Квіти, що прориваються з дула пістолета... Військові літаки з ромашками... Бойова граната, більше схожа на квіткову вазу… Ці малюнки могли б стати ілюстрацією до якогось з альбомів рок-гурту «Guns N’ Roses». В одному зі своїх найвідоміших треків «Civil War» американські бунтівники співали рядки: «Мої руки зв’язані. Все, що я бачив, змінило мою думку, але війни все йдуть, і роки проходять». 

Це перегукується з тим, що передала у своїй новій колекції молода волинська художниця Тетяна Калівошко. Щоправда, з тією відмінністю, що її картини не про громадянську війну. АТО, російсько-українська війна, збройний конфлікт – як би це не називали, а усім українцям болить за Схід. Коли здійснилась Революція Гідності, ми уявляли майбутнє як голлівудський хепі-енд, в якому після перемоги починається наше світле майбутнє. 

Саме в цей час Тетяна починає шукати себе в інших країнах, і на відстані в півземної кулі спостерігає за тим, що змінюється на її Батьківщині. 

«Вже четвертий рік  я живу по закордонах, і незалежно від того, наскільки мені подобається Китай чи Америка, в моєму серці завжди Україна – моя близька і рідна Вітчизна. І серце стискається, коли приїжджаю додому, й чую звідусіль лише розмови про політику, АТО і те, які ж жахливі ціни та зарплати. 

Моя остання виставка під назвою «Весняна війна» присвячена саме тій «безкінечній війні». Більшість земляків через всі ці складнощі, кризу, загальнодержавну депресію і безнадійність не цікавляться чимось прекрасним,  зокрема мистецтвом», – робить висновки художниця. Нинішній час заслуговує критики, але війна стала дефібрилятором суспільства, і тепер країна проводить ревізію самої себе. Це звучить оптимістично, погодьтесь? А що може асоціюватись з оптимізмом більше, ніж весна? 

«Ідея моїх картин –  це донести людям істину: що б не відбувалося в Україні, ми завжди повинні вірити і надіятись на краще, як ті квіти, що розцвітають з весною, а найголовніше – підтримувати один одного, вилікувати країну позитивним настроєм і гарними вчинками та словами. Виставляючи свої роботи в Америці, часто чую запитання про концепцію картин і, що цікаво, українців та росіян тут теж багато, і всі ми друзі». 

Колекція нараховує 10 робіт, виконаних в техніці «міксед медіа, колаж». Молода художниця уже чотири рази презентувала їх публіці на різних виставках, серед яких – один з найпрестижніших ярмарків у світі «Art Palm Beach». Тепер Таня думає над тим, як би і українцям показати свої роботи, а ще не приховує, що  було б добре, коли б картини знайшли своїх власників, а частину від виручених коштів спрямувати на підтримку воїнів. Мистецтво і війна, зброя і квіти переплетені. 

Ірина МИХАЛЕВИЧ. 

Квіти, що прориваються з дула пістолета... Військові літаки з ромашками... Бойова граната, більше схожа на квіткову вазу… Ці малюнки могли б стати ілюстрацією до якогось з альбомів рок-гурту «Guns N’ Roses». В одному зі своїх найвідоміших треків «Civil War» американські бунтівники співали рядки: «Мої руки зв’язані. Все, що я бачив, змінило мою думку, але війни все йдуть, і роки проходять». 

Це перегукується з тим, що передала у своїй новій колекції молода волинська художниця Тетяна Калівошко. Щоправда, з тією відмінністю, що її картини не про громадянську війну. АТО, російсько-українська війна, збройний конфлікт – як би це не називали, а усім українцям болить за Схід. Коли здійснилась Революція Гідності, ми уявляли майбутнє як голлівудський хепі-енд, в якому після перемоги починається наше світле майбутнє. 

Саме в цей час Тетяна починає шукати себе в інших країнах, і на відстані в півземної кулі спостерігає за тим, що змінюється на її Батьківщині. 

«Вже четвертий рік  я живу по закордонах, і незалежно від того, наскільки мені подобається Китай чи Америка, в моєму серці завжди Україна – моя близька і рідна Вітчизна. І серце стискається, коли приїжджаю додому, й чую звідусіль лише розмови про політику, АТО і те, які ж жахливі ціни та зарплати. 

Моя остання виставка під назвою «Весняна війна» присвячена саме тій «безкінечній війні». Більшість земляків через всі ці складнощі, кризу, загальнодержавну депресію і безнадійність не цікавляться чимось прекрасним,  зокрема мистецтвом», – робить висновки художниця. Нинішній час заслуговує критики, але війна стала дефібрилятором суспільства, і тепер країна проводить ревізію самої себе. Це звучить оптимістично, погодьтесь? А що може асоціюватись з оптимізмом більше, ніж весна? 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1119

Забулася зимова паніка, коли експерти цілком серйозно прогнозували тридцять гривень за долар. Але сьогодні отримуємо стреси вже з інших причин…

Останнім часом американський долар утримується порівняно на низькій позначці (нині він коливається в рамках 26 гривень), а українська гривня демонструє дива витривалості і росту. Але разом з національною валютою ростуть і ціни на продукти.

— Ціни на м’ясо навряд чи стануть доступнішими для покупців, — вважає Олег, котрий реалізовує на привокзальному ринку, переважно, свинину. – Хоча порівняно з передвеликоднім періодом, ціна, наприклад, сала знизилась десь на десять гривень – зараз воно коштує 25-45 гривень за кілограм. Але у різних регіонах по-різному. Все залежить від виробника, адже вартість м’яса на прилавках пов’язана з затратною частиною – утримання тварин, годівля і т. д. 

А ще – чим вища ціна енергоносіїв, тим нижча рентабельність. В нас ціни «перескочили» більшість європейських. І це при найнижчій зарплатні, можна сказати, у світі. Це ж треба нашим можновладцям зуміти найбагатшу країну Європи за рівнем життя поставити в один ряд з деякими африканськими, — «перескочив» на іншу тему мій співрозмовник. І в цьому має рацію.

Виявляється, ми «пасемо задніх» у світовому рейтингу процвітання. За даними британського аналітичного центру The Legatum Institute у минулому році Україна посіла 112 місце за рівнем життя у світі, втративши п’ять позицій у порівнянні з 2016 роком. А серед найбідніших країн – якраз Судан і ЦАР, які займають 147 і 148 місця відповідно, поступаючись лиш азіатському Ємену.

l

Весна. Ну просто-таки «тягне» на свіжі вітаміни. 

— На ціну впливає урожай, —  впевнена Олена, продавчиня овочів та фруктів, що на «привокзалці». – Щоб він порадував, потрібно опалювати теплицю, а ціна на газ підскочила в рази. Пальне теж тільки дорожчає. Отже, аби тільки привезти товар, потрібно витратитись. Тому дешевих цін на ранні овочі годі сподіватись. 

Й справді, пізня весна підняла ціни на перші овочі нового врожаю – молоду цибулю, капусту, редиску, зелень. Ціни на них поки вищі торішніх на 15 – 20%, але експерти агроринку обіцяють до середини травня їх здешевлення, оскільки дозріють плоди з теплиць на півдні України.

Порівняно з минулими роками навіть на свята люди купують значно менше, а через «кусючі» ціни беруть свіже поки що неохоче.

— Колись овочі і фрукти брала кілограмами, а тепер – поштучно, — зізнається працююча пенсіонерка пані Ганна. – А на 30 гривень, у що оцінюють кілограм редиски в супермаркетах, можу купити овочів, яких мені вистачить на борщ, і до гарніру.

l

Добре, що хоч картоплю з буряком ще можемо собі дозволити, а от м’ясо для більшості – делікатес. Особливо для наших пенсіонерів, більшість яких на  м’ясні прилавки в магазині заглядають, як на рідкісні експонати в музеї.

— З пенсією в 1800 гривень хіба «розгуляєшся»? Ціни на продукти – астрономічні, — каже пані Ольга, пенсіонерка з 37-річним стажем роботи в торгівлі. — Кілька років тому, аби так-сяк день-два прохарчуватися, вистачало 50 гривень, а тепер – в сто ніяк не вкладешся. І хоч після Великодніх свят ціни дещо впали, все-одно для нас, пенсіонерів, вони захмарні. Про м’ясо навіть й мови не має, окрім хіба коли курятини, якого ліверу або печінки. До прикладу, у деяких магазинах куряча четвертина зараз коштує на десять гривень дешевше – 40 гривень за кілограм, а домашні яйця, які були по 35 – 40 гривень за десяток, стали – 18 – 20 гривень. Але навіть це собі можу дозволити у свята чи в день пенсії.

Микола Анатолійович, який теж на заслуженому відпочинку, після підвищення пенсії отримує дві тисячі гривень. Зізнається, що йому з дружиною, яка має трохи більше півтори тисячі пенсії, й цього вистачило б, аби прожити. Але обоє хворіють, і більша частина коштів йде на ліки. 

— Для звичайних пенсіонерів раз у місяць яка котлетка на столі – вже добре. Більшість з нас давно поставали вегетаріанцями, — жартує чоловік. 

Але, правду кажучи, тут не сміятися, а плакати хочеться. Хіба наші батьки, бабусі й дідусі заслуговують такої ганебної старості? Українські пенсіонери отримують найнижчі пенсії в Європі. Так, у Білорусі мінімальна виплата більш, ніж у півтора рази вища за українську, а в Польщі – в п’ять разів більша.

l

У нас ціноутворюючі фактори — «комуналка» і дороговартісне паливо. Але цифри на АЗС завжди були пов’язані з показниками в обмінниках. Чому ж  на заправках ціни не змінюються? Виявляється, у всьому винна нафта, яка дорожчає на світовому ринку. Тому у здешевлення пального ніхто не вірить. 

Ще однією причиною росту цін є збільшення мінімальної зарплати. 

— І що з того, що на кількасот гривень почала отримувати більше. Ці копійки відразу «випаровуються», — говорить одна моя знайома. – Коли долар коштував вісім гривень, то навіть при меншій зарплаті за сто доларів могли одягнутися  разом з чоловіком і двома дітьми. А зараз доношуємо те, що тоді придбали.     

l

Але на порозі – літо, і на думці зовсім інше. Перші виїзди на природу, відпочинок на свіжому повітрі з сім’єю та друзями і традиційний у таких випадках шашлик. А чому б і ні, коли погода тішить? Та запитання в іншому: чи дозволить “попікнікувати” гаманець? 

Що ж, скупимося на п’ятьох-шістьох осіб. За два кілограми свинячого ошийка доведеться заплатити десь 220 гривень. Огірки та помідори, кілька пучечків зелені, зеленої цибульки, редиски «потягнуть» ще на гривень сто. 

Плюс – хліб, кетчуп, мінеральна вода, сік… А якщо пікнік з дітьми, то й без чогось солоденького не обійтись. 

Таким чином, цьогоріч  вихідний із шашликом по-скромному може обійтися в 400 – 500 гривень. І це, не враховуючи спиртних напоїв, з якими ця сума значно підросте. 

Але українці навчились економити на іншому. Приміром замість свинини не з меншим апетитом розійдуться курячі стегенця або крильця. Зрештою, аби компанія хороша, посмажити можна й ковбаску. 

l

«Давайте працювати таким чином, щоб у 2019 році нам не було соромно дивитися людям в очі, — закликав народних обранців, виступаючи з парламентської трибуни, Прем’єр-міністр Володимир Гройсман. – Ми знаємо, що 2018 рік має всі підстави бути успішним. Тож пропоную сьогодні йти далі для того, щоб дати справжню відповідь на всі виклики і бути чесними перед українськими громадянами».

Дехто вважає, що вже з середини травня може бути прийняте рішення про нову «мінімалку» в 4200 гривень. Й на цьому оптимістичні прогнози не закінчуються:  українцям «пророкують» 6200 гривень мінімальної зарплати в 2021 році. Але, боюся, що з нашими реаліями до того часу її вже нікому буде платити.

Вікторія ЗІНЧУК.

Забулася зимова паніка, коли експерти цілком серйозно прогнозували тридцять гривень за долар. Але сьогодні отримуємо стреси вже з інших причин…

Останнім часом американський долар утримується порівняно на низькій позначці (нині він коливається в рамках 26 гривень), а українська гривня демонструє дива витривалості і росту. Але разом з національною валютою ростуть і ціни на продукти.

— Ціни на м’ясо навряд чи стануть доступнішими для покупців, — вважає Олег, котрий реалізовує на привокзальному ринку, переважно, свинину. – Хоча порівняно з передвеликоднім періодом, ціна, наприклад, сала знизилась десь на десять гривень – зараз воно коштує 25-45 гривень за кілограм. Але у різних регіонах по-різному. Все залежить від виробника, адже вартість м’яса на прилавках пов’язана з затратною частиною – утримання тварин, годівля і т. д. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 567

Сьогодні своє існування без інтернету не можуть уявити більшість людей. В наше життя він увійшов дуже міцно і давно вже став не просто розвагою, а необхідністю, сучасною реальністю, від якої вже нікуди не дітися.

Якщо вірити даним статистики, то:

- в Америці інтернетом користуються близько 95% відсотків підлітків і 85% дорослих.

- Кожна сьома людина використовує facebook.

- до 2016 року, за прогнозами, кількість інтернет-користувачів складе близько трьох мільярдів, а це – практично половина всіх людей, що населяють Землю.

- якщо б інтернет був країною, за рівнем економіки він посів би  5 місце і тим самим випередив би  Німеччину.

Користь інтернету для людини

Більшість людей, особливо користувачів мережі, погодяться з твердженням, що інтернет – це величезне досягнення людства. Він є невичерпним джерелом інформації, що допомагає отримати необхідні знання та вирішити складні завдання. 

Всесвітня павутина допоможе стати розумнішим, ерудованішим, навчить багатьом цікавим речам.

Крім цього, користь інтернету полягає в тому, що він ніби стирає кордони між країнами або навіть континентами. Люди без проблем можуть спілкуватися, навіть якщо вони знаходяться один від одного на відстані тисяч кілометрів. 

Всесвітня павутина дає можливість відшукати нових друзів або навіть любов.

Час в інтернеті з користю можна провести, переглядаючи передачі, отримуючи нові знання, освоюючи іноземні мови. Деяким навіть вдається з його допомогою отримати нову професію або влаштуватися на хорошу роботу. 

Шкода інтернету для здоров’я

Звичайно, користь мережі величезна, і з цим не посперечаєшся. Проте шкода від  інтернету є чималою. Коли заходить мова про згубний вплив всесвітньої павутини, в першу чергу, говоримо про  інтернет-залежність. Та  це не просто якийсь міфічний термін.

Науково доведено, що близько 10% користувачів інтернету залежні від нього, причому третина з них вважають інтернет таким же важливим, як дім, їжа і вода. У Південній Кореї, Китаї і Тайвані інтернет-залежність вже розцінюють як проблему національного масштабу.

Однак не тільки цим може нашкодити інтернет. Занадто довге перебування за монітором  не кращим чином впливає на зір, перебування тривалий час в неправильних позах згубно позначається  на опорно-руховому апараті.

До недоліків інтернету можна віднести наявність у ньому інформації, здатної зашкодити психіці. За допомогою мережі шахраї можуть роздобути особисту інформацію про людину і використовувати її в своїх цілях. 

Інтернет для дітей

В наш час підростаюче покоління користується інтернетом навіть більше,  ніж дорослі. Користь інтернету для дітей теж велика. Це -  доступ до потрібної інформації, можливість розвиватися, вчитися, спілкуватися і знаходити нових друзів.

Багато хто з тінейджерів проводять в мережі більшу частину часу, причому не тільки вільного. Ні для кого не секрет, що інтернет істотно спрощує виконання домашніх завдань.

Вирішуючи багато завдань і знаходячи необхідну інформацію з допомогою інтернету, діти не тільки вчаться новому, але й все менше навантажують свій мозок. 

Навіщо годинами ламати голову над складним прикладом або згадувати потрібну формулу або правило, якщо відповідь можна знайти у всесвітній павутині?

Проте шкода інтернету для дітей більше виявляється зовсім не в цьому. Всесвітня мережа переповнена інформацією (порнографією, сценами насильства),  здатною зашкодити незміцнілій дитячій психіці. 

Крім цього, постійно перебуваючи у віртуальному світі, діти втрачають як  потребу, так і здатність спілкуватися з реальними людьми.

Дитина має більше шансів стати залежним від інтернету. Постійне перебування в мережі призводить до того, що діти мало рухаються, майже не бувають на свіжому повітрі. 

Це може стати причиною ожиріння, захворювань хребта, погіршення зору, безсоння, а ще, що не мало важливо, призвести до проблем неврологічного характеру.

l

Приблизно 30 років тому, коли батьки декого з нас були підлітками, то основними електронними засобами масової інформації вважалися телевізор і радіо. А телефони, які в ті часи, зазвичай,  були стаціонарними, використовували лише для розмов. 

Тож, як бачимо, своє повсякденне життя вони вважали  цілком комфортним і без всіляких гаджетів, які в прямому значенні цього слова заполонили  наше життя.

Нині дехто, сам того не розуміючи, вже давно став рабом електронних «іграшок», не підозрюючи, що страшна залежність  щоденно «косить»  ряди українців. 

«Якийсь час  я не могла вийти з дому, не глянувши на свою веб-сторінку – раптом там з’явилось щось новеньке. Нерідко бувало, що, прокинувшись  серед ночі, «лізла в Інтернет», оновлювала свій блог», - говорить дев’ятикласниця  Богдана.

Дівчина ще нещодавно абсолютно  не реагувала на вмовляння батьків поберегти своє здоров’я (бо й так зір до цього був поганий). Лише візит до лікаря переконав юнку в тому, що батьки мали рацію.

І таких прикладів, на превеликий жаль, немало…

В повсякденному житті можна  побачити багато «плюсів» і «мінусів» інтернету, який в буквальному значенні цього слова присутній скрізь та  всюди. Почнемо, як-то кажуть,  з малого – з самого початку.

Прокинувшись   вранці, більшість із нас відразу вмикають комп’ютер. Це, свого роду, стало вже звичкою. Тут можна переглянути свіжі новини, фільм, який не бачили вчора чи просто почитати якусь корисну інформацію.

Маля уважно спостерігає за мамою і татом, тому й саме, як не дивно, з раннього віку починає рученятами перебирати по клавіатурі, уважно «вивчати» чудо-техніку, яка згодом стане для неї «забавлянкою».  А батьки так і не розуміють, чим це може в майбутньому обернутися для їхнього чада.

А потім виходить так, що дитина просто «не може» без мультиків на планшеті, чоловік – без електронних  ігор, годинами сидячи перед ноутбуком, а господиня дому – без улюблених соціальних мереж.

Тож, як радять психологи, аби не стати залежним, потрібно вчити себе  (дітей) обходитися без соцмереж: користуватися Інтернетом  в разі  нагальної  необхідності, а не так, заради розваги, або, щоб просто «вбити» час. Мовляв, раніше ви ж якось жили без цього…

l

Ми відволікаємось на повідомлення під час обіду з друзями чи романтичного побачення, заповнюємо хвилини очікування переглядом стрічки новин у Facebook, або перевіряємо пошту, коли нам нудно.

Такі тенденції породжують нові терміни та поняття. Наприклад, номофобія – страх опинитися без мобільного телефона.

Приміром, в одній із американських шкіл директорка зобов’язалася виплатити 100 доларів кожному своєму учню, який зможе відмовитися від гаджетів щовівторка протягом усього літа. Загалом – 11 днів.

З’явилося навіть поняття “цифровий детокс”. Тобто період, коли людина свідомо відмовляється від гаджетів, аби відпочити, зануритися у себе, попрацювати або поринути у творчість.

Так, до цього руху, зокрема, долучилися працівники компанії Apple: колишній виконавчий директор компанії Тоні Фаделл  заявив, що людство має детальніше вивчити наслідки цифрової залежності та пом’якшити шкідливий вплив цього явища.

На всьому цьому починають заробляти найбільш винахідливі: автори жіночих журналів та сайтів на лайфстайл-тематику готують матеріали з порадами, як відмовитися від смартфонів та планшетів і пояснюють, навіщо це потрібно.

Створюються спільноти, де можна проводити час поза інтернетом разом із однодумцями, які також “сидять” на цифровому детоксі: йога-табори, туристичні поїздки у гори, танцювальні чи театральні гуртки або корпоративні вечори, де заборонено використовувати цифрові девайси.

Зловживання гаджетами також призводить до проблем із пам’яттю. Раніше, до появи мобільних телефонів, чи не кожна людина могла без проблем запам’ятати з десяток телефонних номерів своїх близьких та рідних, аби у разі необхідності подзвонити з телефона-автомата.

Сьогодні більшість з нас покладається на інтернет та смартфон. Потрібну адресу легше знайти завдяки Google Maps, номери збереже телефонна книга, а про дні народження нагадає сповіщення у Facebook.

Замість того, аби порахувати числа в голові, тепер легше просто відкрити калькулятор, а потрібну інформацію легше загуглити, аніж напружитися та згадати самотужки.

«Соцмережа вже встигла наламати таких дров, що все більше і більше людей, які навіть самі з нею працюють, тим чи іншим чином радикально обмежують кількість фастфуд-контенту, який їм підсовують…

За інфо, розвагами, відео, новинами – куди завгодно, тільки далі від безкінечної стрічки-жувачки, що грає на найпростіших людських слабкостях.  І не хвилюйтеся, нічого  ви не пропустите. А якщо і пропустите, то  й що?”, — підсумовує один із психологів своє дослідження з приводу так званої технологічної залежності. 

Тож робімо і ми правильні висновки!

Підготувала Орися ФІЛІПЧУК.

Сьогодні своє існування без інтернету не можуть уявити більшість людей. В наше життя він увійшов дуже міцно і давно вже став не просто розвагою, а необхідністю, сучасною реальністю, від якої вже нікуди не дітися.

Якщо вірити даним статистики, то:

- в Америці інтернетом користуються близько 95% відсотків підлітків і 85% дорослих.

- Кожна сьома людина використовує facebook.

- до 2016 року, за прогнозами, кількість інтернет-користувачів складе близько трьох мільярдів, а це – практично половина всіх людей, що населяють Землю.

- якщо б інтернет був країною, за рівнем економіки він посів би  5 місце і тим самим випередив би  Німеччину.

Користь інтернету для людини

Коментарів до новини: 3
Переглядів новини: 6306

Уродженка Дубового Богдана Постолюк посіла четверте місце у Західній Німеччині на змаганнях з бодібілдингу, які відбулися 6 травня у місті Райнбах, і невдовзі візьме участь у загальнонімецьких змаганнях.

Вона представляла федерацію NAC (National Athletik Committee), виступала у категорії фігур.

«Ця категорія не дуже популярна серед жінок, бо там має бути суттєво більше м’язової маси. Не багато вирішують таке робити, – розповіла Богдана та поділилась очікуваннями від майбутніх змагань. – Хочеться ввійти в п’ятірку, я викладаюсь на повну».

До слова, наступний етап відбудеться 19 травня.

Дівчина родом із села Дубового Ковельського району. Навчалась у СНУ імені Лесі Українки на географічному факультеті. Під час навчання захопилась спортом. 

Влітку 2013 року вона виїхала в Німеччину, щоб розвивати свою спортивну кар’єру. 

У 2014 році Богдана Постолюк брала участь у трьох змаганнях із фітнес-бікіні, згодом вирішила перейти в категорію фігур.

До слова, готується дівчина до виступів самостійно та сама займається тренерською діяльністю.

ВолиньPost.

Уродженка Дубового Богдана Постолюк посіла четверте місце у Західній Німеччині на змаганнях з бодібілдингу, які відбулися 6 травня у місті Райнбах, і невдовзі візьме участь у загальнонімецьких змаганнях.

Вона представляла федерацію NAC (National Athletik Committee), виступала у категорії фігур.

«Ця категорія не дуже популярна серед жінок, бо там має бути суттєво більше м’язової маси. Не багато вирішують таке робити, – розповіла Богдана та поділилась очікуваннями від майбутніх змагань. – Хочеться ввійти в п’ятірку, я викладаюсь на повну».

До слова, наступний етап відбудеться 19 травня.

Дівчина родом із села Дубового Ковельського району. Навчалась у СНУ імені Лесі Українки на географічному факультеті. Під час навчання захопилась спортом. 

Влітку 2013 року вона виїхала в Німеччину, щоб розвивати свою спортивну кар’єру. 

У 2014 році Богдана Постолюк брала участь у трьох змаганнях із фітнес-бікіні, згодом вирішила перейти в категорію фігур.

До слова, готується дівчина до виступів самостійно та сама займається тренерською діяльністю.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 406

3-4 травня 2018 року  в спортивній  залі опорного закладу загальної середньої освіти села  Дубового  відбувся юнацький турнір з вільної боротьби, присвячений пам’яті  ідейного натхненника й засновника згаданого турніру Павла Безеки.  Цьогоріч турнір організований Ковельською районною державною адміністрацією, зокрема сектором у справах молоді та спорту райдержадміністрації  і Дубівською сільською  радою. 

На жаль, 1 лютого цього року після тяжкої хвороби раптово перестало битись серце відомої на Ковельщині особистості, дубівчанина, лідера місцевої територіальної громади,  людини, котра велику частину свого життєвого шляху  наполегливо  і плідно трудилась  на чолі Дубівської сільської ради задля добробуту її жителів  та Ковельщини загалом, тренера з вільної боротьби  – Павла Вікторовича Безеки. Відтак віддати данину пам’яті умілому та людяному керівнику, вправному тренеру  та просто хорошій людині  завітали голова райдержадміністрації Віктор Козак, голова районної ради Андрій Броїло, Дубівський сільський голова Роман Троцюк.

Відрадно, що започатковані Павлом Вікторовичем змагання, які він традиційно присвячував   Дню пам’яті та примирення, річниці перемоги  над нацизмом у Другій світовій війні та загиблому учаснику АТО – дубівчанину Андрію Омелянюку, на котрих він був і головним суддею, тепер  зорганізовані  на його честь. На турнір з’їхалися команди спортсменів із селищ Іваничі, Турійськ, Ратне та міст Володимира-Волинського,  Ковеля – загалом більше 110 учасників – юних спортсменів.

На початку офіційного відкриття турніру хвилиною мовчання учасники вшанували пам’ять про визначну для краян людину.

Відкриваючи захід, завідувач сектора з питань  молоді та спорту райдержадміністрації  Ігор Ювченко розповів про діяльність Павла Безеки, як тренера з вільної боротьби. Свого часу Павло Вікторович працював вчителем фізичного виховання у місцевій школі. Саме він і започаткував тут  проводити турнір з вільної боротьби, адже у вільний від роботи час, залюбки навчав сільських хлопчаків та дівчат азам згаданого виду спорту. 

Звертаючись  до дітей – учасників турніру, голова райдержадміністрації Віктор Козак говорив, що сьогоднішні їх перемоги стануть найбільшою подякою Павлу Вікторовичу за його майстерність та спортивний талант. Віктор Теодосійович  побажав учасникам вдалих змагань та  достойних перемог, а глядачам – чудових вражень. 

«Ніколи не забувайте свого  тренера, цінуйте отримані знання та спортивний досвід.  Вічна йому пам’ять та вічний спокій!», – резюмував Віктор Теодосійович.   Дружині Павла Вікторовича – Валентині Богданівні, яка завітала на змагання разом із донькою та  крихіткою - онукою, адресував запевнення у тому, що світлі спогади про Павла Вікторовича, людину  виняткової доброти і порядності, завжди будуть у серцях тих, хто його знав,  направду поважав та  цінував.  В свою чергу Валентина  Богданівна пригостила юних учасників змагань солодкими смаколиками.

Відтак юнацький турнір з вільної боротьби пам’яті  тренера Павла Безеки стартував.

Відділ з питань внутрішньої та інформаційної політики апарату райдержадміністрації.

3-4 травня 2018 року  в спортивній  залі опорного закладу загальної середньої освіти села  Дубового  відбувся юнацький турнір з вільної боротьби, присвячений пам’яті  ідейного натхненника й засновника згаданого турніру Павла Безеки.  Цьогоріч турнір організований Ковельською районною державною адміністрацією, зокрема сектором у справах молоді та спорту райдержадміністрації  і Дубівською сільською  радою. 

На жаль, 1 лютого цього року після тяжкої хвороби раптово перестало битись серце відомої на Ковельщині особистості, дубівчанина, лідера місцевої територіальної громади,  людини, котра велику частину свого життєвого шляху  наполегливо  і плідно трудилась  на чолі Дубівської сільської ради задля добробуту її жителів  та Ковельщини загалом, тренера з вільної боротьби  – Павла Вікторовича Безеки. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 658

Від  четверга 

до  четверга

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 604

Гороскоп 

14 —20  травня

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 536

Донедавна ми, як правило, за традицією вшановували у травні ветеранів війни. Сьогодні до цієї категорії шанованих людей додалися ветерани антитерористичної операції, а ще раніше — афганської війни. Це люди, яких загартували важкі кровопролитні бої і якими по праву пишається наше суспільство.

Напередодні Днів пам'яті та примирення і Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні ветерани-"атовці" і "афганці" зібралися на Меморіалі Слави у Ковелі і вшанували пам'ять бойових побратимів, батьків та дідів, котрі загинули в боротьбі з окупантами. Їх ви бачите на знімку.

Фото 

Мирослава ДАНИЛЮКА.

Донедавна ми, як правило, за традицією вшановували у травні ветеранів війни. Сьогодні до цієї категорії шанованих людей додалися ветерани антитерористичної операції, а ще раніше — афганської війни. Це люди, яких загартували важкі кровопролитні бої і якими по праву пишається наше суспільство.

Напередодні Днів пам'яті та примирення і Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні ветерани-"атовці" і "афганці" зібралися на Меморіалі Слави у Ковелі і вшанували пам'ять бойових побратимів, батьків та дідів, котрі загинули в боротьбі з окупантами. Їх ви бачите на знімку.

Фото 

Мирослава ДАНИЛЮКА.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 574

Погода в Ковелі  

3 — 10 травня

Погода в Ковелі 3-10 травня

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 695

30 квітня Антитерористична операція на Сході України офіційно змінила свій статус на Операцію Об’єднаних сил відповідно до Закону «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях». Керувати Об’єднаними силами буде генерал-лейтенант Сергій Наєв, призначений на посаду Президентом Петром Порошенком 16 березня цього року. Чи змінює щось новий юридичний термін?

Відсіч збройній агресії РФ

Найперше змінюється суть військової операції на Донбасі. Згідно із Законом, АТО на Донбасі перетворюється на «заходи щодо забезпечення національної безпеки і оборони, стримування і відсічі російської збройної агресії». Власне, замість антитерористичної операції починається військова, спрямована на протистояння агресору та звільнення окупованих територій.

Агресором Закон називає Російську Федерацію, яка окупувала частину Донецької та Луганської областей та веде там військові дії. Саме Росія відповідає за порушення прав цивільного населення до моменту виведення окупаційних військ із території Донбасу. Відтак, російська влада також відповідає за матеріальні збитки, спричинені її збройною агресією проти українців. Наразі, за словами Президента, російські окупаційні війська на Сході України складають 35,5 тисяч осіб у двох армійських корпусах, які безпосередньо підпорядковані російським ЗС. На окупованій території Росія розмістила 700 танків, понад тисячу бронемашин, понад тисячу артилерійських систем і 300 реактивних систем залпового вогню. 

Керувати новою операцією буде уже не Служба безпеки України, а спеціально призначений командувач Об’єднаних сил, якому підпорядковуватиметься Об’єднаний оперативний штаб Збройних сил. Усі рішення в зоні проведення заходів нацбезпеки ухвалюватиме саме командувач  Об’єднаного оперативного штабу. У СБУ заявляють, що вже передали військовим управління військовими діями на Донбасі. 

«Зараз, по суті, триває те, що відбувалося і раніше. Єдине – змінилося керівництво. Ми офіційно передали керівництво антитерористичною операцією військовим», – розповідає заступник голови СБУ Віктор Кононенко.

Водночас, у ЗСУ припускають, що АТО залишиться поруч із «відсіччю російської збройної агресії», але боротиметься якраз із терористичною загрозою. 

«Думаю, що Антитерористична операція продовжиться, оскільки у цих операцій зовсім різні цілі. Ці дві операції не виключають, а, навпаки, доповнюють одна одну», – переконаний офіцер Управління правового забезпечення Генерального штабу Збройних Сил України, полковник юстиції Юрій Бобров.

Розширення повноважень

Забезпечувати військову операцію будуть об’єднані сили Збройних сил, СБУ, Нацгвардії, Нацполіції та Держприкордонслужби. На думку Глави держави, новий формат «зробить дії військових більш ефективними у протидії збройній агресії і диверсійним групам».

«У ЗСУ з’являються додаткові повноваження щодо реагування на агресію, під їхнє підпорядкування переходять частини і підрозділи Нацгвардії і СБУ, прикордонників, Нацполіції», –  коментує  зміни  Петро Порошенко.

Закон запроваджує на прифронтовій території особливий порядок, а також визначає «зони безпеки» та «райони бойових дій». «Зони безпеки» розташовуватимуться на контрольованих Урядом територіях поруч із лінією розмежування. 

Військовослужбовці отримують ширші повноваження і юридичні права у зоні проведення військової операції. Частина правозахисників вбачає у цьому негативний момент. Зокрема, йдеться про право на використання зброї, перевірки документів, огляду речей і транспортних засобів, обмеження на дорогах, а також проникнення в приміщення громадян та організацій, використання приватного транспорту і засобів зв’язку для потреб нацбезпеки.

Однак, насправді Закон нарешті, дозволяє оперативно реагувати на загрози. «Наприклад, раніше, щоб зайняти той чи інший об’єкт у «сірій зоні» або на «нулі», потрібно було узгоджувати свої дії з військово-цивільними адміністраціями та цивільними особами. Якщо цього не робили, могли початися юридичні проблеми», – пояснює волонтер Мирослав Гай.

Тепер Об’єднаний оперативний штаб може ухвалювати рішення і віддавати накази про евакуацію місцевого  населення, якщо є загроза життю людей. Те ж саме стосується пунктів пропуску на лінії розмежування. Якщо раніше ЗСУ чекали на наказ із центру, щоб закрити якийсь блок-пост у разі небезпеки, то за новим Законом вони зможуть ухвалювати відповідне рішення на місцях. Хоча сам порядок в’їзду-виїзду та процедуру переміщення товарів через лінію розмежування буде визначати Уряд. 

Заходи із нацбезпеки триватимуть, доки Росія не звільнить окуповані території. Факт виведення окупаційних військ буде зафіксований відповідним указом Президента за поданням міністрів оборони та внутрішніх справ.

Матеріал Центру громадського моніторингу та контролю.

30 квітня Антитерористична операція на Сході України офіційно змінила свій статус на Операцію Об’єднаних сил відповідно до Закону «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях». Керувати Об’єднаними силами буде генерал-лейтенант Сергій Наєв, призначений на посаду Президентом Петром Порошенком 16 березня цього року. Чи змінює щось новий юридичний термін?

Відсіч збройній агресії РФ

Коментарів до новини: 1
Переглядів новини: 563