Святвечір на порозі...Різдвяні свята не обходились без обрядів, які супроводжувались низкою обмежень. Заборони були пов’язані із культом предків, а також з обрядами, які мали задобрити сили природи, забезпечити добробут, мир та здоров’я всіх членів родини.
При підготовці до зустрічі із новонародженим Спасителем всі члени родини мали підготувати як душу, так і тіло. У день перед Святвечором тримали строгий піст.
Архієрейська свята ЛітургіяЦими днями ковельські греко-католики відзначили кілька визначних пам'ятних дат.
14 грудня ц. р. минуло 130 літ від дня народження велета Христової віри Миколая Чарнецького. Саме він у Ковелі і на Волині вперше заснував монастир редемптористів і багато зробив для відродження з'єднаної церкви.
Другою визначною датою є освячення храму Миколая Чарнецького 5 років тому. І, нарешті, минає 25-річчя вікопомної події – виходу Греко-католицької Церкви з підпілля.
Наш кор.
Несе радість Святий Миколай
Господь Бог — Святий Владика.
В Нього кількість справ велика,
Щоби світ спасти від зла.
Та в зимовий час холодний
Навіть Він скоритись згодний
Й дать нам радості й тепла.
Відчиняє двері раю…
Часто в курник зазирає,
Бо курчаток полюбляє.
Рудий хвостик вона має,
Кожушка з хутра вдягає.
Приклад людської та християнської достойностіАпостол українського народу Миколай Чарнецький народився 14 грудня 1884 р. у західноукраїнському селі Семаківці. Батьки його, Олександр і Параскева, були простими селянами, що жили і працювали при парафії о. Каратницького, котрий опікувався їх багатодітною родиною.
Малий Миколай ріс у лагідній духовній атмосфері і був найстаршою дитиною в сім'ї, де, окрім нього, виховувалось ще восьмеро дітей. Початкову освіту і середні класи закінчив у с. Товмач і вступив до гімназії св. Миколая у Станіславові (Івано-Франківськ)...
Ієромонах Петро МІРЧУК,
настоятель храму і монастиря Блаженного Миколая Чарнецького.
Між Богом і сатаною(Поч. у номері за 20 листопада ц. р.).
Мирослав з Івано-Франківська працює водієм автолайнера. Він більше десяти років возить паломників по святих місцях Європи. Так сталося, що ми в дорозі здружилися. І він не раз ділився потаємним...
Записав Анатолій СЕМЕНЮК.
Квітучий сад пісень Тетяни Відник"Маленька, тендітна жінка у вишиванці доспівала пісню, і величезний зал Національного палацу "Україна" вибухнув оваціями…", – так писала тоді одна із газет про народну співачку з Білина Тетяну Відник.
– Я не чула ні вигуків, ні захоплення людей, – пригадує вона. – Все це відбувалося наче без мене, десь в іншому світі. В моїй душі дзвеніла лише пісня.
Степан СКОКЛЮК.
Між Богом і сатаною– Той, хто уклав угоду з дияволом, щастя не буде мати ніколи, –навчає мене отець Іван.
– Шановний отче, а як я розпізнаю того, хто несе в собі чорний дух Люцифера?
– Ворожки, знахарі, екстрасенси завжди займаються бісівським промислом. І хто до них звертається, стає співучасником диявольської угоди.
– А як бути, коли наше добродійство стає заручником зла, а любов нищиться ненавистю, агресією, спокусою, гординею?
Записав Анатолій СЕМЕНЮК.
Думки вголос поетичним словомНе будь байдужою,
Спинися на хвилину,
Коли побачиш
Чорную хустину.
Перед тобою –
У жалобі мати,
Що найдорожче
Мусила віддати.
Письменницьке слово кличе і надихаєПисьменник, поет – це завжди тверда у своїх переконаннях особа й творець свіжого слова. Багато з них входять в обласну письменницьку організацію, і є гордістю не лише Волині, а й України.
У книзі "Волинь літературна: наші сучасники" подається понад тридцять життєписів членів Національної спілки письменників України. Збірник вміщує короткі біографічні довідки, відгуки відомих літературознавців, критиків, читачів про волинських письменників, їх творчість, уривки з рецензій тощо. Особливо цікавою для читачів є рубрика "Письменник про себе".
Степан СКОКЛЮК,
член Національної спілки письменників України.
Чарівний світ поезіїСьогодні сторінка "Творчий світ" знайомить читачів з талановитою творчою особистістю – Галиною Оліферчук з Люблинця.
Народилась пані Галина в синьоокому куточку нашої Волині – Любомльському районі у с. Крушинці.
Перші її поезії побачили світ в 2001 р. у громадсько-політичній газеті "Вісті Ковельщини", де вона постійно друкується й сьогодні.
Г. Оліферчук – автор ліричних і патріотичних віршів, поезій для дітей, розповідей про своїх земляків, історій із життя людей.
