.

Виявилося, що через якийсь проміжок часу після «розлучення» господаря і його собаки взаємозв’язку між ритмом серцебиття у них не спостерігалося, але от «возз’єднання» продемонструвало унікальні процеси. Насамперед, частота серцевих скорочень в обох знижувалася, а пульс починав «дзеркально» повторювати один одного.

Експерти підкреслили, що швидкість серцебиття у людини та його улюбленця хоч і залишалися різними, його ритм і «структура» в цілому синхронізувалася.

На думку вчених, така закономірність потенційно має досить очевидне практичне застосування: домашні улюбленці здатні нормалізувати серцевий ритм своїх господарів, якщо такий був порушений, наприклад, сильним стресом. Крім того, раніше численні фахівці, вивчаючи «взаємодію» людини і тварин, неодноразово підкреслювали, що у власників тварин, найчастіше, собак, більш здорові серця, ніж у тих, хто ігнорує домашніх улюбленців.

А ось наукового пояснення такого цілющого впливу на людину з боку тварин поки немає. Вони просто називають це фактом.

На думку вчених, ті люди, які тримають удома собак, менше схильні до стресів і хвороб серця.

Такі результати оприлюднили австралійські фахівці з Університету Монаша, заявивши, що коли людина і собака знаходяться разом, ритм їхніх сердець синхронізується. І це не просто тісний зв’язок, а поліпшення здоров’я для обох.

В експерименті взяли участь добровольці зі своїми чотириногими вихованцями, яких на час розлучали. При цьому фахівці стежили за тим, як змінювався пульс людини і собаки за допомогою спеціальних датчиків.

Виявилося, що через якийсь проміжок часу після «розлучення» господаря і його собаки взаємозв’язку між ритмом серцебиття у них не спостерігалося, але от «возз’єднання» продемонструвало унікальні процеси. Насамперед, частота серцевих скорочень в обох знижувалася, а пульс починав «дзеркально» повторювати один одного.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 685

ID-картка – нова форма паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, який захищений від підроблення. Для тих, кому ще не виповнилося 18 років, ця картка оформляється строком на 4 роки, а повнолітнім громадянам  – на 10 років.

В паспорт у формі картки вноситься наступна інформація: назва держави, назва документа, ім’я (з латинською транслітерацією), стать, дата народження, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі, номер самого документа, дата видачі й кінцевий термін його дії, код уповноваженого суб’єкта, який видав паспорт, місце народження, оцифроване зображення особи та підпис власника картки.

Ця інформація дублюється на електронний чіп. Туди ж додається інформація, яка може бути змінена, наприклад, реєстрація місця проживання, сімейний стан. При виготовленні пластикового паспорта варто подати документ, що підтверджує наявність присвоєного ідентифікаційного коду. На візуальній частині картки передбачено місце для нього. У результаті це дозволить не носити з собою паперовий документ.

ID-картка видається безкоштовно для тих, хто досяг 14-річного віку та отримує паспорт уперше. Заміна паспорта на ID-картку коштує 279,00 грн. (87 грн. за адміністративні послуги з оформлення і видачі та 192,00 грн. за бланк). Оформлення за 10 днів обійдеться в 366 грн. У разі заміни втраченого або пошкодженого паспорта оплачується також і держмито в розмірі 34 грн. Квитанції про оплату потрібно подати разом із іншими документами при оформленні паспорта.

Громадяни можуть записуватися на прийом за допомогою офіційного веб-сайту ДМС або у терміналі самообслуговування в територіальному підрозділі, що спрощує процес запису і економить час. Запис до електронної черги є індивідуальним, бронювання та передача запису до черги стороннім особам заборонені. Це може бути територіальний підрозділ Державної міграційної служби за зареєстрованим місцем проживання або центр надання адміністративних послуг (ЦНАП).

Українці, які вже замінили паспорт у вигляді книжки на ID-картку, зможуть голосувати на виборах президента. На виборчу дільницю власник ID-картки має взяти з собою додаток № 13 про місце реєстрації.

Ковельський районний відділ Управління  Державної міграційної служби України 

у Волинській області.

ID-картка – нова форма паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, який захищений від підроблення. Для тих, кому ще не виповнилося 18 років, ця картка оформляється строком на 4 роки, а повнолітнім громадянам  – на 10 років.

В паспорт у формі картки вноситься наступна інформація: назва держави, назва документа, ім’я (з латинською транслітерацією), стать, дата народження, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі, номер самого документа, дата видачі й кінцевий термін його дії, код уповноваженого суб’єкта, який видав паспорт, місце народження, оцифроване зображення особи та підпис власника картки.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 927

Від  четверга 

до  четверга

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 529

Гороскоп

з 18 по 24  березня

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 656

Гарного весняного настрою, благополуччя, миру і добра з нагоди Міжнародного жіночого дня 8 Березня бажають читачам газети "Вісті Ковельщини" Олена ІВАНІЩУК і Оксана ВАВРИНЮК.

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.

Гарного весняного настрою, благополуччя, миру і добра з нагоди Міжнародного жіночого дня 8 Березня бажають читачам газети "Вісті Ковельщини" Олена ІВАНІЩУК і Оксана ВАВРИНЮК.

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 638

Погода в Ковелі  

7 – 13 березня

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 978

Шановний 

мій   співрозмовнику!

Відкрию потаємне – не  суди суворо! У мою сиву голову дедалі частіше приходить нав’язлива  думка: "Хоч би померти в незалежній Україні!".

Скільки днів Бог послав кожному з нас,  – ніхто не знає.  А ось  Україну наближають до нової фатальної миті, її, нещасну, ганьблять, принижують, "кусають"…

Хитається стовп державності. Він і так не дуже стійкий,  а його хочуть взагалі повалити на землю, поставити українців на коліна перед двоголовим орлом. Часом бачу видіння: Україна – наче широка водойма, у якій прижилися і хижі крокодили, і товстошкірі бегемоти, і зубасті піраньї. Як у цих водах вижити моїм землякам?

Невже буремні 90-ті, які руйнували тоталітарну систему, виявились марними? Хіба вже за щоденними побутовими клопотами не відчуває душа пекельних ран Майдану? В українських споконвічних легендах – сльози матерів, дружин та наречених, які падали на землю при звістці про загибель героя, завжди проростали квітучою калиною, яка є вічним символом невмирущості народу.

Хочу вірити в очищення та відродження. А навколо – циклон осуду, звинувачень і брехливої критики. Лунає від тих, хто в українську будову і цвяха не забив. Іноді дивуюсь, як це чинний Президент витримує той тиск від  опонентів, претендентів у президенти і їх підбріхувачів?

Якби ж то стосувалось це тільки глави держави! На кону – бути чи не бути Україні! 

Кремль і його агенти не сплять, а наші "рідні" псевдопатріоти  ох як стараються прислужитись і переконати світ, що українці не спроможні державою управляти, що тільки з Москвою мусимо йти.

Ось біля кіоска з хлібом українка-ковельчанка заявляє: "Ходила в "руську" (!) церкву й буду ходити. Там більше благодаті…".

Прости їй, Господи! Наверни до рідної Христової Церкви. Не відає, що говорить. А хіба вона одна така?

"За п’ять останніх років жити стало гірше", – переконує колег молодик. 

Разом із тим за ці роки він квартиру придбав, автівку купив і статок власний матеріальний збільшив.

"В Україні хаос. Люди не задоволені політикою чинної влади", – переконують мене телеведучі, політологи та аналітики.

Не погоджуюсь і мимоволі задумуюсь: а в чому неправильні дії Верховної Ради, Уряду, Гаранта Конституції?

За відносно короткий період ми закріпили курс на Європу, завдяки "безвізу" у Польщу чи Німеччину їдемо, як додому. 

Вперше за сотні літ невизначеності  здобули канонічне право на українську (рідну!) Православну Церкву, створили боєздатну армію, утверджуємо рідну мову та пісню. Зрештою, відчуваємо реальну демократію і маємо свободу слова.

Це все те, про що мріяли Тарас Шевченко, Олена Пчілка та інші патріоти українства.

Дух боротьби за незалежність… Чи можна його порівняти із духом 90-их років ХХ століття? На жаль, нове покоління тієї боротьби не відчуло. А дехто забув, за що боролись. 

Є ще й  ті, хто хотів би повернути колесо історії назад.

Саме звідти лунає (і не від найбідніших): "Тарифи на комуналку непомірні, ціна на газ драконівська, зарплата  не європейська, пенсія мізерна, інфляція зашкалює, корупція не зникає"  і т. д., і т. п. Що відповісти? Це теж правда!

Сьогодні модні рейтинги. І я собі, мій читачу, беру завдання скласти діаграму рейтингів, в якій  в кольорах у простому крузі  будуть виділені патріотичні чинники (вищесказані), "філософія живота", точніше – животіння, та духовність й віра в Бога. Впевнений, що сірий колір матеріального накопичення зайняв би 70 відсотків круга. 

А ці тенденції при наявності "окопної" війни на Сході ведуть не просто до прірви, а до втрати державності і колонізації Путіним всієї країни.

В Кремлі не сплять. Ми ж прогавили час, понадіялись на справедливість міжнародних інституцій, втратили сонцедайний Крим.  Лише неймовірними зусиллями відвернули створення "Новоросії". А Донбас день і ніч пече пекельним вогнем на тілі України і в душах наших. 

"Незалежність в небезпеці!" – все частіше лунає з вуст розумних людей. 

Зате кремлівську пропаганду чути на весь світ, у кужному куточку держави.  Вона переконує, що в Україні – терор і репресії, розгул "бандерівщини" і "нацизму".  "Старшому" брату потрібен у нашій країні хаос, нестабільність, зубожіння та незадоволення суспільства. І в багатьох випадках це вдається. 

Повторимось: наші доморощені манкурти, фарисеї, запроданці в унісон волають, що у нас  все "не так", що  довкола  "руїна", "безвихідь" і що промосковський претендент на вищу владу виведе народ на путь праведний.

Жахаюсь (і це не моє відкриття) від ознак соціально-психологічного синдрому незадоволення, при якому середньо забезпечена частина населення вимагає непомірних дивідендів від держави, не вклавши в цю державу ні праці, ні таланту. 

Причина проста: невідповідність статків і можливостей пересічного українця  і тих, хто прийшов до влади, в кого мільйонні, навіть  мільярдні статки.

Це не тільки дратує, але й готує основу до нових кривавих революцій. 

…Вирує передвиборна кампанія. Кандидатів – 43, а обраний буде один! Часу є вдосталь, щоб, знявши полуду з очей, побачити, хто є хто.

У моєму селі жив дев’яностолітній Тадейчик. Він мудро казав: "Як подивлюся на нашого вождє в простій шапці, то відчуваю, що й життє таке буде" (йдеться про світлину Ульянова-Леніна, де він виступає в простій шапці).

Не треба бути великим пророком, щоб передбачити, яке "життє" чекає на нас при тому чи іншому очільнику влади.  Хіба важко було передбачити, куди приведе народ двічі судимий Янукович? Не буде незалежної України – не буде європейського достатку, благ і свободи. Не маємо права втратити надію і віру. В кінці тунелю – яскраве світло! Єдиним маршем маємо йти до тих життєдайних променів і перемагати, незважаючи  на негаразди і перепони!

Анатолій СЕМЕНЮК. 

Шановний  мій   співрозмовнику!

Відкрию потаємне – не  суди суворо! У мою сиву голову дедалі частіше приходить нав’язлива  думка: "Хоч би померти в незалежній Україні!".

Скільки днів Бог послав кожному з нас,  – ніхто не знає.  А ось  Україну наближають до нової фатальної миті, її, нещасну, ганьблять, принижують, "кусають"…

Хитається стовп державності. Він і так не дуже стійкий,  а його хочуть взагалі повалити на землю, поставити українців на коліна перед двоголовим орлом. Часом бачу видіння: Україна – наче широка водойма, у якій прижилися і хижі крокодили, і товстошкірі бегемоти, і зубасті піраньї. Як у цих водах вижити моїм землякам?

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 716

Сорок восьма сесія Ковельської міської ради, що відбулася 28 лютого ц. р., розпочалась із представлення нового депутата. Нагадаємо, що заяву депутата від фракції Радикальної Партії Олега Ляшка Наталії Долінко про дострокове припинення повноважень депутата міської ради народні обранці підтримали на січневій сесії міської ради. Натомість, на її місце заступила наступна за списком Радикальної Партії Олега Ляшка Світлана Крат.

Як повідомила під час засідання голова Ковельської міської територіальної виборчої комісії Світлана Карпук, відповідно до частини першої статті 90 Закону України "Про місцеві вибори" у разі, якщо депутат, який обирався в багатомандатному виборчому окрузі, достроково припинив повноваження, за рішенням територіальної виборчої комісії обраним депутатом визначається наступний за черговістю кандидат у депутати від місцевої партійної організації. 

Постановою Ковельської міської виборчої комісії визнано депутатом Ковельської міської ради Світлану Крат.

Світлана Вікторівна народилася в 1986 році, має вищу освіту, працює бухгалтером ТзОВ "Сучасні дистрибуційні системи", включена до виборчого списку Ковельської міської організації Радикальної Партії Олега Ляшка.

Депутата Світлану Крат привітали міський голова Олег Кіндер та секретар міської ради Віра Федосюк, які вручили їй депутатське посвідчення та нагрудний значок.

l

Перед початком розгляду порядку денного депутати озвучили свої запити і звернення. Чимало їх стосувалося питань благоустрою міста, зокрема, ремонту доріг. Так, Андрій Мілінчук клопотав щодо проведення грейдерування дороги по вул. Театральній, 2; Ірина Роїк просила посприяти в проведенні ремонту дороги по вул. Волошковій. Водночас, обранці громади підтримали депутатський запит Юрія Оксенюка, в якому він пропонував звернутися до обласної ради з питанням щодо співфінансування ремонту вул. Фестивальної.

Ігор Пініс звернувся до міського голови з проханням доручити відповідним структурним підрозділам виконавчого комітету міської ради внести зміни у Програму поводження з безпритульними  тваринами, передбачивши кошти на придбання спецавтомобіля для транспортування тварин, засобів їх відлову та навчання персоналу.

Своєю чергою, заступник міського голови Андрій Товстига нагадав про те, що це питання ще у минулому році порушував депутат Геннадій Кіндер. Уже підготовлені зміни до даної програми, які й передбачають реалізацію вказаних заходів.

Наталія Сеник просила від імені жителів вул. Заводської, 27 вирішити проблему, що виникла у їхньому будинку. Справа в тім, що, як зазначила депутат, зачитуючи звернення ковельчан, ініційоване депутатською групою "Рідний "Сільмаш", за час експлуатації цієї багатоповерхівки на фасадній частині між стиками панелей повідривались елементи штукатурки та подекуди фрагменти герметизації стиків. Внаслідок цього склалася катастрофічна ситуація: у їхніх квартирах все покрито цвіллю. Тож, виходячи з вищевказаного, попросила наголосити начальнику РЖКП № 2 на безумовне виконання зобов'язань перед мешканцями будинку № 27, що по вулиці Заводській, прописаними в договорах про надання послуг та утримання будинку. 

З метою припинення різного роду політичних спекуляцій довкола теми ненадання допомоги та відмови у наданні земельної ділянки матері загиблого в АТО військовослужбовця Надії Тарасюк з боку депутатів фракції ПП "УКРОП" голова фракції ВО "Батьківщина" Василь Дудка звернувся з проханням до міського голови та депутатів допомогти родині вирішити врешті питання надання достойної земельної ділянки, придатної для будівництва житлового будинку та яка не потребує додаткових затрат як з боку міського бюджету, так і з бюджету родини загиблого. 

На сесії також було озвучене звернення працівників РЖКП № 1 та РЖКП № 2 до представників Національного корпусу Ковеля та керівника міського осередку політичної партії "УКРОП".

У цьому зверненні вони висловлюють свою стурбованість з приводу ситуації, що склалася під час проведення засідання виконавчого комітету 14 лютого ц. р. у зв'язку з присутністю на ньому представників Національного корпусу Ковеля, які "фактично заблокували прийняття важливого рішення, від якого залежить заробітна плата та благополуччя сімей простих комунальників". Йдеться про рішення щодо коригування розміру плати на послуги РЖКП, яке зрештою було прийняте в ході виїзного засідання міськвиконкому 20 лютого ц. р. 

Комунальники звернулися до активістів із закликом не створювати соціальну напругу в колективах, не підбурювати мешканців міста до протестів, а розібратися у ситуації.

l

Серед питань порядку денного міська рада затвердила звіт про виконання міського бюджету за 2018 рік та внесла зміни до головного міського кошторису на поточний рік. 

З метою усунення порушень громадського порядку в нічний час доби та зменшення кількості злочинів, скоєних у стані алкогольного сп'яніння, формування в суспільстві здорового способу життя, враховуючи численні скарги мешканців міста Ковеля, міська рада вирішила обмежити роздрібну торгівлю алкогольними, слабоалкогольними напоями та пивом (окрім безалкогольного) у стаціонарних об'єктах торгівлі, малих архітектурних формах та у закладах торгівлі, розміщених в окремих будівлях, крім закладів ресторанного господарства, на території міста Ковеля з 22.00 до 07.00 години.

Депутати внесли зміни до Програми соціального захисту окремих категорій мешканців міста Ковеля на 2019-2021 роки, які стосуються включення до її фінансових ресурсів додаткових коштів депутатського фонду на вирішення питань матеріальної підтримки виборців; затвердили детальний план території житлової забудови в районі вул. Зерова (ІІ черга), розміщення багатоквартирних житлових будинків в районі вулиць Відродження та Тараса Боровця, а також дали дозвіл на розроблення детального плану території реконструкції парку ім. Лесі Українки, площі зі сторони парку та вулиці Незалежності.

Народні обранці взяли до відома інформації про виконання Програми економічного та соціального розвитку міста Ковеля за 2018 рік, про роботу відділу охорони здоров'я, про стан боротьби зі злочинністю, забезпечення громадського порядку у місті та виконання Комплексної програми профілактики правопорушень і злочинів на 2018 - 2020 роки у 2018 році.

Було прийнято звернення до Прем'єр-міністра України В. Б. Гройсмана, Голови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг О. О. Кривенко щодо внесення змін до Закону України "Про ринок природного газу".

В ході сесії депутати розглянули та вирішили понад півсотні питань, що стосуються регулювання земельних відносин у місті, ухвалили низку інших робочих рішень.

Вікторія ЗІНЧУК.

Сорок восьма сесія Ковельської міської ради, що відбулася 28 лютого ц. р., розпочалась із представлення нового депутата. Нагадаємо, що заяву депутата від фракції Радикальної Партії Олега Ляшка Наталії Долінко про дострокове припинення повноважень депутата міської ради народні обранці підтримали на січневій сесії міської ради. Натомість, на її місце заступила наступна за списком Радикальної Партії Олега Ляшка Світлана Крат.

Як повідомила під час засідання голова Ковельської міської територіальної виборчої комісії Світлана Карпук, відповідно до частини першої статті 90 Закону України "Про місцеві вибори" у разі, якщо депутат, який обирався в багатомандатному виборчому окрузі, достроково припинив повноваження, за рішенням територіальної виборчої комісії обраним депутатом визначається наступний за черговістю кандидат у депутати від місцевої партійної організації. 

Постановою Ковельської міської виборчої комісії визнано депутатом Ковельської міської ради Світлану Крат.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 719

За кожним воїном-"афганцем" – свій життєвий подвиг, своя доля. Хтось повернувся цілим і неушкодженим, а хтось – скаліченим. Афганістан… Він став синонімом людського лиха, справжнього пекла: палюче Сонце зранку, спекотний вітер – афганець, пісок, що не дає дихати, і … завжди хочеться пити. 

Виконували свій інтернаціональний обов' язок і наші земляки. Багато з них мають бойові   нагороди. Високою відзнакою – медаллю  Президента України "За участь в антитерористичній операції" під час міськрайонного тематичного заходу "Журавлями пам'ять повертає", що відбувся нещодавно в Народному домі "Просвіта", нагородили  і нашого земляка –  Василя Козулю з с. Тойкута.

Сьогодні він – герой нашої публікації. Тридцять  років тому Василь Миколайович разом з іншими військовими побратимами боровся за мир  на чужій землі, на чужій війні. Під час небагатослівної розмови з колишнім воїном-"афганцем" ми  пересвідчилися – наскільки він – шляхетна і відважна людина. Чоловікові властиві співчуття, відповідальність, здатність відчувати чужу біду й віддати своє життя заради інших. 

Познайомив нас Сергій Гладун, військовий комісар Ковельського об'єднаного міського військового комісаріату. 

– Відверто кажучи, не дуже хочеться згадувати про події, які довелося пережити в афганських ущелинах, –  зізнається наш земляк. –– Вважаю, що найстрашніше і найбезглуздіше у світі – це війна. Не злічити страшного невимовного горя у тих сім’ях, до яких прилетіла чорна звістка про загибель сина, брата, чоловіка. 

– Василю Миколайовичу, коли і де розпочалася Ваша військова служба?

– В  березні 1982 року був призваний до лав Радянської Армії. Три місяці військової підготовки проходив у Термезі – місті Узбекистану, що розташоване  на правому березі Аму-дар'ї, по якій проходить кордон з Афганістаном. Після навчання нас відправили в Афганістан в м. Пулі-Хумрі. Демобілізувався в 1984 році. Всього служба тривала 25 місяців.  

– Що Вам найбільше запам’яталося з військової служби на чужій землі?

– Відверто кажучи, не хотілося б згадувати про тогочасні події в Афганістані, адже це невимовним болем ятрить душу. Одне лише можу сказати, що кожен радянський солдат не йшов туди за нагородами, чи медалями, не пасував перед труднощами. Не пам'ятаю, щоб хтось втікав, чи відмовлявся йти у бій. Мабуть, це тому, що кожен  виховувався у дусі патріотизму. Час тоді такий був, служили практично всі. Це справді було обов'язком, нормою. Як не піти до армії, коли служать практично всі твої друзі, знайомі? Та й слово "Батьківщина" здається важило набагато більше. Офіційно ці криваві події не називали війною, а всього лише воєнною політикою. Але ця війна тривала майже 10 років і вимагала великих жертв.

– Василю Миколайовичу, чи існує чоловіча дружба?

– Безумовно. Досі  підтримую зв'язок із військовими побратимами. Ми допомагали і підтримували один одного в боях, розуміли з напівслова.  Між нами не було ні мовних бар'єрів, ні непорозумінь. Спілкуюся досі із хлопцями з Одеської і Воронезької областей, Ставропольського краю. Проте, як розпочалися військові дії на Сході нашої країни в 2014 році,  припинили телефонувати один одному, адже я перебував в зоні АТО. 

– Ми пишаємося Вами, Василю Миколайовичу, адже Ви пішли добровольцем до Збройних Сил України. Ось і нагороду отримали від Президента України.

– Зізнаюсь, що для мене це несподіванка. Я не міг спокійно дивитись на те, як нашу країну розривають на шматки. Не чекав якогось визнання, хотілося, щоб мій військовий досвід допоміг іншим не втратити віру, не втратити можливість відстояти  українські кордони. Рік перебував в районі Волновахи Донецької області. Непросто було під час служби, але наші військові виявляли і виявляють неабияку мужність.

 Багато колишніх воїнів-"афганців" продовжують захищати рідну землю від російського агресора. Про військові будні і бої можна розповідати  багато, але чи варто? Війна є війна. Антиукраїнська пропаганда по радіо і по телебаченню зробила свою справу. Якщо людину щодня переконувати в одному й тому ж, то вона справді стає зомбованою. Так трапилось із українцями, котрих переконали, що ворог не зовні, а всередині. Не хотів би багато говорити на цю тему, адже кожен свідомий українець давно розуміє, що все вирішується на політичному рівні.

 В кожного своя правда. Знаю лиш одне – ми повинні відстояти Україну. Так, надто велика ціна миру і благополуччя, але хто ж, як не ми, захистить українські кордони? 

Один з моїх синів Станіслав Козуля теж проходив військову службу на Сході України під час першої хвилі мобілізації. Коли прийшла повістка, він не шукав виходу, де сховатись. Лиш запитав моєї поради. Я сказав йому: "Синку, ти повинен вирішити сам, якщо відчуваєш в душі, що це потрібно, то вперед!". Станіслав проходив службу в 51-ій окремій механізованій бригаді. Це було під час першої хвилі мобілізації. Разом з іншими хлопцями  брав участь у бойових діях за утримання контролю над курганом Савур-Могила, розташованим в Шахтарському районі Донецької області. 

Завершуючи розмову з Василем Козулею, на мить задумалась: "Скільки мужності, скільки сили, скільки твердості характеру в його очах!". Дякуючи таким героям, як Василь Козуля, ми живемо, працюємо, виховуємо дітей, маємо надію на краще.  

Давайте будемо пам'ятати героїв, які ціною власного життя і здоров'я відстоюють наші мир і свободу, виявлятимемо розуміння до тих, хто пройшов через війну і для кого вона триває й досі. У спогадах, снах, думках. Вони на це заслуговують!

Розмову вела 

Світлана ТРОЦЮК.

НА ЗНІМКУ: Василь КОЗУЛЯ.

Фото автора.

За кожним воїном-"афганцем" – свій життєвий подвиг, своя доля. Хтось повернувся цілим і неушкодженим, а хтось – скаліченим. Афганістан… Він став синонімом людського лиха, справжнього пекла: палюче Сонце зранку, спекотний вітер – афганець, пісок, що не дає дихати, і … завжди хочеться пити. 

Виконували свій інтернаціональний обов' язок і наші земляки. Багато з них мають бойові   нагороди. Високою відзнакою – медаллю  Президента України "За участь в антитерористичній операції" під час міськрайонного тематичного заходу "Журавлями пам'ять повертає", що відбувся нещодавно в Народному домі "Просвіта", нагородили  і нашого земляка –  Василя Козулю з с. Тойкута.

Сьогодні він – герой нашої публікації. Тридцять  років тому Василь Миколайович разом з іншими військовими побратимами боровся за мир  на чужій землі, на чужій війні. Під час небагатослівної розмови з колишнім воїном-"афганцем" ми  пересвідчилися – наскільки він – шляхетна і відважна людина. Чоловікові властиві співчуття, відповідальність, здатність відчувати чужу біду й віддати своє життя заради інших. 

Познайомив нас Сергій Гладун, військовий комісар Ковельського об'єднаного міського військового комісаріату. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 657

Шановна редакціє!

Сьогодні засоби масової інформації багато уваги приділяють процесу становлення автокефальної Православної Церкви України. А чи не могли б Ви розповісти хоча б коротко про історію проголошення автокефалії інших помісних Церков світу?

Наперед вдячні за  інформацію.

Петро КАЛИНЮК.

м. Ковель.

l

Історичну довідку з питання, яке цікавить нашого читача, підготував настоятель Свято-Пантелеймонівського храму Православної Церкви України з Люблинця протоієрей Матвій Олійник. Він, до речі, – один з учасників творення Історико-канонічної декларації Архієрейського Собору Української Православної Церкви Київського Патріархату 19 квітня 2007 року в м. Києві.

Пропонуємо увазі читачів газети підготовлену о. Матвієм (на знімку) публікацію.

Шановна редакціє!

Сьогодні засоби масової інформації багато уваги приділяють процесу становлення автокефальної Православної Церкви України. А чи не могли б Ви розповісти хоча б коротко про історію проголошення автокефалії інших помісних Церков світу?

Наперед вдячні за  інформацію.

Петро КАЛИНЮК. м. Ковель.

ххх

Історичну довідку з питання, яке цікавить нашого читача, підготував настоятель Свято-Пантелеймонівського храму Православної Церкви України з Люблинця протоієрей Матвій Олійник. Він, до речі, – один з учасників творення Історико-канонічної декларації Архієрейського Собору Української Православної Церкви Київського Патріархату 19 квітня 2007 року в м. Києві.

Пропонуємо увазі читачів газети підготовлену о. Матвієм (на знімку) публікацію.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 675