11.12.2025

О1 6 грудня у спортивному залі Ліцею №1 м. Ковеля відбувся VІІ фізкультурно-оздоровчий фестиваль «Перемагай себе».
Цьогоріч він зібрав 35 спортсменів із громад усієї області й відбувся у надзвичайно символічний день — День Збройних Сил України та День Святого Миколая, коли віра, підтримка й сила духу звучать по-особливому.

Коментарів до новини: 21
Переглядів новини: 46
Читати далі
11.12.2025
Четвер. Хмарно. Температура: 9оС. Вітер західний помірний сильний.
В ніч на п’ятницю. Хмарно. Температура: 4оС. Вітер західний сильний.
П’ятниця. Хмарно. Температура: 8оС. Вітер західний сильний.
В ніч на суботу. Мінлива хмарність. Температура: 0оС. Вітер північний слабкий. 
Субота. Мінлива хмарність. Температура: 4оС. Вітер східний помірний.
В ніч на неділю. Хмарно, вранці дощ із снігом. Температура:  -1оС. Вітер південно-західний помірний.
Неділя. Хмарно, часом дощ із снігом. Температура: 30С. Вітер  західний помірно сильний.  
В ніч на понеділок. Хмарно, вранці дощ.  Температура: 2оС. Вітер західний сильний.
Понеділок. Хмарно, часом дощ. Температура: 4оС. Вітер південний сильний.  
В ніч на вівторок. Хмарно.  Температура: 1оС. Вітер  південно-східний сильний.
Вівторок. Хмарно. Температура: 4оС. Вітер південно-східний сильний. 
В ніч на середу.  Хмарно. Температура: 2оС. Вітер південно-східний сильний.
Середа. Хмарно. Температура: 5оС. Вітер південно-східний сильний.

погода Четвер. Хмарно. Температура: 9оС. Вітер західний помірний сильний.

В ніч на п’ятницю. Хмарно. Температура: 4оС. Вітер західний сильний.

Коментарів до новини: 21
Переглядів новини: 51
Читати далі
11.12.2025
Нещодавно до редакції завітав відомий на Ковельщині активіст фізкультурно-спортивного руху, колишній футболіст команди "Рубін" (була колись така у місті залізничників), шанувальник газети "Вісті Ковельщини" Олексій Вацек.
– Спортивна громадськість нашого краю прикро вражена смертю відомого українського футболіста Володимира Мунтяна, – з неприхованим сумом у голосі сказав пан Олексій. – Це була людина-легенда, якою захоплювалися фанати футболу не лише України, а й усього світу. Сім разів він ставав чемпіоном колишнього срср, є володарем Кубка Кубків УЄФА та Суперкубка УЄФА, учасником чемпіонату світу 1970 року.
Після завершення кар'єри гравця тренував українські та закордонні футбольні клуби, працював старшим тренером молодіжного складу київського "Динамо", виконував обов'язки головного тренера національної збірної України. Із 2007 року – президент Асоціації ветеранів футболу нашої країни.
– Україна гордилася і шанувала Володимира Мунтяна, молодь захоплювалася ним безмежно, – зауважив я.
– Так. Він – повний кавалер ордена "За заслуги" І-ІІІ ступенів (2015, 2007, 2004 р. р.), нагороджений орденом Князя Ярослава Мудрого. А зайшов я до редакції не тільки тому, щоб згадати видатного футболіста. У моєму домашньому фотоархіві я розшукав світлину, на якій зафіксовано Володимира Мунтяна на ковельському стадіоні "Локомотив". 
Ця подія мала місце у 70-их роках минулого століття, коли збірна ветеранів футболу України зустрілася із збірною Ковеля. Як сьогодні, пам'ятаю переповнений стадіон "Локомотив" (ще "старий"), на трибунах якого яблуку ніде було впасти. Мені випала висока честь бути головним суддею матчу.
– Хто був ініціатором цієї захоплюючої зустрічі, про яку писала й наша газета?
– Головою міського спорткомплексу тоді працював покійний уже Євген Михайлович Кондратович, а всі організаційні питання вирішував відомий тренер Йожеф Сабо, який теж був однією з найвідоміших осіб в українському футболі. Очевидно, саме він зумів організувати приїзд ветеранів до Ковеля.
Уважно розглядаю фото (вгорі). В центрі у суддівській формі – Олексій Вацек. Одразу за ним – Володимир Мунтян. Далі – Віктор Колотов, Штефан Решко. 
"А де є Йожеф Сабо?" – запитую у пана Олексія. – "А він нахилився і поправляє собі бутса", – усміхається мій співрозмовник.
Що ж, цікава фотомить із спортивного життя не такого вже й далекого минулого. Жаль, що відходять його учасники в засвіти. Серед них і Володимир Мунтян. Вічна йому пам'ять!
В той день Олексій Вацек продемонстрував мені ще одну світлину. На ній бачимо легенди ковельського футболу (внизу ліворуч). Зліва направо: Анатолій Йоц ("Сільмаш"), Василь Теребейко і Володимир Бернасюк ("Локомотив"), Олексій Вацек ("Рубін"), Олександр Полуектов ("Сільмаш").
– Як швидко пролетіли "буремні" футбольні роки, – із ноткою гіркоти каже мій редакційний гість. – Їх вже не повернути, але тішить те, що маємо ще можливість час від часу зустрічатися. До речі, зроблене фото 25 травня 2024 року.
Мить помовчавши, додав:
– Ковель завжди славився футболом і високими досягненнями команд. А було їх у ті часи аж чотири – "Локомотив", "Сільмаш", "Рубін" і "Колос" (сільський).  Нудьгувати було ніколи, викладалися в іграх завжди “на повну”, ще й багатотисячний загін уболівальників допомагав ковельчанам перемагати.
Щиро дякую пану Олексію за світлини і цікаву розповідь, які збагатили газетний "Несподіваний ракурс". Міцного Вам і хлопцям здоров'я, активного довголіття і перемог на футбольному полі, якщо доведеться ще зіграти, в чому я впевнений.
Микола Вельма.
P. S. Пишучи про Володимира Мунтяна, не можу не згадати про міні-фотоальбом ковельчанина Івана Ярошика, з яким я уже знайомив читачів газети. На одній з його сторінок, пожовтілих від часу, бачимо фото юного Мунтяна з його автографами пану Івану. Вгорі праворуч – Іван Ярошик, який в молоді роки грав за камінь-каширський "Меліоратор", поблизу стадіону імені Валерія Лобановського, кумира мільйонів шанувальників футболу України і світу, в Києві.
М. В.

Ф1 Нещодавно до редакції завітав відомий на Ковельщині активіст фізкультурно-спортивного руху, колишній футболіст команди "Рубін" (була колись така у місті залізничників), шанувальник газети "Вісті Ковельщини" Олексій Вацек.

– Спортивна громадськість нашого краю прикро вражена смертю відомого українського футболіста Володимира Мунтяна, – з неприхованим сумом у голосі сказав пан Олексій. – Це була людина-легенда, якою захоплювалися фанати футболу не лише України, а й усього світу. Сім разів він ставав чемпіоном колишнього срср, є володарем Кубка Кубків УЄФА та Суперкубка УЄФА, учасником чемпіонату світу 1970 року.

Коментарів до новини: 21
Переглядів новини: 50
Читати далі
11.12.2025
Літопис волинського села довжиною у століття через призму доль жителів однієї вулиці зумів передати відомий на Старовижівщині краєзнавець Микола Шаясюк у своїй книзі "Дорогами вулиці Ройової". 
Ройова – така назва однієї з вулиць його рідного села Мизове, що на Старовижівщині. Задум розповісти про життєві дороги тих, хто колись поруч сусідив, виник в автора на основі спогадів його мами – нині покійної Олександри Терентіївни, які він записав від неї ще в середині 90-х років минулого століття. Книга стала ілюстрацією того, як волинські селяни споконвіку шукали кращої долі – для себе, своїх дітей та онуків, як сувора дійсність – війни, боротьба за незалежність України, репресії і переслідування, руйнація традиційного сільського способу життя – розбивали їхні мрії. Як наслідок – на багатолюдній колись вулиці зараз залишилося лише сім обжитих осель. Щоправда, влітку оживають подвір'я ще чотирьох обійсть.
– Коли згадую своє дитинство, його найкращі дні влітку, весною чи взимку, то найяскравіше пригадую стежки рідної вулиці, – каже Микола Олександрович. – Ними ми бігали за яблуками, грушами, снували межами. Але найкраще запам'яталися дні великих свят: Різдва Христового, коли ходили колядувати, Великодня, коли билися битками, Трійці, коли носили лепеху з урочища Орахновка і робили з неї м'ячі. 
Назва вулиці, за його словами, виникла, очевидно, тому, що тут здебільшого селилися сім'ями, родинами, – роями. Так і веде автор читача від хати до хати, від обійстя до обійстя. Як правило, сім'ї були багатодітними: шестеро-семеро дітей було майже нормою. 
Микола Олександрович детально описує хату свого діда Терентія Барановського, яка стояла посередні вулиці Ройової. Вона була довжиною 10 метрів: сіни, комора, кімната з піччю, в якій мешкало 12 душ. Від першої дружини, яка померла влітку 1924-го, в діда залишилося четверо дітей. Коли оженився вдруге, прийняв у свою сім'ю дочку другої дружини, а ще мали спільних троє дітей. Тож за 20 метрів від старої почав будувати нову оселю. Однак довго і щасливо пожити в ній не вдалося: її пошкодила бомба, яку скинув фашистський літак у роки Другої світової війни. А стара хата згоріла, коли загарбники спалили село. Відтак добудовувати нову хату дід Терешко зміг лише наприкінці 40-х років. Звідси, з дідової хати, розійшлися його діти. Тепер на його обійсті стоїть будинок доньки Марії, який належить уже його внучці.
Автор "Дорогами вулиці Ройової" Микола Шаясюк нанизує у книзі розповіді про долі своїх сусідів: Гречин, Поляків, Миселюків, Сарапіних, Самолюків, Вороб'їв, Смалів, Куптіїв, Доннікових, їхніх дітей та онуків. За його словами, у 20-30-х роках вулиця Ройова була центром громадського життя села. 
"За свою багаторічну історію вона народила і виховала не одне покоління мизівців, які любили свою землю, працювали на ній, а в роки лихоліть захищали її від поневолювачів. Тут жив і працював голова осередку ОУН Яким Поляк і його заступник Михайло Поляк, голова комірки кпзу Андрій Поляк, – йдеться у книзі. – Хоча вони мали різні політичні погляди, але в боротьбі проти польського поневолення об'єднувалися". 
Згадує автор і ще одного односельця – Лукаша, який у 1917-1919 роках служив в Армії УНР, працював у Ковелі на залізниці. За радянських часів був під постійним наглядом спецслужб кдб. А також пише про Клима Куптія – активного учасника кпзу, який завжди на 1 Травня вивішував червоні прапори на осокорах. 5 грудня 1935 року його разом із братами Іваном та Кирилом Сарапіними польська поліція розстріляла по дорозі у село Седлище. До сьогодні на місці їхньої страти стоїть пам'ятник, а Ройову згодом перейменували на честь Клима Куптія. 
– У всі часи моїх земляків об'єднувало одне бажання: жити краще, не бідувати, мати достаток, – ділиться думками Микола Олександрович. – Були сміливці, які мріяли про свою державу. От тільки намагалися вирватися з-під польського панування різними способами. Одні ставали членами кпзу, другі бачили порятунок в радянському союзі, а ще інші долучалися до повстанців. Тих, хто вирушав за кращою долею на схід, чекали катування, тюрми і навіть смерть. Так, найстарший син діда Терешка Григорій у середині 30-х років разом із Степаном Сарапіним та Павлом Гречиною перебралися через кордон в срср до комуністів будувати комунізм. Григорія сприйняли як польського шпигуна, хоча він був членом кпзу, і розстріляли. Степана кинули у в'язницю на десять років, а Павла засудили на десять років у виправно-трудовий табір.
Микола Шаясюк зібрав відомості і про долю тих земляків, які обрали інший шлях – шлях боротьби за незалежну Україну. Він пише, що ще у 20-х роках минулого століття у його рідному селі Мизове був створений осередок ОУН. Його очолив Яким Поляк, який був столяром, мав свою майстерню. За його ініціативи у кінці Ройової спорудили три символічні "фігури" на знак пам'яті борців за волю України. Одне з таких місць приваблювало молодь у повоєнні роки: тут збиралися хлопці і дівчата зі всього села на танці.
– У повоєнні часи всі наші сусіди жили надіями залікувати рани, нанесені війною, – розповідає автор книги вже зі своєї пам'яті. – Але до рідних домівок повернулися не всі. Чимало чоловіків загинули: хто на фронті, хто в повстанцях. Розкидала доля і жінок та дівчат, яких гітлерівці вивезли на каторжні роботи в Німеччину. Так, Наталія Гречина опинилася у Франції, вийшла заміж за поляка, навіть змінила прізвище та ім'я. Ганна Гречина опинилася в Америці після того, як таких, як вона, остарбайтерів, визволили американські війська. А її сестра Ольга ще до війни вийшла заміж за поляка, прийняла католицьку віру і назавжди залишилася у Польщі.
Великі міста манили селян великими заробітками. Так і потягнулася мизівська молодь із батьківщини: хто на шахти Донбасу або Нововолинська, хто – в Крим чи в Білорусь, або ближче: в Рівне, Луцьк, Рожище, Ковель. Родини, які ще трималися рідних обійсть, уже не були багатодітними: виховували двоє-троє діток. Як пересихають у спеку струмки, що впадають у річку, так і маліли, заростали стежки до батьківських подвір'їв. Усе більше хат сумно дивилися на вулицю зачиненими вікнами.
Але, як пише автор, всі людські досягнення мають залишатися у пам'яті нащадків: дітей, внуків та правнуків кожної сім'ї, яка жила на Ройовій. Саме вони, представники родин, щиро дякували Миколі Шаясюку за збережені спогади про сусідів та односельців під час презентації книги "Дорогами вулиці Ройової", що відбулася торік під відкритим небом, відтворюючи колишні традиції добросусідства.
Валентина БЛІНОВА.
На світлині: автор Микола Шаясюк, його книги.              
       

шаясюк 2 Літопис волинського села довжиною у століття через призму доль жителів однієї вулиці зумів передати відомий на Старовижівщині краєзнавець Микола Шаясюк у своїй книзі "Дорогами вулиці Ройової". 

Ройова – така назва однієї з вулиць його рідного села Мизове, що на Старовижівщині. Задум розповісти про життєві дороги тих, хто колись поруч сусідив, виник в автора на основі спогадів його мами – нині покійної Олександри Терентіївни, які він записав від неї ще в середині 90-х років минулого століття. Книга стала ілюстрацією того, як волинські селяни споконвіку шукали кращої долі – для себе, своїх дітей та онуків, як сувора дійсність – війни, боротьба за незалежність України, репресії і переслідування, руйнація традиційного сільського способу життя – розбивали їхні мрії. Як наслідок – на багатолюдній колись вулиці зараз залишилося лише сім обжитих осель. Щоправда, влітку оживають подвір'я ще чотирьох обійсть.

Коментарів до новини: 21
Переглядів новини: 51
Читати далі
11.12.2025

Омела Час заготівлі «чарівної» рослини

Я, Гервасій Собчак, ветеран охорони здоров’я Ковельщини, загальний трудовий стаж більше 50 років. Першу медичну середню освіту здобув в Луцькому медичному училищі і попрацював на посадах фельдшера більше п’яти років. Потім — навчання в Харківському фармацевтичному інституті, де здобув спеціальність провізора.
На посаді завідувача Ковельської центральної районної аптеки № 12 трудився тридцять три роки, потім до виходу на пенсію — в приватній аптеці. До складу ЦРА № 12 входило 12 аптек, із них 4  в м. Ковелі. В сільській місцевості вони були при кожній лікарській амбулаторії, а при фельдшерських пунктах – аптечні пункти (76). Переглядаючи свої архівні нотатки та спеціалізовану літературу, випадково натрапив на статтю австрійської цілительки Марії Требен, в якій вона дає рекомендації, як позбутися багатьох хвороб за допомогою народних засобів, обов’язково перед тим порадившись з лікарем. Сьогодні хочу розповісти про омелу.
Більшість людей знає омелу – рослину, що паразитує на всіх листяних деревах, ялинах і соснах, куди її занесли птахи. Це утворення кулястої форми, що ростуть на рослині-господарі. Вічнозелене шкірянисте листя — жовто-зеленого кольору. Ягоди пробілкуваті, в середині слизисті й клейкі.
В минулому лікарі-травознавці лікували нею епілепсію як найефективнішим та найчудодійнішим засобом.
Для заготівлі на зиму, і сушіння збирають листя та малі гілочки (тільки від початку жовтня до середини грудня, а також в березні і квітні, які подрібнюють. В інші місяці омела не має цілющої сили.
Ось чому я звернувся до газети «Вістей Ковельщини» з проханням, щоб стаття про заготівлю омели вийшла якомога швидше, щоб бажаючі встигли заготовити цю лікарську сировину.
Найбільший лікувальний ефект має омела, яка живе на дубах і тополях, а також на ялинах і соснах та фруктових деревах.
Листя і стебла – не отруйні, а ось ягоди, коли їх вживати, – отруйні. Листя і стебла вживають внутрішньо, ягоди зовнішньо в мазях. Про способи застосування, приготування соків, чаїв, мазі поінформую в подальших номерах газети «Вісті Ковельщини». А зараз поспішайте встигнути заготовити лікарську сировину до середини грудня.
Гервасій СОБЧАК,
ветеран аптечної справи.

Я, Гервасій Собчак, ветеран охорони здоров’я Ковельщини, загальний трудовий стаж більше 50 років. Першу медичну середню освіту здобув в Луцькому медичному училищі і попрацював на посадах фельдшера більше п’яти років. Потім — навчання в Харківському фармацевтичному інституті, де здобув спеціальність провізора.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 0
Читати далі
11.12.2025
ОВЕН. Тиждень налаштовує на успiхiв у сферi роботи i бiзнесу. Iдея, яку мимохiдь пiдкажете начальству, може сприятливо вiдобразитися на вашiй кар’єрi. Постарайтеся уникати критики колег, вона може бути хоч і справедливою, але вельми недоречною.
ТЕЛЕЦЬ. Тиждень пiдходить для зустрiчей iз старими друзями i знайомими. Не перевтомлюйтеся і не носіть важкі речі. Бережіть себе і більше гуляйте на свіжому повітрі. 
БЛИЗНЮКИ. У вас все добре i в особистiй, i у фiнансовiй сферах. Бажання можуть здiйснитися в той момент, коли вже втомитеся сподiватися на позитивний результат. 
РАК. Вашi задуми реалiзовуватимуться, немов за велінням чарiвника, про такі результатiв дiяльностi не могли i мрiяти. Постарайтеся не розпилюватися на дрiбницi. Сконцентруйте зусилля для досягнення головної на цей момент мети. I вас чекає успiх.
ЛЕВ.  Новий тиждень принесе чимало позитивних новин. Цей період благодатний для розвитку кар’єри, бізнесу, підписання документів. Не втрачати ресурс допоможуть домашні тваринки: грайтеся з ними частіше.  
ДIВА. Ви самi повиннi розставити акценти на цьому тижнi. Краще знизити темп роботи, щоб уникнути перевтоми. У четвер не зловживайте своїм впливом, i перед вами вiдкриються новi можливостi. Постарайтеся зрозумiти опонентiв, прислухайтеся до їхньої думки.
ТЕРЕЗИ. У вас, схоже, буде фiлософський настрiй. Зможете правильно оцiнити своє мiсце в життi, i навiть зрозумiти, що важливе, а що нi. Нинi будь-яка ваша iнiцiатива має високi шанси принести добрий результат. Можливе втiлення в реальнiсть найчестолюбнiших бажань.
СКОРПIОН. Постарайтеся бути уважнi i коректнi стосовно партнерiв i колег. У понедiлок не варто починати нову справу, не будучи упевненим, що для досягнення успiху зроблено все, що потрiбне. В середу вiдчуєте, що йдете правильним шляхом. 
СТРIЛЕЦЬ. Сприятливi днi для налагодження контактiв i корисних зв’язкiв. Будьте уважні і не попадайтеся на вудку авантюристам, тодi неприємностi обiйдуть стороною. Пiшовши на компромiс, налагодите стосунки з дiловими партнерами.
КОЗЕРIГ. Немало сил доведеться вiддати роботi, ваш бойовий характер допоможе подолати труднощi. Шукайте смисл життя в собi i своїх завданнях. Не виключено, що настає важливий перiод в кар’єрi. 
ВОДОЛIЙ. Схильнiсть до побудови повiтряних замкiв може обернутися купою невiдкладних i запущених справ, якi доведеться переробляти. Не дайте конкурентам обiйти вас, докладiть зусилля до того, щоб вашi iдеї зацiкавили начальство або спонсорiв.
РИБИ. Тиждень може порадувати приємними подiями, побаченнями i  враженнями, тому треба використовувати кожну мить i проживати їх гармонiйно i яскраво. Ваш успiх залежатиме вiд упевненостi в правильностi вибору i злагодженостi дiй. 
Степан ЗОРЕПАД.

7b7c3ceb7b23218cc24daa15564f00db ОВЕН. Тиждень налаштовує на успiхiв у сферi роботи i бiзнесу. Iдея, яку мимохiдь пiдкажете начальству, може сприятливо вiдобразитися на вашiй кар’єрi. Постарайтеся уникати критики колег, вона може бути хоч і справедливою, але вельми недоречною.

ТЕЛЕЦЬ. Тиждень пiдходить для зустрiчей iз старими друзями i знайомими. Не перевтомлюйтеся і не носіть важкі речі. Бережіть себе і більше гуляйте на свіжому повітрі. 

Коментарів до новини: 21
Переглядів новини: 66
Читати далі
04.12.2025
Четвер. Хмарно. Температура: 7оС. Вітер південно-східний помірний.
В ніч на п’ятницю. Хмарно. Температура: 4оС. Вітер південно-східний помірний.
П’ятниця. Хмарно. Температура: 8оС. Вітер південно-східний сильний.
В ніч на суботу. Хмарно. Температура: 2оС. Вітер південно-східний помірно-сильний. 
Субота. Хмарно. Температура: 4оС. Вітер південно-східний сильний.
В ніч на неділю. Хмарно. Температура:  1оС. Вітер південно-східний помірно-сильний.
Неділя. Хмарно. Температура: 30С. Вітер  південно-східний сильний.  
В ніч на понеділок. Мінлива хмарність.  Температура: 1оС. Вітер південний слабкий.
Понеділок. Мінлива хмарність. Температура: 4оС. Вітер південний  помірний.  
В ніч на вівторок. Хмарно, часом  дощ із снігом.  Температура: 3оС. Вітер  південний помірний.
Вівторок. Хмарно, часом дощ. Температура: 5оС. Вітер західний помірно сильний. 
В ніч на середу.  Хмарно, часом дощ із снігом. Температура: 2оС. Вітер західний помірний.
Середа. Хмарно, дощ. Температура: 4оС. Вітер західний помірно сильний.

дощ Четвер. Хмарно. Температура: 7оС. Вітер південно-східний помірний.

В ніч на п’ятницю. Хмарно. Температура: 4оС. Вітер південно-східний помірний.

Коментарів до новини: 21
Переглядів новини: 69
Читати далі
04.12.2025
На завершальному етапі четвертого року російсько-української війни кожному з нас зрозуміло: Україна вистояла і не стала на коліна перед путінськими вбивцями винятково  завдяки мужності, стійкості, героїзму українського Воїна.
Саме Він і сьогодні  мужньо тримає оборону, виявляє чудеса винахідливості і військової мудрості, щоб в умовах чисельної переваги ворога, його високої технічної оснащеності боронити кожен  метр рідної землі, давати рішучу відсіч окупантам, які не рахуються ані з втратами особового складу, ані з постійним нищенням  їх сучасного озброєння.
Воїну сьогодні пекельно важко, хоча на “нулі” ніколи не буває легко. Але нині ситуація загострилася до краю: біснуватий путін прагне за будь-яку ціну втілити свої марення про “денацифікацію” і “демілітаризацію” в життя, загарбати якомога більше території нашої держави. Ні про який мир і закінчення війни він навіть не думає,  що б там не говорили  “мироносці”.
Обов’язок кожного з нас – постійно пам’ятати про Воїна, завдяки якому ми тут, в умовному  тилу, маємо змогу працювати, навчати дітей та онуків, знаходити час на такий-сякий відпочинок. І не просто пам’ятати, а робити все можливе, щоб йому стало хоч трохи легше. Для цього – активно донатити, не знижувати рівень волонтерської допомоги, оточити увагою і турботою сім’ї, представники яких несуть бойову вахту вдень і вночі, в будні і в свята, незважаючи на примхи погоди, яка зараз особливо підступна, бо надворі –  зима. 
Ми всі хочемо миру. Але він настане тільки тоді, коли фронт вистоїть, не “посиплеться”, як кажуть військові. Щоб так не було, потрібні мудрі й далекосяжні рішення та дії військово-політичного керівництва  країни, допомога міжнародної спільноти, мобілізація суспільства на активну допомогу фронту, усвідомлення ним критичності моменту, в якому перебуває Україні.
У День Збройних Сил України вклонімося Воїну, допоможімо йому,  чим можемо, бо Він – то наша надія, опора, гарант майбутнього держави. 

воїн На завершальному етапі четвертого року російсько-української війни кожному з нас зрозуміло: Україна вистояла і не стала на коліна перед путінськими вбивцями винятково  завдяки мужності, стійкості, героїзму українського Воїна.

Коментарів до новини: 21
Переглядів новини: 65
Читати далі
04.12.2025
Нещодавно відбулися збори ветеранів Ковельської міської громади. У них взяли участь голова Волинської обласної організації ветеранів України Геннадій Гулько, очільниця управління соціального захисту міськвиконкому Софія Сагаль, директорка територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Світлана Смітюх.    
Учасники зборів вшанували хвилиною мовчання пам’ять загиблих в боях за рідну землю Героїв. 
Геннадій Гулько поінформував присутніх про роботу ветеранських організацій області в умовах воєнного стану, подякував ковельчанам за вагомий внесок у соціально-економічний розвиток краю, участь у волонтерському русі, патріотичному вихованні населення, особливо молоді. 
Виступаючий відзначив складність умов життя ветеранів війни і праці, зокрема, низькі пенсії, високі ціни на продукти харчування, ліки, постійне зростання житлово-комунальних тарифів тощо. Він наголосив, що важливо підтримувати одне одного, співпрацювати з органами влади, спільно розв’язувати назрілі проблеми, що добре розуміють у Ковелі. 
Слушні зауваження висловила Любов Анікушина. Вона зупинилася на питаннях роботи ветеранських клубів, наголосивши, що її потрібно вдосконалювати, краще дбати про відпочинок і дозвілля людей, фінансово підтримувати ветеранську організацію.
Лідія Козуля зазначила,   що більшої уваги потребує ветеранський осередок у Тойкуті та інших селах, які входять до складу Ковельської міської територіальної громади. Та й на території інших громад люди потребують кращої підтримки з боку місцевої влади.
Важливі проблеми порушила Софія Сагаль, наголосивши на важливості пожвавлення діяльності осередку, спрямовувати її на вирішення першочергових завдань. Хоча в минулому була налагоджена робота із соціальними службами міста, але її потрібно удосконалювати. Добрим словом Софія Анатоліївна відзначила активність слухачів університету ІІІ віку (ректорка Світлана Смітюх), театру «Осіннє золото» (Марія Батраченко). Важливо забезпечувати єдність ветеранських рядів, посилювати співпрацю з іншими громадськими організаціями.
Час нині складний, відзначали на зборах, тому потрібні згуртованість, взаємопідтримка і взаємодопомога, готовність всім разом працювати для досягнення головної мети – Перемоги над ворогом.
У зв’язку з тим, що колишня голова ради ветеранів Марія Батраченко за станом здоров’я подала у відставку, новою очільницею Ковельської міської ветеранської організації обрали Людмилу Стахорську.
Марія Батраченко нагороджена Почесною грамотою Волинської обласної організації ветеранів України за багаторічну сумлінну працю та участь у розвитку національної культури. Її обрано Почесною головою ветеранського осередку м. Ковеля.
Валентина СІЧКАР,
громадський кореспондент «Вістей Ковельщини», голова районної ветеранської організації.              

Нещодавно відбулися збори ветеранів Ковельської міської громади. У них взяли участь голова Волинської обласної організації ветеранів України Геннадій Гулько, очільниця управління соціального захисту міськвиконкому Софія Сагаль, директорка територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Світлана Смітюх.    

Коментарів до новини: 21
Переглядів новини: 47
Читати далі
04.12.2025
Село Мислина знаходиться неподалік села Дубового  обабіч Берестейського шосе. Воно мені  добре знайоме з молодих років, бо часто бував тут як журналіст і гість декількох родин, які доводилися знайомими і навіть трохи родичами.
А згадалася Мислина та її люди, коли прочитав величеньку статтю в «Газеті «Волинь» під дещо інтригуючим заголовком «Поляки одружувалися з українцями, тож колись у селі Мислина жили змішані родичі» (22 жовтня 2025 року). Чесно кажучи, факти, які оприлюднила в публікації шанована мною одна з кращих журналісток Волині Катерина Зубчук, відомі не  були, а тому з величезним інтересом ознайомився із її репортажем-нарисом.
Але раніше, аніж прийти до цих фактів, згадаю ті, яких не могла знати пані Катерина і які пам’ятаю я, бо авторка головним чином написала про теперішніх мешканців села, з якими познайомилася під час свого перебування тут.
Так от, за радянських часів село входило до складу Облапської сільської ради і тодішнього племрадгоспу «Ковельський», який займався молочним скотарством і вирощуванням поголів’я корів високоудійних порід. Багато років поспіль господарство очолював учасник Другої світової війни Михайло Васильович Борисенко, із сином якого я навчався у Ковельській середній школі №3.
Михайло Васильович був людиною вимогливою, але справедливою, користувався авторитетом і в трудовому колективі, і в районі та області. Його заступником працював Василь Денисович Карпук, у якого я часто брав інтерв’ю. Річ у тім, що радгосп вважався одним з кращим не тільки на Волині, а  й в Україні, а місцеві доярки славилися високими надоями, які сягали 3-4 тисячі кілограмів  молока щороку. Пригадую Марію Хмарук, Євдокію Вознюк та їх подруг, про яких постійно писала «міськрайонка».
Мощена загартувала і виховала ще одну відому людину – Миколу Григоровича  Гайдучика, який певний період був заступником директора племрадгоспу, працював на інших відповідальних посадах  і  у 2006-2010 роках  очолював Ковельську районну раду. Високоосвічений і високоінтелігентний керівник, з яким ми теж активно співпрацювали.
l
Але повернемося до Мислини. Багато років бригадиром тут трудився Володимир Іванович Сачук. Дуже роботящий і тямущий господарник, якого шанували люди, цінувало начальство. Займалася бригада головним чином рільництвом, вирощувала цукрові і кормові буряки, картоплю, овочі. При чому огірки й помідори дозрівали на відкритому грунті, ніхто їх не кропив хімією і ніякі хвороби їх не брали. Володимир Іванович любив приймати гостей, ніколи без обіду з хати не випускав.
Дружина Ольга Яківна теж відзначалася гостинністю, вміла і зготувати, і подати до столу. Виховували сина Валерія і доньку Світлану. Поруч мешкала сестри Євгенія Яківна з чоловіком і дітьми. Взагалі родина у них була чималенька: сестри Ольга, Євгенія, Марія, брати Михайло, Григорій, Микола, Василь. Як кажуть, «у нашого Омелька чимала сімейка». Жили дружно, допомагаючи один одному, де вирішальне слово належало старшій Марії Яківні.
На жаль, Володимир Іванович Сачук передчасно пішов у засвіти. Після нього бригадиром призначили Федора Ходонюка. Я його теж добре знаю, бо не один раз із ним зустрічався. Ось як про нього розповідає Катерина Зубчук у своєму репортажі:
«Хочу сказати про ще одного мешканця Мислини – Федора Ходонюка, котрий пів століття тому приїхав із сім’єю сюди із Старовижівщини… Федору Петровичу 79 років, 55 він у шлюбі зі своєю Надією – Надією Сергіївною. Троє дітей подружжя виростило (на жаль дочка, середня за віком,  померла)».
В розповіді із журналісткою пан Федір згадує: 
— Коли нашому синочку-первістку було декілька місяців, стали ми шукати житло, роботу. І  нам дали в Мислині хату. Я працював  тут і трактористом, і шофером молоковоза, а потім дванадцять літ – бригадиром польової бригади. Дружина була дояркою.
l
До речі, із публікації Катерини Зубчук я довідався про те, що на обійсті Федора Ходонюка в далекі часи знаходився  будинок, в якому мешкали поляки. Після будинку тепер залишився тільки фундамент, однак колишні господарі з польського Холма Бартош   і Тереза приїжджали у село, щоб побувати на дорогому для них місці. Адже тут жили їхні батьки, тут народилися вони (в 1943-му і 1946-му роках відповідно).  Приїжджали Бартош і Тереза на весілля всіх трьох дітей Ходонюків, тривалий час підтримували дружні стосунки.  Після смерті чоловіка Тереза вже не буває в Мислині, але й дотепер Федір Петрович і Надія Сергіївна передзвонюються із нею, обмінюються новинами.
Безперечно, про кожну сім’ю котра мешкала або мешкає в Мислині, можна розповісти багато цікавого. Катерина Зубчук під час відрядження з деякими із них познайомилася. Це, зокрема, Галина Крупіца, яка працює землевпорядником у Дубівській сільській раді, Надія Клинова. На жаль, особисто  їх не знаю. Пригадую хіба свекра пані Надії, з яким не раз зустрічався в молоді роки. Пам’ятаю і його дружину – гарні люди були. Вічна їм пам’ять!
l
До речі, колись у Мислині племрадгосп «Ковельський» утримував тваринницьку ферму, де працював знайомий мені Віктор Шум. Він із сім’єю мешкав у двоповерховому багатоквартирному будинку, який спорудило для своїх робітників господарство. Між іншим, в певний період на фермі доглядали групу  високоудійних корів з Голландії, яку сюди завезли. Мав тоді мороки з ними Віктор, про якого згадував вище: мусили «нянчитися» з ними, як із малими дітьми. Адже придбало їх відомство, до складу якого входив і племрадгосп, за валюту. Що із тим  стадом сталося пізніше, я не знаю, бо умови догляду за ним, м’яко кажучи, бажали кращого.
Тепер тут здійснює господарську діяльність селянсько-фермерське господарство, при якому працює забійний цех. Принаймні  про це йдеться у «Вікіпедії». А ще нині село відоме тим, що поблизу нього розташований комплекс відпочинку «Мислина. У ньому, правда, не бував, але впевнений, що відпочиваючі задововолені – природа  довкола мальовнича і налаштовує  на ліричний лад (на світлині). Сам колись збирав у місцевому лісі гриби, і не які-небудь, а білі. Проводирем був той самий Віктор Шум, який уже, на жаль, покійний.
l
Ось такі мої думки і спогади викликав спеціальний репортаж колеги   Катерини Зубчук. На завершення, вона подає інформацію про те, «Що каже всезнаючий ШІ (Штучний Інтелект) про назву села Мислина?  ШІ повідомив: «Назва села Мислина, найімовірніше, має давнє коріння і пов’язана з полюванням, яке в ті часи  називали «мислити».
Що ж, важко сперечатися із Штучним Інтелектом. Тим більше, що місцевість довкола Мислини навіть у недалекому минулому була справді заповідною і майже по-дівочому  недоторканною.  Змінюватися вона почала з 70-их років минулого століття, коли провели міліоративні роботи, осушили болота, спорудили газокомпресорну станцію. Але навіть це не заважало любителям полювання проводити свій вільний час з рушницею в руках, як і їх далеким попередникам.
Як би там не було, село Мислина, незважаючи на всі негаразди сучасного буття, живе, працює,  сподівається на зміни до кращого, а головне – довгожданий мир в Україні.
Микола ВЕЛЬМА. 

мислина Село Мислина знаходиться неподалік села Дубового  обабіч Берестейського шосе. Воно мені  добре знайоме з молодих років, бо часто бував тут як журналіст і гість декількох родин, які доводилися знайомими і навіть трохи родичами.

Коментарів до новини: 21
Переглядів новини: 69
Читати далі
04.12.2025
Наш співрозмовник – голова Ковельської 
районної ради В’ячеслав Шворак 

IMG_9688 Наш співрозмовник – голова Ковельської районної ради В’ячеслав Шворак 

– В’ячеславе Петровичу!  Дотримуючись традиції, напередодні Дня місцевого самоврядування, який в Україні відзначають 7 грудня, виникло бажання поспілкуватися з Вами як очільником представницького органу влади на Ковельщині. Дякуємо, що погодилися.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 47
Читати далі
04.12.2025
Овен. Тиждень сприятливий для починань, сміливих рішень та впевнених дій. Не бійтеся йти проти течії, ваша енергія дозволить вам подолати усі труднощі. Можливо, вам довірять керувати важливим проєктом. 
Телець. Цей період обіцяє бути надзвичайно насиченим у плані спілкування та отримання нової інформації. Вас буде тягнути до нових знайомств, курсів, лекцій або просто цікавих розмов. 
Близнюки. Ймовірно, ви вирішите зробити перестановку або розпочати невеликий ремонт, щоб створити ще затишнішу атмосферу. З’явиться можливість завершити давно розпочаті справи.
Рак. Сприятливий час, щоб упорядкувати свій внутрішній світ. Дім та сім’я стануть головним джерелом сил та натхнення. На роботі краще займатися тільки безпосередніми обов’язками, не відволікаючись на порожні розмови. 
Лев. Цей тиждень подарує вам можливість виявити свої творчі здібності та лідерські якості. Ви почуватиметеся в центрі подій, і це вам сподобається. Це час для сміливих проєктів та визнання ваших заслуг.
Діва. На вас чекає період підвищеної продуктивності та потягу до порядку. Ви відчуєте потребу навести лад не лише у своєму домі, а й у думках та робочих питаннях. Це ідеальний час скласти чіткі плани і позбутися всього непотрібного.
Терези. Тиждень сприятливий для встановлення нових контактів, укладання угод та налагодження дипломатичних стосунків. Можливо, вас запросять на цікавий захід. Це час для пошуку компромісів.
Скорпіон. Цього тижня на вас чекає розширення горизонтів у прямому та переносному сенсі. Вас буде переповнювати оптимізм та віра у краще. З’явиться можливість здобути цінні знання або поділитися своєю філософією з широкою аудиторією. 
Стрілець. Ви відчуватимете внутрішню силу та здатність впливати на перебіг подій. Ваша репутація та авторитет зростуть. Це час для того, щоб відпустити те, що себе віджило, і зробити сміливий крок у майбутнє. 
Козеріг. Тиждень буде присвячений побудові міцного фундаменту для майбутніх досягнень. Ви будете думати про свій соціальний статус, кар’єру та ті цілі, які вимагають часу для реалізації. Можливе отримання підтримки від авторитетних людей.
Водолій. Ви будете особливо сприйнятливі до музики, мистецтва та будь-яких проявів краси. Інтуїція стане вашим головним провідником, підказуючи правильні рішення. Це чудовий час для занять медитацією.
Риби. Ви відчуєте потребу бути серед однодумців, обмінюватися думками та зазирати у майбутнє. Можливо, вирішите вступити до нової спільноти або кардинально змінити свій імідж. Ваша унікальність буде помічена та гідно оцінена.
Степан ЗОРЕПАД.

18f3e9e6f106765c01b7f9a103578468 Овен. Тиждень сприятливий для починань, сміливих рішень та впевнених дій. Не бійтеся йти проти течії, ваша енергія дозволить вам подолати усі труднощі. Можливо, вам довірять керувати важливим проєктом. 

Телець. Цей період обіцяє бути надзвичайно насиченим у плані спілкування та отримання нової інформації. Вас буде тягнути до нових знайомств, курсів, лекцій або просто цікавих розмов. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 179
Читати далі
27.11.2025
Четвер. Хмарно, часом сніг з дощем. Температура: 3оС. Вітер західний сильний.
В ніч на п’ятницю. Хмарно. Температура: 0оС. Вітер південний слабкий.
П’ятниця. Мінлива хмарність. Температура: 2оС. Вітер південний помірний.
В ніч на суботу. Хмарно. Температура: 0оС. Вітер південно-східний слабкий. 
Субота. Хмарно. Температура: 3оС. Вітер південно-східний  помірний.
В ніч на неділю. Мінлива хмарність, туман.  Температура:  3оС. Вітер східний слабкий.
Неділя. Хмарно. Температура: 50С. Вітер  східний помірний.  
В ніч на понеділок. Хмарно, дощ. Температура: 2оС. Вітер південно-східний слабкий.
Понеділок. Хмарно, дощ, туман.  Температура: 4оС. Вітер західний помірний.  
В ніч на вівторок. Хмарно, сніг з дощем. Температура: 2оС. Вітер  північно-західний слабкий.
Вівторок. Хмарно. Температура: 4оС. Вітер західний помірний. 
В ніч на середу.  Мінлива хмарність. Температура: 2оС. Вітер південний слабкий.
Середа. Мінлива хмарність. Температура: 5оС. Вітер південний помірний.
осінь2Четвер. Хмарно, часом сніг з дощем. Температура: 3оС. Вітер західний сильний.
В ніч на п’ятницю. Хмарно. Температура: 0оС. Вітер південний слабкий.
П’ятниця. Мінлива хмарність. Температура: 2оС. Вітер південний помірний.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 43
Читати далі
27.11.2025
Дорогі читачі!
Ми щиро вітаємо рішення Уряду додати друковану пресу до переліку послуг, на які українці можуть спрямувати 1000 гривень. “Зимової підтримки”.
У часи війни газета набуває особливої ваги. Вона не залежить від електрики, інтернету чи гаджетів — інформація завжди з Вами, у будь-який час і за будь-яких умов.
Закликаємо скористатися цією можливістю та оформити передплату на українські видання.
Зробити це дуже просто: завітайте до будь-якого відділення “Укрпошти” й повідомте оператору, що бажаєте сплатити передплату коштами “Зимової підтримки”.
Можна обрати будь-який термін — від 1 до 12 місяців. Доставка розпочнеться вже у січні 2026 року по всій Україні, включно з прифронтовими громадами.
Ми щодня працюємо для Вас, дотримуючись високих стандартів журналістики, щоб Ви отримували лише важливу, перевірену й корисну інформацію. І саме Ваша підтримка дозволяє нам продовжувати цю місію впевнено та системно.
Зимова підтримка — це шанс допомогти українській пресі пройти через складні часи та зберегти українське незалежне Слово.
Подати заявку на отримання “Зимової підтримки” можна у будь-якому відділенні “Укрпошти” до 24 грудня.
Для маломобільних громадян діє послуга виклику листоноші за номером тел.: 0 800 300 545.
Також Ви можете спрямувати цю допомогу на оплату комунальних чи поштових послуг, придбання ліків українського виробництва, товарів вітчизняних виробників або на благодійність на користь ЗСУ. 
Проте ми будемо щиро вдячні кожному, хто вирішить підтримати саме друковану пресу й зробити свій внесок у розвиток наших видань!
Олег Васенчук, 
головний фахівець
Договірного відділу 
Управління періодичної преси Департаменту поштових 
послуг та торгівлі АТ «Укрпошта».
плакатДорогі читачі!
Ми щиро вітаємо рішення Уряду додати друковану пресу до переліку послуг, на які українці можуть спрямувати 1000 гривень. “Зимової підтримки”.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 46
Читати далі
27.11.2025
В кожного друкованого видання є свої читачі. У якого – більше, в якого – менше.
Чимало читачів і у «Вістей Ковельщини». Серед них – і молодші, і старші, і жінки, і чоловіки. Але чомусь «найдорожчими» для журналістів є люди  поважного віку. Щочетверга, тільки-но розвидниться, вони чимдуж  поспішають до приміщення редакції, щоб отримати свіжий номер газети. І не просто отримати, а й поділитися думками,  враженнями, спостереженнями.
— Дуже сподобався фоторепортаж про «парафіяльних павучків», — мовить жіночка в  літах. – У нашому храмі теж створена волонтерська група. Будемо вдячні, якщо напишете про неї.
— Надзвичайно цікавим був номер за 13 листопада, — захоплено говорить ще одна читачка, яка передплачує «міськрайонку» в редакції багато років поспіль. – Зворушила авторська сторінка Анатолія Семенюка, а особливо його нарис «З історії однієї церкви». В молоді роки я з батьками завжди їздила на  храмове свято в Клевецьк. Незабутні враження!
— Добре, що в газеті є цікаві розповіді і про ветеранів праці, і про молодь, — зауважує чоловік з паличкою в руках. – Передайте Валентині Січкар подяку за кореспонденцію «Дві жінки —  дві долі».  Гарно  і щиро написано. Із задоволенням прочитав вірші Анни Бойко (Кічки). Має людина талант!
Таких розмов не перелічити. Бо оті “найдорожчі” читачі – це не просто люди, яким дороге українське друковане слово. Вони – жива історія краю, багато пережили і багато побачили – як доброго, так і поганого. Ветерани  знають ціну праці і хліба, можуть об’єктивно оцінити дії нашої влади, починаючи з київської і закінчуючи місцевою. А головне – шанують журналістську працю і дуже хочуть, щоб газета ще довго тішила їх.
Ми вдячні за довіру і підтримку. І теж хочемо, щоб ранок кожного наступного  четверга розпочинався відвідинами редакції цих шанованих  і по-справжньому «дорогих» людей.
Як кажуть, будьмо й надалі разом! 
4897В кожного друкованого видання є свої читачі. У якого – більше, в якого – менше.
Чимало читачів і у «Вістей Ковельщини». Серед них – і молодші, і старші, і жінки, і чоловіки. Але чомусь «найдорожчими» для журналістів є люди  поважного віку. Щочетверга, тільки-но розвидниться, вони чимдуж  поспішають до приміщення редакції, щоб отримати свіжий номер газети. І не просто отримати, а й поділитися думками,  враженнями, спостереженнями.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 36
Читати далі
27.11.2025 Романюк Аліна Петрівна
Нещодавно Ковель приймав учасників обласного семінару на тему: «Публічні бібліотеки Волині: сучасні виклики та можливості». У Ковельській публічній бібліотеці зібрались директори бібліотек та керівники структурних підрозділів у сфері культури територіальних громад Волині, представники міської влади. 
Окрім обміну досвідом та практичними напрацюваннями, говорили про важливу роль бібліотек в сучасних умовах, які давно перестали бути просто книгозбірнями, їхню адаптацію до цифрової ери та розширення функцій. Адже сьогодні бібліотеки – це культурний та освітній центр, простір спілкування, психологічної підтримки, місце реалізації талантів та ідей для різних вікових груп. А ще – складова інформаційного “фронту”, волонтерський осередок, який об’єднує у воєнний час спільними справами для підтримки ЗСУ.
Окрім цього, на зустрічі вперше вручили Премію імені Галини Божик «За подвижництво у розвитку бібліотек Волині», яку засновано Ковельською міською радою та ГО «Волинське обласне відділення УБА». Приємно, що першою лауреаткою стала багаторічна колега Галини Михайлівни – Ольга Бичковська (на світлині). 
Загалом на цьому своєрідному бібліотекарському форумі, який пройшов організовано, чітко, змістовно, відбулась конкретна розмова про роль  і значення книгозбірень у вихованні людей взагалі і в умовах воєнного стану зокрема. Фоторепортаж про цю подію читайте і дивіться в сьогоднішньому номері газети. 
20251111_121120Нещодавно Ковель приймав учасників обласного семінару на тему: «Публічні бібліотеки Волині: сучасні виклики та можливості». У Ковельській публічній бібліотеці зібрались директори бібліотек та керівники структурних підрозділів у сфері культури територіальних громад Волині, представники міської влади. 
Окрім обміну досвідом та практичними напрацюваннями, говорили про важливу роль бібліотек в сучасних умовах, які давно перестали бути просто книгозбірнями, їхню адаптацію до цифрової ери та розширення функцій. Адже сьогодні бібліотеки – це культурний та освітній центр, простір спілкування, психологічної підтримки, місце реалізації талантів та ідей для різних вікових груп. А ще – складова інформаційного “фронту”, волонтерський осередок, який об’єднує у воєнний час спільними справами для підтримки ЗСУ.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 88
Читати далі
27.11.2025
Після поїздки ветеранської делегації Ковельщини в одне з  наймальовничіших місць Волині – село Радовичі, подумала: «Чи, бува, не тут набрався натхнення поет і композитор Степан Кривенький, пишучи пісню «Волинь моя»,  яка стала своєрідним гімном нашого краю?».
І справді: все тут заворожує і чарує. Як нам розповіли місцеві господарі, екопарк «Аміла» з оленячою фермою відкрився в селі Радовичі на Турійщині 2018 року. Крім ферми благородного оленя, до розважального комплексу входить музей фауни волинських лісів, конеферми з каретним подвір’ям та музей ретротехніки.
До речі, музей ретроавтомобілів розташований на старому  сільському аеродромі.  Представлено понад 20 одиниць військової та цивільної техніки середини ХХ століття та навіть спортивні літаки.
Що найбільше вразило? Чесно кажучи, все. Скрізь – порядок, чистота, зразковий благоустрій. Хтось із моїх колег сказав: «Потрапила наче в казку». Жінку можна зрозуміти. Адже за буденними клопотами і турботами  не кожна людина   старшого віку має можливість насолодитися довколишньою природою, помилуватися фауною і флорою, подихати свіжим повітрям…
А який тут осінній ліс! На затишних галявинах – фігури  казкових героїв, вдало оформлені зони відпочинку. Заворожує барвистий килим під ногами, тонкий, але міцний аромат опалого листя. 
Приємно, що працюють усі установи. Окраса села – музей. Багатий експонатами, він відтворює життя людей впродовж десятиліть. Дата заснування села десь губиться в тумані віків. Є різні легенди, версії, гіпотези – все це цікаво і захоплююче. 
Головне, що, пройшовши крізь століття, Радовичі стали перлиною не тільки Турійщини, а й Волині. Селу пощастило мати вмілого, працьовитого, знаючого керівника Романа Микитюка, який завдяки своєму таланту господаря “зробив Європу” в Україні. 
Нас не втомила  подорож, насичена великим, цікавим змістом. Екскурсовод Оксана Калюжна дуже змістовно  розповіла про всі локації та маршрути. 
Ми, ветерани, щиро вдячні очільниці Ковельської районної військової адміністрації  Ользі Черен за сприяння в організації екскурсії. Дякуємо за гостинність і теплий прийом господарям  «Аміли»! 
Валентина СІЧКАР,
голова Ковельської районної ветеранської організації.
НА СВІТЛИНАХ: під час відвідання екопарку «Аміла» ветеранами.
Фото з архіву автора. 
1000000896Після поїздки ветеранської делегації Ковельщини в одне з  наймальовничіших місць Волині – село Радовичі, подумала: «Чи, бува, не тут набрався натхнення поет і композитор Степан Кривенький, пишучи пісню «Волинь моя»,  яка стала своєрідним гімном нашого краю?».
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 41
Читати далі
27.11.2025
Старовижівчани знають Валентину Мороз як творчу особистість: вона вже багато років співає у ветеранському хорі «Надвечір’я» і є старостою цього колективу, має талант до вишивання, у чому переконалися ті, хто відвідав виставку її робіт, що діяла у Старовижівському краєзнавчому музеї. 
Її рушники, картини, серветки, ікони, наповнені особливою енергетикою і любов’ю, бачили поціновувачі старовинного українського мистецтва на виставках у Луцьку, Києві і навіть за кордоном.  
Уперше вона взялася за голку, коли ще була п’ятикласницею. 
– Мама вишивала, і я вирішила спробувати. Спершу для себе, а потім готувала весільні рушники для доньок. А ще шість уже маю для внучки, – розповідає Валентина Степанівна. – Вишиваю скрізь, де тільки є змога, навіть перебуваючи у лікарні чи санаторії. 
У творчому доробку майстрині більш як 70 вишитих робіт. Деякі стали подарунком для рідних та близьких, а більшість прикрашають оселю вишивальниці, наповнюючи кожну кімнату теплом, особливим затишком, бо створені з любов’ю до прадавнього ремесла, секрети якого старовижівчанці передала її мама, уже покійна, Ганна Гордіївна. Скатертини та рушники, які ще вона вишивала, пані Валентина зберігає як родинні реліквії. 
 – Особливо дорогі для мене мамині рушники. Одному з них, либонь, більш як 90 років. Він вишитий старовинним узором гладдю. Другий – «Ромашки голубі» – останній, який вона вишила за свого життя. Якраз його беру на сцену, коли співаємо пісню про маму, – каже моя співрозмовниця.    
Схеми вишивок вона шукає у мистецьких крамницях, на базарах, але береться лише за ті, які передають позитивні емоції. Її картини різні за сюжетами: на духовну тематику, про природу, модернові, з давньогрецької історії («Тріада») і навіть відтворюють роботи відомих українських художників, як-от «На гойдалці» та «Через кладку» Костянтина Трутовського. Саме над останніми пані Валя працювала найдовше, бо довелося покласти на полотно майже сто тисяч хрестиків. За роботою часто засиджується допізна, не відчуваючи, як пролітає час.
–  Найважче передавати обличчя людей, – зізнається майстриня. – Якщо десь зробиш помилку, воно виходить перекошене і погляд уже не той. 
І додає: виправляти помилку допомагає чоловік Василь Іванович. До захоплення дружини він ставиться з розумінням, адже в парі прожили вже 50 років. Саме його Валентина Степанівна іноді просить перерахувати хрестики, а лічити іноді доводиться аж до кількох тисяч. До речі, раніше чоловік сам виготовляв рамки для вишитих дружиною картин, бо без них роботи не мають того ошатного вигляду, який і надає їм завершеності, як останній акорд пісні.
Вишивальниця – активна учасниця ветеранського хору «Надвечір’я», староста цього колективу. Чи не тому її вишиті роботи «звучать»: так тонко і виразно передає вона на полотні не тільки зображення, а й звуки. Ось б’ють копитами баскі коні, а тут тихо підкрадається кіт, або дзюрчить потічок. У цих картинах відчувається щось живе і тепле, в що було вкладено душу і світлі емоції, а це справляє враження на кожного, хто їх споглядає. 
Під час відкриття виставки, на якій у краєзнавчому музеї було представлено майже 40 робіт майстрині, своїми враженнями від творчості Валентини Мороз поділилися волинська поетеса Валентина Клюнтер, директорка музею Наталія Ковальчук, місцевий краєзнавець Микола Шаясюк, керівник хору «Надвечір’я» В’ячеслав Нідзельський та учасниця цього колективу Валентина Боть та інші. Усі вони відзначали надзвичайно тонке сприйняття авторкою вишитих творів навколишнього світу, а від цього вони передають найменші нюанси та відтінки настроїв, багату та розмаїту палітру кольорів. 
Валентина Мороз за  професією медсестра. Працювала у сільському медпункті, тривалий час очолювала місцевий осередок Червоного Хреста. Тепер, у пору своєї золотої осені, кохається у трьох речах: вишивці, пісні й квітах. На обійсті її садиби – справжній трояндовий рай: більш як 50 кущів прикрашають квітник. 
– Звісно, і до квітника, і до городу треба докласти чимало праці, і домашні клопоти забирають час, але як тільки випадає вільна хвилина, беруся за вишивку або за малювання, – розповідає моя співрозмовниця, яка віднедавна почала створювати картини за номерами.
Валентина Степанівна також пише щоденник, впорядковує своєрідний літопис ветеранського хору «Надвечір’я». Хоча колесо її життя повернуло за сьомий десяток літ, вона не стомлюється наповнювати його творчістю, яка допомагає радіти життю, робить навколишній світ добрішим, світлішим, щирішим.  
Валентина БЛІНОВА.
На СВІТЛИНАх:  Валентина Мороз;  подружжя Морозів;  Валентина Клюнтер привітала вишивальницю;   Валентина Мороз разом із учасниками хору «Надвечір’я»; роботи вишивальниці.   
Фото з архіву автора. 
1 (1)Старовижівчани знають Валентину Мороз як творчу особистість: вона вже багато років співає у ветеранському хорі «Надвечір’я» і є старостою цього колективу, має талант до вишивання, у чому переконалися ті, хто відвідав виставку її робіт, що діяла у Старовижівському краєзнавчому музеї. 
Її рушники, картини, серветки, ікони, наповнені особливою енергетикою і любов’ю, бачили поціновувачі старовинного українського мистецтва на виставках у Луцьку, Києві і навіть за кордоном.  
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 109
Читати далі
27.11.2025
28 листопада, п’ятниця
Схід Сонця – 07.59; захід – 16.19. 
Місяць – у Рибах.
День працівника системи фінансового моніторингу. 
Мчч. Василія, Григорія, Йоана.
29 листопада, субота
Схід Сонця – 08.00; захід – 16.18.
Місяць – у Рибах.
Прп. Нектарія Києво-Печерського. 
30 листопада, неділя
Схід Сонця – 08.02; захід – 16.17.
Місяць – у Рибах, Овні.
Міжнародний день захисту інформації. 
Всесвітній день домашніх тварин. 
Неділя 25 після П’ятд. Ап. Андрія Первозваного.
1 грудня, понеділок
Схід Сонця – 08.3; захід – 16.17.
Місяць – в Овні.
День працівників прокуратури України. 
Всесвітній день боротьби пpоти СНІДу. 
Прав. Філарета Милостивого.
2 грудня, вівторок
Схід Сонця – 08.05; захід – 16.16. 
Місяць – в Овні, Тельці.
Прпп. Йоана, Андрія, Олексія.
3 грудня, середа
Схід Сонця – 08.06; захід – 16.16.
Місяць – у Тельці. 
Міжнародний день людей з інвалідністю. 
Прп. Йоана Мовчальника.
4 грудня, четвер
Схід Сонця – 08.07; захід – 16.15.
Місяць – у Тельці, Близнюках. 
День ракетних військ і артилерії України. 
День обіймів. 
Міжнародний день банків.
Вмц. Варвари і мц. Юліанії.
Місячні фази у листопаді-грудні
Зростаючий Місяць – до 30  листопада, 1-4 грудня.
Повний Місяць – 5 грудня.
Спадаючий  Місяць – 6-19 грудня.
Новий  Місяць – 20 грудня.
Зростаючий Місяць – 21-31 грудня.
Підготувала Марія Сукач.
листопа28 листопада, п’ятниця
Схід Сонця – 07.59; захід – 16.19. 
Місяць – у Рибах.
День працівника системи фінансового моніторингу. 
Мчч. Василія, Григорія, Йоана.
29 листопада, субота
Схід Сонця – 08.00; захід – 16.18.
Місяць – у Рибах.
Прп. Нектарія Києво-Печерського. 
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 36
Читати далі
27.11.2025
ОВЕН. Нестачі у iдеях i планах не буде, але їх краще ретельно проаналiзувати i лише пiсля цього утiлювати в життя. Тиждень вкрай насичений, вiрогiднi знайомства, зустрiчi, поїздки, багато iнформацiї.  Проявiть витримку i терпiння.
ТЕЛЕЦЬ. Необхiдно все продумати i пiдготуватися до рiшучого ривка. Постарайтеся здолати гординю, почути вимоги керiвництва, i тодi справи пiдуть на лад. Важливо навчитися вписуватися у часові рамки, не вiдкладайте справи на потiм.
БЛИЗНЮКИ. Вiдчуєте полегшення, пiде в минуле багато що з того, що дратувало. Сприятливий час для активного неформального спiлкування.  Не ухвалюйте поспiшних рiшень, оцiните ситуацiю, i лише пiсля цього дiйте.
РАК. Будете легкi на пiдйом, активнi. Пiдвищиться загальний тонус i поліпшиться настрiй.  Деякi плани доведеться змiнити, життя коректуватиме їх по-своєму. 
ЛЕВ. Робота – одне з найважливiших завдань тижня. Вiд її результату може залежати настрiй i матерiальне благополуччя сiм`ї. Давайте поради ненав’язливо, не демонструючи амбiцiй, i тодi вашу думку оцiнять.
ДIВА. Сприятливий перiод у всіх аспектах, якщо, звичайно, не будете байдикувати. Тиждень хороший для підбиття пiдсумкiв i придбання подарункiв.  Постарайтеся зосередитися i завершити основнi справи, якi намiтили цього року.
ТЕРЕЗИ. Відчуєте вплив своєї чарiвностi. Ваша оригiнальна пропозицiя може спочатку показатися колегам ризикованою, але тiльки вона допоможе справитися з ситуацiєю. У вихiднi забудьте про справи, відпочиньте.
СКОРПIОН. Виникне можливiсть просунутися кар’єрними сходами i досягти великих успiхiв на роботi. Проте поки не варто квапити подiї. прагнiть встигнути зробити все, об’єктивно розраховуйте сили. 
СТРIЛЕЦЬ. Справи на роботi можуть складатися успiшно. Вдома можна планувати велику покупку. Згадайте про старих друзiв. У четвер знадобиться швидкiсть реакцiї в ухваленнi рiшень.
КОЗЕРIГ. Можуть виникнути абсолютно несподiванi проблеми у сферi дiлового партнерства. З іншого боку, можете розраховувати на взаєморозумiння в спiлкуваннi з довколишніми. Вдасться проявити таланти i дiлову хватку.
ВОДОЛIЙ. Потрiбна незвичайна витримка, щоб самолюбнiсть не перешкодила жити. Постарайтеся дещо зменшити свiй апетит у фiнансовiй i дiловiй сферах. На шляху до високих досягнень iстотною перешкодою може стати консерватизм. 
РИБИ. Чим ближче до земних справ будете, тим бiльше шансiв на успiх в реальностi, а не в уявi. Не бiйтеся любити i бути коханими. Цi почуття взаємнi. Не уникайте спiлкування, будь-якi контакти будуть сприятливi в майбутньому.
Підготував
Степан ЗОРЕПАД.
гороОВЕН. Нестачі у iдеях i планах не буде, але їх краще ретельно проаналiзувати i лише пiсля цього утiлювати в життя. Тиждень вкрай насичений, вiрогiднi знайомства, зустрiчi, поїздки, багато iнформацiї.  Проявiть витримку i терпiння.
ТЕЛЕЦЬ. Необхiдно все продумати i пiдготуватися до рiшучого ривка. Постарайтеся здолати гординю, почути вимоги керiвництва, i тодi справи пiдуть на лад. Важливо навчитися вписуватися у часові рамки, не вiдкладайте справи на потiм.
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 46
Читати далі
21.11.2025
Четвер. Хмарно.Температура: 4оС. Вітер південний помірний.
В ніч на п’ятницю. Хмарно, часом дощ, туман.  Температура: 3оС. Вітер східний слабкий.
П’ятниця. Хмарно, часом дощ, туман. Температура: 4оС. Вітер  східний  помірний.
В ніч на суботу. Хмарно, часом дощ. Температура: 3оС. Вітер східний слабкий. 
Субота. Хмарно, туман. Температура: 3оС. Вітер південний помірний.
В ніч на неділю. Хмарно, часом дощ. Температура:  1оС. Вітер східний.
Неділя. Мінлива хмарність, часом дощ. Температура: 20С. Вітер південно-східний помірно сильний.  
В ніч на понеділок. Хмарно,  мокрий  сніг. Температура: 0оС. Вітер східний сильний.
Понеділок. Хмарно, мокрий сніг.  Температура: 3оС. Вітер східний сильний.  
В ніч на вівторок. Хмарно, часом дощ. Температура: 0оС. Вітер  південно-західний слабкий.
Вівторок. Хмарно, часом сніг з дощем. Температура: 3оС. Вітер південно-західний помірний. 
В ніч на середу.  Мінлива хмарність. Температура: 1оС. Вітер південний слабкий.
Середа. Мінлива хмарність. Температура: 4оС. Вітер південно-східний помірний.
осінь на першуЧетвер. Хмарно.Температура: 4оС. Вітер південний помірний.
В ніч на п’ятницю. Хмарно, часом дощ, туман.  Температура: 3оС. Вітер східний слабкий.
П’ятниця. Хмарно, часом дощ, туман. Температура: 4оС. Вітер  східний  помірний.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 56
Читати далі
21.11.2025
Аналізуючи події, що нині відбуваються в Україні, пов’язані з корупційними аферами у вищих «ешелонах» київської влади, мимоволі згадуєш воістину пророчі слова Симона  Петлюри, написані багато десятиріч тому: «Нам не страшні московські воші, нам страшні українські гниди».
Його вислів актуальний нині, як ніколи. Якщо путінські «воші», не криючись, четвертий рік поспіль воюють з Україною, не приховуючи свого наміру знищити її державність і націю, то українські «гниди», замаскувавшись під щирих патріотів, руйнують її зсередини корупцією, казнокрадством, шахрайством, зневагою до законності і моралі.
Найстрашніше полягає у тому, що через свою жадібність, прагнення збагачення будь-якою ціною  вони вірою і правдою служать ворогу, підривають економічну й  оборонну могутність країни, яка стікає кров’ю. Факти, які оприлюднили НАБУ і САП (очевидно, не без підтримки закордонних спецслужб) свідчать про активну співпрацю Міндіча, Чернишова та іже з ними із фсб московії, роботу проти інтересів української нації.
Справа навіть не в тих грошах, значну частину яких нам надають США і Євросоюз, хоч вони немалі, як у тому, що свідомо нищать енергетичну галузь, позбавляючи її захисту. Наслідки цього українці відчувають вже сьогодні. А що буде завтра, коли вдарять морози? За такі злочини в умовах воєнного стану треба карати швидко, жорстко і навіть жорстоко. Як буде в даному випадку, побачимо, хоча, знаючи особливості вітчизняного правосуддя, мало надії на швидке й жорстке покарання. Хоча, можливо, суддів «стимулюватиме» міжнародний контроль.
Боляче й огидно, що корупціонери коїли свій злочин (а хіба він один?) в час, коли наші Герої зі зброєю в руках захищають рідну землю. Крадії готові її продати рашистам – аби лишень платили. Але ж ця земля народна, і тільки народ має право визначати її подальшу долю. Зрештою, народ – головний носій влади в Україні, вірою і правдою якому повинні служити високопосадовці, починаючи від президента, прем’єр-міністра, народних депутатів і закінчуючи сільським чи селищним головою. 
В протилежному випадку, коли про це забувають, доля можновладців, хабарників, злодіїв може бути дуже сумною.             
корупціяАналізуючи події, що нині відбуваються в Україні, пов’язані з корупційними аферами у вищих «ешелонах» київської влади, мимоволі згадуєш воістину пророчі слова Симона  Петлюри, написані багато десятиріч тому: «Нам не страшні московські воші, нам страшні українські гниди».
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 56
Читати далі
21.11.2025
Трохи більше календарного місяця залишилось до кінця передплатної кампанії на 2026-й рік. І хоч “Укрпошта” оголосила її досить пізно, мусимо вписатися у визначені строки – і  ми,  як журналісти, і Ви, шановні читачі. 
Нагадаємо, що вартість передплати (разом із послугами поштового зв’язку) становить:
1 місяць – 90 грн.
3 місяці – 230 грн.
6 місяців – 440 грн.
12 місяців – 860 грн.
“Вісті Ковельщини” можна передплатити як одразу на рік, так на пів року або на один квартал. Вартість електронної версії підписки на місяць – 40 грн.
До речі, стало відомо, що 1000 гривень “Зимової підтримки” можна використати на передплату преси. 
Чимало ковельчан, за традицією, оформлює передплату безпосередньо в редакції газети. В такому разі вартість послуги становитиме 60 грн. Щоправда, кожного тижня її слід забирати з нашого офісу безпосередньо.
Читачі, які передплатять “Вісті Ковельщини” в будь-який зручний для себе спосіб, матимуть  змогу взяти участь у традиційному конкурсі-виграші “Передплатіть і виграйте!”.
Ми сподіваємося, що незважаючи на всі труднощі і негаразди воєнного стану, шанувальники газети підтримають її передплатою на 2026-й рік. Адже “Вісті Ковельщини” – газета для Вас і про Вас!”. Про це свідчить і добірка їх листів, які друкуємо на цій сторінці.
Редакція. 
газеткаТрохи більше календарного місяця залишилось до кінця передплатної кампанії на 2026-й рік. І хоч “Укрпошта” оголосила її досить пізно, мусимо вписатися у визначені строки – і  ми,  як журналісти, і Ви, шановні читачі. 
Нагадаємо, що вартість передплати (разом із послугами поштового зв’язку) становить:
1 місяць – 90 грн.
3 місяці – 230 грн.
6 місяців – 440 грн.
12 місяців – 860 грн.
“Вісті Ковельщини” можна передплатити як одразу на рік, так на пів року або на один квартал. Вартість електронної версії підписки на місяць – 40 грн.
До речі, стало відомо, що 1000 гривень “Зимової підтримки” можна використати на передплату преси. 
Чимало ковельчан, за традицією, оформлює передплату безпосередньо в редакції газети. В такому разі вартість послуги становитиме 60 грн. Щоправда, кожного тижня її слід забирати з нашого офісу безпосередньо.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 47
Читати далі
21.11.2025 Романюк Аліна Петрівна

IMG-20251106-WA0002або Як Конгрес Тримор’я відкрив нові можливості для Ковеля та Волині

В парку передбачені сучасні термінали для зберігання олії, паливно-мастильних матеріалів, нові товарні та митні склади, потужні зернові термінали та склади з супутньою інфраструктурою, склади мінеральних добрив та сипучих матеріалів, велика площа віддана під контейнерний термінал. 
l
Отож, пропонуємо увазі читачів газети нове інтерв’ю з Іллею КОШКІНИМ.
– Пане Ілля, минулий рік був надзвичайно плідним для «Ковель Порто». Розкажіть про те, над чим працювали та чого вдалось досягти? 
– Почати варто з найголовнішого: ми перейшли від стратегічного планування до фізичної реалізації, конкретних кроків для створення сприятливого бізнес-середовища. Дуже важливим етапом стало будівництво суміщеної колії, яка сполучає «Ковель Порто» зі станцією Ковель та відкриває «вікно» в Європу. Такі роботи вимагали значних матеріальних затрат, тож дуже вчасно для нас був прийнятий Закон «Про індустріальні парки».
За підтримки держави, яка компенсувала 50% вартості проєкту, вже завершено цей ключовий етап інфраструктурного розвитку – будівництво залізничних колій європейського (1435 мм) та українського (1520 мм) стандартів протяжністю 4,5 км. Це не просто технічне поліпшення – це фізичне відкриття нових перспектив для транскордонної логістики. Тепер маємо реальну основу для подальшого розвитку. Наразі йдуть роботи із облаштування другої черги прокладання колії.  
– Міжнародний Конгрес Тримор’я став знаковою подією для регіону. Які враження від його організації, адже такий захід відбувався вперше у нашому місті? 
– Впродовж кількох днів у межах Національної платформи «Ініціатива Трьох Морів – Україна» на Волині й у Ковелі зокрема відбувалися заходи у рамках Міжнародного Конгресу Тримор’я (3SI) «Регіони, які з’єднують Європу». Все пройшло на високому рівні. 
Дуже важливо, що у неспокійні часи випробувань України європейські  партнери підтримують нас. Приємно, що серед учасників були посли, консули, дипломати Литви, Латвії, Польщі, Хорватії – країн-учасниць Тримор’я – міжнародної, економічної та інфраструктурної формації, що об’єднує 13 держав Європейського Союзу й Україну, розташованих поблизу Балтійського, Чорного й Адріатичного морів. До роботи Конгресу долучилися представники органів влади різних рівнів, бізнесу, агенцій регіонального розвитку, громадських інституцій, науковці й експерти.
У рамках заходів делегація представників влади, бізнесу, громадськості та залізничників  побували на території «Ковель Порто». Окрім ділових зустрічей, відвідали унікальний потяг-галерею, що завітав у Ковель завдяки «Укрзалізниці» з нашої ініціативи. 
«Мистецький поїзд» у фотовиставці «Відвага нації» розповідає правду про війну в Україні через фотографії Говарда Баффетта – американського бізнесмена, філантропа і фотографа, одного з найбагатших людей планети та найвідоміших благодійників, який неодноразово виділяв кошти на потреби ЗСУ. 
Така мистецька подія нагадала усім, яка ціна життя в Україні. Вражаюча фотовиставка продемонструвала мужність та відданість українського народу, який відстоює демократію та свободу. Тож дякуємо захисникам! Їх стійкість – це наша впевненість та можливість працювати, розвивати чесний бізнес на благо людей та розвитку країни. 
– Повертаючись до Міжнародного Конгресу, хочу запитати, як він вплинув на розвиток парку? 
– Конгрес став каталізатором інвестиційної привабливості. Можна сказати, це перший захід, де ми так голосно заявили про «Ковель Порто». Презентація парку на такому рівні значно підвищила інтерес з боку європейських інституцій та потенційних інвесторів. Але найважливіше – ми отримали конкретні результати. 
Під час Конгресу підписано угоду про стратегічне партнерство між Ковельською міською радою та нашим парком. Цей документ передбачає спільну реалізацію проєктів, спрямованих на інтеграцію до європейської транспортної мережі TEN-T та Rail Baltica, і розвиток транскордонної логістики за напрямками «Ковель – Люблін – Каунас – Рига» та «Ковель – Львів – Чернівці – Сучава».
– А як щодо міжнародного визнання?
– Зацікавленість та увага міжнародних спільнот зростає. Показовим свідченням цьому є підписання угоди в рамках Конгресу з литовською компанією LTG Cargo, яка передбачає передачу тепловоза для потреб парку та розвиток співпраці у сфері транспортних перевезень. Це конкретний приклад міжнародної довіри та початок нашої інтеграції у балтійсько-європейські логістичні ланцюги. 
Нещодавно відбулась зустріч з Генеральним директором литовської LTG Cargo Егле Сіме безпосередньо у «Ковель Порто», де домовились про початок співпраці в напрямку реалізації прямого регулярного залізничного маршруту «Ковель-Каунас»  безпосередньо між їх терміналом КІТ (Каунаський Інтермодальний Термінал) та терміналом «Ковель Порто». 
– Які практичні результати вже відчуває місцева громада?
– Як зазначив міський голова Ігор Чайка, «Ковель Порто» – це нові робочі місця, додаткові надходження до бюджету та зростання інвестиційної привабливості всього регіону. Ми створюємо не просто логістичний хаб, а цілісний економічний кластер, де кожен мешканець може знайти перспективу для праці в Україні та свого професійного розвитку.
– Які плани на найближче майбутнє?
– Наша робота надалі зосереджена на кількох ключових напрямках:
n Розвиток проєктів у галузі відновлювальної енергетики та інтермодальних перевезень.
n Співпраця з ЮНІДО для реалізації принципів функціонування еко-індустріального парку.
n Співпраця з ІП «ЛЮБЛИНЕЦЬ». 
– Щодо останнього, то, як нам здається, це дуже цікавий та важливий напрямок для Ковельщини. Розкажіть детальніше, у чому полягає суть співпраці з індустріальним парком «ЛЮБЛИНЕЦЬ»?
– Наше стратегічне розташування в Ковелі, на перехресті автомобільних та залізничних магістралей з доступом до траси М07 і залізниці 1520/1435 мм. дає для індустріального парку «ЛЮБЛИНЕЦЬ» унікальну синергію у співпраці з «Ковель ПОРТО»: використовуючи той факт, що межі парків знаходяться на відстані 450 метрів один від одного, ми можемо запропонувати підключення до нашої інфраструктури: енергомережі та залізниці двох стандартів 1520/1435 мм, що на старті гарантує парку «ЛЮБЛИНЕЦЬ» зниження капітальних витрат на H” 30-40 % та прискорення реалізації їх запуску на 12-24 міс. 
Також орендна плата, яку «Ковель Порто» сплачуватиме селищній раді вже з початку 2026 року, зможе значно покращити  рівень надання комунальних послуг в громаді. Офіційна пропозиція Люблинецькій селищній раді про співпрацю надіслана. Ми також плануємо взяти участь у їхньому конкурсі з вибору керуючої компанії.
– Що б Ви хотіли сказати на завершення?
– Перш за все, хочу подякувати Сергію Тігіпку, власнику групи «ТАС», за віру в проєкт європейської залізниці в Ковелі, керівництву Мінекономіки за державну підтримку нашого проєкту, керівництву Волинської ОДА, яка дуже допомагає з координацією проєкту.  Особлива подяка – депутатам Ковельської міської ради та виконавчим органам влади міста, з якими співпрацюємо кожен день, бо разом ми будуємо майбутнє Ковеля та Волині.
l
Ілля Кошкін наголосив, що «Ковель Порто» продовжує динамічно розвиватися, реалізуючи принципи сталого розвитку та відкритості для міжнародного співробітництва. Найближчими місяцями очікуються нові угоди, які зміцнять позиції Ковеля як важливого логістичного хабу в міжнародному проєкті «Трьох Морів».
Розмовляла 
Аліна РОМАНЮК.
В парку передбачені сучасні термінали для зберігання олії, паливно-мастильних матеріалів, нові товарні та митні склади, потужні зернові термінали та склади з супутньою інфраструктурою, склади мінеральних добрив та сипучих матеріалів, велика площа віддана під контейнерний термінал. 
ххх
Отож, пропонуємо увазі читачів газети нове інтерв’ю з Іллею КОШКІНИМ.
– Пане Ілля, минулий рік був надзвичайно плідним для «Ковель Порто». Розкажіть про те, над чим працювали та чого вдалось досягти? 
– Почати варто з найголовнішого: ми перейшли від стратегічного планування до фізичної реалізації, конкретних кроків для створення сприятливого бізнес-середовища. Дуже важливим етапом стало будівництво суміщеної колії, яка сполучає «Ковель Порто» зі станцією Ковель та відкриває «вікно» в Європу. Такі роботи вимагали значних матеріальних затрат, тож дуже вчасно для нас був прийнятий Закон «Про індустріальні парки».
За підтримки держави, яка компенсувала 50% вартості проєкту, вже завершено цей ключовий етап інфраструктурного розвитку – будівництво залізничних колій європейського (1435 мм) та українського (1520 мм) стандартів протяжністю 4,5 км. Це не просто технічне поліпшення – це фізичне відкриття нових перспектив для транскордонної логістики. Тепер маємо реальну основу для подальшого розвитку. Наразі йдуть роботи із облаштування другої черги прокладання колії.  
– Міжнародний Конгрес Тримор’я став знаковою подією для регіону. Які враження від його організації, адже такий захід відбувався вперше у нашому місті? 
 
Коментарів до новини: 22
Переглядів новини: 482
Читати далі
21.11.2025
Сьогодні – все ніби, як завжди.
Робота над черговим номером газети. Телефонні дзвінки і повідомлення читачів в електронній пошті. Відвідувачі редакції.
І все ж не все так. Чомусь навіть фізично відчуваю відсутність давнього і щирого друга журналістів, незламного борця за торжество української національної ідеї, невтомного діяча Фонду культури та учасника багатьох важливих історико-культурологічних подій в Ковелі, Луцьку, Києві.
Не бувало дня, щоб він не заходив до редакції, не пропонував якоїсь цікавої теми до висвітлення, або просто не розповідав про останні події, які його найбільше схвилювали. А ще – вголос називав прізвища відвертих і замаскованих ворогів України, яких обов’язково виведе на «чисту воду». І, звичайно, мріяв завершити можливо найголовнішу справу свого життя – музей-садибу Самійла Підгірського, що неподалік від редакційного офісу…
Не судилося. Доля жорстоко обійшлася з Геннадієм Сарапіним – вчора минуло 40 днів, як він передчасно пішов у Вічність.
Я пам’ятаю його з тих пір, як очолив колектив «міськрайонки». У 1990-их роках пан Геннадій став особливо активним дописувачем газети, одночасно видаючи за власні кошти десь у далекій Балтії «Долю», що стала популярною і непересічною подією у житті не тільки ковельчан.
Його однодумцями і соратниками в національно-демократичному русі на Ковельщині були Іван Сидорук, Володимир Осіюк, Марія Хотинська, Ігор Пащук та багато, багато інших патріотів, декого з яких давно вже немає в живих. 
Можна було б багато розповідати про справи, до яких був причетний Геннадій Сарапін. Частково про них  писали «Вісті Ковельщини», більше, можливо, розкажуть його колеги, які спільно створять книгу про видатних діячів волинського руху Опору дев’яностих і пізніших років. Бо є що згадати і Михайлу Тискому, і Володимиру Банаді, і Олександру Гудимі з Луцька. Та й у Києві є чимало побратимів, з якими пан Геннадій боровся за відродження СПРАВЖНЬОЇ української культури і з приводу її руйнування частенько бідкався останнім часом.
Він не мав особливо високих відзнак і посад. У поціновувачів мистецтва  залишився в пам’яті  як організатор перших на Волині художніх пленерів всеукраїнського та міжнародних масштабів. Завдяки його ініціативі з’явилися художні галереї у Ковелі, Шацьку, виставкові залі в Ківерцівському музеї, Любомльському, Камінь-Каширському та Ратнівському будинках культури.
В прихильників і шанувальників Української незалежної православної церкви користувався авторитетом через свою патріотичну позицію у питанні її розбудови. І, мабуть, закономірно, що саме настоятель Свято-Димитрівського храму ПЦУ протоієрей Анатолій Александрук освятив капличку, яку власним коштом Геннадій Сарапін обладнав на подвір’ї, де розташовується музей-садиба Самійла Підгірського. А ще активно сприяв створенню церковної громади храму Покрови Пресвятої Богородиці у селі Тойкуті (Несухоїжах).
При  зустрічах не раз розповідав про перепони на шляху до реалізації задуму, які разом із соратниками – подружжям Козуль, Василем Марчуком, ковельськими «союзянками» та іншими активістами вдалося подолати… 27 квітня 2023 року тут вперше відслужили літургію рідною мовою. Очолив літургію на той час старший декан Ковельського деканату Волинської єпархії ПЦУ і настоятель Свято-Юріївського храму с. Дубового  протоієрей Іван Бонис. Співав хор під орудою Василя Старевича із села Мощеної. 
Оскільки служба Божа відбувалася у Світлий вівторок, то у храм із благословення митрополита Луцького і Волинського Михаїла привезли благодатний вогонь, доставлений в Україну з Єрусалиму.
До речі, риси характеру пана  Геннадія, про які згадано вище, сприяли тому, що його було введено до складу Громадської ради при Ковельському міському голові Ігорю Чайці. Довір’я, виявлене йому, він виправдав сповна. 
В колі активістів національно-демократичного руху його шанували за принциповість, сміливість, вміння говорити правду у вічі опонентам, чітку громадянську позицію. Він послідовно відстоював свою (та й не тільки свою) думку про те, що Україні потрібна не якась  ілюзорна «незалежність», а реальна самостійність від будь-кого. І цю самостійну державу ми повинні будувати всі разом, починаючи від президента і кінчаючи пересічним громадянином, будучи готовим в будь-яку хвилину вступити у бій проти ворога. Інакше втратимо державу назавжди. Суворі реалії нинішнього життя підтверджують правильність передбачень Геннадія Сарапіна.
Тож вічна пам’ять Патріоту, якого так не вистачає у ці холодні листопадові дні його друзям. Царство Небесне  добрій щирій душі!
Микола вельма. 
НА СВІТЛИНАХ: миті життя Геннадія Сарапіна. 
сарап1Сьогодні – все ніби, як завжди.
Робота над черговим номером газети. Телефонні дзвінки і повідомлення читачів в електронній пошті. Відвідувачі редакції.
І все ж не все так. Чомусь навіть фізично відчуваю відсутність давнього і щирого друга журналістів, незламного борця за торжество української національної ідеї, невтомного діяча Фонду культури та учасника багатьох важливих історико-культурологічних подій в Ковелі, Луцьку, Києві.
 
Коментарів до новини: 1
Переглядів новини: 55
Читати далі
21.11.2025
21 листопада, п’ятниця
Схід Сонця – 07.48; захід – 16.25. 
Місяць – у Стрільці.
День Гідності та Свободи в Україні. 
Всесвітній день телебачення.
ВВЕДЕННЯ В ХРАМ БОГОРОДИЦІ.
22 листопада, субота
Схід Сонця – 07.50; захід – 16.24.
Місяць – у Стрільці.
Дeнь пам’яті жертв голодоморів. 
Післясвято Введення. Поминання всіх в Україні, голодом заморених. 
23 листопада, неділя
Схід Сонця – 07.52; захід – 16.23.
Місяць – у Стрільці, Козерозі.
Неділя 24 після П’ятд. Прп. Олександра.
24 листопада, понеділок
Схід Сонця – 07.53; захід – 16.22.
Місяць – у Козерозі.
Вмц. Катерини. 
25 листопада, вівторок
Схід Сонця – 07.55; захід – 16.21. 
Місяць – у Козерозі, Водолії.
Міжнародний день боротьби зa ліквідацію насильства відносно жінок.
Віддання Введення. Сщмч. Климента Римського. Прп. Петра, мовчальника. 
26 листопада, середа
Схід Сонця – 07.56; захід – 16.20.
Місяць – у Водолії. 
Мч. Данила Братковського.
27 листопада, четвер
Схід Сонця – 07.58; захід – 16.19.
Місяць – у Водолії, Рибах. 
Прп. Романа. Блгв. Всеволода.
Місячні фази у листопаді
Зростаючий Місяць – 21-30  листопада.
Підготувала Марія Сукач.
квіти21 листопада, п’ятниця
Схід Сонця – 07.48; захід – 16.25. 
Місяць – у Стрільці.
День Гідності та Свободи в Україні. 
Всесвітній день телебачення.
ВВЕДЕННЯ В ХРАМ БОГОРОДИЦІ.
22 листопада, субота
Схід Сонця – 07.50; захід – 16.24.
Місяць – у Стрільці.
Дeнь пам’яті жертв голодоморів. 
Післясвято Введення. Поминання всіх в Україні, голодом заморених. 

 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 46
Читати далі
21.11.2025
ОВЕН. Постарайтеся  накопичити сили i озброїтися знаннями i мудрiстю. Тодi раптовий ривок вперед приведе до перемоги над обставинами. Тримайте в порядку документи i не тягнiть з проблемами, якi необхiдно розв’язати.
ТЕЛЕЦЬ. Приймайте себе i довколишніх такими, якi вони є, забудьте про стереотипи i домисли. Початi в середу справи вдадуться, особливий успiх принесуть зусилля в iнтелектуальнiй сферi i в роботi з iнформацiйними потоками. 
БЛИЗНЮКИ. Не зважаючи на справи, бiльше часу присвятiть активному вiдпочинку, гуляйте на свiжому повiтрi, рухайтеся. Можете переглянути систему прiоритетiв. Деякi менш важливi обов’язки безболiсно перекладайте на плечi довколишніх, щоб звiльнити необхiднi час i сили. 
РАК. Обставини можуть вимагати зосередженості у вчинках i свiжостi в думках. Постарайтеся не переоцiнювати своїх можливостей, оскiльки позицiї партнерiв можуть виявитися сильнiшими. В кiнцi тижня женіть геть вiд себе лiнь, якщо хочете досягти успiху. 
ЛЕВ. Не робiть рiзких рухiв, краще йти вперед у ритмi, який найбiльш комфортний.  Не сприймайте все дуже серйозно, не драматизуйте ситуацiю нi на роботi, нi в особистому життi. Допустiть у справах якийсь елемент гри, це розкриє вашi творчi можливостi.
ДIВА. На роботi краще менше привертати до себе уваги начальства. У четвер вашi пропозицiї сприйматимуться схвально. Є можливiсть отримати довгождану звiстку вiд родичiв.  
ТЕРЕЗИ. Початок тижня обiцяє бути метушливим, проте до вихiдних все утрясеться. У понедiлок можуть дратувати багато непотрiбних розмов. Будьте обережніші у  висловах, їх можуть болісно сприйняти. Не iгноруйте думку колективу, якщо потрiбне кар’єрне зростання.
СКОРПIОН. Значна частина проблем вирішиться сама собою. Вiрогiдна вдала поїздка, яка виявиться приємною. В середу можуть проявитися прихованi здiбностi.  У п’ятницю цiкавi iдеї можуть виникнути раптово, постарайтеся не вiдкидати їх вiдразу.
СТРIЛЕЦЬ. Підсвiдомо прагнутимете до участi в авантюрах. Невiдомо, чи буде це виправдано досягненням мети, проте шквал вражень вам гарантовано. Зiрки радять бути розсудливiшимим. В середу зможете згладити будь-якi конфлiктнi ситуацiї. 
КОЗЕРIГ. Дивовижнi зустрiчi i цікаві випадки траплятимуться як у калейдоскопi, що не дасть занудьгувати. Ловiть успiх, використовуйте цей час не тiльки для розваги, але й для справ. Почуєте немало корисних рад. Вам пiд силу органiзацiя будь-якого важливого заходу. 
ВОДОЛIЙ. На початку тижня доведеться напружено трудитися, щоб досягти результату. Прислухайтеся до iнтуїцiї, знайдiть ключик до серця начальства, тодi стане ймовірніше просування по службi. Ближче до кiнця тижня не варто нікого обговорювати. 
РИБИ. Роботи буде багато, але це хай не лякає, адже вас чекає вiдповiдна винагорода. Якщо не сидiти, склавши руки, то можна досягти мети i заручитися пiдтримкою потрiбних людей.
Степан ЗОРЕПАД.
гороОВЕН. Постарайтеся  накопичити сили i озброїтися знаннями i мудрiстю. Тодi раптовий ривок вперед приведе до перемоги над обставинами. Тримайте в порядку документи i не тягнiть з проблемами, якi необхiдно розв’язати.
ТЕЛЕЦЬ. Приймайте себе i довколишніх такими, якi вони є, забудьте про стереотипи i домисли. Початi в середу справи вдадуться, особливий успiх принесуть зусилля в iнтелектуальнiй сферi i в роботi з iнформацiйними потоками. 
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 81
Читати далі
13.11.2025
Четвер. Мінлива хмарність.Температура: 10оС. Вітер південно-західний помірний.
В ніч на п’ятницю. Ясно.  Температура: 6оС. Вітер південно-західний помірно-сильний.
П’ятниця. Мінлива хмарність. Температура: 12оС. Вітер  південно-західний  помірний.
В ніч на суботу. Хмарно, дощ. Температура: 7оС. Вітер північний помірний. 
Субота. Хмарно, дощ. Температура: 5оС. Вітер північний помірний.
В ніч на неділю. Мінлива хмарність. Температура: -1оС. Вітер південний слабкий.
Неділя. Хмарно, по обіді – дощ.  Температура: 40С. Вітер південний  помірний.
В ніч на понеділок. Хмарно,  можливий сніг. Температура: 3оС. Вітер західний слабкий.
Понеділок. Хмарно, часом  дощ.  Температура: 6оС. Вітер західний помірний.  
В ніч на вівторок. Хмарно, можливий дощ. Температура: 2оС. Вітер  західний помірно сильний.
Вівторок. Хмарно, можливий дощ із снігом. Температура: 5оС. Вітер західний сильний. 
В ніч на середу.  Мінлива хмарність. Температура: 3оС. Вітер південно-східний помірний.
Середа. Хмарно, можливий дощ. Температура: 7оС. Вітер південно-східний сильний.
хрЧетвер. Мінлива хмарність.Температура: 10оС. Вітер південно-західний помірний.
В ніч на п’ятницю. Ясно.  Температура: 6оС. Вітер південно-західний помірно-сильний.
П’ятниця. Мінлива хмарність. Температура: 12оС. Вітер  південно-західний  помірний.
В ніч на суботу. Хмарно, дощ. Температура: 7оС. Вітер північний помірний. 
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 63
Читати далі
13.11.2025
Дехто з нас (а, може, й більшість) сповідує принцип: «Прожив день – і слава Богу!». Як правило, ми цінуємо сучасне, шануємо нині сущих, окремим з них співаємо дифірамби. Коли ж події і люди відходять у минуле, згадуємо їх дуже рідко або взагалі забуваємо.
В цьому дивного немає нічого – такі реалії людського буття. Особисто мені це не зовсім подобається,  але вдіяти нічого не можу. Єдине, що можу – на шпальтах газети чи книги згадати тих, хто творив історію нашого краю, залишивши слід на рідній  землі.
З нагоди Дня працівників радіо, телебачення і зв’язку, який відзначатимемо у неділю 16 листопада, виникло бажання бодай коротко розповісти про тих, хто стояв біля витоків радіожурналістики Ковельщини,  сіяв зерна розумного, доброго, вічного у душах і серцях ковельчан. Про багатьох із них представники молодшого (та й середнього) поколінь майже нічого не знають.
Так от, місцеве радіомовлення в Ковелі започаткували з  ініціативи органів тодішньої влади у 60-70-их роках минулого століття. Радіостудія розміщувалася в приміщенні районного вузла зв’язку, фахівці якого на чолі з адміністрацією несли персональну відповідальність за якість передач, охоплення ними якомога більшої аудиторії. Гучномовці, або як їх називали, «брехунці», були практично   в кожному домі, деякі  розміщували на стовпах міських та сільських вулиць.
телебаченняДехто з нас (а, може, й більшість) сповідує принцип: «Прожив день – і слава Богу!». Як правило, ми цінуємо сучасне, шануємо нині сущих, окремим з них співаємо дифірамби. Коли ж події і люди відходять у минуле, згадуємо їх дуже рідко або взагалі забуваємо.
В цьому дивного немає нічого – такі реалії людського буття. Особисто мені це не зовсім подобається,  але вдіяти нічого не можу. Єдине, що можу – на шпальтах газети чи книги згадати тих, хто творив історію нашого краю, залишивши слід на рідній  землі.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 63
Читати далі
13.11.2025

семенюкАвторська сторінка Анатолія Семенюка

15 листопада ц. р. ексмер Ковеля, Почесний громадянин міста, поет, письменник, журналіст, краєзнавець Анатолій Семенюк відзначатиме свій день народження. 
З цієї приємної нагоди пропонуємо увазі читачів газети авторську сторінку людини, відомої  на Ковельщині, Волині, в Україні.
Щиро вітаємо з Новоліттям, бажаємо многих і благих літ життя, Господньої ласки на кожен день, родинного благополуччя й активного довголіття!
15 листопада ц. р. ексмер Ковеля, Почесний громадянин міста, поет, письменник, журналіст, краєзнавець Анатолій Семенюк відзначатиме свій день народження. 
З цієї приємної нагоди пропонуємо увазі читачів газети авторську сторінку людини, відомої  на Ковельщині, Волині, в Україні.
Щиро вітаємо з Новоліттям, бажаємо многих і благих літ життя, Господньої ласки на кожен день, родинного благополуччя й активного довголіття!

З історії однієї церкви, або Мій обов’язок перед Богом і людьми 

Село, моє рідне село… Сьогодні це – сльозиночка на карті. Так, так. Не краплиночка, не піщинка, а саме гірка сльозиночка. Бо  ж скільки лихоліть вихором над селом пронеслось. Скільки сліз і крові оросило цю благодатну землю. Скільки душ клевечан на небесах, а кості їхні в сирій землі на цвинтарі покояться. 
Перша згадка про  село датується 1511 роком. Вона — від славних князів Сангушиків,  які ревно берегли і розвивали основи православної віри. На тернистих  шляхах  подій і фактів, перемог і поразок, віри й атеїзму народилась цвинтарна церковка в ім’я Петра і Павла в с. Клевецьку.
 
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 81
Читати далі
13.11.2025
Сьогодні в Україні надзвичайно важкий час – війна. Її чорна хмара  накрила багато родин. І чи не найголовніше для кожного – не втратити себе у жахливій круговерті, вистояти. Не досить просто жити, виживати. Важливо  запалити своїм вогнем любові навколишній світ.
Є люди, від спілкування з якими неодмінно отримуєш задоволення. Їх не часто можна зустріти, але коли з такою людиною поспілкуєшся, то гарний настрій гарантований. Виникає бажання  неодмінно розповісти про їх іншим.
Одна з них – Галина Артемівна Грицюк, друга —  Марія Володимирівна Козачок з Голоб. Перша – вчителька, все життя в школі, інша санітарка, яка життя присвятила роботі в лікарні. Обоє нині – голобчанки. Обоє поєднали в собі найкращі риси жінки- трудівниці, жінки-матері. Для них сім’я, діти  – це найбільше щастя. Попри все, ніколи не схиляли голів перед труднощами. Долати їх завжди допомагали працелюбність, турбота про рідних, щирість. 
Жінки навчились цінувати окраєць хліба, зароблену копійчину, поважати працю. У кожної з них багато доброго, справедливого, мудрого.
Але у кожної своя доля, своя дорога життя. Десь там, за сивими туманами, перетнулись їх життєві шляхи в селищі.  Тут летять, відлітають у Вічність  роки. Але вони ніколи не зітруть з пам’яті спогадів про війну, дитинство, юність.  На їх віку було всього: і доброго, і поганого, і світлого, і темного.
l
Марія Володимирівна Козачок  народилась у с. Бруховичі в далекому 1927 році. Нелегкий то був час. Коли виповнилось 9 років, не стало матері. Її замінила мачуха. І все було б, можливо, добре, якби не війна. Батько назавжди лишився на полі бою, а діти пізнали нелегку ціну  сирітського хліба. І нині Марія Володимирівна іноді задумується, як тоді вижили. Складним було повоєнне життя. Працювала за обід, якусь одежину. Так і минали роки в праці й турботах. 
І хто  зна, як би склалася доля, якби в Голобах не відкрилася лікарня. Її, худеньку, маленьку на зріст, взяли на роботу в пологове  відділення. 
«Не можна було передати мою радість, — згадує ветеранка. – 5 кілометрів було до Голоб, і робота не з легких, але я труднощів не відчувала».  У трудовій книжці – один запис: «В 1946 р. прийнята на роботу в Голобську лікарню». З тих пір – пів століття на одному місці. Її завжди хвалили, ставили в приклад, поважали за працелюбність, старання, відповідальне ставлення до своїх обов’язків. Як пам’ять  про ті часи – багато подяк, грамот і … спогади. 
Згодом вийшла заміж за хорошого хлопця. Доля подарувала молодій парі двох дітей: донечку  Валентину, сина Анатолія. Життя пройшло у праці, домашніх клопотах, турботі про дітей. Сім’я мудро виходила з різних життєвих ситуацій, зберігши впродовж 66 років повагу, любов один до одного. Вже пішов у засвіти господар дому, а діти покінчали навчальні заклади, працюють на відповідальних посадах. І завжди поспішають до батьківської хати.
Не дивлячись на свій вік (незабаром 99), Марія Володимирівна ще дає собі раду. Сама вдома,  правда, рідко буває: навідують добрі сусіди, друзі, соціальний працівник. Порядку, чистоті в обійсті можуть позаздрити навіть деякі молоді господарки.
Марія  Володимирівна дуже любить читати. Книжки вже їй заважко, а от газета – для душі.
«Скільки себе пам’ятаю, — стверджує, — наша районна газета завжди була  в домі. Це – обов’язково. Чоловік дуже її любив, ми часто обговорювали ту чи іншу статтю, подію. Читаю газету, потім перечитую, бо цікаво. Все своє, рідне.  
Дивно, що дехто каже: «Телевізор подивлюсь, і вистачить».   Мій «телевізор»  ось тут на столі – всі газети за рік. Зберігаю ті, де йдеться про селище, людей, яких знаю».
l
«Життя є життя: воно ставить свої перепони, труднощі, але на те дав Бог людині розум, щоб вміти їх долати, не нарікаючи на свою долю», — говорить Галина Артемівна Грицюк, ветеранка педагогічної праці. Про неї кажуть: «Вчитель від Бога». Відмінник народної освіти України, нагороджена багатьма почесними грамотами, подяками, медаллю “За трудову доблесть”, орденом Трудового Червоного Прапора. 
А до визнання і заслужених нагород привела довга дорога вчительської праці, котра розпочалась в її рідному селі Вівчицьк, де народилась, де пройшли дитячі роки.  Пізніше стала працювати в Голобській середній школі. Спочатку – вчителем, а згодом – заступником директора з початкової освіти. 
І де б не працювала, кожен урок педагогині запам’ятовувався дітям надовго, бо це було цікаво, корисно. Її методичні  розробки – важливий внесок у запровадження нових методів навчання й виховання учнів молодших класів. Цими розробками користувались у методичних  кабінетах Києва, Луцька, Ковеля. Свою роботу вчителька за покликанням любила над  усе. Любили Галину Артемівну й діти, поважали батьки. 
В ті далекі часи робота вчителя виходила  за межі школи. Незважаючи на зайнятість, брала активну участь у громадському житті селища. Жінку неодноразово обирали депутатом селищної ради, членом виконкому.
І нині, перебуваючи на  заслуженому відпочинку, не сидить без роботи. Зустрічається з молодими колегами, дітьми. Біля її домівки з ранньої весни до пізньої осені – розмай квітів, що  радують односельчан. 
А ще вона, маючи вільний час, творить цікаву поезію.  В її доробку – три книги. Зокрема, «Вівчицьк. Книга життя мого села” – це своєрідна біографія родоводів її односельчан, історія  села. А ще є «Голос рідної природи», «Стежками дитинства». 
Вдома завжди був надійний тил, який забезпечував чоловік Адам Андрійович. З ним творили сімейний вінок більше 50 років, вплітаючи в нього кольори добра, любові, радості. На жаль, пішов уже з життя. Доля подарувала двох синів. Розлетілись діти, давно  створили свої сім’ї, тішать матусю своїми успіхами, теплом сердець, усмішками онучат. 
Кожному з них невгасимим вогником світить мамине до болю близьке вікно. Завжди поспішають на мамин поклик, котра гарячим серцем розбиває кригу зла і біди  або просто заспокоїть.
Свій 92-й рік народження Галина Артемівна зустріла в доброму настрої, бо цього додали друзі, колеги. Вчителька і нині веде активний спосіб життя. Вона – життєлюб. Як і колись, так і нині її зігріває любов і повага до нашої міськрайонної газети.
«Газета – чудовий дар для нас, ветеранів, бо книги читати не завжди під силу, а газета завжди цікава, і на всі питання дасть відповідь».
Дійсно, газета корисна і потрібна. У Галини Артемівни – оформлено ряд папок з вирізками із «Вістей Ковельщини» різних років видання.  Тут корисні поради,  інформація про лікування травами, смачні й поживні рецепти. Папок  більше 10. Це ніби енциклопедія знань і досвіду,  написана самим життям.
l
Ось так  живуть у селищі дві жінки, які завжди на виду і в повазі односельчан. Різні професії, а такі близькі дороги їх життя, пов’язані з селищем.
Нехай же ще довго не спішать літа на Ваш поріг, дорогі землячки, а  подальші роки будуть здоровими, оточені увагою і турботою про Вас!
Валентина СІЧКАР,
громадський кореспондент газети «Вісті Ковельщини».
20251030_151129Сьогодні в Україні надзвичайно важкий час – війна. Її чорна хмара  накрила багато родин. І чи не найголовніше для кожного – не втратити себе у жахливій круговерті, вистояти. Не досить просто жити, виживати. Важливо  запалити своїм вогнем любові навколишній світ.
Є люди, від спілкування з якими неодмінно отримуєш задоволення. Їх не часто можна зустріти, але коли з такою людиною поспілкуєшся, то гарний настрій гарантований. Виникає бажання  неодмінно розповісти про їх іншим.
Одна з них – Галина Артемівна Грицюк, друга —  Марія Володимирівна Козачок з Голоб. Перша – вчителька, все життя в школі, інша санітарка, яка життя присвятила роботі в лікарні. Обоє нині – голобчанки. Обоє поєднали в собі найкращі риси жінки- трудівниці, жінки-матері. Для них сім’я, діти  – це найбільше щастя. Попри все, ніколи не схиляли голів перед труднощами. Долати їх завжди допомагали працелюбність, турбота про рідних, щирість. 
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 55
Читати далі
13.11.2025
Як відомо, в колишньому срср сексу не було. Про це якось на так званому центральному телебаченні під час проведення одного з перших американсько-радянських «телемостів», яке вели Філ Донаг’ю та Володимир Познер, гордо заявила московська патріотка.
Фраза стала популярною, бо, звичайно, таємний секс у країні «розвинутого соціалізму»  був, але, як  кажуть, не для всіх і про нього відкрито не говорили, не писали, в кіно не показували. Але в період горбачовської перебудови, коли власне і відбувся той телеміст, слова комуністичної фанатки прозвучали двояко. Всі знали (або здогадувались), що вище партійно-політичне керівництво вело далеко не чернечий спосіб життя, вміє і випити, і закусити, і погуляти.
“Приклад” подавали перші особи партії, як згодом стало відомо широкій громадськості. Їх наслідували молодші за віком і рангом товариші й товаришки, котрі дозволяли собі час від часу «розслабитися». Але робили це тихо, без реклами, як кажуть, шито-крито. Всі знали: вскочиш у гречку, не дотримуючись суворої конспірації, наслідки будуть плачевними. Можеш і партійність втратити, і престижну посаду.
Пам’ятаю, як в одному з волинських райцентрів трапилася трагікомічна історія:   двоє солідних керівників закохалися в одну дуже симпатичну жінку. В українській історії таке траплялося не раз – згадаймо хоча б гоголівські «Вечори поблизу Диканьки». Хитрі й спритні жіночки, які користувалися популярністю у шанувальників їх сексуального таланту, ніколи не відмовляли залицяльникам. Як казала одна досвідчена дама: «Всім хватить, ще й закопають» (перепрошую за натуралізм).
І тут би «вистачило», якби не рідний чоловік тієї красотулі: він написав скаргу на обох начальників першому секретарю райкому партії. Той теж був не святим, але вдіяти нічого не міг: раз один член партії пише одразу на двох членів – реакція має бути. Тому перший скликав бюро райкому кпу. Доки воно збиралося, виникла ще одна надзвичайна ситуація: довідавшись про скаргу, невдахи-коханці вирішили, що її написав… один із них.
Отож, зустрівшись на вулиці, затіяли бійку між собою. Довелося викликати міліцейський наряд. Хлопці  у формі прибули оперативно, склали протокол, але з поваги до солідних персон до кпз не забрали,  а розвезли по домівках. Правда, документи передали до райкому партії.
Особову справу двох членів партії спочатку розглянула партійна комісія, яку очолював колишній  кадебіст (теж не без гріха), а вже потім документи спрямували на бюро. Перший секретар переживав не менше за винуватців конфлікту. Адже обох  добре знав, не раз бували в одній компанії, разом випивали, їздили «на дівчат», а тут така придибенція…
Але дружба  дружбою, а служба службою. Довелося персональну справу войовничих донжуанів розглядати. Щоправда, без участі ревнивого чоловіка та його зрадниці-дружини, котра довго переконувала благовірного у своїй невинуватості.
– Це все наклеп, – доступно пояснила чоловікові. – От побачиш: на бюро розберуться і встановлять справедливість.
І «справедливість» встановили. У «закритому» режимі начальникам пояснили роль і значення морального кодексу будівника комунізму, необхідність жити за його принципами. Члени бюро, не послухавши голову парткомісії, який вимагав вигнати розпусників з кпрс, обмежилися суворою доганою без занесення до особової облікової   картки.
Після засідання бюро перший у своєму кабінеті провів довірливу бесіду із «суворо» покараними  і сказав: «Не вмієте грішити – не беріться. Не ваша то справа. Рекомендую помиритися з автором скарги, поінформувати про рішення бюро, яке у всьому розібралося і визнало вас жертвам наклепу. Йдіть і робіть так, як рекомендую! На посадах залишаєтесь. Бойові члени нам ще будуть потрібні – перебудова тільки починається».
Втілюючи в життя прийняте бюро рішення, начальники помирилися з чоловіком тільки відомими їм методами, реабілітували від несправедливих звинувачень кохану дружину і особистим прикладом довели: в срср сексу нема і не може бути.
Михайло Кузьмук.
параЯк відомо, в колишньому срср сексу не було. Про це якось на так званому центральному телебаченні під час проведення одного з перших американсько-радянських «телемостів», яке вели Філ Донаг’ю та Володимир Познер, гордо заявила московська патріотка.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 48
Читати далі
13.11.2025
14 листопада, п’ятниця
Схід Сонця – 07.37; захід – 16.34. 
Місяць – у Діві.
Всесвітній день боротьби пpоти діабету. 
Міжнародний день логопеда.
Ап. Филипа. Свт. Григорія Палами. Заговини на Різдвяний піст (Пилипівку).
15 листопада, субота
Схід Сонця – 07.39; захід – 16.32.
Місяць – у Діві, Терезах.
Початок Різдвяного посту. Мч. Димитрія.
16 листопада, неділя
Схід Сонця – 07.40; захід – 16.31.
Місяць – у Терезах.
День працівників сільського господарства в Україні.
День працівників радіо, телебачення і зв’язку в Україні. 
Всесвітній день пам’яти жертв ДТП.
Міжнародний день толерантності.
Неділя 23 після П’ятд. Ап. і єван. Матфея.
17 листопада, понеділок
Схід Сонця – 07.42; захід – 16.30.
Місяць – у Терезах, Скорпіоні.
Міжнародний день студентів.
Всесвітній день боротьби проти хронічної обструктивної хвороби легенів.
Свт. Григорія Неокесарійського.
18 листопада, вівторок
Схід Сонця – 07.44; захід – 16.29. 
Місяць – у Скорпіоні.
День сержанта ЗСУ. 
Мч. Платона. Сщмч. Романа, дияк.
19 листопада, середа
Схід Сонця – 07.45; захід – 16.27.
Місяць – у Скорпіоні, Стрільці. 
День працівників гідрометеорологічної служби України. 
День скловиробника України. 
Прп. Варлаама Києво-Печер.
20 листопада, четвер
Схід Сонця – 07.47; захід – 16.26.
Місяць – у Стрільці. 
Всесвітній день дитини. 
День захисту дітей в Україні. 
Передсвято Введення. Мчч. Анатолія, Йоана, Анни.
Місячні фази у листопаді
Спадаючий  Місяць – до 19 листопада.
Новий  Місяць – 20 листопада. 
Зростаючий Місяць – 21-30  листопада.
Підготувала Марія Сукач.
осінь2214 листопада, п’ятниця
Схід Сонця – 07.37; захід – 16.34. 
Місяць – у Діві.
Всесвітній день боротьби пpоти діабету. 
Міжнародний день логопеда.
Ап. Филипа. Свт. Григорія Палами. Заговини на Різдвяний піст (Пилипівку).
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 55
Читати далі
13.11.2025
 Овен.  Цього тижня з’явиться нагода проявити свої лідерські здібності. Час відповідальності не лякає вас, навпаки — дає поштовх йти вперед. Четвер видається ключовим для нових стартів, особливо у справах, де потрібна підтримка колег. 
Телець. Ваша мудрість покаже справжню силу: цього тижня прагнення встановити межі важливіші за будь-який компроміс. Вчіться говорити «ні» — це рішення, гідне поваги. Ваша сила цього тижня – у мовчанні, у погляді, в жестах.
Близнюки. Цей тиждень подарує динаміку у навчанні, кар’єрі та стосунках. На початку тижня може прийти визнання або підтримка керівництва. Ваші проєктні зусилля окупляться ближче до середи. Фінансові справи також на позитиві, якщо не піддаватися імпульсивним витратам. У відносинах відкритість і щирий діалог сприятимуть зміцненню зв’язків.
Рак. Цього тижня ваша терпимість і довіра стануть надзвичайно важливими чинниками.  Для гарного самопочуття оберіть спокійний темп.  Пильнуйте водний баланс. Можливі перспективи у сфері нерухомості. 
Лев.  Нові обов’язки і командна робота — ваш простір для росту. У понеділок можливий додатковий дохід, але будьте обережні з витратами у вівторок. Уникайте надлишкових розтрат — ваш фінансовий баланс цього тижня дуже важливий. 
Діва. Натхнення і визнання вас не оминуть цього тижня.  Нові навички відкривають кар’єрні двері. Друзі чи колеги потребуватимуть ваших порад і підтримки. У професійній сфері потрібна буде не стільки логіка, як інтуїція.
Терези. Конфлікти можуть спалахнути на початку тижня, але вже до четверга гармонія повернеться. Творчість і партнерство принесуть професійний успіх. З середи до суботи можливі добрі інвестиційні ідеї. 
Скорпіон. Щирість у стосунках та родинні поради допомагають розв’язати старі проблеми. Уникайте непотрібних витрат, особливо пов’язаних із подорожами чи технікою. Здоров’я вимагатиме балансу: стежте за тиском та нормальним відпочинком. 
Стрілець. Нові стосунки можуть з’явитися через поїздки або навчання — це активізується вже у середині тижня. Уникніть конфліктів у середу, щоб вони не зіпсували загальний настрій. 
Козеріг. На початку тижня можуть нагадати про себе старі напруження у стосунках, але їх можна буде залагодити через щирі розмови. У понеділок-вівторок можливі перевантаження на роботі, але до суботи — заслужене визнання та фінансовий прогрес. 
Водолій. Цей тиждень готує вам творчі можливості, особливо у сфері освіти, письменництва чи інновацій.  Командна робота приносить прогрес, але будьте готові до несподіваних витрат. 
Риби. Можливі приємні зміни у фінансових чи майнових питаннях. Утримайтеся від позик на початку тижня. Наприкінці тижня на вас чекають неочікувані знахідки – те, що ви вважали втраченим, раптом знайдеться.
Підготував
Степан ЗОРЕПАД.
гороОвен.  Цього тижня з’явиться нагода проявити свої лідерські здібності. Час відповідальності не лякає вас, навпаки — дає поштовх йти вперед. Четвер видається ключовим для нових стартів, особливо у справах, де потрібна підтримка колег. 
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 91
Читати далі
06.11.2025
Четвер. Ясно.Температура: 11оС. Вітер південний помірний.
В ніч на п’ятницю. Ясно.  Температура: 5оС. Вітер південний слабкий.
П’ятниця. Мінлива хмарність. Температура: 9оС. Вітер  південний помірний.
В ніч на суботу. Ясно. Температура:  4оС. Вітер південний слабкий.
Субота. Ясно. Температура: 7оС. Вітер   південний слабкий.
В ніч на неділю. Ясно, під ранок – туман. Температура: 4оС. Вітер західний слабкий.
Неділя. Мінлива хмарність.  Температура: 80С. Вітер західний  помірний.
В ніч на понеділок. Хмарно,  туман. Температура: 4оС. Вітер південний слабкий.
Понеділок. Хмарно, можливий  дощ.  Температура: 9оС. Вітер південний помірний.  
В ніч на вівторок. Хмарно, можливий дощ.  Температура: 5оС. Вітер  північно-східний слабкий.
Вівторок. Хмарно, можливий дощ. Температура: 9оС. Вітер північно-східний помірний. 
В ніч на середу.  Хмарно. Температура: 5оС. Вітер східний слабкий.
Середа. Хмарно. Температура: 8оС. Вітер східний  помірний.Четвер. Ясно.Температура: 11оС. Вітер південний помірний.
В ніч на п’ятницю. Ясно.  Температура: 5оС. Вітер південний слабкий.
П’ятниця. Мінлива хмарність. Температура: 9оС. Вітер  південний помірний.
В ніч на суботу. Ясно. Температура:  4оС. Вітер південний слабкий.
Субота. Ясно. Температура: 7оС. Вітер   південний слабкий.
В ніч на неділю. Ясно, під ранок – туман. Температура: 4оС. Вітер західний слабкий.
Неділя. Мінлива хмарність.  Температура: 80С. Вітер західний  помірний.
В ніч на понеділок. Хмарно,  туман. Температура: 4оС. Вітер південний слабкий.
Понеділок. Хмарно, можливий  дощ.  Температура: 9оС. Вітер південний помірний.  
В ніч на вівторок. Хмарно, можливий дощ.  Температура: 5оС. Вітер  північно-східний слабкий.
Вівторок. Хмарно, можливий дощ. Температура: 9оС. Вітер північно-східний помірний. 
В ніч на середу.  Хмарно. Температура: 5оС. Вітер східний слабкий.
Середа. Хмарно. Температура: 8оС. Вітер східний  помірний.
кв1Четвер. Ясно.Температура: 11оС. Вітер південний помірний.
В ніч на п’ятницю. Ясно.  Температура: 5оС. Вітер південний слабкий.
П’ятниця. Мінлива хмарність. Температура: 9оС. Вітер  південний помірний.
В ніч на суботу. Ясно. Температура:  4оС. Вітер південний слабкий.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 48
Читати далі
06.11.2025
Наш співрозмовник – депутат Ковельської райо­нної ради Володимир Андросюк.
– Вітаю! Володимире Тимофійовичу, як би Ви могли визначити ті проб­леми, які потребують обго­ворення і розв’язання сьогодні?
– Це нагальні та проб­лематичні питання, які хви­люють наше суспільство. Вони завжди потре­бують оновленої та достовірної інформації. Тому я справді буду радий допомогти з’я­сува­ти деякі моменти з моєї точки зору, спираючись на свій досвід участі у гро­мадсько-політичному житті.
–  Якби ви розуміли поняття “сус­піль­не благо” у контексті сучасних україн­ських реа­лій?
– Кожна людина в своєму житті користується суспіль­ним благом. Суспільні блага надаються державою без­коштовно – це товари та послуги, які створюються за рахунок коштів з бюджету, податків. Сьогодні ми ко­ристуємося багатьма вида­ми благ: національною без­пекою, правопорядком, зна­ннями, громадським здо­ров’ям. В сучасному сус­пільстві ними є все, що задовільняє людські потреби – їжа, одяг, тепло.
– Яким, на Вашу думку, є ідеал державного уст­рою, якого потрібно досяг­нути в нашій країні?
– Це повинна бути пра­вова держава, яка забезпечує захист прав та свобод лю­дини на ос­н­ові Конс­ти­туції. У нас, згідно з цим по­ложе­нням, існує пар­ламентсько прези­дентська форма дер­жави. Влада повинна нале­жати народу, який реа­лізує її через вибори та рефе­рен­думи. Також влада не повинна концентруватися в одних руках, бо це може призвести до негативних наслідків. Вона розпо­діляється між зако­нодавчою – парла­мен­том, виконавчою – урядом та судовими владами. 
Наша держава є неподіль­ною, суверенною та неза­лежною, і всі повинні дот­ри­муватись саме цих критеріїв. Адміністративно-тери­торіа­льні одиниці не мають суве­ренних прав. Ук­раї­на, в свою чергу, має зали­шатись демократичною державою, де джерелом влади є тільки народ.
– Яку політичну спад­щину може залишити піс­ля себе кожен політик?
– Основною спадщиною кожного політика стала б перемога України у ро­сійсько-українській війні. Політична спадщина полі­тика може включати зако­нодавчі досягнення, полі­тичні рішення та інші
справи на користь країни і народу. Законодавча діяль­ність повинна впрова­джу­ватись через ухвалення зако­нів, проведення  ре­форм в різних сферах вирішення ключових суспільних потреб. Політичні рішення впро­ваджуються у життя через зовнішньо та внутрішньо-політичні сили.
– Які три ключові кроки, на Вашу думку, потрібні для забезпечення довго­строкової еконо­мічної стійкості та зрос­тання в умовах після­воєнного віднов­лення?
– Перший крок – фінан­сування безпеки та оборони, що передбачає пріоритетне виділення коштів на сектор безпеки та оборони. Це є важливим кроком на шляху захисту країни, що, в свою чергу, створює основу для подаль­шого економічного віднов­лення і зростання. 
Другий крок  – віднов­лення критичної інфраст­руктури. Це дороги, мости, енергетичні об’єкти, ло­­­гістика та зв’язок. Третій крок – соціальна підтримка населення, особливо тих, хто постраждав від війни. Це передбачає прямі випла­ти, допомогу в праце­влаштуванні та забезпечення інших потреб.
– Дуже багато українців за кордоном. Як думаєте, який буде головний аргумент задля  їхнього повернення після війни в Україну?
– Головними аргументами для повернення українців додому після війни є сильна
емоційна прив’язаність, почуття туги за рідним домом, родиною, друзями,
звичним оточенням та втома від постійної адаптації, адже багато українців втомилися від необхідності пристосо­вуватися до нового життя, мови, культури. Як говорять: «В гостях доб­ре, але вдома краще». Аби тільки влада більше дбала про своїх громадян.
– Що має бути головною гарантією від держави для ветерана: житло чи робота?
– Обидві гарантії – житло і робота є важливі для ветерана, проте держава надає їм різні ступені пріоритетності. Пріоритетом є забезпечення житлом тих, хто його потребує, оскільки ця потреба впливає на стабільність та добробут життя. Але поряд з цим гарантії праце­влаш­тування забезпечують фінан­сову стабільність і соціальну
ін­теграцію. В кінцевому під­сумку, для ветеранів, які опинилися в складних жит­тєвих обставинах, пер­шо­­­черговим є вирішення житлового питання.
– Як має держава бо­ротися з фейками: бло­кувати чи підтриму­вати незалежні ЗМІ?
– Фейк – це частково або повністю вигадана інфор­мація про суспільні події, людей, що подає­ться в ЗМІ під виглядом об’єктивних журналістських матеріалів. Держава може боротися з фейками шляхом підтримки медіаграмотності, а також регулювання інформацій­ного простору. 
Ефективна стратегія включає як активну протидію дезінформації, так і підт­римку незалежних ЗМІ та освітніх програм. Борються з фейками і соціальні мережі (Facebook та Youtube), які блокують і зменшують поши­рення неправдивої інфор­мації. Важливо знайти ба­ланс між боротьбою з фей­ками та захистом сво­боди слова, щоб уникнути над­мірної цензури.
– Малий та середній бізнес – це основа нашої економіки, але він пере­живає важкі часи.  Яка, на Вашу думку, найкраща допомога для підприємців від влади?
– Сьогодні малий та се­редній бізнес пере­живають важкі часи: війна, постійні перевірки, обкла­дення нови­ми податками. Внаслідок цього відбу­вається масове закриття бізнесових струк­тур. На­разі дві третини мало­го та се­реднього бізнесу припи­нили або суттєво скоротити свою роботу. 
Але тільки тоді, коли дер­жава по справжньому повер­неться до його роз­витку, тоді і країна буде розвиватися. Держава повинна зап­роваджувати дієві програми підт­римки бізнесу. Це, в першу чергу, пільгове кре­дитування та надання грантів на власну спра­ву. Лише з допомогою держави бізнес буде віді­гравати основну роль в еко­номіці країни, що забезпечує робочі місця та є важливим джерелом надхо­джень до бюджету. Лише з впро­вадженням програм підприємці можуть отримати фінансову допомогу та умови для створення власного бізнесу (садівництво, го­родництво, ягідництво). Варто активніше надавати гранти учасникам бойових дій, особам з інвалідністю в наслідок війни та членам їхніх сімей.
– Дякую Вам за відповіді на запитання.
Софія Юхимук, 
студентка Національного університету «Острозька академія» 1 курс “Журналістика”.
IMG_0897Наш співрозмовник – депутат Ковельської райо­нної ради Володимир Андросюк.
– Вітаю! Володимире Тимофійовичу, як би Ви могли визначити ті проб­леми, які потребують обго­ворення і розв’язання сьогодні?
– Це нагальні та проб­лематичні питання, які хви­люють наше суспільство. Вони завжди потре­бують оновленої та достовірної інформації. Тому я справді буду радий допомогти з’я­сува­ти деякі моменти з моєї точки зору, спираючись на свій досвід участі у гро­мадсько-політичному житті.
–  Якби ви розуміли поняття “сус­піль­не благо” у контексті сучасних україн­ських реа­лій?
– Кожна людина в своєму житті користується суспіль­ним благом. Суспільні блага надаються державою без­коштовно – це товари та послуги, які створюються за рахунок коштів з бюджету, податків. Сьогодні ми ко­ристуємося багатьма вида­ми благ: національною без­пекою, правопорядком, зна­ннями, громадським здо­ров’ям. В сучасному сус­пільстві ними є все, що задовільняє людські потреби – їжа, одяг, тепло.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 83
Читати далі
06.11.2025
“23 жовтня 2025 року вийшов 13-тисячний номер газети «Вісті Ковельщини», з приводу чого я опублікував такий пост у мережі Фейсбук:
Шановні мої земляки! Сьогодні світ побачив 13-тисячний номер газети “Вісті Ковельщини”. Уявляєте?! 13 000! Цифра, яка вражає. І хоч це не рекорд, вартий Книги рекордів Гіннеса, однак цілком пристойний результат багаторічної праці моїх колег – як тих, хто пішов у засвіти, як тих, хто перебуває на заслуженому відпочинку, як тих, хто нині тримає інформаційний фронт! Дякую всім! Вічна пам’ять спочилим у Бозі! 
Низький уклін читачам, які не зраджують нашому виданню, друзям і соратникам, які підтримують журналістів у цей важкий час! Знаю: попереду буде ще важче. Декому в Україні дуже хочеться, щоб місцева преса зникла взагалі, щоб люди були позбавлені права вибору джерела інформації, щоб свободу слова замінила свобода лизоблюдства, брехні, лицемірства. Не допустімо цього. Разом ми – сила!”.
Допис викликав жваву реакцію в членів «фейсбучної спільноти», котрі активно відгукнулися на цю непересічну подію в житті ковельських журналістів та читачів газети, якій 4 жовтня виповнилося 86 років від дня заснування. 
Пропонуємо до уваги  деякі відгуки шанувальників «Вістей Ковельщини» та громадських дописувачів. 
13000“23 жовтня 2025 року вийшов 13-тисячний номер газети «Вісті Ковельщини», з приводу чого я опублікував такий пост у мережі Фейсбук:
Шановні мої земляки! Сьогодні світ побачив 13-тисячний номер газети “Вісті Ковельщини”. Уявляєте?! 13 000! Цифра, яка вражає. І хоч це не рекорд, вартий Книги рекордів Гіннеса, однак цілком пристойний результат багаторічної праці моїх колег – як тих, хто пішов у засвіти, як тих, хто перебуває на заслуженому відпочинку, як тих, хто нині тримає інформаційний фронт! Дякую всім! Вічна пам’ять спочилим у Бозі! 
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 61
Читати далі
06.11.2025 Романюк Аліна Петрівна
Відомо, що Ковельщина славиться волонтерським рухом та допомогою славним воїнам Збройних Сил України. Неодноразово ми писали про діяльність спільнот чи окремих людей, які безкорисливо, але зі щирим бажанням долучаються до цієї благородної справи в ім’я нашої Перемоги. Серед таких патріотів – громада та актив Храму святого апостола Андрія Першозваного Волинської єпархії ПЦУ на чолі з настоятелем храму протоієреєм Іваном Оринчаком.
«Парафіяльні павучки» – так назвали волонтерів (серед яких – староста, голова ревізійної комісії, сестри-господині, свічниці, хористи, прихожани), основною діяльністю яких стало плетіння сіток. Попри те, що наймолодшим близько 65 років, вони вправно виконують свою місію. Це не просто колектив однодумців, це – сім’я, адже стіни храму за час війни стали для них другим домом, не менш близьким і дорогим, ніж перший.
20251022_102805Відомо, що Ковельщина славиться волонтерським рухом та допомогою славним воїнам Збройних Сил України. Неодноразово ми писали про діяльність спільнот чи окремих людей, які безкорисливо, але зі щирим бажанням долучаються до цієї благородної справи в ім’я нашої Перемоги. Серед таких патріотів – громада та актив Храму святого апостола Андрія Першозваного Волинської єпархії ПЦУ на чолі з настоятелем храму протоієреєм Іваном Оринчаком.
«Парафіяльні павучки» – так назвали волонтерів (серед яких – староста, голова ревізійної комісії, сестри-господині, свічниці, хористи, прихожани), основною діяльністю яких стало плетіння сіток. Попри те, що наймолодшим близько 65 років, вони вправно виконують свою місію. Це не просто колектив однодумців, це – сім’я, адже стіни храму за час війни стали для них другим домом, не менш близьким і дорогим, ніж перший.
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 78
Читати далі
06.11.2025
7 листопада, п’ятниця
Схід Сонця – 07.25; захід – 16.44. 
Місяць – у Близнюках.
Мчч. Валерія, Євгенія, Феодота (Богдана).
8 листопада, субота
Схід Сонця – 07.27; захід – 16.43.
Місяць – у Близнюках, Раці. 
Всесвітній день містобудування (урбанізму).
Собор Архістртига Михаїла.
9 листопада, неділя
Схід Сонця – 07.28; захід – 16.41.
Місяць – у Раці.
Всеукраїнський день працівників культури тa майстрів народного мистецтва.
День виноградаря і винороба.  
Міжнародний день боротьби проти фашизму, расизму та антисемітизму. 
Неділя 22 після П’ятд. Ікони «Скоропослушниця». Мчч. Олександра.
10 листопада, понеділок
Схід Сонця – 07.30; захід – 16.40.
Місяць – у Раці, Леві. 
Всесвітній день науки. 
Міжнародний день бухгалтера. 
Мчч. Ореста, Константина.
11 листопада, вівторок
Схід Сонця – 07.32; захід – 16.38. 
Місяць – у Леві.
Мчч. Віктора, Стефаниди.
12 листопада, середа
Схід Сонця – 07.33; захід – 16.37.
Місяць – у Леві. 
Всесвітній день боротьби з пневмонією.
Свт. Йоана Милостивого.
13 листопада, четвер
Схід Сонця – 07.35; захід – 16.35.
Місяць – у Леві, Діві. 
Всесвітній день доброти. 
Міжнародний день сліпих.
 Свт. Йоана Золотоустого.
Місячні фази у листопаді
Спадаючий  Місяць – до 19 листопада.
Новий  Місяць – 20 листопада. 
Зростаючий Місяць – 21-30  листопада.
Підготувала Марія Сукач.
хризантеми7 листопада, п’ятниця
Схід Сонця – 07.25; захід – 16.44. 
Місяць – у Близнюках.
Мчч. Валерія, Євгенія, Феодота (Богдана).
8 листопада, субота
Схід Сонця – 07.27; захід – 16.43.
Місяць – у Близнюках, Раці. 
Всесвітній день містобудування (урбанізму).
Собор Архістртига Михаїла.

 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 42
Читати далі
06.11.2025
ОВЕН. Щоб не розчаровуватися в результатах дiяльностi, не намагайтеся пливти проти течiї i зi всiма сперечатися. Якщо хочеться вiдрiзнитися, будьте по-своєму оригiнальнi, але остерiгайтеся вразити поважну публiку.
ТЕЛЕЦЬ. Постарайтеся сприймати свiт фiлософськи. Вас може турбувати внутрiшня напруга, готова у будь-який момент вирватися. Знайдiть компромiс, постарайтеся зрозумiти внутрiшнi мотиви, не рубайте з плеча.
БЛИЗНЮКИ. Тиждень сприятливий для творчих занять, що вимагають зосередженості.  Ваша проникливiсть сприятиме дiловим або професiйним успiхам. 
РАК. Тиждень пов’язаний з вдалими поїздками. На роботi проявіть передбачливiсть, хай про вашi успiхи поки не знають. Не виключенi стресовi ситуацiї, постарайтеся тримати емоцiї пiд контролем. 
ЛЕВ. Є шанс просунутися вперед, потрiбно лише правильно вибрати напрямок. Зможете плiдно попрацювати над завершенням важливої справи i успiшно реалiзувати заплановане. У роботi, схоже, сильний дух суперництва.
ДIВА. Необхiднi рiшучi дiї, а ви нiяк не можете розiбратися в собi. Постарайтеся визначити прiоритети. Менше займайтеся рутинною роботою i бiльше уваги приділіть творчостi, iмпровiзацiї. 
ТЕРЕЗИ. Зосередьтеся на вирiшеннi першочергових завдань, перспективи почекають. Будьте неквапливi i уважнi, поспiх лише додасть роботи. Постарайтеся уникати вiдкритого протистояння, ласкою досягнете бiльше, нiж сваркою. 
СКОРПIОН. Не пасуйте перед труднощами – успiх неминучий. Не відволікайтеся на дрібниці. У роботi чекає успiх i пiдвищення на посадi. Авторитет в колективi буде непохитним. У вихiднi не сидiть удома, збагатiть себе враженнями.
СТРIЛЕЦЬ. Важливо проявити розсудливiсть i завзятiсть у досягненнi намiчених цiлей. Вiдчайдушних, легковажних вчинкiв не скоюйте. Постарайтеся бути ввiчливими з довколишніми. Але не варто бути нідто вiдвертим з людьми.
КОЗЕРIГ.  Не поспiшайте мiняти мiсце роботи, сподiваючись на вищі заробiтки. Якщо не розгубитеся, виникнуть рiзнi варiанти для виходу з кризової ситуацiї. 
ВОДОЛIЙ. Варто знайти час для особистого життя. Кожне нове побачення може виявитися доленосним. Друга половина тижня вдала для тих, хто робить кар’єру, а також для поїздок i вiдряджень. Головне – уникайте конфлiктiв з начальством. 
РИБИ. Обережнiше з перевантаженнями i трудовими подвигами, хоча завзяття в роботі похвальне. Професiйнi справи протiкають успiшно. Включайтеся в роботу, об’єктивно оцiнюючи сили, тоді все вдасться. 
Степан ЗОРЕПАД.
гороОВЕН. Щоб не розчаровуватися в результатах дiяльностi, не намагайтеся пливти проти течiї i зi всiма сперечатися. Якщо хочеться вiдрiзнитися, будьте по-своєму оригiнальнi, але остерiгайтеся вразити поважну публiку.
ТЕЛЕЦЬ. Постарайтеся сприймати свiт фiлософськи. Вас може турбувати внутрiшня напруга, готова у будь-який момент вирватися. Знайдiть компромiс, постарайтеся зрозумiти внутрiшнi мотиви, не рубайте з плеча.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 102
Читати далі
30.10.2025
Четвер. Хмарно, дощ.Температура: 14оС. Вітер південно-західний сильний.
В ніч на п’ятницю. Мінлива хмарність.  Температура: 6оС. Вітер південно-західний помірно сильний.
П’ятниця. Мінлива хмарність. Температура: 12оС. Вітер  західний  помірно сильний.
В ніч на суботу. Мінлива хмарність. Температура:  2оС. Вітер південний слабкий.
Субота. Мінлива хмарність. Температура: 13оС. Вітер   південний помірний.
В ніч на неділю. Мінлива хмарність. Температура: 11оС. Вітер південний слабкий.
Неділя. Мінлива хмарність.  Температура: 150С. Вітер південний  помірний.
В ніч на понеділок. Хмарно,  дощ. Температура:  10оС. Вітер південно-західний помірний.
Понеділок. Мінлива хмарність, часом дощ.  Температура: 13оС. Вітер південно-західний помірно сильний.  
В ніч на вівторок. Мінлива хмарність.  Температура: 5оС. Вітер  західний слабкий.
Вівторок. Мінлива хмарність, часом  дощ. Температура: 10оС. Вітер західний помірний. 
В ніч на середу.  Мінлива хмарність. Температура: 7оС. Вітер західний слабкий.
Середа. Мінлива хмарність. Температура: 12оС. Вітер західний  помірний.
жлржиниЧетвер. Хмарно, дощ.Температура: 14оС. Вітер південно-західний сильний.
В ніч на п’ятницю. Мінлива хмарність.  Температура: 6оС. Вітер південно-західний помірно сильний.
П’ятниця. Мінлива хмарність. Температура: 12оС. Вітер  західний  помірно сильний.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 58
Читати далі
30.10.2025
Шановний пане Миколо!
Чому так пізно оголошена передплатна кампанія на 2026-й рік? Якщо я правильно зрозумів, вона «стартувала» лише 27 жовтня. Практично на її проведення «Укрпошта» запланувала всього 2 календарних місяці.
Чи не замало? Пам’ятаю часи, коли передплату оголошували вже 1 вересня. Люди мали час підготуватися, зібрати необхідні кошти, щоб передплатити улюблене видання.
Поясніть, якщо зможете. Заодно повідомте, які умови передплати «Вістей Ковельщини» на 2026-й рік.
Ростислав МАРЧУК.
l
Пане Ростиславе!
Найкраще на Ваше запитання міг би відповісти Ігор Смілянський – очільник «Укрпошти». Якщо маєте бажання, зателефонуйте на «Пряму лінію» цього відомства за номером 0800300545.
Я ж скажу так: на жаль, «Укрпошта» за часів правління згаданого вище пана поступово перетворюється із ділового партнера українських ЗМІ у структуру, для якої друкована преса – якщо не тягар, то зайва морока. Мені здається, що десь підсвідомо тут сподіваються, що редакції газет і журналів нарешті припинять своє існування, не витримавши постійних підвищень тарифів, і в «головної пошти України», як вони себе називають, руки стануть вільними.
На підтвердження своєї думки я міг би навести конкретні цифри кількості періодичних видань, які припинили свою діяльність впродовж останніх років. Є такі випадки й на Волині. Але робити цього не буду, бо не всім читачам то цікаво. Лиш наголошу, що процес «загибелі» української преси може продовжитися і в наступному 2026-му році. Принаймні багато моїх колег-журналістів з інших районів та областей України почуваються досить невпевнено на старті передплати-2026. Та і як бути впевненими, коли «Укрпошта» забирає майже половину доходів редакцій, отриманих в передплатних кампаніях?
Зрештою,  я міг багато тут чого розповідати, але впевнений: це абсолютно нічого не змінить. Наведу лише одну цитату із нещодавно опублікованого у газеті «Сільські вісті» передруку із сайта ІА «Главком» статті під заголовком «Блогери, рятуйте!», або “Для чого “Укрпошта” витрачає мільйони на ТікТок” (9 жовтня 2025 року):
«…Смілянський… закрив тисячі стаціонарних сільських відділень і звільнив листонош. Також він свідомо 10 років не робив нічого для розвитку державного поштового оператора – не будував  сортувальних центрів, не оцифровував компанію, як це робила «Нова пошта». Він свідомо під керівництвом міністра Соболева (донедавна перший заступник міністра економіки України – ред.) вбивав «Укрпошту» низькими зарплатами, знищивши її кадровий потенціал і якість обслуговування».
Але не тільки пан Смілянський винен у знищенні друкованої преси. Чомусь й українські урядовці байдуже спостерігають за псевдореформами у галузі державного поштового зв’язку, яку фактично перетворено у приватну бізнес-імперію. Жодної спроби контролю чи аудиту «Укрпошти» не помічено. І якщо ще зовсім недавно колишня «погана» влада дотувала поштову галузь, аби вберегти друковані ЗМІ від непосильних тарифів, то сьогодні про це ніхто ані пари з вуст. І це в час кривавої війни з московією, коли наш ворог виділяє астрономічні суми на підтримку своїх засобів масової інформації – як друкованих, так і електронних. Рашисти розуміють значення інформаційного «фронту». А наша влада?
І все ж, пане Ростиславе, незважаючи на усі труднощі й негаразди, редакція газети «Вісті Ковельщини» долучається до передплатної кампанії на 2026 рік.  Вартість передплати така (разом із послугами поштового зв’язку):
1 місяць  – 90 грн.
3 місяці – 230 грн.
6 місяців – 440 грн.
12 місяців – 860 грн.
Розуміємо, що це не зовсім дешево. Але, чесно кажучи, сьогодні в Україні високі ціни на все: і на продовольчі та промислові товари, і на комунальні послуги, бо такі реалії життя. Сподіваємося, однак, що справжні друзі газети, яких чимало, підтримають газету передплатою. Для того, щоб було «економніше»,  її  можна не передплачувати одразу на рік, а, скажімо, на 6 місяців чи на квартал. Є можливість передплатити й електронну версію «Вістей Ковельщини». Вартість її 40  грн. в місяць.
Багато ковельчан отримують видання безпосередньо в редакції. Так і надійніше, і вигідніше, бо вартість підписки на один місяць всього 60 грн. 
Нагадаю, що читачі, які передплатять газету в будь-який зручний для них спосіб, матимуть змогу взяти участь у традиційному конкурсі-розіграші «Передплатіть і виграйте!».
Сьогодні важко передбачити, як складеться доля друкованої преси наступного року, які будуть результати передплатної кампанії. Адже війна триває, попереду нас чекає складна зима.
І все ж маймо надію на краще. Вогник цієї надії постійно пломеніє й на шпальтах «Вістей Ковельщини». У наших з Вами силах, пане Ростиславе, зробити так, щоб вогник цей не згас, щоб він і надалі зігрівав серця читачів газети. Бо, як писав поет:
В душі горить вогонь надії,
І вабить всіх своїм теплом.
Коли терпіння ледве тліє,
То віра захистить крилом.
Микола вельма.                  
P. S. До речі, минулий випуск газети від 23 жовтня ц. р. був “ювілейним” – 13-тисячним. Тобто  ковельська “міськрайонка”  за час свого існування тринадцять тисяч разів “приходила” у домівки своїх шанувальників.
13000 номерів – це багато. То, може, нам усім варто подбати про те, щоб ця цифра і надалі зростала? Разом –  до нових перемог на інформаційному “фронті”!
М. В.  
читач Шановний пане Миколо!
Чому так пізно оголошена передплатна кампанія на 2026-й рік? Якщо я правильно зрозумів, вона «стартувала» лише 27 жовтня. Практично на її проведення «Укрпошта» запланувала всього 2 календарних місяці.
Чи не замало? Пам’ятаю часи, коли передплату оголошували вже 1 вересня. Люди мали час підготуватися, зібрати необхідні кошти, щоб передплатити улюблене видання.
Поясніть, якщо зможете. Заодно повідомте, які умови передплати «Вістей Ковельщини» на 2026-й рік.
Ростислав МАРЧУК.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 178
Читати далі
30.10.2025
Багата золота осінь на події. Вони скрашують наші життя, як жовтневе листя, залишаючи добрий спогад у душах. Бо життя кожної людини багатогранне і складне. Воно містить у собі не тільки червоні і чорні кольори, а має багато різноманітних  відтінків.
…Обсипала осінь багряним своїм дощем обійстя Нецького Степана Андрійовича, жителя с. Почапи Любомльської громади, нагадавши про золотий ювілей.
Сто років – то ціла епоха, шлях, сповнений праці, мудрості, турботи, радості, любові та ще й незламної сили духу. Це – роки, віддані сім’ї, донькам, родині, односельчанам. Це та велика батьківська мудрість, яку вони мають черпати у ювіляра. 
Ювілей Степана Сергійовича –   подія не тільки роди- нна, а всього села, району, вона вражає і захоплює. Бо життя ветерана – скарбниця досвіду, приклад гідності, щирості й патріотизму.
В той день оселя Нецьких повнилась гостями. Першими вітали представники місцевої влади. Зокрема, Ігор Торба – секретар виконавчого комітету міської ради наголосив: «Сто років – це не просто дата. Це символ життєвої сили, мудрості і досвіду. Де б не працював ювіляр, до чого б не торкались його руки, скрізь залишав часточку своєї душі, серця, до всього ставився відповідально». 
Його трудовий шлях не завжди був гладким. Траплялися й терни. Після закінчення Другої світової війни повернувся додому   виснаженим, адже зазнав важкої неволі у Німеччині. Довелося Степану Андрійовичу  одразу братися до роботи. Орав, сіяв, збирав урожай, втоми не відчував. Знав: треба. Пройшов шлях хлібороба з честю – від сівача до керівника господарства. За високі трудові досягнення, активну життєву позицію нагороджений трьома орденами. 
Та найбільше ювіляр любив людей, з котрими  доводилось іти по життю – знав їх проблеми, завжди допомагав. Отримав звання «Праведник народів світу».
Життя прожити – не поле перейти. Ювіляр добре пам’ятає, яким було воно за часів Польщі: важке, підневільне. Часто згадує той час, коли чорна нацистська машина понівечила вирощене селянськими руками хлібне колосся. І впало воно на землю, зронивши роси-сльози. 
А невдовзі сльози проливали  жителі села: німці стали вивозити молодь на роботу. Не минули й сім’ї Нецьких. Довелось у товарних вагонах їхати в чужий край, працювати у німецьких маєтках. Але вижив наш земляк. А коли повернувся додому, взявся до роботи. Важко було? 
“Не відчували втоми, – каже ветеран. – Не  рахувалися з  часом, не мали ні вихідних, ні відпусток. Та ще й вдома по господарству треба було поратися”.
 Доля послала чудову дружину. Наче в тумані, пливли у спогадах роки їх спільної життєвої долі. Вистачало всього – і доброго, і поганого. Але не втратили з роками того, що колись народилося в їх молодих серцях, – почуття любові, поваги і взаєморозуміння. Вони вистояли. Раділи, коли народилися дві донечки. Звичайно, діти зростали у дружній сім’ї, завжди відчуваючи любов  та турботу. І нині на батьківський ювілей прилетіли до рідного дому, аби вклонитися низенько татовим рокам, поцілувати натруджені руки, заглянути в люблячі очі. 
«Ми гордимося своїми батьком і матір’ю, цінуємо, що зросли в такій чудовій сім’ї. Сьогодні зворушені увагою до них з боку влади, соціальної служби, працівників культури, вчителів і учнів місцевої школи. Бо батьківська турбота, любов,  мудре слово – завжди потрібні нам, дітям», – зі сльозами радості на очах говорили доньки.
Незважаючи на роки, Степан Андрійович гарний співрозмовник, обізнаний із сьогоднішнім життям країни. Серце ветерана крається – в країні йде війна. Гине наша молодь. Він не забув, що його молодість пройшла в горі, війні, підневільній роботі на чужині.
Ювілей Степана Андрійовича Нецького вилився у велике свято, зіткане з добра, любові, щирості. Лунали вітання й від працівників культури.  Адже на схилі років Степану Андрійовичу довелося працювати в своєму будинку культури. Тож добре  знайома  робота організатора різних заходів. Мав і має (всі переконалися) чудовий голос. Співав українських народних пісень. Деякі з них чудовим голосом подарував присутнім. Це було  неперевершено красиво. До ювіляра прибув народний аматорський МБК «Любава», виступ якого зворушив і зачарував. 
Я побувала в родині Нецьких, в уяві  пройшлася «стежками» красивого життя людини праці. Це — ніби чудова книга, яку хочеться читати і передавати наступним поколінням. Біографія ветерана – частина історії нашого краю.
Я передала ювіляру Подяку від голови Ковельської РВА Ольги Черен, голови районної ради В’ячеслава Шворака. Від себе хочу сказати:
«Спасибі за працю, життєву позицію. Ви ніколи не зупинялись, впевнено та наполегливо йшли вперед, навчаючись, працюючи на керівних посадах, ділились багатим досвідом. Ви пройшли крізь роки  випробувань,  даруючи оточуючим мудрість та добрі справи. Ви є прикладом гідності.
І сьогодні, маючи досвід життя у різні політичні епохи, в різних державах,  щиро вболіваєте за долю своєї країни, фундамент й незалежність  якої Ви здобували, і нині щиро чекаєте нашої Перемоги.
Нехай кожен день буде даниною вдячності за Ваш великий, не завжди легкий, життєвий шлях.
Тож щасливих, спокійних Вам років, турботи від рідних та влади. Ваш ювілей співпав з чудовим святом Покрови. Нехай Покрова Божої Матері примножує Вам здоров’я і літа!».
Валентина Січкар,
голова Ковельської районної ветеранської організації.  
561730863_122259411986066500_820161758249728139_nБагата золота осінь на події. Вони скрашують наші життя, як жовтневе листя, залишаючи добрий спогад у душах. Бо життя кожної людини багатогранне і складне. Воно містить у собі не тільки червоні і чорні кольори, а має багато різноманітних  відтінків.
…Обсипала осінь багряним своїм дощем обійстя Нецького Степана Андрійовича, жителя с. Почапи Любомльської громади, нагадавши про золотий ювілей.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 57
Читати далі
30.10.2025
Я колись уже писала про голобчанку Антоніну Байду – волонтерку, яка багато допомагала армії ЗСУ під час АТО. Писала також і про її доньку Катю, яка живе нині в Америці. І мамина, і доньчина мрії збулись завдяки наполегливій праці. 
І ось переді мною – унікальна книга “Не бійся мріяти” Антоніни Байди. Видана в Києві, у ТОВ “Франко Пак” (Голоби – Нью-Йорк – Луцьк), під псевдонімом “Антонія”, 112 сторінок, 2025 рік. А прийшло кілька десятків книг у Голобську бібліотеку з Києва, в той час, як авторка живе і працює в Нью-Йорку. Вона й там не забула про рідні Голоби.
“Присвячую моїм дорогим читачам, – так у вступі автор звертається до земляків. – Отож, відкриваю перед вами свою оголену душу.” 
І дійсно, душа її – як на долоні. Читач в захопленні від людини, яка мрії одна за одною перетворює у реальність. Спочатку мріяла про Ковель, так у місто хотілось. Здобувши згодом вищу освіту, працювала на заводі там же. Збулось. Але цього мало. Мрії сягали далі. Перепробувала багато професій, де пригодились її «золоті» руки. 
У селі, звичайно, захопилась домашнім господарством, мала багато свиней, курей, качок. Звивалась, як білка в колесі. Після одержання диплома працювала у сибіру на заводі інженером. Після початку війни у 2022 році думала, чого не вистачає  ворогам – широкі простори, безмежні ліси, гори, ріки, підземні багатства? Живи, працюй і дбай про добробут людей, а не знищуй те, що надбав сусід. 
Працювала лаборантом на комбікормовому заводі в Голобах. Займалась і підприємницькою діяльністю, відкривши цех пошиття одягу. Збувати товар допомагав син. 
Енергія в жінки аж зашкалює. У своєму чудовому будинку відкрила галерею, де  багато її картин. Красу рідного краю і не тільки, чим захоплюється як митець, відтворила з такою любов’ю, що важко відірвати погляд. Її шедеври можна побачити в селищній раді, бібліотеці, рідній школі, бо вона їх не продає, а роздаровує. Прикрашають вони і домівки рідних та друзів. 
Все ніби перепробувала в Україні. А як же живуть там, де нас нема? Спочатку до доньки полетіла у Маямі. А згодом – у Сан-Франциско, Нью-Йорк. Не тільки як туристка, а як робітниця. Працювала на совість, але через шахрайську поведінку напарника нічого майже не заробила на ремонті квартир. Розчарована, повернулася в Голоби і разом із заробітчанами опинилася у Польщі на збиранні лохини.
І знову – Америка... Була і в Таїланді, і в ОАЕ, і в Єгипті. У книзі багато роздумів про життя, про війну, про комунізм. Книга захоплююча, відверта, читається на одному диханні, без перерви. Вчить не миритися з труднощами, а вперто долати їх, мріяти, бо мрії збуваються. 
І все це писала у літаках, під час перельотів, бо їй дорога кожна хвилина. 
Отака вона, наша Тоня Байда, молода, красива, ділова, енергійна жінка, яка не зупиняється на досягнутому. Хай щастить їй завжди і всьому!
Валентина Остапчук.
l
На  світлинах: Антоніна  Байда під час однієї з виставок картин; нова книга.
Фото з мережі Інтернет.
Антоніна БайдаЯ колись уже писала про голобчанку Антоніну Байду – волонтерку, яка багато допомагала армії ЗСУ під час АТО. Писала також і про її доньку Катю, яка живе нині в Америці. І мамина, і доньчина мрії збулись завдяки наполегливій праці. 
І ось переді мною – унікальна книга “Не бійся мріяти” Антоніни Байди. Видана в Києві, у ТОВ “Франко Пак” (Голоби – Нью-Йорк – Луцьк), під псевдонімом “Антонія”, 112 сторінок, 2025 рік. А прийшло кілька десятків книг у Голобську бібліотеку з Києва, в той час, як авторка живе і працює в Нью-Йорку. Вона й там не забула про рідні Голоби.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 163
Читати далі
30.10.2025 Романюк Аліна Петрівна

20251015_142915Життя – це рух, а здоровий стан опорно-рухового апарату кожної людини – запорука працездатності й гарного настрою. Усі знаємо, яким надокучливим і часом нестерпним є біль, навіть під час невеликих травм. Вивихи, переломи кісток та суглобів, розтягнення м’яких тканин, різні ушкодження – на жаль, часті явища в нашому житті, які ведуть і дорослих, і дітей в травматологію.

У Ковельському МТМО цим відділенням завідує ортопед-травматолог, кандидат медичних наук Богдан Петрович БАЙЧУК. Сьогодні він – гість нашої газети.
l
– Богдане Петровичу, розкажіть як прийшли в медицину? Чи справдились очікування від професії? 
– Я закінчив Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця. Навчання тут було цікавим і змістовним, а коли отримав спеціалізацію, то ще більше захопився професією. Проходив підготовку в клінічній ординатурі Інституту ортопедії, закінчив аспірантуру, здобувши науковий ступінь кандидата медичних наук.  З 2008 року працюю в травматологічному відділенні Ковельського МТМО, а на посаді завідувача – з 2019 року.
Лікарі – це люди, які працюють  за покликанням. Ми потрібні хворим у різні відповідальні моменти їхнього життя, а наші знання та практичний досвід допомагають долати різні недуги та бути здоровими. 
– За роки функціонування відділення склалася висока довіра до спеціалістів-травматологів Ковельського МТМО. Чим живе колектив нині?
– Колектив відділення – це єдина команда, де все і всі взаємопов’язані, функціонують, як злагоджений організм. Близько 30 осіб задіяні в безперервній роботі. Це – професіонали своєї справи, кваліфіковані та відповідальні лікарі-травматологи дорослої та дитячої поліклінік: Василь Шворак, Ореста Єдинак, Руслан Янів, Петро Дмитрук, Ігор Гаврилюк, Іван Драган, Борис Тріхмінов; спеціалісти травматологічного пункту, де надають ургентну допомогу пацієнтам цілодобово; середній медичний персонал на чолі із старшою медсестрою Тетяною Стецюк. 
Щороку проходять інтернатуру та набувають досвіду молоді фахівці, які нерідко й залишаються працювати у нашій лікарні. Лікарі відділення Андрій Римарчук та Олександр Авсюкевич мобілізовані до лав ЗСУ.
Відділення травматології з цілодобовим травмпунктом забезпечує доступну високотехнологічну допомогу хворим із ушкодженнями та захворюваннями опорно-рухового апарату. У відділенні для кожного пацієнта розробляють індивідуальні програми діагностики, лікування та реабілітації, що включають новітні розробки в галузі ортопедії та травматології з використанням сучасного обладнання.
За останній час розширився спектр оперативних ортопедичних та травматологічних втручань і кількісно, і  якісно, і за складністю. У нас можливі всі види оперативних втручань із заміни суглобів (ендопротезування), синтезу кісток. 
Також проводимо артроскопічні (малоінвазивні та малотравматичні) втручання, зокрема, на колінному суглобі (видалення менісків, пластика зв’язкового апарату колінного суглоба). Артроскопія дуже ефективна, адже мінімізує травми, прискорює відновлення та має низький ризик ускладнень. 
– В останні роки Ковельське МТМО значно підвищило рівень медичного обслуговування пацієнтів. Нині це сучасний лікувальний заклад, де постійно дбають про зміцнення матеріально-технічної бази. Що нового з’явилось у Вашому відділенні?
– Скажу так: маємо все необхідне для роботи. Ми працюємо і розвиваємось, як і вся лікарня, що дає змогу проводити все складніші операції. На високому рівні надається широкий спектр діагностичних послуг: рентгенографія, ультразвукова діагностика, комп’ютерна томографія. Ці сучасні методи діагностики є дуже важливими в процесі лікування, зокрема, при ушкодженнях опорно-рухового апарату. 
Генеральний  директор Ковельського МТМО Валентин Вітер, адміністрація установи, весь її персонал наполегливо впроваджують в життя сучасні методи лікування, забезпечують високу якість медичних послуг для мешканців Ковельщини. Окрім того, до нас звертаються люди з Ратнівщини, Старовижівщини, Любомльщини, Шаччини, Камінь-Каширщини, Турійщини.
– Які зміни в роботі колективу сталися після повномасштабного вторгнення?
– У зв’язку з війною сфера діяльності розширилась. Окрім лікування цивільних, багато працюємо з військовими. До нас вони їдуть, як на черговий етап медичної евакуації після поранення, з різними політравмами, черепно-мозковими травмами чи травмами хребта. Лікуються чи проходять реабілітацію після перебування в прифронтових лікарнях. 
– А з якими скаргами найчастіше звертаються цивільні? Чи існує у Вашій роботі поняття «сезонність»?
– Найчастіші звернення, звісно, пов’язані із травмами, захворюваннями суглобів, кісток, м’язів, деформації кінцівок та й всім, що пов’язане з функціонуванням опорно-рухового апарату.
На жаль, ризик травмування високий протягом всього року, а не тільки взимку, як дехто думає. Так, зимою слизько, але весною і осінню люди багато працюють  на будівництвах, присадибних ділянках, а влітку активно відпочивають. Рівень нещасних випадків високий скрізь і завжди. Останнім часом зросла кількість ДТП, адже не всі автомобілісти та мотоциклісти вміло поводяться з технікою, а головне не слідують правилам дорожнього руху. 
Операційний процес доволі напружений – близько 15-20 операцій щотижня. Не всі складні, але усі відповідальні.
– Кого вважаєте наставником,  на кого  рівняєтесь у своїй роботі?
– Багато колег надихають мене своєю відданістю професії, та, перш за все, хочеться самому бути професіоналом, а це значить – постійно удосконалюватись. Спілкування з колегами – це завжди відкриття, обмін досвідом дуже цінний і пізнавальний процес. 
Лікарі відділення постійно удосконалюють свої практичні та теоретичні навички на тематичних курсах, семінарах, беруть активну участь у конференціях, симпозіумах, з’їздах та майстер-класах. Професійний розвиток – це турбота  про пацієнтів і про своє майбутнє. От і нещодавно я з колегами Василем Швораком та Орестою Єдинак відвідали конференцію у Львові на тему: «Проблеми лікування тяжкої поліструктурної травми».
– Відомо, що у Ковельському МТМО лікарі-травматологи успішно проводять ендопротезування суглобів. Наскільки складною є операція, в яких випадках проводиться та які є застереження, аби уникнути цього?
– Ендопротезування – це хірургічна операція, за якої відбувається заміна пошкодженого травмою чи захворюванням суглоба на штучний. Таке втручання проводять, коли інші методи лікування не дають результату, а біль і обмеження рухливості суттєво знижують якість життя. Допомога медиків дає змогу людині повернутися до звичної  активної  життєдіяльності. 
Наш заклад є учасником державної програми з ендопротезування, тож імпланти безкоштовні. Для цього потрібно зареєструватись в електронній черзі. Найчастіше ендопротезують кульшові та колінні суглоби. Так щорічно ми проводимо близько 100 операцій. Здебільшого показом для ендопротезування є перелом шийки стегнової кістки, дегенеративні захворювання суглобів, асептичні некрози.
Як убезпечити себе від цього? На жаль, не завжди можна уникнути дегенеративних захворювань опорно-рухового апарату, а ще є генетична схильність, спосіб життя (наприклад, через часті травми у зоні ризику є професійні спортсмени), різні шкідливі фактори, які впливають протягом всього життя. 
– Про що мрієте, Богдане Петровичу?
– Про мир. Це найзаповітніша мрія, і не лише моя. Аби живими зі служби в ЗСУ повернулися колеги, всі захисники й захисниці України. 
– Так, Вашу мрію розділяють всі українці. Дякую за розмову, за самовідданість і професіоналізм. Вам та усім працівникам Ковельського МТМО – Божого благословення, успіху і процвітання! 
Розмовляла 
Аліна РОМАНЮК.
l
НА СВІТЛИНАХ: завідувач травматологічного відділення Ковельського МТМО Богдан БАЙЧУК; колектив відділення травматології; ковельські   лікарі ортопед-травматологи на конференції у Львові.
Фото автора та 
з архіву лікарів. 
У Ковельському МТМО цим відділенням завідує ортопед-травматолог, кандидат медичних наук Богдан Петрович БАЙЧУК. Сьогодні він – гість нашої газети.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 195
Читати далі
30.10.2025
Я належу до категорії людей, котрі,  загалом сприймаючи як належне всі новації сучасного життя, все-таки ностальгують за часами, коли люди послуговувалися  традиційними фотоапаратами, транзисторними  радіоприймачами, касетними магнітофонами і тому подібними атрибутами повсякдення.
Коли б мене запитали, чому, я б сказав так: «Бо у роки нашої  юності це було цікаво, корисно й надійно».
От, наприклад, фотоапарат. Зробити світлину ним – це   складний технологічний процес. Для початку треба було той апарат мати. Вибір, звичайно, тоді був широкий – від «Смєни» до ФЕДа або «Києва». Не обов’язково було мати багато грошей, але неодмінно  мати інше – бажання, як-то кажуть, знімкувати.
Однак натиснути  «спускову» кнопку  фотоапарата – це ще не все. Не менш важливо встановити діафрагму, витримку. Після того – проявити і закріпити плівку, заправити її у фотозбільшувач, попередньо підготувавши  розчин проявника  і закріплювача, увімкнувши червону лампу й зашторивши вікна у кімнаті, щоб ні шпаринки, ні промінчика світла, інакше – все пропало...
Так, це вам не сучасний примітивний процес на смартфоні, а справжнє мистецтво, яким далеко не кожен міг досконало оволодіти. В Ковелі у різний час жили і трудились  люди, котрих шанували саме за високу майстерність у фотосправі. Люди ці, як правило, працювали у так званих фотосалонах, котрі належали комбінату  побутових послуг.  Було й декілька  приватників, але їм особливо не давали «розгулятися». Вони перебували під пильним наглядом фінвідділу (податкової інспекції ще не створили), міліції і КДБ.
Пригадую, популярністю  у Ковелі користувався фотограф Гулін, який мав особисту фотостудію. До нього з великим бажанням йшли фотографуватися ковельчани, особливо жіночої статі.  І недаремно, адже на світлині кожна з них виглядала кінозіркою: Гулін мав смак і талант. 
Однак згодом «компетентні органи» вирішили, що не гоже в період активного будівництва комунізму оспівувати жіночу красу та ще й спокушувати нею широкі маси трудящих. Фотомайстру приписали пропаганду порнографії, хоч її там і близько не було, а затим притягли до відповідальності. Гулін не витримав знущань і згодом виїхав із славного міста залізничників, на прощання обдарувавши шанувальниць свого таланту блискуче зробленими  їх портретами…
Знаю й інших мастрів фотосправи у Ковелі.  На жаль, багатьох з них уже немає в живих. Чимало, до речі, працювало і в редакції місцевої газети. Фотокореспондентами, зокрема, були Володимир Трофимчук, Василь Марієвич, Олександр Машков, Сергій Дятел, Марія Озарків (Фоменко), Володимир Повар, Ярослав Гаврилюк, Мирослав Данилюк. Фотокореспондент належав до категорії творчих працівників редакції, робота його завжди високо цінувалася й нормально оплачувалася.
Ще раз наголошу: фотографія – це надзвичайно важливий вид мистецтва. Ось чому особисто мені (та й не тільки мені) дорогі старі світлини, на яких – миті життя нас самих, батьків, друзів, знайомих. Коли береш такі фото в руки, то ніби торкаєшся живої історії, можеш на мить перенестися уявою в далеку чи близьку минувшину.
В моєму особистому  архіві є світлини, на яких – колишні колеги, дописувачі газети, люди цікавих професій. Сьогодні під рубрикою «Несподіваний ракурс» пропоную до уваги читачів деякі з цих світлин. Можливо, й ви захочете підтримати моє починання й маєте бажання поділитися «скарбами» домашніх фотоархівів. Із задоволенням їх опублікуємо.
Микола ВЕЛЬМА.
l
НА СВІТЛИНАХ: вгорі – одна з перших делегацій міста Ковеля, очолювана головою міської ради та її виконкому Олександром СТРЕКОВИМ, на так званому «мосту дружби» через ріку Західний Буг, під час поїздки у місто Холм Республіки Польща на святкуванні річниці визволення від нацистських загарбників. Тоді була традиція: поляки приїжджали до Ковеля 9 травня, а ковельчани з візитом-відповіддю – 22 липня.
В центрі – учасники урочистих зборів у Ковелі, присвячених Дню преси, 5 травня 1985 року. Серед них – працівники редакції газети, в  т. ч.  тодішній редактор Василь Бородчук, автор цих рядків, а також директор Ковельської міської друкарні Михайло Аврух, адже у ті часи журналісти і поліграфісти відзначали професійне свято в один день. Присутні також громадські дописувачі газети, зокрема  Михайло Хижко з Голоб, Сергій Миронюк з Кричевич, Аркадій Чабанчук з Нового Мосира та інші.  
А тут в «несподіваному ракурсі» — Іван СИДОРУК, Заслужений працівник культури України, випускник  Вижницького училища прикладного мистецтва (1978-1982 р. р.). Він – у нижньому ряду посередині. На другому фото – разом із Народним артистом України, лауреатом Шевченківської премії Василем Зінкевичем, випускником училища,  під час відзначення 100-річчя від дня заснування Вижницького коледжу прикладного мистецтва ім. В. Ю. Шкрібляка (так тепер називається навчальний заклад).
До речі, нещодавно Президент України Володимир Зеленський вручив Василю Зінкевичу престижну нагороду «Національна легенда України».
Внизу – на цих світлинах у дещо незвичному амплуа  музиканта ви бачите ковельчанина, лікаря-стоматолога, громадського дописувача «Вістей Ковельщини» Івана ЯРОШИКА. Тут  він – як учасник Всеукраїнського фестивалю «Червона калина», а також як колега Народного артиста України Василя Чепелюка.
Фото з архіву редакції 
та автора. 
1 Я належу до категорії людей, котрі,  загалом сприймаючи як належне всі новації сучасного життя, все-таки ностальгують за часами, коли люди послуговувалися  традиційними фотоапаратами, транзисторними  радіоприймачами, касетними магнітофонами і тому подібними атрибутами повсякдення.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 59
Читати далі
30.10.2025
31 жовтня, п’ятниця
Схід Сонця – 07.12; захід – 16.56. 
Місяць – у Водолії, Рибах. 
Прав. Петра (Калнишевського).
1 листопада, субота
Схід Сонця – 08.02; захід – 16.55.
Місяць – у Рибах. 
Міжнародний день вегана.
Безсрр. Косми й Даміана.
2 листопада, неділя
Схід Сонця – 07.04; захід – 16.53.
Місяць – у Рибах ,Овні. 
День працівника соціальної сфери.
Неділя 21 після П’ятд. Прп. Маркіяна Киренейського.
3 листопада, понеділок
Схід Сонця – 07.05; захід – 16.51.
Місяць – в Овні.
День інженерних військ України.
Сщмч. Йосифа, пресв.
4 листопада, вівторок
Схід Сонця – 07.07; захід – 16.49. 
Місяць – в Овні, Тельці.
День залізничника України.
Свт. Павла Конюшкевича. Ікони «Оранта – Непорушна стіна».
5 листопада, середа
Схід Сонця – 07.09; захід – 16.48.
Місяць – у Тельці. 
Свт. Григорія Олександрійського.
6 листопада, четвер
Схід Сонця – 07.11; захід – 16.46.
Місяць – у Тельці, Близнюках. 
Міжнародний день запобігання експлуатації довкілля під час війни і збройних конфліктів.
Свт. Павла Константинопольського.
Місячні фази у жовтні-листопаді
Зростаючий Місяць – 31 жовтня, 1-4 листопада.
Повний Місяць – 5 листопада.
Спадаючий  Місяць – 6-19 листопада.
Новий  Місяць – 20 листопада. 
Зростаючий Місяць – 21-30  листопада.
Підготувала Марія Сукач.
хр31 жовтня, п’ятниця
Схід Сонця – 07.12; захід – 16.56. 
Місяць – у Водолії, Рибах. 
Прав. Петра (Калнишевського).

1 листопада, субота
Схід Сонця – 08.02; захід – 16.55.
Місяць – у Рибах. 
Міжнародний день вегана.
Безсрр. Косми й Даміана.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 95
Читати далі
30.10.2025
ОВЕН. Тиждень очiкується яскравим, динамiчним i продуктивним. Ви багато спiлкуватиметеся, але не поспiшайте записувати в друзi всiх нових знайомих. Не виключено, що їм просто щось потрiбно від вас. 
ТЕЛЕЦЬ. Доведеться вiдстоювати свої iнтереси, а це часом дуже непросто. Будьте чеснi i неупередженi. Хоча контролювати ситуацiю, що склалася, буде нелегко. 
БЛИЗНЮКИ. На роботi справи просуватимуться успiшно. Можуть активiзуватися зв’язки iз зарубiжними або iногороднiми партнерами. Можете розраховувати на перспективнi пропозицiї i вдалi зустрiчi.
РАК. Не варто ухвалювати поспiшних рiшень – може здаватися, що ви заплуталися в ситуацiї, що виникла. Потрібно узяти паузу, але нерiшучiсть теж ускладнить ситуацiю. 
ЛЕВ. Пам’ятайте, що запорука успiху – не втрачати оптимiзму i умiти зберiгати душевну рiвновагу в будь-якiй обстановцi.  Виникнуть новi проєкти i плани, якi успiшно реалiзуються i принесуть дохiд.
ДIВА. Завершивши справи, що накопичилися в першiй половинi тижня, зможете розслабитися i проявити себе творчо. Не відмовляйтеся вiд цiкавих думок i оригiнальних iдей. 
ТЕРЕЗИ. Ви не повиннi упускати сприятливих шансiв, якi подарує доля на цьому тижнi. Все вдаватиметься легко, ніби саме собою. У першiй половинi тижня задоволення принесе навiть рутинна частина роботи. 
СКОРПIОН.  На роботi ваш авторитет зросте. У вас виникне шанс зайняти лiдируючі позиції у дiловiй сферi. Зможете проявити високi iнтелектуальнi здiбностi, що стане значним кроком на шляху до кар’єрного злету.
СТРIЛЕЦЬ. У вас немало цiкавих iдей i нових планiв, але необхiдно зосередитися на найперспективнiших, адже утiлити в життя все вiдразу не вдасться. Подумайте про нові джерела доходу. 
КОЗЕРIГ. Тиждень загалом спокійний, хоча можете пройти через невдоволення  собою i осiнню нудьгу.  Займіться тим, що любите, не піддавайтеся негативним емоціям.  
ВОДОЛIЙ. Перша половина тижня сприятлива для завершення i виправлення недоліків у будь-якiй сферi. Чим бiльше альтруїзму i пiдтримки проявите стосовно інших, тим позитивнішими будуть змiни у життi. 
РИБИ. Не сприймайте те, що вiдбувається навколо, серйозно, не драматизуйте. Все минеться. Варто задуматися над пiдвищенням професiйного рiвня або освоєнням нової професiї. Можна подумати про ремонт в оселі.
Підготував
Степан ЗОРЕПАД.
гороскопОВЕН. Тиждень очiкується яскравим, динамiчним i продуктивним. Ви багато спiлкуватиметеся, але не поспiшайте записувати в друзi всiх нових знайомих. Не виключено, що їм просто щось потрiбно від вас. 
ТЕЛЕЦЬ. Доведеться вiдстоювати свої iнтереси, а це часом дуже непросто. Будьте чеснi i неупередженi. Хоча контролювати ситуацiю, що склалася, буде нелегко. 
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 98
Читати далі
23.10.2025
Четвер. Мінлива хмарність, по обіді – невеликий дощ. Температура: 15оС. Вітер південний помірно сильний.
В ніч на п’ятницю. Хмарно, дощ. Температура: 12оС. Вітер південний сильний.
П’ятниця. Мінлива хмарність, зранку – дощ.  Температура: 14оС. Вітер  західний  сильний.
В ніч на суботу. Мінлива хмарність. Температура:  7оС. Вітер південно-західний помірний.
Субота. Мінлива хмарність. Температура: 11оС. Вітер   південно-західний сильний.
В ніч на неділю. Мінлива хмарність, часом дощ. Температура: 6оС. Вітер південно-західний помірно сильний.
Неділя. Мінлива хмарність.  Температура: 110С. Вітер південно-західний  сильний.
В ніч на понеділок. Мінлива хмарність, часом дощ. Температура:  5оС. Вітер південно-західний помірно сильний.
Понеділок. Хмарно, дощ.  Температура: 9оС. Вітер південно-західний сильний.  
В ніч на вівторок. Хмарно, можливий дощ. Температура: 4оС. Вітер південно-західний помірно сильний.  
Вівторок. Хмарно, можливий дощ. Температура: 9оС. Вітер південно-західний   сильний. 
В ніч на середу.  Хмарно, часом дощ.  Температура: 4оС. Вітер західний помірний.
Середа. Хмарно, часом дощ.  Температура: 8оС. Вітер західний з переходом на південний сильний. 
жорЧетвер. Мінлива хмарність, по обіді – невеликий дощ. Температура: 15оС. Вітер південний помірно сильний.
В ніч на п’ятницю. Хмарно, дощ. Температура: 12оС. Вітер південний сильний.
П’ятниця. Мінлива хмарність, зранку – дощ.  Температура: 14оС. Вітер  західний  сильний.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 59
Читати далі
23.10.2025
9 жовтня редакція “Вістей Ковельщини” отримала такого листа від “Укрпошти”.
“Шановні партнери!
Інформуємо про старт передплатної кампанії на  2026 рік (І півріччя).
Старт передплатної кампанії на 2026 рік (І півріччя) для автоматизованих відділень:
n з 10 жовтня 2025 року – за електронною версією каталогів
n з 27 жовтня 2025 року – за друкованими каталогами.
Каталог “Медіа України на 2026 рік (І півріччя)” містить два розділи:
–  Розділ І. Загальнодержавні медіа.
– Розділ ІІ. Місцеві медіа (у розрізі регіонів).
Старт передплатної кампанії на 2026 рік (І півріччя) для пересувних відділень:
n з 27 жовтня 2025 року
Передплата за “Каталогом медіа України на 2026 рік  (І півріччя)” триватиме до 25 грудня 2025 року”.
Отож, шановні читачі, передплатна кампанія на 2026-й рік стартувала. Сподіваємося, що серед видань, які Ви отримуватимете наступного року, будуть і “Вісті Ковельщини”. Про умови передплати повідомимо в наступному номері газети.
Редакція. 
газетки9 жовтня редакція “Вістей Ковельщини” отримала такого листа від “Укрпошти”.
“Шановні партнери!
Інформуємо про старт передплатної кампанії на  2026 рік (І півріччя).
Старт передплатної кампанії на 2026 рік (І півріччя) для автоматизованих відділень:
- з 10 жовтня 2025 року – за електронною версією каталогів
- з 27 жовтня 2025 року – за друкованими каталогами.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 70
Читати далі